saussurea

[ma nu pa tra]

(aštuonių rūšių augalai): (1) ma nu pa tra - kekinis debesylas (Inula racemosa Hook. f. - anot Pasang Yonten), didysis debesylas (Inula helenium L. - pasak Donato Butkaus); (2) ma nu puṣhkara; (3) ma nu ru rta - dygliuotoji sosiūrija (Saussurea lappa (Decne.) Sch.-Bip.); (4) ma nu rta skam -...finikas (Phoenix dactylifera L); (5) ma nu shu zur - Pongamia pinnata (? anot Pasang Yonten); (6) ma nu khrag can - Senecarpus anacardius L. F.; (7) ma nu se shing, ma nu gser shing - Dendrobium nobile Lindl.; (8) ma nu lcags thag; // sin. yid 'ong - "Gražusis"; shed chen - "Stiprusis"; shed las skyes - "Jėgos pagimdytas"; shed kyi bu - "Jėgos sūnus"; sman gyi khyad chos - "Ypatingasis vaistas".

[bai DU rya 'dra]

vanaginė sosiūrija, Saussurea hieracioides Hook. f.

[bya rgod sug pa]

"grifo koja“: bot. sosiūrija meduza, Saussurea medusa Maxim.

[rtsa mkhris]

cirātikta - “Tulžiažolė”; dviejų rūšių: gser mkhris – laibasis igzeris, Ixeris gracilis DC. Stebb; ba mo kha – žolinė sosiūrija, Saussurea graminea Dunu.

[de wa]

trijų rūšių augalai: 1) sngo de wa - stambiažiedis gencijonas, Gentiana grandiflora / gulsčiasis gencijonas, Gentiana decumbens L. - S.-G.;... rūtenis, Corydalis melanochlora Maxim. / gumbelinis rūtenis, Corydalis bulbifera C.Y. – P. Y.; 2) chu de wa - vanaginė sosiūrija, Saussurea hieracioides Hook. f.; 3) shing de wa – Bonato tuopa, Populus bonatii Lec. – P. Y.; Bungės uosis, Fraxinus bungeana DC. – D. B.

[gza' dug nag po]

„juodasis planetų nuodas“: apkauptoji sosiūrija, Saussurea obvallata (DC.) Suh-Bip. - P. Y.; kininis lofantas, Lophanthus chinensis (Raf.) Benth - S.-G.

[seng ge 'jigs med]

Bebaimis liūtas - septynių rūšių vaistažolės, gydančios sumušimus ir žaizdas: (1) vadas (gtso bo) - Atskirai augančioji gava (ga ba ger skyes: naktižiedė, Selene sp. – P. Y.; auksinis kermėkas, Limonium aureum (L.) Hill. - S.-G.); (2) vyresnysis brolis (phu bo) - Baltasis sniegynų liūtas (gangs kyi seng skya: Pegaeophyton scapiflorum (Hook. f. et. Thoms); (3) jaunesnysis brolis (nu bo) - matang-čingbu (ma thang 'ching bu: kibusis lipikas, Galium aparine L.; daržinis lipikas, Galium spurium L.); (4) sesuo (sring mo) - Vieversių smegenų vaistas (co ga klad sman: liucerna, Medicago sp.; raguotoji ožragė, Trigonella corniculata L.; pūkuotoji ožragė, Trigonella pubescens; rusiškoji ožragė, Trigonella ruthenica L.); (5) vyriškoji žolė (pho ldum) - Konpa slapukė ((s)kon pa gab skyes: sosiūrija Saussurea pachyneura); (6) moteriškoji žolė (mo ldum) - Šala - ilgoji ašis (sha la yu ring: kremantodiumas Cremanthodium decaisnei); (7) geriausiasis žirgas (rta mchog) - Juodasis triuškinantis augalas (rog po 'joms skyes: rūtenis Corydalis pachypoda; patrinija, Patrinia sp. div. - S.-G.).

* * *

as, am m. n. (fr. 1. ku + stha Pāṇ. 8-3, 97)

1) корінь (-реня), ум. корінець (-нця), корінчик, ув. коренище, кореняка, соб. коріння, ум. коріннячко. [Камінь росте без кореня (Номис)]. -рни и -ренья - коріння, корені (-нів). [Мусить плуг квітки з корінням рвати (Франко)]. -рень дерева, идущий в землю вертикально - стовба. -рень зуба, пера, ногтя - корінь зуба, пера, нігтя. -рень книги - см. Корешок 3. -рень дела - початок справи. -рень учения горек, а плоды его сладки - учитися гірко, а знати солодко; працюй гірко, а з'їси солодко (Комар). Смотреть в -рень (вещей) - дивитися в корінь (речей). Пряные -ренья - коріння, прянощі (-щів). Питаться -реньями - живитися корінням. Хлеб на -ню - хліб (збіжжя) на пні (на стеблі, в накоренку). [Запродував лихварям збіжжя ще в накоренку (Л. Укр.)]. До -ня, в -рень истреблять - до кореня, до накоренку, до коріннячка, у-пень, до-щенту, до ноги нищити (з[ви]нищувати) кого, що. Изругать в -рень кого - вилаяти на всі заставки (на всі боки, на всю губу) кого. Покраснеть до -ня волос - см. Покраснеть. С -нем рвать, вырывать, вырвать что - з корінням рвати, виривати, вирвати що, (искоренять) викоріняти и викорінювати, викоренити що. С -нем вон - геть з корінням (з коренем). Пускать, пустить -ни во что - пускати, пустити корінь (коріння) у що, (глубоко) укорінятися и укорінюватися в чому и у що, за[роз]корінятися, за[роз]коренитися, окоренитися (глибоко) в чому. [Те, що найглибше пускає своє коріння в народню душу (Грінч.). В саду вишенька вкоренилась (Грінч. III)]. Это дерево пускает отростки от -ня - це дерево пускає (виганяє, вигонить) парості (пагони, пагінки, паростя), пароститься з кореня (з коріння). Злоупотребления пустили глубокие -ни - надужиття (зловживання) геть розкоренилися. Прикрепиться -нями к чему - прикоренитися до чого. Пресечь зло в -не - припинити (знищити) зло при корені (при корінні, в корені, в зародку). В -не неправильно - в корені (в основі своїй) несправедливо (неправдиво, неправильно). При самом -не отрубить, отрезать - при самому корені (при самому корінні, прикро) відрубати, відрізати (відтяти) що. [Прикро, одрубав дерево (Хорольщ.). Прикро одрізав ніготь (Хорольщ.)]. Подсечь под -рень - підсікти (підтяти) при корені (при корінні) що. -рень за -рень - око за око. Сделанный из -ня - см. Корневой 2;

2) (в народн. назв. различных растений) корінь, коріння. -рень белый, La erpitium latifolium L. - стародуб (-ба). -рень бобовый, Corydalis solida Sm. - ряст (-ту). -рень винный - а) (копытный, скипидарный) - см. Копетень; б) (животный, макаршин, сердечный) Polygonum Bistorta L. - ракові шийки (-йок), рачки (-ків), левурда. -рень водяной, Calla palustris L. - образки (-ків), фіялковий корінь. -рень волчий, Aconitum Napellus L. - зозулині черевички (-ків). -рень волчковый, Ononis spinosa L. и hircina Jacq. - вовчуг (-га), вовчуган, вовча (бичача) трава. -рень гвоздичный, Geum urbanum L. - гребінник, вивишник, гравілат (-ту). -рень глистный, Dictamnus albus L. - ясенець (-нця), (редко) ломиніс (-носа). -рень горький, Saussurea amara D. C. - гіркий корінь, гірчак (-ка). -рень громовый - см. Спаржа (дикая). -рень драконов, Arum dracunculus - кліщинець (-нця). -рень дубильный, Statice latifolia Smith. - кермек широколистий, дубильний корінь, чинбарник. -рень жабин, Campanula sibirica L. - дзвоник сибірський, жабин корінь. -рень железный - см. под Железный. -рень жёлтый, Statice tatarica L. - кермек татарський, жовтиво. -рень завязной, Potentilla Tormentilla Schr. - курзілля; см. Лапчатка. -рень змеиный, Vincetoxicum officinale Mnch. - ластовень (-вня), зміїний корінь. -рень золотой - а) Lilium martagon L. - см. Лилия; б) Asphodelus luteus L. - золотень (-тня) жовтий. -рень зубной - см. Камнеломка. -рень козельиовый, кошачий, очной, Valeriana officinalis L. - овер'ян (-ну), бісове (чортове) ребро, котяче зілля. -рень красильный, Rubia tinctorum L. - марена. -рень красный, Anchusa officinalis L. - воловик (- ка), рум'янка, краснокорінь (-реня), медунка, свинюшник. -рень любовный, Platanthera bifolia Rich. - любка, нічна фіялка. -рень майский - см. Петров крест. -рень Марьин - см. Пион. -рень медвежий, Meum Athamaticum - бурич ведмежий. -рень мужской, чародейский, Atropa mandragora L. - мандрагора, мандриґуля. -рень олений, Torilis Anthriscus Gmel - опуцьки (-ків), ошипок (-пка), свербигуз (-за). -рень параличный - см. Переступень. -рень печёночный, почечный, Ageratum conyzoides L. - пахучка звичайна. -рень пьяный - см. Белена. -рень раменный, Euphorbia virgata W. et K. - молочай (-чаю) лозовий, молочак (-ка), романів корінь. -рень рвотный - а) см. Копетень; б) іпекакуана. -рень сальный - см. Окопник. -рень сладкий, Scorzonera hispanica L. - зміячка еспанська, солодкий корінь. -рень собачий, чёрный, Cynoglossum officinale L. - чорнокорінь (-реня), собачий корінь (язик), воловий язик. -рень солнечный, Orobanche borealis Turcz. - вовчок (- чка) північний. -рень солодковый, Glycyrrhiza echinata L. - солодкий корінь, солодець (-дця), солодика, люкреція, люкриця. -рень сухотный, Arum maculatum L. - кліщинець (-нця) плямистий, козяча борода. -рень фиалковый, Iris florentina L. - півники флорентійські, косиця, фіялковий корінь. -рень хлебный, Psoralea bituminosa L. - псоралея. -рень царский, Imperatoria Ostruthium L. - царзілля, (редко) стародуб. -рень чемеричный, Veratrum album L. - біла чемериця, чемерика, чемерник. -рень чумный, Petasites officinalis L. - кремена лікарська. -рень алтейный, фарм. - проскурняковий корінь (-кове коріння);

3) (перен. о человеке) дуб, дубар (-ря), непохитний, упертий, суворий;

4) запрячь лошадь в -рень - запрягти коня в голоблі. Лошадь ходит в -ню - кінь править (бігає) за голобельного;

5) грам. - корінь. -рень слова - корінь слова;

6) мат. - корінь. -рень из числа а - корінь з числа а. Извлекать, извлечь -рень n-ой степени из числа а - добувати, добути кореня n-ого ступеня з числа а или коренювати, прокоренювати число а числом n.

* * *

1) ко́рінь, -реня

2) грам., мат. ко́рінь

κόστος, ὁ, root used as

A spice, Saussurea Lappa, Thphr.HP9.7.3, Dsc.1.16, D.S.2.49, Peripl.M.Rubr.39, al., OGI214.60 (Didyma, iii B. C.):—also [full] κόστον, τό, Thphr.Od.32 (but κόστα, τά, dub. sens., of wooden parts of a cart, Edict.Diocl.15.19).

II = ἑλένιον, Gp.11.27.2.

Grammatical information: m. (- ον n.)

Meaning: `name of a plant and its root which was used as spice, `Saussurea lappa' (Thphr., D. S.).

Derivatives: κοστόϊνος `of κ.' (pap.; Kalbfleisch RhM 94, 345).

Origin: LW [a loanword which is (probably) not of Pre-Greek origin] Skt.

Etymology: From Skt. kúṣṭha- m. `id.'; from κόστος (- ον) Lat. costum -us. Mayrhofer KEWA s. v.

Page in Frisk: 1,930