-
1 (обычн.) много
General subject: shake a stick at (more... than you can shake a stick at) -
2 концерты (неклассической музыки , обычн . - клубные)
Polygraphy: gigs (выступления( газетное выражение, публицистика))Универсальный русско-английский словарь > концерты (неклассической музыки , обычн . - клубные)
-
3 привет! (обычн . по телефону, фамильярн.)
Универсальный русско-английский словарь > привет! (обычн . по телефону, фамильярн.)
-
4 обычно
обычн||онареч συνήθως / κατά κανόνα (как правило). -
5 обычный
обычн||ыйприл συνήθης, συνηθισμένος:\обычныйое занятие ἡ συνήθης ἀσχολία· \обычныйое явление τό συνηθισμένο φαινόμενο· ◊ \обычныйое право юр. τό ἐθυ-μικό[ν] δίκαιο, τό ἄγραφ(τ)ο δίκαιο. -
6 караульщик
(обычн. не о воен.) вартівник, чатівник, вартовик, чатовик (-ка).* * *вартівни́к, -а -
7 вид круговой идентификации
General subject: circle ID type (Вид отличительного знака подлинности водительского удостоверения США т.н. полного соответствия (один из нескольких типов в/у), выполненный в виде золотой звезды внутри круга. Водительское удостоверение обычн)Универсальный русско-английский словарь > вид круговой идентификации
-
8 много
1) General subject: a good bit, a good deal of, a good few, a great number, a large number, a lot of, a nice bit, a number of, any number, by a long chalk, by long chalks, chalks away, considerably, largely, lollop, lot, lot of, lots of, much (much water has flown under the bridge since that time - много воды утекло с тех пор), (в сложных словах имеет значение) multi, no end of, not a few, plenty of, quite a few, (обычн.) shake a stick at (more... than you can shake a stick at), skinful, a great deal of (formal English) (He has a great deal of (lots of) confidence.), MPTY (Дополнительная услуга, позволяющая абоненту GSM проводить сеанс речевой конференц-связи, в котором могут участвовать до шести абонентов. При этом задействуется дополнительная услуга "удержание звонящего на линии".), lots of, a lot of (informal)2) Colloquial: a whole lot, fat lot (обыкн. ирон. мало), heaps, thousand and one, loadful3) American: considerable4) French: Beaucoup5) Mathematics: a great deal, many, plenty7) Australian slang: acre, lashings (всегда употребляется во множественном числе), like buggery, load, mob, more than one can poke a stick at, oodles, yonks8) Jargon: flock, mad, umpteen, bokoo (I've got bokoo things to do today. Мне надо переделать много дел сегодня), boku (There are already bokoo people invited. Туда приглашено уже много людей.), boo coo (от франц. beaucoup)9) Simple: aplenty10) Patents: quite a number11) Programming: a lot12) Makarov: a good deal, a good many, deep, good deal, good many, heavily, ot a few13) Taboo: for a motherfucker, thick as fiddlers in hell -
9 нормирование затрат
Oil: specified allowances (обычн. - на содержание, командировочные расходы и т.п.)Универсальный русско-английский словарь > нормирование затрат
-
10 пастушья собака
1) General subject: sheepdog, working dog2) Biology: herder3) Makarov: drover's sheep dog, herding dog, sheep dog, sheepherd dog, shepherd dog, shepherd's dog4) Dog breeding: collie (обычн. в названиях пород, напр., Border Collie) -
11 страдать венерическим заболеванием
Taboo: piss broken glass (обычн. гонореей)Универсальный русско-английский словарь > страдать венерическим заболеванием
-
12 суммарный ущерб
Insurance: loss experience (обычн. за год) -
13 торговец
1) General subject: bargainer, dealer, marketeer, marketeer (на базаре), merchant, salesman, the dealer, tradesman, trafficker, vender, vendor, distributor, seller, counterman2) Obsolete: chapman3) History: stapler4) Rare: monger5) Law: black-marketeer, trafficker (обычн. запрещённым товаром), trafficker (обычно запрещенными товарами)6) Economy: merchandiser7) Oil: trader (на международном нефтяном рынке), trader (на международном рынке)8) Perfume: distributer9) Business: salesperson10) Makarov: merchant stapler11) oil&gas: (на международном рынке) trader -
14 концерты
Polygraphy: (неклассической музыки, обычн. - клубные) gigs (выступления( газетное выражение, публицистика)) -
15 заверенная копия
adj1) gener. (обычн. нотариально)(напр., документа) copia legalizzata2) law. copia autentica (L'istanza va corredata con copia autentica del titolo di invalidità.)3) fin. copia legalizzata -
16 жалоба
скарга, а оттенки:1) (выражение неудовольствия, скорби, страдания, ропот) скарга на що, жалкування, жаління, нарікання, бідкання. Жалобы - жалі (р. -лів) на що, скарги, жалощі, жалібниці [Годі! ні скарг, ані плачу (Л. Укр.). Залюбки слухали наші письменники жалкування нашого поета (Кул.). Не докучав жалінням. Бідкання розсердило мене. Якісь недоспівані жалі (Л. Укр.). Багато справедливих жалів можна поставити на рахунок інтелігенції (Єфр.). Розносили по всіх усюдах кревні сльози та гіркі жалібниці (Мирн.)];2) (юрид.) скарга, (руссизм) жалоба; (возбуждение процесса) позов (р. позва, мн. позви), (стар.) супліка, протестація. [Подати в суд скаргу на кого]. Жалоба апелляционная, кассационная - скарга апеляційна, касаційна. Достигнуть -бой - вискаржити, вижаліти, (процессом) випозивати щось. [Вона вже розжалілася йому, а що вижаліла? (Мирн.)]. Подавать (приносить) -бу на кого - подавати (заносити) скаргу на кого, куди, (обычн. словесно) скаржити кого, скаржитися кому на кого.* * *ска́рга; суплі́ка, протеста́ціяподава́ть, пода́ть \жалоба бу на кого́ — подава́ти, пода́ти ска́ргу на ко́го, ска́ржитися, поска́ржитися на кого; (юр.) оска́ржувати, -жую, -жуєш, оска́ржити кого́
-
17 заяц
1) заєць (р. зайця), диал.: заянець (-нця), заюк (р. зайка), сплюх (-ха), кривак, довгоух; (заяц-беляк) біляк. -яц-русак - заєць сірий;2) (пена на волне) баранець (-нця), баранчик, кучер (-ря) (обычн. во мн. кучері);3) (перен.: безбилетн. пассажир) заєць. Ехать -цем - їхати зайцем, зайцювати. За двумя -ми погонишься - ни одного не поймаешь - двох зайців поженеш - жадного (ні одного) не доженеш; хто два зайці гонить, жадного не здогонить (Номис).* * *за́єць, род. п. за́йцяземляно́й \заяц ц — зоол. земляни́й за́єць
морско́й \заяц ц — зоол. морськи́й за́єць
-
18 мышка
1) (ум. от Мышь) мишка; (летучая) кажанок (-нка). [Я Мишка-Норушка (Казка)]. Кошке игрушки, а -ке слёзки - кішці смішки, а мишці слізки; кому весілля, а курці смерть. Были бы крошки, а -ки будут - аби хліб, а зуби знайдуться. Игра в кошку и -ку - гра в кота й мишку;2) (подплечн. впадина, обычн. мн. ч. Мышки) пах(в)а, підпахів'я (-в'я); срв. Подмышка. Под -кой - під пах(в)ою. [Стояв з книжкою під пахвою (Васильч.)]. Под -ку - під пах(в)у, під силу. Под -ки - попід пах(в)и, попід сил(к)и. [Ой, узяли Парасуню попід обі сили (Гол.)];3) см. Мускул;4) -ки (в одежде) - вирізи (-зів), пройми (р. проймів);5) -ки, бот. - а) (Lathyrus tuberosus L.) горошок (-шку) (бульбистий), земляний горішок (-шка), журавлині стручки (-ків), мишка, черевички (-ків); б) (Saxifraga granulata L.) ломінь (-меню) (зернястий), розривник (-ку).* * *I уменьш.-ласк.ми́шкаIIпод мы́шками — під па́хвами и під пахва́ми
-
19 отброс
отбросок1) (о предметах) покидьок (-дька), покидь (-ди), непотріб (-ба), відпадок (-дку). -сы - покидь (-ди), покидьки (-ків). [Утилізація покидьків]. -сы мяса - требіж (-жа);2) (о людях) покидько (-ка) (м. р.), (о женщ.) покидька (-ки), покидище (общ. р.), відмет, (обычн. во мн.) відмети [Не мені народи слугували, а я служив відметам всіх народів (Л. Укр.)], (негодное) непотріб (-ба) (м. р.), непотреба (ж. р.), негідь (-годи).* * *см. отбросы -
20 отказываться
отказаться1) от чего, кого, в чём - відмовлятися, відмовитися від чого, від кого, в чому (редко), (гал.) вимовлятися, вимовитися чого, (усиленно) відмагатися, відмогтися від чого, (отрекаться) зрікатися, зректися чого, кого, відрікатися, відректися від чого, від кого (редко: вирікатися, виректися чого), відкидатися, відкинутися від кого (часто о близких людях: женихе, невесте, влюблённых, супругах и т. п.), від чого, кидатися чого, (гал.) скидатися чого. [Першого купця не кидайсь (Ном.)]. -ваться, -заться от кого, чего (покинуть, оставить) - цуратися кого, чого и від кого, від чого [Сина батько відцурався (Шевч.)], відкаснутися від кого, від чого, (отпираться) відгетькуватися від чого. Срв. Отрекаться. -ся от должности, обязанностей, власти, престола - відмовлятися (відмовитися) від посади, обов'язків, влади, трона (корони) или зрікатися (зректися) посади и т. д., или складати (скласти) посаду, обов'язки, владу (уряд), корону. См. Слагать. -заться от занимаемой должности - зректися своєї (или обійманої, посіданої) посади. Нас приглашали на обед, а мы -зались - нас прохали (прохано) на обід, та ми відмовились. Гости -зываются - гості відмагаються. -ваться (-заться) от платы, от работы - зрікатися (зректися) плати, роботи, відкидатися від плати, від роботи, кидатися плати, роботи. -заться от платежа податей, налогов - зректися платити податки, налоги. -заться от наследства - відмовитися від спадку, спадщини, (гал.) дідицтва, зректися спадку и т. д. -зываться (-заться) от своего мнения, своих слов, показаний - зрікатися (зректися) своєї думки, своїх слів, свідчень, відмовлятися (відмовитися) від своєї думки, від своїх слів, свідчень. -заться от дачи показаний - відмовитися дати свідчення. -заться от своего намерения - зректися (несов. зрікатися) свого наміру. -зываться от личных интересов, развлечений - зрікатися особистих інтересів, утіх. -зываюсь от своих прав - зрікаюсь своїх прав на що. -заться от кого - зректися кого. [Я не маю сили тебе зректися (Л. Укр.)]. -заться от себя - зректися себе. Он отказался от меня - він відцуравсь мене, відкинувся від мене. Я от чести этой -зался - я від чести тої відмовився, я зрікся тої чести. Доктора - зались от больного - лікарі відмовились від хорого. Я не -ваюсь работать - я не відказен (при обычн. форме: не зрікаюсь, не відмовляюсь) працювати;2) кому (завещаться) - відписуватися, бути відписаним, відказуватися, бути відказаним. См. Завещаться.* * *I несов.; сов. - отказ`аться1) відмовля́тися, відмо́витися2) ( отрекаться) відмовля́тися, відмо́витися, відкида́тися, відки́нутися, зріка́тися, зректи́ся, цура́тися, відцура́тися; несов. відсахну́тися3) ( переставать действовать) відмовля́ти, відмо́вити, відка́зувати, відказа́тиIIвідка́зуватися, відпи́суватися
- 1
- 2
См. также в других словарях:
обычн. — обыч. обычн. обычно обыч. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
обычн. — обычно … Словарь сокращений русского языка
Организация личного состава на военном корабле — ОРГАНИЗАЦІЯ ЛИЧНАГО СОСТАВА НА ВОЕН. КОРАБЛѢ, различается: 1) боевая для упр нія к блемъ въ бою; 2) внутренняя для обезпеченія порядка жизни личн. состава и 3) вахтенная для обычн. отправленія службы въ морѣ и на якорѣ и для обезпеченія безопас… … Военная энциклопедия
Порт-Артур — ПОРТЪ АРТУРЪ, бывш. китайскій, затѣмъ русскій и нынѣ японск. морск. портъ и кр сть на южн. оконеч ти Ляодунск. полуо ва. Послѣ разгрома въ 1860 г. кит. арміи союзн. войсками Англіи и Франціи, Китай рѣшилъ реорганизовать свои сухопутныя и морск.… … Военная энциклопедия
Казацкие Малороссийские войны — КАЗАЦКІЯ МАЛОРОССІЙСКІЯ ВОЙНЫ, велись въ XVI и XVII ст. Малоросс. и Запорож. казаками съ татарами и поляками, на свой страхъ, собств. силами. Начало XVI в. ознаменовано въ жизни Малоросс. казач ва выборомъ перваго гетмана Предслава… … Военная энциклопедия
Новгород Великий — НОВГОРОДЪ ВЕЛИКІЙ (Новъ городъ), находится тамъ же, гдѣ еще во времена доисторическія было первоначал. поселеніе Ильменск. славянъ, т. е. у истока р. Волхова изъ оз. Ильменя. На лѣв. берегу рѣки помѣщается сторона Софійская, а на правомъ Торговая … Военная энциклопедия
Орлеанская дева — ОРЛЕАНСКАЯ ДѢВА (La Pucelle d’Orléans), такъ называлась мол. дѣвушка, по имени Жанна д’Аркъ (или Даркъ), ставшая во главѣ француз. войскъ и избавившая Францію отъ англ. владычества (см. Англо франц. войны, Столѣтняя война1). Дочь кр на дер.… … Военная энциклопедия
Крестовые походы — КРЕСТОВЫЕ ПОХОДЫ. Такъ назывались въ сред. вѣка экспедиціи противъ мусульманъ, организованныя папами. Эпохой К. пох. принято считать періодъ времени съ 1096 по 1270 г. Въ теченіе этого періода б. организовано и частью выполнено 8 больш. и нѣск.… … Военная энциклопедия
Кригс-комиссариат — КРИГСЪ КОМИССАРІАТЪ. Съ учрежденіемъ регуляр. полковъ, Имп. Петръ В. приступилъ къ орг заціи хозяйств. упр нія въ арміи, въ обяз сть к раго возложилъ заботы о денеж. довольствіи войскъ и доставленіи имъ продовольствія, обмундированія и снаряженія … Военная энциклопедия
барма — I барма I. пена на мёде или фруктовом сиропе при варке , заимств. из нем. Barme, Bärme жир (Потебня, РФВ I, 263). II барма II., также барман овод , Oestrus , пармак – то же, олонецк. (Кулик.). Заимств. из фин. parma, paarma – то же; см. Калима… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
Гордон, Патрик (Петр Иванович) — один из первых иностр. учителей и вдохновителей Петра В. на создание регуляр. армии; род. в Шотландии 31 мая 1635 г. и происходил по прямой линии (графы Эбердин) от Карла II. 16 л. покинул родину и поступил в Браусборгскую коллегию в Данциге, по… … Большая биографическая энциклопедия