Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

дві+дівчини

  • 81 period

    ['pɪərɪəd] 1. n
    1) пері́од; відрі́зок ча́су
    2) час, епо́ха

    this is the girl of the period — це тип суча́сної ді́вчини

    3) геол., мат., астр. пері́од
    4) кра́пка; па́уза в кінці́ пері́оду
    5) ко́ло, цикл
    6) менструа́ція
    7) pl ритори́чна промо́ва
    8) грам. пері́од, вели́ке складне́ закі́нчене ре́чення
    2. adj
    що нале́жить до пе́вного пері́оду (про меблі, одяг тощо)

    English-Ukrainian transcription dictionary > period

  • 82 pull

    [pʊl] 1. n
    1) тя́га; сми́кання; на́тяг
    2) напру́ження, зуси́лля
    3) веслува́ння; прогу́лянка на чо́вні́
    4) уда́р весла́
    5) ковто́к
    6) затя́жка ( тютюновим димом)
    7) шнуро́к, ру́чка ( дзвінка тощо)
    8) розм. проте́кція, зв'язки́, блат
    9) розм. перева́га
    10) друк. про́бний відби́ток
    11) прива́бливість
    2. v
    1) тягти́; натя́гувати

    to pull the horse — натя́гувати ві́жки

    2) витя́гувати, висми́кувати; сми́кати, сі́пати

    to pull smb.'s hair — сі́пати кого́сь за воло́сся

    to pull a bell — дзвони́ти

    3) розтя́гувати; розрива́ти

    to pull to pieces — 1) розрива́ти на шматки́ 2) розкритикува́ти

    4) рва́ти, збира́ти (квіти, фрукти)
    5) веслува́ти; пливти́ ( про човен з веслярами)
    6) тягти́, ма́ти тя́гу
    7) притяга́ти, присмо́ктувати
    8) друк. роби́ти відби́тки
    9) розм. зроби́ти, вчини́ти ( щось незаконне)
    10) спорт. відбива́ти м'я́ч
    •
    - pull apart
    - pull at
    - pull back
    - pull down
    - pull in
    - pull off
    - pull on
    - pull out
    - pull over
    - pull round
    - pull through
    - pull together
    - pull up

    English-Ukrainian transcription dictionary > pull

  • 83 shop

    [ʃɒp] 1. n
    1) крамни́ця, магази́н

    to lift a shop — вчини́ти краді́жку в магази́ні

    2) майсте́рня, цех
    3) розм. устано́ва, за́клад
    4) профе́сія; заня́ття; спра́ва

    to talk shop — говори́ти (в товари́стві) про свої́ службо́ві спра́ви, торка́тися ву́зько професі́йних тем

    5) attr. цехови́й
    ••

    all over the shop — розки́даний всю́ди (безла́дно)

    to come to the wrong shop — зверну́тися не за адре́сою

    to get a shop театр. — оде́ржати ангажеме́нт

    to shut up shop — 1) закри́ти ла́вочку, припини́ти все 2) піти́ у відста́вку

    2. v
    1) купува́ти, роби́ти поку́пки
    2) амер. розгляда́ти вітри́ни (това́ри)
    3) sl. посади́ти у в'язни́цю
    4) sl. вика́зувати ( спільників)
    •

    English-Ukrainian transcription dictionary > shop

  • 84 tap

    [tæp] I 1. n
    1) вту́лка
    2) кран (водопровідний, газовий тощо)
    3) при́стрій для підслухо́вування ( телефону)
    4) ґату́нок; ма́рка (вина, пива)

    beer of the first tap — пи́во найви́щого ґату́нку

    5) тех. мі́тчик
    6) ел. відві́д, відгалу́ження
    2. v
    1) вийма́ти чіп, відкрива́ти бари́ло
    2) налива́ти пи́во (вино́ тощо)
    3) мед. роби́ти проко́л, вика́чувати ( рідину)
    4) роби́ти надрі́з на де́реві
    5) перехо́плювати ( повідомлення)

    to tap the wire — перехо́плювати телегра́фні повідо́млення

    to tap the line — підслухо́вувати телефо́нну розмо́ву

    6) випро́шувати гро́ші
    7) тех. нарі́зувати вну́трішню різьбу́
    8) мет. пробива́ти о́твір; випуска́ти розпла́влений мета́л ( з печі)
    ••

    to tap the house — вчини́ти краді́жку із зло́мом

    II 1. v
    1) сту́кати, висту́кувати, обсту́кувати

    to tap at the door — тихе́нько посту́кати в две́рі

    to tap on the shoulder — поплеска́ти по плечу́

    2) наби́ти набі́йку ( на підбор)
    2. n
    1) легки́й сту́кіт (уда́р)
    2) pl амер. військ. сигна́л гаси́ти вогні́ ( в казармах); відбі́й
    3) набі́йка ( на підборі)

    English-Ukrainian transcription dictionary > tap

  • 85 ахыз

    зверт. до дівчини, жінки, так само й до чоловіка-однолітка агов, гей ВН,П-Б, Г-СК; эй ахыз гей ти ВН; ахыз, Калиф паша, ӧзӱне т'ель гей, Каліфе пашо, отямся СЛ.

    Урумско-украинский словарь > ахыз

  • 86 йан

    1. бік, сторона, край; анам йандан з боку моєї матері СЛ; анамдан йаны папу / хартана мій дід / бабуся по матері НБЄ; баба йандан з батькового боку, по батькові СЛ; не йаның ағырмай, о йаныңа йат який бік у тебе не болить, на той бік і лягай СЛ; эм т'елин дэ йаны, эм т'ийев дэ йаны і сторона наречено ї, і женихова сторона Б; хыз да йандан йенд'елер старші невістки з боку дівчини СЛ; бар йанда скрізь, в усіх краях СБФ; бир йан хойма картозун не носи картуза набакир У; бир йаны — дағ по один бік — ліс К; этлери бир йанна, хамуру да бир йанна м'ясо з вареників окремо, варяниці окремо Б; бир йанына севиндилер ве бир йанына хекмет этэрлер иди з одного боку, вони раділи, а з другого — дивувалися Кб.; не йандан звідки О; архадан о йана т'итти поїхав на той бік гори Г; о йаннара в тих краях Г; о йана айляныйляр, бийана айляныйляр звертаються туди, звертаються сюди Г; о йана бийана / бйана К / СГ, о йанна бийанна У туди-сюди; о йандан з того боку СГ; ӧзен о йандан з того боку річки К; бири тарамаан о йандан, бири бийандан один з того боку яру, другий з цього боку Г; оң йан лице, правий бік СМ; тэрс йан зворот СМ; у йана туди СБ; бар у йанда піди туди СБ; эр бир йанын тӱзетий поправляє зусібіч СМ.
    2. сл. ім. поряд, біля, у, до, від; йан (ы) ма біля мене, до мене; йарым чувал ашуғум бар эди меним йаныма у мене було півчувала бабок СБ; шаатым йанма свідок біля мене П; йаныма отруй живе зі мною Б; бизим йанымызға до нас ВН; йанымызға сойайляр заріжуть перед нами ВН; йан (ы) на біля нього, до нього; йол йанына при дорозі, край шляху СБ; хайсы хызыың йанна у якої з дочок СБ; барды йанна підійшов до нього ВН; бабамын йанна отур- жити з батьками П; дэңиз йанна отурду він сидів біля моря П; йанна туруй хайых біля нього стоїть човен СМ; т'етэй ӧзӱ йанна іде своєю дорогою СМ; шааты да йанна і свідок при ньому СМ; йанына алып т'етме до нього не підходь У; кӧпеклерини алый йанна бере з собою своїх собак Г; варий кӧпӱр йанна підходить до мосту СГ; сарпелер йанна біля скирт К; эв йанна до хати, в бік хати СГ; хапуун йанна біля воріт СК; босағанын йанында кӧше бир сандух бар у кутку біля порогу якась скриня СМ; хуйунун йанында біля колодязя Г; оон эв йанындан т'етий дэ, йырлап т'етийлер она тӱркӱ ідучи повз її хату, співають їй пісень У; йаныңа йендең йохтур невістки твоєї в тебе немає У; йа бу оланы нечӱ йӱрӱтӱйсӱ йаныныза? а навіщо тягаєш за собою цього хлопця? Г; … йан ол- спостерігати Г; эр кӧренлер йан олур усі, хто побачать, спостерігатимуть Г; дӱльбер, бахчиңе варайдым, бойуңа эр йан олайдым красуне, я хотів би піти до твого саду, роздивитися, яка ти Кам.

    Урумско-украинский словарь > йан

  • 87 лафлан-

    балакати між собою, домовлятися Б; розбалакатися О, К; ӱч хыз бала лафланыйляр три дівчини розмовляють між собою Б; лафланыйляр
    чыхарайых атларымызны домовляються
    випустімо наших коней Б.

    Урумско-украинский словарь > лафлан-

  • 88 т'ель-

    (т'елий)
    1. іти в цей бік, приходити, приїздити, прибувати, підходити, доходити, домовлятися ВН-К; т'ел кӧйге приїзди до села ВН; т'елеҗек йыл наступний рік О; т'елди він прийшов ВН; т'елий сув йанна підходить до річки СМ; т'елим приходжу, т'елис приходиш, т'елимиз приходимо, т'елийсиз приходите Б; киши бле лафетис дэ т'елис, не хадар т'ерек ахча бермед'е розмовляєш із людиною й домовляєшся, скільки грошей слід дати СМ; т'ельмей оон башмагы онун айағына черевик тієї (дівчини) цій не підходить Б; хулағыма сес т'еген им? чи мені почулося? СЛ; бир йере т'ель- сходитися Г; вар да т'ель сходи, збігай Г; о балчых чиндэн уруп т'ельсе якщо проскочить через те болото Б; айляный т'елий тавну об'їздить гору Б т'ельд'ен т'итт' ен СМ, т'елип д'ечен Б перехожий; т'елип т'ет- ВН-У, т'елип т'ит- Г-К заходити, ходити сюдитуди; он алтышар — он йедишер йашна т'елийлер досягають вони шістнадцяти-сімнадцяти років Г; барып т'ель- ВНУ, варып т'ель- Г-К сходити, з'їздити; чапып т'ель- прибігти НКД; т'ель-эле підійди-но Г, СЛ; ош (хош) т'ельдин див. ош, хош.
    2. допом. дієсл., передає закінчену дію; ӧстӱ т'ельди вит' ріс СБ; мен энди ону этип т'ельдим я вже його, те, це зробивП; тӱшӱнӱп т'ельсе якщо задуматися СМ; ӧсӱп т'ель- вирости ВН-К; пор. гель-, д'е-, д'ель-, йель- II, кель-, т'е-, чель-.

    Урумско-украинский словарь > т'ель-

  • 89 тараф

    бік, край, сторона, напрям; бизим тараф т'етти він пішов у наш бік О, К; бир тараф обалай складає на один бікМ; бир тараф т'ит- іти вбік, відходити О, К; т'иткен эт'иси эт'и тараф обидва пішли на обидва боки, врізнобіч Г; биз бир тарафа отруйух ми живемо в одному напрямку К; эпси тарафтан зусібічП; хушлар тараф-тараф этий ӧкмеи птахи рзкидають хліб на всі боки Г; чечий ӧзӱ тарафына перепливає на свій бік СМ.
    2. сл. ім. а) від, з боку; ондан сора хыздан тараф та а потім і з боку дівчини М; ве ол сӧз аллах тарафундан олду і слово те було від бога М; а) щодо, стосовно, відносно, про; ахча тарафна пек авара з грішми дуже погано СЛ; исан тарафтан стосовно людей; иштэн тараф щодо роботи СМ; о тарафтан ӧтӱрӱ відносно того СМ; заредэн тараф стосовно збіжжя К; кишидэн тараф айтылған бу це сказано щодо людей СМ; недэн тараф айтый ону? про що він каже? Б, У; айт биший недэн тараф розкажи про що-небудь К т'имнин тарафы айтый буну? про кого він це говорить? Б; бу айтылған о халх тарафысна це сказано стосовно тих людей СМ; див. тас-тараф.

    Урумско-украинский словарь > тараф

  • 90 хызлых

    (-ғы) дівочість, дівоцтво, становище дівчини, дівочі часи ВН, СБ, СК; хызлығымы бильдирмедим я не давала знати, що я є дівчиною (не чоловіком) ВН, К; хызлығна коли була дівчиною СК; хызлых эт- поводити себе по-дівочому К.

    Урумско-украинский словарь > хызлых

Страницы

См. также в других словарях:

  • вчини́ть — вчинить, вчиню, вчинишь …   Русское словесное ударение

  • вчини́ть — ню, нишь; прич. страд. прош. вчинённый, нён, нена, нено; сов., перех. (несов. вчинять). устар. Предъявить. Хочешь, я вчиню иск об оскорблении? Свидетели налицо. Мамин Сибиряк, Хлеб …   Малый академический словарь

  • вчинить — вчинить, вчиню, вчиним, вчинишь, вчините, вчинит, вчинят, вчиня, вчинил, вчинила, вчинило, вчинили, вчини, вчините, вчинивший, вчинившая, вчинившее, вчинившие, вчинившего, вчинившей, вчинившего, вчинивших, вчинившему, вчинившей, вчинившему,… …   Формы слов

  • вчинений — вчини/ти, вчини/тися, вчи/нок, вчиня/ти, вчиня/тися, вчи/стити, вчита/ти, вчи/телів, вчителюва/ння, вчителюва/ти, вчи/тель, вчи/телька, вчи/тельство, вчи/тельський, вчи/тельчин, вчи/ти, вчи/тися див. учинений і т. д …   Український тлумачний словник

  • Вчинить — сов. перех. устар. см. вчинять Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Вчиниться — сов. неперех. см. вчиняться Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • вчинити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • вчинитися — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • въчинити — ВЪЧИН|ИТИ (10), Ю, ИТЬ гл. 1. Причислить, включить в состав чего л.: ˫Ако поносѩщии клирикомъ. занѥ въчинити въ цр҃кви. развѣ да˫ани˫а. повиньни сѹть запрѣщению. (διὰ τὸ τετάχθαι) КЕ XII, 72б; въ того мѣсто абиѥ иного въчинити. УСт ХІI/ХІІІ, 244; …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • вчинить — B/A гл см. Приложение II вчини/ть и/ск вчиню/ вчини/шь вчиня/т вчинённый A/B пр; 245, 254 см …   Словарь ударений русского языка

  • обмінювати — юю, юєш, недок., обміня/ти, я/ю, я/єш і рідко обміни/ти, міню/, мі/ниш, док., перех. Віддаючи, одержувати натомість кого , що небудь. || розм. Ненароком чи навмисне замість своєї брати таку саму чужу річ. •• Обміня/ти хліб етн. дати або дістати… …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»