-
1 попідбивати
1) подби́ть; ( прибить снизу к чему-нибудь) подколоти́ть; подмета́ть2) (ударяя, заставить упасть; подстрелить) подби́ть; (причинив ушибы, увечья) подшиби́ть3) (лёгкими ударами сделать рыхлым, пышным, пенистым) взбить4) ( о тесте) подби́ть5) ( о растениях) диал. оку́чить6) ( итоги) подвести́7) ( кого-нибудь на что-нибудь) подби́ть, подзадо́рить; ( к чему-нибудь плохому) подстрекну́ть -
2 подбивать
подбить1) что чем и что подо что - підбивати, підбити, (о мн.) попідбивати що чим и що під що, (подкладкою одежду, досками что-л.) підшивати, підшити, (о мн.) попідшивати що чим. -бей клин под стойку - підбий (піджени) клинка під стоян (під соху). - вать сапоги гвоздями - підбивати (підбити, попідбивати) чоботи гвіздками (цвяхами), підковувати (підкувати, попідковувати) чоботи (гвіздками); поцвяхувати чоботи. -бить платье шёлком - шовком підбивати, підбити, підшивати, підшити убрання. -бить мехом - підбивати (підбити) хутром, хутрувати, вихутрувати, похутрувати що. Утопленника теченьем -било под мост - топленика підбило течією (водою) під міст. -бить зайца, птицу (подстрелить) - підбити зайця, птицю. -бить глаз, глаза - підбити око, попідбивати очі. -бить кого (свалить с ног) - підбити (підчепити) кого. Они -били друг друга и оба упали - вони підбили один одного й обидва попадали. -бить щи забелкой - забілити борщ;2) кого на что - підбивати, підбити, (подущать) підмовляти, підмовити, намовляти, намовити, (подстрекать) під'юджувати, під'юдити, підбуджувати, підбудити, підбурювати, підбурити, направляти, направити, настренчувати, настренчити, (советами) підраджувати и підраджати, підрадити кого на що. Срв. Побуждать. [Хіба не Хома підмовляв, не він скликав громаду (Коцюб.). Під'юдили мене на вас (Конис.). Цікавість, мабуть, вас підбуджує чимало (Самійл.). Підбурювали всіх царів в Европі, щоб воювати Англію ішли (Грінч.)]. Так меня и -вает поехать туда - так мене й пориває поїхати туди. Подбитый -1) підбитий, підшитий, (мехом) (по)хутрований, вихутруваний чим. -тая птица - підбита, підтята птиця. -тый глаз, -тые глаза - підбите (підсинене) око, попідбивані (попідсинювані) очі;2) (наущенный) підбитий, намовлений, під'юджений и т. д.* * *несов.; сов. - подб`ить1) підбива́ти, підби́ти и попідбива́ти; (подшивать одежду подкладкой, сооружение досками) підшива́ти, підши́ти и попідшива́ти2) (склонять на что-л.) підбива́ти, підби́ти; ( подговаривать) підмовля́ти, підмо́вити, намовля́ти, намо́вити; ( подстрекать) підбу́рювати, підбу́рити, несов. підбунтува́ти; ( подуськивать) під'ю́джувати, під'ю́дити, диал. нашти́рувати, нашти́рити3) (итог, баланс) підбива́ти, підби́ти, підво́дити, підве́сти -
3 подчинять
подчинить кого кому підбивати, підбити, підгортати (и підгортувати), підгорнути, підвертати, підвернути, підхиляти, підхилити, підклоняти, підклонити, нахиляти, нахилити кого під кого, під що (или реже кого кому, чому під спід), (покорить) підкоряти, підкорити кого кому, чому, під кого, під що, скоряти, скорити, покоряти, покорити, (подневолить) підневолювати, підневолити кого кому, чому, (чаще о чувствах поведении и т. д.) піддавати, піддати, підпорядковувати, підпорядкувати що чому, (о мн.) попідбивати, попідгортати, попідвертати, попідхиляти, понахиляти, попідкоряти, попідбивати кого кому и під кого. [Попідбивав під себе багато країв і миру (Гн.). Капіталісти підбили під себе панство й попівство і стали сущими владиками світу (Єфр.). Під себе ми своїх сусід не підгортали (Куліш). Підверне всіх собі під спід (Котл.). Не підхилив-би я під иншу волю своєї волі (Куліш). Олег, підклонивши під себе Деревлян і инших сусід, раз-у- раз спускався Дніпром у море (Куліш). Одному змаганню піддає всі инші сторони своєї істоти (Єфр.)]. -нить кого себе - підбити, підгорнути кого під себе. [Підбили під себе два перші стани людности (Єфр.)]. -нить рабочих капиталистам - підбити, підгорнути робітників (робітництво) під капіталістів. -нить кого своему влиянию - підбити кого під свій вплив. -нять себе, своей власти - підбивати, підгортати и т. д. кого під себе, кого собі під спід, кого під свою руку, під свою волю. -нять игу - підгортати кого и т. д. під кормигу. -нять, грам. - підряджувати, підрядити що чому. Подчинённый, прич. -1) підбитий, підгорнутий, підхилений, підклонений, підкорений, підневолений, підданий; (грам.) підряджений;2) см. Подчинённый.* * *несов.; сов. - подчин`ить1) (покорять; делать послушным) підкоря́ти, підкори́ти; підхиля́ти, підхили́ти2) ( ставить в зависимость) підпорядко́вувати, підпорядкува́ти; (несов.: поставить под непосредственное руководство иногда)3) грам. підпорядко́вувати, підпорядкува́ти (що чому)4) см. подвергать 1) -
4 Наплачивать
и Наплачать наплатать и наплатитьI. 1) (подбивать) підбивати, підбити, підшивати, підшити, (о мног.) попідбивати, попідшивати що. -тать подоплёку - підбити підоплічку;2) (ставить заплату) налатувати, налатати, (о мног.) поналатувати що чим. -тать заплату - налатати латку. Наплатанный и Наплаченный -1) підбитий, підшитий, попідбиваний, попідшиваний;2) налатаний, поналатуваний. -ться - підбиватися, підбитися, попідбиватися; бути підбиваним, підбитим, попідбиваним и т. п.II. Наплачивать, наплатить - наплачувати, наплатити, (о мног.) понаплачувати чого. [Тут ви мені й зайвого понаплачували (Лубенщ.)]. Наплаченный - наплачений, понаплачуваний. -ться - наплачуватися, наплатитися, попоплатити (до-не(с)хочу), (о мног.) понаплачуватися. [Наплативсь я за вас, годі! (Київ)]. -
5 подколачивать
-ся, подколотить, -ся підбивати, -ся, підбити, -ся, (о мн.) попідбивати, -ся. Подколоченный - підбитий, (о мн.) попідбиваний.* * *несов.; сов. - подколот`итьпідбива́ти, підби́ти и попідбива́ти -
6 подшибать
подшибить підбивати, підбити, (о мн.) попідбивати; срв. Подбивать, подбить. -бить кому глаз - підбити кому око. -бить утку - підбити, (пулей) підстрелити качку. Подшибленный - підбитий; підстрелений.* * *несов.; сов. - подшиб`итьпідбива́ти, підби́ти и попідбива́типодшиби́ть у́тку — підби́ти ка́чку; ( подстрелить) підстрі́лити (підстре́лити) ка́чку
-
7 порабощать
поработить неволити, поневолити, зневолювати, зневолити (о мн. позневолювати) кого, ярмити, уярмлювати и -мляти, уярмити (о мн. поярмити), кріпачити, покріпачити кого, (завоеванием) підбивати, підбити (о мн. попідбивати) під себе кого, що, (угнести) пригноблювати, пригнобити (о мн. попригноблювати) кого. [Зневоль се царство, а те ослобони (Куліш)]. Порабощаемый - поневолюваний, зневолюваний. Порабощённый - зневолений, поневолений (о мн. позневолюваний), той, що в неволі, уярмлений (о мн. поярмлений), покріпачений, підбитий и т. д. -ться - зневолюватися, зневолитися, поневолитися, бути зневоленим, поневоленим и т. д.* * *несов.; сов. - поработ`итьпонево́лювати, понево́лити, уя́рмлювати и уярмля́ти, уярми́ти, знево́лювати, знево́лити; ( подчинять) підкоря́ти, підкори́ти и попідкоря́ти -
8 итог
підсумок (-мка). Итого, в -ге - разом, заразом. [Друкарні 100 карб., за папір 150 крб., дрібні видатки - 50 крб., разом 300 крб. (Сл. Ум.)]. Окончательный -тог - остаточний підсумок. В конечном -ге - а) (в бухгалт.) отже разом, а всього разом, загалом; б) (в общем знач.) кінець-кінцем, в остаточнім підсумку, в остаточному результаті. Подводить, подвести итог, -ги - робити, зробити, підбивати, підбити підсумок, підсумки чому, (о мн. поробити, попідбивати підсумки чому), підсумовувати, підсумувати що. [Робить він (Коцюбинський) підсумок подіям 1906-го року (Єфр.)].* * *1) бухг. пі́дсумок, -мку2) (перен.: результат) пі́дсумок, результа́т, -у; диал. ви́слід, -ув коне́чном \итогге — в остато́чному пі́дсумку; ( в конце концов) кіне́ць кінце́м; вре́шті-решт, зре́штою
в \итог ге — а) бухг. ра́зом б)- перен. у пі́дсумку, у результа́ті
подводи́ть, подвести́ \итог г (\итог ги) чего́ — підбива́ти, підби́ти (підводити, підве́сти, роби́ти, зроби́ти) пі́дсумок (пі́дсумки) чого (чому́), підсумо́вувати, -мо́вую, -мо́вуєш, підсумува́ти, -му́ю, -му́єш що
-
9 подпушивать
и Подпушать подпушить (шапку, шубку) підбивати, підбити брамом, (о мног.) попідбивати брамом (шапку, кожушанку). Срв. Опушать. Подпушённый - підбитий брамом.* * *см. подпушать -
10 подстреливать
подстрелить підстрелювати, підстрелити (о мног. попідстрелювати), підбивати, підбити кого. [Ой, як стрелив Нечаєнко - коника підстрелив]. Подстреленный - підстрелений, (о мног. попідстрелюваний), підбитий, підтятий. [І думка пада, мов підбита птиця (Л. Укр.)]. -ться - підстрелюватися, підстрелитися, попідстре[і]люватися, бути підстреленим.* * *несов.; сов. - подстрел`итьпідстрі́лювати, підстрі́лити и попідстрі́лювати, підстре́лювати, підстре́лити и попідстре́лювати, несов. устре́лити -
11 окучивать
окучить что (растения) обгортати, обгорнути, обсипати, обсипати, підгортати, підгорнути, підсипати, підсипати, підбивати, підбити, (о мн.) пооб[під]гортати, пообсипати и т. д. [Дівчата тютюн підбивали]. -вать картофель - об[під]гортати, обсипати картоплю. -вать, -чить «сапою» и полоть - сап(ув)ати, посап(ув)ати, об[під]сапувати, об[під]сапати, (о мног.) пообсапувати. Окученный - об[під]горнутий, об[по]сапаний. Кто (работник, -ница) «сапає» - сапальник, сапальниця.* * *с.-х.; несов.; сов. - ок`учитьпідгорта́ти, підгорну́ти и попідгорта́ти, обгорта́ти, обгорну́ти и пообгорта́ти, підсипа́ти, підсипа́ти и попідсипа́ти, обсипа́ти, обси́пати и пообсипа́ти; ( сапкой) підса́пувати, підсапа́ти и попідса́пувати; диал. підбива́ти, підби́ти и попідбива́ти -
12 tap
1. n1) пробка; втулка; затичка2) кран (водопровідний тощо)3) сорт, марка4) розм. пивниця, бар5) розм. виманювання грошей (подарунка)6) тех. гайкоріз7) ел. відвід, відгалуження, відпайка8) трубка для підсочування9) легкий удар; стукіт10) набійка (на каблуці)11) pl амер., військ. сигнал гасити вогні; відбійtap dancer — танцюрист, який вибиває чечітку
on tap — а) чарками, розпивочно (про пиво, вино); б) що є під рукою; готовий для використання
2. v1) припасовувати втулку (затичку); уставляти кран2) виймати втулку (затичку)3) наливати рідину (вино, пиво); прислуговувати в барі4) цідити, націджувати5) торгувати вином (пивом) невеликими дозами; торгувати розпивочно7) робити надріз на дереві; підсікати8) розм. розбити ніс до крові9) перен. витягувати, вивуджувати, видавлювати10) відкривати; починати використовувати; видобувати11) відводити12) приєднувати13) підключати (до лініїзв язку)14) тех. нарізувати внутрішню різьбу15) мет. пробивати льотку; випускати (розплавлений метал з печі тощо)17) вистукувати18) набивати набійку (на каблук)19) прибивати, забиватиto tap smb.'s claret — роз'юшити (розквасити) комусь ніс
to tap the admiral — мор., розм. пити потайки; красти вино з бочки
to tap the bank — карт. вигравати гроші з банку
* * *I n2) кран (водопровідний, газовий) [див. О]we have the tap s in our hands — образн. у нас на руках усі козирі
3) сорт, марка (пива, провин); ( спиртний) напійexcellent tap — першокласне вино або пиво
4) пивна, бар5) cл. виманювання грошей або подарунка6) cпeц. свердло з насічками ( screw tap); hand [machine] tap ручне [автоматичне]свердло7) eл. відвід, відгалуження, відпайка; трійник8) caд. трубка для підсочка9) пристрій, що підслухує, ( що встановлюється на лінії зв'язку); підслуховування телефонних розмов••in tap — початий, неповний ( про пляшку)
II vto turn on the tap — "відкрити шлюзи", залитися сльозами [див. 2]
1) постачати втулкою або затичкою; робити, ставити кран; виймати втулку2) наливати рідину; наливати вино або пивоto tap the metal from the furnace — розливати метал з доменної печі; цідити, націджувати; торгувати вином або пивом невеликими дозами, торгувати на розлив
3) мeд. робити прокол або надріз; розкривати нарив; осушувати ( порожнину); відкачувати, викачувати ( рідину)to tap an abscess — розкрити абсцес; робити надріз на дереві; розбити ніс до крові; витягати ( інформацію)
to tap talent — переманювати ( у свою країну) учених, "викачувати" таланти
to tap smb for information — намагатися витягнути в когось інформацію
to tap smb for money — вивуджувати гроші в когось
4) відкривати, витягати; починати використовувати (інформаційні джерела, гроші)5) відводити6) підключати ( до лінії зв'язку)to tap a wire — перехоплювати ( переговори по проводах); робити відгалуження; cл. красти електричну енергію; підключатися ( до мережі)
7) перехоплювати ( телефонні повідомлення); підслухувати8) cпeц. нарізати внутрішнє різьблення9) метал. пробивати льотку, випускати ( метал з печі)••to tap smb 's claret — розквасити комусь ніс
to tap the admiral — мop.; жapг. пити крадькома, красти вино з бочки
III nto tap the bank — кapт. вигравати гроші з банку; перекачувати гроші у свою кишеню
1) легкий удар; стукіт (у двеір, вікно)2) набійка; металева набійка, підківка ( на черевику)3) чечітка4) дiaл. трішечки, крапелька5) pl; aмep.; вiйcьк. сигнал гасити вогні; відбій; вечірня зоря; сигнал горном при похованні6) pl безнадійне положення; = капут, кришкаIV v1) легко вдаряти; стукатиto tap smb on the shoulder — поплескати когось по плечу; стукати
to tap on /at/ the window [on /at/ the door] — стукати у вікно [у двері]
2) вибиватиto tap the ashes out of a pipe — витрусити попіл із трубки, вибити трубку; відбивати ( ритм); відбивати чечітку
3) вистукувати ( пальцями)4) робити набійку; прибивати, забивати ( цвяхи)5) cпopт. штовхати ( м'яч) -
13 tap
I n2) кран (водопровідний, газовий) [див. О]we have the tap s in our hands — образн. у нас на руках усі козирі
3) сорт, марка (пива, провин); ( спиртний) напійexcellent tap — першокласне вино або пиво
4) пивна, бар5) cл. виманювання грошей або подарунка6) cпeц. свердло з насічками ( screw tap); hand [machine] tap ручне [автоматичне]свердло7) eл. відвід, відгалуження, відпайка; трійник8) caд. трубка для підсочка9) пристрій, що підслухує, ( що встановлюється на лінії зв'язку); підслуховування телефонних розмов••in tap — початий, неповний ( про пляшку)
II vto turn on the tap — "відкрити шлюзи", залитися сльозами [див. 2]
1) постачати втулкою або затичкою; робити, ставити кран; виймати втулку2) наливати рідину; наливати вино або пивоto tap the metal from the furnace — розливати метал з доменної печі; цідити, націджувати; торгувати вином або пивом невеликими дозами, торгувати на розлив
3) мeд. робити прокол або надріз; розкривати нарив; осушувати ( порожнину); відкачувати, викачувати ( рідину)to tap an abscess — розкрити абсцес; робити надріз на дереві; розбити ніс до крові; витягати ( інформацію)
to tap talent — переманювати ( у свою країну) учених, "викачувати" таланти
to tap smb for information — намагатися витягнути в когось інформацію
to tap smb for money — вивуджувати гроші в когось
4) відкривати, витягати; починати використовувати (інформаційні джерела, гроші)5) відводити6) підключати ( до лінії зв'язку)to tap a wire — перехоплювати ( переговори по проводах); робити відгалуження; cл. красти електричну енергію; підключатися ( до мережі)
7) перехоплювати ( телефонні повідомлення); підслухувати8) cпeц. нарізати внутрішнє різьблення9) метал. пробивати льотку, випускати ( метал з печі)••to tap smb 's claret — розквасити комусь ніс
to tap the admiral — мop.; жapг. пити крадькома, красти вино з бочки
III nto tap the bank — кapт. вигравати гроші з банку; перекачувати гроші у свою кишеню
1) легкий удар; стукіт (у двеір, вікно)2) набійка; металева набійка, підківка ( на черевику)3) чечітка4) дiaл. трішечки, крапелька5) pl; aмep.; вiйcьк. сигнал гасити вогні; відбій; вечірня зоря; сигнал горном при похованні6) pl безнадійне положення; = капут, кришкаIV v1) легко вдаряти; стукатиto tap smb on the shoulder — поплескати когось по плечу; стукати
to tap on /at/ the window [on /at/ the door] — стукати у вікно [у двері]
2) вибиватиto tap the ashes out of a pipe — витрусити попіл із трубки, вибити трубку; відбивати ( ритм); відбивати чечітку
3) вистукувати ( пальцями)4) робити набійку; прибивати, забивати ( цвяхи)5) cпopт. штовхати ( м'яч) -
14 подшивать
подшить1) (иглой) підшивати, підшити, (о мн. или местами) попідшивати;2) (гвоздями доски и т. д.) підбивати, підбити, підшивати, підшити що чим;3) -шить кого - см. Поддеть, Осмеять. Подшитый - підшитий; підбитий.* * *подши́ть підшива́ти, підши́ти и попідшивати -
15 Подлагать
подложить1) підкладати, під(і)класти (о мн. попідкладати), підкидати, підкинути (о мн. попідкидати). [Підкладати подушки під боки. Підкинули дитину]. -жить свинью - візка підвезти, стільця підставити;2) (прибавлять) докладати, докласти и доложити, підкидати, підкинути, докидати, докинути. [Підкинь вугілля до печи];3) -жить чем-н. - підбивати, підбити, викладати, викласти. [Підбили чумарку баранцями. Низ брусами виклали, а тоді підлогу вистелили]. Подложенный -1) підкладений; підкинутий. - нный ребёнок - підкинута дитина, підкидько;2) докинутий, докиданий;3) підбитий, викладений. См. Подкладывать. -
16 взбивать
взбить збивати, збити. [Пилу не збивайте]; (волосы) підкосмичити (сов.), кудовчати, накудовчити, розпушувати, розпушити; (подушку) перебивати, перебити; (желтки, белки) підбивати, підбити; (мяч палкой) гилити, загилити.* * *несов.; сов. - взб`итьзбива́ти, зби́ти и мног. позбива́ти, підбива́ти, підбити и мног. попідбива́ти -
17 подводить
подвести и подвесть1) (кого к кому, к чему, что подо что) підводити, підвести кого до кого, до чого. [Підвели йому коня]. -дить стены под крышу - виводити, вивести стіни. -дить фундамент подо что - підмурівок підмуровувати (підмурувати) під що. -дить итоги - підсумовувати (підсумувати), підбивати, підбити рахунки. Живот(ы) от голода подвело - з голоду живіт затягло (животи позатягало), з голоду аж живіт запався;2) (переносно) підводити, підвести на що, під що, призводити, призвести на що, до чого. [Він усіх нас підвів на лихо. Призвели його, щоб потяг з батькової скрині грошей];3) (под наказание) підводити, підвести, підневіджувати, підневідити;4) (обмануть) підводити, підвести, підманювати, підманити, піддурювати, піддурити. [Ти-ж мене підманила, ти-ж мене підвела. Обіцяв, та й піддурив]. Подведённый - підведений, призведений до чого; підманений, піддурений; підневіджений. -ный счёт - підбитий, підсумований рахунок. -ный итог - підбита сума.* * *несов.; сов. - подвест`и
См. также в других словарях:
попідбивати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
попідбивати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Прибити, приладнати що небудь зісподу багатьох предметів. 2) Легкими ударами, поштовхами розпушити багато чого небудь (подушки, перини і т. ін.). 3) Ударами повалити багатьох. || Ударами завдати пошкоджень (під очима,… … Український тлумачний словник
попідбиваний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до попідбивати. || попідби/вано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник