Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

ВАНО

  • 1 Вано

    Ivan рус., Ioann др.-евр., Yanka бел., Jan пол., Janis латыш., Vano груз., John англ., Joahan нем., Jean фр., Juan исп.
    Имя произошло от еврейского "Иоанн", что в переводе означает "божья милость".

    Дополнительный универсальный русско-английский словарь > Вано

  • 2 жёвано-пережёвано

    adj

    Universale dizionario russo-italiano > жёвано-пережёвано

  • 3 основать

    основа́ть
    1. fondi;
    establi (учредить);
    2. (основать) bazi;
    на чём э́то осно́вано? sur kio tio ĉi sin bazas (или baziĝas)?;
    \основаться (поселиться) ekloĝi, loĝiĝi;
    sin aranĝi (устроиться).
    * * *
    сов., вин. п.
    1) fundar vt
    2) на + предл. п. ( обосновать) basar vt, fundamentar vt

    э́то ни на чём не осно́вано — no tiene ningún fundamento

    на чём э́то осно́вано? — ¿en qué está basado esto?

    * * *
    сов., вин. п.
    1) fundar vt
    2) на + предл. п. ( обосновать) basar vt, fundamentar vt

    э́то ни на чём не осно́вано — no tiene ningún fundamento

    на чём э́то осно́вано? — ¿en qué está basado esto?

    * * *
    v
    gener. (обосновать) basar, (îáðàçîâàáüñà) fundarse, (ïîñåëèáüñà) establecerse, fundamentar, fundar

    Diccionario universal ruso-español > основать

  • 4 неожиданно

    нрч. несподівано, несподіванкою, (редко) неспогадано, (невзначай) зненацька, зні[е]чев'я, невбачай, ненароком, нечайно, (врасплох) ненадійно, (диал.) знеобачки[а], знезнанки, знезнямки, зненазнімка, знетельки, знетелька, (вдруг) раптом, раптово, нагло, спрожогу. [«Скажіть: ви в політиці радикал?» - несподівано спитав мене він (Крим.). Десь берези хвартушок; і несподівано птичка (П. Тичича). Він не помітивши несподівано наткнувся на Храпкових (Ле). Находить на його несподіванкою і неможливо попередити (Корол). Собака, гавкнувши зненацька, прожогом кинувся до брами (Кониськ.). Коли зненацька чую: «Ось Байдари!» (Л. Укр.). Лихо так зненацька підкралося (Коцюб.). Як ось знечев'я вбіг Меркурій засапавшися до богів (Котл.). Ненароком акація зацвіла вдруге (Звин.). Міцна рука його плеча нечайно дотулилась (Франко). Ненадійно у ночі напали на чату опришки (Маковей). Знеобачка Настин регіт почувся (М. Вовч.). Струнка тінь знезнанки спинилася (Васильч.). Знетелька шурхнула маленька сіренька пташка (Основа 1863). Якесь так знетелька верть на закаблуках та зирк на парти (Яворн.). Аж раптом її чоловік вертається додому (Липовеч.). Раптом дощ! А ми з тобою йшли бульваром через луку (Крим.). Раптово спитала їх пані Висока (Н.-Лев.)].
    * * *
    нареч.
    несподі́вано; ( невзначай) знена́цька; ( внезапно) рапто́во; ( вдруг) ра́птом; диал. зне́бачки, знео́бачка, знео́бачки

    Русско-украинский словарь > неожиданно

  • 5 основать

    основа́ть
    1. fondi;
    establi (учредить);
    2. (основать) bazi;
    на чём э́то осно́вано? sur kio tio ĉi sin bazas (или baziĝas)?;
    \основаться (поселиться) ekloĝi, loĝiĝi;
    sin aranĝi (устроиться).
    * * *
    сов., вин. п.
    1) fundar vt
    2) на + предл. п. ( обосновать) basar vt, fundamentar vt

    э́то ни на чём не осно́вано — no tiene ningún fundamento

    на чём э́то осно́вано? — ¿en qué está basado esto?

    * * *
    1) fonder vt

    основа́ть музе́й — fonder un musée

    2) ( обосновать) baser vt, fonder vt, asseoir vt

    э́то ни на чём не осно́вано — c'est dépourvu de fondements

    Diccionario universal ruso-español > основать

  • 6 изумление

    дивування, здивування, (гал.) здивовання, чудування, з(а)чудовання, зачудовання, подив (-ву), подивління, здуміння (Л. Укр.). От -ния - з дива, з подиву, з дивування, з зачудовання. В -нии - у диві, у подиві, у дивуванні, здивований, з(а)чудований. Притти в -ние - см. Изумиться.
    * * *
    по́див, -у, здивува́ння, здиво́вання, дивува́ння, зачудо́вання, зачудува́ння, зчудува́ння

    в \изумление нии — у по́диві, у здивува́нні, у здиво́ванні, у зачудо́ванні, [вкрай] здиво́ваний (зачудо́ваний), здиво́вано, зчудо́вано

    досто́йный \изумление ния — гі́дний (ва́ртий) по́диву (зачудо́вання)

    к велича́йшему \изумление нию — на превели́кий по́див, на превели́ке здивува́ння (здиво́вання)

    от \изумлениения — від (з) по́диву, від (із) здивува́ння (здиво́вання, зачудо́вання)

    приводи́ть, привести́ в \изумление ние — дивува́ти (диву́ю, диву́єш), здивува́ти, виклика́ти, ви́кликати по́див

    приходи́ть, прийти́ в \изумление ние от кого́-чего́ — дивува́тися, здивува́тися кому́-чому́ (з кого-чого, на кого-що, ким-чим)

    с \изумление нием — з по́дивом, із здивува́нням, із здиво́ванням, з дивува́нням, із зачудо́ванням, здиво́вано

    Русско-украинский словарь > изумление

  • 7 изумлённо

    здивовано, з(а)чудовано, з подивом, дивуючись.
    * * *
    нареч.
    [вкрай] здиво́вано, з по́дивом, із здивува́нням, із здиво́ванням, з дивува́нням, з зачудо́ванням; вра́жено, зачудо́вано, зчудо́вано

    Русско-украинский словарь > изумлённо

  • 8 нападать

    I. см. Нападывать.
    II. напасть
    1) нападати, напасти на кого и кого, (со всех сторон) о(б)падати, о(б)пасти, (шутл.) обаранювати, обаранити, (обседать) обсідати, обсісти кого, (о мног.) понападати, поо(б)падати, пообсідати; (о войске и перен. ещё) бити, ударяти, ударити на кого, чинити, учинити напад, (делать набег) наскакувати, наскочити на кого. [Аж тут раптом двадцять тисяч на них (козаків) нападають (Рудан.). Сорок комісарів в замку цім мене напали (Грінч.). Собаки обпали тих людей (Бердич.). Опала його сарана (Куліш). Діти обаранили мене за гостинцями (Н.-Лев.). Бджоли як обаранили його! (Манж.). А тим часом орендарів обсіли комахи (Рудан.). І хоче ворогом на тебе бити (Куліш). Ми вдарим несподівано на їх (Грінч.). Наскочив на наш хутір загін татарський (Тобіл.)]. -пасть врасплох - напасти несподівано (зненацька) на кого и кого, заскочити несподівано, збігти кого. [Тепер ляхи збіжать нас п'яних (Куліш)]. -дать, -пасть на еду - допадатися (припадати), допастися (припасти) до їжі, накидатися, накинутися на їжу;
    2) (взъедаться, напускаться, на кого) нападатися, напастися, напосідатися, напосістися, насідатися, насістися на кого, насідати, насісти кого, накопуватися, накопатися, нагрібатися на кого, напастувати кого, (приставать к кому) наскіпуватися и наскіпатися, наскіпатися, накасуватися и накасатися (несов.), накасатися (сов.) наважувати на кого. [Жінки найбільше нападалися на Ївгу (Грінч.). Напосілися злодії раз на мужика (Рудан.). Чого ти насідаєшся на мене? (Сл. Гр.). Дома насів жінку, чому не йшла боронити (Кониськ.). Чого це ви всі накопалися на мене? (Звин.). Я вам усе даю, а ви ще й нагрібаєтеся на мене! (Звин.). Чого це ти на парубка наскіпався? що він зробив тобі таке? (Мирний). Та чого ти накасаєшся на мене? (Харківщ.). Жінка як накасалась: «Біжи та й біжи за околицю!» (Г. Барв.). Защо ви всі наважуєте на мене? (М. Вовч.)]. -дать, -пасть на что (осуждать, критиковать) - нападати(ся), напасти(ся), ударяти, ударити на що, напастувати що. [На цю книгу часом нападалися (Грінч.). Ударив з своєю критикою на двоперсне знамення (Короленко). Духовний уряд гостро напастує шлюбну розлуку (Доман.)];
    3) (наталкиваться, встречать) нападати, напасти на кого, на що, натрапляти, натрапити на кого и кого, на що, наскакувати, наскочити на кого, на що, упадати, упасти на кого, надибати, надибати, здибати, здибати, (диал.) нагибувати, нагибати кого, що. [Ходив, ходив і таки напав на таких (Стор.). Чув якесь незадоволення, не натрапивши на те, що повинно бути його заняттям (Франко). Заблудив у лісі, та на щастя надибав карбівничого (Сл. Ум.). Ходив лісом та нагибав стільки полуниць (Грінч.). Утікав перед вовком, а впав на ведмедя (Номис)]. -пасть на след - напасти (натрапити) на слід, узяти слід кого, чий. [Нах тільки слід мерщій-би взяти, то не сховаються вони й у хмарах (Тобіл.)];
    4) (овладевать, одолевать) нападати, напасти кого и на кого, опадати, опасти кого, находити, найти на кого. [Щоб не потерпіти від диких капризів, що нападали його якось раптом (Франко). Хіба не всякого з вас иноді нападав безпричинний смуток? (Крим.). Чогось мене позіхи напали (Переясл.)]. На него -пала лень - його обсіли лінощі (ліньки, баглаї). На меня -пал сон - на мене найшов сон, мене взяв сон. -дает, -пал страх - страх нападає (падає, находить), напав (найшов) на кого, страх опадає (посідає), опав (посів) кого. [Такий страх на мене пада, що й сказати вам не можу (Поділля). Находили на неї якісь страхи (Сл. Гр.)].
    * * *
    I нап`адать
    см. нападать II
    II напад`ать
    несов.; сов. - нап`асть
    1) (на кого-что) напада́ти, напа́сти, -паду́, -паде́ш (на кого-що); ( совершать нападение) учиня́ти на́пад, учини́ти (учиню́, учи́ниш) на́пад (на кого-що); ( одолевать) обсіда́ти, обсі́сти, -ся́де и мног. пообсіда́ти (кого-що); ( со всех сторон) обпада́ти, обпа́сти и мног. пообпада́ти, опада́ти, опа́сти и мног. поопада́ти (кого-що); (набрасываться на что-л.) допада́тися, допа́стися, -паду́ся, -паде́шся (до чого)
    2) ( напускаться) напада́ти, напа́сти; напада́тися, напа́стися, наскіпуватися, -пуюся, -пуєшся и наскіпа́тися, наскі́патися, напосіда́тися, напосі́стися, -ся́дуся, -ся́дешся
    3) ( наталкиваться) натрапля́ти, натра́пити, -тра́плю, -тра́пиш, напада́ти, напа́сти

    не на того́ (не на ро́бкого, не на дурака́) \нападать па́л — не на то́го (не на боязко́го, не на полохли́вого, не на ду́рня) натра́пив (напа́в)

    III напад`ать
    несов.; сов. - нап`адать и нап`асть
    (падая, скопляться) напада́ти, напа́дати

    Русско-украинский словарь > нападать

  • 9 невзначай

    нрч.
    1) (неожиданно) несподівано, зненацька. [Несподівано набрів на той будинок, що довго не міг його відшукати (Київ). Вітер зненацька налітав на військо враже (Галуз.). Як виглянув в вікно зненацька, прийшов Латин в великий страх (Котл.). Заздрість зненацька десь ворухнулась глибоко (Ледянко)];
    2) (вдруг) раптом, раптово, зненацька, нагло, як стій. [Чи не здурів ти раптом? (Київ). Іспити призначили раптом (зненацька), без попередження (Київ). Ще часом помреш нагло! (Київ). Я до вас сама ладналася занести гроші, але-ж як стій занедужала (Крим.)];
    3) (неумышленно) невмисне[о], ненавмисне[о], (пров.) незнарошна. [Я не(на)вмисне сказав це (Київ). Незнарошна стукнули ліктем об шибку (Звин.). «Від кого-ж я тікала? - так бігла, та на старого пана й наскочила.» - «Так незнарошна-б то?» (Мирний)];
    4) (случайно) випадково, випадком, зненацька, (диал.) невбачай, (ненароком) ненароком. [Я зустрівся з ним випадково (Київ). Він натрапив зненацька на своє відкриття (Кінець Неволі). Бач, невбачай, та й попав (Номис). Чудна пригода з чоловіком, що ненароком загруз у меду (Україна)].
    * * *
    нареч.
    1) ( неумышленно) ненавми́сно, ненавми́сне, неуми́сно, неуми́сне; ( ненамеренно) ненаро́ком; ( случайно) випадко́во, випа́дком
    2) ( неожиданно) знена́цька, несподі́вано

    Русско-украинский словарь > невзначай

  • 10 недоумевающе

    нрч. недомисленно; (нерешительно) нерішуче; срв. Недоуменно. [Полковник подививсь на його недомисленно (Корол.)].
    * * *
    нареч.
    не розумі́ючи; ( колеблясь) вага́ючись, з вага́нням; ( изумлённо) здиво́вано, зачудо́вано, зчудо́вано; ( нерешительно) нерішу́че; ( озадаченно) спантели́чено; ( растерянно) розгу́блено

    Русско-украинский словарь > недоумевающе

  • 11 недуманно

    нареч.
    несподі́вано

    \недуманно но нега́данно — несподі́вано-нега́дано, несподі́вано й нега́дано

    Русско-украинский словарь > недуманно

  • 12 нежданно

    нареч.
    нежда́но; ( неожиданно) несподі́вано; ( невзначай) знена́цька

    \нежданно но-нега́данно — нежда́но-нега́дано, нежда́но й нега́дано, нежда́но-несподі́вано, несподі́вано-нега́дано

    Русско-украинский словарь > нежданно

  • 13 некто

    I. мест, неопр. хтось, (при имени, фамилии ещё) такий (собі), якийсь собі; один якийсь (такий), на ім'я; один якийсь (такий), на прізвище; срв. Некий 1. [Байку українську після Гребінки репрезентують провінціяли: такий собі Мазюкевич в 50-х роках у Київі видав чотирнадцять байок Крилова в українському перекладі (М. Зеров)]. -то Шмидт рассказывал мне, что… - такий (собі) Шмідт (один такий (якийсь), на прізвище Шмідт,) розповідав мені, що… -то в сером - хтось у сірому. [Андреєв полюбляє схематичні персонажі: Хтось у сірому, Той, що дістає поличинки, - такі їх імена (М. Зеров)].
    II. (Не кто) мест. указат.-отриц.
    1) (никто не) ніхто не; (не кто иной) не хто(сь) инший, ніхто инший. -то тебя просил - ніхто тебе не просив. Не кого зовут, - тебя - не кого(сь) иншого кличуть (нікого иншого не кличуть), а тебе; не кого(-ж) кличуть, як тебе. Не кому говорят, что не тебе - не кому(сь) иншому кажуть (нікому иншому не кажуть), а тобі;
    2) (с переносом удар. на отрицание - в косв. пад.). Некого - нема(є) (прош. вр.: не було, буд.: не буде) кого, нікого. Мне -го просить об этом - мені нікого (мені нема кого, я не маю кого) просити про це. Некому - нема(є) кому, нікому. [Нема кому запитати, за що їх убито (Шевч.). Розкрив-би я своє серце, та нікому (Куліш)]. Некем - нема(є) ким, ніким. Не за кого - нема(є) за кого, ні за кого. Не к кому - нема(є) до кого, ні до кого. Не на ком - нема(є) на кому, ні на кому. Не о ком - нема(є) про (за) кого, ні про кого, ні за кого. Не от кого - нема(є) від кого, ні від кого. [Ні від кого мені піти з дому, бо сама (одна) дома (Вовчанщ.)]. Не при ком - нема(є) при кому (кім), ні при кім. [Трудно; нема при кім нам жити (Л. Укр.)]. Не с кем - нема(є) з ким, ні з ким. [Ні з ким буде поплакати (Шевч.)]. Не у кого - нема(є) в кого, ні в кого. [Ні в кого було спитать (П. Тичина)].
    * * *
    мест.
    хтось; (в сочетании с фамилией, именем) на прі́звище, на ім'я́, яки́йсь [собі́], таки́й собі́, оди́н яки́йсь (таки́й)

    \некто то Ивано́в — яки́йсь [собі́] Івано́в, оди́н яки́йсь Івано́в; на прі́звище Івано́в

    Русско-украинский словарь > некто

  • 14 удивлённо

    нареч.
    здиво́вано; зачудо́вано, зчудо́вано; ( с удивлением) з по́дивом, із здивува́нням, із здиво́ванням

    Русско-украинский словарь > удивлённо

  • 15 Неждан(н)о

    нрч. несподівано, (редко) неждано, (вдруг) раптом, зненацька, враз, нараз, як стій. [Ми вертали додому поволі, манівцями, щоб де несподівано не попалися в руки жандарам (Франко)]. -н(н)о-негадан(н)о - (цілком) несподівано, неждано-негадано, зненацька. [Неждано-негадано їй упала з неба удача (Виннич.)].

    Русско-украинский словарь > Неждан(н)о

  • 16 Неждан(н)о

    нрч. несподівано, (редко) неждано, (вдруг) раптом, зненацька, враз, нараз, як стій. [Ми вертали додому поволі, манівцями, щоб де несподівано не попалися в руки жандарам (Франко)]. -н(н)о-негадан(н)о - (цілком) несподівано, неждано-негадано, зненацька. [Неждано-негадано їй упала з неба удача (Виннич.)].

    Русско-украинский словарь > Неждан(н)о

  • 17 продиктовать

    продиктова́ть
    dikti.
    * * *
    сов., вин. п.
    dictar vt

    э́то продикто́вано жела́нием — eso obedece al deseo, este está inspirado por el deseo

    * * *
    сов., вин. п.
    dictar vt

    э́то продикто́вано жела́нием — eso obedece al deseo, este está inspirado por el deseo

    * * *
    v
    gener. dictar

    Diccionario universal ruso-español > продиктовать

  • 18 взволнованно

    нареч.
    схвильо́вано, розхвильо́вано, збенте́жено; звору́шено; збу́джено

    Русско-украинский словарь > взволнованно

  • 19 врасплох

    зненацька, несподівано. Застать врасплох - застукати, заскочити кого, захопити когось розполохом (Кр.).
    * * *
    нареч.
    знена́цька, несподі́вано

    Русско-украинский словарь > врасплох

  • 20 недоумело

    нареч.
    здиво́вано, зачудо́вано

    Русско-украинский словарь > недоумело

Страницы

См. также в других словарях:

  • Вано — (груз. ვანო)  мужское имя; грузинская форма имени Иван. Список статей, начинающихся со слова Вано. «ВАНО»  всемирная ассоциация операторов АЭС. См. также Иванов Вано, Иван Петрович …   Википедия

  • вано — сущ., кол во синонимов: 1 • иван (9) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • ВАНО — Всесоюзное архитектурно научное общество образование и наука, организация …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • Вано Ильич Мурадели — (настоящая фамилия Мурадов; 24 марта (6 апреля) 1908, Гори 14 августа 1970, Томск) грузинский советский композитор, Народный артист СССР (1968), дважды лауреат Сталинской премии в 1946 и 1951.[1] Содержание 1 Биография …   Википедия

  • Вано Мурадели — Вано Ильич Мурадели (настоящая фамилия Мурадов; 24 марта (6 апреля) 1908, Гори 14 августа 1970, Томск) грузинский советский композитор, Народный артист СССР (1968), дважды лауреат Сталинской премии в 1946 и 1951.[1] Содержание 1 Биография …   Википедия

  • Вано Сирадегян — Вано Смбатович Сирадегян Վանո Սմբատի Սիրադեղյան 4 й Министр внутренних дел Армении …   Википедия

  • Вано Смбатович Сирадегян — Վանո Սմբատի Սիրադեղյան 4 й Министр внутренних дел Армении …   Википедия

  • Вано Мерабишвили — Вано Сергеевич Мерабишвили ვანო მერაბიშვილი …   Википедия

  • Вано Сергеевич Мерабишвили — ვანო მერაბიშვილი …   Википедия

  • Вано Варданян — Вано Варданович Варданян арм. Վանո Վարդանյան Армянский политик Дата рождения: 8 апреля 1949 Место рождения: Ереван, Армянская ССР Вано Варданович Варданян (арм …   Википедия

  • Вано Варданович Варданян — арм. Վանո Վարդանյան Армянский политик Дата рождения: 8 апреля 1949 Место рождения: Ереван, Армянская ССР Вано Варданович Варданян (арм …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»