-
1 пест
техн.товка́ч, -ча́ -
2 пест
техн.товка́ч, -ча́ -
3 пест
(в ступе, толчее) товкач (ум. товкачик), товкачка, ум. товкачечка, (полонизм) тлучок; (в сукновальне) товкач, совгач, таран; (деревянный для растирания, маку, конопляного семени и т. п.) макогін (-гона), м'яло.* * *товка́ч, -а, товка́чка; ( деревянный для растирания пищевых продуктов) макогі́н, -го́на, м'я́ло; (к ступе диал.) ступи́р, -я -
4 любимица
улюблениця, люблениця, любимка, (баловница) мазуха, пестуха, пестійка, ласк. любимочка, любочка, пестушка, пестієчка, коханочка. [Гаїнка була його влюблениця (Грінч.). Привіт молодої люблениці (Кониськ.). Я була її любимка (Мартин.). Така мазуха, все-б тільки сиділа згорнувши ручки (Рудч. Казки)]. -мица отца - батькова любимочка, батькова дочка, татова доня. -мица матери - мамина любимочка, мамина доня.* * *улю́блениця, улю́бленка, лю́блениця; ( баловница) песту́ха, песту́нка, песті́йка, мазу́ха, мазу́нка -
5 неженка
1) (м. р.) пестун (-на), пещений (-ного), (зап.) пестій (-тія), (маменькин сынок) мамій (-мія), (баловень) мазун (-на), плеканець (-нця); ум. пестунчик, мазунчик. [З тих одинаків-плеканців і виходять злодії (Звин.)];2) (ж. р.) пестуха, пещена (-ної), (зап.). пестійка и (реже) пестінка, коханка, (баловница) мазуха; ум. пестушка, мазушка. [Вона була в їх така коханка, що виросла, а не вміла діла робити (Рудч.)].* * *м., ж.песту́н, -а (м.), песту́нчик (м.), песту́ха (ж.), мазу́н, -а (м.), мазу́нчик (м.), мазу́ха (ж.), виніже́ночка (ж.) -
6 баловень
-ник мазун, мазій, пестун, пестій, пустак, плеканець, момсик; ум. мазунець, мазунчик, пестунчик. Баловень судьбы, счастья - щасливий щасниця, любимчик у долі.* * *1) (тот, кого балуют) песту́н, -а, песті́й, -тія́, мазу́н, -а, мазі́й, -зія́, плека́нець, -нця, уменьш. песту́нчик, мазуне́ць, -нця́, мазу́нчик2) ( шалун) пусту́н, -а -
7 баловница
-
8 любимец
улюбленик, улюбленець (-нця), любленик, укоханець, (ц.-слав.) возлюбленик, (фамил.) любчик, (баловень) мазун, пестун, мазій, пестій (-тія), (особ. о домашних животных) приятель. [Учитель мав улюбленців між нами (Л. Укр.). Великий музика, любленик людей (Кониськ.). Возлюбленику муз і грацій, ждучи тебе, я тихо плачу (Шевч.). Всі цуценята погодував, найбільше-ж свого сіренького приятеля (Звин.)]. -мец отца - батьків любчик, (баловень) батькова дитина, батьків (татів) син. -мец матери - мамин любчик, (баловень) мамина дитина, мамин син. -мец судьбы - улюбленик, улюбленець долі. -мец публики - улюбленик, улюбленець публіки.* * *улю́бленець, -нця, улю́бленик, укоха́нець, лю́бленець; ( баловень) песту́н, -а, песті́й, -тія́, мазу́н, -а -
9 нежность
1) (свойство, качество) ніжність, делікатність, тендітність; м'якість; лагідність; чулість (-ости); срв. Нежный. [(Цей мотив) ритмом ніжности й химери ще наших неньок веселив (М. Рильськ.)];2) (чувство нежной любви) ніжність, (ласка) ласка, прихилля (-лля), чулість (-лости). [Олеся до мамуні почувала вдячну ніжність (Виннич.). Не одразу розпізнаєш, у кого в серці є ласка, а в кого нема (Звин.). Вона з матернім прихиллям цілувала й голубила мене (Крим.). Стріньмо (їх) серцем одвертим і чулости повним (Самійл.). Плач Ярославни дихає глибокою чулістю (Рудан.)];3) -сти (мн. ч.: из'явления -ти) - ніжності (-стей), пестощі (-щів и -щей), пестування, пещення, пестіння, лащення, (с подольщением) примиляння (-ння, ед. ч.). [Гані таке стало гидке те лукаве пестіння, що вона… (Н.-Лев.). Не могла його звеселити ніяким своїм прихилянням та щебетанням (Грінч.)]. Говорить -сти - говорити ніжності; розводити ніжні розмови; см. ещё Любезничать 2. Телячьи -сти - телячі ніжності, теляче лащення.* * *ні́жність, -ності; тенді́тність -
10 товкач
техн. пест -
11 анапест
анапест. -тический - анапестовий, анапестичний.* * *тж. ан`апестанапе́ст и ана́пест -
12 баловник
-
13 ласкание
голублення, голубіння, пещення, пестіння, пестування, милування, любування, жалування, ластіння, лащення.* * *пе́щення, голу́блення -
14 ласкатель
-ница1) пестій, -стійка;2) (льстец) облесник, -ниця, улесник, -ниця, лестун, -туха, лизун, -зуха, підлиза (общ. р.), підлизник, -ниця, підлесник, -ниця, лабузник, -ниця.* * *підле́сник, обле́сник, лесту́н, -а -
15 ласково
нрч. ласкаво, (ум. ласкавенько), пест(л)иво, (кротко, неясно) лагідно, (благосклонно) прихильно, (приветливо) привітно, приязно. [Генерал привітав його дуже ласкаво (Крим.). Лагідно торкнися білими руками (Дніпр. Ч.). Всі три сеструні прихильно чіплялися матері на шию (Крим.)].* * *нареч.ласка́во; пестли́во; приві́тно, при́язно -
16 ласковость
ласкавість, пест(л)ивість, лагідність, прихильність, привітність, приязність (- ости). [Тиха ласкавість виглядає йому з очей (Грін.)].* * *ласка́вість, -вості; пестли́вість; привітність, -ності, при́язність -
17 ласковый
ласкавий, пест(л)ивий, (кроткий, нежный) лагідний, (благосклонный) прихильний, (приветливый, радушный) привітний, приязний. [Андрій застав Маланку покірливу й ласкаву (Коцюб.). Нічко зоряна, ясна, тихо-пестлива! (Черняв.). Надвечірнє сонце кидало на нього своє лагідне, привітне проміння (Крим.). В серці його ворушиться тихе, приязне кохання (Коцюб.)]. -вый к кому, с кем - ласкавий (привітний, приязний) до кого, з ким. [Він і до людей привітний та ласкавий (Н.-Лев.). Цей собака тільки до вас ласкавий (Звин.)]. -вое слово - ласкаве (прихильне, приязне) слово. [Там найдете щире серце і слово ласкаве (Шевч.). Виріс без прихильного слова (Крим.)]. -вая улыбка - ласкава (привітна) посмішка. -вая рука - ласкава (лагідна) рука. -вый приём - привітне (приязне) приймання (прийняття), ласкаве вітання. -вое теля двух маток сосёт - ласкаве телятко дві матки ссе.* * *ласка́вий; (ласкающий, нежащий) пестли́вий, голубли́вий; (приветливый, радушный) привітний, при́язний, приві́тливий -
18 лелеяние
(хола) кохання, (ум. коханнячко), викохування, плекання, (нега) пещення и пестіння, пестування, голублення и голубіння; (убаюкиванье) леліяння. [(Спасибі) тобі, ненько, за твоє коханнячко, що мене викохала, як утя на воді (Чуб. III). Голубіння веселих надій (Мирний)].* * *пе́щення, вико́хування, плека́ння, лелі́яння -
19 любимчик
улюбленичок (-чка), коханчик, любчик, (баловник) мазунчик, пестунчик, мазунець (-нця). [Не знає вже, чим свого коханого улюбленичка вшанувати (Г. Барв.). Він у долі любчик (Крим.). Батько все тягне за Романком, своїм пестунчиком (Коцюб.). Він у мене один син-мазунець (Новомоск.)].* * *улю́бленик; ( баловень) песту́н, -а, песті́й, -тія́, мазу́н, -а, уменьш.-ласк. песту́нчик, мазу́нчик -
20 нега
1) (действие) - см. Нежение;2) (полное довольство) розкіш (р. розкоши) и (чаще мн.) розкоші (-шів). [Шкода мені Оксаночки: вдома в мене їй була розкіш, а в чужих людях не те (Звин.)]. Жить в -ге - жити в розкоші (чаще в розкошах), розкошувати, купатися в розкоші (в розкошах), (переносно) панувати. [Наше цуценятко живе у вас в розкоші (Звин.). Наші коти живуть у таких розкошах, як рідні діти (Звин.). Дійна корова у розкоші купається (Шевч.). Він багатий, одинокий, будеш панувати (Шевч.)]. Содержать скот в -ге - держати (купати) товар у розкоші (у розкошах);3) (упоение, услада) розкіш и розкоші, пестощі (-щів и -щей), насолода, (очень редко) ніга; (разнеженность) розніженість (-ности); (сладостное изнеможение) (солодка) знемога, (истома) мло[і]сть (р. млости) и (мн.) млості (-тів). [Хотілося мовчати, щоб не зменшувати почуття розкоши (А. Чайківський). Вся ніга минеться - з льодом води нап'ється (Пісня). Все навколо, поблизу і далеко, мліло в солодкій знемозі (Кінидь Неволі)].* * *1) ( полное довольство) доста́ток, -тку; ( роскошь) ро́зкіш, -коші, ро́зкоші, -шівжить (жизнь) в \нега ге — жи́ти (життя) в доста́тку (в доста́тках, в ро́зкоші, в розко́шах)
2) ( блаженство) [солодка] знемо́га, [соло́дка] млість (род. п. мло́сті); ( наслаждение) насоло́да3) ( нежность) ні́жність, -ності; ( ласковость) ласка́вість, -вості; ( ласка) пе́стощі, -щів, пе́щення, диал. пе́стіння и пестіння
- 1
- 2
См. также в других словарях:
пест — пест, а … Русское словесное ударение
пест — пест, а … Русский орфографический словарь
пест — пест/ … Морфемно-орфографический словарь
ПЕСТ — муж. пехталь муж. пехтило ср. (от пехать) боёк, кий, киек, толкач, для толченья или растирки чего в ступке, или в ступе, толчее. Медным пестом отшиб себе ноготь. | Алебастровый боек, деревянный пест, для толченья алебастра. Корье толкут на… … Толковый словарь Даля
Пест — из музея в Сиэтле Пест, пестик (англ. … Википедия
ПЕСТ — ПЕСТ, песта, муж. Закругленная внизу палка для размельчения какого нибудь вещества в ступе (путем толчения или растирания). «Пест, знай свою ступу.» (посл.) Как пест в ложках (погов. о ком чем нибудь, находящемся где нибудь некстати). Толковый… … Толковый словарь Ушакова
пест — peste f. устар. Моровая язва, чума. В Гамбурге, сказывают, явился пест, и для того тотчас заказали <запретили> всякую всячину оттоль сюды возить. 1712. ПБП 12 (1) 167. И причитают, якобы пест, так прилипчиво <так>. 1714. АК 10 38 … Исторический словарь галлицизмов русского языка
ПЕСТ — ПЕСТ, а, муж. Короткий тяжёлый стержень с округлым концом для толчения чего н. в ступе. Каменный, медный, деревянный п. Как п. в ложках (погов. о том, кто постоянно мешает другим, действует не в лад). | прил. пестовый, ая, ое. Толковый словарь… … Толковый словарь Ожегова
пест — ПЕСТ, пестик, разг. толкушка … Словарь-тезаурус синонимов русской речи
пест — ПЕСТ, а, м Предмет удлиненной цилиндрической формы, короткий, тяжелый, с округлым концом; используется для толчения чего л. в ступе. Бронзовый потемневший от времени пест стоял в ступе … Толковый словарь русских существительных
Пест — м. Короткий тяжелый стержень с округленным концом для толчения, дробления чего либо (обычно в ступе). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
