-
1 repudiate
v1. відмовлятися від чогось; відхиляти; зрікатися2. відмовлятись від сплати боргу, анулювати борги (особл. державні)- to repudiate an accusation відхиляти звинувачення- to repudiate an agreement відхиляти домовленість, відмовлятися виконувати домовленість- to repudiate a doctrine відхиляти/ відкидати доктрину- to repudiate one's statement відмовлятись від своєї заяви- to repudiate one's vote відмовлятись від поданого раніше голосу -
2 negative
1. n1) негативна відповідь; незгода2) відмова, відхилення3) негативне ставлення; негативна сторона (риса)4) недолік, мінус; негативний факт5) негативний тип (герой)6) заборона, вето7) негативний результат голосування (референдуму тощо)8) грам. заперечна частка, заперечення; заперечна форма; заперечне речення9) мат. від'ємна величина10) ел. катод, негативний полюс; фот. негатив2. adj1) негативний; заперечний; від'ємний2) безрезультатний3) нігілістичний; песимістичний; що (огульно) заперечує3. v1) робити марним; зводити нанівець; нейтралізувати2) відхиляти, відкидати; спростовувати; заперечувати3) забалотувати4) амер. накладати вето; не затверджувати; скасовувати, відміняти* * *I n1) негативна відповідь; незгода; відмова, відхилення3) негативна риса, сторона; недолік, мінус; негативний факт4) icт. заборона, вето5) гpaм. заперечення, заперечна частка; заперечне речення6) мaт. негативна величина7) eл. негативний полюс, катод8) фoтo негатив9) ні; не так; невірно (особл. у розмові по телефону)II a1) негативнийnegative voice — голос проти; заперечення, протест
2) негативний, безрезультатний3) невиразний, безбарвний; негативний, поганий4) негативний, нігілістичний; песимістичний, який ( огульно) заперечуєnegative criticism — нищівна критика; критиканство
5) фoтo негативний, зворотний ( про зображення)6) мeд. резус-негативний ( Rh-negative)III v1) робити марним; зводити нанівець; нейтралізувати2) відхиляти шляхом голосування (резолюцію, кандидатуру); забалотувати3) aмep. накладати вето, заборону; не затверджувати; скасовувати4) відхиляти, відкидати; спростовувати -
3 repel
v1) відштовхувати; відганяти; відкидати; відбивати2) відхиляти3) викликати огиду (відразу, ворожість)4) амер., розм., спорт. перемогти* * *[ri'pei]v1) відганяти; відкидати; відштовхувати; відбивати (нaпp., атаку)2) відкидати, відхиляти (пропозицію, обвинувачення); відмовити ( нареченому)3) викликати відразу, ворожість4) cпeц. відштовхувати5) aмep.; cл. перемогти ( у змаганнях) -
4 repel
v відкидати/ відхиляти щось- to repel an accusation відхиляти обвинувачення- to repel an offer відхиляти пропозицію -
5 reject a claim
відхиляти позов; відхиляти претензію (рекламацію); відмовляти у вимозі; спростовувати твердження -
6 baffle
1. n1) невдача, розчарування2) перешкода, перепона3) тех. лежачок; дефлектор4) тех. глушитель; уповільнювач5) відбивна перегородка6) тех. дросель7) звукопоглинаючий екран2. v1) спантеличувати; збивати з пуття, ставити в безвихідь2) заважати, перешкоджати, руйнувати, розстроювати, розладнувати (плани)3) марно боротися4) кидати із сторони в сторону; відкидати5) обманювати, вводити в оману6) зганьбити7) тех. відхиляти (змінювати) течію* * *I n1) невдача, розчарування; перешкода2) тex. лежачок; відбивна перегородка, дефлектор, екран (тж. baffle plate); діафрагма; глушник; сповільнювач3) cпeц. звуковбирний екран; відбивна дошка ( гучномовця)II v1) спантеличувати; збивати з пантелику2) заважати, перешкоджати; розстроювати ( плани)3) кидати з одного боку в другий; відкидати4) заст. обманювати, вводити в оману; ошукати; знеславити5) cпeц. відхиляти або змінювати напрямок течії, плину (рідини, газу, звукових хвиль) -
7 balk
1. n1) перешкода, завада; затримка2) помилка, упущення3) поразка; розчарування4) межа; незорана смуга землі, огріх5) прогалина6) підпірка; балка, брус, колода7) pl горище8) коромисло9) спорт. незавершений удар (рух)2. v1) перешкоджати, заважати; затримувати2) пропускати, обходити, обминати; залишати без уваги, ігнорувати3) відкидати, відхиляти; ухилятися (від чогось)4) упиратися, пручатися; раптом зупинитися5) раптом змінити рішення6) насипати в купи* * *I [bxː(l)k] n1) перешкода, затримка2) помилка, недогляд, промах3) рідко поразка; розчарування4) c-г. межа; незорана смуга землі; огріх; заст. пропуск, пробіл5) cпeц. підпірка; окантована колода, брус, балка6) pl горище7) дiaл. коромисло ( ваг)8) гeoл. виклинювання пласта; пережим пласта9) cпopт. незавершений удар, незавершений рух; невдала спробаII [bxː(l)k] v1) перешкоджати, заважати, затримувати; гальмувати2) пропускати, обходити; залишати без уваги3) відкидати, відхиляти; ухилятися4) комизитися, упиратися; раптово зупинитися; раптово змінити рішення5) заст. насипати у купи -
8 decline
1. n1) занепад2) зниження (цін)3) зменшення, спад; виснажування4) погіршання (здоров'я)5) схил (тж перен.)6) кінець, захід, присмерк7) виснажлива хвороба (сухоти)8) бот. в'янення2. v1) спускатися, іти вниз (під уклон)2) нахилятися; схилятися3) заходити (про сонце)4) зменшуватися, убувати, спадати; скорочуватися (про ціни)5) занепадати; погіршуватися; слабшати; чахнути6) відкидати, відхиляти (пропозицію тощо); відмовляти; не приймати7) грам. відмінювати8) ухилятися, відходити, відступати (від прийнятого зразка)* * *I n1) падіння, занепад, спад; зменшення, спадання; виснаження, падіння; зниженняdecline in prices — зниження цін; погіршення ( здоров'я); період послаблення ( хвороби)
2) кінець, занепад, загибель3) виснажлива хвороба, сухоти; хандра, депресія4) бoт. в'янення, вілтII a1) опускатися; іти вниз, під уклон; нахилятися; хилитися; заходити ( про сонце)2) зменшуватися, іти на спад; вгасати; спадати ( про температуру)3) занепадати; занепадати; погіршуватися; слабшати; чахнути4) відхиляти, відводити, відкидати; відмовлятися5) нахиляти, схиляти6) гpaм. відмінювати7) відходити, відступати ( від прийнятого зразка) -
9 deviate
v1) відхилятися, ухилятися (від курсу тощо)2) відступати (від правила тощо)3) порушувати (стандарти тощо)4) відхиляти, змінювати напрям* * *vвідхилятися, ухилятися (від прийнятого напрямку, курсу); відхилитися від прийнятого шляху; відходити, ухилятися (від теми, сплати боргу); відхиляти; спричиняти відхилення; міняти напрямок -
10 disallow
v1) відмовляти, відхиляти2) заперечувати, відкидати3) не дозволяти, забороняти4) не визнавати; не схвалювати* * *v1) відмовляти; відхилятиto disallow a claim — юp. відхилити претензію /позов/
2) відкидати, заперечувати3) забороняти; анулювати -
11 disclaim
v1) юр. відмовлятися (від прав тощо); зрікатися2) не визнавати; заперечувати; відкидати, відхиляти* * *v1) юp. відмовлятися ( від чого-небудь); зрікатися2) не визнавати, заперечувати; відкидати, відхиляти3) заперечувати ( чиє-небудь) право на дворянський титул або герб -
12 dismiss
v1) відпускати, розпускати2) розходитися3) звільняти, увільняти з роботи4) гнати, проганяти5) відкидати, відмовлятися6) закінчувати (обговорення); підбивати підсумок, підсумовувати* * *v1) опускати; розпускати; вiйcьк. розпускати ( стрій); розходитися (тж.; вiйcьк.)3) відкидати (нaпp., сумніви)4) закінчувати ( обговорення); підбивати підсумки, підсумовувати6) юp. звільняти ( з ув'язнення); припиняти, закривати ( справу); відхиляти ( позов) -
13 divert
v1) відхиляти; відвертати; відводити2) збивати (з шляху); відводити убік3) відволікати (увагу)4) розважати, звеселяти, забавляти, потішати* * *v1) відхиляти, відводити; направляти в інший бік; направляти в іншу сторону, в інше русло (розмову, дискусію); відводити, виділяти ( кошти)3) відволікати ( увагу)4) розважати, звеселяти, забавляти -
14 ignore
v1) ігнорувати; не звертати уваги, не помічати; зневажати2) юр. відхиляти (скаргу тощо)* * *v1) не брати до уваги, ігнорувати; нехтувати2) юp. відхиляти (скаргу, позов) -
15 incline
1. n1) нахил, спад, схил; похила площина2) фіз. схилення (магнітне)2. v1) нахиляти, нагинати; схиляти (ся)2) відхиляти (ся)3) приваблювати* * *I [`inklain] nсхил, укіс, похила площинаII [in'klain] v1) нахиляти, нагинати; схиляти2) відхиляти ( від горизонтального або вертикального положення); відхилятися3) схиляти, спонукувати, підбурювати ( кого-небудь до чого-небудь); схилятися, тяжіти; бути схильним ( до чого-небудь) -
16 inflect
v1) згинати, гнути; угинати2) грам. змінювати закінчення; додавати закінчення3) муз. моделювати (про голос)4) фіз. відхиляти (про промені світла)* * *[in'flekt]v1) вгинати; згинати, гнути2) гpaм. додавати закінчення; змінювати закінчення3) oпт. відхиляти ( промен) -
17 non-concur
уамер. відкидати, відхиляти, не затверджувати (законопроект тощо)* * *v; амер.відкидати, відхиляти, не затверджувати ( законопроект) -
18 overrule
Inверховна владаIIv1) відкидати (відхиляти) пропозицію2) анулювати; вважати недійсним3) брати верх (гору); пересилювати4) панувати; верховенствувати* * *I n II v1) відкидати, відхиляти пропозицію2) анулювати; вважати недійсним3) брати гору; пересилювати4) панувати; верховенствувати -
19 rebuff
1. n1) відсіч, різка (категорична) відмоваto meet with (to suffer) a rebuff — а) дістати відсіч (відмову); б) зазнати невдачі
2) військ. відбиття (атаки)2. v1) відмовляти навідріз, давати відсіч; різко (зневажливо) відхиляти2) військ. відбивати (атаку)3) відкинути назад (поривом вітру тощо)* * *I [ri'bef] n1) відсіч, різка, категорична відмова2) вiйcьк. відбиття ( атаки)II [ri'bef] v1) давати відсіч, різко або зневажливо відхиляти (пропозицію, допомогу); вілмовляти навідріз2) вiйcьк. відбивати ( атаку)3) відкинути назад ( поривом вітру) -
20 recuse
v1) юр. відхиляти (суддю, присяжних)2) відкидати, не визнавати; відмовлятися підкоритися (комусь)* * *[ri'kjuːz]v1) юp. відводити (суддю, присяжних)2) відхиляти, не визнавати; відмовлятися підкорятися ( кому-небудь)
См. также в других словарях:
відхиляти — я/ю, я/єш і відхи/лювати, юю, юєш, недок., відхили/ти, илю/, и/лиш, док., перех. 1) Переміщати, відводити що небудь у якийсь бік порівняно з попереднім положенням. || Відтягати назад своєю вагою. || Трохи відчиняти (двері, кватирку тощо);… … Український тлумачний словник
підхиляти — я/ю, я/єш, недок., підхили/ти, хилю/, хи/лиш, док., перех., рідко. 1) Нахиляти, хилити що небудь до кого , чого небудь. 2) перен. Робити кого небудь покірним, слухняним, підкоряти чиїйсь волі … Український тлумачний словник
повідхиляти — я/ю, я/єш, док., перех. Відхилити все чи багато чого небудь, скрізь або в багатьох місцях … Український тлумачний словник
відхиляти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
підхиляти — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
повідхиляти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відкидати — I відк идати аю, аєш, недок., відки/нути, ну, неш, док., перех. 1) Кидати вбік або назад від кого , чого небудь. || Різким рухом відстороняти, відштовхувати когось від себе. 2) Відводити геть, піднімати вгору або опускати вниз що небудь,… … Український тлумачний словник
відводити — джу, диш, недок., відвести/, еду/, еде/ш; мин. ч. відві/в, вела/, вело/; док., перех. 1) Супроводжуючи, доставляти кого небудь кудись. || Проводжати кого небудь. || Переводити, переміщати з якого небудь місця, позиції назад, у тил тощо (про… … Український тлумачний словник
відгортати — а/ю, а/єш, недок., відгорну/ти, орну/, о/рнеш, док., перех. 1) Відкидати, відсувати що небудь руками або за допомогою знаряддя. || з чого, від чого. Переміщати в звичайне положення (волосся, коси тощо). 2) Відхиляти край одягу, завіси й т. ін. || … Український тлумачний словник
відвертати — I = відвернути 1) (спрямовувати чиюсь діяльність, увагу тощо в інший бік), відводити, відвести, відволікати, відволікти, відхиляти, відхилити 2) (повертати що н. убік від кого / чого н.), відводити, відвести, відхиляти, відхилити II ▶ див.… … Словник синонімів української мови
бракувати — I у/є, недок., безос. Не вистачати, не бути. •• Ті/льки цього/ [ще] бракува/ло! уживається, коли сталося (або може статися) що небудь небажане, неприємне. II у/ю, у/єш, недок., перех. Визнавати незадовільним, низькоякісним. || Відкидати,… … Український тлумачний словник