-
1 ладнати
исправля́ть, настра́ивать, снаряжа́ть -
2 ладить
лаживать1) (поправлять, приводить в порядок) лагодити, злагоджувати, налагоджувати, ладнати, ладнувати, ладити, обладжувати, лаштувати, рихтувати, риштувати; (готовить) готувати, зготовляти що. [Лагодити віз у дорогу (Сл. Ум.). Лагодь, мати, постіль (Пісня). Налагоджували неводи свої (Біблія). Ладнайте вози, пора їхати (Сл. Гр.). Чабан з наймитом обладжували воза (М. Вовч.). Риштувать вози в далекую дорогу (Шевч.)]. -дить обед, чай - лагодити (ладити, зготовляти, порати) обід, чай, ладнати (лаштувати) до обіду, до чаю. [Іди лишень полуднувать лагодь (Шевч.). Ладнає до чаю (Мова)]. -дить дело - лагодити справу. -дить куда - см. Ладиться 2;2) (музык. инструмент) ладити, настроювати, срвн. Лад 3;3) с кем - ладнати, бути (жити) в (добрій) (з)лагоді, у (добрій) згоді, у ладу з ким. [Гордіїв дядько не ладнав чогось із Демидовим батьком (Грінч.)]. Они не -дят между собою - вони не ладнають один (одно[е]) з одним, одна з одною, між ними незлагода, вони між собою не миряться. Он со всеми -дит - см. Он со всеми в ладу (Лад 2).* * *1) (жить в согласии с кем-л.) бу́ти в зла́годі (в зго́ді), жи́ти в зла́годі (в зго́ді)2) ( приводить в готовность) ла́годити, ла́дити, ладна́ти3) ( намереваться) збира́тися, ла́годитися, ладна́тися, ма́ти на ду́мці4) ( твердить) пра́вити, торо́чити, товкти́5) муз. ла́дити, налагоджувати; ( настраивать) настро́ювати, наладо́вувати, настру́нчувати -
3 налаживать
наладить1) (исправлять) лагодити, полагодити, налагоджувати, налагодити, ладнати, наладнати, поладнати, направляти, направити, (о мног.) поналагоджувати, понаправляти що. [Спинився годинник, - треба до майстра нести, щоб полагодив (направив) (Київ). Віз поламався, - треба налагодити (Сл. Гр.)];2) (приготовлять к работе, приводить в порядок) налагоджувати, лагодити, налагодити, злагоджувати, злагодити, наладновувати, ладнати, ладнувати, наладн(ув)ати, ладити, наладити, (пров.) напосуджувати, напосудити, (преимущ. снаряжать) нарих[ш]товувати, рих[ш]тувати, нарих[ш]тувати, (о мног.) поналагоджувати, поналадновувати, понарих[ш]товувати що. [Налагодив пилку, - ходімо пиляти (Київщ.). Наладнала машинку, - сідай, ший (Київщ.). Наладив дід хижу для бабки (Номис). Напосудив млина таки як треба, а вітру нема (Канівщ.). Я вже тобі напосудила, - сідай та тчи (Канівщ.). Нариштував воза (Канівщ.)]. -ть дело - налагоджувати, лагодити, налагодити, наладновувати, ладнати, наладнати, наладити справу (діло), дати лад справі. [Чи не налагодить він того діла? (Стор.). Справу вже були зовсім наладнали, а він приїхав і все нам попсував (М. Грінч.). Я всякій справі дам лад (Звин.)]. -ть жизнь, отношения с кем - налагоджувати, налагодити, наладнати, наладити, впорядковувати, впорядкувати життя, відносини (взаємини) з ким, (сделать благополучной жизнь, редко) згараздити життя. [Він добре впорядкував відносини між цими двома установами (Київ). Може собі чоловік усе здобувати, та не згараздить собі життя силою (М. Вовч.)];3) (настраивать музик. инструмент) настроювати, настроїти, (о мног.) понастроювати що (в лад, до ладу);4) (подучать кого) навчати, навчити, (о мног.) понавчати кого. [Навчив його, що треба говорити (Київщ.)];5) -дить своё - заторочити своє, завести своєї, правити (торочити) своє. [Я йому кажу одно, а він своє править (Радом.). Хоч ти йому що кажи, а він своє торочить (Черкащ.)]. -дила сорока Якова, - одно про всякова; -дила песню, так хоть тресни - наш дяк що співа, та все на осьмий глас, (грубее) говорила бабусенька до самої смерти, та все чорт-зна-що. Налаженный -1) полагоджений, налагоджений, злагоджений, наладнаний, поладнаний, направлений, поналагоджуваний, понаправляний;2) налагоджений, злагоджений, наладнований, наладнаний, наладжений, напосуджений, нарих[ш]тований, поналагоджуваний, поналаджуваний, понарих[ш]товуваний; впорядкований. [На току стояла зовсім налагоджена (нарихтована) до праці війка (Київщ.). Наладнані підприємства (Азб. Ком.). Доводилося робити добре вже впорядковане й звичне діло (Рада)];3) настроєний, понастроюваний;4) навчений.* * *несов.; сов. - нал`адить1) нала́годжувати, нала́годити, -джу, -диш и мног. понала́годжувати, сов. нала́дити, -джу, -диш, наладна́ти; ( приводить в порядок) упорядко́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, упорядкува́ти, упоряджа́ти, упоряди́ти, -джу́, -ди́ш2) (сов.: заладить) завести́, -веду́, -веде́ш; заторо́чити, заряди́ти, -ряджу́, -ря́диш\налаживатьть своё — завести́ (заторо́чити, заряди́ти) своє́ (своє́ї)
-
4 tune
1. n1) мотив, мелодіяcatchy tune — мотив, що легко запам'ятовується
2) мелодійність3) тон; звук; тембр (голосу)4) стрій, настроєністьthe piano is in (out of) tune — фортепіано настроєне (розстроєне)
5) злагода, гармоніяto change one's tune, to sing another (a different) tune — змінити тон; заговорити інакше
2. v1) настроювати (музичний інструмент)2) звучати, грати3) поет. співати, наспівувати4) пристосовувати (до чогось); приводити у відповідність5) гармоніювати, бути у злагодіtune up — а) настроювати інструменти (про музикантів); б) заспівати, заграти; в) жарт. заплакати (про дитину); г) настроювати (приймач); д) спорт., розм. розминатися
* * *I [tjuːn] n1) мелодія, мотивpopular tune — популярна мелодія /пісенька/; catchy tune мотив, що легко запам'ятовується
folk [stirring, plaintive] tune — народна [що хвилює, сумна]мелодія
a tune from Don Juan — пісенька/мотив/ з "Дон Жуана"
to the tune of smth — під яку-н. мелодію [ср. є]
to hum the tune of a song — муркотати /наспівувати/ мотив /пісеньку/; to hum the tune of the Blue Danube муркотати мотив "Блакитного Дунаю"
to play a tune with one's fingers on the window-pane — вистукувати пальцями якийсь мотив на шибці; музичний твір; музика
2) мелодійністьthis piece has very little tune about /in/ it — ця п'єса не відрізняється мелодійністю
3) icт. тон, звук; тембр ( голоси)to have good [poor] tune — добре [погано]звучати ( про голос)
4) лад, настроєністьthe piano is in [out of] tune — фортепіано налагоджене
to sing in [out of] tune — співати в тон [не в тон /фальшивити/]
to get out of tune — турбуватися; унісон
5) згода, гармоніяto be in tune with smb — ладнати /утив гарних стосунках/ з ким-н.
to be in tune with smth — мати гармонію з чим-л; відповідати чому-н.
to be in tune for smth — мати прихильність до чого-н.
to feel in tune for doing smth — бути настроєним зробити що-н.
to be out of tune with smb — не ладнати з ким-н.
to be out of tune with smth — йти врозріз з чим-н.
to be out of tune for smth — не бути налаштованим на що-н.. /
in perfect tune — доведений до кондиції, в ідеальному стані
to the tune of — в розмірі, на суму [ср. 1]
to some tune — на значну суму, значний розмір
we licked them to some tune! — ми їм дали як слід!, ми їх обробили під горіх!, ми їм всипали по перше число
to call the tune — задавати тон; господарювати
to change one's tune, to sing another /a different/ tune — змінити тон; заговорити інакше; заспівати на інший лад; заспівати іншу пісеньку; принишкнути
to dance /to pipe/ to smb s tune = — танцювати під чию-н. дудку
the tune the (old) cow died of — мотив, що ріже слух; какофонія, нудна, погано виконувана музика
II [tjuːn] vtheres many a good tune played on an old fiddle — пpиcл. = старий кінь борозни не зіпсує
to tune public opinion — налаштовувати громадську думку; формувати громадську думку; налаштовуватися, ловити ( tune about)
to be tuned — бути налагодженим, бути у хорошому стані
2) звучати; видавати звуки, музику; пoeт. співати, наспівувати3) пристосовувати (до чого-н.); приводити у відповідність (з чим-н.); a mind tune d to contemplation розум, створений для спогляданняto tune oneself to life in the tropics — пристосуватися /адаптуватися/ до життя в тропіках
4) бути в ладу, в гармонії гармонувати -
5 tune
I [tjuːn] n1) мелодія, мотивpopular tune — популярна мелодія /пісенька/; catchy tune мотив, що легко запам'ятовується
folk [stirring, plaintive] tune — народна [що хвилює, сумна]мелодія
a tune from Don Juan — пісенька/мотив/ з "Дон Жуана"
to the tune of smth — під яку-н. мелодію [ср. є]
to hum the tune of a song — муркотати /наспівувати/ мотив /пісеньку/; to hum the tune of the Blue Danube муркотати мотив "Блакитного Дунаю"
to play a tune with one's fingers on the window-pane — вистукувати пальцями якийсь мотив на шибці; музичний твір; музика
2) мелодійністьthis piece has very little tune about /in/ it — ця п'єса не відрізняється мелодійністю
3) icт. тон, звук; тембр ( голоси)to have good [poor] tune — добре [погано]звучати ( про голос)
4) лад, настроєністьthe piano is in [out of] tune — фортепіано налагоджене
to sing in [out of] tune — співати в тон [не в тон /фальшивити/]
to get out of tune — турбуватися; унісон
5) згода, гармоніяto be in tune with smb — ладнати /утив гарних стосунках/ з ким-н.
to be in tune with smth — мати гармонію з чим-л; відповідати чому-н.
to be in tune for smth — мати прихильність до чого-н.
to feel in tune for doing smth — бути настроєним зробити що-н.
to be out of tune with smb — не ладнати з ким-н.
to be out of tune with smth — йти врозріз з чим-н.
to be out of tune for smth — не бути налаштованим на що-н.. /
in perfect tune — доведений до кондиції, в ідеальному стані
to the tune of — в розмірі, на суму [ср. 1]
to some tune — на значну суму, значний розмір
we licked them to some tune! — ми їм дали як слід!, ми їх обробили під горіх!, ми їм всипали по перше число
to call the tune — задавати тон; господарювати
to change one's tune, to sing another /a different/ tune — змінити тон; заговорити інакше; заспівати на інший лад; заспівати іншу пісеньку; принишкнути
to dance /to pipe/ to smb s tune = — танцювати під чию-н. дудку
the tune the (old) cow died of — мотив, що ріже слух; какофонія, нудна, погано виконувана музика
II [tjuːn] vtheres many a good tune played on an old fiddle — пpиcл. = старий кінь борозни не зіпсує
to tune public opinion — налаштовувати громадську думку; формувати громадську думку; налаштовуватися, ловити ( tune about)
to be tuned — бути налагодженим, бути у хорошому стані
2) звучати; видавати звуки, музику; пoeт. співати, наспівувати3) пристосовувати (до чого-н.); приводити у відповідність (з чим-н.); a mind tune d to contemplation розум, створений для спогляданняto tune oneself to life in the tropics — пристосуватися /адаптуватися/ до життя в тропіках
4) бути в ладу, в гармонії гармонувати -
6 готовить
готувати (я готую), готовити, заготовляти, виготовляти; лагодити, ладнувати, ладнати, лаштувати; рихтувати, риштувати, споряджати, строїти (снаряжать); їсти варити, куховарити, кухторитися (стряпать); способити кого до чого (готовить, приспособлять кого к чему-л). [Готувати, лагодити, ладнати, лаштувати - воза, обід, вечерю, весілля. Риштувати, рихтувати - вози в дорогу, гармати до бою. Строїти коня у дорогу. На нас уже лагодив лихо (Потеб.). Мене рихтували в москалі, а я утік. Способили своїх юнаків до козакування (Кул.)].* * *готува́ти, гото́вити; (собирать в дорогу, для еды) ла́годити, лаштува́ти, ладна́ти, ла́дити, рихтува́ти -
7 договаривать
договорить1) (кончать речь) договорювати, договорити, доказувати, доказати, домовляти, домовити;2) (заключать условие) договоряти кого, годити, загодити кого, домовляти, домовити кого, єднати, поєднати, під'єднати, ладнати, рядити, порядити, підрядити, срв. Договариваться. [Договорили і попа (Котл. Енеїда II). Сина женю, то оце ходили батюшку годити. - А я вже загодив. Не страшно женитися, а страшно попа єднать. Пішов майстрів ладнати. Чи не ви рядите під хуру? Я вже й візника на взавтра порядив]. Договоренный - договорений, згоджний, поєднаний, поряджений.* * *несов.; сов. - договор`итьдогово́рювати, договори́ти, домовля́ти, домо́вити; ( досказывать) дока́зувати, доказа́ти -
8 излаживать
изладить лагодити, налагодити, злагодити, ладнати, з[на]ладнати, лаштувати, налаштувати, злаштувати, споряджати, спорядити. Излаженный - налагоджений, з[на]лагоджений, зладнаний, налаштований, злаштований, споряджений.* * *диал.; несов.; сов. - изл`адить -
9 мирить
мирити, (соглашать) годити (годжу, -диш), погоджувати и погоджати, згоджувати и згоджати, єднати, ладнати кого, що з ким, з чим, до згоди (до миру) приєднувати кого з ким. [Мирила чоловіка з жінкою (М. Грінч.). Іди-но погоди їх, - чого вони сваряться? (Полт.). Як його ладнати чорне з білим? (Сл. Гр.)].* * *мири́ти -
10 починивать
и Починять починить что лагодити, полагодити, ладити, поладити, ладнати, поладнати, (бельё, одежду) латати, полатати що; (настроить) налагоджувати, налагодити, наладжувати, наладити, наладнати, (во множ.) поналагоджувати, поналаджувати, що; (подправить) підлагоджувати, підлагодити, підладити, підладнати, (бельё, одежду), підлатувати, підлатати (во множ. попідлагоджувати, попідлатувати) що; (заделать дыру, брешь) залагоджувати, залагодити, заладити, заладнати, залатувати, залатати (во множ. позалагоджувати, позалатувати) що. -нить со всех сторон, везде, на всех местах - облагодити, обладити, обладнати, облатати, вилагодити, виладнати (усюди). Срв. Поправлять, Подправлять. -нять (-нить) сапоги, ботинки - лагодити (полагодити) чоботи, черевики. -нять (-нить) бельё, одежду кому - латати (полатати, позалатувати, попідлатувати) білизну (плаття), одежу кому, облатати (во множ. пооблатувати) кого. [Нема кому ні обіпрать, ні облатать - треба женитися (Номис). П'ятеро дітей та все хлопці, усе на їх так і горить. Треба-ж їх пооблатувати (Богодух.)]. -нять телегу, сани, плуг - лагодити (полагодити), ладити (поладити), ладнати (поладнати), (настроить) налагодити, наладити, наладнати воза, сани, плуг. -нять ружьё - полагодити, налагодити рушницю. -нять дом, избу - лагодити, полагодити, облагодити будинок, хату. -нять невод, сети - лагодити, полагодити, вилагодити, налагодити невід, мережі, направляти, направити невід, мережі, понаправляти неводи, мережі. [Поки отаман дірку залата, то хлопець три… Вилагодили невід удвох (Март.)]. -нить крышу - полагодити, залагодити, заладнати, полатати, залатати дах, (соломенную) стріху. [Стріха в його добре попрогнивала і мохом пообростала: треба заладнати (Г. Барв.). Церкву обдирає, а коршму латає (Номис)]. Оканчивать, окончить -нять - долагоджувати, долагодити, доладжувати, доладити що. [Чи ти скоро долагодиш воза? (Гр.)]. Починенный - полагоджений, поладжений, поладнаний, полатаний, налагоджений и т. д.* * *см. починять -
11 примирять
примирить мирити, помирити, примиряти, примирити, (соглашать) годити и погоджувати, погодити, єднати, поєднати, ладнати, поладнати кого, що з ким, з чим, до миру (до згоди) приєднувати, приєднати кого з ким. [Ці (класові) інтереси так само не можна погодити, як не погодити інтересів вовків і овець (Азб. Ком.). Поєднає з недолею і з людьми (Шевч.). Як його ладнати чорне з білим? (Грінч.). Батька з сином знов до згоди приєднайте (Сам.)]. -рить враждебные (враждующие) лагери, стороны - погодити (поєднати) ворожі табори, сторони. Примирённый - помирений, погоджений, поєднаний з ким, з чим. -рённый с судьбой - примирений з долею.* * *несов.; сов. - примир`итьпримиря́ти, примири́ти, несов. замири́ти; ( мирить) мири́ти, помири́ти, несов. погоди́ти -
12 get along
phr v1) жити; прожити; обходитися2) процвітати, досягати успіхів3) іти; рухатися; просуватися4) старіти (тж. get along in years)5) ладити, ладнати, бути в добрих стосунках -
13 trot
1. n1) рись (алюр)2) швидка хода; швидкий крок3) прогулянка швидким кроком; пробіжка4) розм. дитина, яка вчиться ходити5) амер. підрядковий переклад, дослівник; шпаргалка6) знев. карга, стара відьма2. v1) бігти риссю2) пускати риссю3) іти швидкими кроками, квапитися4) колихати дитину на колініtrot along — розм. а) швидко братися до чогось; б) іти геть
trot out — а) показувати рись (кінний спорт); б) розм. хизуватися
trot round — водити (когось по місту); показувати (місто тощо)
to trot smb. off his legs — загнати, заморити когось
* * *I n1) рисьcollected [round, short, sitting] trot — зібрана [велика, коротка, учбова]рись ( кінний спорт)
at at trot — риссю, на рисях
to go at a trot — йти риссю [ср. тж. 2]
to put the horse to the trot — пустити коня риссю; заїзд на рисистих випробуваннях ( кінний спорт)
2) швидка хода, швидкий крок; підтюпецьto go off at a trot — швидко піти, віддалитися підтюпцем [див.; тж. 1]; прогулянка швидким кроком, пробіжка
to go for a trot — швидко пройтися, пробігтися; швидкий легкий танець або танцювальний крок
3) дитина, яка вчиться ходити; маленька або молода тварина4) aмep.; cл. буквальний переклад, підрядковий переклад; шпаргалка••to keep smb on the trot — не давати кому-н. спокою /передишки/; заганяти кого-н.
tasks that kept him on the trot all day — справи, які не дозволяли йому розслабитися протягом всього дня
to have five [ten]wins on the trot — виграти п'ять [десять]разів підряд
II vhe has the trots — простий, у нього пронос, його несе
1) йти риссюto trot short — йти дрібною риссю; дріботати ( про людину)
to trot five kilometres — пройти /проїхати/ риссю п'ять кілометрів; пускати риссю ( to trot a horse) об'їжджати риссю
2) йти швидкими дрібними кроками, поспішати; now I must be trot ting a зараз мені треба бігти; the toddler trotted after his father дитина дріботала за отцем4) розіграти (кого-н.); пожартувати (над ким-н.)••to trot in double harness — ладнати один з одним; бути щасливим в браку
III nto trot smb off his legs /to death/ — заганяти кого-н.
презр. старуха, стара карга ( old trot) -
14 get along
phr v1) жити; прожити; обходитися2) процвітати, досягати успіхів3) іти; рухатися; просуватися4) старіти (тж. get along in years)5) ладити, ладнати, бути в добрих стосунках -
15 trot
I n1) рисьcollected [round, short, sitting] trot — зібрана [велика, коротка, учбова]рись ( кінний спорт)
at at trot — риссю, на рисях
to go at a trot — йти риссю [ср. тж. 2]
to put the horse to the trot — пустити коня риссю; заїзд на рисистих випробуваннях ( кінний спорт)
2) швидка хода, швидкий крок; підтюпецьto go off at a trot — швидко піти, віддалитися підтюпцем [див.; тж. 1]; прогулянка швидким кроком, пробіжка
to go for a trot — швидко пройтися, пробігтися; швидкий легкий танець або танцювальний крок
3) дитина, яка вчиться ходити; маленька або молода тварина4) aмep.; cл. буквальний переклад, підрядковий переклад; шпаргалка••to keep smb on the trot — не давати кому-н. спокою /передишки/; заганяти кого-н.
tasks that kept him on the trot all day — справи, які не дозволяли йому розслабитися протягом всього дня
to have five [ten]wins on the trot — виграти п'ять [десять]разів підряд
II vhe has the trots — простий, у нього пронос, його несе
1) йти риссюto trot short — йти дрібною риссю; дріботати ( про людину)
to trot five kilometres — пройти /проїхати/ риссю п'ять кілометрів; пускати риссю ( to trot a horse) об'їжджати риссю
2) йти швидкими дрібними кроками, поспішати; now I must be trot ting a зараз мені треба бігти; the toddler trotted after his father дитина дріботала за отцем4) розіграти (кого-н.); пожартувати (над ким-н.)••to trot in double harness — ладнати один з одним; бути щасливим в браку
III nto trot smb off his legs /to death/ — заганяти кого-н.
презр. старуха, стара карга ( old trot) -
16 гармонировать
гармоніювати (з чим и до чого), ладнати з чим; (подходить) пасувати до чого, лицювати до кого, до чого [Цей випадок ніби не лицює до загального образу Карпенка-Карого (Єфр.)]; не різнити з чим.* * *гармоніюва́ти -
17 жить
живать1) жити, (уменьш. житоньки), (быть в живых) животіти, (описательно) топтати ряст. [Поет живе в серцях свого народу (Самійл.). Житоньки треба. Або ви скажете мені всю правду, або вже вам не животіть на світі (Крим.). Так моїй Марусі не животіти? скрикнув Наум (Квітка). Не довго з того часу стара ряст топтала - за тиждень і переставилася]. Жил бы вечно кто - жив-би віки вічні, віку не було-б кому. Приказал долго жить - упокоївсь, зійшов з цього світу, казав довго жити, (реже) переставився;2) Жить где, как - жити, поживати, (пребывать) пробувати, проживати, (иметь жилище) мешкати, сидіти, домувати. [Житимеш у тітки. Та буду без отця й без матері поживати. Не на те тільки мусимо працювати, щоб люди по людському пробували, їли, вдягалися і т. и. (Грінч.). Тимоха пробував собі молодиком (Грінч.). Проживай, моя ясочко, веселою (М. Вовч.). Як їхатиме вона додому, то під'їде до нашої хати,- я їй сказала, де ми, сидимо. Петро сидить над річкою коло кузень, та кіньми туди не заїдете. Він не був їм ані сват, ані брат, лишень сидів з ними через город (Стеф.). Дак воно й Козлиха там мешка? Матрона римська у турмі домує! (Л. Укр.)]. Жить весь век - вікувати. [Чи у небі, чи у пеклі скажуть вікувати? (Рудан.)]. Ж. лето, зиму - літувати, зимувати [Літуватимем на хуторі, зимуватимем у Київі]. Ж. богато, широко, припеваючи - розкошувати, жити в розкошах, у достатках. Ж. привольно, на просторе - буяти. [Молодіж кидала на все літо рідні курені і серед степового простору у дикій волі буяла (Куліш). Риба в морі і в ріках буяла]. Ж. в своё удовольствие (пользоваться жизнью) - заживати життя, світу. Ж. по барски - панувати. Стараться жить на барский лад - помазатися паном, гнути на панство. Ж. бедно, с бедой - бідувати, жити лиха прикупивши, горювати. Ж. в тяжёлых условиях - тяжко бідувати, поневірятися. Ж. в бедности - жити при злиднях, убого, при вбозтві. Ж. миролюбиво (ладить) - ладнати, згоджатися. [Німець з французом у Швайцарії ладнає, а лях з москалем гризеться. Невістки якось між собою добренько згоджаються]. Ж. смежно, в соседстве - сусідити, сусідувати, сидіти поруч кого. [Германці сусідили з слов'янами]. Ж. на счёт чужого века - заживати чужий вік. Ж. уединённо - самотіти, жити самотою, відлюдно. Ж. хорошо с кем - (гал.) тривати добре з ким. Ж. в семье жены - у приймах бути, жити. Ж. воинской ратной жизнью - воячити, (архаич.) воїнствувати. Ж. чем - жити з чого, за чим. [З літератури жити не можна було, жилося з служби (Єфр.). Живемо за самою картоплею, а хліба вже давно не бачили]. Ж. трудами рук своих - жити з праці рук своїх, жити з пучок. Живмя жить где - невилазно десь сидіти, дуже вчащати куди, (шутл.) лягти і встати десь, ложки мити десь. [Вона в їх і лягла і встала, а додому не дуже й навідується. Він у неї й ложки миє]. На свете всяко живёт - на світі всякого буває. Здорово живёшь - з доброго дива, ні з того ні з сього, ні сіло ні пало, гарма-дарма. [Причепився гарма-дарма]. Живущий - той хто живе десь, той що живе десь, (поселившийся) оселений, осілий десь. (См. Жительствующий). Живущий дальше - дальший. [Наважилися попитати землі в дальших панів (Грінч.)]. -щий на земле - наземний. [Наземні істоти не можуть жити в воді].* * *1) жи́ти (живу́, живе́ш); ( существовать) животі́ти; (проводить всю жизнь, вековать) вікува́ти, -ку́ю, -ку́єш; (чувствовать себя, поживать) ма́тисяжил-был — фольк. був собі́, жив-був
\житьть в согла́сии (согла́сно, в ми́ре, ми́рно; в ладу́, ла́дно; в сове́те) с кем — жи́ти в зла́годі (в зго́ді, ти́хо, ми́рно, в ми́рі, в миру́, в ладу́, в споко́ї; в поко́ї) з ким, ладна́ти з ким
2) (пребывать, проживать где-л.) жи́ти, прожива́ти, пробува́ти, ме́шкати; сидіти, -джу́, -ди́ш -
18 лад
1) (порядок) лад (р. ладу), полад (-ду). [Правда дає лад, творить життя на землі, кривда його руйнує (Мирний)]. Ни складу, ни -ду - ані ладу, ані складу; ні ладу, ні поладу нема. Дело идёт, пошло на (в) лад - справа в (на) лад іде, пішла, справа йде (ведеться), пішла (повелася) добре (гаразд), справа налагоджується (вирівнюється), налагодилася (вирівнялася). [Справа таки не загинула і почала вже була потроху вирівнюватись (Єфр.)]. На лад их дело не пойдёт - не піде їхня справа в лад;2) (взаимное согласие, мир) лад, лагода, злагода, згода. [Нема ладу в нас: не можна нам укупі жити (Грінч.)]. Быть, жить в - ду с кем - бути, жити з ким у (добрій) (з)лагоді (згоді), ладнати з ким, жити з ким ладно (ладненько). [Вони вговорювали Гната помиритись з жінкою та жити з нею в злагоді (Коцюб.). Я жив у добрій лагоді з дикими звірми (Крим.)]. Быть не в -ду, не в -дах с кем - бути не в ладах, не в злагоді, (в ссоре) у гніву з ким. [Панотець з громадою у гніву (Франко)]. Они меж собою не в -ду - між ними (поміж їми) незлагода (незгода), вони не ладнають між собою (один (одна) или одно[е] з одним (з одною)). Он не в -ду с моим братом - між ним і моїм братом незлагода (незгода), він не в злагоді з моїм братом, він не ладнає з моїм братом. Никаких -дов с ним нет - з ним не можна дати собі ради, з ним ладу не доведеш;3) муз. - лад. [Мій голос журливеє щось починає, а струни твої на веселім ладу (Л. Укр.). Заграли знов - ще гірш нема ладу! (Гліб.)]. В лад - у лад. [Робить свої скоки в лад, ритмічно (Єфр.). В лад бреніло безліч казанків (Васильч.)]. Скрипка настроена в лад - скрипку настроєно в лад (до ладу, ладно). Не в лад - не в лад. Не в лад поют - співають не в лад. На все -ды - на всі лади, на всі боки. [Покрутивши чесністю на всі боки… (Єфр.)];4) -ды (в струнн. муз. инструменте) лади (-дів), ладки (-ків);5) (образец) лад, (к)шталт (-ту), штиб (-бу); манір (-ру). [На німецький лад вимовляв «філологія» (Крим.). На великопанський шталт (Мова). Котляревський у своїй «Енеїді» «перелицював» стару поему на український штиб (Єфр.). Колись люди вшивали хати тільки соломою, а тепер на новий манір роблять: бляхою (Звин.)]. На свой лад - на свій лад, (к)шталт; (по своему) своїм ладом, своїм робом. [(Слов'янські племена) жили своїм ладом та звичаями (Єфр.)]. Переделывать на свой, на иной, на чужой лад - по-своєму (на своє), на инше, на чужий лад (штиб) перероблювати, на свій, на инший, на чужий кшталт повертати, (на иной лад) перекшталтовувати що. [Не можна примусити людину думати на чужий лад (Наш)];6) см. Клёпка;7) см. Паз.* * *1) лад, -у и -у; ( согласие) зла́года, зго́дав ладу́ (в лада́х) с кем-чем [быть] — у зла́годі (у зго́ді) з ким-чим [бу́ти], зла́гідно з ким-чим жи́ти, ладна́ти (ла́дити) з ким-чим
2) (способ, манера) спо́сіб, -собу, лад; кшталт, -у, мані́р, -у, штиб, -у3) муз. ладлады́ — мн. лади́, -ді́в
-
19 ладиться
лаживаться1) (изготовляться, починяться) лагодитися, ладитися, обладжуватися, лаштуватися, рих[ш]туватися. Воз -тся - віз лагодиться, воза лагодять (рих[ш]тують);2) (налаживаться) налагоджуватися. Дело не -тся - справа не ладиться, не налагоджується (не йде на добре, на лад), (шутл.) не прядеться. [Пробув в пущі одні сутки, … ба, щось не прядеться (Рудан.)];3) (готовиться, собираться) лагодитися, злагоджуватися, налагоджуватися, ладнатися, ладитися, лаштуватися, збиратися. [А я оце лагодивсь до вас іти (Кобел.). Прокіп ладнається в дорогу (Сл. Гр.). Умирать ладься (Номис). Лаштується красти (Вовчан.)];4) с кем - (уговариваться) годитися, умовлятися з ким за що, єднатися з ким, ладнати, єднати кого. [Почали годитися за ціну (Сл. Ум.). Не страшно женитись, а страшно попа єднать (Номис)]; (соглашаться, мириться) згоджуватися, миритися з ким;5) пасувати, підходити до чого, бути (приходитися) до ладу (в лад); срвн. Подходить 5.* * *1) ( идти на лад) іти́ (іде́) на лад; ( налаживаться) нала́годжуватися2) ( намереваться) збира́тися, лагодитися, ла́дитися3) ( уславливаться) диал. умовля́тися, годи́тися4) страд. ла́годитися, ла́дитися, ладна́тися -
20 мир
I. 1) (согласие, лад) (добра) згода, (добра) злагода, (реже) мир (-ру), мирність (-ности), сумир (-ру). [Зникли скрізь тоді зо світу згода братня і любов (Грінч.). Культивування доброї злагоди й справжнього замирення (Єфр.). Помирилися так, що миру не стало й до вечора (Н.-Лев.). Щоби-сте дочекали (свят) в мирності, радості і веселості ( Kolb.)]. В -ре (с кем) - у згоді, у злагоді (з ким). [Я вмер-би з чистою душею у згоді з небом і землею (Черняв.). Умерти хотів у злагоді з усіма (Грінч.)]. Быть, жить в -ре с кем - бути, жити в (добрій) згоді, в (добрій) злагоді, ладнати з ким, у миру, сумиром жити з ким. [Помиріться та живіть у згоді (Коцюб.). Живемо в злагоді (Харківщ.). Він з братом ладнає (Сл. Гр.). Живуть, страх, не в миру (Тесл.). Сумиром з тобою не проживеш (Звягельщ.)]. Кончить дело -ром - дійти (добити) згоди (в справі). Покончить ссору -ром - перевести сварку на мир (Еварн.). Склонять, склонить к -ру кого - до згоди при[на]вертати, при[на]вернути, до згоди приєднувати, приєднати кого. [Батька з сином до згоди приєднайте (Самійл.)]. Худой мир лучше доброй ссоры - краща солом'яна згода, як золота звада (Приказка);2) (покой, спокойствие) спокій, упокій, супокій (-кою), (з)лагода, мирнота, сумир, (ц.-слав.) мир (-ру). [Се я сказав вам, щоб ви у мені спокій мали (Біблія). Святий спокою, добре з тобою (Номис). Для розвитку науки найбільш потрібно того супокою, яким даремно тужить сучасник (Єфр.). Вони мечем та кулаччям, а ми миром та лагодою (Куліш). Затишний куток, повний злагоди, ніжности й спокою (Ніков.). Спокій і мирнота були і в серці молодих людей (Н.-Лев.)]. Душевный мир - душевний спокій. Мир вам - мир вам; нехай буде з вами супокій или упокій (Біблія). Идите с -ром - ідіть з миром, ідіть щасливі. Мир праху твоему - см. Прах 2;3) (отсутствие войны) мир, замир'я (-р'я), замирення (-ння). [Захочемо правдивий із ляхами мати мир (Франко). Король трактував з ханом про довічне замир'я (Куліш)]. Заключать, заключить мир - замиряти(ся), замирити(ся), складати, скласти мир; см. Заключать. Заключение -ра - складання миру, замиряння, (оконч.) складення миру, замирення. [Після Зборовського замирення до якогось часу стало тихо (Ор. Лев.)]. Нарушение -ра - порушення спокою, розмир (-ру). [Чи мир, чи розмир - є на все свій звичай (Крим.)].II. Мир -1) (вселенная) світ (-ту, мн. світи, -тів), всесвіт (-ту), всесвіття (-ття), (в поэт., торжеств. речи) мир (-ру). [Ввесь пишний світ, ввесь рух життя отут у мені, в серці (Коцюб.). Доки світ світом, не буде баба дідом (Кониськ.). Ви світло світу (Куліш). І до мене цілий всесвіт усміхавсь (Олесь). Ой, видить бог, видить творець, що мир погибає (Колядка)]. От сотворения -ра - від с(о)творе[і]ння світу, від початку світу; відколи світ настав. [Відколи світ настав, не бувало ще такого (Брацл.)]. Ещё до сотворения -ра - ще з- передвіку, ще як світ не настав, ще перед сотворенням світу. Системы -ра - системи світу (всесвіту). Мир божий - світ (мир) божий. [І світ божий, як великдень, і люди, як люди (Шевч.)];2) (светило) світ. [Горять світи, біжать світи музичною рікою (Тичина)];3) (земля) світ, наш світ, земний світ, (ум.-ласк.) світочок (-чка), світонько (-ка, ср. р.). [Зійду я на гірочку та гляну я по світочку: світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Над нашого козаченька і в світі нема (Метл.)]. Во всём -ре - в усьому світі (всесвіті), по всьому (по цілому) світі; на всьому світі. Нигде в -ре - ніде в світі. По всему -ру - по всьому (по цілому) світі. На весь мир - на ввесь світ. Дурак на весь мир - усьогосвітній, світовий дурень, (фамил.) перістий дурень (-рня). Горний мир - вишній (надземний) світ, (вишнє) небо. Дольний мир - долішній (земний) світ, земля. Этот, здешний мир, тот, потусторонний, загробный мир - цей (цьогобічний) світ, сьогосвіття, той (потойбічний) світ, тогосвіття (-ття). [Усе на цім світі зникає (Грінч.). Привели до неї одну бабу, що недавно обмирала і на тім світі була (ЗОЮР. I)]. Этого -ра, потустороннего - ра - сьогосвітній, тогосвітній (несьогосвітній, несвітній). [Блукали якісь тіні несьогосвітні (Н.-Лев.). Мара несвітня озивається (М. Вовч.)]. Он человек не от -ра сего - він людина несьогосвітня, (возвыш.) не від миру сього. Сильные -ра (сего) - можні, владні (-них), зверхники (-ків) (світу сього); володарі світу сього. Гражданин -ра - громадянин всесвіту, всесвітянин (-на, им. мн. -тяни, р. -тян), (космополит) всесвітник. [Я всесвітянин римський і бажав-би побачить Рим столицею всесвіту (Л. Укр.)];4) (перен.: круг явлений) світ. Два -ра (противоположных) - два світи. Внешний, внутренний мир - зовнішній (околишній, зверхній), внутрішній світ. Идеальный, физический мир - ідеальний, фізичний світ. Новый, старый (древний) мир - новий, старий світ. Мир красоты - світ краси. Мир психических явлений - круг (коло, світ) психічних явищ. В -ре неведомого - у світі невідомого;5) (все люди) світ, (общество) громада людська, загал (-лу). [Світ прозвав (діда Хо) страхом (Коцюб.). Хто так недавно приймав гучну славу, світ того хутко забув (Л. Укр.)]. Пустить по -ру - см. Пускать 1. Ходить, пойти по -ру, в мир - з торбами (з торбою), з довгою рукою ходити, піти, за проханим (за ласкавим) хлібом, попідвіконню, по жебрах (на жебри, в жебри) ходити, піти, на прошений хліб перейти, (пров.) по миру ходити, (нищенствовать) жебрачити, жебрати, жебрувати, старцювати. [Стара мати пішла з торбою і з того сім'ю годувала (Крим.). «Чим заробля?» - «По миру ходить» (Звин.)]. С -ру по нитке, голому рубашка - зернятко до зернятка - от і ціла мірка. На весь мир мягко не постелешь - всім не догодиш; всім (на всіх) не наста(р)чиш, на всіх не настараєшся. С -ром и беда не убыток - як усім біда, то то вже півбіди. На -ру и смерть красна - за кумпанію і цигани вішаються (Приказка);6) (социальная группа) світ. [Світ розбурканих людей (Єфр.)]. Крещённый, христианский мир - хрещений, христіянський світ. Преступный мир - злочинний світ, злочинна громада;7) (крестьянская община) громада, (редко) мир, (пров., рус.) обчество, (стар.) копа, (ум.) громадка, громадочка, громадонька. [Вже вся громада зібралася коло волости (Грінч.). Біля зборні зібрався ввесь мир (Коцюб.). Копа переможе й попа (Номис)]. - ром - громадою, миром. [Поховали громадою (Шевч.). Миром і богу добре молитися (Номис)]. Он выбран -ром - його обрала громада;8) (мирская сходка) сход (-ду), громада. [Як сход скаже, так і буде (Брацлавщ.). Прийшов батько з громади такий сердитий (Грінч.)]. Класть, положить на -ру - класти, покласти (вирішити) на сході;9) (светская, неотшельническая жизнь) (грішний) світ, світське (мирське) життя (-ття); мир. [Чернець Пахомій, у миру Петро Борзенко (Крим.)]. Жить в -ру - жити серед людей, провадити світське (мирське) життя, жити в світовій (в земній) марноті. Оставить, покинуть мир - а) (светскую жизнь) покинути світ, відійти від (грішного) світу. [Покидає світ і волю, щоб в печері смерти ждать (Франко)]; б) (умереть) покинути світ, зійти з(о) світу, переставитися. II.. Мир, бот. - см. Кудрявец 2.* * *I1) світ, -у; ( вселенная) все́світ, -у2) ( сельская община) ист. грома́да, мирIIвсем ми́ром — усіє́ю грома́дою, усім ми́ром
1) (отсутствие вражды, войны, ссоры) мир, -у; ( согласие) зго́да, зла́года; ( спокойствие) спокій, -кою и -ко́ю2) ( соглашение) мир; ( прекращение войны) замирення
- 1
- 2
См. также в других словарях:
ладнати — а/ю, а/єш, недок. 1) з ким, неперех. Жити в мирі, злагоді. || Знаходити шляхи до злагоди, примирення; порозуміватися. 2) перех. Те саме, що лагодити 1). || Приводити до ладу, у порядок. 3) перех. Те саме, що готувати 1); лагодити (у 3 знач.). 4)… … Український тлумачний словник
ладнати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
лагодити — джу, диш, недок., перех. 1) Усуваючи пошкодження, робити придатним для користування; ладнати (у 2 знач.). 2) перен. Усувати, ліквідувати непорозуміння, припиняти сварки тощо. || Уладнувати, виправляти (у 2 знач.). || Робити менш відчутним;… … Український тлумачний словник
ладити — джу, диш, недок. 1) з ким, неперех. Жити в мирі, злагоді; дружити (у 1 знач.). 2) перех., розм. Те саме, що лагодити 1). 3) перех., розм. Те саме, що готувати 1); лагодити (у 3 знач.). || Організовувати, збирати, доводити до стану готовності. ||… … Український тлумачний словник
ладнаний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до ладнати … Український тлумачний словник
ладнання — я, с. Дія за знач. ладнати … Український тлумачний словник
ладнатися — а/юся, а/єшся, недок. 1) до чого, куди, з інфін. Те саме, що готуватися 1). 2) тільки 3 ос., розм. Те саме, що ладитися 1). 3) до кого, під що. Те саме, що … Український тлумачний словник
лаштувати — у/ю, у/єш, недок., перех. Те саме, що ладнати 3 7) … Український тлумачний словник
обладнувати — ую, уєш, недок., обладна/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Споруджувати, ладнати що небудь, пристосовуючи для певної мети. Обладнати гавань. || Готувати, налаштовувати, забезпечуючи необхідним спорядженням; опоряджати. || рідко. Те саме, що… … Український тлумачний словник
опоряджати — а/ю, а/єш і рідко опоря/джувати, ую, уєш, недок., опоряди/ти, джу/, ди/ш, док., перех. 1) Давати лад чому небудь; упорядковувати. 2) Готувати, налаштовувати що небудь. || Прибирати що небудь, надаючи впорядкованого вигляду. || Поправляти що… … Український тлумачний словник
перезаряджати — а/ю, а/єш, недок., перезаряди/ти, яджу/, я/диш, док., перех. 1) Заряджати вогнепальну зброю зарядом, патроном ще раз, повторно або заново, по іншому. 2) Надавати електричного заряду ще раз, повторно; змінювати електричний заряд якого небудь тіла … Український тлумачний словник
