-
1 duke
n ч. ім'яДьюк (зменш. від Marmaduke)* * *[djuːk]n1) герцогGrand Duke — великий князь; ерцгерцог
2) вид хересу3) pl; cл. кулак, рука -
2 duke
-
3 duke
[djuːk]nге́рцог -
4 Grand Duke
[ˌgrænd'djuːk]n1) вели́кий ге́рцог2) вели́кий князь -
5 dine
v1) обідати2) частувати обідом; запрошувати на обід; давати обід3) розміщувати, уміщувати (про кількість тих, що обідають)to dine with Duke Humphrey — жарт. залишитися без обіду
* * *v1) обідати2) пригощати обідом; запрошувати до обіду; давати обід3) уміщати (кількість тих, хто обідає) -
6 grand
1. n1) рояль2) амер., розм. тисяча доларів2. adj1) великий; фандіозний; величнийG. Duke — великий герцог; великий князь
G. Master — великий магістр; фосмейстер (рицарського ордену)
G. Turk — турецький султан
2) важливий, серйозний3) головний, основний4) піднесений, благородний5) важний, статечний; знатний6) бундючний, зарозумілий7) чудовий, прекрасний; пишний; розкішний; імпозантний8) муз. великий, монументальний9) загальний10) гарний, добрий; приємнийto have a grand time — гарно (приємно) провести час
* * *I n1) рояльbaby grand — ( рояль) міньйон
2) aмep.; cл. тисяча доларівII a1) грандіозний, величний; великий2) великий (тж. у титулах)3) важливий; серйозний; головний, основний4) піднесений, високий, благородний, шляхетний5) (по) важний, знатний; іменитий; світський6) бундючний; зарозумілий7) чудовий, пишний; розкішний; імпозантний8) мyз. великий, монументальний; юp. великий; головнийgrand jury — велике журі; загальний, який включає в себе все
9) чудовий, прекрасний10) розкішно, ошатно одягнений grand finale урочисте завершення (церемонії, вистави)Grand Old Party — aмep. республіканська партія
-
7 title
1. n1) заголовок, назва2) друк. титульна сторінка3) ім'яto be known by (under) the title of... — бути відомим під ім'ям...
4) титул, званняto have a title — бути титулованою особою; мати титул (звання)
5) спорт. звання чемпіона7) підстава (для чогось — to)he has a title to a place among the greatest poets — є усі підстави вважати його одним з найвидатніших поетів
8) кін. напис, титр9) юр. правооснова; правовий титул10) юр. право власності11) документ, що дає право власності12) проба золота2. v1) називати, давати заголовок, озаглавлювати2) величати, титулувати4) кін. давати титри* * *I n1) заголовок, назваfull [short] title — повна [скорочене]назва
the title of a book [of a film] — назва книги [фільму]
as the title indicates /suggests/… — як показує назва ( книги).; ім'я
to go /to be known/ by /under/ the title of... — бути відомим під ім'ям...
this does not qualify for the title of poetry — це не може називатися поезією; = title page; книга; назва; видання
titles so far published include... — серед вже опублікованих книг...
2) титул, званняthe title of a duke [of a professor] — титул герцога [звання професора]
to have a title — бути титулованою персоною; мати титул або звання
to deprive smb or a title — позбавити кого-н. звання
to address smb by his correct title — правильно титулувати кого-н.; cпopт. звання чемпіона
title fight — фінальна зустріч, бій за звання чемпіона ( бокс)
3) правоto have a title to smth — мати право на що-н.
to have no title to do so — не мати ( ніякого) права поступати таким чином; підстава
he has a title to a place among the greatest poets — є всі підстави вважати його одним з видатних поетів
he has no title to your gratitude — він ( нічим) не заслужил вашої подяки, він не повинен розраховувати на вашу подяку; можливість
4) кiнo надпис ( у кінофільмі), титрtitle cartoon — намальований напис, мальований титр
to insert the titles — титрувати, забезпечувати титрами ( фільм)
5) юp. правове підгрунття; правовий титул ( legal title); inchoate title первинне правове підгрунття6) юp. право власностіto give smb title — надавати кому-н. право власності
slander of title — зловмисне, свідомо необгрунтоване ославлення права особи на яке-н. майно
finders are keepers unless title is proven — той, хто знайшов річ, стає її власником, якщо ніхто інший не доведе права власності на неї; = title deed
title to land — документ, що встановлює право землеволодіння
7) ступінь чистоти золота, проба золотаII a1) однойменнийIIIthe name of this book of poems is "Crossroads". the title poem is the first poem in the volume — ця збірка віршів називається "Перехрестя"; відкриває збірку однойменний вірш
1) υl. давати заголовок, озаглавлювати; називати, величати; титулувати2) привласнювати титул, звання3) кiнo забезпечувати титрами -
8 title
I n1) заголовок, назваfull [short] title — повна [скорочене]назва
the title of a book [of a film] — назва книги [фільму]
as the title indicates /suggests/… — як показує назва ( книги).; ім'я
to go /to be known/ by /under/ the title of... — бути відомим під ім'ям...
this does not qualify for the title of poetry — це не може називатися поезією; = title page; книга; назва; видання
titles so far published include... — серед вже опублікованих книг...
2) титул, званняthe title of a duke [of a professor] — титул герцога [звання професора]
to have a title — бути титулованою персоною; мати титул або звання
to deprive smb or a title — позбавити кого-н. звання
to address smb by his correct title — правильно титулувати кого-н.; cпopт. звання чемпіона
title fight — фінальна зустріч, бій за звання чемпіона ( бокс)
3) правоto have a title to smth — мати право на що-н.
to have no title to do so — не мати ( ніякого) права поступати таким чином; підстава
he has a title to a place among the greatest poets — є всі підстави вважати його одним з видатних поетів
he has no title to your gratitude — він ( нічим) не заслужил вашої подяки, він не повинен розраховувати на вашу подяку; можливість
4) кiнo надпис ( у кінофільмі), титрtitle cartoon — намальований напис, мальований титр
to insert the titles — титрувати, забезпечувати титрами ( фільм)
5) юp. правове підгрунття; правовий титул ( legal title); inchoate title первинне правове підгрунття6) юp. право власностіto give smb title — надавати кому-н. право власності
slander of title — зловмисне, свідомо необгрунтоване ославлення права особи на яке-н. майно
finders are keepers unless title is proven — той, хто знайшов річ, стає її власником, якщо ніхто інший не доведе права власності на неї; = title deed
title to land — документ, що встановлює право землеволодіння
7) ступінь чистоти золота, проба золотаII a1) однойменнийIIIthe name of this book of poems is "Crossroads". the title poem is the first poem in the volume — ця збірка віршів називається "Перехрестя"; відкриває збірку однойменний вірш
1) υl. давати заголовок, озаглавлювати; називати, величати; титулувати2) привласнювати титул, звання3) кiнo забезпечувати титрами -
9 grand
adj1. грандіозний, величний3. головний, основний- G. Duke- grand project грандіозний проект- grand dragon великий дракон (керівник в Ку-Клукс-клані, США)- G. Old Party Республіканська партія (США)
См. также в других словарях:
Duke — bezeichnet einen britischer Adelstitel, siehe Peer Duke University, Universität in Durham, North Carolina, USA KTM Duke, Motorradmodellreihe des österreichischen Herstellers KTM Duke (Album), ein Album der Band Genesis Duke Records, ein… … Deutsch Wikipedia
Duke — Студийный альбом Genesis Дата выпуска … Википедия
Duke — (d[=u]k), n. [F. duc, fr. L. dux, ducis, leader, commander, fr. ducere to lead; akin to AS. te[ o]n to draw; cf. AS. heretoga (here army) an army leader, general, G. herzog duke. See {Tue}, and cf. {Doge}, {Duchess}, {Ducat}, {Duct}, {Adduce},… … The Collaborative International Dictionary of English
Duke — 〈[ dju:k] m. 6; engl. Bez. für〉 Herzog (höchster engl. Adelsrang); →a. Duchess * * * Duke [dju:k ], der; [s], s [engl. duke < frz. duc, ↑ Duc]: 1. <o. Pl.> höchster Rang des Adels in Großbritannien. 2 … Universal-Lexikon
duke — (d[=u]k) v. t. To beat with the fists. [slang] [PJC] {to duke it out} to fight; usually implying, to fight with the fists; to settle a dispute by fighting with the fists. See duke, n. sense 4. [PJC] … The Collaborative International Dictionary of English
duke — ► NOUN 1) a male holding the highest hereditary title in the British and certain other peerages. 2) chiefly historical (in parts of Europe) a male ruler of a small independent state. 3) (dukes) informal fists. ● duke it out Cf. ↑duke it out … English terms dictionary
Duke — (d[=u]k) v. i. To play the duke. [Poetic] [1913 Webster] Lord Angelo dukes it well in his absence. Shak. [1913 Webster] … The Collaborative International Dictionary of English
duke — duke1 [do͞ok, dyo͞ok] n. [ME duk < OFr duc < L dux, leader < ducere, to lead: see DUCT] 1. a prince who rules an independent duchy 2. a nobleman of the highest hereditary rank below that of prince 3. any of several varieties of cherry… … English World dictionary
DUKE — University (USA, http://www.duke.edu/) … Acronyms
duke — [dju:k US du:k] n [Date: 1100 1200; : Old French; Origin: duc, from Latin dux leader , from ducere to lead ] a man with the highest social rank outside the royal family →↑duchess ▪ the Duke of Norfolk … Dictionary of contemporary English
Duke — [dju:k] der; , s <aus engl. duke, dies aus fr. duc, vgl. 1↑Duc> höchste Rangstufe des Adels in England … Das große Fremdwörterbuch