-
1 обрідний
редкова́тый -
2 жидковатый
порідкий, обрідний, ріденький. [У його борідка ще порідка. Пшениця обрідна - мабуть насіння негарне було. Сироп ріденький]. Жидковато - порідко, обрідно, ріденько. [Обрідно посходив ячмінь].* * *1) рідкува́тий, ріде́нький2) кво́ленький; слабе́нький -
3 clipping
1. n1) газетна вирізка2) обрізання; підрізування; стрижка3) скорочення слів4) pl обрізки; вирізки5) дрібний лом2. adj1) розм. швидкохідний, швидкісний2) розм. першосортний, першорядний* * *I [`klipiç] n2) обрізання, підрізування; стрижка3) лiнгв. скорочення слів4) pl обрізки; вирізки; настриг; дрібний лом5) paд. обмеження сигналів; "підрізування" імпульсівII [`klipiç] aclipping pace — швидкий хід або алюр
2) першосортний, першокласний -
4 ascendant
1. n1) вплив; влада; перевага; переважання2) гороскоп3) предок, родич по висхідній лінії2. adj1) висхідний; що сходить2) панівний; переважаючий, переважний* * *I n1) вплив, влада, переважання, перевага2) зодіакальне сузір'я, що сходить над обрієм у час чийого-небудь народження ( в астрології); гороскоп3) предок, родич по висхідній лініїII a1) висхідний2) пануючий, переважний, переважаючий -
5 край
1) (коней, предел, рубежная полоса) край (-аю), кінець (-нця), окрай (-аю), окрайок (- айка), закрайок (-йка, берег (-рега), ум. краєчок (-єчка и -єчку), крайчик (-ка), кінчик, окраєчок (-чка); срвн. Конец 1. [Нема краю тихому Дунаю (Пісня). Світає, край неба палає (Шевч.). Карпо одсунувся на самий край призьби (Н.-Лев.). Поруч мене на краєчку всадовився якийсь п'яний чолов'яга (Крим.). На крайчику ліжка обнявшися заснули дві молоді голови (Франко). Я не силкуюся збагнути сю річ до краю (Самійл.). Замчали мене кудись на кінець села (М. Вовч.). Я льотом долетів до гайового окраю, - нема! (М. Вовч.). В кінець гаю, на окрайку стояв дуб-довговік (М. Вовч.). Поставив пляшку на самому березі столу (Сл. Ум.). Надягає черкеску, обшиту по берегах срібним галуном (Мова)]. Край одежды - край, омет (-та). [На гаптовані омети ризи дорогої! (Шевч.)]. Край соломенной крыши - стріха, остріха, острішок (-шка), (судна) облавок (-вка). Края сосуда, кратера и т. п. - вінця (р. вінець), береги, криси (-сів), посудини, кратера. [Розбий яйце об вінця шклянки (Звин.). Кратерові вінця (береги). Глибока миска з крутими берегами (Конотіпщ.). Здавалися йому крисами коло горшка або коло миски (Н.-Лев.)]. До -ёв, до самых -ёв - по вінця, по самі вінця. В уровень с -ями - ущерть, украй. [Не наливай горщика вщерть (Звин.). Її серце налилося щастям ущерть (Н.-Лев.). Злотом насиплю я човен украй (Грінч.)]. Насыпанный в уровень с -ями - щертовий. [Буде щертових мірок дев'ять, а верхових вісім (Сл. Гр.)]. Осторожно, это стакан с острыми -ями! - обережно, в цієї шклянки гострі вінця. Переливать через край - лити через вінця. Течь, литься через край, -ая - литися через вінця. [Повнії чарки всім наливайте, щоб через вінця лилося (Пісня)]. Имеющий широкие края - крисатий; срвн. Широкополый. Лист с вырезными, зубчатыми -ями - листок із вирізними, зубчастими берегами (краями). Край болота - приболоток (-тка). Тут тебе и край! - тут тобі й край! тут тобі й гак! тут тобі й амінь! Сшитый край ткани - см. Рубец. Шов через край - запошивка. Шить через край - запошивати. Рана с рваными -ями - рана з рваними краями. Язва с расползшимися -ями - виразка з розлізлими краями. Конца -аю нет - нема кінця-краю, без кінця й краю. Стол по -ям с резьбою - стіл із різьбленими закрайками. С которого -аю начинать пирог - з котрого кінця починати пирога? На реке лёд по -ям - на річці крига край берегів. Уже пришёл край моему терпению, а где край бедам! - уже мені терпець урвався, а лихові кінця немає! Он хватил, хлебнул через край - він перебрав міру, він хильнув через міру. На краю света - на краю світа, край світа. На краю пропасти - край безодні. На краю гроба - одною ногою в труні. Он был на краю гибели - він мало не загинув. Я проехал Украину из края в край - я переїхав Україною з кінця в кінець, я проїхав Україну від краю до краю. На край - (на) край. [Скажи-ж мені: де мій милий. Край світа полину (Шевч.)]. Вдоль края - понад, понад край, вкрай чого. [Понад шляхом щирицею ховрашки гуляють (Шевч.). Їхала пані вкрай города (Номис)]. На краю, с -аю, нрч. - край, покрай, накрай, наузкрай чого, кінець чого. [Насипали край дороги дві могили в житі (Шевч.). Потім на світанні, як біляві хмари стануть покрай неба, мов ясні отари… (Л. Укр.). Жила вдова накрай села (Пісня). Наузкрай ниви курився димок (Сл. Грінч.)];2) (ребро, грань) руб (-ба), пруг (-га), рубіж (-бежа), ребро, край. [Ударив рубом лінійки (Сл. Ум.). Вдарився об двері, об самий руб (Сл. Ум.). Об піл, об рубіж головкою вдарилося (Пирятинщ.)]. Край скошенный - скісний руб (край). Край острый (орудия, инструмента) - гострій (-рія), ум. гострієць (-рійця); (тупой) хребет (-бта), рубіж (-бежа). [Ледве махала сокирою, б'ючи вже обухом, а не гострієм (Грінч.). Хребет пилки. Рубіж ножа]. Край поперечный - торець (-рця). [Торці клепок звичайно скісно обрізують (Бондарн. виробн.)]. Край кристалла - кристаловий руб. Гора с зубчатым верхним -аем - гора з зубчастим хребтом. Гора с зубчатыми боковыми -ями - гора з зубчастими ребрами;3) (страна, область) країна, край, україна, сторона, земля, ласк. країнка, країнонька, країночка, сторононька, стороночка, (территория) терен (-рену). [Десь, колись, в якійсь країні проживав поет нещасний (Л. Укр.). Ой, пошлю я зозуленьку в чужую країноньку (Пісня). У якому краї мене заховають? (Шевч.). Прибудь, прибудь, мій миленький, з україн далеких (Пісня). На тій прославній Україні, на тій веселій стороні (Шевч.). Полину я в чужу сторононьку шукать таланоньку (Пісня). На чужій сторонці найду кращу або згину, як той лист на сонці (Шевч.). Встає шляхецькая земля (Шевч.)]. Какими судьбами вы в наших -ях? - яким вас вітром занесло до нас? Тёплые края - теплі краї, (мифол.) вирій, ирій (-ію и -ія). [Зажурилася перепілочка: бідна моя голівочка, що я рано із вирію прилетіла (Пісня)]. Родной край - рідний край, батьківщина; срвн. Родина. [Треба рятувати рідний край (Сторож.)], Далёкий край, дальние края - далекі краї, далека сторона, далекий край, (метаф.) не близький світ. [Одна, як та пташка в далекім краю (Шевч.)]. Чужие края - чужина, (ласк. чужинонька), чужа сторона, чужа країна, чужий край. [Тяжко-важко умирати у чужому краю (Шевч.). Свій край, як рай, чужа чужина, як домовина (Приказка). Виряджала мати доньку в чужу сторононьку (Пісня)]. По чужим -ям - по чужих краях, по світах. [Не забував він і того, що по світах робиться, по інших сторонах (Єфр.)]. Познакомиться с чужими -ями - чужих країв побачити, світа побачити. [Побуває наш у солдатах, світа побачить, порозумнішає (Крим.)]. Путешествовать по чужим -ям - мандрувати (подорожувати) по чужих сторонах (краях). Заморский край - заморський край, заморська сторона, замор'я (-р'я). Работы у нас непочатый край - у нас праці сила- силенна;4) (часть говяжей туши) край. [Товстий край. Тонкий край].* * *I сущ.1) (предельная линия, окраина) край, род. п. кра́ю; ( конец) кіне́ць, -нця́; (верхний обрез стенок сосуда, перен.) ві́нця, -нецьиз кра́я в \край, от кра́я [и] до кра́я — від (з) кра́ю [і] до кра́ю, з кра́ю в край, з кінця́ в кіне́ць
2) (область, местность, административно-территориальная единица) край; ( страна) краї́наII предл. диал.\край доро́ги — край доро́ги (шляху)
-
6 tail
1. n1) хвіст, хвостик2) те, що нагадує хвіст3) іст. кінський хвіст (емблема влади в Туреччині)5) нижній кінець (чогось); кінчик; край6) задній кінець, край (чогось)7) кінцева фаза8) заключна частина9) спідниця; нижня частина сукні10) пола, фалда11) шлейф12) pl фрак13) амер. сищик, філер, «хвіст»14) черга, «хвіст»15) зворотний бік монети, решка16) pl покидьки; рештки17) менш впливова частина (політичної партії)18) спорт. слабша частина команди20) тех. хвостовик (інструмента)21) ав. хвостове оперення; хвіст22) військ. тил23) друк. нижній обріз (сторінки)24) розм. зад, сідниці25) юр. спадкоємне майноtail assembly (unit) — ав. хвостове оперення
tail gun — ав. хвостова гармата
6) обтяжений тиламиtail skid — ав. хвостовий костиль
tail slide — ав. ковзання на хвіст
tail turret — ав. хвостова вогнева установка; хвостова турель
tail wheel — ав. хвостове колесо
to follow at smb.'s tail — іти назирці (по п'ятах) за кимсь
to have the tail between the legs — піджати хвоста, злякатися
to have (to keep) one's tail up (down) — бути у піднесеному (пригніченому) настрої
to turn tail — піджати хвіст; дременути, накивати п'ятами
to twist smb.'s tail — роздратовувати когось, наступати комусь на хвіст
2. adj1) задній; хвостовий2) юр. обмежений умовою3. v1) припасовувати (приробляти) хвіст2) тягти за хвіст3) відтяти (відрубати, відрізати) хвіст5) іти слідом, вистежувати, переслідувати6) утворити хвіст (процесії); іти позаду7) розтягтися ланцюжком9) приставати (до компанії — on)11) буд. бути закріпленим у стіні (про цеглину тощо)12) мор. обплітати татарським обплетенням (кінець троса)13) мор. повертатися кормою14) юр. обмежувати права; обтяжувати зобов'язаннями (про нерухоме майно)tail after, tail along — а) іти назирці (по п'ятах), переслідувати; б) плентатися у хвості, пасти задніх
tail away, tail off, tail out — а) розтягуватися (про процесію); б) замовкати, завмирати; в) вщухати (про вітер); г) піджати хвіст; кинутися навтіки; д) залишати позаду (суперників)
* * *I [teil] n1) хвістto wag one's tail — виляти хвостом; icт. кінський хвіст ( емблема влади в Туреччині)
2) що-н., що нагадує хвістtail of a kite — хвіст повітряного змія; коса, кіска ( tail of hair)
3) нижній кінець (чого-н.); кінчикtail of a letter [of a note] — хвостик букви [ноти]; задній кінець (чого-н.); край
tail of a procession — хвіст процесії; cл. зад; сідниці
4) краєчок, куточок (ок)to look at sm. out of /with/ the tail of one's eye — глянути на кого-л краєм ока; кинути на кого-л погляд нишком
5) кінцева фаза, кінецьtail of a storm [of an earthquake] — кінцева фаза шторму [землетрусу]; заключна частина, кінець
the tail of a conversation — кінець розмови; короткий заключний рядок вірша; коду ( сонет)
6) спідниця; нижня частина плаття; фалда, поли; шлейф; pl фракto wear tails — носити фрак; носити одяг дорослих
7) свита, кортеж8) сищик, філер, "хвіст"we've got a tail — нас переслідують, у нас хтось сидить на хвості
9) черга, "хвіст"10) pl зворотна сторона ( монети)heads or tails — орел або решка
11) pl хвости (порожня пород; покидьки, залишки)12) менш впливова частина ( політичної партії); cпopт. більш слабка частина команди13) відвідний канал; нижній кінець ставка; потік нижче мірошницького колеса14) cпopт. п'ята ( лижі)15) тex. хвостовик ( інструмент)16) aв. хвостове оперення; хвістtail assembly /unit/ — хвостове оперення
17) мop. штерт18) вiйcьк. тил19) пoлiгp. нижній обріз ( сторінки)••at smb 's tail, in the tail of smb, close on smb 's tail — слідом /по п'ятах/ за ким-н.
to follow at smb 's tail — бути /висіти/ на хвості в кого-н.; невідступно слідувати /йти хвостом/ за ким-н.
with one's tail between one's legs — піджавши хвіст, через страх
to put one's tail between one's legs — піджати хвіст, струсити
to have /to keep/ one's tail up [down] — бути в гарному /у веселому, у піднятому/ [у поганому /у подавленому/] настрої
to twist smb 's tail — діяти кому-н. на нерви, дратувати кого-н.; наступати на хвіст, наступати на мозоль
II [teil] vthe sting is in the tail — присл жало ( у бджоли) у хвості; жовч /вся отрута, саме неприємне/ приберігають до кінця
1) прилаштовувати, прикріпляти хвістto tail a kite — прилаштувати хвіст до повітряного змія; тягти за хвіст; відрубувати або відрізати хвіст; відрізати, обстригати кінчики (у плодів, рослин)
2) (after, on) переслідувати, невідступно слідувати, ходити по п'ятах, "сісти на хвіст"to tail a thief — йти за злодієм, не випустити злодія з поля зору
to tail after the crowd — тягтися за юрбою; розтягтися ланцюжком; тягтися довгою стрічкою ( про процесію)
4) приєднувати до кінця або хвосту; прив'язувати або закріплювати біля хвоста5) махнути хвостом ( про рибу)7) мop. обплітати татарської обплетенням (кінець трос; надставляти кінець)8) мop. повертатися або навалюватися кормоюIII [teil] n; юр.заповідне майно (обмежене в порядку спадкування, відчуження)IV [teil] a; юр. V [teil] v; юр.tail female [male] — майно, наслідуване тільки по жіночій [чоловічій]лінії
обмежувати права, обтяжувати зобов'язаннями ( нерухомість) -
7 top
1. n1) верхівка; вершина (гори); маківка, верх2) верхня частина, верхній кінець3) шпиль; купол, баня4) верхня поверхня5) найвищий ступінь6) найвищий ранг; високе становище; перше місце7) людина, яка займає високе становище (перше місце)8) найкраща (відбірна) частина9) початок, ранній етап11) волосся12) голова13) pl закоти (у чоботях)14) високі чоботи з закотом15) pl бот. бадилляbeet tops — (бурякова) гичка
18) мет. колошник19) мор. марс20) pl хім. дистиляти21) pl фіз. звуки верхніх частот22) дзига2. adj1) верхнійtop copy — перший примірник (тексту, надрукованого на машинці)
top dead centre — авт. верхня мертва точка
top water — гідр. вода вище від продуктивного пласта
2) найвищий, максимальнийtop speed — найбільша (максимальна) швидкість
3) найголовнішийtop men — люди, які посідають найвище (керівне) становище (у суспільстві)
top crossing — міжсортове (внутрівидове) схрещування
top dog — розм. переможець
top draining — відкритий (поверхневий) дренаж
top gas — мет. колошниковий газ
top grafting — с.г. щеплення у крону
top kick — амер., військ., розм. старшина (роти тощо)
top necrosis — с.г. відмирання бадилля
top of the heap — амер. найвигідніше становище
top secret — «цілком секретно» (гриф)
on top of that — а) понад усе, на додаток до усього; б) безпосередньо після чогось
the top of the morning to you! — ірл. доброго ранку!
to be at the top of the tree — займати провідне становище, бути на чолі (чогось)
to come to the top — відзначитися, добитися успіху (слави)
to go over the top — а) військ. іти в атаку (з траншей); б) зробити рішучий крок, почати діяти
3. у1) приставляти верхівку; вкривати (зверху)2) зрізати верхівку3) досягати вершини5) бути вершиною; височіти; увінчувати6) бути на чолі (на першому місці)7) досягати (певної величини)8) переважати, бути першим9) покривати (новою фарбою); підфарбовувати12) с.г. покривати13) розм. відтинати голову, обезглавлювати14) повісити (тж top up)15) спорт. бити по м'ячу зверхуtop off — а) оздоблювати, прикрашати; б) закінчувати, завершувати; в) зрізати бадилля (гичку); г) дозаправляти, поповнювати запас до норми
top up — а) докладати, досипати (до краю); доливати (по вінця); б) увінчувати, завершувати
* * *I n1) верхівка; вершина; верхівкаtop climbers — альпіністи, що здійснюють сходження на вершину; штурмова група альпіністів
2) верхня частина, верхній кінецьthe top of a page — верхня частина /початок/ сторінки
the top of a car — верх автомобіля (особливо того, що прибирається)
pajama top — верх піжами; піжамна куртка; шпиль; купол; шатер
the top of a church — церковний купол; верхня поверхня
she put the best apples on top — кращі яблука вона поклала нагорі /зверху/; oil always comes to the top нафта завжди спливає на поверхню ( води)
3) тім'я; головаshaved top — голена голова; дiaл. пучок ( волос); дiaл. волосся
the top of the tide — вища точка приливу, повна води
at the top of ones voice — на повний голос; у всю силу легенів
to shout [to sing]at the top of one's voice — кричати [співати]на повний голос
to be on top of one's form — бути в найкращій формі, досягти піку форми
to bring smb to the top of his form — підвести кого-н. до піку форми; вищий ранг, високе положення; перше місце
at the top; of the table — на чолі столу
to be at the top of one's profession — займати провідне положення в галузі; вищий ранг, високе положення; перше місце
at the top; of the table — на чолі столу
to be at the top of ones profession — займати провідне положення в своїй області; краща, выдбырна частина
a hotel serving the top of society — готель, обслуговуючий еліту /сливки суспільства
5) почало, ранній етап6) pl одвороти ( чобіт); високі чоботи з одворотами7) pl; бoт. бадилляbeet [carrot] tops — бурякове [морквяна]бадилля; перо ( цибулі)
8) кapт. старша карта якої-н. масті ( у руці одного гравця); туз або король; pl дві старші карти якої-н. масті ( у бриджі)9) гipн. крівля ( вироблення)10) метал. колошник11) мop. марс; топ12) pl; xiм. легкі фракції, дистиляти13) pl; фiз. звуки верхніх частот14) удар по м'ячу вище за центр ( гольф)••on top — понад, додатково; що переміг, виграв
I'm glad you came on top — я дуже радий, що ви прийшли першим
to come out on top — перемогти в змаганні; займати видне положення, досягати успіху
on top of that — додатково до всього; понад все, без того
to get another 10 per cent on top of that — отримувати понад це ще е десять відсотків; безпосередньо за чим-н.
on top від everything else = on top of that; on top of smth — понад чимось, додатково до чого-н.
its one thing on top of another — весь час то одне, то інше
on top of it all tie wanted to leave her — додатково до всього він хотів залишити її; мало того, він хотів ще залишити її; тримаючи в своїх руках, маючи під своїм контролем
the conductor was always on top or the music — диригент ні на секунду не втрачав контролю над оркестром; = on top of that
on top of the world — у перших рядах; у винятковому /очолюючому/ положенні; на вершині блаженства
to be /to sit, to feel/ on top of the world — бути на сьомому небі /на верху блаженства/; top of the heap найвигідніше положення
off the top — не при своєму розуміoff /out of/ the top of one's head — не подумавши; експромтом
he just said it off the top of his head — він сказав це, не подумавши; = це була його перша /безпосередня/ реакція, не треба надавати значення цим його словам; необдуманий, імпровізований
to the top of smb 's bent — зовсім, повністю, абсолютно; воліти, скільки душі завгодно
from top downward — зверху вниз; з голови до п'ят
from- to toe — з голови до п'ят; з голови до ніг; до кінчиків нігтів, з голови до ніг
top of the morning to youl — добрий ранок!to be at the top of the tree /of the ladder/ — бути на чолі(чого-н.); займати видне /провідне/ положення (особ. у якиїсь-н. професії)
to come to the top — відрізнитися, добитися успіху /слави/; to go over the top війск. йти в атаку ( з траншей); кинутися в атаку; зробити рішучий крок, почати діяти
to blow one's top — злитися, виходити з себе; ставати неосудним
II ato veer /to go/ over the top — переборщувати, перебирати
1) верхнійthe top shelf [layer] — верхня полиця [-ий шар]
top stair /step/ (of the staircase) — остання /верхня/ сходинка ( сходи)
top milk — молоко зі сливками; сливки
top man — верхній борець ( боротьб)
top dead centre — aвт. верхня мертва точка
top water — гiдp. вода вища за продуктивний пласт, верховодка
2) вищий, максимальний; останнійtop speed — найбільша /гранична/ швидкість
top grade — вищий сорт /клас/; top level вищий рівень
top note — найвища нота ( у співак)
to be in /on/ top form — cпopт. бути в прекрасній формі, досягти піку форми
top places — вищі /призові/ місця
3) найголовніший, найважливіший; вищий; високопоставленийtop management — вище керівництво, верхівка керівників
top men — люди, що займають найвище /керівне/ положення ( у суспільстві); важливі персони, великі шишки, ватажки
top positions — головні /ключові/ позиції
4) кращий, перший, ведучийtop pupil — перший /кращий/ учень
top specialist [institute] — провідний фахівець [інститут]
the top brains of the industry — кращі розуми / = мозковий трест/ ( цієї) галузі промисловості
to come top (in history) — виявитися кращим ( по історії); = вирвати вищий бал ( по історії); престижний, привілейований
top secret — "абсолютно таємно" ( гриф)
top dog — cл. переможець
top kick — aмep. війск. cпeц. старшина (роти) cл. велика шишка; заправила, бос
the top brass — aмep.; cл. вищі офіцери; ватажки, високе начальство; тузи
IIIto come out of the top drawer — бути добре вихованим; належати до вищого суспільства
υ1) забезпечувати верхівкою; покривати ( зверху)to top a tree [a plant] — обрізати верхівку дерева [рослини]
to top and tail — зрізати обидва кінці, зрізати черенок, хвостик ( у агрусу)
3) досягати рівня, досягати вершиниthe sun topped the horizon — сонце піднялося над горизонтом; перевалити ( через гору); перестрибнути (через що-н.)
to top the ridge — перевалити ( через) хребет
4) бути завершенням; увінчувати, підноситися5) бути на чолі; стояти на першому місціto top the list — бути першим в списку, відкривати список
6) бути більше (якої-н. величини)to top smth in height — бути вище чого-н.
he topped my score by at least ten points — він випередив мене принаймні на десять очок; перевершувати, бути першим
it tops all I ever saw — цеперевершує все, що я коли-небудь бачив, нічого подібного /схожого/ я ще не бачив
7) покривати ( новою фарбою), підфарбовувати8) c-г. проводити підкормку ( посіві)9) cпopт. ударяти ( по м'ячу) зверху10) c-г. вивершувати (стіг, скирту)11) c-г. покривати••to top ones part — миcт. чудово зіграти свою роль; виходити за рамки образу; витримати роль
IV nand to top it all, — на довершення всього; додатково до всіх нещасть
the top sleeps /is asleep/ — дзига крутиться так, що обертання непомітне
old top — старина, друг
to sleep like /as sound as, as fast as/ a top — міцно спати, спати мертвим сном
-
8 waste
1. n1) розтрачання; зайва витрата; марнотратствоwaste of time — марнування (гайнування) часу
to cut, to waste — кроїти тканину неощадливо; розм. марнувати (гайнувати) час
2) втрата, убуток; шкода, збиток3) юр. псування; недбале ставлення (до чужого майна), розорення, спустошення4) відходи, покидьки; обрізки, обривки; вичавки5) текст. пачоси; рвань; ганчір'я6) металобрухт7) макулатура; утиль8) сміття; бруд; нечистоти9) фізл. виділення (організму)10) зношування11) схуднення; втрата ваги12) занепад (сил тощо)13) пустеля; пустир14) юр. безгосподарна земля15) гірн. пуста порода16) геол. матеріал, що змивається потоком у мореwaste disposal — знищення відходів (сміття тощо); скидання радіоактивних відходів; реалізація утилю
2. adj1) пустельний; незаселений; необроблений; непродуктивний; неродючий; безплідний2) спустошенийto be waste — амер., розм. промотатися
3) зайвий, непотрібний; марний4) непридатний; бракований5) тех. відпрацьованийwaste gate — гідр. скидний затвор
waste pile — гірн. відвал породи, терикон
3. v1) марнувати, гайнувати, марнотратити; гаяти (час); марно витрачати2) пропадати марно; витрачатися без користі3) пропускати; проґавити4) спустошувати; розоряти; псувати; руйнувати5) юр. псувати чуже майно (про орендаря)6) виснажувати; вичерпувати; зморювати7) виснажуватися; вичерпуватися; закінчуватися8) чахнути; вмирати9) минати, збігати (про час)10) амер., розм. розбити вщент; побити мало не до смерті11) витрачати, тратити (гроші тощо)12) спорт. втрачати у вазі; скидати вагу* * *I [weist] n1) розтрата, непотрібна або марна витрата; марнотратство2) втрати, збиток, шкода; юp. пошкодження, псування3) відходи ( waste products); обрізки, обривки ( паперу); вижимки; кінці, обтиральний матеріал; тeкcт. угар; пачоси; дрантяwaste of flax — костриця; металевий лом, скрап; пoлiгp. макулатура; утиль; сміття; відброси; pl стічні води; фiзioл. виділення ( організму)
4) знос, зношування; втрата ваги, схуднення; занепад ( сил)5) пустеля; пустинний простірa waste of waters — пустеля моря, морський простір
6) пустище, пустир; бросова земля; юp. безгосподарна земля7) гірськ. пуста порода8) гeoл. матеріал, що виноситься потоком в мореII [weist] a1) пустинний, незаселений; необроблений; непродуктивний, неродючий; посушливийto lie waste — бути невикористаним /необробленим, необробленою/ ( про землю)
2) спустошенийto lay waste — спустошувати, розорювати
3) надлишковий, непотрібний; марнийwaste stowage /tonnage/ — мop. невикористаний тоннаж
4) непридатний; бракованийIII [weist] vwaste wood — тріски, відходи деревини; тex. відпрацьований
1) марнувати, розтрачувати, непродуктивно витрачати, ( гроші); гаяти ( час); to be wasted on /upon/ smb залишитися незрозумілим, невизнаним, не справити враження на кого-н.; пропадати даремно; розтрачуватися без користі2) спустошувати, розорювати; псувати; руйнувати; юp. псувати орендоване майно3) виснажуватися, вичерпуватися4) виснажувати; чахнути, помирати5) йти, спливати ( про час)6) cпopт. втрачати у вазі; зганяти вагу ( тренуваннями) -
9 rage
rage [reɪdʒ]1. n1) я́рость, гнев; при́ступ си́льного гне́ва; неи́стовство;to fly into a rage прийти́ в я́рость
2) страсть, си́льное стремле́ние ( for — к чему-л.)3) пова́льное увлече́ние (чем-л., кем-л.); предме́т о́бщего увлече́ния;all the rage после́дний крик мо́ды
;bicycles were (all) the rage then в те дни все помеша́лись на велосипе́дах
2. v1) беси́ться, зли́ться (at, against)2) бушева́ть, свире́пствовать (о буре, эпидемии)3) австрал. сл. кути́ть; весели́ться4) refl.:to rage itself out успоко́иться, зати́хнуть (гл. обр. о буре)
-
10 wall
1. n1) стіна2) іст. міська стінаwithin the walls — у місті; у лоні церкви
3) дамба (насип) для захисту від повені4) бар'єр, перешкода5) оплот, захист6) стінкаthe walls of the heart — анат. стінки серця
7) с.г. обріз борозни; шпалера8) звич. pl військ. вал; укріпленняAtlantic W. — іст. Атлантичний вал
wall pier — архт. пілястр
wall screw — тех. анкерний болт
wall shelter — військ. наземне сховище
wall tube — ел. прохідний ізолятор
to give smb. the wall — посторонитися, давати дорогу; поступитися
to go to the wall — зазнати невдачі (поразки); збанкрутувати
to go over the wall — розм. утекти з в'язниці
to see through a brick (through a stone, through a mud) wall — мати виняткову проникливість
to take (to have) the wall of smb. — не давати комусь дороги, не поступитися комусь кращим місцем; перешкоджати комусь
within four walls — конфіденційно, секретно
handwriting (writing) on the wall — зловісна ознака (прикмета)
the weakest goes to the wall — присл. найслабшого затирають
2. v1) обгороджувати стіною (тж wall about, wall around, wall round, wall up); огороджувати (високим парканом)2) розділяти стіною4) іст. обносити валом (фортечною стіною)5) розм. варити сіль, займатися солеварінням6) амер. закочувати (очі)wall up — замуровувати, забивати (двері, вікно)
-
11 ascendant
I n1) вплив, влада, переважання, перевага2) зодіакальне сузір'я, що сходить над обрієм у час чийого-небудь народження ( в астрології); гороскоп3) предок, родич по висхідній лініїII a1) висхідний2) пануючий, переважний, переважаючий -
12 tail
I [teil] n1) хвістto wag one's tail — виляти хвостом; icт. кінський хвіст ( емблема влади в Туреччині)
2) що-н., що нагадує хвістtail of a kite — хвіст повітряного змія; коса, кіска ( tail of hair)
3) нижній кінець (чого-н.); кінчикtail of a letter [of a note] — хвостик букви [ноти]; задній кінець (чого-н.); край
tail of a procession — хвіст процесії; cл. зад; сідниці
4) краєчок, куточок (ок)to look at sm. out of /with/ the tail of one's eye — глянути на кого-л краєм ока; кинути на кого-л погляд нишком
5) кінцева фаза, кінецьtail of a storm [of an earthquake] — кінцева фаза шторму [землетрусу]; заключна частина, кінець
the tail of a conversation — кінець розмови; короткий заключний рядок вірша; коду ( сонет)
6) спідниця; нижня частина плаття; фалда, поли; шлейф; pl фракto wear tails — носити фрак; носити одяг дорослих
7) свита, кортеж8) сищик, філер, "хвіст"we've got a tail — нас переслідують, у нас хтось сидить на хвості
9) черга, "хвіст"10) pl зворотна сторона ( монети)heads or tails — орел або решка
11) pl хвости (порожня пород; покидьки, залишки)12) менш впливова частина ( політичної партії); cпopт. більш слабка частина команди13) відвідний канал; нижній кінець ставка; потік нижче мірошницького колеса14) cпopт. п'ята ( лижі)15) тex. хвостовик ( інструмент)16) aв. хвостове оперення; хвістtail assembly /unit/ — хвостове оперення
17) мop. штерт18) вiйcьк. тил19) пoлiгp. нижній обріз ( сторінки)••at smb 's tail, in the tail of smb, close on smb 's tail — слідом /по п'ятах/ за ким-н.
to follow at smb 's tail — бути /висіти/ на хвості в кого-н.; невідступно слідувати /йти хвостом/ за ким-н.
with one's tail between one's legs — піджавши хвіст, через страх
to put one's tail between one's legs — піджати хвіст, струсити
to have /to keep/ one's tail up [down] — бути в гарному /у веселому, у піднятому/ [у поганому /у подавленому/] настрої
to twist smb 's tail — діяти кому-н. на нерви, дратувати кого-н.; наступати на хвіст, наступати на мозоль
II [teil] vthe sting is in the tail — присл жало ( у бджоли) у хвості; жовч /вся отрута, саме неприємне/ приберігають до кінця
1) прилаштовувати, прикріпляти хвістto tail a kite — прилаштувати хвіст до повітряного змія; тягти за хвіст; відрубувати або відрізати хвіст; відрізати, обстригати кінчики (у плодів, рослин)
2) (after, on) переслідувати, невідступно слідувати, ходити по п'ятах, "сісти на хвіст"to tail a thief — йти за злодієм, не випустити злодія з поля зору
to tail after the crowd — тягтися за юрбою; розтягтися ланцюжком; тягтися довгою стрічкою ( про процесію)
4) приєднувати до кінця або хвосту; прив'язувати або закріплювати біля хвоста5) махнути хвостом ( про рибу)7) мop. обплітати татарської обплетенням (кінець трос; надставляти кінець)8) мop. повертатися або навалюватися кормоюIII [teil] n; юр.заповідне майно (обмежене в порядку спадкування, відчуження)IV [teil] a; юр. V [teil] v; юр.tail female [male] — майно, наслідуване тільки по жіночій [чоловічій]лінії
обмежувати права, обтяжувати зобов'язаннями ( нерухомість) -
13 top
I n1) верхівка; вершина; верхівкаtop climbers — альпіністи, що здійснюють сходження на вершину; штурмова група альпіністів
2) верхня частина, верхній кінецьthe top of a page — верхня частина /початок/ сторінки
the top of a car — верх автомобіля (особливо того, що прибирається)
pajama top — верх піжами; піжамна куртка; шпиль; купол; шатер
the top of a church — церковний купол; верхня поверхня
she put the best apples on top — кращі яблука вона поклала нагорі /зверху/; oil always comes to the top нафта завжди спливає на поверхню ( води)
3) тім'я; головаshaved top — голена голова; дiaл. пучок ( волос); дiaл. волосся
the top of the tide — вища точка приливу, повна води
at the top of ones voice — на повний голос; у всю силу легенів
to shout [to sing]at the top of one's voice — кричати [співати]на повний голос
to be on top of one's form — бути в найкращій формі, досягти піку форми
to bring smb to the top of his form — підвести кого-н. до піку форми; вищий ранг, високе положення; перше місце
at the top; of the table — на чолі столу
to be at the top of one's profession — займати провідне положення в галузі; вищий ранг, високе положення; перше місце
at the top; of the table — на чолі столу
to be at the top of ones profession — займати провідне положення в своїй області; краща, выдбырна частина
a hotel serving the top of society — готель, обслуговуючий еліту /сливки суспільства
5) почало, ранній етап6) pl одвороти ( чобіт); високі чоботи з одворотами7) pl; бoт. бадилляbeet [carrot] tops — бурякове [морквяна]бадилля; перо ( цибулі)
8) кapт. старша карта якої-н. масті ( у руці одного гравця); туз або король; pl дві старші карти якої-н. масті ( у бриджі)9) гipн. крівля ( вироблення)10) метал. колошник11) мop. марс; топ12) pl; xiм. легкі фракції, дистиляти13) pl; фiз. звуки верхніх частот14) удар по м'ячу вище за центр ( гольф)••on top — понад, додатково; що переміг, виграв
I'm glad you came on top — я дуже радий, що ви прийшли першим
to come out on top — перемогти в змаганні; займати видне положення, досягати успіху
on top of that — додатково до всього; понад все, без того
to get another 10 per cent on top of that — отримувати понад це ще е десять відсотків; безпосередньо за чим-н.
on top від everything else = on top of that; on top of smth — понад чимось, додатково до чого-н.
its one thing on top of another — весь час то одне, то інше
on top of it all tie wanted to leave her — додатково до всього він хотів залишити її; мало того, він хотів ще залишити її; тримаючи в своїх руках, маючи під своїм контролем
the conductor was always on top or the music — диригент ні на секунду не втрачав контролю над оркестром; = on top of that
on top of the world — у перших рядах; у винятковому /очолюючому/ положенні; на вершині блаженства
to be /to sit, to feel/ on top of the world — бути на сьомому небі /на верху блаженства/; top of the heap найвигідніше положення
off the top — не при своєму розуміoff /out of/ the top of one's head — не подумавши; експромтом
he just said it off the top of his head — він сказав це, не подумавши; = це була його перша /безпосередня/ реакція, не треба надавати значення цим його словам; необдуманий, імпровізований
to the top of smb 's bent — зовсім, повністю, абсолютно; воліти, скільки душі завгодно
from top downward — зверху вниз; з голови до п'ят
from- to toe — з голови до п'ят; з голови до ніг; до кінчиків нігтів, з голови до ніг
top of the morning to youl — добрий ранок!to be at the top of the tree /of the ladder/ — бути на чолі(чого-н.); займати видне /провідне/ положення (особ. у якиїсь-н. професії)
to come to the top — відрізнитися, добитися успіху /слави/; to go over the top війск. йти в атаку ( з траншей); кинутися в атаку; зробити рішучий крок, почати діяти
to blow one's top — злитися, виходити з себе; ставати неосудним
II ato veer /to go/ over the top — переборщувати, перебирати
1) верхнійthe top shelf [layer] — верхня полиця [-ий шар]
top stair /step/ (of the staircase) — остання /верхня/ сходинка ( сходи)
top milk — молоко зі сливками; сливки
top man — верхній борець ( боротьб)
top dead centre — aвт. верхня мертва точка
top water — гiдp. вода вища за продуктивний пласт, верховодка
2) вищий, максимальний; останнійtop speed — найбільша /гранична/ швидкість
top grade — вищий сорт /клас/; top level вищий рівень
top note — найвища нота ( у співак)
to be in /on/ top form — cпopт. бути в прекрасній формі, досягти піку форми
top places — вищі /призові/ місця
3) найголовніший, найважливіший; вищий; високопоставленийtop management — вище керівництво, верхівка керівників
top men — люди, що займають найвище /керівне/ положення ( у суспільстві); важливі персони, великі шишки, ватажки
top positions — головні /ключові/ позиції
4) кращий, перший, ведучийtop pupil — перший /кращий/ учень
top specialist [institute] — провідний фахівець [інститут]
the top brains of the industry — кращі розуми / = мозковий трест/ ( цієї) галузі промисловості
to come top (in history) — виявитися кращим ( по історії); = вирвати вищий бал ( по історії); престижний, привілейований
top secret — "абсолютно таємно" ( гриф)
top dog — cл. переможець
top kick — aмep. війск. cпeц. старшина (роти) cл. велика шишка; заправила, бос
the top brass — aмep.; cл. вищі офіцери; ватажки, високе начальство; тузи
IIIto come out of the top drawer — бути добре вихованим; належати до вищого суспільства
υ1) забезпечувати верхівкою; покривати ( зверху)to top a tree [a plant] — обрізати верхівку дерева [рослини]
to top and tail — зрізати обидва кінці, зрізати черенок, хвостик ( у агрусу)
3) досягати рівня, досягати вершиниthe sun topped the horizon — сонце піднялося над горизонтом; перевалити ( через гору); перестрибнути (через що-н.)
to top the ridge — перевалити ( через) хребет
4) бути завершенням; увінчувати, підноситися5) бути на чолі; стояти на першому місціto top the list — бути першим в списку, відкривати список
6) бути більше (якої-н. величини)to top smth in height — бути вище чого-н.
he topped my score by at least ten points — він випередив мене принаймні на десять очок; перевершувати, бути першим
it tops all I ever saw — цеперевершує все, що я коли-небудь бачив, нічого подібного /схожого/ я ще не бачив
7) покривати ( новою фарбою), підфарбовувати8) c-г. проводити підкормку ( посіві)9) cпopт. ударяти ( по м'ячу) зверху10) c-г. вивершувати (стіг, скирту)11) c-г. покривати••to top ones part — миcт. чудово зіграти свою роль; виходити за рамки образу; витримати роль
IV nand to top it all, — на довершення всього; додатково до всіх нещасть
the top sleeps /is asleep/ — дзига крутиться так, що обертання непомітне
old top — старина, друг
to sleep like /as sound as, as fast as/ a top — міцно спати, спати мертвим сном
-
14 как
нрч.1) (для выражения, вопроса) як, (каким образом) яким чином, по-якому? [Як ти підеш, що такий дощ? (Харк.). Яким чином помирити вбийчий песимізм і заклик до розгнузданої веселости? (Крим.)]. Как бишь? - як бо, як пак, як бак? [Як бо його звати? Як пак він казав? (Сл. Ум.)]. Как быть - як його бути? що почати? Как велик? - який завбільшки? Как вы говорите? - як кажете? Как далеко (до Киева)? - чи далеко (до Київа)? Как дорого? - чи дорого? по чому? Как же (ритор. вопрос) - як, як його, як таки? Как ваше здоровье? - як ся маєте? як там (ваше) здоров'ячко? Как зовут? - як звати, як на ім'я, як по батькові, як прізвище, як звуть? [Як-же твого брата звуть? (Сл. Гр.)]. Как ваше имя? - як вас (реже вам) на ім'я? як вас звати? Как именно? - як саме? Как фамилия? - як прізвище? як прозиваєтесь? Как? как? (при переспрашив.) - що? що? Как много? - як багато? як забагато? Как можно? - як (-же) можна? як таки можна? де-ж можна? Как не (нельзя не)? - як таки не? як його не? Как поживаете? - як ся маєте? як ся можете? Как прикажете вас называть? - як вас маємо звати? Как пройти на такую-то улицу? - як його перейти до такої-то вулиці? Как скоро (это будет)? - як (чи) швидко (це буде)? Как же так? - як-же (воно) так? як пак так? як таки так? Как так? - як то? через що? як то так? Как таки так? - як таки так? Как это (при возражении) - як то? [Чому… я повинна геть в усьому вас слухать? - Як то чому? Та я-ж тебе зродила на світ (Крим.)];2) (для выражения восклицания, удивления, возражения, сомнения) як, як-же! [Ой, як болить моє серце, а сльози не ллються (Котл.). Як дам ляща тобі я в пику! (Котл.). Як крикну я: брешеш! (Стор.). Як-же зчепились вони, - така була буча (М. Вовч.)]. А как же! (утверд.) - атож, ато, аякже, (зап.) ая! Вот как! - ось як, он як! Как вот… - як ось, аж ось, агу, коли ось. [Тут тільки що перемолився (Еней)… як ось із неба дощ полився (Котл.). Агу, нашій Марусі трошки легше стало (Квітка)]. Как во, как на… (народно-поэтич.) - що. [Що на Чорному морі на камені біленькому, там стояла темниця кам'яная (Дума)]. Как во городе, во Казани - що в городі та в Казані. Как вдруг - коли це, аж, аж гульк, (диал.) ажень. [Коли це, серед уважного мого писання, раптом мене щось ударило десь у глибу душі (Крим.). Аж гульк, з Дніпра повиринали малії діти сміючись (Шевч.). Тільки що поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась у печеню (ЗОЮР)]. Как не! (положит. знач.) - коли не, як не! [Кабан коли не розбіжиться, коли не вдариться об дуб! (Казка)]. Вон как - аж-аж як. [Я вже їсти хочу, аж-аж як (Н.-Лев.)]. Да как не - як не, як-же не. Как же (печально, горько) - як- же, то-то. [Ой мій сину! то-то гірко, гірко умирати (Рудан.)]. Как же! А то как же! (иронически) - де-ж пак! [Пнеться, неначе справді велика цяця. Де-ж пак! нові штани справив (Номис)]. Как бы не… - коли-б не… [На мене він не нарікатиме, а от коли-б ви його не зневажили (Куліш)]. Как бы не так! - овва, та ба, авжеж, але-ж, але, але-але, еге, де-ж пак! [Не одна тихенько від матери по п'ятінкам пряла на свічечку, щоб Кость її узяв, а Кость і овва! (Квітка). Вже що не робить світло, намагаючись просунутися ближче до темного закутка - та ба! ніяк не може (Коцюб.). Ну, то бери Ганну! - Авжеж! оце взяв-би той кадівб, що бублика ззіси поки кругом обійдеш (Н.-Лев.). Годі вилежуватись, іди молотити. Але-ж! (Сл. Гр.). І мені даси меду як піддереш? - Але-але! (Сл. Гр.). Ходім, Рябко! - Еге, ходім! Не дуже квапся… (Г.-Арт.). Злякаються вони? Де-ж пак! (Шевч.)]. Как много - як багато, якого багато, якого. [Якого багато людей на ярмарку! Якого тут людей (М. Вовч.)]. Как бы ни (было)… а… - що-що… а; хоч-би як… а… [Що-що, а батьків чіпати не слід (Крим.). Хоч-би як дивились ми на такий методологічний спосіб… а повинні будемо признати (Єфр.)]. Как раз (мигом) - як раз, як стій. [Вважав я себе за аскета; жоргнула - попався, як стій (Крим.)]. Как хорош, прекрасен (при прил. сколь, насколько) - який, який- же. [Яка-ж гарна! Які дурні люди бувають]. Тут как тут - як тут. [Всім молодим - гарбуз як тут (Греб.)]. Как угодно! - про мене, як хочете! [Про мене, йди з ним на мир, коли вже таке діло скоїлось (Н.-Лев.)]. Уж как-нибудь будет - якось то (вже) буде, якось-такось буде. Уж как (бранит, хвалит) - так то вже (лає). [Так то вже мене лає (М. Вовч.)]. Уж как ни (старался) - хоч як-як, вже-ж як не… [Хоч як-як я силувався загрузнути в ученій праці, але літературне тяготіння не кидало мене (Крим.)]. Как бы это (желательн.) - як-би його. [Як- би його пообідати! (Ніков.)];3) (при сравнении, подобии, обознач. качества) як, яко, що, (гал.) гей, (как бы) як-би, (зап.) коби, (гал.) гей-би, (словно) мов, немов, (будто) ніби, наче, неначе. [Вода чиста як сльоза. Яко поет правдивий, а не підспівувач… (Куліш). В душі йому Галя, що та зірочка сяє (Свидн.)]. Как-будто (как бы) - як, як-би, наче, неначе, ніби, (словно) мов, немов, (будто) десь, знай, буцім. [Еней тоді як народився (Котл.). Пішов на свято не явно, а як-би потай (Єв.). А що се - галас наче? Ба ні, спів (Грінч.). Дивлюся я на його, то от неначе-б межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Море за пароходом не так шуміло, ніби вже збираючись на нічний спочинок (М. Левиц.). Це був немов батько школярам (Єфр.). Сьогодня, десь, неспокійно у городі (Коцюб.). Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками (Федьк.). Мати шуткуючи одпихала їх, буцім сердита (Крим.)]. Как будто бы - якби-то, як-ніби, начеб-то, неначеб-то, ніби-то, нібиб-то, мов-би, мовби-то, немов-би, немовби-то, буцім-то. [Мокриною цікавляться, немов-би знайомою дівкою з своєї слободи (Грінч.). Ноги були, мов-би підтяті (Крим.). То так губи і складе, як-ніби свистати (Рудан.)]. Как встрёпанный - як перемитий, як скупаний. Как горохом об стену - як горохом об стінку, як пугою по воді. Как есть - чисто, чистий, зовсім, цілком. [Хлопчик - чистий батько. Чисто вовк якийсь, а не людина]. Как есть все - чисто всі, геть усі. Как живой - як живий, як живісінький. Как кто (в качестве кого) - як хто, за кого. [Він присланий сюди за лікаря. Я вам буду за сина рідного (як рідний син). Порається всюди за видющу (Г. Барв.)]. Как например - як наприклад, як от. [Було багато племен слов'янських, як от: поляни, деревляни, дуліби, тиверці, сівер (Куліш)]. Как нарочно, как на зло - як на те, як навмисне. [І так ніколи, а тут як на те ще й друге діло приспіло]. Как нельзя лучше, хуже - як-найкраще, як-найгірше, що-найкраще, що-найгірше. Как очумелый - як навіжений, як сказившися, як зджумілий, як зджумлений (бігає, дивиться). Как сумасшедший - як (той) божевільний якийсь. Как… таки - як… так; що… що. [Тепер, пані, усі рівні перед законом: що великі пани, що останні капарі (Яворн.)]. Как то (при перечислении) - як, як от. [Вироблено особливі типи виданнів, як місячники, тижневики, щоденні газети (Єфр.). Не треба витолковувати, що вабило до Бранда чистих людей, як от Агнес (Єфр.)]. Как у Христа за пазухой - як у Бога за дверима. Как что (отдавать, делать, брать наравне с чем) - як що, за що. [Все то (мідяки) бідним мужикам за срібло спускає (Рудан.)]. Как что (подобный чему) - як що, рівний до чого, схожий на що, подібний до чого. [Рука біла, до паперу рівна (Васильч.)];4) (обстоят. обр. действия) як, (каким образом) яким чином, способом, поби[у]том. [Частенько пригадує та розказує, як у тому Чорноставі колись ми жили (М. Вовч.)]. Как бы то ни было - будь-що-будь, хоч що- б там було, будь-як-будь. Как видно - бачиться, (фамил.) бачця, знати, мабуть, (зап.) відай. Как водится - як заведено, звісно, як воно ведеться. [На беседі, вже звісно, попились (Глібов)]. Как должно - як слід, як треба, як годиться, належно, належито. Как есть - як є, все по-правді, наголо. [Нехай-же батько зна все чисто, наголо (Самійл.)]. Как-либо - а) см. Как-нибудь; б) хоч так, хоч так; якось. Как можно - як(о) мога. [Як мога швидше утікай (Котл.)]. Как-нибудь, кое-как - як-небудь, аби-як, аби-то, деяк, якось, сяк-так, будлі-як, леда-як. [Як-небудь достати його (Казка). Ти все робиш тільки аби-як (Сл. Гр.). Він усе робить аби-то (Сл. Гр.). Не плач, каже, лягай та спи: якось поїдемо (Казка). Коби то деяк на вольний світ (Франко)]. Как бы ни - хоч-би як, хоч-би який. [Минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Как ни - хоч як, хоч і як. [Хоч іспанці й як хоробро відбивали кожен забіг, а що-день нова облога і ще гіршії бої (Крим.). Хоч як роби коло землі, а не забагатієш (Липовеч.)]. Как-никак - якось-не-якось, якби не було. [Якось-не- якось, велося пару місяців, поки я розкрутив трохи грошей (Франко)]. Как (ни) попало - а) см. Как-нибудь; б) (в беспорядке) жужмом, (о живых сущ.) безбач, в безладі. Как придётся - як вийде, як випаде, на галай-балай; см. Как-нибудь. Как раз - саме, саме враз, як раз, акурат, помірно. [Явдоха стала саме проти війї (Конис.)]. Буде акурат, як ти казав (Желех.)]. Как следует (как нужно) - як слід, як треба, доладу, до-діла, до пуття, улад, доладно, догодне, належно, належить, гаразд; (с честью) чесно, (шутл.) по-чеськи; (вежливо) ґрече, звичайно, догоже. [Що зробите, то все не до-ладу (М. Врвч.). Народу чесно поклонився (Грінч.). Не вміє… вслужити догодне (М. Вовч.)]. Как-то (неопред.) - якось, як-то, якось- то, яктось, як-ся. [Якось так чудно було бачити ноги в чоботях (Коцюб.). Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)]. Как… так… - як… так… [Як діди і батьки наші робили, так і ми будемо (Номис)]. Так - как (причин.) - см. Так;5) (союз и нрч. (отн.) времени: когда) як, коли. [Чи ти прийдеш тоді до мене, як сонце згасне, звечоріє? (Лепкий)]. А как… - а як, як-же. [Як-же вмер паволоцький полковник, він вийшов (Куліш)]. Как вот - аже ось, аж, аж тут, аж от, коли, коли це. [Аж от перестріва на дорозі становий (Казка)]. Всякий раз как - що, що тільки, аби, аби лиш. [А що тільки в церкві дяк «іже» заспіває, бідна баба у кутку мало не вмліває (Рудан.). Що розженеться против Кожом'яки, то він його булавою (Казка)]. Между тем как… - тим часом як… Как-нибудь (когда-нибудь) - як- небудь, якось, коли, колись, часом. [Заходьте, як-небудь. Але таки й зайду якось до вас (Крим.). Ти, мабуть, часом погадаєш собі: «бувають-же й поміж старшими добрі люди» (Крим.)]. Однажды как-то - раз якось. [Раз якось хмара наступала (Гліб.)]. Как раз (во время) - саме, як-раз, притьмом, акурат, саме враз. [Сімнадцятий рік пішов саме з Пилипівки (Крим.). Притьмом у сій порі прийшов, - ні, каже, опізнився (Н.-Вол. п.)]. С тех пор как - з того часу як, відтоді як. Как-то (однажды) - якось, колись, якось-то, колись. [І ото було якось над вечір (Крим.). Колись приходжу, а він такий гнівний (Сл. Гр.)]. Как только - а як, скоро. [Скоро жених і гості з двора, панночка в плач (М. Вовч.)]. Уже час, как он у меня - вже година, що (як) він у мене;6) (условный союз - если) як, якби, коли, коли-б, коби. [Правду каже, як не бреше (Приказка). Коли-ж згинув чорнобровий, то й я погибаю (Шевч.)]. Как бы - якби, коли-б, коби; см. Кабы. [Лихі люди ходять тепер раз-у- раз по вулицях, коли-б ще до нас не залізли (Коцюб.). Пливе човен, води повен, коби (якби) не схитнувся (Пісня)]. Как скоро - скоро, скоро тільки, (зап.) скоро-но. [Дитина його загине, скоро тільки не покине він вогкого, отрутного для життя місця (Єфр.)].* * *1) нареч. як\как бы не... — як би не...; ( для выражения опасения) коли б не
2) союз ( сравнительный) як; ( словно) на́че, нена́че, мов, немо́в; ( для выражения сравнения) нена́че, на́че, немо́в, мов; (для выражения сомнения, недоверия) ні́би; ( присоединительный) як; ( временной) як; ( когда) коли́\как то́лько — як ті́льки, ті́льки що, ті́льки-но; ті́льки, ско́ро; ( для выражения условности) якщо́ ті́льки; ( условный) як, коли́, якщо́; раз; (выделительный, ограничительный, причинный) як
\как бы ни — хоч [би] як; (перед прил.) хоч би яки́й
3) част. як; (в восклицательных предложениях о сказуемым, выраженным прилагательным) яки́й[а] \как же — [а] як же; ( при утвердительном ответе) ая́кже, авже́ж
\как [бы] не так! — чом [би] не так!, як [би] не так!; (ой ли, ишь) овва́!, ов!; ( при возражении) еге́!, авже́ж!
\как — мо́жно (при сравн. ст.) якна́й..., якомо́га, як мо́жна, що́най
-
15 намечать
наметить1) (меткой, знаком) значити, позначати и позначувати, позначити, назначати и назначувати, назначити, зазначати и зазначувати, зазначити, відзначати и відзначувати, відзначити, намічати, намітити, (зарубками) карбувати, накарбувати, (клеймом) таврувати, натаврувати, клейн[м]ити, наклейн[м]ити, (товары) шта[е]мпувати, нашта[е]мпувати, (о мног.) поназначати и поназначувати, позначити, поза[повід]значати и поза[повід]значувати, понамічати, помітити, покарбувати, потаврувати, поклейн[м]ити, пошта[е]мпувати що. [Узяв заступ та лопату, пішов ямки значити (ЗОЮР II). Позначив сокирою дерева ті, що рубати (Богодух.). Позначив найкращі кавуни (Сл. Ум.). Зазначи сього дуба, щоб ізнайти потім (Сл. Гр.). Став кожний заробляти власний хліб, орати землю, зазначати межі (Крим.). Помітили всі рушники (Сл. Ум.)]. Он -тил это место карандашом - він за[від]значив це місце олівцем;2) (перен.: в мыслях) намічати, намітити, накреслювати, накреслити, визначати и визначувати, визначити, назначати и назначувати, назначити що. [Молодий учений накреслив собі широкий план роботи (В. Підмог.)]. Он -тил себе эту цель - він визначив собі цю мету. -тить в общих чертах что - намітити (накреслити) в загальних рисах, (очертить) зачеркнути що. [Куліш пробував зачеркнути вже й межі української критики (Рада)]. -чать, -тить путь кому, чему - намічати, намітити, назначати, назначити, назнаменовувати, назнаменувати шлях (путь, стежку) кому, чому. [Намітити шляхи майбутньої роботи (Пр. Правда). Поставили на науковий грунт українське питання та назначили стежки, якими дальшим поколінням легше було йти (Доман.). (Квітка і Шевченко) познаменували нашій словесності правий і далекий шлях (Куліш)]. -чать ряд мероприятий - намічати (накреслювати) низку заходів. [Наша програма накреслює низку заходів (Азб. Комун.)];3) (наглядывать кого, что) намічати, намітити, наглядати, нагля[е ]діти и наглянути, назирати, назирити, назорити, набачити, назнати кого, що, взяти на око, накинути оком кого, (для какой л. цели ещё) націляти, націлити кого, (упорно, диал.) наповратитися. [Я вже назирила теличку, - коли-б тільки на гроші збитися, зараз куплю (Кониськ.). Ота дівчина, що я назорив, - моя буде (Червоногр.). Виважив двері, щоб живосилом схопити дочку безталанних пожильців, яку назнав собі раніш (Крим.). Инші собаки взяли на око онучкаря - біжать попри віз, хапають зубами за колеса (Франко). Капітан накинув оком Оксану та й почав її хвалити (Квітка). Або забіжи куди-небудь, або- що, бо тебе націлили у привод (Квітка). Націлили мене обікрасти (Канівщ.). Вже коли наповратилися вкрасти мою телицю, то вкрадуть! (Звин.)];4) (нацеливаться в кого, во что) націляти(ся) и націлювати(ся), націлити(ся) на (в) кого, в (на) що, поціляти, поцілити що, наміряти(ся), наміритися на (в) кого. Намеченный -1) позначений, назначений, за[від]значений, намічений, накарбований, наклейн[мл]ений, нашта[е]мпований, поназначуваний, помічений и т. п. [Йду до своєї наміченої стежиночки (М. Вовч.)];2) намічений, накреслений, визначений, назначений, зачеркнутий, назнаменований. Итти прямо к -ной цели - простувати до визначеної мети. -ный к исполнению - призначений (намічений) до виконання;3) нагляджений, наглянутий, назирений, назорений, назнаний, взятий на око, наглянутий оком, націлений. -ться -1) (стр. з.) значитися, назначатися, бути назначуваним, назначеним, поназначуваним и т. п. -ются к рассмотрению такие вопросы - намічено розглянути (обміркувати) такі питання. -ются новые пути - намічено нові шляхи. -ются такие кандидаты - намічено таких кандидатів;2) (возвр. з.) зазначатися, зазначитися, визначатися, визначитися, намічатися, намітитися. [На сході почало пробиватися крізь хмари сонце; спершу зазначилося блідим матовим кружалом (Грінч.). Те, що може визначитися на обрію нової доби (Рідний Край)];3) (вдоволь, сов.) намітитися, (зарубками) накарбуватися, (целясь) націлятися и т. п.; срв. Метить.* * *несов.; сов. - нам`етить1) наміча́ти, намітити, -мічу, -мітиш; ( план) накре́слювати, -люю, -люєш, накре́слити2) (ставить метку, знак) значи́ти и познача́ти и позна́чувати, позна́чити, назначати и назна́чувати, назначи́ти и мног. поназнача́ти и поназна́чувати, наміча́ти и намі́чувати, намітити3) (сов.: нацелить, нацелиться) націлити, націлитися -
16 необозримый
неоглядний, неозорний, (необ'ятный) нео(б)сяжний, (беспредельный) безмежний, безкрайній, безкраїй, (неисходимый) несходимий. [Широчезні неоглядні простори степові (Головко). Шелест шовковий степів неоглядних (Олесь). Неоглядне море книг (Крим.). На ниві неозорній хліб дорогий налившися зросте (Грінч.). На увесь необсяжний і неоглядний мир (Яворн.). Червоне сонце в безкраїх степах (П. Тичина). Базар сьогодні несходимий (Звин.)]. -мые горизонты - неоглядні (неосяжні) обрії. -мые просторы - неоглядні (безмежні) простори (обшири). -мый путь - безмежна (несходима) путь. [Перед ний стелеться несходима путь, а він за всяку ціну мусить її пройти (Кирил.)].* * *неогля́дний, неозо́рий, неозо́рний; ( необъятный) неося́жний; ( беспредельный) безме́жний, безкра́їй, безкра́йній, позз. неокра́їй; (о ниее, степи) широкопо́лий -
17 редковатый
рідкува́тий, до́сить рідки́й; ( реденький) ріде́нький; (о посеве, лесе, волосах) о́брідний, обрі́дкуватий; по́рідкий -
18 восток
м.1) ( страна света) eastна восто́к, к восто́ку (от) — to the east (of), east(wards) (of); мор. тж. to the eastward (of)
на восто́ке — in the east
идти́ [е́хать] на восто́к — go east
Бли́жний Восто́к — the Middle East; (тк. страны восточного Средиземноморья) the Near East
Сре́дний Восто́к — the Middle East
Да́льний Восто́к — the Far East
-
19 кӧре
згідно, подібно, порівняно ВН-К, М; йалчи аз ишлей зенгинге кӧре проти багатого бідний працює мало СБ; ишке кӧре ах винагорода по роботі СБЧ; ишт'е кӧре айтыл- оцінюватися по роботі СМ; маңа / маа кӧре порівняно зі мною, по-мойому СБ / К; худуретине кӧре по своїх силах СБ; хуватма кӧре по моїх силах П; айағына кӧре т'ес- обрізати (устілку) по нозі СМ; анасна кӧре пай бичийлер хызын про дочку судять по її матері СМ; ӧзӱңе кӧре пай бичме не суди по собі НМ; лафыңа кӧре по твоїх словах У; мен она кӧре эм о маңа кӧре я порівняно з ним і він порівняно зі мною У; буларын йаланна кӧре згідно їхнього наклепу Г; китаплара кӧре згідно книг Г; бӧле хытлых йыл кӧре энди дэ гӱзель берет' ет олду проти такого неврожайного року тепер урожай видався гарний Г; она кӧре дэ сазҗыларымыз олсун згідно цього хай буде в нас стільки ж музик СЛ; бу иш саа кӧре дӧӱль ця робота не по тобі К; о бӱйӱк маа кӧре проти мене він старший К; ӧзне кӧресин табай знаходить подібного до себе СМ; пор. гӧре.
См. также в других словарях:
обрідний — на, не, Ол. Рідкий, поріділий. Обрідны волосы. Обрідний ліс … Словник лемківскої говірки
обрідний — а, е. 1) Те саме, що рідкий 1). 2) Те саме, що недорідний … Український тлумачний словник
обрідний — прикметник … Орфографічний словник української мови
недорідний — 1) (перев. про злакові культури який погано вродив), обрідний 2) див. неврожайний … Словник синонімів української мови
західний — I зах ідний а, е. 1) Стос. до заходу (див. захід III 3)). 2) діал. Який заходить за обрій (перев. про сонце). II з ахідний а, е. Прикм. до захід I; прот. східний … Український тлумачний словник
мѣсто — Место мѣсто (1) 1. Определенное пространство земли: Орьтъмами, и япончицами, и кожухы начашя мосты мостити по болотомъ и грязивымъ мѣстомъ и всякыми узорочьи Половѣцкыми. 11. Иде (Антиох) на аравы. Аравьскы цесарь, слышавъ, расхоронивъ своя воя… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
дворъ — Двор дворъ (1) 1. Хозяйство (с людьми, с домом и нежилыми постройками): А князи сами на себе крамолу коваху, а поганіи сами, побѣдами нарищуще на Рускую землю, емляху дань по бѣлѣ отъ двора. 21. И поношения поносящиихъ нападуть на мя и къняжение… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
заходити — I зах одити джу, диш, недок., зайти/, зайду/, за/йдеш, док. 1) неперех.Ідучи, потрапляти куди небудь, проникати в середину або вступати в межі чогось; входити. || Приходити, забігати куди небудь ненадовго, мимохідь; відвідувати кого небудь,… … Український тлумачний словник
НИСТАГРЛ — НИСТАГРЛ, nystagmus (от греч. nystag mos моргание), быстро повторяющееся движение глазных яблок (дрожание глаз); бывает как спонтанным, так и искусственным (экспериментально вызванным). По числу дрожаний в сек. различают 3 степени Н. ■… … Большая медицинская энциклопедия
об... — Слова з префіксом об, які мають те саме значення, що й в українській літературній мові, і лише наголосом відрізняються від неї, напр.: оббитя, оббігати, оббілений, оббреханий, оббризканий, оббризкувач, оббризнутися, оббріхувати, оббріхувач,… … Словник лемківскої говірки
Диррахиум — ДИРРАХІУМЪ, нынѣ ДУРАЦЦО (по славянски Драчъ, тур. Дурчъ, албан. Дуресси), тур. примор. гор. въ Албаніи, станція австро венг. парох. линіи. Основанъ греками въ 625 г. до Р. Х. подъ названіемъ Эпидамна. Внутр. раздоры этого республ. города были… … Военная энциклопедия