-
1 acknowledge
визнавати; підтверджувати ( отримання чогось)acknowledge recognizance in false name — брати на себе під вигаданим ім'ям зобов'язання, пов'язане із поручництвом
acknowledge the existence of an entity as a subject of international law — визнавати існування політичної одиниці як суб'єкта міжнародного права
- acknowledge guiltacknowledge the sovereignty of the state over some territory — визнавати суверенітет держави над певною територією
- acknowledge mistake
- acknowledge offence
- acknowledge offense
- acknowledge recognizance
- acknowledge responsibility
- acknowledge service
- acknowledge the compliment -
2 acknowledge
v1) визнавати, припускати; усвідомлювати2) підтверджувати (одержання чогось)3) виявляти вдячність, висловлювати подяку4) юр. підтверджувати достовірність* * *v1) визнавати, допускати; усвідомлювати2) дізнаватися, пізнавати, розпізнавати; визнавати5) юp. визнавати справжнім; підтверджувати вірогідність -
3 acknowledge
v1) визнавати, допускати; усвідомлювати2) дізнаватися, пізнавати, розпізнавати; визнавати5) юp. визнавати справжнім; підтверджувати вірогідність -
4 acknowledge
v визнавати, припускати; усвідомлювати- to tacitly acknowledge smth. мовчазно визнавати щось -
5 acknowledge
[ək'nɒlɪʤ]v1) усвідо́млювати; визнава́ти, припуска́тиhe acknowledged having done it — він ви́знав, що зроби́в це
2) бу́ти вдя́чним ( за щось); винагоро́джувати ( за послугу)3) підтве́рджуватиto acknowledge the receipt of a letter — підтве́рджувати оде́ржання листа́
-
6 acknowledge offence
= acknowledge offense зізнаватися у вчиненні злочину -
7 acknowledge offense
-
8 acknowledge a claim
-
9 acknowledge guilt
-
10 acknowledge mistake
-
11 acknowledge recognizance
підтверджувати наявність зобов'язання, пов'язаного із поручництвом -
12 acknowledge responsibility
English-Ukrainian law dictionary > acknowledge responsibility
-
13 acknowledge service
-
14 acknowledge the compliment
English-Ukrainian law dictionary > acknowledge the compliment
-
15 acknowledge receipt
n отримання підтвердження -
16 wrong
1. n1) неправда; злоright and wrong — правда і кривда; добро і зло
2) неправильність; помилковість; хибний погляд; несправедливість; образаto do wrong — помилятися; вдаватися до непорядних вчинків
to do wrong to smb. — бути несправедливим до когось, образити когось
3) юр. порушення законних прав; правопорушенняpublic wrongs — порушення державних (громадських) прав та інтересів
4) розм. інформаторto be in the wrong — помилятися; бути винуватим
the dead are always wrong — присл. мертві завжди винуваті; на мертвих усе можна звалити
2. adj1) неправильний; помилковий; фальшивий; непідходящий, непідхожий; не той, що потрібенwrong note — муз. фальшива нота
you are doing it in the wrong way — ви робите це не так, як треба
at the wrong time — у непідхожий час; не в призначений час
to get the wrong number — не туди потрапити, неправильно набрати номер телефону
sorry, wrong number! — вибачте, ви не туди потрапили; вибачте, я не туди потрапив
you are wrong — ви помиляєтесь, ви неправі, ви не маєте рації
I can prove you wrong — я можу довести, що би помиляєтесь
to drive on the wrong side — їхати не по тому боці вулиці; їхати по лівому боці (по правому боці — в Англії)
2) юр. несправедливий3) порочний; грішний; зіпсований; поганий4) розм. що стався, що трапився (особл. про погане)5) несправнийthere is something wrong with me — мені нездоровиться, я нездужаю
wrong in the head — розм. придуркуватий, пришелепуватий
6) розм. ненадійний; нечесний; злочинний7) розм. зрадницький8) лівий; виворітний9) друк. чужий (про шрифт)wrong side up — догори дном, перевертом
to be born on the wrong side of the tracks — амер. народитися в бідній сім'ї
to get off on the wrong foot — невдало розпочати; справити погане враження
what's wrong with it? — чим це погано?, чому це не підходить?
3. adv1) неправильно, невірно, помилково, не так; недоречноdon't get me wrong — розм. зрозумійте мене правильно
you led me wrong — ви ввели мене в оману; ви дали мені неправильну вказівку
you've got it wrong — ви не так зрозуміли; ви прорахувалися
2) порочно, несправедливо; поганоyou are treating him all wrong — у вас несправедливий підхід до нього; ви погано до нього ставитеся
everything went wrong — усе вийшло не так, як гадалося
to get smb. in wrong — підвести когось, поставити когось під удар
4. v2) шкодити; завдавати лиха; ображати3) ганьбити, безчестити; зводити наклеп4) спокусити, розбестити; збезчестити (жінку)* * *I n1) шкода; зло; образаright and wrong — добро, зло
2) неправда; неправильність; помилковість3) несправедливість; неправомірність; невиправданість; юp. правопорушення, деліктpublic wrongs — порушення державних або громадських прав та інтересів
the king can do no wrong — юp. король не несе відповідальність ( за політику кабінету при конституційній монархії)
to be in the wrong — бути неправим, помилятися; бути винним
to acknowledge oneself in the wrong — визнати свою помилку /провину/
the dead are always wrong — пpиcл. мертві завжди винні; на мертвих все можна звалити
to do wrong to smb — бути несправедливим до кого-н., образити кого-н.; неправильно судити про кого-н.
to suffer wrong — терпіти образу /несправедливість/
II ato labour under a sense of wrong — діяти під впливом образи; вважати себе ображеним
1) неправильний, невірний, помилковий; хибнийwrong note — мyз. фальшива нота
a wrong move — невірний крок; невдалий /помилковий/ хід ( в шахах)
to put smb on the wrong track — пустити кого-н. по хибному сліду
to be on the wrong track /scen — ц йти по хибному сліду
to be wrong — помилятися; бути неправим в чому-н.
that's just where you are wrong — як раз в цьому, полягає ваша помилка
2) непідходящий, невідповідний; не той, що потрібноto take the wrong turning — повернути не туди, куди потрібно
sorry, wrong number! — ви не туди попали!; вибачте, я не туди попав!
you've been given the wrong number /connection/ — вас неправильно з'єднали
you're doing it in the wrong way — ви робите це не так, як потрібно
at the wrong time — в невдалий час; не у визначений час
3) недоречний4) дурний; порочний, аморальний; неетичнийhe thought war was wrong — він вважав війну злом; несправедливий; невиправданий
wrong act — юp. неправомірна дія
what's wrong with you — є що з вамиє; що у вас трапилосяє
I hope there is nothing wrong — сподіваюсь, нічого не трапилося
wrong in the head — психічно неврівноважений; несправний
this watch goes two minutes wrong either way — годинник то відстає, то спішить на дві хвилини
6) лівий, виворітний ( про сторону)7) пoлiгp. чужий ( про шрифт)wrong fount — "чужий" ( вказівка в коректурі)
to be born on the wrong side of the tracks — народитися в бідній сім'ї; вийти з низів
to be on smb 's wrong side — не користуватися чиєю-н. прихильністю
to get off on the wrong foot — невдало почати; справити погане враження
what's wrong with it — є чим це поганоє, чому це не підходитьє; чому б ні...
III advwhat's wrong with a cup of tea — є чому б не випити чашку чаює; що ж тут такогоє
1) неправильно, невірно, помилковоto answer wrong — відповісти неправильно /невірно/
you've got it wrong — ви прорахувалися; ви неправильно /не так/ зрозуміли
2) негоже; неналежноembarrassment made him act wrong — від зніяковілості він робив не те, що слід
3) дурно, погано; несправедливоv
to go wrong — збитися зі шляху ( істинного)a girl who has gone wrong — дівчина, що збилася зі шляху; провалитися; не вийти
all our plans went wrong — всі наші задуми провалилися; вийти з ладу; почати працювати з перебоями ( про механізм); зіпсуватися
to get in wrong with smb — потрапити до кого-н. в немилість
IV vto get smb in wrong — підвести кого-н., підставити кого-н. під удар, підставити кого-н.
1) бути несправедливим (до кого-н.); приписувати дурні помисли (кому-н.); he wronged me when he said I was envious він безпідставно звинуватив мене в заздрощах2) шкодити, заподіювати зло; ображати3) ганьбити, безчестити; забезпечити ( жінку); спокусити4) (of) віднімати; позбавляти (обманом, силою) -
17 debt
n фін., бухг. борг; заборгованість; зобов'язання; позика; a борговий; заборгований; позиковий; позиченийсума грошей або послуг, які окрема особа, підприємство або уряд винні іншій стороні, тобто правове зобов'язання перед кимось; ♦ виділяють: борги окремої особи у формі застави (mortgage), банківської позички тощо; борги підприємства у формі кредиторської заборгованості (accounts payable), боргового зобов'язання тощо; борги уряду у формі довгострокових облігацій (long-term bonds), короткострокових цінних паперів (short-term securities) тощо═════════■═════════accruing debt борг, що наростає; accumulated debt нагромаджений борг; active debt несплачений борг • невиплачений борг; bad debt; bank debt заборгованість за банківською позикою; blocked debt заморожений борг; bonded debt облігаційна позика • консолідований борг; book debt борг згідно з бухгалтерськими книгами; business debt діловий борг • комерційний борг; commercial debt торговельна заборгованість; company debt борг підприємства; consolidated debt консолідований борг; contract debt борг за контрактом; convertible debt оборотна облігація; current debt поточний борг; deferred debt відстрочений борг; doubtful debt; dubious debt сумнівний борг; due debt борг, який підлягає сплаті; external debt зовнішній борг; floating debt короткострокова заборгованість • сконсолідований борг; foreign debt закордонний борг • зовнішній борг; frozen debt заморожений борг; funded debt консолідований борг; government debt державний борг; hypothecary debt іпотечна заборгованість; interest-bearing debt відсотковий борг; internal debt внутрішня заборгованість; irrecoverable debt безповоротний борг • безнадійний борг; joint debt сукупний борг; liquid debt ліквідна заборгованість; liquidated debt ліквідований борг; long-term debt довгостроковий борг; money debt грошовий борг; mortgage debt іпотечна заборгованість • заставний борг; national debt державний борг; net debt чиста заборгованість; net bonded debt чистий облігаційний борг; nonrecoverable debt безповоротний борг; ordinary debt звичайний борг; outstanding debt несплачений борг; paid debt сплачений борг; public debt державний борг; recoverable debt борг, який може бути стягнений; residual debt залишок боргу; secured debt забезпечений борг; short-term debt короткостроковий борг; state debt державний борг; total debt загальна заборгованість • загальна сума боргу; uncollectible debts безнадійні борги; undischarged debt несплачений борг; unfunded debt короткострокова заборгованість • неконсолідований борг; unified debt консолідований борг; unpaid debt несплачений борг; unrecoverable debt безповоротний борг; unsecured debt неза-безпечена заборгованість═════════□═════════acknowledgement of debt визнання боргу; debt alleviation часткове сплачення боргу; debt and borrowing позика і кредит; debt burden тягар заборгованості; debt capital; debt certificate борговий сертифікат • боргове свідоцтво; debt collecting стягнення боргу; debt commitment боргове зобов'язання; debt conversion переведення боргу; debt crisis криза заборгованості; debt discount знижка із заборгованості; debt due борг до сплати; debt finance; debt financing сплачення боргу шляхом випуску позики; debt funding консолідування боргу • переведення короткострокової заборгованості в довгострокову; debt instalment сплачення боргу частинами; debt liability боргове зобов'язання; debt management керування боргом • управління боргом; debt payable борг, який підлягає сплаті; debt portion боргова частина; debt receivable борг, який можна повернути; debt recovery proceeding судова справа про стягнення боргу; debt recycling продовження боргу • рецир-кулювання боргу; debt repudiation відмова від сплати боргу; debt rescheduling перегляд строків кредитів; debt restructuring перегляд строків кредитів; debt-ridden обтяжений боргами; debt security цінний папір — боргова гарантія; debt service обслуговування боргу; debt servicing обслуговування боргу; debt servicing capacity спроможність до обслуговування боргу; debt servicing obligations зобов'язання з обслуговування боргу; debt to banks заборгованість банкам; debt to the government заборгованість урядові; debt warrant боргова розписка; to acknowledge a debt визнавати/визнати борг; to be in debt мати борг; to be out of debt звільнятися/звільнитися від боргів • виходити/вийти з боргів; to call a debt вимагати сплати боргу; to cancel debt анульовувати/анулювати борг; to clear a debt сплачувати/сплатити борг; to collect a debt одержувати/одержати гроші на рахунок боргу; to contract debts брати/взяти в борг; to cover a debt покривати/покрити борг; to discharge a debt сплачувати/сплатити борг; to get into debt потрапити/потрапляти в борги; to get out of debt звільнитися/звільнятися від боргу; to have debts мати борги; to incur debts брати/взяти в борг • входити/ввійти в борги; to liquidate a debt ліквідувати заборгованість; to meet a debt покривати/покрити борг • сплачувати/сплатити борг; to pay a debt покривати/покрити борг • сплачувати/сплатити борг; to pay back a debt сплачувати/сплатити борг; to pay off a debt сплачувати/сплатити борг • повертати/повернути борг; to recover a debt стягувати/стягнути борг; to repay a debt сплачувати/сплатити борг; to run into debt потрапити/потрапляти в борги; to settle a debt сплачувати/сплатити борг; to write off a debt списувати/списати борг; without debts вільний від боргів • без боргівdebt — ім. довг, прикм. довговий (діас, діал.)═════════◇═════════борг < нім. Borg — позичка < bergen — берегти; давати пощаду, давати строк для виплати; закріплюється в ужитку в XVI ст. спочатку лише у виразах: «на борг» «в борг (на віру)», а пізніше поширилося і дістало значення, яке охоплює ст. у. термін довг (ЕС-СУМ 1: 168; ЕСУМ 1: 229); довг < ст. сл. длъгъ, долгъ — обов'язок; зобов'язання перед кимось; пізніше — борг; засвідчується в писемних пам'ятках з 1489 р.: «А два(д)цать копъ грошє(и) в кажъди(и) годъ має(т)єсь собє брати за до(л)гъ што єсъмо ємоу виньни»; ст. у. термін довг сьогодні вживається тільки в розмовній мові (ЕС-СУМ 1: 168, 344; ССМ 1: 301, 314)▹▹ bad debt▹▹ debt capital* * *борг; заборгованість; позиковий капітал; кредит; позика; кредитування -
18 fault
1. n1) вада, дефект; недолік2) вина, провинаwhose fault is it? — чия це вина?, хто в цьому винний?
3) помилка, промах, хиба4) проступок, провинність; порушення (закону тощо)5) неправильно поданий м'яч (теніс)6) мисл. втрата сліду7) ел. замикання (струму)8) тех. аварія, пошкодження; несправність9) геол. розлом; зсув (породи)to a fault — надмірно, надто
faults are thick where love is thin — хто не любить, той бачить лише недоліки
2. v1) вважати винуватим, обвинувачувати; чіплятися2) помилятися; допускати помилки3) геол. утворювати розрив (зсув)* * *I [fxːlt] n1) недолік, дефект; вада2) тк.; sing провина, вина3) помилка; промах4) провина, проступок; порушення ( закону)6) миcл. втрата сліду7) eл. замикання ( струму)8) тex. аварія, пошкодження, несправністьfault indicator — тex. дефектоскоп
9) гeoл. розлом, скид, зсув ( породи)II [fxːlt] v1) вважати винним, обвинувачувати; чіплятися2) помилятися, допускати помилки3) гeoл. утворити розрив або скид4) засуджувати, гудити -
19 wrong
I n1) шкода; зло; образаright and wrong — добро, зло
2) неправда; неправильність; помилковість3) несправедливість; неправомірність; невиправданість; юp. правопорушення, деліктpublic wrongs — порушення державних або громадських прав та інтересів
the king can do no wrong — юp. король не несе відповідальність ( за політику кабінету при конституційній монархії)
to be in the wrong — бути неправим, помилятися; бути винним
to acknowledge oneself in the wrong — визнати свою помилку /провину/
the dead are always wrong — пpиcл. мертві завжди винні; на мертвих все можна звалити
to do wrong to smb — бути несправедливим до кого-н., образити кого-н.; неправильно судити про кого-н.
to suffer wrong — терпіти образу /несправедливість/
II ato labour under a sense of wrong — діяти під впливом образи; вважати себе ображеним
1) неправильний, невірний, помилковий; хибнийwrong note — мyз. фальшива нота
a wrong move — невірний крок; невдалий /помилковий/ хід ( в шахах)
to put smb on the wrong track — пустити кого-н. по хибному сліду
to be on the wrong track /scen — ц йти по хибному сліду
to be wrong — помилятися; бути неправим в чому-н.
that's just where you are wrong — як раз в цьому, полягає ваша помилка
2) непідходящий, невідповідний; не той, що потрібноto take the wrong turning — повернути не туди, куди потрібно
sorry, wrong number! — ви не туди попали!; вибачте, я не туди попав!
you've been given the wrong number /connection/ — вас неправильно з'єднали
you're doing it in the wrong way — ви робите це не так, як потрібно
at the wrong time — в невдалий час; не у визначений час
3) недоречний4) дурний; порочний, аморальний; неетичнийhe thought war was wrong — він вважав війну злом; несправедливий; невиправданий
wrong act — юp. неправомірна дія
what's wrong with you — є що з вамиє; що у вас трапилосяє
I hope there is nothing wrong — сподіваюсь, нічого не трапилося
wrong in the head — психічно неврівноважений; несправний
this watch goes two minutes wrong either way — годинник то відстає, то спішить на дві хвилини
6) лівий, виворітний ( про сторону)7) пoлiгp. чужий ( про шрифт)wrong fount — "чужий" ( вказівка в коректурі)
to be born on the wrong side of the tracks — народитися в бідній сім'ї; вийти з низів
to be on smb 's wrong side — не користуватися чиєю-н. прихильністю
to get off on the wrong foot — невдало почати; справити погане враження
what's wrong with it — є чим це поганоє, чому це не підходитьє; чому б ні...
III advwhat's wrong with a cup of tea — є чому б не випити чашку чаює; що ж тут такогоє
1) неправильно, невірно, помилковоto answer wrong — відповісти неправильно /невірно/
you've got it wrong — ви прорахувалися; ви неправильно /не так/ зрозуміли
2) негоже; неналежноembarrassment made him act wrong — від зніяковілості він робив не те, що слід
3) дурно, погано; несправедливоv
to go wrong — збитися зі шляху ( істинного)a girl who has gone wrong — дівчина, що збилася зі шляху; провалитися; не вийти
all our plans went wrong — всі наші задуми провалилися; вийти з ладу; почати працювати з перебоями ( про механізм); зіпсуватися
to get in wrong with smb — потрапити до кого-н. в немилість
IV vto get smb in wrong — підвести кого-н., підставити кого-н. під удар, підставити кого-н.
1) бути несправедливим (до кого-н.); приписувати дурні помисли (кому-н.); he wronged me when he said I was envious він безпідставно звинуватив мене в заздрощах2) шкодити, заподіювати зло; ображати3) ганьбити, безчестити; забезпечити ( жінку); спокусити4) (of) віднімати; позбавляти (обманом, силою) -
20 claim
I n1. вимога, претензія2. позов3. претензія, рекламація3. амер. твердження, заява- expansionist claims експансіоністські претензії- phoney claim фальшиве твердження- private claims претензії громадян; приватні претензії- wage claims вимоги збільшити заробітну плату- claim to foreign territory претензії на чужі землі- claim to sovereignty вимога суверенітету- claims to world domination претензії на світове панування- to abandon a claim відмовитись від вимоги- to acknowledge a claim визнати вимогу/ позов- to admit a claim визнати вимогу/ позов- to allow a claim задовольнити вимогу- to lay a claim to smth. висунути/ поставити вимогу/ претензію на щось; претендувати на отримання чогось- to make a claim against/ on smbd. for smth. подати позов на когось за щось; висунути рекламацію комусь на щось- to make a claim for smth. претендувати на щось; вимагати чогось- to put in a claim for smth. претендувати на щось; вимагати чогось- to reject a claim відмовити у вимозі, відхилити рекламацію- to relinquish a claim відмовити у вимозі, відхилити рекламацію- to satisfy a claim задовольнити вимогу- to set up a claim to smth. висунути/ поставити вимогу/ претензію на щось; претендувати на отримання чогось- to submit a claim висунути вимогу/ претензію- to sustain a claim підтримати претензію/ вимогуII v1. вимога (звич. того, що належить по праву)2. висунути претензію, вимогу3. амер. стверджувати, заявляти про що-небудь- to claim attention вимагати до себе уваги- to claim damages вимагати відшкодування збитків- to claim diplomatic immunities заявляти про право на дипломатичні імунітети- to claim exemption from tax вимагати звільнення від податків- to claim privileges претендувати на привілеї- to claim responsibility for smth. заявити про свою відповідальність за щось; визнати себе відповідальним за щось
- 1
- 2
См. также в других словарях:
acknowledge — 1 Acknowledge, admit, own, avow, confess are synonymous when they mean to disclose something against one’s will or inclination. All usually imply some sort of pressure as that of the law or of conscience leading to the disclosure. Acknowledge or… … New Dictionary of Synonyms
acknowledge — ac*knowl edge ([a^]k*n[o^]l [e^]j), v. t. [imp. & p. p. {acknowledged} ([a^]k*n[o^]l [e^]jd); p. pr. & vb. n. {acknowledging} ([a^]k*n[o^]l [e^]j*[i^]ng).] [Prob. fr. pref. a + the verb knowledge. See {Knowledge}, and cf. {Acknow}.] 1. To own or… … The Collaborative International Dictionary of English
acknowledge — ac·knowl·edge vt edged, edg·ing 1: to indicate recognition and acceptance of the power of taxation in the general and state governments is acknowledged to be concurrent McCulloch v. Maryland, 17 U.S. 316 (1819) 2 a: to show by word or act that… … Law dictionary
acknowledge — ac‧knowl‧edge [əkˈnɒlɪdʒ ǁ ˈnɑː ] verb [transitive] 1. to tell someone that you have received something such as a letter they have sent to you: • We shall be grateful if you will kindly acknowledge receipt of this letter. 2. to admit or accept… … Financial and business terms
acknowledge — [v1] verbally recognize authority accede, accept, acquiesce, agree, allow, approve, attest to, certify, defend, defer to, endorse, grant, own, ratify, recognize, subscribe to, support, take an oath, uphold, yield; concepts 8,50,88 Ant. forswear,… … New thesaurus
acknowledge — [ak näl′ij, əknäl′ij] vt. acknowledged, acknowledging [earlier aknowledge < ME knowlechen < knowleche (see KNOWLEDGE): infl. by ME aknowen < OE oncnawan, to understand, know, with Latinized prefix] 1. to admit to be true or as stated;… … English World dictionary
acknowledge — (v.) 1550s, a blend of Middle English aknow (from O.E. oncnawan understand, from on + cnawan recognize; see KNOW (Cf. know)) and Middle English knowlechen admit, acknowledge (c.1200; see KNOWLEDGE (Cf. knowledge)). In the merger, a parasitic c… … Etymology dictionary
acknowledge — ► VERB 1) accept or admit the existence or truth of. 2) confirm receipt of or gratitude for. 3) greet with words or gestures. ORIGIN from the obsolete verb knowledge (in the same sense) … English terms dictionary
acknowledge */*/ — UK [əkˈnɒlɪdʒ] / US [əkˈnɑlɪdʒ] verb [transitive] Word forms acknowledge : present tense I/you/we/they acknowledge he/she/it acknowledges present participle acknowledging past tense acknowledged past participle acknowledged 1) a) to accept or… … English dictionary
acknowledge — ac|knowl|edge W3S3 [əkˈnɔlıdʒ US ˈna: ] v [T] ▬▬▬▬▬▬▬ 1¦(admit)¦ 2¦(recognize something s importance)¦ 3¦(accept somebody s authority)¦ 4¦(thank)¦ 5¦(show you notice somebody)¦ 6¦(say you have received something)¦ ▬▬▬▬▬▬▬ [Date: 1400 1500; Origin … Dictionary of contemporary English
acknowledge — acknowledgeable, adj. acknowledger, n. /ak nol ij/, v.t., acknowledged, acknowledging. 1. to admit to be real or true; recognize the existence, truth, or fact of: to acknowledge one s mistakes. 2. to show or express recognition or realization of … Universalium