чом

1) безл. глаг. - нема, немає (ум. немаєчки), (очень редко, зап.) ніт, (в детск. языке) ма; (нет и в помине, народн.) біг-ма(є), (грубо: нет ни черта) чорт-ма(є), кат-ма(є), біс-ма(є), дідько має. [Нема в саду соловейка, нема щебетання; нема мого миленького, - не буде й гуляння (Пісня). Багато є людей, нема людей-братів (Грінч.). Смерти нема для творців (Сосюра). Шука козак свою долю, - а долі немає (Шевч.). Нема очей, що бачити хотіли, немає розуму, що знання прагнув, немає навіть самого бажання (Самійл.). Там люди добрі, де мене ніт (Гол. III). Де сніг упаде, квіточок вже ніт (Пісня). Грошей біг-ма (Рудан.). Землі власної у його біг-ма (Кониськ.). «Є гроші?» - «Чорт-ма й копійки» (Сл. Гр.). Всі ми тут б'ємось, а діла все чорт-має (Грінч.). Багато ума, та в кешені кат-ма (Номис). Своєї землі кат-ма (Васильч.)]. У меня, у него и т. п. нет - я не маю, в мене нема(є), (иногда, преимущ. о членах тела и психич. явлениях: мені нема), він не має, в його нема(є), (иногда: йому нема) и т. п. [В мене батька немає (Пісня). Придивилися: аж одного вуха йому нема (Звин.). Стида тобі нема! (Звин.)]. Его нет дома - його нема(є) вдома. Нет ли у тебя денег? - чи нема в тебе грошей? чи ти (часом) не маєш грошей? Нет ничего - нема(є) нічого. Нет решительно ничего - нічогісінько нема. Совершенно нет чего - зовсім нема(є) чого, нема й крихти чого, і звання (заводу) нема чого, (диал.) нема ані гич, (зап.) і на позір нема чого. Нет ни души - см. Душа 2. и Ни 1 (Ни души). Нет времени - нема(є) часу, нема(є) коли, ніколи. У меня нет времени - я не маю часу, мені ніколи, мені нема коли. Дела нет кому до чего - байдуже кому про що. [(Пташки) цвірінькають так, мов їм про зиму байдуже (Л. Укр.)]. Дня нет, чтобы я об этом не думал - дня (такого) (или днини такої) не буває, щоб я не думав про це. Нет сил (с)делать что - не сила (нема(є) сили) (з)робити що. [Не сила ту кривду словом розбити (Рада)]. Нет ничего легче, как… - нема(є) нічого легшого, як… Нет ничего выше, лучше и т. п., как… - нема(є) нічого вищого, кращого и т. п., як…; нема в світі, як…; нема (в світі) над що; срв. Лучше 1. [Нема в світі, як у злагоді жити (Сл. Гр.). Нема цвіту більшого та над ожиноньку, нема роду ріднішого та над дружиноньку (Пісня)]. Где только его нет - де тільки його нема, (везде он вмешается) де не посій, то вродиться (Приказка). Нет как (да) нет - нема та й нема; як нема, так (диал. дак) нема; як відрізано. [А в неділеньку по- раненьку козочки як нема, дак нема (Метл.). То було що-дня вчащає, а тепер і не побачиш: як одрізано (Сл. Гр.)]. Слова нет - нема що казати, шкода й слова, ані слова, про те й мови нема, (конечно) звичайно, певна річ, звісно, (правда) правда. [Мужик аж міниться: - «Та то, пане, ані слова! - що кому годиться!» (Рудан.)]. На нет и суда нет - на нема й суду нема. Нет-нет да и - коли-не-коли (та й); коли-не-коли, а; вряди-годи (та й); а колись-інколи; нема-нема, та й, (в прошлом) нема-було, нема, та й; було-не-було (,та й); байдуже-байдуже, та й; ні, ні, та й. [Він коли-не-коли та й скаже щось дуже путнє (Звин.). Він уже був заспокоївся, але часом виникали сумніви: коли-не-коли, а набіжить думка, що він хворий (М. Зеров). А вона вряди-годи та й зазирне до його (Крим.). А в голові нема-нема, та й майне якась розумна гадка (Крим.). Нема-нема, та й щось дадуть (Гуманщ.). Він нема-було, нема, та й навідається до своїх родичів (Звин.). І брат тоді ще не вмер, і тітка було-не-було (,та й) заскочить до нас і пособить (Звин.). Не лащіть цього собаку, бо він байдуже-байдуже, та й кусне за палець (Звин.). А він ні, ні, та й бовкне таке, що купи не держиться (Крим.)];

2) нрч. отриц. - ні, (зап., нелитер.) нє, (очень редко) ніт. [Люблю тебе, доба переходова, за владне «так» і непокірне «ні» (Сосюра). «Підеш ти до його?» - «Ні» (Сл. Гр.). Скажи правду ти мені, а чи любиш мене, чи ні (Пісня). Може син мій буде у комуні, а як ні, то, може, мій онук (Сосюра). «Хочеш?» - «Нє, не хочу» (Брацл.). Оден брат був багатий, а другий нє (Звин.). Може вийде, а може й ніт (Свидн.). Казав, дурню, мовчи; ніт, патякає? (Мирний)]. Да или нет? - так чи ні? Ни да, ни нет - ні так і не ні; ні так, ні сяк. Ан нет! - ба ні! Да нет - та ні, ба ні. [«Здається, дзвонять». - «Та ні, то люди гомонять» (Шевч.). «А що се галас наче?» - «Ба ні, се спів» (Грінч.). Ти смієшся, а я плачу; ба ні, не плачу - регочусь (Шевч.)]. Да нет же - та ні-ж, та-ж ні, так (диал. дак) ні; (ни в каком случае) аніже, аніж, аж ніяк, (диал.) аж нікуди. [«Хіба тобі такого батька?» - «Аніже! Аніже! не такого» (Грінч.)]. Ну, нет! - е, ні! ба ні! ну, ні! Е, ні! цього я тобі не дам (Брацл.). «Ходім погуляймо!» - «Ба ні! треба працювати» (Липовеч.)]. Так нет же - т[д]ак ні(-ж). Нет ещё - ні ще, (эллиптич.) ще. [«А ви його ще не бачили?» - «Ще!» (Звин.)]. А почему (бы) и нет? - а чом би й ні? а чом(у) не так? Может быть да, может быть нет - може так, а може (й) ні; або так (воно), або ні. [«Може так, а може ні» - пам'ятаєте є такий роман д'Аннунціо (В. Підмог.)]. Никак нет - ні, аніже, аж ніяк, (диал.) аж нікуди;

3) на -нет, нрч. - а) клином, скісно, спохова. [Візьми лопату та підстругай отут землю, щоб було спохова (сведено на -нет) (Звин.)]. Стёсывать на -нет - стісувати скісно (спохова). Жила (горная) сходит, сошла на -нет - жила виклиновується, виклинувалася; б) (перен.) на нівець, на ніщо, ні на що. Сводить, свести на -нет что - зводити, звести що на нівець (на ніщо). [Ти звів на ніщо всю нашу справу (Остр. Скарбів)]; см. Ничто (Обращать в -то). Сходить, сойти на -нет - сходити, зійти на нівець, зводитися (переводитися), звестися (перевестися) ні на що (на ніщо), переводитися, перевестися, (итти прахом) іти, піти в нівець; (исчезать) зникати, зникнути. [Двоєдушницька тактика ППС довела, що вплив ППС'ців зійшов на нівець (Пр. Правда). Під лядським пануванням звелась би ні на що наша народність (Куліш). Бувають такі часи, коли письменство занепадає й переводиться (Крим.). Пішло все багатство в нівець (Крим.)]. Конкуренция сошла на -нет - конкуренція зійшла на нівець;

4) сщ. - ні (нескл.). Пироги с -том - пироги з таком (Поділля), нізчимні пироги (Сосн.). Есть лучше -та - «є» краще ніж (за, від) «нема(є)», так краще за ні. -ты считать - недоліки лічити.

* * *

1) (предик.: не имеется) нема́є, нема́; катма́; бі́гма

2) част. ні

3) в знач. союза ні

4) в знач. сущ. нема́є, нема́

(почему) чому (и чом), чого; (зачем, для чего) нащо, навіщо, чого, пощо.

* * *

1) могорич, (пров.) могрич (-чу), (деньги на -рыч и самый -рыч, герм.) тринкаль (-ля). [Могорич - любовна річ (Номис). Тринкалі (старшина) побрав, а діла не зробив (Полтавщ.)]. Угощать, угостить -чом кого - могоричити, помогоричити кого. [Треба прохати сусідів та ще й могоричити (Основа)]. Подпаивать, подпоить -чом кого - підмогоричувати, підмогоричити кого (прч. підмогоричений);

2) -рыч и Могарычи - см. Литки.

• КУСАТЬ (СЕБЕ) ЛОКТИ coll

[VP; subj: human]

=====

⇒ to regret bitterly having made a mistake (that cannot be put right), having missed a chance (that may not come again) etc:

- X кусал (себе) локти≈ X could have kicked himself;

     ♦ [Володя:] Любишь ты ее?.. Так в чом дело, дядя? Держи и не выпускай! Всю жизнь потом себе не простишь, увидишь!.. Потом локти будешь кусать, точно тебе говорю!.. (Рощин 1). [V.:] D'you love her?...Then what's wrong, chum? Hold on to her and never let her go! Otherwise you'll never forgive yourself as long as you live, mark my words!...You're going to kick yourself for this... (1b).

• КУСАТЬ (СЕБЕ) ЛОКТИ coll

[VP; subj: human]

=====

⇒ to regret bitterly having made a mistake (that cannot be put right), having missed a chance (that may not come again) etc:

- X кусал (себе) локти≈ X could have kicked himself;

     ♦ [Володя:] Любишь ты ее?.. Так в чом дело, дядя? Держи и не выпускай! Всю жизнь потом себе не простишь, увидишь!.. Потом локти будешь кусать, точно тебе говорю!.. (Рощин 1). [V.:] D'you love her?...Then what's wrong, chum? Hold on to her and never let her go! Otherwise you'll never forgive yourself as long as you live, mark my words!...You're going to kick yourself for this... (1b).

I

• НИ ПРИ ЧЕМ (тут, здесь) coll

[PrepP; Invar; subj-compl with быть]

=====

1. [subj: human or collect]

⇒ a person or group is not involved in the matter at hand (often implies that the person or group in question is not guilty in the given matter):

- X (тут) ни при чём≈ X has nothing to do with it (at all);

- X doesn't come into it at all;

- X plays no part in it;

- [in limited contexts] it's not X's fault (doing etc);

- X is not responsible <at fault etc>.

     ♦ "Ах, вы считаете, что во всём виновата я? А ваш Виктор был ни при чом?" (Трифонов 4). "Ah, you consider me guilty for everything? And your Viktor had nothing to do with it?" (4a).

     ♦ "Что ты всё валишь на Андропова? Он вообще ни при чём" (Солженицын 2). "Why do you keep blaming Andropov for everything? He doesn't come into it at all" (2a).

     ♦ Софья Александровна... не может простить Советской власти высылки Саши. Но если даже это ошибка, то Советская власть здесь ни при чём, от ошибок не избавлена никакая власть (Рыбаков 2). Sofya Alexandrovna was...unable to forgive the Soviet regime for Sasha's exile. But even if that had been a mistake, the Soviet regime as such was not at fault, there wasn't a government in the world that did not make mistakes (2a).

2. [subj: concr or abstr]

⇒ sth. has no relevance to the matter or topic at hand:

- X (тут) ни при чём≈ X has nothing to do with it < sth.> (at all);

- X is irrelevant (unrelated, beside the point).

     ♦...[Мадлена] сочинила роман под названием "Клелия (Римская история)". Римская история была в нём, собственно, ни при чём. Изображены были под видом римлян видные парижане (Булгаков 5).... [Madeleine] composed a novel she titled Clelie, A Roman Story. Properly speaking, Rome had nothing to do with the story at all. Under the guise of Romans, the novel depicted eminent Parisians (5a).

     ♦ [context transl] "Ты чего же - большевик?" - "Прозвище тут ни при чём... Дело не в прозвище, а в правде" (Шолохов 3). "What are you then-a Bolshevik?" "The name makes no difference....It's not the name that matters, but the truth" (3a).

II

• НИ ПРИ ЧЕМ остаться coll

[PrepP; Invar; subj-compl with остаться (subj: human)]

=====

⇒ one is left without anything at all, usu. without having attained sth. desired or expected:

- X остался ни при чём≈ X was left with nothing;

- X was left out in the cold.

     ♦ Всем дали премии, а я снова остался ни при чём. Everybody else got a bonus, but again I was left with nothing.

/аттык*/ 1) бить (об источнике. о фонтане). бить клю-чОм (сильной струёй, фонтаном); 2) извергаться (о вулкане); 3) лететь стрелОй.

Стать видным, рослым, возмужавшим.

Стать видным, рослым, возмужавшим.

2) зажечь огонь, зажечь свет;

послелог простр. до чего-л;

послелог простр. до места, находящегося перед чем-л;

послелог отдал. п. (употр. тж. с опред.-притяж. суф.) от кого-чего-л;

(-м-)

1) бог || божий;

2) диал. икона;

3) уст. небо, небеса;

2) весь; целый;

(-й-) полова, мякина || мякинный;

1) натягивание, натяжка, вытяжка || натянутый, вытянутый;

2) вздутие || вздутый, вспученный (о животе);

3) напряжение, мобилизация ( сил) || мобилизованный;

1) ость;

2) диал. мякина; охвостье;