-
21 throw away
phr v1) викидати2) викидати, відкидати; відмовлятися3) пропустити, не скористатися4) витрачати, розтрачуватиto throw away one's life — невиправдано /дарма/ принести в жертву своє життя; = загинути ні за понюх тютюну
to throw oneself away (on smb) — загубити своє життя ( з кимось); невдало вийти заміж ( за когось)
5) кapт. скидати -
22 throw away
phr v1) викидати2) викидати, відкидати; відмовлятися3) пропустити, не скористатися4) витрачати, розтрачуватиto throw away one's life — невиправдано /дарма/ принести в жертву своє життя; = загинути ні за понюх тютюну
to throw oneself away (on smb) — загубити своє життя ( з кимось); невдало вийти заміж ( за когось)
5) кapт. скидати -
23 throw off
phr v1) відкидати, зніматиto throw off one's clothes [one's disguise /the mask/] — скинути одяг [маску]
2) скидати3) відбуватися, позбуватися4) викидати, виділяти; випускатиto throw off a poem [an epigram] — накидати поему [епіграму]
6) віднімати, не враховувати7) cпopт. вибиватиto throw the runner off stride — вибити бігуна із кроку, збити темп
8) полюв. спускати ( собак)10) пoлiгp. друкувати -
24 throw out
phr v1) викидати2) відмовлятися ( від чогось)3) виганяти4) перебивати; збивати ( когось) з думки5) дезорганізовувати; зчиняти безлад, гармидер6) виводити із себе, виводити з рівноваги ( когось)8) відхиляти10) будувати11) випускати; випромінювати (світло, запах); викидати ( дим)to throw out a runner — викинути вусик; зондувати ґрунт, закидати вудку
13) робити опуклим, яскравим; виділяти, відтінювати14) вiйcьк. виставляти, висилати (охорона, дозор)15) cпopт., переганяти16) виводити із гри (крикет, бейсбол)17) тex. виключати; роз'єднувати18) c-г. розвалювати ( борозну)•• -
25 throw off
phr v1) відкидати, зніматиto throw off one's clothes [one's disguise /the mask/] — скинути одяг [маску]
2) скидати3) відбуватися, позбуватися4) викидати, виділяти; випускатиto throw off a poem [an epigram] — накидати поему [епіграму]
6) віднімати, не враховувати7) cпopт. вибиватиto throw the runner off stride — вибити бігуна із кроку, збити темп
8) полюв. спускати ( собак)10) пoлiгp. друкувати -
26 throw out
phr v1) викидати2) відмовлятися ( від чогось)3) виганяти4) перебивати; збивати ( когось) з думки5) дезорганізовувати; зчиняти безлад, гармидер6) виводити із себе, виводити з рівноваги ( когось)8) відхиляти10) будувати11) випускати; випромінювати (світло, запах); викидати ( дим)to throw out a runner — викинути вусик; зондувати ґрунт, закидати вудку
13) робити опуклим, яскравим; виділяти, відтінювати14) вiйcьк. виставляти, висилати (охорона, дозор)15) cпopт., переганяти16) виводити із гри (крикет, бейсбол)17) тex. виключати; роз'єднувати18) c-г. розвалювати ( борозну)•• -
27 throw down
phr v1) кидати, скидати (когось, щось)2) скидати, спростувати4) xiм. викликати осідання5) відхиляти, відкидатиto throw down one's tools — застрайкувати, оголосити страйк
to throw down one's arms — кидати зброю, здаватися
to throw down the glove /the gauntlet/ — кинути рукавичку, викликати на дуель
-
28 throw down
phr v1) кидати, скидати (когось, щось)2) скидати, спростувати4) xiм. викликати осідання5) відхиляти, відкидатиto throw down one's tools — застрайкувати, оголосити страйк
to throw down one's arms — кидати зброю, здаватися
to throw down the glove /the gauntlet/ — кинути рукавичку, викликати на дуель
-
29 throw about
phr v1) розкидатиto throw one's money about — смітити грішми, промотувати гроші
2) розмахувати3) розгойдувати, трясти ( про автобус) -
30 throw about
phr v1) розкидатиto throw one's money about — смітити грішми, промотувати гроші
2) розмахувати3) розгойдувати, трясти ( про автобус) -
31 throw back
phr v1) кидати назад, назад ( щось)2) відкидати назад ( голову); випрямляти, розправляти3) відбивати ( про дзеркало)4) сповільнювати, затримувати розвиток, відкидати назад; втрачати часthe shortage of gas has thrown us back upon the use of bicycles — через нестачу бензину ми знову стали користуватися велосипедами; тіснити, потіснити когось, щось
6) бути схожим на предків, проявляти атавістичні рисиhis ideas throw back to the Middle ages — образн. його ідеї мають відбиток середньовічного мислення
7) іти корінням в глиб століть; мати історію, що йде далеко в минуле -
32 throw back
phr v1) кидати назад, назад ( щось)2) відкидати назад ( голову); випрямляти, розправляти3) відбивати ( про дзеркало)4) сповільнювати, затримувати розвиток, відкидати назад; втрачати часthe shortage of gas has thrown us back upon the use of bicycles — через нестачу бензину ми знову стали користуватися велосипедами; тіснити, потіснити когось, щось
6) бути схожим на предків, проявляти атавістичні рисиhis ideas throw back to the Middle ages — образн. його ідеї мають відбиток середньовічного мислення
7) іти корінням в глиб століть; мати історію, що йде далеко в минуле -
33 throw-back
n1) рух тіла назад2) затримка, регрес3) атавізм, повернення до предків4) тех. перемикання* * *n2) затримка, регрес3) повернення до предків, атавізм; повернення до предків або попередників; риси предків або попередниківthe youngest son was a throw-back to his pioneering ancestors — у молодшому сині були всі риси його предків-піонерів /-першопрохідників/
-
34 throw-back
n2) затримка, регрес3) повернення до предків, атавізм; повернення до предків або попередників; риси предків або попередниківthe youngest son was a throw-back to his pioneering ancestors — у молодшому сині були всі риси його предків-піонерів /-першопрохідників/
-
35 throw down
1) скида́ти, ки́датиto throw down one's arms — ки́дати збро́ю, здава́тися
2) зно́сити, розва́лювати ( будинок)3) хім. оса́джувати4) амер. відхиля́ти; відкида́ти -
36 throw off
1) скида́ти; позбу́тисяto throw off an illness — ви́дужати, ви́лікуватися
2) виверга́ти; випуска́ти3) мисл. пуска́ти соба́к4) почина́ти ( щось) -
37 throw a missile
(at smb.) кидати предметом ( у когось) -
38 throw into prison
-
39 throw obstacles
-
40 throw odium
См. также в других словарях:
Throw — Throw, v. t. [imp. {Threw} (thr[udd]); p. p. {Thrown} (thr[=o]n); p. pr. & vb. n. {Throwing}.] [OE. [thorn]rowen, [thorn]rawen, to throw, to twist, AS. [thorn]r[=a]wan to twist, to whirl; akin to D. draaijen, G. drehen, OHG. dr[=a]jan, L. terebra … The Collaborative International Dictionary of English
throw — [θrəʊ ǁ θroʊ] verb threw PASTTENSE [θruː] thrown PASTPART [θrəʊn ǁ θroʊn] [transitive] 1. throw money at to try to solve a problem by spending a lot of money, without really thinking about the problem: • There is no point throwing money at the… … Financial and business terms
throw — [thrō] vt. threw, thrown, throwing [ME throwen, to twist, wring, hurl < OE thrawan, to throw, twist, akin to Ger drehen, to twist, turn < IE base * ter , to rub, rub with turning motion, bore > THRASH, THREAD, Gr teirein, L terere, to… … English World dictionary
throw — ► VERB (past threw; past part. thrown) 1) propel with force through the air by a rapid movement of the arm and hand. 2) move or put into place quickly, hurriedly, or roughly. 3) project, direct, or cast (light, an expression, etc.) in a… … English terms dictionary
throw on — To put on hastily • • • Main Entry: ↑throw * * * ˌthrow ˈon [transitive] [present tense I/you/we/they throw on he/she/it throws on … Useful english dictionary
Throw — Throw, n. 1. The act of hurling or flinging; a driving or propelling from the hand or an engine; a cast. [1913 Webster] He heaved a stone, and, rising to the throw, He sent it in a whirlwind at the foe. Addison. [1913 Webster] 2. A stroke; a blow … The Collaborative International Dictionary of English
throw — throw, cast, fling, hurl, pitch, toss, sling can all mean to cause to move swiftly forward, sideways, upward, or downward by a propulsive movement (as of the arm) or by means of a propelling instrument or agency. Throw, the general word, is often … New Dictionary of Synonyms
throw — throw; over·throw·al; throw·er; throw·ster; ca ·throw; … English syllables
throw up — {v.} 1. {informal} or {slang}[heave up]. To vomit. * /The heat made him feel sick and he thought he would throw up./ * /He took the medicine but threw it up a minute later./ 2. {informal} To quit; leave; let go; give up. * /When she broke their… … Dictionary of American idioms
throw up — {v.} 1. {informal} or {slang}[heave up]. To vomit. * /The heat made him feel sick and he thought he would throw up./ * /He took the medicine but threw it up a minute later./ 2. {informal} To quit; leave; let go; give up. * /When she broke their… … Dictionary of American idioms
Throw — Throw, v. i. To perform the act of throwing or casting; to cast; specifically, to cast dice. [1913 Webster] {To throw about}, to cast about; to try expedients. [R.] [1913 Webster] [1913 Webster] … The Collaborative International Dictionary of English
