1)+(нитку)

1) нитка; (специальнее: грубая толстая из пакли) нитка з валу, валова нитка, валина; срв. Нить 1. [Батіг не нитка, не ввірветься (Номис). Тоненьке, мов шовкова нитка (Н.-Лев.)]. -ки - нитки (-ток), соб. ниття (-ття), нить (-ти); специальнее: (грубые толстые из пакли) вал (р. валу); (цветные бумажные для вышиванья) заполоч (-чи); (окрашенные шерстяные, диал.) цвіт (-ту); (пеньковые или льняные в шерст. материи, в сукне) порт (-ту, м. р.) и порть (-ти, ж. р.); (кручёные) сукані нитки, (грубые, соб., диал.) суч (-чи); (белые для шитья) білі нитки, біль (-ли); (чёрные) чорні нитки, чернь (-ни). [Вал - от як шпагат; з нього мішки роблять (Звин.). У косах замість кісників мотузочка з валу (Мирний). Третю (шириночку) пошила та заполоччю (Чуб. III). Крайка з цвіту (Лохв.). Це не чисте сукно, а з портом (Чернігівщ.). Та й пришив-же цаганською голкою й суччю (Свидн.). Шиє вона шовком- біллю (Пісня)]. -ка бумажная, вышивальная, швейная - нитка бавовняна, вишивальна, швацька. Катушка -ток - шпулька (шпуля, коточок) ниток. Клубок -ток - клубок ниток. Моток -ток - моташка ниток; см. Моток 1. Жизнь висит на -ке - життя на волосинці (на ниточці) висить. На живую -ку - а) на живу нитку. Шить, пришивать, пришить на живую - ку что - шити, пришивати, пришити на живу нитку, фастриґувати, прифастриґовувати, прифастриґувати що; б) нашвидку, на швидку руку (руч), похапцем; см. Наспех и Наскоро. Сметать дело на живую -ку - змайструвати (стулити, зіп'ясти) щось на живу нитку (на швидку руку). -ки живой не оставить - живої нитки не лишити; см. ещё ниже Обирать, обобрать кого до -ки. Вдевать, вдеть -ку - засиляти (засилювати, всиляти, всилювати, наживляти), засилити (всилити, наживити) нитку. [Наживив нитку і почав шити (Київщ.)]. Вытянуться в -ку - а) (охлянути, аж) витягнутися як шнурка, схуднути як волосинка, стати як соломинка, перевестися на соломинку, (грубо) витягтися як глиста; срв. Исхудать; б) (стать гуськом) стати (вишикуватися) ключем (низкою). Вытянуться по -ке - витягтися як шнурка (як струна). Обирать, обобрать кого до (последней) -ки - обдирати (оббирати), обдерти и обідрати (обібрати) кого до (останньої) нитки (до шерстиночки, до цурки, до шнирин(к)и, до шнирочки, до шнириночки). [Обдере до шнириночки - до шерстиночки (Номис). Обібрано до цурки (М. Хвильов.)]. Подымать клубок за -ку (перен.) - підіймати клубок (клубка) за нитку, без ладу (навиворі[о]т) робити що, (зап.) капарити що. Промокнуть, промочить до -ки - промок(ну)ти (вимок(ну)ти, змок(ну)ти), промочити (змочити, намочити) до рубця (до рубчика, геть до рубчика). Этой -ке (канители) конца не будет - цієї нитки не пересотаєш, цій тяганині кінця(-краю) не буде. Тонкую -ку вести - тонку нитку виводити (вести, прясти, сукати, сотати). Куда иголка, туда и -ка - куди голка, туди й нитка. По -ке дойдёшь до клубочка - дійдеться ниточка до клубочка (Номис), по нитці дійдеш до клубочка (Сл. Гр.). По -ку рубеж - по цей дуб миля (Приказка). С миру по - ке - голому рубашка - см. II. Мир 5;

2) см. Низка 2.

* * *

1) ни́тка

2) (что-л. нанизанное на нить) ни́зка, разо́к, -зка́, шнур, -а, шнуро́к, -рка́, ни́тка

продеть что во что (просовывать) просувати и просовувати, просунути, простромлювати, простромити, просаджувати, просадити що в що, ( втянуть) затягати, затягти (обычно нитку, верёвку) просиляти и просилювати, просилити, (вдевать) в[за]силяти и в[за]силювати, в[за]силити, проймати, пройняти що (нитку, мотузку); (верёвку) ушморгувати, ушморгнути (мотузку) в що. [Просилив (затягнув, пройняв) нитку в голку. Затягни очкур(а) в рубець]. -девая насквозь - упрошив. Продетый - просунений и просунутий, просаджений, простромлений, затягнений и затягнутий, просилений, в[за]силений, про(й)нятий. -ться - просуватися и просовуватися, просунутися, простромлюватися, простромитися, просаджуватися, просадитися, затягуватися, затягнутися, просилятися и просилюватися, просилитися, в[за]силятися и в[за]силюватися; бути просуненим (просунутим), простромленим, просиленим, в[за]силеним у що.

* * *

несов.; сов. - прод`еть

1) ( продёргивать) просми́кувати, просмикну́ти; ( затягивать) затяга́ти и затя́гувати, затягти́ и затягну́ти; ( нитку) просиля́ти, просили́ти; ( вдевать) всиля́ти и вси́лювати, всили́ти

2) ( просовывать) просува́ти и просо́вувати, просу́нути

мётывать

I. см. Мести.

II. Метать, мётывать, метнуть -

1) (бросать; н. вр. мечу) кидати, кинути, метати (-таю, -таєш), метнути; срв. Бросать 1. [Каменем кинув (метнув) на мене (М. Грінч.). Метають гроші вгору і дивляться, як воно впаде (Звин.)]. Вулкан -чет пламя - вулкан викидає полум'я (огонь), кидає полум'ям (огнем). -тать банк (в карт. игре) - банкувати. -тать бомбы, камни, стрелы - кидати (метати) бомби, каміння, стріли. -тать взоры, глаза, очи. -нуть взор на кого, на что - зиркати, зиркнути на кого, на що и по кому, по чому, блим[к]ати, блим[к]нути очима, скидати, скинути очі (оком, очима) на кого, на що, метнути, глипнути, вергнути, стрельнути оком (очима). [Зиркнула на мене і пішла (Крим.)]. -тать громы - кидати (вергати) громи и громами. -тать жребий - кидати жереб (-ба) или жеребок (-бка), жеребкувати, (между собой) жеребкуватися. -тать искры, огонь - іскрити, сипати іскрами, приском, огнем, метати іскри (Л. Укр., Коцюб.), сов. сипнути, метнути іскрами и т. д., (только из глаз) іскрити оком. [Очі іскрять (М. Грінч.). Коні мчать, аж іскрять ногами (Боров.). Очі її сипали приском (Черкас.). Чорні очі так і сипнули на неї огнем (Н.-Лев.). Схиливсь до своєї жінки, оком іскрить (М. Вовч.)]. -тать кровь - кидати, спускати кров (руду), відкривати жилу. -тать пар - орати, (орю, ореш) на (під) пар, паренати, паренити. -тать сено - кидати сіно (в копну: в копицю, в стог: в стіг, в стіжок, на сеновал: в сінник). [Я вам поможу робить - косить там, чи сіно кидать (Основа). До півночи сіно в копиці кидав (Кониськ.)]. -тать стог - класти стіг, стіжок. Рвать и -тать - рвати й метати, сікти й рубати (Номис), лютувати, лютитися аж підскакувати. Что есть в печи, всё на стол -чи - що хата має, тим і приймає; чим хата багата, тим і рада (Приказки). Не -чите бисера перед свиньями - не кидайте перла перед свиньми;

2) -тать детёнышей - приводити, поносити малят; специальнее: (о суке) щенити цуценят (щенят), щенитися, (о кошке) котити котят, котитися, (о свинье) поросити поросят, пороситися. [Плюнуть на тих оддоєних щенят, що ти щенила (Шевч.)];

3) -тать икру - викидати ікру, нереститися, (икриться) тертися; срв. Икра 1;

4) (шить на живую нитку; н. вр. метаю и мечу) наживляти, шити на живу нитку, фастриґувати що. -тать петли - а) (у портных) обкидати петельки, застіжки; б) (о зайце) ключкувати, ключки робити. Мётанный -

1) киданий; ораний; кладений;

2) наживлений, шитий на живу нитку; фастриґований; обкиданий.

* * *

1) (бросать, кидать) ки́дати, метати (мета́ю, мета́єш и мечу́, ме́чеш)

2) (укладывать сено, солому) склада́ти, кла́сти

3) (производить потомство - о рыбах и пр.) мета́ти; ( рождать) приво́дити; ( икру) викида́ти

4) карт. мета́ти (мечу́, ме́чеш)

1) нитка; (шнур) шнур (-ра); (волокно) волокно; (в лампочке накаливания) волосин(к)а; (прядь) пасмо, стал(ь)ка; срв. Нитка 1. [Увірветься життя коротка нитка (Самійл.) Діяментова нитка (Франко). Все нове, що він бачив, легко вкладалося йому в голову, зв'язуючись тисячами ниток з тим, що він читав (В. Підмог.). Золотий шнур, протягнутий між хвилинним і вічним (М. Калин.). Нерви мають вигляд тонких волокон (Київ)]. -ти - нитки (-ток) и т. д.; (пряди) пасма (р. пасем), стал(ь)ки (-л(ь)ок). [Зібрано всі нитки до викриття злочину (Пр. Правда). Золотисті пасма соняшного сяйва (Черкас.). Батіг у чотири сталки (Манж.). Широколисте латаття вкрило воду листом в три сталки (Н.-Лев.)]. Нить Ариадны - Аріяднина (провідна) нитка. Вольфрамовая -нить - вольфрамова волосин(к)а. Красная нить (иноск.) - червона нитка. Путеводная нить - провідна нитка; см. Путеводный. Нить пыльника, бот. filamentum - пилякова нитка. Нить разговора - нитка розмови. Овладеть -тью разговора - опанувати розмову, запанувати в розмові, захопити (взяти) в свої руки нитку розмови. Тянется нить разговора - сотається (плететься) розмова (балачка). Нить мысли, рассказа - нитка думки, оповідання. [Слухала уважно доповідь, боячись розірвати нитку сміливої думки (Епік). Жадібно стежу за ниткою його оповідання (Крим.)]. В одну нить - в одну нитку, в одну стал(ь)ку, в-односталь;

2) см. Низка 2.

* * *

надстегать надштаповувати, надштапувати, штапувати, виштапувати, простьобувати, простьобати на живу нитку, приживляти, приживити, прифастриґовувати, прифастриґувати, (о мног.) понадштаповувати, попростьобувати на живу нитку, поприживляти, поприфастриґовувати що. Надстёганный - надштапований, виштапуваний, простьобаний на живу нитку, приживлений, прифастриґований, понадштаповуваний и т. п. -ться - надштаповуватися, бути надштаповуваним, надштапованим, понадштаповуваним и т. п.

вдеть втягати, втягти, затягати, затягти, встромляти, встромити, (только о нитке, вдеваемой в иглу) всиляти, всилювати, всилити, засиляти, засилювати, засилити, просиляти, просилювати, просилити. [Ніяк не затягну нитку в голку].

* * *

несов.; сов. - вдеть

I. вывести

1) виводити (реже вивожати, вивождати), вивести; (выпроваживать) - випроваджувати, випровадити. [Вивів босу на морозець. Дуків-срібляників за лоб брали, із-за стола, наче волів, вивождали. Письменник виводить перед нами людей. Хочу тебе вивести з клопоту = из затруднения. Вона нитку виводить тонку та довгу];

2) в. детей (о животных, птицах) - плодити, виплоджувати, виплодити, виводити, вивести, навести, вилуплювати, вилупити [Кицька навела киценят. Ой біда, біда чайці-небозі, що вивела чаєняток при битій дорозі], (детей в люди) виводити (вивести) дітей в люди, на кого. [Треба буде дітей годувати та в люди виводити (Крим.). Скільки потягся мій батько, поки на вчителя вивів мене (Тесл.)];

3) выводить истребляя, уничтожая - вибавляти, вибавити, обавляти, обавити, витлумлювати, витлумляти, витлумити. [Повибавляй плями з одежі. Витлумила мухи з хати. Вибавили кукіль з пшениці];

4) в. заключение, вывод - висновувати, виснувати, робити (зробити) висновок, висновки;

5) в. голосом - виводити (вести) голос, пісню, спів. [Виводить голос, як лляну тонку нитку (Неч.-Лев.)];

6) в. стену - класти, скласти; (каменную, кирпичную) мурувати, змурувати;

7) в. из терпения - позбавляти, позбавити кого терпцю, уривати, урвати кому терпець;

8) в. на чистую воду - вивести на світ, на чисту воду, на слизьке;

9) в. из себя - дратувати, роздратувати;

10) в. верх (напр. в стоге) - вивершувати, вивершити. С невыведенным (незаконченным) верхом - недовершений.

II. виводити, обводити. [Виводила по всіх київських горах. Поки обводила, поки обходила ввесь садок, то й сонце сіло (Мирн.)].

* * *

-ся, закрепить, -ся закріпляти, -ся, закріпити, -ся, (заклинком) заплішувати, -ся заплішити, -ся. [Козацька велика війна закріпила за нами нашу старосвітську історію (Куліш)]. -пить нитку - закріпити нитку, вузлика зав'язати. -пить дом за кем - закріпити дім за ким.

* * *

несов.; сов. - закреп`ить

Иголка, Иголочка

1) (швейная) голка, ум. голочка, (гал.) ігла. [Місячно, хоч голки збирай (Номис)]. -ла без ушка - проторг и протір (-торга), продір (-дора), протерта голка, без(в)уха голка. [Москаль і проторг проковтне, та не вдавиться (Комар). Дала протерту голку ще й без жальця (Поділля)]. -ла курносая, безносая - безноса, кирпата голка, кирпатійка, голка без жала, без жальця, (диал. без жельця), (насмешл.) безрила голка. [Думав, що голку купив, а воно - кирпатійка. Це на базарі так звуть голку безносу (Київ)]. - ла без нитки - гола голка. -ла рогожная или кулевая - циганська голка, циганка. Деревянная -ла для вязания сетей и т. п. - глиця, ум. гличка. [Як узяв хлопець гличку; поки отаман дірку залата, то хлопець три (Март.)]. -ла вязальная чулочная (спица) - пруток, дро[і]ток (-тка). Ушко -лы - (в)ушко голки. Вдеть нитку в -лку - втягти, затягти, засилити нитку в голку. Платье с -чки - новісіньке убрання; мов допіро від кравця принесене. Одет как с -чки - вбраний як на весілля. Сидеть как на -лках - як на терню сидіти, як на голках, як на шпичках, як на грані, як на жару сидіти. Вино пускает -лки - у вині скалки скачуть, брижі грають, вино грає, іскриться. Острие -лы - жало, жальце, (диал. жело, жельце) голки;

2) (у животных) голка, колька, колючка;

3) (на растениях) голка, колючка, шпичка, шпилька, шпичак (-ка), (шипы) терня (ср. р.) (на хвойных) шпилька, глиця, хвоїна, хвоїнка, (гал.) чатина, (собир.) хвоя, (гал.) фоя, голиння, (гал.) чатиння. [Горить моя досадонька мов сухая глиця (Л. Укр.)];

4) -ла на здании - шпиль (-ля), шпинь (-ня). -ла горы - шпиль (-ля);

5) Игла-рыба - морська іглиця, зворлуч, сикавка.

* * *

1) го́лка; (швейная большая, толстая) цига́нська го́лка; ( без ушка) про́торг; ( деревянная) гли́ця

2) ( у растений) го́лка, колю́чка, шпи́лька; шпи́чка, шпича́к, -а; ( у хвойных) хвої́на, уменьш. хвої́нка

3) ( у животных) го́лка, колю́чка

4) (заострённый кристалл чего-л.) го́лка; ( льда) ска́лка; ( остроконечный стержень) шпи́чка, шпича́к, -а

1) (укреплять силы, здоровье и т. п.) зміцняти, зміцнювати, крі[е]пити. [Віра кріпила завзяття (Маковей). Вже-б і помер, та зміцнює мене надія вас побачити (М. Вовч.)];

2) -пить железными полосами болтами, гвоздями и т. п. - скріпляти, скріплювати, стягати залізними штабами, шворенями (шрубами), цвяхами и т. п. -пить нитку - закріпляти нитку. -пить паруса - ключувати вітрила. -пить имущество за кем - закріпляти майно за ким. -пить подписью - скріпляти підписом. -пить желудок - твердити, скріпляти, запирати, заколоджувати шлунок. [Сливи не твердять шлунка, а груші твердять (Чернігівщ.). Добрий борщ оскомистий приставляє, живіт козаків скріпляє (Чуб. V)].

* * *

1) кріпи́ти; ( скреплять) скріплювати, скріпля́ти; ( закреплять) закрі́плювати, закріпля́ти

2) (перен.: укреплять, усиливать) змі́цнювати, зміцни́ти, міцни́ти, кріпи́ти

3) мед. скрі́плювати, скріпля́ти, кріпи́ти

1) (черта) лінія, риса, риска. Береговая -ния - берегова лінія, борежина. Выпрямить, искривить -нию - виправити, закривити лінію. -ния искривлённая - скривлена лінія, кривуля. Кривая -ния - крива лінія. Касательная -ния - лінія дотична. Ломанная -ния - ламана лінія. -ния падения - спадова лінія. Параллельная -ния - лінія рівнобіжна. Прямая -ния - лінія проста (пряма), (в общежитии) прямець (-мця). -ния пунктиром (обозначенная) - лінія крапкована, точкована. Руководящая -ния - провідна лінія. Снеговая -ния - снігова лінія. Скошенная -ния - скошена лінія, косина (-ни), косиня (-ні). Цепная -ния - ланцюгова лінія;

2) (ряд) ряд (-ду), лава, шерег (-гу). [Зелена дібровонька в три ряди посаджена (Чуб. V). (Коноплі) стоять як москалі шиковані до лав (Рильськ.)]. Боевая -ния - бойова лава (лінія). -ния за -нией - ряд по ряду. [Ішли бояри ряд по ряду (Милор.)]. -ния домов (вдоль улицы) - лінія будинків, перія (-рії). [Оцією вулицею по правій перії його хата (Катериносл.)]. Нарушить -нию - зламати лінію (шерег). В одну -нию - в один ряд. [На курочці пір'ячко в один ряд (Пісня)];

3) (мера длины) лінія. Дюйм имеет десять -ний - цаль має десять ліній;

4) (пограничная полоса) лінія, кордон (-ну). [У городі, у Глухові у всі дзвони дзвонять, та вже наших козаченьків на лінію гонять (Шевч.)]. Таможенная -ния - митний кордон;

5) (родства) лінія, коліно, покоління. Боковая, восходящая, нисходящая, женская -ния родства - бічне, горове, низове, жіноче коліно роду (споріднення). Вести -нию чего - вести лінію чого, виводити далі нитку чого. [Веди свою лінію до самого краю (Кониськ.). Поет у своїх творах виводить далі нитку кращих традицій письменства (Єфр.)];

6) (полоса) лінія, смуга, пруга, пружок (-жка), колія. Железнодорожная -ния - залізнична колія. Защитная -ния - оборонна смуга. Огневая -ния - огнева смуга. Стратегическая -ния - стратегічна лінія. Поперечная -ния (в орнаменте) - поясок (-ска), поперечка. -ния руки - зморшка;

7) (направление, движение) лінія, напрямок (-мку), дорога. -ния не вышла (нет удачи) - не судилося; не так склалося. Ему -ния в большие люди - йому дорога в великий світ стелеться. Мне не -ния к нему на поклон итти - не рука мені до нього приклонятися. Не подходит под -нию - він не під масть, не під лінію. Ему -ния там быть, работать - йому з руки там бути, працювати;

8) (типогр.) лінія;

9) (лесная) лінія, просіка, просіч (-чи).

* * *

лі́нія; ж.-д. ко́лія, полотно́; ( на лице) ри́са; ( пограничная) межа́, кордо́н, -у; ( прямая) сущ., мат. пряма́, -ої; ( родства) колі́но

нанизаться

1) нанизуватися, низатися, нанизатися, (зап.) силятися, насилятися (несов. и сов.), (гал.) наволікатися, наволоктися, понанизуватися и т. п.; бути нанизуваним, нанизаним, понанизуваним, понизаним и т. п.; срв. Нанизывать. [Не нанизується намисто - вічка малі на цю нитку (Червоногр.). І полетіли думи одна за другою, наче зерна дорогого намиста низалися на шовкову нитку (Н.-Лев.)];

2) (вдоволь, сов.) нанизатися, насилятися чого.

* * *

несов.; сов. - наниз`аться

-ся, отжечь, -ся

1) что (сожигать часть ч.-л.) - спалювати, -ся, спалити що, -ся;

2) (отделять огнём) відпалювати, -ся, відпалити, -ся, (хирург.) відпікати, відпекти що; (поперёк) перепалювати, -ся, перепалити, -ся. Отжечь нитку - перепалити нитку. Наросты -гают - нарослі відпікають;

3) (сталь) відпускати, -ся, відпустити, відгартовувати, -ся, вигартувати, -ся;

4) (водку для опред. крепости) випалювати, -ся, випалити, -ся;

5) солнце уже отожгло - сонце вже не пече, не палить. Отожжонный - спалений, від[пере]палений, відпечений.

* * *

несов.; сов. - отж`ечь

перерыть

I. 1) (землю, дорогу и т. д.) переривати, перерити, перекопувати, перекопати, (о мног.) попереривати, поперекопувати що чим;

2) (вещи, бумаги и т. п.) перекидати, перекидати, поперекидати, переворушувати, переворушити, попереворушувати, перерушувати, перерушити, перевертати, поперевертати, перековерсати, перемотлошити, (постель и т. п.) перекуйовджувати, перекуйовдити. Перерытый -

1) переритий, перекопаний, поперериваний, поперекопуваний;

2) перекиданий, переворушений, перерушений, поперевертаний, перековерсаний, перемотлошений, перекуйовджений. -ся -

1) перериватися, перекопуватися, бути переритим, перекопаним;

2) перекидатися, переворушуватися и т. д.; бути перекиданим, переворушеним и т. д.

II. Перерывать, перервать - (нитку, верёвку, струну и т. д.) переривати, перервати, уривати, урвати й увірвати, (о мног.) попереривати що (нитку, мотузку, струну, то-що); (ткань, бумагу) передирати, передерти, передрати, (о мног.) попередирати що (тканину, папір). [Передер надвоє аркуш паперу]; (разговор, занятие) перепиняти, перепинити, перехоплювати, перехопити, перебивати, перебити, переривати, перервати що. [Ходім уже, бабусю, ходім вже! - перехопила панночка(М. Вовч.)]; (сообщение) переривати, перервати. [Сполучення з чужими краями перервано]; (о переговорах: временно) перепиняти, перепинити, (окончательно) зривати, зірвати. Перерванный - перерваний, передраний, перепинений, перехоплений, перебитий, зірваний. -ся - перериватися, перерватися, уриватися, у(ві)рватися, передиратися, передертися, перепинятися, перепинитися, перебиватися, перебитися, зриватися, зірватися; бути перерваним, передраним, перепиненим, перехопленим и т. д. Мирные переговоры -рывались несколько раз - переговори про мир (мирові переговори) перепинялись кілька разів. -рвалась струна - перервалась (у(ві)рвалась) струна.

* * *

1) перерива́ти, перерва́ти и поперерива́ти; (ткань, бумагу) передира́ти, переде́рти и передра́ти, несов. поде́рти, подра́ти; (несов.: изорвать) порва́ти, ( в клочья) пошматува́ти и перешматува́ти, диал. пошматкува́ти, пошмата́ти

2) (прерывать, прекращать), перерива́ти, перерва́ти и поперерива́ти, порива́ти, порва́ти

3) (срывать всё, многое) зрива́ти, позрива́ти

приметать, приметнуть

1) что к чему - прикидати, прикидати, прикинути що до чого; см. Прибрасывать, Прикидывать;

2) (смётывать) приживляти, приживити, заживляти, заживити, пришивати, пришити на живу нитку, прифастриґовувати, прифастриґувати, прижилувати. [Щоб гарно пришити, то треба попереду прижилувати (Київщ.)];

3) -тнуть (примерить наскоро) прикинути що. Примётанный - приживлений, на живу нитку пришитий, прифастриґований, прижилований.

* * *

продолжить

1) (в пространстве) продовжувати, продовжити, про(с)тягати, про(с)тяг(ну)ти. [Продовжити просту лінію до перетину її з колом];

2) (во времени) продовжувати, продовжити, провадити (далі), вести далі, правити далі, (описат.) виводити далі нитку чого; см. Продлить. [Продовжувати раління (Звин.). Кращі умови життя продовжили його вік. Почав свою літературну кар'єру оповіданнями в реальних тонах, провадив її далі натуралістичною повістю (Єфр.). Виводить далі нитку кращих традицій українського письменства (Єфр.)]. -жать говорить, петь, читать, итти и т. д. - далі казати, далі співати, далі читати, далі йти и т. д. [Стиснув кулак і гірко казав далі (Крим.). Співали собі далі (Крим.)]. -жать работу - провадити далі роботу (працю), працювати далі. -жать разговор - провадити, вести далі розмову, розмовляти далі. -жать говорить, -жать речь - провадити (правити), вести далі, казати далі. [«Входжу я до хати», - провадив далі Свирид (Коцюб.). Рустем вів далі (Коцюб.). Спокійно править далі (Л. Укр.)]. -жать путь - іти далі, продовжувати дорогу. -жать войну - провадити далі війну. -жать своё - провадити (правити) своє. [Хоч що хоч йому, а він таки своє провадить (Київщина)]. -жить век - продовжити, протягти віку кому (см. Продлить). -жить срок - продовжити, протягти термін, речінець (см. Продлить). Продолженный - продовжений, про(с)тягнений и про(с)тягнутий; проведений далі, прокладений далі.

* * *

несов.; сов. - прод`олжить

-ся, выпрядать, -ся, выпрясть, -ся випрядати, -ся, випрясти, -ся, напрядати, -ся, напрясти, -ся; (заработать) запрясти. [За цілий місяць запряла тільки два карбованці]. Выпрядать нитку - виводити (посукувати) нитку. Выпряденный - випрядений.

надштаповувания, штапування, простьобування на живу нитку, приживляння, прифастриґовування, (оконч.) надштапування, виштапування, простьобання на живу нитку, приживлення, прифастриґування.

1) (наскоро) нашвидку, на швидку руку (руч), швидкома, (поспешно) похапцем;

2) (на живую нитку) на живу нитку.

техн., несов. вдева́ть, сов. вдеть

- вдеваться