Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

(голосу)

  • 1 vote

    I n
    1. голосування, балотування
    2. збірн. кількість поданих голосів; кількість тих, що голосували
    4. вотум; рішення, резолюція (прийняті шляхом голосування)
    - affirmative vote голос "за"
    - cemetery vote амер. голосування за покійника, ще не виключеного зі списку виборців; шахрайство
    - concurring votes голоси, що співпадають
    - cross-over vote голосування за законопроект, запропонований іншою партією
    - dissenting (negative) vote голос "проти"
    - floating vote виборці, що голосують то за одну, то за іншу політичну партію; виборці, на яких не можна твердо розраховувати
    - free vote парл. "вільне голосування" (в парламенті), голосування з власних переконань, незалежно від партійної приналежності
    - nationwide vote всенародне голосування, референдум
    - no confidence vote вотум недовіри
    - non-recorded vote голосування, яке не протоколюється/ не вноситься в протокол засідання
    - popular vote
    a) всенародне голосування, референдум
    b) амер. голоси, подані на президентських виборах виборцями (на відміну від голосів, поданих членами колегії виборців)
    c) голоси виборців (на відміну від голосів членів законодавчих зборів та інших представницьких закладів)
    - protest vote амер. голос, поданий на виборах за кандидата, який не має шансів на обрання (на знак протесту проти іншого кандидата)
    - recorded vote голосування, яке заноситься в протокол засідання
    - inconclusive vote голосування, яке не дало результату; безрезультатне голосування
    - votes cast кількість поданих голосів; подані голоси
    - vote (given) ad referendum голосування на основі "ad referendum" (лат. "за умови звернення за схваленням/ затвердженням до вищестоячої інстанції)
    - vote of censure пропозиція про осуд/ критичну оцінку
    - vote of confidence вотум довіри
    - vote by correspondence голосування поштою; заочне голосування
    - vote without debate голосування без обговорення/ без дебатів
    - vote on a draft resolution голосування щодо проекту/ за проект резолюції
    - vote of non-confidence вотум недовіри
    - vote by roll-call at the rostrum публічне голосування, голосування коло трибуни
    - vote by secret ballot таємне голосування
    - vote by sitting and standing голосування вставанням
    - vote of thanks висловити вдячність/ подяку
    - vote by "yes" and "no" голосування відповідями "так" або "ні"
    - division of votes поділ голосів
    - to be deprived of the rights to vote бути позбавленим права голосу
    - to be entitled to vote мати право голосу, володіти виборчими правами
    - to carry all votes завоювати всі голоси, пройти одноголосно
    - to carry a vote прийняти резолюцію/ пропозицію, яка ставилася на голосування
    - to cast a dissenting vote не погодитися, висловити іншу думку/ незгоду
    - to count the votes підраховувати кількість голосів; проводити підрахунок голосів
    - to declare smbd. unanimously elected less two votes оголосити про те, що за когось проголосували одноголосно, за винятком двох голосів/ людей
    - to defer a vote відкласти/ відстрочити/ відтермінувати голосування
    - to gain all votes завоювати всі голоси, пройти одноголосно
    - to give one's vote for /to smbd. проголосувати за когось, віддати свій голос за когось
    - to get out a vote амер. добитися явки виборців на вибори, привести виборців на виборчі дільниці
    - to have the right to vote мати право голосу, володіти виборчими правами
    - to move a vote of thanks внести пропозицію висловити подяку (доповідачу, головуючому тощо)
    - to pass a vote прийняти резолюцію/ пропозицію, яка ставилася на голосування
    - to postpone a vote відкласти/ відстрочити/ відтермінувати голосування
    - to put to a popular vote поставити на всенародне голосування, провести референдум
    - to put a question to the voteon the question поставити питання на голосування
    - to put off a vote відкласти/ відстрочити/ відтермінувати голосування
    - to reject a vote відхилити проект резолюції/ пропозицію
    - to tell the votes підраховувати кількість голосів; проводити підрахунок голосів
    - to win votes завоювати голоси; зібрати більше голосів на виборах, ніж раніше
    - without a dissenting vote одноголосно
    - without vote без права голосу; без права брати участь в голосуванні
    - electoral vote голоси, подані членами колегії виборців (на президентських виборах в США)
    - the vote was light амер. відсоток явки на вибори був низьким, багато утрималися від голосування
    - the vote was unanimous рішення було прийнято одноголосно; всі голосували "за"
    II v
    1. голосувати (за vote for, проти vote against)
    - (into) to vote in the affirmative голосувати "за"
    - to vote aye голосувати "за"
    - to vote one's approval голосувати "за"; висловити голосуванням своє схвалення
    - to vote article by article голосувати окремо по статтях, проводити постатейне голосування
    - to vote nay голосувати "проти"
    - to vote in the negative голосувати "проти"
    - to vote in the normal way голосувати у звичному/ звичайному порядку
    - to vote by roll-call голосувати поіменно, проводити поіменне голосування
    - to vote by secret ballot балотувати, вирішувати таємним голосуванням
    - to vote by sitting and standing голосувати вставанням
    - to vote on the text as submitted проголосувати текст в поданому вигляді/ поданій редакції
    - to vote viva voce голосувати усно
    - to vote by "yes" and "no" голосувати відповідями "так" або "ні"
    - to vote down провалити, відхилити (при голосуванні)
    - to vote smbd. down провалити когось на виборах, не обрати (кандидата)
    - to vote in обрати, вибрати (голосуванням)
    - he was voted in його обрали, він був обраний

    English-Ukrainian diplomatic dictionary > vote

  • 2 По

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    геогр.
    По (нескл.)

    Русско-украинский словарь > По

  • 3 по

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    предл.
    1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

    го́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)

    доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)

    идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)

    пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем

    по грани́це — вздовж кордо́ну

    по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі

    по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́

    разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)

    резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по

    бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах

    гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом

    зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го

    по места́м! — на місця́!

    ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті

    шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)

    идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром

    идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)

    плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)

    по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)

    по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су

    спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)

    бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́

    связа́ть по рука́м — и

    нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́

    стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)

    уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов

    дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі

    иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики

    прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії

    специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов

    второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)

    до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри

    курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння

    литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння

    ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою

    огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів

    отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості

    по по́воду — з при́воду

    по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення

    ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)

    схо́дный по вку́су — и

    по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)

    экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по

    называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́

    называ́ть по и́мени — и

    о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові

    назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по

    ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові

    това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов

    ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х

    жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)

    зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд

    зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т

    не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги

    по а́дресу — на адре́су

    по ви́ду — на ви́гляд

    по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі

    по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням

    по его́ зо́ву — на його́ за́клик

    по зака́зу — на замо́влення

    по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном

    по заслу́ге — по заслу́зі

    получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)

    по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд

    по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями

    по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою

    по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в

    по образцу́ — за зразко́м

    по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́

    по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм

    по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно

    по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну

    по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням

    по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою

    по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції

    по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)

    по приме́ру — за при́кладом

    по про́сьбе — на проха́ння

    по свиде́тельству — за сві́дченням

    по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю

    по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть

    по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння

    по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет

    по старшинству́ — за старшинство́м

    по тре́бованию — на вимо́гу

    пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном

    смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да

    узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу

    украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по

    идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом

    переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо

    по желе́зной доро́ге — залізни́цею

    по по́чте — по́штою

    сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)

    о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу

    по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)

    по знако́мству — через знайо́мство

    по ине́рции — за іне́рцією

    по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі

    по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)

    по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)

    по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння

    по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би

    по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя

    по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)

    по по́воду чего́ — з при́воду чо́го

    по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́

    по принужде́нию — з при́мусу

    по причи́не чего́ — через що

    по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н

    по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те

    по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́

    по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по

    не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми

    не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в

    по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)

    по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи

    по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми

    по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків

    по ноча́м — ноча́ми

    по о́сени — восени́

    по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми

    по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти

    по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́

    расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах

    вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах

    коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції

    комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння

    мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)

    я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по

    да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку

    по ло́жке — по ло́жці

    2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

    коса́ по по́яс — коса́ до по́яса

    она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)

    по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́

    по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно

    по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)

    по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч

    по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)

    по ду́шу — по ду́шу

    ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду

    ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́

    3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

    по возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись

    по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку

    по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба

    по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що

    по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши

    по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі

    по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що

    по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)

    пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі

    4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

    всё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)

    не по мне( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́

    по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж

    по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що

    5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

    тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною

    тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові

    6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

    по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)

    по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)

    по́ два (две) — по два́ (дві́)

    по две́сти — по дві́сті

    по́ двое — по дво́є; особо

    по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т

    по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т

    по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами

    Русско-украинский словарь > по

  • 4 share

    (sh.)
    1. n ком. частина; частка; участь; пай; a частковий; пайовий; v уділити/поділити; розділяти/розділити; брати/взяти участь у чомусь; 2. n бірж. акція; a акціонерний
    1. певна частина чого-небудь, що розподіляється за якимись ознаками; 2. вид цінного папера (securities), що свідчить про пайову участь (ownership interest) у капіталі підприємства і передбачає певну відповідальність (liability); ♦ акції дають право на участь у розподілі прибутку (profit), право голосу та ін. права, що пов'язані здебільшого з двома категоріями акцій: звичайними (ordinary shares) і привілейованими (preference shares)
    ═════════■═════════
    «A» shares звичайні акції з обмеженим правом голосу; assented shares узгоджені акції; assessable share пай, за який можна вимагати додаткового платежу; «B» shares звичайні акції зі спеціальним правом голосу; bank shares банківські акції; bearer share акція на подавця • акція на пред'явника; below par shares акції, випущені зі знижкою номіналу; bogus share фіктивна акція; bonus share безплатна акція • пільгові акції; callable shares акції з правом емітента на викуп за визначеною ціною; capital share частка капіталу • пай в капіталі; commercial shares акції торговельних підприємств; common share; controlling share пайова участь у підприємстві, яка забезпечує контроль; convertible preference shares оборотні привілейовані акції; co-op share пай в кооперативі; cumulative shares кумулятивні (накопичувальні) акції; cumulative preference shares кумулятивні (накопичувальні) привілейовані акції; dead shares акції, які не мають попиту; deferred shares акції з відстроченим дивідендом; distributive share частка верств суспільства у розподілі національного доходу; dominant share домінуюча частка; employee share частка найманих робітників у національному доході; employers' share частка працедавців у національному доході; equal share рівна частка; equity shares звичайні акції; excess shares зайві акції; factor share частка виробничих факторів у національному доході; fancy shares сумнівні акції; foreign shares закордонні акції; founders' shares засновницькі акції • фундаторські акції; fractional share неповна акція • роздрібнена акція; fully paid shares повністю оплачені акції; gold shares акції золотодобувних підприємств; guaranteed shares акції із забезпеченою виплатою дивідендів; high-priced shares акції з високим рівнем ринкових біржових цін; inactive shares акції без попиту • акції, які не мають збуту; incentive shares заохочувальні акції; income shares дохідні акції; industrial shares акції промислових підприємств; investment shares інвестиційні акції; irredeemable preference shares привілейовані акції, які емітент не має права викупити; issued shares випущені акції; listed shares акції, зареєстровані на біржі; low-priced shares акції з низьким рівнем ринкових біржових цін; market share частка ринку; members' shares членські акції; net asset value per share чиста номінальна вартість активів з розрахунку на акцію; new shares нові акції; nonassessable share акція, за яку не можна вимагати додаткового платежу; noncumulative shares некумулятивні акції; nonvoting share акція без права голосу; no-par-value share акція без номіналу; ordinary shares; original shares акції першого випуску; original-issue shares акції першого випуску; outstanding shares неоплачені акції • циркулюючі акції; paid-up shares повністю оплачені акції; paired shares парні акції; participating preference shares привілейовані акції з участю в дивідендах; partly paid shares частково оплачені акції; par value share акція з номіналом; per share на акцію; perpetual preference shares безстрокові привілейовані акції • нетермінові привілейовані акції; preference shares; preferred shares (p. sh.) привілейовані акції; priority shares пріоритетні акції; pro rata share пропорційна частка (встановлених внесків); qualification share кількість акцій, необхідна для участі в управлінні • визначення місця за акціями; quoted shares допущені до котирування акції; redeemable shares акції з правом викупу; redeemable preference shares привілейовані акції з правом викупу; registered shares зареєстровані акції; speculative shares спекулятивні акції; subscribed shares підписні акції; subscription shares підписні акції; term shares строкові акції • термінові акції; transferable shares акції, які дозволено продати; underpriced shares акції, які продаються за ціною, нижчою від номіналу; unissued shares невипущені акції; unlisted shares акції, не зареєстровані на біржі; unquoted shares акції, не допущені до котирування на біржі; voting share акція з правом голосу; wage share частка заробітної плати у національному доході; withdrawn share акція, вилучена з обігу
    ═════════□═════════
    dividend per share; earnings per share; lien on shares право утримання акції за борги; maturity of a share час терміну акції; shares advanced from... to... курс акцій піднявся з... до...; shares are down курс акцій знижується; shares are recovering курс акцій покращується; shares are rising курс акцій піднімається; shares are stationary курс акцій стабільний; shares have fallen курс акцій упав; shares have gone up курс акцій підвищився; shares have slumped 5 points курс акцій впав на 5 пунктів; share in a business частка в підприємстві; share in capital частка в капіталі; share in a cooperative пай в кооперативі; share in expenses участь у видатках; share in profit участь у прибутку; share of commission комісійна частка; share of corporate stock частка акціонерного капіталу; to allot shares розподіляти/розподілити акції; to apply for shares підписуватися/підписатися на акції; to be entitled to a share in profits мати право на частку прибутку; to buy shares купувати/купити акції; to deal in shares торгувати акціями; to dispose of shares продавати/продати акції; to exchange shares обмінювати/ обміняти акції; to float shares випускати/випустити акції; to hold shares тримати акції; to issue shares випускати/випустити акції; to invest in shares вкладати/вкласти капітал в акції; to make a call on shares ставити/поставити вимогу на акції; to pay off shares сплачувати/ сплатити акції; to pay up shares оплачувати/оплатити акції; to place shares with the public публічно розміщувати/розмістити акції; to recall shares вилучати/вилучити акції з обігу; to sell shares продавати/продати акції; to subscribe for shares підписуватися/підписатися на акції; to trade in shares торгувати акціями; to transfer shares передавати/передати права на акції; yield on shares виплата за акціями
    share² (англ., австрал.):: stock² (амер.); share² — ім. пай (діал., діас.), уділ (зах. укр., діас.) прик. пайовий; share² ‡ shares (392); share² ‡ securities (391)
    ═════════◇═════════
    акція < голл. aktie або нім. Aktie — акція (цінний папір) < лат. actio — скарга, претензія скаржника, право на участь; фіксується на початку XVIII ст. (ЕСУМ 1: 59 і ЕС-СУМ 1: 49); пай — тюрк. pai — частина, участь, ділянка (ЕС-СУМ 4: 9; СІС: 492; Фасмер З: 187); уділ — фіксується з XV ст. у формі оудѣль — частина маєтку, уділ, наділ: «Оуставлѧємь коли(ж) моу(ж) оумрє(т) о(т) жєны... а хочє(т) ли иньшєго моужа понѧ(т) тогды мы сказоуєм тымъ то дѣтємь очина всє испо(л)на прїидѣ(т) и дроу(г)мъ оудѣло(м) всє имєнїє материзны а она своє дѣ(л)нїцєю можє(т) моужа понѧть по(д)лѫ(г) своєѧ воли» (ССМ 2: 466)
    * * *
    акція; частка; пай

    The English-Ukrainian Dictionary > share

  • 5 voting

    n
    1) голосування; балотування; участь у голосуванні (у виборах)
    2) участь у загальних зборах акціонерів

    voting citizen — громадянин, що користується виборчим правом

    voting precinctамер. пункт голосування

    voting trust — компанія, що розпоряджається голосами по акціях своїх клієнтів

    * * *
    n.
    голосування, балотування; участь в голосуванні, у виборах; voting for a single candidate [for a list] вибори (кандидатів) в індивідуальному порядку [списком]; voting precinct сл. пункт голосування; voting paper /slip/ виборчий бюлетень; voting power /right/ право голосу, виборче право; full voting status право вирішального голосу; voting members of a committee члени комитету з вирішальним голосом; voting citizen громадянин,що користується виборчим правом; повноправний /дієздатний/ громадянин; voting machine пристрій для голосування і підрахунку голосів

    English-Ukrainian dictionary > voting

  • 6 голос

    голос, (редко) глас; ум. - голосок, голосочок, голосонько. [Співав-би, так уже гласу не маю]. Говорить грубым, низким голосом - товсто говорити (гукати). Высоким, тонким голосом - тонко, тоненько. Сиплый голос - хрипливий матовий голос. Вполголоса - півголосом. Во весь голос - на повен голос, на цілий свій голос, (вульг.) на весь рот. Не своим голосом - не своїм гласом, не своїм голосом. Сладеньким голоском - солоденько. Подавать, подать голос - озиватися, озватися, датися чути. Понижать голос - притишувати голос. Возвысить, повысить голос - підняти голос. Сила голоса - сила голосу, гук. [Гукнув скільки в його стало гуку (Мирн.)]. Голос, словно из бочки - голос як із барила. Таким голосом - на такий голос. Голоса недостаёт у кого - голосу не стає кому, голосу (гласу) не відтягне хто. Терять (потерять) голос, спадать с голоса - тратити (стратити) голос, спадати (спасти) з голосу. Обладать сильным голосом - (народн.) гортань добру мати. В один голос - устами одними, одноголосно. Глас народа - глас божий - голос людський - голос божий. Голос совести - голос сумління (совісти). Голос уважаемых критиков - голос поважних критиків. Совещательный голос - дорадчий голос. Решающий голос - вирішальний, ухвальний голос. Избирательный голос - виборчий голос. Иметь право голоса - мати право на голос. Подавать голос за кого-л. - подавати голос за [на] кого, голосувати за [на] кого, віддавати голос кому. Подача голосов - голосування. Всеобщая, прямая, равная, тайная подача голосов - вселюдне, безпосереднє, рівне, потайне (таємне) голосування. Избрать кого-л. подачей голосов - обібрати голосуванням, зголосувати кого. [Зголосували його на старшину]. Взять голос - забрати голос. Большинство голосов - більшість голосів, перевага голосів. По большинству голосов - більшістю (перевагою) голосів. Меньшинство голосов - меншість голосів.
    * * *
    го́лос, -у

    быть в го́лосе — бу́ти в го́лосі

    во весь \голос — на весь (на по́вний, на по́вен) го́лос

    Русско-украинский словарь > голос

  • 7 stock

    (Stk; stk)
    1. прс, роз. запас; товарно-матеріальний запас; асортимент товарів; 2. n бірж, амер., канад. акція; акціонерний капітал; англ. цінні папери; a акціонерний; 3. склад
    1. кількість товарів (goods), матеріалів, що знаходяться на промислових, роздрібних (retail) та ін. підприємствах для використання у процесі виробництва, для продажу (sales) і т. п.; 2. вид цінного папера (securities), що становить капітал (capital5) підприємства (entity) та підтверджує право власності (ownership) і який можна розділити на частини; ♦ акції дають право на участь у розподілі прибутку (profit), право голосу та ін. права, що пов'язані з двома категоріями акцій: звичайними (common stock) і привілейованими (preferred stock); 3. місце зберігання готових виробів чи напівфабрикатів
    ═════════■═════════
    accounting stock облікований запас; accumulated stock нагромаджений запас; active stock 1. активний запас 2. акції, щодо яких публікуються щоденні котировки; adjustable-rate preferred (A. R. P.) stock привілейовані акції зі ставкою відсотка, яка може коригуватися; assessable stock акція, за якою можна вимагати додаткового платежу; assessable capital stock не повністю оплачені акції; available stock наявний запас; bank stock акціонерний капітал банку • власний капітал банку; barometer stock акції провідних компаній, ціни на які відбивають стан кон'юнктури ринку; basic stock основний запас • нормальний запас; bearer stock пред'явницька акція • акція на подавця; below par stock акції, які випущені із знижкою з номіналу; blue chip stock акції, які дають високі дивіденди; bonus stock безплатні акції • засновницькі акції; buffer stock резервний запас; callable preferred stock привілейовані акції, які можуть бути пред'явлені до погашення; calling-out stock розмір затребуваного запасу; capital stock акціонерний капітал • основний капітал; carry-over stock перехідні запаси; certified stock перевірений запас • гарантований запас; classified stock акції з різним статусом; closing stock кінцевий запас • запас в кінці звітного періоду; commodity stock товарний запас; common stock; consignment stock консигнаційний склад • партія товарів • вантаж; consumable stock споживчий запас; convertible stock оборотні акції; corporation stock акціонерний капітал корпорації • акції, випущені корпораціями; credit stock товар, який продається в кредит; cumulative stock кумулятивні акції • сумарний обсяг запасів; cumulative preferred stock кумулятивні привілейовані акції; curb stock акції, які котируються на неофіційній біржі; cushion stock резервний запас; dead stock 1. запас, що не використовується • затоварювання • невитрачений запас 2. неходові акції; decoupling stock міжопераційний запас • резервний запас; deferred stock акції з відстроченим дивідендом • акції з відкладеним (до певного терміну) дивідендом; distributing stock збутова база • товарний склад; equity stock звичайні акції; excess stock надлишковий запас; extra stock додатковий запас; factory stock фабричний (заводський) запас; final stock кінцевий запас • товарні запаси в кінці звітного періоду; finished stock запаси готової продукції; first preferred stock перший випуск привілейованих акцій; fixed capital stock основний капітал • основні засоби; fixed interest stock акції з твердим відсотком; floating stock оборотні акції; foreign stock закордонні акції; founder's stock засновницькі акції; fully paid stock повністю оплачені акції; general stock звичайні акції; gold stock золотий запас; guaranteed stock акції з гарантованою виплатою дивідендів; half stock акції з номінальною вартістю в 50 доларів; high-flying stock акції, які високо котируються на біржі; inactive stock 1. неходовий товар 2. неходові акції; incoming stock товар, що надходить; industrial stock акції промислових компаній; initial stock початковий запас • запас на початку звітного періоду; in-process stock запас напівфабрикатів; intangible capital stock фонди нематеріальних капітальних активів; interprocess stock запаси на цехових складах; investment stock інвестиційні акції; issued stock випущені акції; issued capital stock випущені акції; joint stock акціонерний капітал; line balancing stock міжопераційний запас • резервний запас; listed stock акції, які котируються на біржі; loan stock заставний запас • облігація; low-par stock акції з малим номіналом; management stock директорські акції; mining stock акції гірничновидобувних компаній; monetary stock сума грошей в обігу • запас грошей; nonassessable stock акція, за якою не можна вимагати додаткового платежу; noncumulative stock некумулятивні акції • акції з ненагромадженим дивідендом; noncumulative preferred stock некумулятивні акції; nonparticipating stock акції, які не дають права на виплату додаткових дивідендів; nonparticipating prefered stock привілейовані акції, які не дають права на виплату додаткових дивідендів; nonvoting stock акції без права голосу; no-par stock акція без номіналу; no-par-value stock акція без номіналу; no-par-value capital stock акція без номіналу; opening stock початковий запас; ordinary stock звичайні акції; original stock акції першого випуску • справжні (непідроблені) акції; original-issue stock акції першого випуску; paid-up stock повністю оплачені акції; participating preferred stock привілейовані акції, які дають право на виплату додаткових дивідендів; partly paid stock частково оплачені акції; par value stock акція з номіналом; penny stock дрібні акції; preference (preferred) stock привілейовані акції; preferred ordinary stock привілейовані звичайні акції; quarter stock акції з номінальною вартістю в 25 доларів; redeemable preferred stock привілейовані акції, які можуть бути пред'явлені до погашення; registered stock зареєстровані акції; remnant stock залишковий запас; reserve stock резервний запас; retailers' stock товарно-матеріальні запаси у роздрібній торгівлі; second-rate stock 1. другорядний запас 2. другорядні акції; semiprocessed stock запас напівфабрикатів; speculative stock спекулятивні акції; standard stock основний запас; standard inventory stock стандартний рівень запасів • запас звичайних видів продукції; subscribed stock підписні акції; surplus stock зайвий запас; tangible capital stock фонди матеріальних активів; total stock повний запас; trading stock товарний запас; unissued stock невипущені акції; unlisted stock акції, які не котируються на біржі; unregistered stock нереєстровані акції; unsalable stock залежані товари; unvalued stock акції без номіналу; voting stock акції з правом голосу; withdrawn stock акції, вилучені з обігу; working stock поточний запас; work-in-progress stock запас напівфабрикатів
    ═════════□═════════
    from stock зі складу; in stock в наявності • на складі; out of stock немає в наявності; stocks advanced from... to... курс акцій піднявся з... до...; stock and flow запас і приріст; stocks are down курс акцій знижується; stocks are recovering курс акцій покращується; stocks are rising курс акцій піднімається; stocks are stationary курс акцій стабільний; stock fell several points акції упали на кілька пунктів; stocks have fallen курс акцій упав; stocks have gone up курс акцій підвищився; stocks have slumped 5 points курс акцій впав на 5 пунктів; stock in transit вантаж в дорозі; stock on hand наявний запас; stock on order замовлена продукція; to allot stocks розподіляти/розподілити акції; to be in stock мати в наявності • мати на складі; to be out of stock не мати на складі • не мати в наявності; to carry in stock мати в наявності; to clear the stock розпродавати/розпродати запас; to deplete stocks вичерпувати/вичерпати запаси; to dispose of stocks реалізувати запаси; to float stocks випускати/випустити акції; to have stocks мати запаси; to have in stock мати в наявності • мати на складі; to hold a stock тримати запас товару; to hold in stock тримати товар на складі • тримати товар в наявності; to increase the capital stock збільшувати/збільшити акціонерний капітал; to invest in stock вкладати/вкласти суму в акції; to issue stock випускати/випустити акції; to keep a stock тримати запас товару; to keep goods in stock тримати товар на складі; to order from stock замовляти/замовити зі складу; to pay off stock сплачувати/сплатити акції; to recall stocks вилучати/вилучити акції; to replenish stocks поповнювати/поповнити запаси; to sell from stock продавати/продати зі складу; to split stocks подрібнювати/подрібнити акції; to subscribe for stocks підписуватися/підписатися на акції; to supply from stock постачати/постачити зі складу; to take stock переобліковувати/переоблікувати товари; to unload the stock розпродавати/розпродувати/розпродати запас; to withdraw stocks вилучати/вилучити запаси
    stock¹:: inventories; stock² (амер., канад.:: share² (англ., австрал.); stock² — ім. пай, уділ; прикм. пайовий (зах. укр., діас); stock ‡ stocks²(392); stock ‡ securities(391)
    ▹▹ inventories¹
    * * *
    акція; сертифікат оплаченої акції; матеріально-виробничі запаси

    The English-Ukrainian Dictionary > stock

  • 8 content

    I
    n
    1) pl вміст

    the contents of a bag — вміст сумки; усе, що є в сумці

    2) часто pl зміст
    3) суть, основний зміст
    4) обсяг, об'єм, місткість
    5) заст. площа
    II
    1. n
    1) задоволення, вдоволення; почуття задоволення
    2) голос «за»
    2. adj
    1) задоволений
    2) згодний
    3) що голосує за пропозицію (в палаті лордів)
    3. v
    задовольняти (ся) (чимсьwith)
    * * *
    I n
    1) pl вміст (сумки, кишені); зміст (книги, листа)
    2) суть, основний зміст ( пропозиції)
    3) частка, відсоток, вміст ( чого-небудь у чому-небудь)
    4) обсяг, місткість, ємність; icт. площа
    II n
    1) задоволення; задоволеність

    to one's heart's content — досхочу, удосталь

    2) голос "за"

    not content — голос "проти" ( у палаті лордів); член палати лордів, що голосує за пропозицію

    III predic; a
    1) задоволений, вдоволений
    2) згодний; який голосує за пропозицію ( у палаті лордів)
    IV v

    English-Ukrainian dictionary > content

  • 9 suffrage

    n
    1) голосування, участь у голосуванні
    2) право голосу, виборче право

    female (woman) suffrage — виборче право для жінок

    4) схвалення, згода
    5) тж pl церк. єктенія
    * * *
    n
    1) голос ( при голосуванні); голосування, участь у голосуванні
    2) право голосу, виборче право
    3) цepк. прохання ( в єктенїї); pl єктенія, літанія; заупокійна молитва

    English-Ukrainian dictionary > suffrage

  • 10 tone

    1. n
    1) тон

    low (high, deep) tone — низький (високий) тон

    harsh (gentle, sweet) tone — різкий (м'який, ніжний) тон

    2) емоційний відтінок; забарвлення голосу, тон, голос

    angry (loving) tone — гнівний (ласкавий) тон

    3) характер, стиль
    4) загальна атмосфера, обстановка
    5) елегантність, вишуканість
    6) муз. звук, тон
    7) фон. інтонація, модуляція (голосу); наголос
    8) музичний наголос, акцент
    9) мист. відтінок, тон, фадація тонів
    10) мед. тонус
    11) ек. настрій (ринку); тенденція
    2. v
    1) надавати (бажаного) тону (звуку, кольору)
    2) змінювати (колір, тон)
    3) настроювати (музичний інструмент)
    4) гармоніювати (з чимсь — in, with)

    the curtains tone (in) with the carpet — завіси гармоніюють з килимом

    tone down — а) пом'якшувати; б) пом'якшуватися, слабнути

    tone up — а) тонізувати, піднімати тонус; б) посилюватися, зміцнюватися

    * * *
    I n
    1) тон; звук

    low [high] tone — низький [високий]тон

    harsh [gentle, sweet, silvery] tone — різкий тон

    2) емоційний відтінок, забарвлення голосу, голос, тон

    angry [hiving, serious] tone — сердитий [ласкавий, серйозний]тон

    a tone of entreaty [of apology] — благальний [що вибачається]тон /голос/; a tone of contempt презирливий тон

    to change ones tone — змінити тон; характер, стиль

    the tone of a letter — тон /стиль/ листа

    the tone of a conversation — характер /тон/ розмови

    to give tone to, to set the tone — додавати характер, задавати тон

    an epigraph from Hardy sets the tone — епіграф з Харді визначає /задає/ тональність ( книги)

    3) загальна атмосфера, обстановка

    a school with a good, healthy tone — школа, де існує хороша, здорова атмосфера

    a tone of quiet elegance prevails in her house — все в її будинку витримано у дусі ненав'язливої елегантності; елегантність, вишуканість

    4) мyз. звук, тон

    clean tone — чистий звук /тон/; tone quality тембр ( музичного інструменту)

    the piano has an excellent tone — піаніно звучить відмінно, у піаніно прекрасний звук

    5) гpaм. інтонація; модуляція; музичний наголос, акцент

    tone languageлiнгв. тонова мова (такий, в якому тони грають змістовно різну роль)

    6) жив. тон, відтінок; градація тонів

    warm [cold] tones — теплі [холодні]тони

    7) мeд. тонус
    8) eк. настрій ( ринку); тенденція
    II
    1) υl. додавати ( бажаний) тон (звуку, кольору)
    3) ( with) гармонувати

    the curtains tone (in) with the carpet — завіси гармонують з килимом

    4) фoтo виріровати

    English-Ukrainian dictionary > tone

  • 11 voice

    1. n
    1) голос

    in a loud voice — гучним голосом, голосно

    in a gentle voice — м'яким голосом, м'яко

    2) звук
    3) думка, голос
    4) рупор, виразник думки
    5) чутка
    6) репутація, слава
    7) муз. голос, вокальна партія
    8) співак; співачка
    9) військ. радіотелефонний зв'язок
    10) грам. стан

    active (passive) voice — активний (пасивний) стан

    voice call sjgnрад. мікрофонний позивний сигнал

    voice frequencyфіз. звукова частота

    voice radioвійськ. радіотелефон

    voice recorder — звукозаписний апарат, магнітофон

    voice recording — запис голосу, на плівку

    voice trial — проба голосів, прослуховування співаків

    voice voteамер. голосування шляхом опитування

    the voice of the turtleбібл. голос горлиці

    a still small voiceбібл. голос сумління

    the voice of the people is the voice of God — голос народу — голос божий

    2. v
    1) висловлювати, виражати (словами)
    2) бути виразником (думки)
    3) вимовляти (слово тощо)
    4) фон. вимовляти дзвінко
    5) поет. наділяти голосом
    6) муз. настроювати
    * * *
    I n.
    1) голос; in a gentle voice м’яко, м’яким тоном; in a loud voice гучно, гучним голосом; to raise one‘s voice підвищити голос; he likes to hear his own voice він любить слухати сам себе, він любить ораторствувати; здатність співати; voice trial проба голосів, прослуховування співаків; to teach voice займатися постановкою голосу; he‘s got a good voice у нього гарний голос, він гарно співає; рел. глас; the voice of God /of the Lord/ глас божий /господень/; the voice of one crying in the wilderness глас волаючого в пустелі
    2) звук; the voices of the night нічні звуки, голоси ночі; the voice of cuckoo кування; the voice of the stream журчання струмка; the voice of the waves [or the seaˌ of the storm] голос /рев/ хвиль [моря, бурі]; the voice of the hyena виття гієни; the hounds gave voice собаки подали голос; собаки загавкали
    3) вираження внутрішнього почуття, переконання ; внутрішній голос voice of duty [of conscience, of reason, of blood] голос боргу [совісті, розуму, крові]
    4) думка, голос; to have a voice in smth. мати право виразити свою думку, здійснити вплив I have no voice in the matter це від мене не залежить; to give voice to smth. виразити /висловити/ що-небудь.; they gave voice to their indignation вони виразили своє обурення; to givevoice to the general opinion виразити спільну думку; to follow the voice of the people прислухатися до голосу народу; to give voice for smth. висловитися з приводу чогось.; my voice is for peace я стою за мир; to raise one‘s voice against smth. висловитися проти чого-небудь; I count on your voice я розраховую, що ви говоритимете на мою користь/підтримуєте мене/; without a dissentient voice одноголосно; give few thy voice ( Shakespeare) говори менше, не будь; рупор, той, хто виражає думку; this newspaper is the voice of government ця газета є рупором/виражає думку/ уряду
    5) запорука муз. співак; співачка; вокальна партія; голос; the song is arranged for singing by 3 voice s пісня в /на/ три голоси
    7)
    військ., тех. (радіо-телефонний зв’язок; range of voice дальність радіо-телефонного зв’яку; voice call sign радіо мікрофонний позивний; voice channel лінія /канал/ телефонного зв’язку; voice frequency тональна частотність; the voice of Nature поклик природи; with one voice (всі) в один голос, одностайно, одноголосно, як одна людина ; the voice of the turtledove рел. голос горлиці; поклик любові; a still small voice рел. віяння тихого вітру; голос совісті, внутрішній голос the voice of one man is the voice of no one поет. = один в полі не воїн; the voice of the people is the voice of God поет. глас народу — глас божий
    II v.
    1) виражати ( словами); висловлювати; to voice one‘s protest виразити протест; chosen to voice their grievance обраний, щоб висловити їх скаргу; бути тим хто виражає(ч.иєїсь думки); to voice the opposition бути рупором опозиції
    3) грам. вимовляти дзвінко, озвінчувати
    4) поет, наділяти голосом
    5) муз. настроювати ( орган)

    English-Ukrainian dictionary > voice

  • 12 vote

    1. n
    1) голосування; балотування
    2) вирішальний (виборчий) голос
    3) право голосу; виборче право
    4) збірн. кількість поданих голосів; кількість тих, що голосували; голоси
    5) вотум; рішення, резолюція
    6) виборчий бюлетень
    7) парл. асигнування, кредити
    8) виборець

    to get out the voteамер. добитися активної участі виборців у голосуванні

    9) обітниця; молитва; мрія, пристрасне бажання
    2. v
    1) голосувати (за — for, проти — against); балотувати
    2) обирати (into)
    3) збирати голоси
    4) ухвалювати (вирішувати) більшістю голосів; одностайно визнавати
    5) парл. асигнувати, виділяти (кошти)
    6) розм. висловлювати думку; пропонувати; вносити пропозицію; обстоювати, відстоювати (щось)
    7) присвячувати Богу; віддавати за обітницею

    vote down — провалити, відхилити (при голосуванні)

    vote in — обрати, вибрати (голосуванням)

    * * *
    I n.
    1) голосування, балотування; secret [open] vote таємне [відкрите] голосування; voice vote усне голосування; rollcall vote, vote by rollcall поіменне голосування; vote by rollcall at the rostrum публічне поіменне голосування біля трибуни; vote by proxy голосування за доручення; vote by correspondence /by mail/ голосування поштою; vote by (a) show of hands голосування шляхом піднімання руки; vote by sitting and standing, сл. rising vote голосування шляхом підняття; to lake a vote провести голосування; to put to the vote представляти на голосування; to explain one‘s vote виступити по мотивам голосування
    2) голос, право голосу; an affirmative vote голос «за»; casting vote вирішальний голос; concurring votes співпадаючі голоси; one vote per 10 shares ек. один голос на кожні 10 акцій; to cast а vote проголосувати; number of votes recorded кількість поданих голосів/опущених бюлетенів, виборців, учасників виборів
    3) голоси; кількість поданих голосів; кількість проголосувавших; the floating vote голоси незалежних/невпевнених/ виборців; to carry /to gain/ all vote отримати всі голоси; пройти єдиноголосно; N. gained the vote against X. N. отримав більшу кількість голосів, аніж X.; to get out the /a/ vote сл. добиватися явки виборців на вибори; the vote was light сл. відсоток явки на вибори був низький
    4) право голосу; виборче право; women have the vote жінки користуються виборчим правом
    5) тк. sing вотум; резолюція; рішення ( прийняте голосуванням); vote of confidence [of no confidence] вотум довіри [недовіри]; the vote of censure вотум осудження; вотум недовіри; vote of thanks вираження вдячності
    6) виборчий бюлетень; шар ( при балотуванні); to cast one‘s vote into the urn опустити бюлетень в урну
    7) асигнування, кредити ( прийняті законодавчим органом); army vote асигнування на армію
    8) виборець; певна група виборців ( соціальна)
    II v.
    1) голосувати, балотувати, вотирувати; without the right to vote з дорадчим голосом; to vote for [against] a proposal [a candidate] голосувати за [проти] пропозиції [кандидата]; to vote in the affirmative [in the negative] голосувати за [проти]; to vote by ballot балотуватися, вирішувати таємним голосуванням; подати голос шляхом виборчого бюлетеню; to vote by (a) show of hands голосувати підняттям рук; (into) вибирати; to vote smb. into the chair обирати когось головою; to vote into parliament обирати в парламент
    2) постановляти (більшістю голосів); the assembly voted an appeal зібрання прийняло звернення j the assembly voteа deputation зібрання вибрало делегацію; асигнувати; виділяти ( кошти); to vote a sum асигнувати /затвердити/ суму; to — £ 1,000 for the sufferers виділяти 1000 ф. ст. на допомогу потерпілим
    3) вирішувати, одностайно признавати; the play was voted a success за загальним визнанням, п’єса виявилася успішною; she was voted charming всі погодилися, що вона неперевершена
    4) відстоювати (щось.); виражати думку, пропонувати; I vote that we go home я за те, щоб піти додому; to vote with one‘s feet голосувати ногами, йти ( із зібрання)

    English-Ukrainian dictionary > vote

  • 13 voting

    n голосування, балотування, участь в голосуванні
    - voting procedure процедура/ порядок голосування
    - voting right право голосу, право участі в голосуванні
    - voting for a single candidate індивідуальне голосування, голосування за кожного кандидата окремо
    - conduct during voting порядок, якого дотримуються при голосуванні
    - voting precinct пункт голосування, виборча дільниця
    - voting papers left blank will not be reckoned пусті бюлетені не будуть враховані/ не будуть братися до уваги
    - voting null and void will not be taken into account недійсні бюлетені не враховуватимуться

    English-Ukrainian diplomatic dictionary > voting

  • 14 content

    English-Ukrainian law dictionary > content

  • 15 disenfranchised

    який позбавлений права голосу, який не має права голосу

    English-Ukrainian law dictionary > disenfranchised

  • 16 non-voter

    особа, яка не голосує; особа, яка не хоче голосувати; позбавлений права голосу (ім.)

    English-Ukrainian law dictionary > non-voter

  • 17 nonvoting

    який не має права голосу, без права голосу

    English-Ukrainian law dictionary > nonvoting

  • 18 voicegraph

    = voiceprint спектрограма голосу, голосограма, "відбиток" голосу

    English-Ukrainian law dictionary > voicegraph

  • 19 voteless

    позбавлений виборчих прав, позбавлений права голосу, який не має права голосу

    English-Ukrainian law dictionary > voteless

  • 20 voter

    виборець; учасник голосування; особа, яка голосує; особа, яка має право голосу
    - voter-identification
    - voter identification
    - voter participation
    - voter registration
    - voter's certificate
    - voters' signatures

    English-Ukrainian law dictionary > voter

См. также в других словарях:

  • голосу — повиноваться голосу • объект, зависимость, контроль подражать голосу • непрямой объект, демонстрация, имитация …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • Голосу нет, а любит петь. — см. Рад бы охапкой, да не дают …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Голосу нет - душа поет. — см. Не я пою, душа поет …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Не по голосу песню затянули — Не по голосу пѣсню затянули (иноск.) не по силамъ затѣваете. Ср. Man fang’ das Lied zu hoch nicht an, Dass man’s zu Ende singen kann. Sprichwörtlich …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Не свистом петь, коли голосу нет. — Не свистом петь, коли голосу нет. См. ВОЛЯ НЕВОЛЯ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • У кого голосу нет, тот и петь охоч. — У кого голосу нет, тот и петь охоч. См. ВОЛЯ НЕВОЛЯ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Ни голосу, ни волосу не верь. — Обманешь, в лес уйдешь. Ни голосу, ни волосу не верь (бабе). См. ОСТОРОЖНОСТЬ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • С голоса (голосу) — Разг. Только слушая, не прибегая к другим способам (запоминать, учить). Долго Александра Степановна учила с голосу Алёну Ивановну, что говорить и как говорить (Аксаков. Семейная хроника). [Лаптев:] Ну, наверно, и сам сочинял?.. [Пропотей:]… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • ложное срабатывание по голосу — Нежелательный эффект, возникающий при одновременной передаче речевых сигналов и сигнализации по одной и той же двухпроводной линии связи. При большой интенсивности отдельных частотных составляющих в спектре речевого сигнала происходит… …   Справочник технического переводчика

  • распознавание по голосу — — [Л.Г.Суменко. Англо русский словарь по информационным технологиям. М.: ГП ЦНИИС, 2003.] Тематики информационные технологии в целом EN voice identification …   Справочник технического переводчика

  • не по голосу песню затянули — (иноск.) не по силам затеваете Ср. Man fang das Lied zu hoch nicht an, Dass man s zu Ende singen kann. Sprichwörtlich …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»