-
1 голуба
азизам -
2 голуба
-
3 голуба
-ы α. κ. θ. (απλ.) βλ. голубчик. -
4 голуба
м, ж прост. обращ. азизам, ҷонам -
5 голуба сыр
Food industry: Blue Vinny cheese -
6 блакитна зірка
голуба́я звезда́Українсько-російський політехнічний словник > блакитна зірка
-
7 блакитна зоря
голуба́я звезда́ -
8 Янцзы
Голуба́я река Jangtse -
9 голубой
1) прил. azul claro, azul cielo, azul celeste; zarco (тк. о воде, о глазах)голубы́е глаза́ — ojos azules (zarcos)
2) прил. перен. ( идиллический) idílicoголуба́я мечта́ — sueño entrañable
голубо́й принц — príncipe azul
3) м. разг. homosexual m••голубо́й песе́ц — zorro azul
голуба́я кровь — sangre azul
* * *1) прил. azul claro, azul cielo, azul celeste; zarco (тк. о воде, о глазах)голубы́е глаза́ — ojos azules (zarcos)
2) прил. перен. ( идиллический) idílicoголуба́я мечта́ — sueño entrañable
голубо́й принц — príncipe azul
3) м. разг. homosexual m••голубо́й песе́ц — zorro azul
голуба́я кровь — sangre azul
* * *adj1) gener. azul, azul celeste, azul cielo, azul claro, (о цвете) mexico, zarco (о глазах)2) colloq. homosexual3) sl. trucha, palomo cojo, truchón4) liter. (идиллический) idйlico -
10 глина
гли́н||аargilo;\глинаистый argila, argileca;\глинаяный argila.* * *ж.arcilla f, barro m, alfar mбе́лая (фарфо́ровая) гли́на — arcilla blanca, caolín m
голуба́я гли́на — greda f
огнеупо́рная, гонча́рная гли́на — arcilla refractaria (plástica, figulina)
изде́лия из гли́ны — artículos de alfarería (de barro)
необожжённая (обожжённая) гли́на — arcilla cruda (cocida)
обма́зывать (покрыва́ть) гли́ной — arcillar vt
цве́та гли́ны — arciláceo
* * *ж.arcilla f, barro m, alfar mбе́лая (фарфо́ровая) гли́на — arcilla blanca, caolín m
голуба́я гли́на — greda f
огнеупо́рная, гонча́рная гли́на — arcilla refractaria (plástica, figulina)
изде́лия из гли́ны — artículos de alfarería (de barro)
необожжённая (обожжённая) гли́на — arcilla cruda (cocida)
обма́зывать (покрыва́ть) гли́ной — arcillar vt
цве́та гли́ны — arciláceo
* * *ngener. arcilla, alfar, barro -
11 кровь
кровьsango.* * *ж.sangre fгоря́чая кровь перен. — sangre ardiente
голуба́я кровь перен. — sangre azul
прили́в крови — congestión f, hiperemía f
зараже́ние крови — septicemia f
останови́ть кровь ( из раны) — cortar la hemorragia
перелива́ть кровь мед. — hacer (la) transfusión de (la) sangre
пусти́ть кровь мед. уст. — sangrar vt
истека́ть кровью — desangrarse
в крови́ — ensangrentado, cubierto de sangre
••у́зы крови — lazos consanguíneos
э́то у него́ в крови́ — lo lleva en la sangre
войти́ в кровь и плоть — arraigar vi
кровь кипи́т — hierve (arde) la sangre
кровь игра́ет — bulle la sangre
кровь бро́силась (ки́нулась) ему́ в го́лову (в лицо́) — se le subió la sangre a la cabeza
кровь сты́нет (ледене́ет) в жи́лах (от страха и т.п.) — se hiela la sangre en las venas
се́рдце кровью облива́ется — el corazón sangra
глаза́, на́ли́тые кровью — ojos inyectados en sangre
проли́ть кровь (за + вин. п.) — dar (derramar, verter) su sangre (por)
смыть кровью оби́ду — lavar las ofensas con sangre
пить, соса́ть чью́-либо кровь — chupar la sangre de alguien
обагри́ть ру́ки кровью — mancharse las manos con (de) sangre
купа́ться в крови́ — bañarse en sangre
по́ртить кровь ( кому-либо) — hacer mala sangre (a)
по́ртить себе́ кровь — pudrirse (quemarse) la sangre; hacerse mala sangre
изби́ть в кровь (до́ крови) — golpear hasta sangrar
хоть кровь и́з носу разг. — aunque cueste la vida
кровь с молоко́м (о цвете лица́) — colorado como una manzana
ма́лой кровью — con pocas pérdidas
крови жа́ждать — tener sed de sangre
кровью па́хнет — huele a sangre, habrá (correrá) sangre
писа́ть кровью — escribir con sangre
* * *ж.sangre fгоря́чая кровь перен. — sangre ardiente
голуба́я кровь перен. — sangre azul
прили́в крови — congestión f, hiperemía f
зараже́ние крови — septicemia f
останови́ть кровь ( из раны) — cortar la hemorragia
перелива́ть кровь мед. — hacer (la) transfusión de (la) sangre
пусти́ть кровь мед. уст. — sangrar vt
истека́ть кровью — desangrarse
в крови́ — ensangrentado, cubierto de sangre
••у́зы крови — lazos consanguíneos
э́то у него́ в крови́ — lo lleva en la sangre
войти́ в кровь и плоть — arraigar vi
кровь кипи́т — hierve (arde) la sangre
кровь игра́ет — bulle la sangre
кровь бро́силась (ки́нулась) ему́ в го́лову (в лицо́) — se le subió la sangre a la cabeza
кровь сты́нет (ледене́ет) в жи́лах (от страха и т.п.) — se hiela la sangre en las venas
се́рдце кровью облива́ется — el corazón sangra
глаза́, на́ли́тые кровью — ojos inyectados en sangre
проли́ть кровь (за + вин. п.) — dar (derramar, verter) su sangre (por)
смыть кровью оби́ду — lavar las ofensas con sangre
пить, соса́ть чью́-либо кровь — chupar la sangre de alguien
обагри́ть ру́ки кровью — mancharse las manos con (de) sangre
купа́ться в крови́ — bañarse en sangre
по́ртить кровь ( кому-либо) — hacer mala sangre (a)
по́ртить себе́ кровь — pudrirse (quemarse) la sangre; hacerse mala sangre
изби́ть в кровь (до́ крови) — golpear hasta sangrar
хоть кровь и́з носу разг. — aunque cueste la vida
кровь с молоко́м (о цвете лица́) — colorado como una manzana
ма́лой кровью — con pocas pérdidas
крови жа́ждать — tener sed de sangre
кровью па́хнет — huele a sangre, habrá (correrá) sangre
писа́ть кровью — escribir con sangre
* * *n1) gener. sangre, cruor2) poet. púrpura -
12 голубой
-
13 кровь
ж.sang mприли́в крови — congestion f; hypérémie f ( scient)
пусти́ть кровь — saigner vt
истека́ть кровью — perdre son sang
разби́ть, изби́ть в кровь — mettre en sang
он весь в крови́ — il est couvert de sang, il est tout sanglant
••голуба́я кровь — sang bleu
глаза́, нали́тые кровью — les yeux injectés
проли́ть кровь за Ро́дину — verser son sang pour la Patrie
по́ртить себе́ кровь разг. — se faire du mauvais sang, se faire de la bile
смыть кровью оби́ду — laver une injure dans le sang
пить чью́-либо кровь разг. — sucer le sang de qn
обагри́ть ру́ки кровью — tremper ses mains dans le sang
купа́ться в крови́ — se baigner dans le sang
кровь бро́силась ему́ в лицо́, в го́лову — le sang lui monta au visage, à la tête
се́рдце кровью облива́ется — mon cœur saigne
у неё кровь сты́нет от стра́ха — la peur lui glace le sang
э́то у него́ в крови́ ( унаследовано) — il a cela dans le sang
у него́ горя́чая кровь — il a le sang chaud
у него́ кровь игра́ет — le sang lui bout dans les veines
(она́) кровь с молоко́м разг. — (elle a) un teint de lis et de rose
* * *n1) gener. sang2) simpl. jus de groseille3) argo. marasquin, raisin -
14 вид
1) (образ, подобие, наружность) вигляд, образ, подоба, постать, постава, стать, (к)шталт, визір (р. -зору), врода. [Мати веселий (гордий, сумний, нужденний) вигляд. Дух святий прийняв подобу (постать) голуба. Постава свята, а сумління злодійське]. В таком виде - в такому вигляді, в такій постаті. В наилучшем виде - в найкращому вигляді, в найкращому світлі, як-найкраще. В п'яном виде, в трезвом виде - по-п'яному, п'яним бувши, по-тверезому, тверезим бувши. Внешний (наружный) вид - зверхній (надвірній) вигляд, врода. На вид, с виду - на вигляд, на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з погляду, з виду, з лиця. [Пшениця гарна на взір]. Странный на вид - дивний з погляду, дивного вигляду, дивно виглядаючи. При виде - бачучи, побачивши. Под видом кого, чего - наче-б то хто, що, ніби-то хто, що, в вигляді кого, чого, в образі кого, чого, під позором кого, чого. В виде наказания ему решено… - за кару йому визначено… В виде опыта, милости - як спроба[у], як ласка, за ласку. Иметь вид кого, чего, представляться в виде кого, чего - мати подобу, вигляд кого, чого, виглядати, показуватися, видаватися, як (немов) хто, як що и ким, чим. [Гарне хлоп'я, шкода тільки, що паненям визирає. Виглядає немов винний]. Делать, сделать вид - удавати, удати кого, чинитися ким, виставляти себе як, що. [Удавати невинного, удавати ображеного. Удавав, немов спить. Старе виставляє себе, що не скоро їсть]. Принимать, принять какой-л. вид - набирати, -ся, якого вигляду, перейматися видом, брати (узяти) на себе лице (лик). Подавать, показывать вид - давати в знаки, давати ознаку, вдавати ніби. Не показывать и вида, что… - і навзнаки не давати, що…;.2) (матем.: форма, фигура) стать, подоба, форма, вигляд;3) (ландшафт, пейзаж) крайовид, вигляд, вид. [Чудовий гірський крайовид. Ой, що за чудові вигляди тут у вас і на річку й за річку (Н.-Лев.). Вид навкруги був сумний];4) (видимость, возможность быть видимым): На виду - на оці, на видноті. Быть на виду у кого-л. - бути в оці, в очу, перед очима, перед віччю в кого. [Перед очима в хижої татарви]. Иметь в виду кого, что (рассчитывать на кого, на что) - мати на увазі (на оці) кого, що, важити на кого, на що. [Письменник, що важить і на сільського читача…]; (принимать во внимание, сообразоваться) - оглядатися, уважати на кого, на що, мати кого (що) на думці, на оці, в очу, на увазі, думати на кого. [Народоправство централістичне раз-у-раз оглядатиметься на потреби центральних людей більш, ніж на наші (Єфр.). Передовики лядської політики мали в очу саме панство (Куліш). На кого ви думаєте? = кого вы имеете в виду?]. Имелось в виду - була думка. Имея в виду, что… - маючи на увазі (на оці), що…, уважаючи на те, що… В виду того, что… - з огляду[ом] на те, що… В виду (чего) - через що, уважаючи на що, з оглядом[у] на що, тим що… В виду ранней весны - уважаючи (з огляду[ом]) на ранню весну. Ставить кому на вид - виносити кому перед око, звертати чию увагу, подавати кому на увагу, виставляти (завважати) кому. Скрыться из виду - загубитися, щезнути з очей. Выпустить из виду - спустити з уваги, з очей, забутися. Итти за кем, не выпуская из виду - іти за ким назирцем (назирці), наглядом (наглядці). Для виду - про (людське) око, для [ради] годиться, на визір, для призору. [Аби був на визір]. Ни под каким видом - жадним способом, ні в якому разі. Видом не видать - зазором не видати, і зазору немає;5) (разновидность) відміна, порідок, відрід (р. -роду), вид. [А це дерево вже иншого порідку];6) (биол.) відміна, вид. [Численні відміни звірів];7) пашпорт, посвідка, картка (на перебування, на проживання десь);8) (грам.) вид, форма. [Вид недоконаний, доконаний, одноразовий];9) виды, -ов, мн. - думка, гадка, намір, мета, сподіванки. Из корыстных видов - за-для корисної мети. В видах чего - за-для чого, маючи на увазі щось, за-для якихсь виглядів. В служебных видах - за-для виглядів (в в-ах) службових. Иметь виды на кого, на что - бити (цілити, важити) на кого, на що, накидати оком на кого, на що. [Не дуже б'є на кріпацьких парубків (Мирн.)]. Виды на урожай, на будущее - сподіванки (вигляди) на врожай, на майбутнє. Видать виды - бувати (бути) в бувальцях, у Буваличах. Видавший виды - обметаний, бувалий.* * *I1) ( внешность) ви́гляд, -у; ( облик человека) о́браз, подо́ба, по́стать, поста́ва; ( состояние) стан, -у2) (перспектива, открывающаяся взору) вид, ви́гляд; ( пейзаж) краєви́д, -у, крутови́д, -у3)ви́ды — (мн.: планы, расчёты) ви́ди, -дів, пла́ни, -нів; ( перспективы) перспекти́ви, -ти́в; ( намерения) на́міри, -рів
4) ( паспорт) вид; по́свідка\вид на жи́тельство — по́свідка на прожива́ння
быть на виду́ у всех — бути на виду́ (на оча́х, перед очи́ма) в усіх
в ви́де чего́ — у ви́гляді чо́го; (в качестве чего-л.) як що
вида́вший ви́ды — бува́лий, яки́й (що) бува́в у бува́льцях, сущ. бува́лець, -льця
де́лать, сде́лать \вид — удава́ти, уда́ти
для ви́да — для (задля) годи́ться; про лю́дське́ о́ко
из ви́ду (из ви́да) скры́ться — зни́кнути (ще́знути, пропа́сти) з оче́й
име́ть в виду́ — ( предполагать) ма́ти на ува́зі; ( иметь намерение) ма́ти на́мір, збира́тися
име́ть в виду́ кого́-что — ма́ти на ува́зі (на меті́, на ду́мці) кого що
на виду́ — на видноті́
II биол., лингв.на \вид ду́ у всех — на оча́х (пе́ред очи́ма, на виду́) у всіх; ( публично) прилю́дно
и пр. вид, -у\вид расте́ний — вид росли́н
ви́ды обуче́ния — ви́ди навча́ння
-
15 золочёный
и Золоченый прил. золочений, позолочений, позолочуваний, (в поэзии) позлотистий, златомальований (Шевч.). [Що в голуба та сивая голова, а в голубки позолочувана (Пісня)].* * *прил.золо́чений, позоло́чений, ви́золочений -
16 лазоревка
пт. Parus coeruleus L. синиця блакитна.* * *орн.блаки́тна (голуба́) сини́ця -
17 ли
и ль союз чи (ставится впереди вопроса); (при усиленном вопросе, сомнении) чи-ж, чи то, чи то-ж, а чи; (в вопрос. предл. после отриц. ещё) хіба (разве). [Турботно дожидали, чи не одужає Маруся (Грінч.). Чи винна-ж (да виновата ли) голубка, що голуба любить? Чи винен той голуб, що сокіл убив? (Шенч.). Адже вода позаливала всі закапелки, - чи то-ж виберуть її звідти? (Грінч.)]. Дома ли он? - чи він (у)дома? чи (в)дома він? Скоро ли он приедет? - чи скоро він приїде? Правду ли вы говорите? - чи ви правду кажете? Будет ли этому конец, или не будет? - чи буде цьому край, чи не буде? Не лучше ли без детей? - чи не краще без дітей? (с оттенком сомнения) без дітей чи не краще? Доживём ли до того? - чи доживемо до того? (с сомнением) може до того чи й доживемо. Не всё ли равно? - чи-ж не однаково? Хіба не однаково? Я ль не молодец? - чи-ж я не козак? Так ли? - а чи так воно? Ой ли?! - ов! овва! [«Перевелися тепер рицарі в Січі.» - «Овва!» - гукнув тут на всю світлицю Кирило Тур (Куліш)]. Что ли; ну ли - чи що. [Що він там чортів сліпить, чи що? (Номис)]. Да ну ли, иди уже! - та ну-бо йди вже, чи що! Ли - ли - чи - чи, чи - а чи, чи - чи то, чи то - чи, чи то - чи то. [Чи жать, чи не жать, а сіяти треба (Шевч.). На що він моргає, - чи на мої воли, а чи на корови, чи на моє біле личко, чи на чорні брови (Гнід.). Будьмо скрізь українцями - чи то в своїй хаті, чи в чужій, чи то в своєму краї, чи на чужині (Коцюб.). Чи то летять над містом літні хмарини, чи то змагається з нічними сутінками блідий світанок листопаду, а чи сонце спадає в імлу затишної долини (М. Зеров)]. Тот ли, другой ли - чи той, чи (хто, хтось) инший. Близко ли, далеко ли - чи близько, чи далеко. Так ли, не так ли, - мне безразлично - чи так, чи не так, - мені байдуже.* * *I част., союз; тж. льчи (преим. ставится в начале предложения); (при усиленном вопросе, сомнении) чи ж, чи то ж, а чиII(мера длины и веса в Китае и др.) лі (нескл., с.) -
18 прострачивать
-строчить перестрочувати, перестрочити, (о мног.) поперестрочувати що чим; срв.I. Простёгивать. Простроченный - перестрочений, перестрочуваний. [У голуба сизая голова, а в голубки позолочувана, чорним шовком перестрочувана (Пісня)]. -чиваемый - перестрочуваний. -ться - перестрочуватися, перестрочитися, бути перестроченим. [Отут чобіт перестрочується в одну смужку, а отут - у дві (Звиног.)].* * *несов.; сов. - простроч`итьпрошива́ти, проши́ти -
19 голубой
1) ( о цвете) (light / sky) blue2) ирон. ( идеализированный) idealistic, romantic; idyllic3) разг. ( гомосексуальный) gayв э́том ба́ре ча́сто быва́ют голубы́е — this bar is frequented by gays
••голубо́й песе́ц зоол. — blue fox
голубо́й экра́н — the small silver screen ( television)
голуба́я мечта́ — smb's cherished / rosy / golden / sweet dream
голубо́е то́пливо — (natural) gas
-
20 твердь
ж. книжн.1) уст. ( небосвод) firmament, vault of heavenголуба́я твердь — the blue vault of heaven
2) (земля, тж. земна́я твердь, твердь земли́) dry land, solid earth; terra firma шутл.3) ( твёрдая поверхность) solid surface
- 1
- 2
См. также в других словарях:
ГОЛУБА — ГОЛУБА, ы, муж. и жен. (прост.). Ласково фамильярное обращение к кому н. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
голуба — сущ., кол во синонимов: 5 • возлюбленная (50) • голубок (4) • дорогуша (5) • … Словарь синонимов
ГОЛУБА — Офимья Семенова дочь, прозвище Голуба , псковская кабальная. 1598. А. К. II, 118 … Биографический словарь
Голуба затока — власна назва населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
Голуба — м. и ж. Употребляется как ласково фамильярное обращение к мужчине или женщине. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
голуба — голуба, голубы, голубы, голуб, голубе, голубам, голубу, голуб, голубой, голубою, голубами, голубе, голубах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
голуба — гол уба, ы, муж. и жен … Русский орфографический словарь
голуба — (1 м и ж); мн. голу/бы, Р. голу/б … Орфографический словарь русского языка
голуба лінія — Межа, що відзначає лінію висот забудованої ділянки., кварталу тощо. Складається історично і по можливості зберігається в процесі реконструкції охоронних територій сучасних міст. Іноді вживається термін блакитна лінія … Архітектура і монументальне мистецтво
голуба — ы; м. и ж. Разг. Ласково фамильярное обращение к кому л. Совсем вы заработались, г.! … Энциклопедический словарь
голуба — ы; м. и ж.; разг. Ласково фамильярное обращение к кому л. Совсем вы заработались, голу/ба! … Словарь многих выражений
