Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

2)+(испытывать)

  • 21 замерзать

    замёрзнуть замерзати, замерзнути и замерзти, (о мн.) позамерзати, (окоченеть) задубіти, задуб(ну)ти, закостеніти, закоценіти, (подёргиваться льдом о воде) зашерхати, за[по]шерхнути. [Болото сю зіму не замерзало (Хата). Дитина замерзла в полі - такий мороз (Поділля)]. -нув, сделаться твёрдым, как кора (о мокрой одежде) - козубом (лубом) стати. Не -ющее место на реке - теплина, пролиз (-зу), пролизина, (на болоте) опар (-ри и -ру), прогній (-ною). Замёрзший, Замёрзлый - замерзлий, змерзлий, мерзлий. [Знайшли у снігу замерзлого (Мирн.). Копита стукають о змерзлу землю (Франко), Захотілось мерзлого в Петрівку (Номис)].
    * * *
    несов.; сов. - замёрзнуть
    1) замерза́ти, заме́рзнути и заме́рзти, -зну, -знеш и мног. позамерза́ти
    2) ( испытывать ощущение холода) замерза́ти, заме́рзнути и заме́рзти, сов. зме́рзнути, зме́рзти, мног. позамерза́ти, поме́рзнути, поме́рзти
    3) ( гибнуть от холода) замерза́ти, заме́рзнути и заме́рзти, мног. позамерза́ти, поме́рзнути, поме́рзти

    Русско-украинский словарь > замерзать

  • 22 затрудняться

    затрудниться
    1) (являться трудным) утруднятися, утруднитися, (тормозиться) загальмовуватися, загальмуватися. Дело -нилось - справа загальмувалася. Движение -няется распутицей - рух утруднено бездоріжжям (розтанню);
    2) (быть в затруднении, смущаться) вагатися, завагатися. -няюсь дать вам точный ответ - вагаюся (відчуваю труднощі) дати вам точну відповідь. Он -нялся, что ему делать - він вагався, що йому робити;
    3) (беспокоиться) трудитися, потрудитися, клопотатися, поклопотатися чим, що робити. Не -йтесь, пожалуйста - не трудіться (не клопочіться), будь ласка.
    * * *
    несов.; сов. - затрудн`иться
    1) ( становиться более трудным) утрудня́тися и утру́днюватися, -нюється, утрудни́тися, ва́жчати, пова́жчати
    2) (испытывать затруднение; не решаться) вага́тися, завага́тися

    Русско-украинский словарь > затрудняться

  • 23 кара

    кара, покара, (по)карання, (дисциплинарная) карність (-ности). [Се кара божа на нас (Метл.). До великої покари судять Байду яничари (Чупр.). Май добру натуру, не приймеш карности (кари) на шкуру (Приказка)]. Божеская, небесная -ра - божа, небесна кара на кого. Это для него не -ра, а милость - се йому (про його) не кара, а ласка. Претерпевать, испытывать -ру (казниться) - каратися. [А я й досі караюся, і каратись буду й на тім світі (Шевч.)]. Понести -ру - прийняти кару за що від кого. Укрывать преступника от -ры - ховати злочинця від кари.
    * * *
    ка́ра, пока́ра, покара́ння

    Русско-украинский словарь > кара

  • 24 колебаться

    колебливаться, колебнуться коливатися, хитатися, хитнутися, похитнутися, схитнутися, колихатися, колихнутися, зрухнутися, хилитатися, хилитнутися, хилятися, хильнутися, хибатися и хибати, хибнутися, схибнутися, (качаться) гойдатися, гойднутися. [Синє море хитається (Сл. Гр.). Поспільство наше буде ще хитатись (Куліш). Хилитаються тіні (Коцюб.). Будівля світова страшно хилиталась (Рудан.). Човен хибається (Звин.). Полиця хибає - вже не стоїть (Сл. Гр.)]. -баться от ветра - коливатися, колихатися, хилитатися, хилятися, движіти (-жу, -жиш), маяти и (редко) маятися, (качаться) гойдатися від вітру. [Ой, у полі билинонька колихається (Хведор.). На вікнах хилитались од вітру білі завіси (Коцюб.). Ледве що маяла шата прозора (Л. Укр.). Листя на осиці движить та й движить (Звин.)];
    2) -баться (перен.: быть в нерешительности) - вагатися (гал. вагуватися), хитатися, хилятися. [Гордій трохи постояв, подумав, він вагався (Грінч.). Ми хиталися, ми вагалися і повернулися в цей бік (Грінч.). Старий зразу вагувався, чи приносити цілу кварту (горілки) (Франко)]. -ться в своём решении, в своих намерениях - вагатися (хитатися) в своїй постанові, в своїх намірах. -ться между кем, чем - хитатися (вагатися, хилятися) (по)між ким, чим. [Поет хитається між надією та зневір'ям (Єфр.). Україна поміж Татарвою й Литвою хилялася (Куліш). Він не хилявся між навіянням традиції, своєю поганою вдачею та випадковими причіпками (Ніков.)]. -блясь - вагаючись; хильцем. [Сірі люди, що йдуть хильцем то за одним, то за другим дурисвітом (Єфр.)]. Не -блясь - не вагаючись; без намислу. [Без намислу на чільнім місці сів (Л. Укр.)].
    * * *
    несов.; сов. - колебн`уться
    1) колива́тися, коливну́тися; хита́тися, хитну́тися; колихатися, колихну́тися, хилита́тися, хилитну́тися; хиба́ти, хибну́ти, несов. хиля́тися
    2) (несов. перен.: быть неустойчивым) колива́тися, хита́тися
    3) (несов. перен.: испытывать неуверенность) вага́тися; диал. вагува́тися

    Русско-украинский словарь > колебаться

  • 25 наслаждение

    1) (действие по глаг. Наслаждать) тішення, усолоджування, оконч. натішення, усолодження кого, чого чим, о[на]солодження чого чим;
    2) (состояние по глаг. Наслаждаться) насолода, утіха з чого, ровкошування чим и з чого, кохання в чому, милування, любування чим, в чому и з чого, ласування з чого и чим. [Розкошування надбаним добром (Франко). Любування з ідеальної краси душевної (Грінч.). До ласування ти йому на стежці (Куліш)];
    3) (удовольствие) насолода, (редко осолода), утіха, розкіш (р. розкоши, мн. розкоші, -шів), (услады) солодощі (-щів и -щей). [Краще не прив'язуватися до втіхи, не робитися рабом насолоди (Крим.). Їхні губи вже кресали болючі іскри насолоди (В. Підмог.). Всяка праця дає людині велику осолоду й забуття (Крим.). Ваблять (морські царівни) до себе зеленуватими очима своїми, обіцяючи ще нечувані втіхи (Леонт.). Що за втіха - з тобою сидіти! що за втіха - на тебе глядіти! (Крим.). Естетична втіха (М. Зеров). Ти ще не розумієш, яка се розкіш - почуття своєї сили (Франко). Моє серце в цілім морі розкоши тонуло (Рудан.). Розкоші раю (Франко). Дай мені любощів, пахощів, чарів- солодощів (Франко)]. С -нием - залюбки, з утіхою, з насолодою, любо. [Залюбки згадував, що сьогодні піде додому, обмиється, відпочине й побуде в своїй сім'ї (Грінч.). Не дві ночі карі очі любо цілувала Шевч.). Невольники лежать, простягшись любо (Куліш)]. От -ния - з насолоди, з утіхи, з розкоши. Светские, мирские -ния - світові втіхи (розкоші). [Світових не відавши утіх (Грінч.). За світовими розкошами вганяли (Куліш)]. Чувственное -ние - почуттєва (змислова) насолода (втіха). Чувственные -ния - почуттєві (змислові) втіхи, (любовные) любощі (-щів и -щей), любування (-ння). Исполненный -ния - повний насолоди (угіхи), насолодний, розкішний. [В насолодній млості тіла й душі (В. Підмог.). В ім'я любви й годин її розкішних (Куліш)]. Доставлять, доставить -ние кому - давати, дати насолоду (втіху) кому, тішити, потішити кого. Испытывать, испытать -ние - зазнавати, зазнати насолоди (втіхи, розкоши); срв. Наслаждаться. Находить -ние в чём, с -нием предаваться чему - кохатися в чому, милуватися в чому и чим, тішитися чим и з чого.
    * * *
    насоло́да, уті́ха; ( роскошество) розкошува́ння; ( сладость) со́лодощі, -щів, усоло́да

    Русско-украинский словарь > наслаждение

  • 26 недостаток

    1) кого, чего - (отсутствие) брак (-ку) кого, чого, (нехватка) недостача, нестача кого, чого. [Брак фарб на своїй палітрі поет надолужує звуками (Рада). Брак відповідної літератури (Наш). Недостача досвідчених робітників (Пр. Правда). Недостача свіжого повітря (Франко). На всьому (у світлиці) є слід недостачі пильнування (Л. Укр.). Нестачу внутрішнього змісту силкується надолужити на самі нерви розрахованими словами (Рада)]. Вследствие -тка, по -тку чего - через брак чого, за браком чого, через те що бракує чого, бо бракує чого. [Через брак грошей мусіли спинитися всякі справи (Доман.). Неможливість дати місце певній особі через брак вакансії (Коцюб.)]. -ток воды, хлеба - брак (недостача) води, хліба, безвіддя (-ддя), безхліб'я (-б'я). [Декотрі од безвіддя та безхліб'я по степу падали (Куліш)]. -ток надлежащего надзора - брак належного догляду, малий догляд. -ток памяти, ума - брак пам'яти, розуму. -ток средств - а) брак засобів; б) (бедность) нестатки; см. ниже под 3);
    2) в чём - недостача чого и в чому, брак чого. [Ну, кажи: чого тобі недостача? (Звин.). Нам недобре: в нас хліба недостача (Звин.). Сього-того треба, жінка не вважає: тільки чого недостача, - в батька-матір лає (Грінч. III). Коли в манастирях був папірусу брак, ченці з рукопису старе письмо змивали (Вороний). Купив-би всього, та брак грошей (Сл. Гр.)]. Есть -ток в чём - бракує чого, є недостача в чому (чого), (описат.) скупо (тонко) на що и чого, (шутл.) посуха на що. [Скупо в мене на гроші (Кониськ.). В мене грошей тонко (Васильч.). Знать у вас на честь посуха, в нас - на копійки (Рудан.)]. Нет, не было -тка в ком, в чём - не бракує, не бракувало кого, чого, нема(є), не було недостачі в кому, в чому, (гал.) не хибує, не хибне, не хибувало, не хибло кого, чого. [В збірці поезій він показав і свої гарні прикмети, яких у його багато, так і хиби, яких йому теж не бракує (Н. Громада). Ні в чім не було недостачі (Квітка). Коли вже дано приклад, не хибло й наслідувачів (Павлик)]. Окажется -ток в чём - виявиться, що бракує (нестає, невистачає чого); забракне що и чого. Испытывать (терпеть), испытать -ток в чём - зазнавати (при отрицании ещё знати), зазнати недостачі (нужды: нужди) в чому, (иногда) нуждатися чим, бідувати на що, голодувати на що. [Не зазнали вони ні в чому недостачі (Коцюб.). Не знає душа його недостачі в нічому, чого бажає (Куліш). Злидар Максим поліном дров нуждавсь (Боров.). Найпаче бідує на штани (Корол.). На гребінці я не голодувала (Житом.)];
    3) (нужда) нестаток, недостаток (-тку), (чаще мн.) нестатки, недостатки (-ків), (редко) нестачі (-тач), (нищета, убожество) злидні (-нів). [Прийшов нестаток, забрав і остаток (Приказка). Товариші наскладали з нестатків своїх грошенят (Р. Край). Ціле його життя пройшло в бідності і недостатку (Франко). Виростав у злиднях та недостачах (Мирний)]. Жить в -тке - жити в (при) злиднях (при вбозтві, убого), злиднювати;
    4) (дефект, порок) вада, хиба, (из'ян) ґанджа (ж. р.), ґандж (-джу, м. р. и -джи, ж. р.) и ґанч (-чу, м. р. и -чи, ж. р.), догана, пригана. [В неї були свої вади, - наприклад, вона була дуже горда (Грінч.). Не вважаючи на дрібні вади в його творах, Шевченко єсть геній (Грінч.). Недобрий, кажеш, борщ? а яка-ж йому вада? (Звин.). Не будемо виправдувати хиб нашого народу (Грінч.). Добрість - наша певна хиба (Самійл.). Це в йому маленька хиба, маленька ґанджа (Н.-Лев.). Кінь - як сокіл, і ґанчу не має (Рудан.). Свита добра, ніде догани в ній нема (Звин.)]. Пороки и -тки - хиби й вади. Душевный -ток - душевна вада. Органический, природный -ток - органічна, природна вада (ґанджа). Телесный -ток - тілесна вада, (увечье) каліцтво. Находить, найти -тки в ком, чём - знаходити, знайти вади (хиби, ґанджу, ґандж, ґанч) в кому, в чому, ґанчувати кого, що, давати, дати догану (пригану, ганьбу) кому, чому. [Дівчина вередує з женихами, ґанчує (Гуманщ.). Свита добра, ніхто догани не дасть (Чигиринщ.)].
    * * *
    1) ( нехватка) недоста́ча, неста́ча; ( отсутствие) брак, -у, відсу́тність, -ності

    за \недостаток тком, по \недостаток тку — за бра́ком, че́рез брак

    нет \недостаток тка в ком-чём — не браку́є кого́-чого́, вистача́є кого́-чого́

    2) ( нужда) неста́ток, -тку, недоста́ток, недоста́ча

    \недостаток тки — мн. неста́тки, -ків, недоста́тки; ( бедность) зли́дні, -нів

    3) ( изъян) ва́да, дефе́кт, -у, ґандж, -у и -і; ( погрешность) хи́ба; ( недочёт) недо́лік, -у

    \недостаток к зре́ния — ва́да зо́ру

    Русско-украинский словарь > недостаток

  • 27 неиспытанный

    1) невипробуваний, неспробуваний, невивірений;
    2) (неизведанный) незазнаний, недізнаний и т. п. Срв. Испытанный (под Испытывать).
    * * *
    1) (не проверенный на деле, опытом) неви́пробуваний, непереві́рений; ( неисследованный) недослі́джений
    2) ( неизведанный) незві́даний, неза́знаний; ( о переживании) непережи́тий; ( небывалый) небува́лий

    Русско-украинский словарь > неиспытанный

  • 28 неудача

    невдача; (невезение) нещастіння, неталаніння, неталан (-ну). [Мазепа… невдачу тяжкую полтавську проклинає (Черняв.). Де віра кріпила завзяття, бувало, там повно розпуки, невдач (Маковей). Треба скористатися з невдач воєнних (Ледянко). Хоч-би що почав, - скрізь неталан (Київщ.)]. Мне во всем -ча - мені в усьому (ні в чому) не щастить, мені в усьому (скрізь) неталан (не щастить, не таланить). Терпеть (испытывать), потерпеть (испытать) -чу в чём - зазнавати, зазнати невдачі в чому, (насм.) піймати (вхопити, з'їсти) облизня; см. Потерпеть 1. Он потерпел -чу в чём - йому не пощастило (не поталанило) в чому, (реже) він зазнав невдачі в чому, (насм.) він піймав (ухопив, з'їв) облизня.
    * * *
    неу́спіх, невда́ча, недого́да; ( невезение) нетала́н, -у

    потерпе́ть \неудача чу — зазна́ти невда́чі

    Русско-украинский словарь > неудача

  • 29 неудобство

    невигода, незручність, (редко) недогода, недогідність (-ности); (недостаток) хиба, вада; см. ещё Неудобность. [Араби користуються чужою монетою і не добачають собі в тім ніякої невигоди (Крим.). Готовий поділяти з своєю добродійкою всі невигоди вигнання (Ор. Левиц.). Власними боками зазнати всіх невигод містечкового балагули (М. Левиц.). Жити в таких невигодах так довго - без теплої страви, у безнастанній журбі (Маковей). Місто найшвидше денаціоналізується; коли ця незручність є в нас, то… (Грінч.). Недогода (недогідність) централізації - в тому, що… (Н.-Лев.)]. Не испытывать ни малейшего -ства - не зазнавати (не відчувати) (ані) найменшої невигоди (незручности). Причинять, причинить -ство кому - завдавати, завдати невигоди (незручности) кому, наробити невигоди кому. Представлять (иметь) свои -ства - мати свою невигоду (незручність), мати свої невигоди (незручності). Это представляет большие -ства - це чинить великі невигоди, в цьому є велика невигода (незручність).
    * * *
    1) незру́чність, -ності; (отсутствие комфорта, неуютность) неви́гідність, неви́года
    2) ( неловкость) незру́чність, ні́яковість, -вості и нія́ковість

    чу́вствовать \неудобство во пе́ред кем — почува́ти себе́ незру́чно (ні́яково) пе́ред ким

    Русско-украинский словарь > неудобство

  • 30 отвращение

    1) відвертання, відвернення. Для -ния опасности - щоб відвернути (усунути) небезпеку;
    2) нехіть (-хоти) до чого, відворот від чого, осоруга на що; (омерзение) огида, огидження, гидливість, огидливість, гидування, обрида, обридження, обридливість (-вости), обридь (-ди), (с оттенком презрения) відраза до кого, до чого и проти кого, проти чого. -ние от пищи (к пище) - нехіть до їжі. До -ния - до несхочу, до обридження, до прикріння. Устать до -ния ко всему на свете - утомитися до осоруги на світ цілий. Вызывать, возбуждать чувство -ния в ком, внушать чувство -ния кому - викликати (прокидати) в кому почуття огиди (гидливости, огидливости, обридливости, гидування, відрази), мерзити кому, бридити кому. Питать, чувствовать, испытывать -ние к кому, к чему - почувати огиду (огидливість…) до кого, до чого, бридитися ким, чим. Срв. Брезгать, Гнушаться.
    * * *
    1) ( действие) відверта́ння, відве́рнення
    2) ( о чувстве) оги́да, відра́за, оги́дливість, -вості, обри́дливість; обри́дження, осору́га; ( нерасположение) не́хіть, -хоті

    Русско-украинский словарь > отвращение

  • 31 отделываться

    отделаться
    1) (покончить с работой) обробитися, упоратися (з чим);
    2) оброблятися, бути обробленим, вироблятися, бути виробленим, викінчуватися, бути викінченим, опоряджатися и т. д. - см. Отделывать 2;
    3) (отвязаться, избавиться) збуватися, збутися кого, чого и збувати, збути кого, що, відкараскуватися, відкараскатися, відпекуватися, відпекатися від кого, від чого, сов. скараскатися, спекатися, здихатися кого, чого, відскіпатися, віджухаритися, відгетькатися від кого, від чого. Как бы мне от него -латься - як-би мені його збутися (спекатися, здихатися), як-би мені від нього відкараскатися (відпекатися, відскіпатися). Теперь не -лаешься от беды - тепер не збудешся (не скараскаєшся, не спекаєшся, не здихаєшся) лиха, біди. Наделали беды, а мне теперь -вайся за вас - наробили лиха, а я тепер відбувай(ся) за вас. Он избежал грозившей ему опасности, -вшись одним страхом - він вратувався від небезпеки, що йому загрожувала, самим переляком відбувшися (перебувшися). -ваться от кого, от чего чем - збувати кого, що чим, відбуватися від кого, від чого чим. -ваться от вопроса шуткой (шутками) - збувати питання жартом (жартами). Срв. Отвязываться, Отговариваться, Отвертеться.
    * * *
    несов.; сов. - отд`елаться
    1) (освобождаться, закончив какое-л. дело) звільня́тися, звільни́тися, несов. упо́ратися
    2) ( избавляться) збува́тися, збу́тися, позбува́тися, позбу́тися; збува́ти, збу́ти, відкара́скуватися, відкара́скатися, відпе́куватися, відпе́катися, несов. відскіпа́тися и відскі́патися, спе́катися; ( с трудом) зди́хуватися, зди́хатися
    3) (чем - уклоняясь от чего-л., ограничиваться чем-л. несущественным) відмага́тися, відмогти́ся, відбува́тися, відбу́тися, відбува́ти, відбу́ти
    4) (испытывать что-л. меньшее, чем можно было ожидать) відбува́тися, відбу́тися
    5) строит. (несов.) обробля́тися, обро́блюватися; опоряджа́тися, опоря́джуватися; обла́днуватися; викі́нчуватися, роби́тися; оздо́блюватися, оздобля́тися

    Русско-украинский словарь > отделываться

  • 32 питать

    живити, поживляти, годувати, харчувати, харчити. [Хазяйське око товар живить. Картина українського відродження живить надії на перемогу одвічньої правди (Єфр.). Він своєю працею усю сім'ю годує]. -ать надежду (мечту, мысль) - держати (мати и живити) надію (мрію, думку). -ать доверие - няти віру кому, діймати кому віри. -ать вражду к кому - ворогувати, враждувати, враждати на кого (Квітка), мати зуб на кого. -ать любовь, склонность к чему - кохатися в чому, (редко) до чого. [Всякий кохається до грошей (Звиног.)]. -ать пристрастие к чему - милуватися в чому. -ать страсть к чему - мати прилюбність до чого. [Маєш прилюбність до карт та гульні (Неч.-Лев.)]. -ать ненависть к кому - плекати зненависть до кого. -ать злобные чувства к кому - (описат.) дихати (лихим) пеклом, злом на кого, лихо, волі бути на кого. -ать отвращение - мати или почувати відразу (огиду). -ать дружбу - почувати приязнь. -ать уважение к кому - мати пошану до кого, мати кого на повазі. [Всі їх на повазі мають (М. Вовч.)]. Десна -ает водой Днепр - Десна подає воду в Дніпро. Питаемый - живлений, годований, харчований.
    * * *
    1) харчува́ти; ( кормить) годува́ти; ( прокармливать) прогодо́вувати
    2) (доставлять необходимое для нормального действия, функционирования; перен.) живи́ти, поживля́ти; ( снабжать) постача́ти
    3) (перен.: испытывать, ощущать, чувствовать) почува́ти; ( иметь) ма́ти

    Русско-украинский словарь > питать

  • 33 подвергаться

    подвергнуться чему підпадати, підпасти під що підлягати, підлягти чому, зазнавати, зазнати чого. [Підпадав під усякі переслідування. Маєтності вилученого від церкви підлягали конфіскаті (Ор. Левиц.). Обшліхтовування…. зазнає індивідуальний твір, з уст до уст переходячи (Єфр.)]. -ся опасности - наражатися на небезпеку. -ся наказанию - здобуватися, здобутися кари; підпадати, підпасти під кару. -ся чьему гневу - підпасти під чий гнів, зазнати чийого гніву. -ся изменениям - зазнавати, зазнати змін. -ся штрафу - підпадати, підпасти пені. -ся ответственности - підпадати, підпасти під відповідальність. -ся порицанию - зазнавати, зазнати догани. -ся влиянию - підпадати, підпасти під вплив. -ся участи тяжкой (скорбной) - зійти на тяжку (на скорботну) путь. Он -ется насмешкам - його беруть на глум, на глузи. Эта страна часто -ется наводнениям - цю країну часто заливає водою. -ся нападению - зазнавати, зазнати нападу. Подверженный - підпалий, підданий чому. Быть -ным чему - см. Подвергаться, подвергнуться. Он -жен припадкам головной боли - у його (його и йому) часами болить голова. Он -жен вспышкам гнева - його часто гнів нападає. Я -жен (часто -гаюсь) простуде - я легко застуджуюся (перестуджуюся).
    * * *
    несов.; сов. - подв`ергнуться
    1) ( чему) підляга́ти, підлягти́ (чому); ( подпадать) підпада́ти, підпа́сти (під що); ( испытывать) зазнава́ти, зазна́ти (чого); (опасности, риску) наража́тися, нарази́тися (на що)
    2) ( подчиняться) кори́тися, підкори́тися

    Русско-украинский словарь > подвергаться

  • 34 подъём

    1) действ. - см. Поднимание, Поднятие. -ём на гору - схід на гору. -ём воды в реке - прибування, прибуття, підходження води в рі(ч)ці. -ём культуры, промышленности, культурный -ём - піднесення культури, промисловости, культурне піднесення. -ём духа, чувств - піднесення (зворушення) духу, почуваннів. Моменты высокого -ёма - хвилі високого піднесення (Єфр.). Испытывать -ём духа - (описат.) рости вгору, душа росте вгору в кого, світ підіймається вгору кому;
    2) (отлогая возвышенность, подъём на гору) узвіз (-возу). [Боричів узвіз. Шлях здіймався вгору довгим узвозом];
    3) (сборы в путь, выезд, выступление) рушання. Деньги на -ём - подорожні гроші, подорожнє (-нього), кошти на подорож. Лёгок на -ём - швидкий рушати, ворушний, рухливий. Он тяжёл на -ём - важко йому рушати (зрушити);
    4) (ноги, сапога) підйом (-му) (ноги, у чоботі), (сапога) підбиття (у чоботі). Сапоги с большим -мом - зазо[у]висті чоботи. Сапоги узки в -ме - чоботи тісні на підйомі (на підбитті);
    5) (рычаг) підойма, (для поднимания воза) важниця; см. Рычаг;
    6) (ухват) рогач (-ча);
    7) (домкрат) лівар (-ра); см. Домкрат;
    8) (мера, высота, на сколько что-л. поднято) підвищення;
    9) в -ём (вподъём) кому (под силу) - під силу кому, саме враз кому.
    * * *
    1) ( действие) підніма́ння, підійма́ння, (оконч.) підняття; ( восхождение на гору) схо́дження
    2) ( взвоз) узві́з, -во́зу
    3) (быстрый рост; воодушевление) підне́сення
    4) (ноги, обуви) підйо́м
    5) ( сигнал) побу́дка
    6) ( подъёмник) техн. підійма́ч, -а; ( рычаг) ва́жіль, -желя, підо́йма
    7) лингв. підне́сення, підняття́

    гла́сный сре́днего подъёма — голосни́й сере́днього підне́сення (підняття́)

    Русско-украинский словарь > подъём

  • 35 потрясаться

    потрястись
    1) трястися, стрясатися, стряс(ну)тися, хитатися, захитатися, похитнутися, здвигатися, здвигнутися. [Гори захиталися, стряслися. Він увесь затрусивсь із жаху. Весь Київ здвигнувся (Куліш)];
    2) (поражаться) зворушуватися, зворушитися, збурюватися, збуритися, вражатися, вразитися.
    * * *
    несов.; сов. - потряст`ись
    1) ( приходить в сотрясение) потряса́тися, потрясти́ся, стряса́тися, стрясти́ся
    2) (перен.. расшатываться в своих основах) розхи́туватися, розхита́тися, потряса́тися, потрясти́ся
    3) (испытывать сильное волнение) звору́шуватися, зворуши́тися и звору́шитися, вража́тися, вра́зитися
    4) (несов.: трястись некоторое время) потрясти́ся, потруси́тися

    Русско-украинский словарь > потрясаться

  • 36 почитать

    почтить
    I. шанувати, пошанувати и ушанувати кого, поважати, уповажити, (народн. песен.) величати, звеличати кого, (реже: славянизм) почитати и почитувати, чтити, почтити кого. Срв. Чтить. [Земля мати, шануй її, то вона тебе озолотить (Грінч.). Дурня багатого всі величають (Номис). Подивітесь, як Касія він мертвого вповажив (Куліш). Ми-ж тебе, Оксанко, звеличаємо (Грінч.)]. -тать родителей, старших - шанувати, поважати батьків, старших. [Щоби старших шанували, батька й неньку чтили (Рудан.)]. -тать старость - шанувати, поважати старість. -тать праздники - шанувати, поважати свята. [Посту не тримали, свят не шанували (Рудан.). Селяни поважають неділю й празники і не роблять ніякої роботи (Н.-Лев.)]. -тить кого-л. чем - вшанувати (пошанувати) кого чим. -тить чью-л. память, умершего - вшанувати, уповажити, звеличати чию пам'ять, померлого. -тить память кого-л. вставанием - вшанувати (пошанувати) чию пам'ять уставанням. -чту (вас) по рублику с пуда - уважу (скину) вам по карбованцю з пуда. -ться - шануватися, пошануватися, и вшануватися, поважатися, уповажитися и т. д. Прямота всеми -тается - одвертість усі шанують, поважають. -таются какие-л. обычаи - поважаються, шануються якісь звичаї. Свято -таться - святитися. [Честь тоді святилась дуже (Мкр.)].
    II. Почитать, почесть - уважати, мати, (реже) тримати, ставити, поставити, узяти кого, що за кого, за що. [Мене люди за дурного мають (Г. Барв.). Ми тебе за святого уважаємо (Куліш). Взяли сиротину люди за ні за що (Грінч.). Ставили їх (людей) за скотів (Котл.). Тримай свято за свято (Номис)]. -тать полезным что-л. - уважати що за корисне. Я -чту за честь, за долг - за честь, за повинність собі матиму, за честь, за повинність свою уважатиму, за честь, за повинність собі поставлю. -тать себе за грех делать что-л. - за гріх уважати собі, гріхуватися що робити. -ться - уважатися, іти за кого, за що. Он -тается здесь лучшим доктором - його вважають тут за найкращого лікаря, він іде тут за найкращого лікаря. Это -тётся им за обиду - він матиме, візьме це за кривду, за образу. II.. Почитать - почитати - см. Читать. [Почитай мені що-небудь (Л. Укр.)].
    * * *
    I II
    ( испытывать почтение) шанува́ти; ( уважать) поважа́ти
    III несов.; сов. - поч`есть
    (кого-что кем-чем, за кого-что) уважа́ти (кого-що за кого-що, ким-чим) (несов.), визнава́ти, ви́знати (кого-що ким-чим, за кого-що), ма́ти (несов.), ста́вити, поста́вити (кого-що за кого-що)

    Русско-украинский словарь > почитать

  • 37 преклоняться

    несов.; сов. - преклон`иться
    1) схиля́тися, схили́тися и посхиля́тися; ( наклоняться) нахиля́тися, нахили́тися и понахиля́тися; ( приклоняться) прихиля́тися, прихили́тися
    2) (кому-чему, перед кем-чем - покоряться) схиля́тися, схили́тися (перед ким-чим), підхиля́тися, підхили́тися (кому-чому)
    3) ( перед кем-чем - испытывать чувство преклонения) схиля́тися, схили́тися (перед ким-чим), схиля́ти го́лову, схили́ти го́лову (перед ким-чим), поклоня́тися, поклони́тися (кому-чому), уклоня́тися, уклони́тися (перед ким-чим, кому-чому)

    Русско-украинский словарь > преклоняться

  • 38 терпеть

    1) терпі́ти; ( переносить) вите́рплювати

    бума́га всё те́рпит — папі́р усе́ те́рпить

    вре́мя те́рпит — ще є час

    \терпеть боль — терпі́ти біль

    \терпеть не могу́ — терпі́ти не мо́жу

    терпи́, каза́к, атама́ном бу́дешь — посл. терпи́, коза́че, отама́ном бу́деш

    2) ( что - испытывать) зазнава́ти (чого́), терпі́ти (що); (беды, испытания) відбува́ти (що)

    \терпеть пораже́ние — зазнава́ти пора́зки

    Русско-украинский словарь > терпеть

  • 39 трепетать

    1) тріпоті́ти, тріпота́ти, тріпота́тися, трепета́ти, трепета́тися; ( дрожать) тремті́ти, дрижа́ти, ті́патися; ( чем - встряхивать) трі́пати; ( содрогаться) трі́патися, стрі́пуватися
    2) (мерцать о пламени, свете) мерехті́ти, бли́мати, мигті́ти, миготі́ти; ( чуть виднеясь) мрі́ти
    3) (перед кем-чем, при ком-чём, кого-чего - испытывать страх) тремті́ти, дрижа́ти (перед ким-чим, при кому-чому)
    4) ( за кого-что - тревожиться) побива́тися (за кого-що, за ким-чим, ким-чим); потерпа́ти (за кого-що)

    Русско-украинский словарь > трепетать

  • 40 тяготеть

    1) тяжі́ти, -жі́ю, -жі́єш и -жу́, -жи́ш

    луна́ тяготе́ет к земле́ — мі́сяць тяжи́ть до землі́

    над ним тяготе́ет прокля́тье — над ним тяжи́ть прокля́ття

    2) ( испытывать влечение) пра́гнути, відчува́ти (почува́ти) по́тяг

    Русско-украинский словарь > тяготеть

См. также в других словарях:

  • испытывать — Пытать, познавать, изведывать, отведывать, поверять, проверять, сверять, осматривать, рассматривать, досматривать, разглядывать, допрашивать, исследовать, пробовать, свидетельствовать, зондировать, экзаменовать; подвергать испытанию, анализу,… …   Словарь синонимов

  • ИСПЫТЫВАТЬ — ИСПЫТЫВАТЬ, испытать (испытываю и испытую) что, кого; искушать; изведывать на деле, пробовать, дознавать, убеждаться исследованием, доходить опытом, разбирать, познавать в подробности, узнавать опытностью; | выносить, переносить, терпеть,… …   Толковый словарь Даля

  • Испытывать судьбу — ИСПЫТЫВАТЬ СУДЬБУ. ИСПЫТАТЬ СУДЬБУ. Книжн. Подвергать себя необдуманному риску, опасности. Да, люди, с которыми работал Филипп Петрович, были свои люди. Но доколе же можно испытывать судьбу (А. Фадеев. Молодая гвардия) …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • испытывать потребность — ▲ испытывать (состояние) ↑ потребность требоваться быть необходимым (машина требует ухода. за машиной требуется уход). требуемый. желательный. нужда. нуждаться в чем. нужный. нужен до зарезу [позарез]. нужен как воздух. надобность. понадобиться.… …   Идеографический словарь русского языка

  • ИСПЫТЫВАТЬ — ИСПЫТЫВАТЬ, испытываю, испытываешь, и (устар., от вышедшего из употр. гл. испытовать) испытую, испытуешь (книжн.). несовер. к испытать. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • испытывать — ИСПЫТАТЬ, аю, аешь; Шытанный; сов. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • испытывать голод и холод — См …   Словарь синонимов

  • испытывать плохое физическое состояние — ▲ испытывать (состояние) ↑ плохое состояние измучить, ся. бросать [кидать] # в жар. пот прошиб кого. зуб на зуб не попадает. стучать зубами. раскиснуть. расклеиться. изнемогать. подступать (к горлу подступала тошнота). подкатывать, ся. голова… …   Идеографический словарь русского языка

  • испытывать нагрузки на организм — ▲ испытывать плохое физическое состояние ↑ вследствие (чего л), давать нагрузку, организм разомлеть. разморить, ся. сомлеть. томиться. истома. истомиться. взопреть. разопреть. запариться. распарить, ся. сердце выскочит из груди. легчать.… …   Идеографический словарь русского языка

  • испытывать слабость — ▲ испытывать (состояние) ↑ слабость расслабить, ся. расслабнуть. расслабеть. расслабленный (# мышца). поникнуть. | снулый. апатия потеря интереса, безразличие к окружающему; эмоциональная пассивность; вызывается нервным истощением организма.… …   Идеографический словарь русского языка

  • испытывать немощь — ▲ испытывать слабость ↑ (в) высокой степени немощь большая слабость. обессилеть. обессилевший. силы покинули кого. невмоготу. невмочь. не под силу. не по силам. едва [еле] держаться [стоять] на ногах. на ногах не стоит [не держится]. едва [еле]… …   Идеографический словарь русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»