Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

неверный

  • 1 неверный

    1) (вероломный, изменяющий) невірний, (сщ.) невірник, (ненадёжный) непевний, (склонный к изменам) зрадливий, зрадний; (непостоянный: о состояниях, чувствах) непевний. [З невірною дружиною куди піду, то загину (Пісня). Невірний (непевний) приятель (Київ). Човен непевний воді доручив (Л. Укр.). Зрадливий чоловік (Київ)]. -ная женщина - невірна (зрадлива) жінка (женщина), невірниця. -ное счастье - непевне щастя. -на их любовь - непевна (зрадлива, зрадна) їх любов, непевне (зрадливе, зрадне) їх кохання;
    2) (ложный) неправдивий, невірний, (неправильный) несправедливий, неправильний, непоправний, (неосновательный) неслушний, (ошибочный) хибний, помилковий, (фальшивый) фальшивий. [Неправдиве змалювання події (Київ). Несправедливе (неслушне) зауваження (Київ). Чи вірна наша, чи хибна дорога? (Франко)]. - ный вес - неправдива (несправедлива) вага. -ный взгляд (в перен. знач.) - неправдивий (хибний, помилковий) погляд. -ное вычисление - неправильне (невірне) обчислення. -ный (фальшивый) голос - фальшивий голос. -ное известие - неправдива (помилкова, грубо: брехлива) (з)вістка. -ный ответ - неправдива (хибна, помилкова) відповідь. -ный перевод - неправильний (непоправний, невірний) переклад. -ный путь - непевна (хибна) путь (дорога). -ный слух (молва) - неправдива (грубо: брехлива) чутка. -ный счёт (бухг.) - неправильний (невірний) рахунок. -ные часы - неправильний (невірний) годинник;
    3) (нетвёрдый, неустойчивый) непевний, невпевнений; (колеблющийся) хиткий, хисткий; (капризный) химерний. [Дрібним, непевним кроком пішов бічною вулицею (Коцюб.). Блимає непевний огник (Р. Край)]. -ный взгляд (в прям. знач.) - непевний (невпевнений) погляд, непевне око. -ный (неуверенный) голос - непевний (невпевнений) голос. -ная походка - непевна (невпевнена, хитка) хода. -ный свет, блеск - непевне (химерне) світло, непевний (химерний) блиск. -ные тени - непевні (хисткі, химерні) тіні;
    4) (сомнительный, ненадёжный) непевний. -ное дело - непевна справа;
    5) (не исповедующий господств. веры) невірний, (сщ.) невір (-ра, м. р.), невіра (-ри, общ. р.), невірник, -ниця, (соб.) невірство; (язычник, -ница) поганин (стар.) поган (мн. -гани) поганка, (соб.) поганство; (басурманский) бузувірний, (сщ.) бузувір (-ра), -вірка; срв. Неверующий 1. [Абдулла сумно дивився на цього невірного, з котрим так довго змагався (Олм. Примха). Ця, бачте, невіра, то й темниці доладу не вміє змурувати, - не то що ми, християни (М. Вовч.). Християни ставали учениками невірника (Павлик). Бо незрячий сей поганин був, ще вірив непохитно в честь і в вірність (Крим.)];
    6) (недоверчивый) невірний, неймовірний. Фома -ный - Хома невірний, Хома неймовірний (Д. Укр.). [Знайшовся таки один Хома невірний, та так Хомою і звався (Франко)].
    * * *
    1) неві́рний; ( неправильный) непра́вильний; ( фальшивый) фальши́вий

    \неверныйая но́та — неві́рна (фальши́ва) но́та

    \неверныйое вычисле́ние — неві́рне (непра́вильне) обчи́слення

    \неверныйый глаз — невірне о́ко

    \неверныйьй перево́д — непра́вильний пере́клад

    сде́лать (соверши́ть) \неверныйый шаг — перен. зроби́ти непра́вильний крок

    2) ( ненадёжный) неві́рний; ненаді́йний, непе́вний; ( вероломный) віроло́мний, зрадли́вий

    \неверныйое — дело непе́вна річ

    мый сою́зник — неві́рний (ненаді́йний, непе́вний, віроло́мний, зрадли́вий, підсту́пний) сою́зник (спільник)

    \неверныйый муж — зрадли́вий чолові́к

    3) ( колеблющийся) непе́вний, хитки́й, хистки́й, хитли́вий, хитля́вий

    \неверныйая похо́дка — непе́вна (хитка́, хистка́, хитли́ва) хода́

    \неверныйый свет — непе́вне (хитке́, хистке́, хитли́ве) світло

    4) ( недоверчивый) диал. неві́рний
    а) прил. невірний
    б) в знач. сущ. неві́рний, -о́го, невіра, -ри
    6) (в знач. сущ.: чёрт, нечистый) диал. нечи́стий; лихи́й, -ого

    Русско-украинский словарь > неверный

  • 2 неправильный

    1) (отступающий от правил, от нормы) неправильний, (несоответств. правильности) неправдивий, несправедливий, непоправний, неслушний, (ненадлежащий) неналежний, (неверный) невірний, (ошибочный) хибний, помилковий; срв. Превратный 2. [Недобре стилізована фраза, може дати привід до зовсім неправдивого розуміння твору (Грінч.). Несправедливий поділ цілого «Слова» (Рудан.)]. -ный вес - неправдива (несправедлива) вага. -ный взгяд на вещи - неслушний (неправдивий) погляд на речі, помилковий (хибний) погляд на речі. -ный глагол, грам. - неправильне дієслово. -ная дробь, мат. - дріб (р. дробу) неістий (неправильний). -ное заключение, догадка, замечание - неслушний (невірний, неправдивий) висновок, здогад, неслушна (невірна, неправдива) увага. -ное исполнение приговора - неправильне виконування (виконання, оконч. виконання) присуду. -ный подход - неналежний (невірний, неправильний) підхід. -ное понимание, представление - неправдиве (неналежне), хибне (помилкове) розуміння, уявлення. -ное требование - несправедлива вимога. -ный треугольник - неправильний (різнобічний) трикутник. -ный стиль, перевод, язык - недобрий (неправильний) стиль, невірний (неправдивий) переклад, неправильна (невірна, недоладня) мова, (неряшливый язык) неохайна мова. -ное уравнение - неправильне рівняння. -ная форма - неправильна форма. - ные черты лица - неправильні (нерівні) риси обличчя;
    2) (неурегулированный) невирівняний, невивірений, невирихтуваний, (нерегулярный) нерегулярний, (неверный) невірний. [Невивірений годинник (Полт.). Нерегулярний плодозмін (Київ)]. -ные весы - невірна (неправдива, несправедлива) вага. -ный ход - невирівняний (невирихтуваний) хід.
    * * *
    непра́вильний; ( неверный) неві́рний; ( неосновательный) неслу́шний; ( ошибочный) хи́бний

    \неправильныйые глаго́лы — грам. непра́вильні дієслова́

    \неправильныйая дробь — мат. непра́вильний (мі́шаний) дріб

    Русско-украинский словарь > неправильный

  • 3 ложный

    I. 1) (о постели) ліжковий;
    2) (о ложе ружья) прикладовий. Срв. Ложевой 1.
    II. Ложный - неправдивий, неправий, фальшивий, кривий, (грубо) бреханий, (лживый) брехливий, облудний, (ошибочный) хибний, помилковий. [На твоїм олтарі неправдивим богам чужоземці вогонь запалили (Л. Укр.). Раціоналізм визнає незрозумілі явища за нереальні, за неправдиві (Крим.). Фальшива трагедія (Куліш). Щирість брехана приваблює вас (Самійл.)]. -ный взгляд на вещи - неправий (хибний, помилковий) погляд (-ду) на речі. - ный донос - неправдива (грубее брехлива) доказка, (клевета) наклеп (-ну). -ный камень - фальшивий камінь (-меня), роблений самоцвіт (-ту). -ный классицизм - псевдокласицизм (- му). -ная клятва, присяга - крива (фальшива) присяга (клятьба), кривоприсяга. -ный кристалл - фальшивий кристал (-лу). -ное обвинение - неправдиве обвинувачення. -ное обещание - неправдива, неправдомовна (грубо брехлива) обіцянка. -ный ответ - неправдива відповідь (-ди). -ное положение - фальшиве, непевне становище. -ный поступок - фальшивий, облудний учинок (-нку). -ный путь - хибна дорога, хибна путь (- ті), (неверный) непевна путь. -ное самолюбие - фальшива амбіція. -ный свидетель - неправдивий (фальшивий) свідок (-дка), кривосвідок. -ное свидетельское показание - фальшиве свідоцтво, неправдиве (неправе) свідчення, кривосвідчення. [Неправим свідченням себе він думав обрятувати (Грінч.)]. Давать -ное показание - кривосвідчити. -ный слух - неправдива, видумана (грубо брехлива) чутка. -ное солнце, -ная луна - фальшиве (несправжнє) сонце, фальшивий (несправжній) місяць (-ця). -ный способ - фальшивий спосіб (-собу). [Перстінь, фальшивим способом вироблений (Гнід.)]. -ный стыд - фальшивий сором (-му). -ное суждение о ком, о чём - неправе мірковання про кого, про що. -ная тревога - фальшива тривога. -ное учение - неправдива (неправа, облудна) наука; срвн. Лжеучение. -ный шаг - непевний (хибний) крок. [Через один непевний крок загинула вся справа. (М. Грінч.)]. Сделать -ный шаг - зробити непевний (хибний) крок.
    * * *
    1) ( неверный) непра́вильний; ( ошибочный) помилко́вий, хи́бний
    2) ( фальшивый) неправди́вий, фальши́вий; (притворный, поддельный) уда́ваний; ( ненастоящий) неспра́вжній, фікти́вний

    Русско-украинский словарь > ложный

  • 4 неверующий

    1) (безбожник) невірний, безвірний, (в бога) небоговірний, безбожний, (сщ.). невір (-ра, м. р.), невіра (общ. р.), (пренебр. невіряка), невірець (-рця), невірник, -ниця, безвірник, -ниця, (басурман) бузувір (-ра), -вірка; срв. Неверный 5. [Ховають бруд душі за ревністю до віри, безвірні, лицемірні! (Самійл.). Та ти, звісно, небоговірна (Київ). Це од невірців усе (Тесл.)];
    2) (не верящий чему) хто (що) не вірить (не йме віри) (чому, на що) невірний. [Вложи (руку) в ребра, і не будь невірним, а вірним (Морач.)];
    3) см. Неверный 6.
    * * *
    1) прил. неві́руючий
    2) в знач. сущ. невіруючий, -ого, неві́рний

    Русско-украинский словарь > неверующий

  • 5 изменник

    зрадник, зрадець (-дця), (стар.) зрадця (м. р.), (редко) зрадок (-дка) кого, чого; (переметчик) перекинчик, перекидько (общ. р.), (на войне ещё) перевітник; (неверный) невірник. [Ми, українці, зрадники рідної мови (Крим.). Ти - зрадник! зрадник! Зрадив люд закутий (Франко). Щоби знала й пам'ятала, які шевці зрадки (Чуб. V)].
    * * *
    зра́дник, зрадли́вець, -вця, зра́док, -дка; переки́нчик, пере́кидько, переки́нець, -нця; диал. зра́дець, -дця, зра́дця

    Русско-украинский словарь > изменник

  • 6 изменчивый

    1) (изменяющийся, склон. к изменениям) мінливий, змінливий, змінний, перемінний, (колеблющийся) хиткий. [Мінливі естетичні теорії (Єфр.). Доля мінлива (Грінч.) Це свідчить, що ваша вдача дуже змінлива (Н.-Лев.). Ви знов зо мною, привиди хиткії! (Франко)];
    2) (неверный, склонный к изменам) зрадливий, зрадний. [Прости свою дочку безтямну і зрадливу (Олесь). Все продає за панську зрадну ласку (Грінч.)].
    * * *
    мінли́вий; (обманчивый, предательский) зрадли́вий

    \изменчивыйая пого́да — мінли́ва пого́да

    \изменчивыйое сча́стье — зрадли́ве ща́стя

    Русско-украинский словарь > изменчивый

  • 7 неверно

    нрч.
    1) невірно. [Невірно він живе з жінкою (Сл. Гр.)];
    2) неправдиво, невірно; несправедливо, неправильно, непоправно; неслушно; хибно, помилково; фальшиво. [Цю подію переказано неправдиво (Київ)]. -но написано: есть ошибки - непоправно написано: є помилки. -но понятый - неправдиво зрозумілий. -но петь - фальшиво співати;
    3) непевно, невпевнено. [Непевно свічка миготить (М. Рильськ.)]. Срв. Неверный 1 - 3.
    * * *
    нареч.
    1) невірно; непра́вильно; фальши́во
    2) непе́вно, хи́тко, хи́стко, хитли́во

    Русско-украинский словарь > неверно

  • 8 неверность

    1) невірність; непевність; зрадливість (-ости). Супружеская -ность - подружня невірність (зрада). Делать -ности, сделать -ность - порушувати, порушити (подружню) вірність;
    2) неправдивість, невірність; несправедливість, неправильність, непоправність; неслушність; хибність, помилковість; фальшивість (-ости); (ошибка) помилка;
    3) непевність, невпевненість; хиткість, хисткість (-ости);
    4) непевність. Срв. Неверный 1 - 4.
    * * *
    1) неві́рність, -ності; непра́вильність; фальши́вість, -вості
    2) неві́рність; ненаді́йність, непе́вність; віроло́мність, віроло́мство, зрадли́вість

    Русско-украинский словарь > неверность

  • 9 ненадёжный

    ненадійний, непевний, невірний; (неосновательный) неґрунтовний, (непрочный) нетривалий, нетривкий, неміцний, несталий, (исшатавшийся) розхитаний, хиткий, (слабо держащийся) хибкий, слабкий, (в упадке) занепалий; (несолидный: о человеке) нестате[о]чний, несталий. [Тепер нічки да темненькії, доріженьки да непевнії (Метл.). Ще й козаки реєстрові не всі перебралися через ті невірні греблі (Куліш). Не ходіть цією кладкою, вона слабка (Звин.). Стіну цю варто підперти, бо й завалитися може: хибка (Звин.). Одна стеля ціла, а друга занепала, - доведеться підважити або розібрати (Звин.)]. Его слово -но - його (у його) слово хитке (непевне, нестале). Его речи -ны - його мова непевна. Это человек -ный - це людина непевна (ненадійна, нестате[о]чна). [Ніби ненадійний чоловік із його (Корол.)]. -ный больной - ненадійний (малонадійний, сильнее: мабуть безнадійний) х(в)орий (слабий). -ный долг - ненадійний (непевний) борг (довг).
    * * *
    ненаді́йний, непе́вний; ( неверный) неві́рний; ( непрочный) неміцни́й, нетривки́й

    Русско-украинский словарь > ненадёжный

  • 10 непостоянный

    1) непостійний, несталий, (невсегдашний) незавсідній, неповсякчасний; (изменчивый) перемінний, змінний, мінливий, (нестойкий) хитливий, хиткий, нетвердий; (неровный) нерівний, (диал.) перепадистий, (неверный) зрадливий; срв. Легкомысленный. [Людська доля - непостійна, людське щастя - зрадливе (Крим.). Людина несталих поглядів, несталої вдачі (Київ). Нічого не вартий, хисткий та мінливий лібералізм (Грінч.). Вони мінливі в своїх поглядах, хитливі в пересвідченнях (Грінч.). Нерівна температура (Київ). Перепадиста зима: то сніг, то дощ (Сл. Гр.). Зрадлива дружина (Полт.)]. Быть -ным в любви - бути непостійним у коханні (зрадливим коханцем);
    2) рухомий, переставний, пересувний, переїзний; срв. Передвижной;
    3) несталий, непостійний, неперіодичний, (не ограниченный сроком) неречінцевий, необмежений речінцем, (книжн.) нетерміновий, нетермінований, не обмежений терміном (термінами), не на певний термін, не до певного терміну. -ный выход издания - несталий (неперіодичний) вихід видання. -ный взнос - непостійна вкладка, неречінцевий (нетерміновий) внесок;
    4) мандрівний, кочовий, кочівний, роз'їзний. [Мандрівне життя (Лубенщ.)];
    5) (суетливый) метушливий, (разбросанный) розкиданий; срв. Рассеянный 3. -ная жизнь - метушливе життя.
    * * *
    непості́йний; ( неустойчивый) неста́лий, нестійки́й; ( колеблющийся) хистки́й, хитки́й, хибки́й, хитли́вий, хитля́вий; ( изменчивый) мінли́вий, змінли́вий

    Русско-украинский словарь > непостоянный

  • 11 неточный

    1) неточний, (не точь-в-точь) недостотний, недостеменний, (неверный) непевний, неправдивий; (о часах) неточний, неправдивий, невірний;
    2) (о человеке) непунктуальний, (неисправный) несправний, неретельний.
    * * *
    нето́чний

    Русско-украинский словарь > неточный

  • 12 неясный

    1) (несветлый, нечистый) неясний, (тусклый) тьмяний, (сумрачный) темрявий; ((с)мутный) каламутний, мутний. [Неясний день (Брацл.). Неясне світло (Київ). Темрявий світ зимового дня (Грінч.). Лінива пам'ять, важка й каламутна (Коцюб.)];
    2) (неотчётливый, невнятный) невиразний, (неразборчивый) нерозбірний, (неопределённый) неясний; (неверный, безотчётный) непевний. [Образ людей, блідих, невиразних, як з гобеленів (Коцюб.). Їй мулило серце якесь невиразне почуття (Л. Укр.). Чути було якісь невиразні співи (Грінч.). Глухі, невиразні чутки (Грінч.). Невиразні хотіння та неоформлені прагнення (В. Підмог.). Неясні обриси яруги (Велз). Неясний шепіт (Едґ. По). Пливуть якісь неясні сни (Сосюра)]. -ные мечты - невиразні (непевні) мрії. [Стою я у мріях непевних (Л. Укр.)];
    3) (непонятный) неясний, невиразний, незрозумілий. -ное выражение - неясний (непевний) вислів. -ное значение слова - неясне (невиразне) значення слова.
    * * *
    нея́сний и неясни́й; (неотчётливый, неопределённый) невира́зний; ( тусклый) тьмя́ний

    Русско-украинский словарь > неясный

  • 13 обвес

    1) обважування, обдурювання на вазі;
    2) невірна вага, недоважка.
    * * *
    I
    ( при взвешивании) обва́жування, обва́ження; ( неверный вес) непра́вильна вага́
    II
    ( занавеска) спец. обві́с, -у

    Русско-украинский словарь > обвес

  • 14 ошибочный

    помилковий, помильний, помилешний, омильний, мильний, хибний, похибний. [Мильна твоя думка. Чи вірна наша, чи хибна дорога?].
    * * *
    помилко́вий; (неправильный, неверный) хи́бний, схи́блений

    Русско-украинский словарь > ошибочный

  • 15 Нехристианский

    нехристиянський; см. ещё Неверный 5.

    Русско-украинский словарь > Нехристианский

См. также в других словарях:

  • НЕВЕРНЫЙ — НЕВЕРНЫЙ, неверная, неверное; неверен, неверна, неверно. 1. Ошибочный, ложный, не соответствующий действительности, не внушающий доверия. Неверное вычисление. Неверное сообщение. Неверное освещение событий. || Не точный, подверженный ошибкам.… …   Толковый словарь Ушакова

  • неверный — См. неправильный, фальшивый... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. неверный …   Словарь синонимов

  • НЕВЕРНЫЙ — НЕВЕРНЫЙ, ая, ое; рен, рна, рно, рны и рны. 1. Не соответствующий действительности, ошибочный, ложный. Неверные вычисления. Неверные сообщения. Н. глаз (о плохом глазомере). 2. ( рны). Нетвёрдый, неуверенный, слабый. Неверная походка. Н. свет… …   Толковый словарь Ожегова

  • неверный — (но только слитно в сочет. Фома неверный) …   Орфографический словарь-справочник

  • неверный —     НЕВЕРНЫЙ, устар. гяур …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • неверный — неверный, кратк. ф. неверен, неверна, неверно, неверны и неверны; сравн. ст. не употр …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • неверный — недопустимый ошибочный неправильный недействительный неработоспособный недостоверный поврежденный дефектный — [Л.Г.Суменко. Англо русский словарь по информационным технологиям. М.: ГП ЦНИИС, 2003.] Тематики информационные технологии в целом …   Справочник технического переводчика

  • неверный — ая, ое.    1. Неверящий, недоверчивый.    ► Ничто не трогает души твоей холодной. На все Кидаешь ты косой, неверный взгляд, Подозревая все, во всем ты видишьяд. // Пушкин. Стихотворения //    2. Ненадежный.    ► Но конь, притуплённой подковой… …   Словарь забытых и трудных слов из произведений русской литературы ХVIII-ХIХ веков

  • неверный — I см. неверный; ого; м. II ая, ое; рен, рна/, рно. см. тж. неверно, неверный, неверная, неверность 1) Не соответствующий истине, действительности; неправильный. Н ая мысль …   Словарь многих выражений

  • неверный — прил., употр. сравн. часто Морфология: неверен, неверна и неверна, неверно, неверны и неверны; невернее; нар. неверно 1. Неверным называют то, что не соответствует действительности, содержит ошибки. Неверные расчёты. | За дачу неверных показаний… …   Толковый словарь Дмитриева

  • неверный — • абсолютно неверный • совершенно неверный …   Словарь русской идиоматики

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»