-
1 Хиба
Хиба точїю кромҍ -
2 хиба
defect, demerit, drawback, shortcoming -
3 хиба
ж -
4 хиба
-и1) недоста́ток; ( с оттенком ошибка) погре́шность, опло́шность; ( упущение) проре́ха2) ( физическая неправильность) диал. изъя́н, поро́к -
5 хиба
hybaж.wada, usterka -
6 хиба
астр.; матем.; физ. дефе́кт, недоста́ток ( погрешность) -
7 хиба
ნაკლი, ხარვეზი -
8 хиба
загананедахоп -
9 хиба
hata, nuqsan, qusur, min, yañlış, ğalat -
10 хиба эт-
дарувати К. -
11 хиба натуралістична
ХИБА НАТУРАЛІСТИЧНА - поняття, започатковане Муром для спростування натуралізму в етиці, заперечення визначення морального емпіричними або метафізичними поняттями (коли благо саме по собі визначається тим, що сприяє життю). Поняття X. н. є семантичною конкретизацією логічного основоположення Г'юма (а також Канта) про хибність виведення належності, в т.ч. моральної, з буття або неприпустимість переходу від дескриптивних положень існування до нормативних положень належності (неправомірно з положення "х є корисним" виводити "ти повинен зробити ж"), що набуло подальшого розвитку в деонтичній логіці Маллі, Менгера і було узагальнене як "дилема Йоргенсона" В. ідповідно, такою ж хибою буде зводити об'єктивну значущість етичних норм до предметів і фактів соціальних та герменевтичних наук, які в змозі тільки описати моральні системи, норми та цінності окремих суспільств, а не обґрунтувати їх раціонально. Враховуючи X. н., представники комунікативної теорії (Апель, Габермас) звертаються до онтології інтерсуб'єктивності (дискурсу) як метаінстанції обґрунтування моральних належностей. З огляду на екологічну кризу поширюється тенденція метакритичної критики X. н., зокрема Йонасом, який заперечує ціннісно нейтральний статус природи, онтології фактичності загалом. Підсумовуючи ці дискусії, Гесле зазначає, що відмінність положень існування й належнісних аж ніяк не означає, що усе те, що є, доконечно суперечить тому, що повинно бути, а тільки свідчить, що те, що повинно бути, аж ніяк не випливає з того, що є. Гесле прагне поєднати суще й належне на засадах осучасненого теорією інтерсуб'єктивності об'єктивного ідеалізму.А. Єрмоленко -
12 натуралістична хиба
див. хиба натуралістична -
13 головна хиба
-
14 evceğiz
хиба́ра, хи́жина, лачу́га, доми́шко, избу́шка -
15 chyba
-
16 качаться
качиваться, качнуться хитатися, хитнутися, схитнутися, хилитатися, хилитнутися, хилятися, хильнутися, колих[в]атися, (с)колихнутися, киватися, кивнутися, хибатися, хибнутися, схибнутися. [Іде і не схитнеться (Київ). Голова, схитнулась, коса розвинулась (Рудан.). Кожна гілка сколихнулась (Грінч.). Кулак упав парубкові на шию важко - голова хильнулась набік (Грінч.). Яка ти бліда і страшна - аж хиляєшся (Г. Барв.). Глечик схитнувся і впав (Звиног.). Ой п'є Байда та й кивається (АД.)]. -ться (в люльке гамаке, на качелях и т. п.) - колих[с]атися (-шуся, -шешся), колихнутися, гойдатися, гойднутися, (сильно) вихатися, вихнутися. [А на вітах гойдаються нехрищені діти (Шевч.). Що гойднеться (павук), то нитка порветься (Л. Укр.)]. -ться от ветра (о растениях) - хитатися, хитнутися, гойдатися, гойднутися, хилитатися, хилитнутися, хилятися, хильнутися, коливатися, киватися, кивнутися, (о флаге) маяти. [Хитнувся вперед, немов верба од вітру (Коцюб.). Вітер повіває, сосна ся хиляє (Гол.). Очерет кивається над водою (Харківщ.). Прапори маяли од вітру (Київ)]. -ться от неустойчивости - хитатися, (с)хитнутися, хибатися, (с)хибнутися. [Пливе човен води повен, коли б не схитнувся (Пісня). Дошка хибається, не ступайте на ню (Звиног.). Човен хибається (Звиног.)]. Лодка -тся на волнах - човен гойдається (хитається) на хвилях. Маятник -тся - вагало хитається. Итти, -чаясь из стороны в сторону (о больном, пьяном) - іти хиляючись (коливаючись). Качающийся - що хитається, гойдається и т. д.* * *несов.; сов. - качн`уться1) (в гамаке, на качелях) гойда́тися, гойдну́тися; хилита́тися, хилитнутися; ( колыхаться) колиха́тися, колихну́тися, хиба́тися, хибну́тися, хи́бати, хибну́ти; ( колебаться) колива́тися, коливну́тися; ( шататься) хита́тися, хитну́тися2) (несов.: при убаюкивании) колиса́тися3) ( о маятнике) колива́тися, коливну́тися, хита́тися, хитну́тися -
17 колебаться
колебливаться, колебнуться коливатися, хитатися, хитнутися, похитнутися, схитнутися, колихатися, колихнутися, зрухнутися, хилитатися, хилитнутися, хилятися, хильнутися, хибатися и хибати, хибнутися, схибнутися, (качаться) гойдатися, гойднутися. [Синє море хитається (Сл. Гр.). Поспільство наше буде ще хитатись (Куліш). Хилитаються тіні (Коцюб.). Будівля світова страшно хилиталась (Рудан.). Човен хибається (Звин.). Полиця хибає - вже не стоїть (Сл. Гр.)]. -баться от ветра - коливатися, колихатися, хилитатися, хилятися, движіти (-жу, -жиш), маяти и (редко) маятися, (качаться) гойдатися від вітру. [Ой, у полі билинонька колихається (Хведор.). На вікнах хилитались од вітру білі завіси (Коцюб.). Ледве що маяла шата прозора (Л. Укр.). Листя на осиці движить та й движить (Звин.)];2) -баться (перен.: быть в нерешительности) - вагатися (гал. вагуватися), хитатися, хилятися. [Гордій трохи постояв, подумав, він вагався (Грінч.). Ми хиталися, ми вагалися і повернулися в цей бік (Грінч.). Старий зразу вагувався, чи приносити цілу кварту (горілки) (Франко)]. -ться в своём решении, в своих намерениях - вагатися (хитатися) в своїй постанові, в своїх намірах. -ться между кем, чем - хитатися (вагатися, хилятися) (по)між ким, чим. [Поет хитається між надією та зневір'ям (Єфр.). Україна поміж Татарвою й Литвою хилялася (Куліш). Він не хилявся між навіянням традиції, своєю поганою вдачею та випадковими причіпками (Ніков.)]. -блясь - вагаючись; хильцем. [Сірі люди, що йдуть хильцем то за одним, то за другим дурисвітом (Єфр.)]. Не -блясь - не вагаючись; без намислу. [Без намислу на чільнім місці сів (Л. Укр.)].* * *несов.; сов. - колебн`уться1) колива́тися, коливну́тися; хита́тися, хитну́тися; колихатися, колихну́тися, хилита́тися, хилитну́тися; хиба́ти, хибну́ти, несов. хиля́тися2) (несов. перен.: быть неустойчивым) колива́тися, хита́тися3) (несов. перен.: испытывать неуверенность) вага́тися; диал. вагува́тися -
18 недостаток
1) кого, чего - (отсутствие) брак (-ку) кого, чого, (нехватка) недостача, нестача кого, чого. [Брак фарб на своїй палітрі поет надолужує звуками (Рада). Брак відповідної літератури (Наш). Недостача досвідчених робітників (Пр. Правда). Недостача свіжого повітря (Франко). На всьому (у світлиці) є слід недостачі пильнування (Л. Укр.). Нестачу внутрішнього змісту силкується надолужити на самі нерви розрахованими словами (Рада)]. Вследствие -тка, по -тку чего - через брак чого, за браком чого, через те що бракує чого, бо бракує чого. [Через брак грошей мусіли спинитися всякі справи (Доман.). Неможливість дати місце певній особі через брак вакансії (Коцюб.)]. -ток воды, хлеба - брак (недостача) води, хліба, безвіддя (-ддя), безхліб'я (-б'я). [Декотрі од безвіддя та безхліб'я по степу падали (Куліш)]. -ток надлежащего надзора - брак належного догляду, малий догляд. -ток памяти, ума - брак пам'яти, розуму. -ток средств - а) брак засобів; б) (бедность) нестатки; см. ниже под 3);2) в чём - недостача чого и в чому, брак чого. [Ну, кажи: чого тобі недостача? (Звин.). Нам недобре: в нас хліба недостача (Звин.). Сього-того треба, жінка не вважає: тільки чого недостача, - в батька-матір лає (Грінч. III). Коли в манастирях був папірусу брак, ченці з рукопису старе письмо змивали (Вороний). Купив-би всього, та брак грошей (Сл. Гр.)]. Есть -ток в чём - бракує чого, є недостача в чому (чого), (описат.) скупо (тонко) на що и чого, (шутл.) посуха на що. [Скупо в мене на гроші (Кониськ.). В мене грошей тонко (Васильч.). Знать у вас на честь посуха, в нас - на копійки (Рудан.)]. Нет, не было -тка в ком, в чём - не бракує, не бракувало кого, чого, нема(є), не було недостачі в кому, в чому, (гал.) не хибує, не хибне, не хибувало, не хибло кого, чого. [В збірці поезій він показав і свої гарні прикмети, яких у його багато, так і хиби, яких йому теж не бракує (Н. Громада). Ні в чім не було недостачі (Квітка). Коли вже дано приклад, не хибло й наслідувачів (Павлик)]. Окажется -ток в чём - виявиться, що бракує (нестає, невистачає чого); забракне що и чого. Испытывать (терпеть), испытать -ток в чём - зазнавати (при отрицании ещё знати), зазнати недостачі (нужды: нужди) в чому, (иногда) нуждатися чим, бідувати на що, голодувати на що. [Не зазнали вони ні в чому недостачі (Коцюб.). Не знає душа його недостачі в нічому, чого бажає (Куліш). Злидар Максим поліном дров нуждавсь (Боров.). Найпаче бідує на штани (Корол.). На гребінці я не голодувала (Житом.)];3) (нужда) нестаток, недостаток (-тку), (чаще мн.) нестатки, недостатки (-ків), (редко) нестачі (-тач), (нищета, убожество) злидні (-нів). [Прийшов нестаток, забрав і остаток (Приказка). Товариші наскладали з нестатків своїх грошенят (Р. Край). Ціле його життя пройшло в бідності і недостатку (Франко). Виростав у злиднях та недостачах (Мирний)]. Жить в -тке - жити в (при) злиднях (при вбозтві, убого), злиднювати;4) (дефект, порок) вада, хиба, (из'ян) ґанджа (ж. р.), ґандж (-джу, м. р. и -джи, ж. р.) и ґанч (-чу, м. р. и -чи, ж. р.), догана, пригана. [В неї були свої вади, - наприклад, вона була дуже горда (Грінч.). Не вважаючи на дрібні вади в його творах, Шевченко єсть геній (Грінч.). Недобрий, кажеш, борщ? а яка-ж йому вада? (Звин.). Не будемо виправдувати хиб нашого народу (Грінч.). Добрість - наша певна хиба (Самійл.). Це в йому маленька хиба, маленька ґанджа (Н.-Лев.). Кінь - як сокіл, і ґанчу не має (Рудан.). Свита добра, ніде догани в ній нема (Звин.)]. Пороки и -тки - хиби й вади. Душевный -ток - душевна вада. Органический, природный -ток - органічна, природна вада (ґанджа). Телесный -ток - тілесна вада, (увечье) каліцтво. Находить, найти -тки в ком, чём - знаходити, знайти вади (хиби, ґанджу, ґандж, ґанч) в кому, в чому, ґанчувати кого, що, давати, дати догану (пригану, ганьбу) кому, чому. [Дівчина вередує з женихами, ґанчує (Гуманщ.). Свита добра, ніхто догани не дасть (Чигиринщ.)].* * *1) ( нехватка) недоста́ча, неста́ча; ( отсутствие) брак, -у, відсу́тність, -ностіза \недостаток тком, по \недостаток тку — за бра́ком, че́рез брак
нет \недостаток тка в ком-чём — не браку́є кого́-чого́, вистача́є кого́-чого́
2) ( нужда) неста́ток, -тку, недоста́ток, недоста́ча\недостаток тки — мн. неста́тки, -ків, недоста́тки; ( бедность) зли́дні, -нів
3) ( изъян) ва́да, дефе́кт, -у, ґандж, -у и -і; ( погрешность) хи́ба; ( недочёт) недо́лік, -у\недостаток к зре́ния — ва́да зо́ру
-
19 хижка
-и; уменьш.1) чула́н; клеть; ( поменьше) чула́нчик, клету́шка2) хи́жина; уменьш. хи́жинка; избу́шка; ( убогий домик) хиба́рка, хиба́ра -
20 хижчина
-и; уменьш.1) чула́н; клеть; ( поменьше) чула́нчик, клету́шка2) хи́жина; уменьш. хи́жинка; избу́шка; ( убогий домик) хиба́рка, хиба́ра
См. также в других словарях:
хиба — разве , южн., зап. (Даль), укр. хиба. Вероятно, из польск. сhуbа возможно, разве только . Далее см. хибать … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
Хиба — в исламском праве подарок, безвозмездная передача какой либо вещи в собственность другого человека. Условием хибы является иджаб (заявление о передаче вещи в подарок) и кабул (заявление о принятии подарка). Относительно хибы в Коране прямого… … Ислам. Энциклопедический словарь.
ХИБА — Подарок, дар. Синонимы: Буляк, Наиля, Нафиля, Хадия, Гатия. Татарские, тюркские, мусульманские женские имена. Словарь терминов … Словарь личных имен
ХИБА — нареч., южн., зап. нешто, разве, ли, или, ужли, неужто, будто. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
хиба — предл, кол во синонимов: 4 • или (24) • неужто (22) • нешто (6) • разве … Словарь синонимов
хиба́ра — ы, ж. разг. Небольшой убогий домик, лачуга. Вправо за [реку] Орлик шли мелкие хибары слободы. Лесков, Несмертельный Голован. Хибара, которую занимал Юдкин хозяин, состояла из двух половин, разделенных сенями с земляным полом. Гл. Успенский, День… … Малый академический словарь
хиба — и, ж. 1) Недогляд, помилка і т. ін. в чому небудь; недолік. 2) Негативна риса, ознака і т. ін. кого , чого небудь. 3) діал. Фізична вада, дефект. || Несправність … Український тлумачний словник
хиба — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
хиба — часц., прыназ. хіба, няўжо, толькі … Старабеларускі лексікон
хиба́рка — и, род. мн. рок, дат. ркам, ж. уменьш. к хибара; то же, что хибара. Маленькая, в два окна, хибарка, в которой жил дед, стояла на окраине города. М. Горький, В людях … Малый академический словарь
биха — хиба … Краткий словарь анаграмм
