неодуш.

• mladé

• schopny

• tytéž

• tytéž

hajuvesi

hajuvettä

одуш. и неодуш.) двигун, двигач, рушій (р. рушія), рушитель; (деятель) орудник; (только неодуш.) мотор. Двигатель скрытый - спружина.

* * *

1) техн. двигу́н, -а

2) перен. руші́й, -шія́, двигу́н

мест. прит.

I. мій (ж. моя, ср. моє; р. м.-ср. мого, диал. мойого, моєго, ж. моєї, (редко) диал. мої и меї; д. м.-ср. моєму, диал. мойому, мойму, мому, ж. моїй; в. м. мій (о неодуш.) и мого (об одушевл.), ж. мою, ср. моє; тв. м.-ср. моїм, ж. моєю, (редко) диал. мою; пр. м.-ср. на моєму, на моїм, диал. на мойму, на мому, ж. на моїй; мн. ч. одинаково для всех р.: им. мої, р. моїх, д. моїм, в. мої (о неодуш., иногда и одуш.) и моїх (об одуш.), тв. моїми, пр. на моїх). [Привітай же, моя ненько, моя Україно, моїх діток нерозумних, як свою дитину! (Шевч.)]. По-моему, нрч. - по-моєму, як на мене; (по моему мнению) на мою гадку (думку). По -му вышло - на моє вийшло. [А воно таки на моє вийшло (Мова)].

II. Мой - см. Мыть.

* * *

начадити, наробити чаду, (при неодуш. субъекте) начадіти. [Так начадила молоком, що й не продихнеш (Київщ.). Наробила чаду (Брацл.)]. -ться - начадитися, (при неодуш. субъекте), начадітися.

* * *

1) General subject: work out, have the world by the tail, be batting a thousand, be on a roll

2) Australian slang: go great guns

3) Graphic expression: be a golden boy

4) Idiomatic expression: to be onwards and upwards (Преимущ. о неодуш.: She started her publishing career as an editorial assistant and it was onward and upward from there. http://idioms.thefreedictionary.com/onwards+and+upwards)

1) General subject: adept, adroit, art, artful, awkward, boorish, clean, clever, crafty, cunning, curious, deft, delicate (о работе), dexterous, dextrous, expert, fine drawn, fine-drawn, good (good at languages - способный к языкам), great, habile, handicraft, handy, ingenious, maladroit, natty, neat, neat handed, neat-handed, practiced, practised, proficient, proficient at (в чем-л.), proficient in (в чем-л.), quaint, scientific, skilful, skilled, skillfull, subtile, technic, tricky, uncouth, workmanlike, subtle, sophisticated (неодуш.), fancy

2) Computers: hackish

3) Aviation: skieful

4) Colloquial: crack

5) American: handsome

6) Obsolete: feat

7) Poetical language: daedal, dedal

8) Architecture: skillful

9) Diplomatic term: shrewd

10) Psychology: technical

11) Jargon: wiry, mellow

12) Aviation medicine: high-skilled

1) General subject: amiable, bully, handsome (обычно о мужчине), nice, pleasant, pretty (о женщине, ребёнке), pretty, sympathetic, sympathetically, taking, nifty-looking (о неодуш. предметах: He lives in a nifty-looking apartment on West Broadway at Balaclava.), lovable, cute, sweet

2) Colloquial: tasty

3) American: as good as pie

4) Spanish: simpatico

5) Jargon: down

6) Taboo: dinky

1) gener. toll sein (nach D) (по чем-л., по ком-л.), toll werden (из-за чего-л., из-за кого-л., j-n)

2) colloq. (по) verrückt sein (nach), verrückt werden, verrücktspielen (обычно о неодуш. именах существительных, напр. о погоде, приборах и т.д.)

3) S.-Germ. sich hintersinnen

двійник; (только неодуш.) подвійний примірник, дублета (ж. р. и дублет, м. р.). Двойник сростания и проростания, геол. - двояковий зросляк і двояковий проросток.

* * *

1) лежати на чому, в чому, біля чого, під чим, (покоиться) спочивати. [Боже поможи, а сам не лежи (Номис)]. -жать на спине, на животе, на боку - лежати на спині, на череві, на боці. -жать ничком - лежати ниць (ницьма, долічерева). [Лежали ницьма на землі (Новомоск.)]. -жать навзничь - лежати навзнак(и) (горілиць, горізнач, горічерева). -жать в противоположные стороны головами - лежати митусем (митусь), (шутл.) валетиком. [Полягали як треба, а вранці митусем лежали (Козелечч.)]. -жать калачиком - верчика лежати. -жать в постели, в люльке - лежати у ліжку (у колисці). -жать пластом, лежнем - лежати лежма. [Лежма лежу хвора (Звягельщ.)]. -жать без сознания в обмороке - лежати непритомним. -жать замертво - лежати, як мертвий. -жать камнем - лежати каменем (як камінь). -жать боком (на боку) - лежати боком (боками), (валяться) кабанувати. [Городянські пани лежать боками (Яворн.). Не хочеться мені уставати, - щось я утомився, - так би й кабанував цілісінький день (Аф.-Чужб.-Шевч.)]. Имеется возможность вволю -жать - доліжно кому. [Чи доїжно, чи доліжно тобі? - питають наймичку (Номис)]. -жать больным - у недузі лежати. [Жінка в недузі лежала (М. Вовч.)]. -жать при смерти - лежати на смерть (на смертельній, на смертній постелі). -жать в родах - лежати в полозі (пологах). [А там жінка молоденька лежить у полозі (Руданськ.)]. Теперь он на погосте -жит - тепер він на цвинтарі спочиває;

2) (быть положену, о неодуш. предм.) лежати. Потолок -жит на балках - стеля лежить на легарях (ощепинах) та на сволокові. Хлеб -жит - хліб лежить. Плохо -жит что-л. - легко лежить щось. [Не гріх тоді й підняти, що легко лежить (Мирн.)];

3) (оставаться без употребления, движения) лежати, (понапрасну) дармувати. Хорошая слава -жит, а худая по дорожке бежит - добра слава лежить, а погана біжить. Худые, вести не -жат на месте - лихі вісті не лежать на місці. У него в сундуке -жит много денег - у його в скрині сила грошей (грошви). У него тысячи -жат в банках да в акциях - у його тисячі по банках та в акціях. -жать в дрейфе на якоре (морск.) - стояти (бути) на кітві (на якорі), лежати в дрейфі (дрейфувати). -жать невозделанным (агроном.) - вакувати, (целиною) облогувати, лежати облогом. [Третє літо ці дві десятині облогують (Харківщ.)];

4) (быть расположену) лежати, бути, знаходитися, (расположиться) розлягтися, розгорнутися. [Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Наше село розляглося по яру (Звин.)]. Весь город -жит как на ладони - все місто - як на долоні (розгорнулося). Селение - жит на большой дороге - село при битій дорозі (над шляхом). Киев -жит на запад от Харькова - Київ знаходиться від Харкова на захід;

5) (иметься, быть) бути, лежати. Между нами -жала целая бездна - між нами була (лежала) ціла безодня (прірва). На улицах -жит непроходимая грязь - на вулицях (стоїть) невилазно багно (сила болота). На этом имении - жит тысяча рублей долгу - на цьому маєткові лежить тисяча карбованців боргу;

6) (иметь склонность) лежати, хилитися, нахил мати до чого. Моё сердце к нему не -жит - моє серце не лежить до його;

7) (заключаться, состоять) полягати, лежати, бути в чому. -жать в основе, в основании чего-л. - лежати в основі чого, бути за підставу (основу, підвалину) для чогось;

8) (находиться на ответственности) бути на відповідальності чиїйсь, лежати, зависати на кому, на чиїй голові. [На твоїй голові все зависло (Каменечч.)]. Всё хозяйство - жит на нём - все господарство на його відповідальності, всі господарські справи лежать на ньому, належать до його. На ней -жит весь дом - до неї належать усі хатні справи, (принуд.) вся хата звисла на неї. -жать на обязанности кого-л. - бути чиїм обов'язком (на чиєму обов'язку). Содержание семьи -жит на моей обязанности - утримання родини (утримувати родину) це мій обов'язок, моя повинність. -жать на совести - лежати, тяжіти на совісті; срвн. Тяготеть. -жит на душе, на сердце (тяготит) - лежить, тяжить (каменем) на душі (серці), обтяжує душу (серце). Этот долг -жит у меня на душе - цей борг обтяжує мені душу (каменем лежить, тяжить на моїй душі). Лежащий - що лежить, (прилаг.) лежачий. [Лежачого не б'ють (Прик.)]. -щий выше - горішній, (ниже) долішній. -щий вокруг - околични[і]й, дооколични[і]й; срвн. Окружающий. [З дооколичних сіл припливуть на ниви звуки дзвонів (Стефан.)]. -щий хорошо - добре припасований (прилаштований), (о платье) гарно облеглий, доладній, доладу (по)шитий, як улитий. [Як улита свитка (Мирг.)].

* * *

1) (о людях) присутність кого, (чаще о животных и неодуш.) наявність (- ности) чого. [Присутність свідків, наявність доказів (Київ)];

2) (в деньгах) готівка, готові гроші (-шей и -шів), готовик (-ка), готовина, (стар.) готовизна; срв. Наличный 2 (-ные деньги). Денежная -ность - готівка и т. д. Свободная -ность - вільні гроші, (вільна) готівка. [Не можемо купити, бо вільних грошей не маємо (Київ)]. Какая у нас -ность? - скільки (ми) маємо готівкою (готових грошей)? Быть, состоять в -ности - см. Лицо 9 (Быть, состоять на -цо). В -ности имеется, сто рублей - наявних (готових) грошей (готівки) є (маємо) сто карбованців.

* * *

1) см. наличие

2) ( о деньгах) готі́вка, гото́ві гро́ші

1) (лицевой) чільний, передній. -ная (сторона дома) - чоло будинку;

2) (присутствующий) присутній, (чаще о животных и неодуш.) наявний. -ных в роте сто человек - присутніх (наявних) у роті сто чоловік(а). -ный состав войска, служащих - дійсний (наявний) склад війська, службовців. -ный состав судей - наявний склад суддів, присутні судді. -ное имущество - наявне добро (майно). -ный интерес - дійсний (явний) інтерес. -ный капитал - наявний капітал. -ные деньги - (находящиеся налицо) наявні гроші (-шей и -шів.), (свободная наличность) готові (гроші), готівка, готовик (-ка), готовина, (стар.) готовизна. [Після його зосталося готовими грішми 600 тисяч червінців (Куліш). Купив за готові (Сл. Афан.). Набір не беру, усе купую за готівку (Київщ.). Хіба не видко, що ти приїхав жити з готовика? - значить, готовик у тебе є (Кониськ.). Панове державці свої срібла, золоті пояси ковані на готовизну переводять (Куліш)]. В кассе всего двадцать рублей -ных денег - у касі наявних (готових) грошей (готівки) всього двадцять карбованців. -ный платёж, платёж -ными деньгами - платіж (виплата) готовими грішми (готівкою).

* * *

1) (непригодный) - а) (о вещах, неодуш. предметах) непридатний, негодящий, ледачий, (реже) нездатний, неспосібний. [Цього чобота я викину, бо він негодящий (Звин.). Залежалий та негодящий крам (Рада). Таку негодящу хату, що вже й гіршої не буває, може швидше дадуть (Грінч.). Сукно ледаче, розлазиться (Звин.). Мені ці халяви нездатні, бо малі (Кам'янеч.). Гвіздок уже неспосібний, - без головки (Чигиринщ.)]. -ная вещь - непридатна (негодяща) річ; см. ещё Негодь 1. -ная трава - бур'ян (-ну); б) (о животных) непридатний, негодящий, несудний, (зап.) нездалий, (вредный) шкідливий. [Несу (пса) в ліс забити, бо вже коло хати нездалий (Яворськ.)]; в) (о людях) непридатний, нездатний, негодящий, непутящий, неспосібний, (зап.) нездалий; (никудышный) нікчемний. [В вас один некрут негодящий (Свидн.). З вимоги сільради звільнено непутящого агронома (В. Підмог.). У рай його не прийняли, бо неспосібний, і пішов він у пекло (Гр. Григор.)]. -ный поэт - нікчемний (нездатний) поет; г) (об отвлеч. понятиях) непридатний, (ничтожный) нікчемний. Покушение с -ными средствами - замах з нікчемними засобами. -ный к чему, для чего, на что - непридатний, нездатний, (зап.) нездалий до чого и робити що. -ный к военной службе - непридатний до військової служби (до війська), негодящий до призову. -ный для питья - непридатний до (для) пиття, непитний. -ный к употреблению - непридатний до вживання, неужитний, неспосібний. [Ця діжка вже неспосібна: дві клепки геть погнили (Звин.)]. Язык, -ный для выражения отвлечённых мыслей - мова, непридатна (нездатна) висловлювати абстрактні думки. Ни на что (никуда, ни к чему) -ный - ні до чого непридатний (нездатний, нездалий), (эллиптич.) ні до чого, (диал.) нікуди не судний, (ничего не стоящий) нічого не вартий, (ничтожный) нікчемний, (о человеке ещё, сщ.) нікчема (общ. р.), нікчемник, -ниця. [Чоловік нездалий до нічого (Стефаник). Цей кінь нікуди не судний (Сл. Гр.). Так і зріс він ні до чого (Свидн.). Навіщо сей нікчемний жарт? (Самійл.). Нікчемні вірші (Грінч.)];

2) (дурной, скверный) негідний, поганий, (сильнее препоганий), паскудний, ледачий, негожий; (о людях ещё, сщ.) поганець (-нця, м. р.), поганка (ж. р.), ледащо (общ. р.); срв. Негодник, -ница. [Бодай лиш не мати негідну дитину (Гол. III). Пізнав препоганий, пізнав тії карі очі (Шевч.). Ах ти зрадник паскудний! (В. Підмог.). Сам признавсь, ледачий, в зраді (Грінч.). Я створіння зле, негоже (Самійл.)]. Самый -ный человек - найпаскудніша людина, найгірший непотріб.

* * *

1) (к чему, для чего, на что) неприда́тний, негодя́щий; диал. дранти́вий; ( о человеке) незда́тний

2) ( недостойный) негі́дний; ( скверный) пога́ний, ледачий; ( ничтожный) нікче́мний; ( мерзкий) мерзе́нний, бран. пранцюва́тий

1) (действием или словами) безчестити, збезчестити, ганьбити, зганьбити, оганьбити, неславити, знеславити кого (о неодуш.) огидити що. [Рученька мила влила в моє серце отрути, мій рай оганьбила (Вороний). І тільки на руїнах спустошеного храму, серед огидженої краси його й осміяних святощів… сумні священні квітки (Васильч.)];

2) (побранить) по[ви]лаяти кого, полихословити на кого; (задевая в брани отца или мать) (сов.) побатькувати, вибатькувати, виматіркувати. Поруганный -

1) збезчещений, огиджений, знеславлений;

2) вилаяний, полаяний.

* * *

1) пола́яти, посвари́ти

2) ( кого-что - подвергнуть поруганию) зганьби́ти (кого-що), наруга́тися, поглуми́тися (з кого-чого, над ким-чим); ( обесславить) знесла́вити (кого-що); ( обесчестить) збезче́стити (кого-що)

надымить

1) (напускать дыму) надимлювати и надимляти, надимити, накурювати, накурити, (только при неодуш. субъекте) надиміти, накуріти, (о лампе) начадювати, начадіти, (трубкой, папиросой ещё) напихкувати, напихкати, напахкувати, напахкати, (ирон.) накаджувати, накадити, (о мног. или во мн. местах) понадимлювати, понакурювати, поначадювати, понапихкувати, понапахкувати; срв. Дымить 1. [Як надимлять з папірос, так просто дихати трудно (Кониськ.). Накурила димом (Сл. Гр.). Лямпа начаділа (Київщ.). О, вже накадили цигарками, що аж з душі верне (Сл. Ум.)];

2) (пускать пыль в глаза) пускати, пустити, напускати, напустити ману (туману) на кого, (набахвалить) нахвалитися, нахизуватися;

3) (продымлять) продимлювати и продимляти, продимити, прокурювати, прокурити кого, що. Надымлённый -

1) надимлений, накурений, понадимлюваний, понакурюваний;

2) продимлений, прокурений. -ться -

1) (стр. з.) надимлюватися, бути надимлюваним, надимленим, понадимлюваним и т. п.;

2) (продымляться) продимлюватися и продимлятися, продимитися и продиміти, прокурюватися, прокуритися и прокуріти, (о мног.) попродимлюватися, попрокурюватися.

начадити чим; (шерстью) насмалити (шерстю); (при неодуш. субъекте) начадіти. [Лямпа начаділа (Київщ.)]. Наугаренный - начаджений; насмалений. Как тут -но! - як тут начадили! якого тут чаду нароблено!