могти

1. becermek; могти написати – yaza bilmek; могти зробити – yapa bilmek

pouvoir, être capable de

შეძლება

змога

магчы

могти

 могти

могти, змагати

1. n

1) бідон; каністра

2) бляшанка; бляшана банка (коробка)

3) амер. банка консервів

4) кухоль; жбан

5) коробка для кіноплівки

6) амер. урна; ящик для сміття

7) амер. в'язниця; холодна

8) pl амер. телефонні навушники

9) амер., розм. літак

10) амер. нужник

11) мор., розм. есмінець

2. v

1) консервувати (харчові продукти)

2) розливати в бідони (в каністри)

3) амер. посадити у в'язницю

4) амер. звільнити (службовця)

5) амер. припинити

6) амер. записувати (на плівку)

v (past could)

1) могти, бути спроможним, мати можливість, уміти

2) могти, мати право

3) виражає сумнів, невпевненість, вагання, недовір'я

* * *

виражає (could; заперечна форма cannot, can't; 2-a; oc.; oдн. теп. ч.; icт. canst):

1) об'єктивну можливість могти, бути в змозі; уміння, здатність уміти, могти; ( моральне право) бути вправі, мати право, могти

2) , aмep. прохання ( у питальних реченнях) можнає, дозволитеє; дозвіл (у стверджувальних, заперечних реченнях)

3) припущення може бути, можливо; сумнів (у питальних, заперечних реченнях) чи може, чи можливоє, невжеє

4)

1) бляшана коробка або банка; бляшанка

2) aмep. консервна банка; банка; банка консервів

3) бідон; каністра; кухоль; жбан; манірка

4) оболонка; чохол; кожух; контейнер

5) кiнo коробка для кіноплівки

6) ковпак димаря

7) лійка

8) aмep. урна, ящик для сміття

9) дiaл. міра

10) aмep.; cл. нужник, відхоже місце

11) aмep.; cл. каталажка, в'язниця

12) pl; aмep.; cл. телефонні навушники

13) cл. унція марихуани

14) aв.; жapг. літак

15) мop.; жapг. ескадрений міноносець, есмінець

16) каністра

1) консервувати ( харчові продукти)

2) розливати в бідони, каністри

3) aмep.; cл. посадити у в'язницю

4) aмep.; cл. відрахувати, виключити ( учня); звільнити ( службовця)

5) aмep.; cл. припинити, перестати

6) записувати (на плівку, диск)

виражає (could; заперечна форма cannot, can't; 2-a; oc.; oдн. теп. ч.; icт. canst):

1) об'єктивну можливість могти, бути в змозі; уміння, здатність уміти, могти; ( моральне право) бути вправі, мати право, могти

2) , aмep. прохання ( у питальних реченнях) можнає, дозволитеє; дозвіл (у стверджувальних, заперечних реченнях)

3) припущення може бути, можливо; сумнів (у питальних, заперечних реченнях) чи може, чи можливоє, невжеє

4)

1) бляшана коробка або банка; бляшанка

2) aмep. консервна банка; банка; банка консервів

3) бідон; каністра; кухоль; жбан; манірка

4) оболонка; чохол; кожух; контейнер

5) кiнo коробка для кіноплівки

6) ковпак димаря

7) лійка

8) aмep. урна, ящик для сміття

9) дiaл. міра

10) aмep.; cл. нужник, відхоже місце

11) aмep.; cл. каталажка, в'язниця

12) pl; aмep.; cл. телефонні навушники

13) cл. унція марихуани

14) aв.; жapг. літак

15) мop.; жapг. ескадрений міноносець, есмінець

16) каністра

1) консервувати ( харчові продукти)

2) розливати в бідони, каністри

3) aмep.; cл. посадити у в'язницю

4) aмep.; cл. відрахувати, виключити ( учня); звільнити ( службовця)

5) aмep.; cл. припинити, перестати

6) записувати (на плівку, диск)

1) спроможний, здатний; умілий, вправний

2) здібний, талановитий

3) юр. компетентний, правоздатний

4) мор. з добрими морехідними даними

* * *

1) здатний

2) здібний, талановитий; компетентний, кваліфікований, умілий

3) юp. компетентний, правоздатний

4) мop. який володіє хорошими морехідними якостями

I. сущ.

1) (знатные люди) значне панство, велике панство, вельможне панство, старшина, вельможество (Куліш);

2) (знатность) значність, вельможність (-ности).

II. гл.

1) знати, (ведать) відати що, про що, (буд. в смысле н. вр.) зазнати (-наю, наєш) (с оттен. помнить, ведать) кого, чого. [Хто-ж в світі знає, що Бог гадає (Номис). Секретар нічого не відав про цю справу (Кониськ.). Я батька й матери не зазнаю (Квітка)]. Не знаю, на что решиться - не знаю, на що зважитися. Если бы знать - якби знати, якби знаття. [Якби знаття, що в неділю буде година (Васильч.)]. По чём знать, как знать - хто теє знає! хто зна! Бог знает - бог зна(є), бог вість, святий зна(є). [Але святий теє знає, чи багато в нас таких найдеться (Руданськ.)]. Чорт знает что, откуда - ка-зна, кат-зна, чорт-віть, морока зна(є) що, звідки. Не знаю - не знаю, не скажу, (я не сведом) я не вістен про що, в чому. [А за який мій гріх - того не скажу (Кониськ.). Я про те не вістен (Кониськ.)]. Не знаю что делать - не знаю що робити, не дам собі ради, не знаю на яку ступити. Не зная - не знаючи чого, про що, несвідомо. Знать не знать (ведать не ведать) - сном і духом не знати. Знайте же - так знайте; щоб (аби) ви знали. [Аби ви знали, я вже й сам про це подбав (Крим.)]. Как дам тебе, будешь знать - як дам тобі, (то) будеш знати, буде про що розказувати. Знай наших - отакі наші! Знать в лицо (в глаза), по имени - знати на обличчя, на йм'я кого. Дать знать кому - дати знати, (известить) сповістити, подати звістку кому. [Як мене не буде, то я пришлю свого товариша дати тобі знати, що мене нема (Чуб.)]. Дать знать о себе - об'явитися, оповіститися, дати (подати) звістку про себе. Дать себя знать - датися (дати себе) в знаки, датися знати, датися в тямки кому. [Ще життя не далося в знаки (Мирн.). Дамся-ж я їм у знаки (Стор.). Чи ще-ж тобі не далася тяжкая неволя знати (Дума)];

2) (уметь, понимать что) знати що, тямити що, чого, вміти чого, знатися на чому, могти чого. [Вона уміла єдину забавку - плести вінки (Л. Укр.). Як паскудно наша молода генерація вміє рідної мови (Кониськ.). Він докладно тямив церковних служб і кохався в церковних співах (Черк.). А цієї пісні можете? (Звин.)]. Он -ет дело - він знає, тямить справу, діло. Делайте, как -ете - робіть, як знаєте, як тямите; чиніть (поступайте), як знаєте. Знать грамоте - вміти читати, вміти письма. Знать по немецки - знати німецької мови, могти по-німецькому. Знать толк в чём (смыслить) - знатися на чому, знати до чого, розумітися на чому, смак знати в чому. [Знався за пасіці добре (Сим.). Він знає до худоби (Берд. п.). Він на тому розуміється (Сл. Гр.)]. Знать совесть, стыд - мати сумління, сором (лице). Знай, нрч. - см. Знай.

III. нрч.

1) (видно, заметно) знати, видн[к]о, значно, слідно. [З ким стояла, говорила - підківоньки знати (Чуб. III). Та знать на вітерець збиралось (Свидн.). Значно, що господар (Федьк.). Красот твоїх (природо) у мене ані слідно (Крим.)];

2) (вероятно) мабуть, десь, десь-то, відай; см. Вероятно.

* * *

I. сила, міць (р. моци), (реже) міч (р. мочи); срв. Могота, Мощь, Сила. [Як мала у тебе сила, то з гуртом єднайся ти (Грінч.)]. Сколько, что есть -чи, во всю мочь - з усієї сили (моци), що-сили, чим-дуж, на всю витягу. Работать, сколько есть -чи, изо всей -чи - робити з усієї снаги, працювати з усієї сили (моци). Бежать изо всей -чи - бігти в усієї сили (мочи), чим-дуж, на всю витягу, що-духу (в тілі). [Он чоловік біжить з усеї мочи (Грінч.). На всю витягу - в ярок (Житом.). Біжу що-духу в тілі (М. Вовч.). А ну, коню! що- духу! (Стар.)]. Грести изо всей -чи - гребти що-сили, з усієї сили (моци). Кричать что есть -чи, изо всей -чи - що-сили, з усієї сили (моци) кричати; срв.

II. Мат 5. Нет -чи - не сила, нема(є) сили, нема(є) снаги. [З тобою жить не довелось, без тебе жить не сила (Франко). Нема сили такі дурниці слухати (Київщ.). Робив-би, дак немає снаги (Козелеч.)]. Нет -чи терпеть, выдержать кому - не сила терпіти кому, не видержка (терпіти) кому. [Не сила терпіти лихої напасти, волю я в широкому полі пропасти (Л. Укр.). Не пересидів панич і двох хвилин, як побачив, що далі йому сидіти не видержка: геть по всій хаті чути було якийсь гнилий сморід (Крим.)]. Не в мочь мне, нам - не сила моя (мені), не наша сила, нам не сила. [Голубчики, каже, не наша сила (ЗОЮР I). Я думаю, що з ним боротись нам не сила (Самійл.)]. Это мне не в мочь - це не на мою силу (не на мою міч). -чи нет, как он мне надоел - не сила моя, як він мені увірився. Задор берёт, да -чи нет - літав-би, та крил нема; якби жабі хвіст, вона-б поле витолочила. Выбиться из -чи - вибитися з сили (з моци, снаги), знемогтися вкрай. [Вибивсь із моци (Звин.)]. Пока была мочь - поки було сили, поки була снага.

II. Мочь, глаг. -

1) могти (н. вр. можу, -жеш, -жуть, пр. вр. міг, могла), (диал. зап. мочи, могчи); (быть в силах, в состоянии) здужати, здолати, здоліти, змагати, приміти, примогти (що зробити). [Тобі не кажуть учитися, ти собі можеш гуляти (Л. Укр.). Не можу я цього зробити, - сили моєї немає (Київщ.). Де чорт не може, там бабу пішле (Рудан.). Мати стара, сестра мала, - не здужають прати (Чуб.). Давно вже він не робив нічого, - не здолав (М. Вовч.). Міг уже сидіти, але ходити ще не здолав (Ніженщ.). Я або втоплюся, або що! я так жити не здолію (М. Вовч.). Не змагала на найширшім загоні йти порівно з другими (Франко). Очима, примів-би, усіх з'їв (Кониськ.). Зненавидів його так, що примів-би, - в ложці води втопив-би (Грінч.). Приміг-би, - очима з'їв (Номис). Примогла-б, - летіла-б за молодим гусарином (Н.-Лев.)]. Всё, что -гу - усе, що можу. Он всё -жет - він усе може. Не - гу спать - не можу спати. Он не мог сделать этого - він не міг цього зробити. Не -жете ли вы мне сказать? - чи не могли-б ви мені сказати? Не мог ли бы он сюда приехать? - чи не (з)міг-би він сюди приїхати? Желал бы, да не -гу - хотів-би, та не можу. Терпеть его не -гу - терпіти його не можу. Терпеть не -гу, когда… - терпіти не можу, коли…, ненавиджу, коли… [Ненавидю я, коли брешуть в живі очі (Звин.)]. Не -гу знать - не можу (цього) знати. -гу ли я надеяться? - чи можу (смію) я сподіватися? Он не -жет больше защищаться - він не може (не здужа(є), не здолає, не спроможен) більше боронитися. [Полковник наш не здужа боронитись, не вміє він (Грінч.)]. Крепость не -жет более защищаться - фортеця не може (не здолає, не здоліє, не спроможна) більше оборонятися. Он -жет быть небогатым - він може бути небагатим. Не -гу, не -жет (не в силах) - не спроможен. [Не спроможна я встати (Богодух.). Не спроможні ми стільки заплатити (Київ)]. Подайте, сколько -жете - (по)дайте, скільки можете, (по)дайте, що спроможність ваша. Если б я только мог (был бы в силах), убил бы его - примів(-би) (приміг(-би)), - убив-би його. Мог бы, сквозь землю провалился б - примів(-би) (приміг(-би)), крізь землю провалився-б (пішов-би). [Приміг-би, - крізь землю пішов (М. Вовч.)]. Если б только я мог положиться на него - коли-б тільки я міг покластися на його. Это, этого быть не -жет, это не -жет быть - цього бути не може (не може бути), це неможливо. Это -жет быть - це може бути (статися), це можливо. -жет ли (это) быть? - чи може це (так) бути? чи це можливо? Быть -жет да, а быть -жет нет - може так, а може й ні. Не -жет быть, быть не -жет - бути не може, це неможливо. Что -жет быть прекраснее этого подвига? - що може бути краще від цього подвигу? Может быть, быть может, может статься - може, (фамил. мо), може бути, може статися. [А може то мама так тільки казала? може лиха не буде? (Грінч.). Ну що-ж, може се й краще (Коцюб.). Йому-ж так, як і мені, - год тридцять і п'ять, а мо трохи й більше (Грінч.). Да такий здоровий дуб був, що мо-б і втрох не обняв (Драг. Пр.)]. Может быть и вправду (и в самом деле) - може (мо) й справді. [Може й справді не так сонце сходить, як письменні начитали (Шевч.)]. Может быть, проект ваш удастся - може бути, що проєкт ваш здійсниться, може ваш проєкт здійсниться. Может быть (авось) - може (фам. мо), може чи не, (а)чей, (а)чень. [Розкажу всеньку сторію, може чи не розважу себе (Крим.). Ачей на дні моря позбудусь я горя (М. Ворон.). Ачень лихові таки надокучить з нами бути (М. Грінч.)]. Вот на второй, или, может быть, на третий день - ось другого, чи може (чи там) третього дня. Ось другого, чи там третього дня приходить Миколка сумний-сумний, - і їсти не питає (Тесл.)]. Может быть, и тебе немножко дать? (чего-л.) - може й тобі (хіба й тобі) трошки дати? Могущий, прлг. - спроможний. [Трудова школа зможе підготовити кадри робітників, спроможних виконувати ріжні функції в комуністичному суспільстві (Азб. Ком.)];

2) (быть здоровым) бути дужим, здужати. Как живёте -жете? - як ся маєте? як здужаєте? (см. Поживать).

* * *

недомислюватися и недомислятися, недомірковуватися, недорозуміватися, (не понимать) не розуміти, (грубее) не тямити, не могти втямити, (колебаться) вагатися, (быть неуверенным) бути непевним, (не знать, что делать, сказать и т. п.) не знати, що робити, сказати и т. п., (быть в нерешительности) (бути) ні в сих, ні в тих; (изумляться) дивуватися, чудуватися; (чаще как песенный оборот) не здумати думки, не змислити мисли. [Кохання своє він зустрів, як раптову катастрофу; спочатку він нічого не міг утямити й запитував себе, що-ж власне з ним робиться (В. Підмог.)]. Что же вы -ваете? всё ясно - чого-ж ви не розумієте (не (в)тямите, вагаєтеся, втямити не можете)? все ясно. -ваю, что бы это значило - не можу зрозуміти (втямити) (или не врозумію), що-б це мало значити (визначати, означати). Оставалось только -вать и удивляться - лишалося тільки дивуватися і чудуватися. Недоумевая - недомислюючись, недомірковуючись; не розуміючи, не тямлячи; вагаючись; см. ещё Недоуменно и Недоумение (В -нии). [Недомислюючись, я питаю себе: «Як се сталося?» (Крим.). «Тероризм не здається мені чимсь диким», - казав я, все недомірковуючись, куди це він гне (Крим.)].

* * *

1) могти́, бу́ти спромо́жним, ма́ти можли́вість, умі́ти

2) могти́, ма́ти пра́во

3) виражає сумнів, невпевненість, вагання, недовір'я

1) бідо́н

2) бляша́нка; бляша́на ба́нка (коро́бка)

3) ба́нка консе́рвів

4) амер. сті́льчик, сиді́ння у вбира́льні

5) амер. sl. в'язни́ця, тюрма́

••

1) тре́бовать, вы́требовать, ( также передаётся глаголом совершенного вида) потре́бовать; спра́шивать, спроси́ть ( с кого)

2) ( добиваться чего-нибудь путём принуждения)

см. вимагати

1) вы́требовать, ( также передаётся глаголом совершенного вида) потре́бовать; спра́шивать, спроси́ть ( с кого)

2) ( добиваться чего-нибудь путём принуждения)

1) мати змогу, бути спроможним (зробити щось); дозволяти собі

2) давати, надавати

* * *

1) мати можливість, могти ( зробити що-небудь); дозволити собі (покупку, задоволення)

2) надавати, давати