-
1 викрадення дівчини
Українсько-англійський юридичний словник > викрадення дівчини
-
2 розтління дівчини
Українсько-англійський юридичний словник > розтління дівчини
-
3 вчинить
вчини́ть иск юр. уст. — intenter une action civile
-
4 вчинить
вчини́ть иск юр. уст. — intenter une action civile
-
5 chaperon
1. n1) заміжня супутниця дівчини2) компаньйонка2. v1) бути супутницею молодої дівчини (на балах тощо); супроводити дівчину2) бути компаньйонкою* * *I n1) літня дама, що супроводжує молоду дівчину на бали; супутниця; компаньйонка, дуенья ( дівчини)2) дорослий, що супроводжує групу молоді ( учитель)3) icт. каптурII v1) бути супутницею дівчини на балах; у громадських місцях; бути компаньйонкою, дуеньєю ( дівчини) -
6 wooing
1. nзалицяння (до дівчини)2. adj1) що залицяється, що домагається руки2) перен. спокусливий, звабливий; привабливий, принадний* * *I [wuːiç] n II [wuːiç] aщо залицяється; що добивається руки ( дівчини); спокусливий, привабливий -
7 chaperon
-
8 date-dress
-
9 duenna
-
10 fuss
1. n1) збуджений (нервовий) стан2) метушня, суєта; хвилювання через дрібниціto make a fuss — зчинити галас (шум), хвилюватися
3) метушлива людина2. v1) метушитися2) хвилюватися через дрібниці4) набридати, надокучати; турбувати; чіплятися, приставати5) сваритися; порозумітися6) амер., розм. залицятися до дівчини□ fuss up — гарно вбирати, наряджати
* * *I [fes] n1) нервовий, збуджений стан2) суєта, метушня; хвилювання з-за дрібницьII [fes] v1) хвилюватися з-за дрібниць, метушитися ( fuss about); (over, with) надмірно піклуватися ( про кого-небудь), носитися ( з ким-небудь)2) приставати з дрібницями, набридати; турбувати3) aмep. сваритися, з'ясовувати стосунки4) aмep.; cл. залицятися до дівчини5) pass звертати увагу -
11 mademoiselle
n (pl mesdemoiselles) фр.1) мадемуазель (ввічлива форма звертання)2) гувернантка-француженка* * *n(звич. Mademoiselle; pl mesdemoiselles)1) мадемуазель (ввічлива форма звертання до дівчини у Франції е до дівчини-іноземки у Великій Британії) -
12 miss
1. n1) промах, осічка2) невдача3) відсутність, втрата, брак4) помилка5) (звич., м.) міс, панна; м. Магу міс Мері6) дівчинка, дівчина7) коханка2. v1) промахнутися, дати маху; промазати, схибити; не попасти в ціль2) не досягти мети, зазнати невдачі3) пропустити; не спіймати; не утримати4) не утриматися, спіткнутися5) пройти мимо, не помітитиto miss one's way — збитися з дороги, заблукати
6) пропустити, не скористатися (з чогось)7) недочути, прослухати, не звернути уваги8) не зрозуміти9) не з'явитися, пропустити10) спізнитися; проґавити12) не вистачати, бути відсутнім* * *I [mis] n1) промах, осічка; невдача2) відсутність, втрата3) кікс4) icт. помилкаII [mis] v1) промахнутися; не вцілити; не досягти мети, зазнати невдачі2) пропустити; не піймати; не втримати; не втриматися; оступитися3) пропустити; пройти мимо; не помітити, прогледіти; упустити, проґавити ( можливість); не почути, пропустити мимо вух; не зрозуміти, не вловити4) пропустити, не з'явитися; спізнитися, не потрапити5) опускати; пропускати, випускати (слова, букви; тж. miss out)6) виявити відсутність або пропажу; бракувати; пропадати7) скучати; відчувати відсутність8) уникнути9) = misfire II 2III [mis] n1) (звич. Miss) міс (ставиться перед прізвищем дівчини або незаміжньої жінки або вживається при звертанні до дівчини або незаміжньої жінки; при звертанні до старшої дочки ставиться перед прізвищем, при звертанні до інших дочок вживається тільки з іменем); прост. міс, дівчина ( вживається без прізвища е імені)2) , дівчинка, особл. школярка; дівиця3) icт. коханка -
13 snood
n1) шотл., поет. стрічка (на голові у дівчини)2) сітка (для волосся)3) риб. поводок* * *[snuːd]n1) дiaл.,; пoeт. стрічка ( на голові в дівчини); сітка ( для волосся)2) pиб. поводець -
14 woo
v жарт.1) залицятися; добиватися руки (дівчини); свататися2) домагатися, добиватися; шукати (чогось)3) умовляти, благати* * *[wuː]vкнижн,1) залицятися; добиватися руки ( дівчини)2) добиватися, шукати (чого-н.); to woo fame гнатися за славоюto woo slumber /one's pillow/ — намагатися заснути
3) улещувати; вмовляти, благатиto woo smb to compliance — домогтися чого-н. згоди
to woo smb to do smth — вмовити кого-н. зробити що-н.
-
15 Mlle.
n (скор. від mademoiselle) мадемуазель (ввічливе звертання до дівчини у Франції і до дівчини-іноземки в Англії) -
16 mademoiselle
n(звич. Mademoiselle; pl mesdemoiselles)1) мадемуазель (ввічлива форма звертання до дівчини у Франції е до дівчини-іноземки у Великій Британії) -
17 miss
I [mis] n1) промах, осічка; невдача2) відсутність, втрата3) кікс4) icт. помилкаII [mis] v1) промахнутися; не вцілити; не досягти мети, зазнати невдачі2) пропустити; не піймати; не втримати; не втриматися; оступитися3) пропустити; пройти мимо; не помітити, прогледіти; упустити, проґавити ( можливість); не почути, пропустити мимо вух; не зрозуміти, не вловити4) пропустити, не з'явитися; спізнитися, не потрапити5) опускати; пропускати, випускати (слова, букви; тж. miss out)6) виявити відсутність або пропажу; бракувати; пропадати7) скучати; відчувати відсутність8) уникнути9) = misfire II 2III [mis] n1) (звич. Miss) міс (ставиться перед прізвищем дівчини або незаміжньої жінки або вживається при звертанні до дівчини або незаміжньої жінки; при звертанні до старшої дочки ставиться перед прізвищем, при звертанні до інших дочок вживається тільки з іменем); прост. міс, дівчина ( вживається без прізвища е імені)2) , дівчинка, особл. школярка; дівиця3) icт. коханка -
18 wooing
I [wuːiç] n II [wuːiç] aщо залицяється; що добивається руки ( дівчини); спокусливий, привабливий -
19 передавать
передать1) передавати, передати кому, що, (о многом) попередавати. [Передай мені сіль]. -вать что-н. из рук в руки, друг другу - передавати з рук до рук, один (одно) одному що-небудь. -вать, -дать кому имущество, власть, право - передавати, передати (редко здавати, здати) майно, владу, право кому. Срв. Уступать. -давать (-дать) приказания армии по радиотелеграфу - передавати (передати) накази (розкази) армії радіо- телеграфом. -дать болезнь, черты характера кому - передати х(в)оробу, вдачу кому. -дать письмо, деньги, подарок кому через кого - пере[по]давати, пере[по]дати листа, гроші, гостинець кому ким. [Козаком гостинець батькові передав]. -дать письмо в собственные руки - по[пере]дати листа до власних рук. -дать дело на чьё усмотрение - віддати справу на чий розсуд, здатися на чию думку. -дать дело в суд - передати справу до суду. -дать настроение кому - передати настрій кому. [Музика грою передає сумний свій настрій слухачам]. -дать вексель - пережирувати. [Узяв та вексель той на жінку і пережирував];2) что (изображать) - віддавати, віддати, подавати, подати. [Поет виразно віддає свої переживання. Букви віддають звуки. Оповідання подає трагічну долю відомої красуні (Єфр.)];3) -дать лишнее - передавати, передати, (о мног.) попередавати [Передав куті меду. Ви передали три карбованці, як давали решту (при сдаче)]; (заплатить дорого) переплачувати, переплатити за що; (давать много раз) давати, по[на]давати. Сколько денег я ему уже -вал - скільки вже грошей я йому надавав;4) (на словах) переказувати, переказати, наказувати, наказати, переповідати, переповісти, (о сплетнях, слухах ещё) переносити, перенести, (о многом) попереказувати, попереповідати, попереносити, попереношувати кому що, про що. [Я не буду переказувати вам тих лайок (Коцюб.) (и ті лайки). Переказували новини (Грінч.). Переказала, щоб поспішався (Коцюб.). Переказати словами становище мого духа (Конис.). Ой накажи, галко, від кошового вісті. Де що почує, все переносить]. -ть через кого - переказувати, наказувати ким. [Переказала дочкою, щоб поспішав додому. Накажи слугою, що ти нездужаєш (Л. Укр.)]. -дать чьи слова - переказати, подати чиї речі (чию мову). Он неверно -дал мои слова - він не так переказав мої слова. -дать мысль (словами) - переказати думку. -дать что-либо своими словами - переказати що своїми словами. -ть известие - подати звістку. -ть что-либо потомству - передати що потомству (нащадкам), подати що у потомство (Куліш). -ть на письме - списати. [Найкращая пісня мені, її-ж і списати не сила (Самійл.)]. -вать, -дать поклон - переказувати, переказати поклін и поклона, віддавати, віддати поклін, поклоняти, поклонити, поклонятися, поклонитися, відклонятися, відклонитися кому ким. [Сестра до брата з чужої сторони поклоняла. Козак до дівчини ворлами та поклонився. З України до дівчини козак відклонився]. -дайте ему мою глубокую благодарность, моё почтение - перекажіть йому мою глибоку подяку (вдячність), мою повагу (пошану). -дать кукованием - перекувати. [Хоч сивою зозулькою перекуй до мене]. Передаваемый - передаваний; віддаваний; переплачуваний; переказуваний; переповідуваний. Переданный и переданный - переданий, (о мног.) попередаваний; відданий, поданий, (о мног.) повіддаваний; переплачений; переказаний, наказаний, переповіданий, переповіджений, перенесений, (о мног.) попереказуваний, понаказуваний, попереповіданий, попереношуваний.* * *I несов.; сов. - перед`атьпередава́ти, переда́ти и попередава́ти; (отдавать; изображать, выражать какими-л. средствами) віддава́ти, відда́ти; (сообщать услышанное, узнанное, пересказывать) перека́зувати, переказа́ти и поперека́зувати, переповіда́ти, переповісти́ и перепові́стиII(надавать много чего-л.) передава́ти -
20 присылать
прислать надсилати, надіслати, присилати, прислати, подавати, подати, (о мног.) понадсилати, поприсилати. [Лист надіслав просто у волость (Г. -Барв.). Вибачайте що так довго листу не подавала (Основа 1862)]. -лать сватов - засилати, заслати старостів, слатися, присилатися, прислатися (з старостами) до дівчини. [Де дівчини з старостами шлеться (Пісня). Ой хоч сватай, хоч не сватай та хоч присилайся, що хоч слава не пропала, що ти рік кохався (Пісня)]. Присланный - надісланий, присланий, поданий. -ться - надсилатися, надіслатися, присилатися, прислатися, бути надісланим, присланим.* * *несов.; сов. - присл`ать(кого-что) присила́ти, присла́ти (кого-що); ( доставлять) надсила́ти, надісла́ти (що), доправля́ти, допра́вити (що)
См. также в других словарях:
вчини́ть — вчинить, вчиню, вчинишь … Русское словесное ударение
вчини́ть — ню, нишь; прич. страд. прош. вчинённый, нён, нена, нено; сов., перех. (несов. вчинять). устар. Предъявить. Хочешь, я вчиню иск об оскорблении? Свидетели налицо. Мамин Сибиряк, Хлеб … Малый академический словарь
вчинить — вчинить, вчиню, вчиним, вчинишь, вчините, вчинит, вчинят, вчиня, вчинил, вчинила, вчинило, вчинили, вчини, вчините, вчинивший, вчинившая, вчинившее, вчинившие, вчинившего, вчинившей, вчинившего, вчинивших, вчинившему, вчинившей, вчинившему,… … Формы слов
вчинений — вчини/ти, вчини/тися, вчи/нок, вчиня/ти, вчиня/тися, вчи/стити, вчита/ти, вчи/телів, вчителюва/ння, вчителюва/ти, вчи/тель, вчи/телька, вчи/тельство, вчи/тельський, вчи/тельчин, вчи/ти, вчи/тися див. учинений і т. д … Український тлумачний словник
Вчинить — сов. перех. устар. см. вчинять Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Вчиниться — сов. неперех. см. вчиняться Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
вчинити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
вчинитися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
въчинити — ВЪЧИН|ИТИ (10), Ю, ИТЬ гл. 1. Причислить, включить в состав чего л.: ˫Ако поносѩщии клирикомъ. занѥ въчинити въ цр҃кви. развѣ да˫ани˫а. повиньни сѹть запрѣщению. (διὰ τὸ τετάχθαι) КЕ XII, 72б; въ того мѣсто абиѥ иного въчинити. УСт ХІI/ХІІІ, 244; … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
вчинить — B/A гл см. Приложение II вчини/ть и/ск вчиню/ вчини/шь вчиня/т вчинённый A/B пр; 245, 254 см … Словарь ударений русского языка
обмінювати — юю, юєш, недок., обміня/ти, я/ю, я/єш і рідко обміни/ти, міню/, мі/ниш, док., перех. Віддаючи, одержувати натомість кого , що небудь. || розм. Ненароком чи навмисне замість своєї брати таку саму чужу річ. •• Обміня/ти хліб етн. дати або дістати… … Український тлумачний словник