Чом

(-й-)

2) конура;

3) маленький домик в виде клетки, клетка ( из досок для детских летних игр);

4) диал. конусообразно сложенные снопы ( конопли или льна) на полях

6) диал. чум, шалаш оленеводов;

1) праздник по случаю окончания сельских работ;

2) обычай отмечать окончание какой-л большой работы

вероятно из уйг.

1. то же, что ком;

атан кетсе, тайлак бар, чому жерде калган жок погов. если пропал верблюд, есть (еще) верблюжонок, (но) не пропало зря седло (пригодится);

эшегинин тушагы жок, төөсүнө чом жасар имиш погов. у него даже на осла пут нет, а уж на верблюда седло готовит; на грош амуниции, на рубль амбиции;

2. перен. плохая рваная верхняя одежда;

жаман чокой, жаргак шым - чом кийгиздиң жокчулук фольк. ты, бедность, заставила надевать дрянные поршни (см. чокой I 1), нагольные штаны, рваную одежду.

кн. изгиб, поворот (дороги, реки, ущелья)

чом чом изгибы, подъемы и спуски (дороги)

нежилой дом, нежилое помещение; \чом керöтны отделать нежилое помещение; \чомын видзны держать (хранить) что-л. в нежилом доме

тонуть

(чомай) тонути, поринати, загрузати СБ, СК; баттым-чондум (=чомдум) балчых чине я загруз у багні НБЄ.

неперех. праздновать; отмечать праздник по случаю окончания работы;

чом- (чома-)

союз чом, чому, чого, через що, через віщо. [Слово, чому ти не твердая криця…, чом ти не гострий, безжалісний меч? (Л. Укр.). Чого-ж тепер на Україні воєводи стали, чого права козацькії й вольності пропали? (Рудан.). Через що воно так? - питав він себе (Крим.)]. -му он не приходит? - чому (чом) він не приходить? -му ты не пришел вчера? - чом (чому) ти не прийшов учора? Вот -му я это сделал - ось чому (от чому, ось через що), я це зробив. -му он обратился ко мне, а не к кому другому? - чому (чого, через що) він вдався до мене, а не до кого иншого? -му вы знаете это? - звідки, (через що) ви це знаєте? -му это? (т. е. на каком основании? с какой стати? - обыкновенно в возражении) - після чого? -му же вы не сказали мне об этом? - чом-же (чому-ж, чого-ж) ви не сказали мені про це? -му-же именно я должен был это сделать? - чого-ж (чому-ж, через що-ж) саме я повинен був (мав) це зробити? -му-бы не (сделать что-л.) - чому-б (чому-ж би) не (зробити чого), чом таки не (зробити чого, не зробиш… чого). [І справді, чом таки не скажеш, людям, Марусе? озвалась я до неї (М. Вовч.)]. -му бы и нет? - чому ні? [Нема слуги. Чи не дасте ви мені яку з ваших? - Чому ні? Беріть собі, котру схочете (М. Вовч.)]. -му-то - чомусь, чогось, через (ві)щось. [Чомусь мені, мила, горілка не п'ється (Метл.). Чогось обойко не веселі (М. Вовч.)].

* * *

чого, чом, чому, до чого, пощо, за-для чого, для чого, нащо, навіщо, про що, про віщо, (с раздражением) на біса, якого дідька. [Коли зле гадаєш, чом Бога благаєш? (Номис). Слово, чому ти не твердая криця, що серед бою так ясно іскриться? (Л. Укр.). Костю, чого це ти перед татом говориш оттакечки? (Крим.). Нащо вона здалась тобі, така білоручка? (Мова). Але навіщо сей нікчемний жарт? (Самійл.). Про що життя тим, що їм на душі гірко? (Куліш). Куди їм вже податись. Пощо? - питали вони себе (Коцюб.)]. Зачем-то - чогось, чомусь, за-для чогось, для чогось, нащось, навіщось. Не зачем - нема чого, нема пощо.

* * *

чого, чому, чом, через що, через віщо. [Чого ви лаєтесь? Чом (чому) ти не прийшов? Через що (через віщо) так сталось?]. -го он так грустен? - чого він такий сумний? -го-то - чогось, чомусь, через щось, через віщось.

* * *

1) ( вопросительное) чому́, чого́; чом; пощо

2) (союзное слово: вследствие чего) чому́, чого́, че́рез що́

калач (-ча); ум. калачик; ув. калачище. Тёртый -лач (перен.) - бита голова, битий жак, людина бувала, бувалець (-льця). [Ну, та й він бита голова, - його не одурите (Звиног.). О, то битий жак! (Номис)]. Дать на -чи кому - дати на ковбаси кому. Досталось на -чи кому - набрався товчеників хто. Ни за белые -чи, И -чом не заманишь - і калачем не принадиш. Его -чом не корми, а сделай то и то - що не кажи (или йому й меду не давай), а (йому) таки зроби. Из одной печи, да не одни -чи - не того тіста книш.

* * *

1) меч и міч (р. меча); (с узким лезвием) (меч-) кінчак (-ка). [Голий як міч, гострий як бритва (Номис). Висить міч тиранський і над вами (Грінч.). О, слово! будь мечем моїм (Олесь)]. Меч-кладенец - см. Кладенец 1. Меч-самосек (в сказках) - меч-самосік, меч- самобієць (-бійця). Быть под Дамокловым -чом - бути під Дамокловим мечем (фам. під обухом, під довбнею). [Не було як і говорити під цензурною довбнею (Єфр.)]. Огнём и -чом - огнем і мечем. Предать всё огню и -чу - пустити все під огонь і меч; спустити на пожар (на огонь) і під меч положити; людей мечем посікти, а добро з (за) димом пустити; огнем спалити і кіньми стоптати. Повинную голову (покорной головы) и меч не сечёт - покірної голови і меч не бере;

2) меч-рыба, зоол. Xiphias gladius L. - мечоніс (-носа), меч-риба, мечник;

3) (созвездие) Меч (р. Меча).

* * *

м'яч (-ча), (вообще круглый ком) опука. [Полетиш, як м'яч (Номис). Як м'ячі, кулі ловлять (Манжура). Шибонула в його опукою, хлопець похопив та пустив до неї (М. Вовч.). Покотилася по східцях неначе опука (Н.-Лев.). Кібчик опукою пустився на землю (Мирн.)]. Резиновый мяч - гумовий м'яч. Играть в мяч - гуляти(ся) в м'яча, в м'яча (в опуку, м'ячем, опукою) перекидатися. [Хочете в опуку перкидатись? (М. Вовч.)]. Подавать мяч (при игре в лапту) - гилити. [Хто перший гилитиме? (Звин.)]. Пятнать -чом - мазати, квацати. Бросать как мяч - кидати (шибати, швиргати) мов (як) м'яч (опуку). Отскакивать как мяч - м'ячем (опукою) или мов (як) м'яч (опука) відскакувати. [Як та опука від скали відскакує (Франко)]. Свернуться -чом - зібгатися верчика (клубочком, лисичкою).

* * *

наганивать, нагнать

1) кого, чего - наганяти, нагнати, нагонити, понагонити кого, чого. [Повій, вітре та буйнесенький, та нажени хмару чорнесеньку! (Пісня). Води нагнало таку силу, що всю греблю поняла вода (Кониськ.). Повен двір овець понагонив (Рудч.)];

2) (догонять) наздоганяти, наздогнати, (з)доганяти, (з)догнати, (з)догонити, (з)догонити, наганяти, нагнати, спобігати, спобігти кого. [Помалу йди, то я наздожену тебе (Київщ.). Запрягайте коні в шори, коні воронії, доганяйте літа мої, літа молодії (Пісня). Іди швидко - доженеш лихо, іди тихо - тебе дожене лихо (Номис). Ой, ти, зоре та вечірняя, чом нерано ізіходила, чом місяця не догонила? (Лавр.). Здогонили літа мої на калиновім мості (Метл.). Там його дрібний дощ догонив (Лукаш.). Собака спобіг його (Крим.)]. -нять кого (перен.) - (на)здоганяти, (на)здогнати кого. [Лінувався, а тепер багато працює, товаришів наздоганяє (Київ)];

3) -ть обручи - набивати, набити, (о мног.) понабивати обручі. -ть ободья, шины - натягати, натяг(ну)ти, (о мног.) понатягати обіддя, шини;

4) (цену) набивати, набити, наганяти, нагнати ціну;

5) страху на кого - нагнати страху (холоду) кому. [Чи просто нам в ворота Риму вдарить, чи холоду перш з україн нагнати? (Куліш)]. -нать скуку на кого - нагнати нудьгу[и] на кого, знудити кого;

6) (водки, смолы) накурювати, накурити, викурювати, викурити, виганяти, вигнати (горілки, смоли);

7) -нять кого - см. Нагоняй (давать кому). Нагнанный -

1) нагнаний, понагонений;

2) (на)здогнаний, (з)дігнаний, нагнаний;

3) набитий, натягнений, понабиваний, понатяганий;

4) накурений, викурений, вигнаний. -ться -

1) (стр. з.) наганятися и нагонитися, бути нагоненим, нагнаним, понагоненим и т. п.;

2) набиватися, набитися, понабиватися; бути набиваним, набитим, понабиваним и т. п.;

3) -гоняться, сов. - а) (и нагнаться) наганятися, навганяти, попоганяти (досхочу) за ким, за чим; б) набігатися, нага(й)сатися. Срв. Гоняться.

* * *

1) наганя́ти и наго́нити, нагнати (нажену́, нажене́ш) и мног. понаганя́ти и понаго́нити; ( догонять) наздоганя́ти, наздогна́ти, -дожену́, -дожене́ш и мног. поназдоганя́ти, здоганя́ти и здого́нити, здогнати (здожену́, здожене́ш и здогоню́, здого́ниш); ( навёрстывать) надолу́жувати, -жую, -жуєш и надолужа́ти, надолу́жити

2) ( насаживать ударами) наганя́ти и наго́нити, нагна́ти и мног. понаганяти и понагонити, набива́ти, наби́ти, -б'ю, -б'єш и мног. понабива́ти

3) ( приготавливать перегонкой) наганя́ти, нагна́ти и мног. понаганя́ти и понаго́нити, наку́рювати, -рюю, -рюєш, накури́ти, -курю, -куриш и мног. понаку́рювати

1) ( вдоволь погонять) наганя́ти, мног. попоганя́ти

2) (нагнать куда-л.) нагнати (нажену́, нажене́ш), мног. понаганя́ти, понаго́нити

3) см. наганивать