-
1 погано
бад, ганда, талх; -
2 погано
нареч. разг. бад, ганда, талх; он чувствовал себя погано кайфаш паридагӣ буд -
3 погано
нареч.пога́но; паску́дно -
4 погано
-
5 плохо
погано, зле, кепсько, злецько, недобре, негарно, негаразд, (отвратительно) гидко, паскудно. -хо живётся - погано (зле, кепсько, злецько) живеться. -хо видеть - погано (зле) бачити, недобачати. [Старі очі недобачають]. Он -хо поёт - він погано (зле, недобре, негарно) співає. Делать что-л. -хо - робити, що аби-як, ледаяк, негаразд, не до ладу, не до діла, не до пуття. -хо дело идёт - робиться, як мокре горить. -хо не клади, вора в грех не вводи - худий спрят і доброго спокусить. -хо вести себя - негарно поводитися, пусто йти; не шануватися. [Не шанувався в службі, то й прогнали]. Чувствовать себя -хо - почуватися зле, почувати себе кепсько (недобре, погано). Рожь родила -хо - жито вродило плохо (слабо).* * *1) нареч. пога́но; ( нехорошо) недо́бре, нега́рно, негара́зд; (худо, дурно) зле́; ( скверно) ке́псько3) (в знач. сущ.: об отметке) школьн. пога́но (нескл., с.) -
6 Дрянно
погано, паскудно, ледаче, по-ледачому, кепсько, невірно, (зап.) дрантиво. [Ганна шиє добре, а Параска - невірно, сором і вдягти]. -
7 Начальничать
погано (свавільно) урядувати (начальникувати). -
8 нехорошо
1) нрч. - недобре, негарно, негаразд, негоже, (плохо) погано, кепсько, зле, злецько, (не по-хорошему) не по-доброму, по-недоброму, не по-гарному, по-негарному. [Недобре стилізована фраза (Грінч.). А негаразд, недобре! - зібралася громада, дожида, а він там десь ще дляється (Грінч.). Злецько їй живеться у сватів (Липовеч.). Очі дивляться по- негарному (Крим.)]. -шо жить с кем - не в злагоді (в незлагоді) жити, не ладнати з ким. Оканчиваться, окончиться -шо - кінчатися (кінчитися), (с)кінчитися недобре (погано, зле, негаразд), (для кого, чего) виходити, вийти на зле. Поступать, поступить -шо - робити (чинити), зробити (вчинити) недобре (негаразд, негарно, погано, зле), (с кем) поводитися, повестися недобре и т. д. з ким. [Ой негаразд запорожці, негаразд вчинили: степ широкий, край веселий та й занапастили (Пісня)]. Чувствовать себя -шо - почувати себе (зап. почуватися) недобре (погано, зле, негаразд, кепсько). [Вона почуває себе трохи зле сьогодні (Олесь)]. Почувствовать себя -шо - почути себе (зап. почутися) недобре (негаразд). Он почувствовал себя -шо - йому стало недобре (погано, негаразд, зле). Здесь -шо пахнет - тут тхне (чути) чимсь поганим (недобрим), (реже) тут погано пахне, (грубо) тут чимсь (щось) смердить;2) (сказ. безл. предл.) недобре, негарно, (скверно) негоже, (плохо) погано, кепсько, зле; (не следует) не годиться, не личить. [Недобре, як на сонних дітей місяць сипле промінням (М. Вовч.). Негарно (не годиться) таке робити (Київщ.). Чи було нам так негоже, як тепер ми дожились? (Самійл.). Зле без дружини жити (Чуб. V)]. -шо кому, сделалось (стало) кому - недобре (погано, негаразд, зле) кому, стало кому, завадило кому. [З твари знати було, щоЯвдосі справді негаразд (Кониськ.). Поїхав я на ярмарок, та як мені завадило, так я у той-же день і вернувсь (Квітка)]. -шо на душе - недобре (зле) на душі. [Мене мучила совість, на душі було зле (Крим.)]. -шо с вашей стороны - негаразд ви чините (вчинили); як на вас, негарно, що ви…, (книжно) недобре (негарно, негаразд) з вашого боку.* * *1) нареч. недо́бре, нега́рно, него́же; (не так, как следует; неловко) негара́зд; ( плохо) пога́но2) в знач. сказ. недо́бре, нега́рно; ( плохо) пога́но -
9 дурно
1) (плохо) погано (ум. поганенько, ув. поганючо), кепсько, зле, (гал.) лихо. [Погано зробив. Поганючо співали. Кепсько живеться мені на світі. Їм тут було не зле. По-польськи він балакає, але лихо];2) (тошно) млосно. [Стає душно, аж млосно (Мирн.)], паморочно [Стало ще тісніше, якось паморочно], нудно. Мне дурно - млосно мені. Ей дурно сделалось, стало - їй стало млосно, (обморочно) вона зімліла. Делаться дурно - млостити (-стить) (безл.). [Мене млостить - мне дурно]. Мне начинает, начало (стало) делаться дурно - мене починає (почала) обнімати млі[о]сть.* * *1) нареч. пога́но, зле2) в знач. сказ. недо́бре, пога́но, мло́сно -
10 исправлять
исправить1) (делать прямым) виправляти, виправити, випростовувати, випростати кого, що; см. Испрямлять, Выпрямлять. Горбатого могила -вит - горбатого могила виправить (справить) или Горбатого хіба вже могила виправить (справить) (Приказка);2) (чинить, поправлять) направляти, направити, справляти, справити (о мн. пос[пона]правляти), лагодити, полагодити, налагоджувати, налагодити (и наладити) що; см. Поправлять, Чинить. [Машина погано шиє, треба направити (Звин.). А ну направ каганець, щось він погано світить (Бердян. п.). Через два дні взялися лагодити грубу (Кон.). Старії кайдани посправляв (Макс.)];3) (в общ. знач.: улучшать) виправляти, виправити, направляти, направити, поправляти, поправити, лагодити, полагодити що, (о мн.) повиправляти, понаправляти що. [Виправити свої помилки (Наш). Нехай небеса поправлять наші ледачі думки (Куліш). Дозвольте направити одну важну помилку (Грінч.). Братчики взялись думати, як-би громадське лихо полагодити (Єфр.)]. -вить корректурные ошибки - виправити коректурні помилки. -вить недоразумение - полагодити, залагодити, направити, виправити непорозуміння. -влять нравы - направляти норови, звичаї (обычаи);4) кого - направляти, направити (на все добре), поправляти, поправити кого. -вить кого к лучшему - направити кого на краще. Школа его -ла - школа його направила, виправила;5) -ть должность, обязанности (отправлять) - справляти, справити, справувати якусь службу, обов'язки, урядувати на якій посаді. -ть должность, обязанность за кого - урядувати за кого, справувати уряд чий (обов'язки чиї), за кого или просто: справувати за кого, правити(ся) за кого, заступати (замещать) кого, виконувати (исполнять) обов'язки чиї, за кого. [Іван правиться за старосту (Н.-Вол. п.)]. -влять должность секретаря - урядувати, правити(ся) за секретаря, справувати (уряд) за секретаря, заступати секретаря, виконувати обов'язки за секретаря (секретареві). Исправленный - виправлений, випростуваний; направлений, справлений, на[по]лагоджений; виправлений, на[по]правлений. -ная корректура - виправлена коректа.* * *несов.; сов. - испр`авить1) ( чинить) ла́годити, пола́годити, ла́дити, пола́дити, ладна́ти, поладна́ти; справля́ти, спра́вити; ( поправлять) поправля́ти, поправити2) (устранять недостатки, ошибки) виправля́ти, ви́правити и мног. повиправля́ти, поправля́ти, попра́вити; справля́ти, справити; (несов.: вносить поправки) пра́вити3) (несов.: исполнять, выполнять что-л.), вико́нувати -
11 мыкаться
1) (чесаться) микатися, чесатися; бути миканим, чесаним. Этот лён плохо -кается (или -чется) - цей льон погано микати (микається);2) (щипаться) дертися, дратися. [Пір'я погано дереться, - одійшло (Мирг.)];3) (бедствовать) поневірятися, горювати (горе), бідувати (біду). [Захарко поневірявся по наймах (Крим.)];4) (шататься) тинятися; срв. Мызгать 1. [Тиняюсь од села до села (Котл.)];5) (толкаться, соваться) микатися, соватися. Когда не поп, так и в ризы не -кайся - коли не піп, то й у ризи не микайся (Приказка).* * *бідува́ти, горюва́ти, поневіря́тися; ( скитаться) блукати, тиня́тися -
12 неблагоприятно
нрч.1) несприятливо, недобре, негарно, погано;2) неприязно, неприхильно, неласкаво;3) неприхильно, непохвально;4) недобре, погано, нещасливо. Срв. Неблагоприятный 1 и 4 - 6.* * *нареч.1) несприя́тливо; неслу́шно2) несхва́льно; пога́но; неприхи́льно -
13 ничего
1) мест. - см. Ничто;2) нрч. - а) (сносно) нічого, (не плохо) не погано, не зле. [Якби сама (гинула), ще-б нічого, а то й стара мати… мусить погибати (Шевч.)]. «Каковы дела?» - «-го» - «Як справи?» - «Нічого (собі).» Он ведёт себя -го - він нічого собі (не погано, не зле) поводиться. Это вино -го - це вино нічого собі (нічогеньке, нічогеньке собі). -го себе - нічого собі, нічогенько, нівроку, (прлг.) нічогенький (собі). [Озимина нічогенько показує (Коцюб.). Ач яке (немовля), - нівроку! (Шевч.). Дочка у його нічогенька собі дівчина була (Гуманщ.)]; б) (пустяки) дарма, пусте, дурниця. [«Це далеко?» - «Дарма!» (Грінч.). Дарма, дітки, потерпіть ще (Загірня). Ну, це - дарма, це пройде (Гр. Григор.)]; в) дарма, байдуже; см. Нипочём 2.* * *I1) нареч. нічо́го, нічоге́нько, нівро́ку\ничего го́ себе́ — а) нареч. нічо́го собі́, нічоге́нько (нівро́ку) [собі́]; б) прил. нічо́го собі́, нічоге́нький (нівро́ку) [собі́]
живёт \ничего го себе́ — живе́ нічого собі́ (нічоге́нько, нівро́ку)
стари́к \ничего го — діду́сь нівро́ку (нічоге́нький, нічо́го собі́)
2) (в знач. сказ.: всё равно) нічо́го, усилит. нічогі́сінько; ( не имеет значения) дарма́, да́рмо; (пусть, ладно) сі́лькісь\ничего го, что... — нічо́го (дарма), що
3) ( нисколько) нічо́го, усилит. нічогі́сінько, анічо́го, анічогі́сінькоII см. ничто -
14 поведение
поводіння, поведінка, поводження, поступування, справування. [У кожного знайдеться негарне що в поводінні чи вдачі (Л. Укр.). Здивувала усіх своєю занадто вільною поведінкою. Несимпатичне поводження (Крил.). Не старався розбирати причини свого поступування (Франко)]. Он хорошего -ния - він добре поводиться (добре себе поводить), він шанується. Человека хорошего -ния все уважают - людину, що добре поводиться, статечну людину всі поважають. Этот мальчик дурного -ния - цей хлопчик погано (зле) поводиться, не шанується. Дурное -ние - погане, нестатечне поводження, погана поведінка. Быть дурного -ния - погано, нестатечно поводитися, не шануватися.* * *поведі́нка; (обхождение, манера держаться) пово́дження, поступува́ння -
15 гнусно себя чувствую
Dictionnaire russe-français universel > гнусно себя чувствую
-
16 везде
скрізь, усюди. [І тут і всюди - скрізь погано. Скрізь добре, де нас нема]. Везде-везде - по всіх усюдах, геть-усюди.* * *нареч.скрізь; ( всюду) усю́ди, повсю́ди, повсюдно\везде — и
всю́ду — по всіх усю́дах
-
17 вышелушивать
-ся, вышелушить; -ся вилущувати, -ся, вилускувати, -ся, вилущити, -ся, вилузувати, -ся, вилузати, -ся. [Вилузувати квасолю із стручків]; (о семенах) виминати, -ся, обминати, -ся. [Глянь, як гарно горіхи вилускуються. Сім'я виминаю, та вогке - погано виминається].* * *несов.; сов. - в`ышелушитьвилу́щувати, ви́лущити -
18 гадкий
гидкий, бридкий, поганий; срв. Гаденький. Гадкий человек - поганець, гид, гидотник, гидомир, брид. Гадко - гидко, бридко, погано. Гадкость - гидота, бридота, поганство, паскудство.* * *гидки́й, бридки́й; паску́дний, усилит. гидю́чий; презр. гидь, -ді -
19 дух
1) (бестелесное существо, доброе или злое) дух. [Янголи - небесні духи]. Злой дух (дьявол) - нечистий дух, нечистий, нечиста сила, враг. Злой дух в виде призрака, морочащий людей - мара (ув. марюка, марище), мана. [Мара його обмарила. Згинь ти, марюко!]. Духи (привидения, призраки) - духи, привиди. [Кругом духи, маняки, відьми та русалки (Кул.)];2) (душа, духовн. начало, направление, решимость) дух. [Малі тілом, та великі духом (Ном.). Багатство духа. Якимсь пантеїстичним духом обвіяна поезія Кримського (Єфр.). Нову статтю написано в тім самім дусі]. Русский и польский дух - русчина і польщина (Кул.), руськість і польськість. Воспрянул -хом кто - дух вступив у кого, піднісся духом хто. [В мене аж трохи дух вступив (Франко)]. Падать, пасть -хом - занепадати духом, сов. занепасти духом. Поднять дух, придать духа - додати кому духа[у], відваги, духу піддати. Собраться с -хом - набратися духу (смілости, відваги), добрати смілости, зібратися на відвагу (Стеф.). Упадок -ха - підупад духу, зневір'я. [Хвилинне зневір'я не розбило ясного світогляду письменника (Єфр.)]. Упавший духом - занепалий духом. Не хватило духа - не стало відваги;3) (расположение, настроение) дух, гумор, настрій (р. -рою). [У веселому дусі (настрої)]. Не в духе - не в доброму дусі, не в доброму гуморі, в поганому настрої. Не в духе быть - матися на дусі погано, не в доброму дусі (гуморі, настрої) бути [На дусі він мавсь препогано], (насмешл.) он не в духе - у нього муха в носі;4) (дыхание) - дух, віддих, дихання. [Над ним воли своїм духом дихали (Чуб.)]. Дух захватывает - дух захоплює (захопляє), дух забиває (займає), дух спирається (запирається). Дух захватило - сперло (зіперло) дух, захопило дух, перехопило дух, забило дух, запнуло дух, дух занявсь, дух забивсь. Перевести дух - віддихатися, віддихати, віддихнути, -ся передихнути, відсапати, -ся, відсапнути, -ся, звести дух. [Дайте мені дух звести (М. Вовч.)]. Притаить дух - затаїти (заперти, затамувати) дух (віддих), мовчати й тихо дихати. Испускать (-тить) дух (умирать) - пускатися (пуститися) духу, спускати (спустити) душу, зітхнути или визіхнути духа, спускати (спустити) дух, (опис.) богові душу віддати;5) (пар) пара, дух. [Дихнеш, то пару (дух) видко, - так холодно в хаті];6) (запах) дух (ум. душок, р. -шка), пах. [Куривсь для духу яловець (Котл.). Вовчий дух. Національний душок. Московський дух]; (вонь) поганий дух, сморід (р. -роду). Тяжёлый дух - важкий дух (напр., у кімнаті). Идёт дух - чути, вже чути. [Цього сала не беріть: уже чути];7) (быстрота) дух, мент, мах. В один дух - удух. [Завтра удух були-б удома (М. Лев.)]. Во весь дух - що-духу, (фамил.) на всі заставки. [Що-духу бігти]. Духом, душком - духом, душком, одним духом, за один дух; вмах, миттю, вмент. [Душком винив пиво (Коц.)]. Живым духом - живим махом; одна нога тут, друга там. Что есть духу - скільки духу, що дух у тілі (М. Вовч.), на всю витягу. Вольный дух (умерен. теплота в хлебн. печи) - легкий дух;8) (исповедь) сповідь (р. -ди). Быть на духу - на сповіді бути, сповідатися, сов. висповідатися. Итти на дух - до сповіди йти. Ни слуху, ни духу о нём - слухи загули за ним, ні звістки, ні чутки про нього, ні слуху, ні вісти про нього, слід за ним загув.* * *1) дух, -упа́дать ду́хом — занепада́ти (па́дати) ду́хом, зневі́рюватися
2) миф. дух, -адо́брый \дух — до́брий дух
3) ( дыхание) дух, -у; по́дих, -у, ві́ддих, -у, ди́хання[одни́м, еди́ным] ду́хом — (быстро, мигом) [одни́м, єди́ним] ду́хом, за оди́н дух, вмить, ми́ттю; (в один приём, сразу) [одни́м, єди́ним] ду́хом, за оди́н дух; душко́м
4) ( воздух) дух, -улесно́й \дух — лісови́й дух
5) ( запах) дух, -у; пах, -утяже́лый \дух — важки́й дух
-
20 зарекомендовать
зарекомендувати, засвідчити. -вать себя - зарекомендувати себе, засвідчити себе, показати себе, (отличиться) пописатися. [А ти, Едмунде, що себе так славно слухняністю й відвагою засвідчив, ти будеш нашим (Куліш)]. Он себя -вал дурно - він себе показав негарно (погано), пописався негарно.* * *
См. также в других словарях:
погано — слабо, хреново, мерзопакостно, нет сил терпеть, кое как, паскудно, не по кайфу, видеть не могу, дурно, хреновато, тошно, отвратительно, худо, противно, омерзительно, муторно, дрянно, дерьмово, гадко, мерзко, паршиво, не фонтан, никудышно,… … Словарь синонимов
Погано — нареч. качеств. разг. сниж. 1. Не обладая необходимым мастерством, умением; плохо. 2. Заслуживая осуждение, порицание; дурно. 3. Не предвещая ничего хорошего. 4. перен. Тяжело, трудно. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
погано — присл. 1) Присл. до поганий 3), 5). 2) Не так, як слід, як треба, як хотілося б і т. ін. || у знач. присудк. сл. Не можна, не слід. || Не повною мірою, не до кінця, не зовсім, мало. 3) у знач. присудк. сл. Варте осуду. || Не годиться, не до речі … Український тлумачний словник
погано — I. нареч. Разг. сниж. к Поганый (3 зн.). Суп ты готовишь п. II. в функц. безл. сказ. Сниж. Об отвратительном, мерзком чувстве, испытываемом кем л. На душе п … Энциклопедический словарь
погано — 1. нареч.; разг. сниж. к поганый 3) Суп ты готовишь пога/но. 2. в функц. безл. сказ.; сниж. Об отвратительном, мерзком чувстве, испытываемом кем л. На душе пога/но … Словарь многих выражений
погано — 1) присл. і предик. (не так, як слід, як треба, як хотілося б), негаразд, недобре, незадовільно, негарно, негоже, зле, нехороше, неладно, недоладно, неякісно, жахливо, кепсько, поганенько, незугарно, абияк, казна як, сяк так, паскудно, чортзна як … Словник синонімів української мови
погано — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
У кошки шерсть погана, а рыло чисто; у собаки рыло погано, а шерсть чиста. — У кошки шерсть погана, а рыло чисто; у собаки рыло погано, а шерсть чиста. См. ЖИВОТНОЕ ТВАРЬ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Съесть-то погано, да и бросить-то жаль. — Съесть то погано, да и бросить то жаль. См. ЗАВИСТЬ ЖАДНОСТЬ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Коли пойло пастью ночевало, то оно погано. — Коли пойло (питье) пастью ночевало (непокрытое), то оно погано (пермск.). См. ПИЩА … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Тем море не погано, что псы налакали. — Тем море не погано, что псы налакали. См. ПРИЧИНА ОТГОВОРКА … В.И. Даль. Пословицы русского народа
