-
1 strafe
[strɑːf] 1. нім. sl.; v1) бомбардува́ти, обстрі́лювати; атакува́ти з призе́много польо́ту2) ла́яти; кара́ти2. нім. sl.; noh, strafe you! — а щоб тебе́!
1) ата́ка з призе́много польо́ту2) покара́ння -
2 strafe
1. n1) військ., розм. атака з бриючого польоту2) покарання2. v1) обстрілювати, піддавати обстрілові; атакувати з бриючого польоту2) карати; накидатися з лайкою, лаяти* * *I n; військ.2) cл. покаранняII v; військ.1) обстрілювати, піддавати обстрілу, з кулемета2) бомбити, атакувати з бриючого польоту3) cл. карати -
3 strafe
I n; військ.2) cл. покаранняII v; військ.1) обстрілювати, піддавати обстрілу, з кулемета2) бомбити, атакувати з бриючого польоту3) cл. карати -
4 penalty
n юр. 1. штраф; кара; грошова кара; пеня; покарання; a штрафний; 2. неустойка; пеня1. грошова сума, яка стягується за невиконання певних вимог або порушення домовленого терміну чого-небудь; 2. грошова сума, яка стягується за порушення зобов'язань за договором (contract)═════════■═════════average penalty середній штраф; contractual penalty договірний штраф; conventional penalty звичайний штраф; customs penalty митний штраф; fiscal penalty штраф за несплату податку; pecuniary penalty грошовий штраф; prepayment penalty попередня оплата штрафу; shortage penalty штраф за наявність дефіциту в запасах; stock-out penalty штраф за нестачу запасу═════════□═════════amount of penalty сума штрафу; maximum amount of penalty максимальна сума штрафу; minimum amount of penalty мінімальна сума штрафу; on penalty of під загрозою чого-небудь; penalty clause штрафне застереження • застереження про недотримання; penalty for breach of a contract штраф за порушення умов контракту; penalty for delay штраф за затримку; penalty for early withdrawal штраф за дострокове вилучення вкладу; penalty for environmental pollution штраф за забруднення довкілля; penalty for infringement штраф за порушення; penalty for nonperformance of a contract штраф за невиконання контракту; penalty for violation штраф за порушення; penalty payment оплата штрафу; penalty proceedings судовий розгляд з приводу накладення штрафу; penalty rate штрафна ставка; penalty tax штрафний податок; penalty under a contract штраф за недотримання контракту; subject to a penalty за умови штрафу; to charge a penalty призначати/призначити штраф • нараховувати/нарахувати штраф; to collect a penalty стягати/стягнути штраф; to deduct a penalty відраховувати/відрахувати неустойку; to impose a penalty накладати/накласти штраф; to incur a penalty підпадати/підпасти під штраф • бути оштрафованим • оштрафувати; to pay a penalty сплачувати/сплатити штраф═════════◇═════════штраф < нім. Strafe — покарання; грошовий штраф (ЕС-СУМ 4: 520; Фасмер 4: 480); пеня < давньогр. poine — помста, кара < лат. poena — кара (ЕС-СУМ 4: 34; Фасмер 3:233)* * *недотримка; пеня; штраф
См. также в других словарях:
Strafe — (Poena, Vindicta, Animadversio, Coërcitio), jeder Nachtheil, jedes Übel, welches denjenigen trifft, welcher sich eines Unrechtes od. einer unerlaubten Handlung schuldig gemacht hat. I. In ethischer Hinsicht unterscheidet man natürliche S n,… … Pierer's Universal-Lexikon
Strafe — Strafe, das wegen eines begangenen Unrechts gegen den Täter verhängte Übel. Die Strafe setzt auch in diesem weitern Sinn eine über dem Täter stehende Ordnung voraus; sie unterscheidet sich daher wesentlich von der auf dem Willen des Betroffenen… … Meyers Großes Konversations-Lexikon
Strafe — Sf std. (13. Jh.), mhd. strāfe Stammwort. Etwas früher das Verb strāfen. Die ursprüngliche Bedeutung ist Schelte, Tadel . Herkunft unklar. Adjektive: strafbar, sträflich; Nominalableitung: Sträfling. ✎ Schröter, U. in Dückert (1976), 215 261;… … Etymologisches Wörterbuch der deutschen sprache
strafe — (v.) 1915, punish, attack, picked up by British soldiers from Ger. strafen to punish (from P.Gmc. *stræf ), in slogan Gott strafe England May God punish England, current in Germany c.1914 16 at the start of World War I. The word used for many… … Etymology dictionary
Strafe — [Aufbauwortschatz (Rating 1500 3200)] Auch: • Bestrafung • Urteil Bsp.: • Die Strafe soll dem Verbrechen angemessen sein. • Das Urteil lautete auf sieben Jahre Gefängnis … Deutsch Wörterbuch
strafe — ► VERB ▪ attack with machine gun fire or bombs from low flying aircraft. ► NOUN ▪ an act of strafing. ORIGIN humorous adaptation of the German First World War catchphrase Gott strafe England may God punish England … English terms dictionary
strafe — [strāf; ] chiefly Brit [, sträf] vt. strafed, strafing [< Ger phr. Gott strafe England (God punish England) used in World War I] to attack with gunfire; esp., to attack (ground positions, troops, etc.) with machine gun fire from low flying… … English World dictionary
Strafe — Strafe, im rechtlichen Sinne das jemand wegen Übertretung eines Strafgesetzes auf Grund richterlichen Ausspruchs zugefügte gesetzliche Übel. Man unterscheidet Privat S. und öffentliche S., je nachdem die S. an den Verletzten oder an den Staat zu… … Kleines Konversations-Lexikon
Strafe — Strafe, s. Strafrecht … Herders Conversations-Lexikon
strafe — [streıf, stra:f US streıf] v [T] [Date: 1900 2000; : German; Origin: strafen to punish ] to attack a place from an aircraft by flying low and firing a lot of bullets … Dictionary of contemporary English
strafe — [ streıf ] verb transitive to attack a place with guns from low flying aircraft … Usage of the words and phrases in modern English
