1)+(в+игре)

и Нечётка непаристе (непарне) число, непара; (в игре) лишка. [Чи чіт, чи лишка? (Номис)]. Играть в чёт и -чет - грати (гуляти) в чіт чи лишку.

* * *

1) партія, сторона, (гал. устар.) сторонництво. [Комуністична партія];

2) (отряд военный) загін (-гону), відділ (-лу), (навербованный) затяг (-гу). [А козаки тимчасом сунули з України повагом, свої загони до купи скликаючи (Куліш). Ой, де-ж твої, пане Саво, битії таляри, що їх набрав на Вкраїні, водячи затяги]; (группа) ватага, гурт, валка, батова, батівня, бурса, бурта, банда, (о чумаках) ходка. [Аж онде яка батова од шинку йде (Канів. п.). Чимала бурса (бурта) косарів пішла, - чи не на Дін? (Полт. г.). Яка-ж ватага розбишак (Котл.). Женуть гуртами християн у колізей (Шевч.). Валка новобранців (М. Левицьк.). Чумацька валка (Коцюб.). Ходка чумаків (М. Вовч.)]; см. Отряд;

3) торг. - партія, гурт;

4) (об игре, игроках) партія, (диал.) грайка. [Ходіть до мене на грайку];

5) муз. - партія. [Басова партія];

6) (о брачной партии) партія, пара.

* * *

(о просмотре осмотре) побіжність; (о чтении, игре на муз. инстр.) швидкість (р. -кости).

* * *

1) шви́дкість, -кості, рухли́вість, -вості

2) ві́льність, -ності, шви́дкість

3) побі́жність, поверхо́вість

4) впра́вність

1) (поражать, наносить побои) бити, убивати, товкти, товкмачити, банити, тузати, лупити, лупцювати; (плетью, кнутом, розгою) батожити, пужити, лупцювати, шмагати, тяти, затинати, сікти, пірити, піжити, періщити, оперізувати, шпарити, чухрати, чесати, хвоїти, хворостити; (палкою, дубинкою) дубасити, дубцювати, гріти, окладати, молотити; (чем-л. тяжёлым) гатити, гнітити, садити, мостити, бити на олію, гніздити (в одно место); (коленом) колінчити; (по физиономии, по роже) бити по лицю, бити по пиці, давати в лице, давати ляпаса, (ирон.) давати ляща по пиці; (немилосердно, нещадно) катувати, на забій бити; (о лошади: лягать) брикати, -ся, хвицяти, хвицати, -ся; (лбом, рогами) буц(к)ати, битися рогами;

2) (убивать скотину, домашнюю птицу) різати, колоти. [Різана птиця - битая птица]; (диких животных и зверей) бити, убивати;

3) (раздроблять, разрушать) бити, розбивати, трощити;

4) (вбивать) забивати;

5) (давать посредством боя условный знак, ударять) бити, вибивати. Бить тревогу - збивати тривогу. Б. в набат - бити на ґвалт, на сполох. Б. в ладоши - плескати, вибивати в долоні. Б. челом - чолом давати, прохати милости. Б. поклоны - бити [гріти] поклони. Бить себя в грудь - битися в груди;

6) бить масло - колотити масло; (из семян) бити, забивати олію. Б. баклуши - см. Баклуша;

7) (о болезни, сильном чувстве) тіпати, трясти. [Злість тіпала обома. Пропасниця трясе];

8) (стремительно течь, вырываться) бити, бухати. [Піна била йому з рота. Кров бухає до голови]. В голове точно молотом бьёт - в голові наче ковалі кують.

* * *

1) би́ти; ( ударять) гамсе́лити, гати́ти, побива́ти; ( раздроблять) товкти; ( о часах) вибива́ти, ударя́ти; ( в игре в лапту свинку) ги́лити

2) (наносить побои, избивать) би́ти, гати́ти, гамсе́лити, товкти́, пері́щити, голо́мшити, товкма́чити, пі́жити, репі́жити, ги́лити, чухра́ти, побива́ти

3) (птицу, скот) би́ти, рі́зати; ( свиней) коло́ти

4) ( коровье масло) збива́ти, колоти́ти, розколо́чувати; ( растительное масло) би́ти

1) см. Верхушка 1;

2) (в. этаж) гора. [Пішов на гору];

3) (в. экипажа) - буда, (чаще) будка, табурка;

4) (одежды, шубы) верх;

5) брать (взять) верх, одерживать (-жать) верх - перемагати, перемогти, переважувати, переважити кого, брати, взяти гору, перевагу, перемогу над ким, заломити кого. [Всіх дівчат заломила своїм станом і красою]. Взявший верх (победоносный) - переможливий, переможець. Взять в. в игре - спограти. [Усіх спограв]. Давать в. кому - попускати гору кому.

* * *

1) верх, -у

2) ( верховье реки) верхі́в'я, верхорі́ччя

1) (при игре в карты) взяток (р. -тка), братка, взятка;

2) хабар (р. -ря), хапанка, скуп, скупка, дуюн, кубан, баз[с]аринка, ралець (р. -льця), мазанка (підмазка), помазало, вирва, тринкаль. [Тринкалі старшина побрав, а діла не зробив (Полт.). Писар вирви хоче, тим зразу й не дає білета]. Дать -ку - дати хабаря кому, підмазати кого, дати куку в руку, ткнути в лапу кому, підплатити кого, засолити. [А вони засолили: дали скупку]. Падкий на -ки - хабарний.

* * *

1) хаба́р, -а; побі́р, -бо́ру, базари́нка

2) карт. бра́тка, взя́тка

в игре в шашки) дамка.

* * *

-ся мружити, -ся. [Мружив очі проти блискучого сонечка (М. Вовч.). Хоч я ляжу спати - сон очей не мружить. Голова аж важніла на плечах, очі мружилися (Крим.)]. При игре в жмурки - жмуритися. [Хто буде жмуритися?]. Срв. Щурить.

* * *

1) (во что) грати, гуляти в що и в чого, (тешиться) гратися, бавитися в що, (в детск. яз.) гратоньки, граватовьки, гулятоньки, гуляточки. [Гуляють у тісної баби (Рудч.). Гуляєте в креймахи? В дамки гуляєте, чи ні? (Звин.). Чи ти граєш в якоїсь іграшки, чи що? - говорила Олеся (Н.-Лев.). Можна гратися, можна бігати, бурушкатися без кінця (Васильч.). Кругом них бавилася дітвора, дзвінким реготом сповняючи повітря (Черкас.)]. -рать в куклы, в жмурки, в мячик - гуляти, гратися в ляльки, в піжмурки, в м'яча. -рать в карты, в шахматы - грати, гуляти в карти, в шахи. [Троє вірмен зараз-же з боку біля Марка гуляють у карти (Грінч.)]. -рать по большой, по маленькой - грати в велику, в малу гру. -рать на мелок - набір грати. -рать в бубнах, в пиках - грати на дзвінці, на вині. -рать (с) чем - гратися, бавитися, гулятися (з) чим. С ним как с огнём -рать - з ним як з огнем гратися, гулятися, бавитися. -рать кем - гратися, бавитися, гулятися ким. [Чи будеш ним мов пташкою гулятись, на ниточці прив'яжеш для дитини? (Куліш). Вона чула серцем, що Миколай тільки бавиться нею (Гр. Григ.)]. Судьба -рает людьми - доля грається людьми, жартує з людьми. Кошка -рает с котятами - кішка грається з кошенятами. -рает, как кот мышью - грається, як кіт (з) мишею. -рать с кем (иметь партнёром) - грати, гуляти з ким; (тешиться, забавляться) гратися, гулятися, бавитися з ким. [З собакою унучок грався (Шевч.). Вовчиця на сонці з вовченятами грається (Рудч.). Ще недавно вона з їми в ляльки гулялася, а он тепер уже порається (Грінч.)]. -рать на бирже - грати на биржі. -рать на повышение - бити на підвищення;

2) (на музык. инструм. и о них) грати (на що и на чому, у що). [Кобзар чутно як грає і співає про Морозенка (М. Вовч.). Бас гуде, скрипка грає (Номис)]. -рать на лире, на скрипке, на дуде, на пианино, на рояли - грати на ліру (и на лірі), на скрипку (и на скрипці), на дудку (и у дудку), на піяніно (и на піяніні), на роялі. [Грає на ліру (Звин.). Сидить кобзар на могилі та на кобзі грає (Шевч.)];

3) что - грати що. -рать кого, чью роль изображать на сцене - грати, удавати кого, чию ролю. [Він грає Гамлета (Крим.). Жінок на театрі (грецькім) удавали теж чоловіки (Єфр.). І що-найпишнішії дами з придворних вдавали на сцені субреток моторних, щоб слави і втіхи зажить (Л. Укр.)]. -рать роль чего - грати, (исполнять) відігравати, відбувати ролю чого. Это не -рает роли - це не грає ролі, це не має ваги. -рать главную или руководящую роль, -рать первую скрипку (переносно) - першу скрипку грати, перед вести в чому. [В Київі знайшов Шевченко цілу вже громаду ентузіястичної молоди, між якою перед вели Костомаров та Куліш (Єфр.)]. -рать значительную, выдающуюся роль - чимало, багато важити (в чому). -рать свадьбу - справляти весілля. [Одної неділі справляли весілля Настине з Петром, другої вінчали Гната (Коцюб.)];

4) (об игре света, красок, лица) грати (чим), мінитися (чим). [Небо грає усякими барвами (Коцюб.). По той бік Росі грала зірниця (Н.-Лев.). На устах під чорним вусом грала усмішка (Коцюб.)]. Солнце -рает на Пасху - сонце грає, міниться на Великдень. Шампанское -рает в бокале - шампанське грає в келіху. Румянец -рает - рум'янець грає, міниться. [В обох на щоках міниться невгасимою купинкою рум'янець (Васильч.)];

5) (бродить) грати, шумувати, мусувати, (только переносно) буяти. [Чи не той то хміль, що у пиві грає? (АД.). Мед вже почав у бочці грати (Сл. Гр.)]. Молодая кровь -рает - молода, юнацька кров грає, буяє, шумує. [Бо то не кров юнацька в мене грає (Грінч.)]. Волна -рает - хвиля грає. Играя, Играючи (шутя) - гуляючи(сь), заіграшки[у]. Это -ючи сделать можно - це гуляючи(сь), заіграшки[у] зробити можна. Игранный - граний, гуляний.

* * *

1) гра́ти; (во что, с кем-чем) гратися, гуля́ти, гуля́тися; ( забавляться) ба́витися, -влюся, -вишся; ( относиться несерьёзно) жартува́ти

2) ( о вине и шипучих напитках) гра́ти, виграва́ти, -грає́, шумува́ти, -му́є

3) (сверкать, отражаясь) гра́ти, виграва́ти, міни́тися, -ни́ться, перелива́ти, перелива́тися, блища́ти, блисті́ти, -ти́ть, ся́яти, ся́ти(ся́є); (о смене оттенков, тонов) лелі́ти

4) (о чувствах, мыслях, воображении) гра́ти, шумува́ти, буя́ти

5) ( на музыкальном инструменте) гра́ти, виграва́ти

6) ( петь) диал. співа́ти

в биллиардн. игре) карамболя (-лі), червоний биток (-тка). Делать -боль - карамболювати, бити червоним битком.

* * *

1) (из карточек состоящий) картковий, картяний. -ный домик - карткова (картяна) будівля, (перен.) солом'яна хатка. -ный каталог - картковий каталог;

2) (относящ. к игре в карты) картівний, картярський. -ный долг - картярський борг. -ная зала - картярська заля. -ная игра - гра в карти, картярська (картяна) гра. -ный игрок - картяр (- ра), картівник, картник, картограй (-рая). -ный мастер - см. Карточник. -ный стол - стол до карт (до гри), картярський стіл. -ная фабрика - картівня. -ные фокусы - фокуси на картах, картові фокуси (штучки).

* * *

1) картко́вий и карткови́й

2) карт. картя́рський

(в игре в лото) кватира.

* * *

1) (для укатывания земли) качалка, каток (-тка), качало (Гайсинщ.); (конный, паровой, железный) бутарка;

2) (для молотьбы) каток, гарманка;

3) (для белья скалка) качалка, (станок) качальня, маґе[о]ль (-ґля), маґіль (-ґеля);

4) (на льду) ковзан[л]ка, (реже сковзан[л]ка), ковзань (-ни), совгалка, (зап.) ховзанка;

5) (холст свёрнутый) сувій (-вою);

6) (яйцо в пасх. игре) бійка, боєць (р. бійця).

* * *

1) ( ледяная площадка) ко́взанка, ко́взалка, ко́взань, -ні

2) техн. кото́к

3) ( станок для катания белья) кача́льня; ( скалка) кача́лка

1) (затычка) затичка; (палочка, вкладываемая в рот зверю) цурка, ум. цурочка. Кляп тебе в рот! - цить! (зась!); щоб (бодай) тобі заціпило;

2) (закрутка на губу неспокойной лошади) закрутка, завертка, затискач;

3) (на ратовище рогатины) поперечка, перечка, поперечина;

4) (для стягивания верёвки) цурка. [Обшнурувала кругом та ще й цуркою прикрутила (Сл. Ум.)];

5) (застёжка) застіжка, застібка, шпонька;

6) (в игре в чурки и самая игра) цурка.

* * *

1) за́тичка

2) ( для стягивания верёвки) цу́рка

1) (в карт. игре) козир (-ря), ув.-соб. козиряччя, (открытый) світка. [До всякої масти козир (Номис). У тебе було саме козиряччя (Яворн.). Світка - туз (Звин.)]. Старшие - ри - старші (більші) козирі. Что -ри? - що козир? що світить? Ходить, пойти с -рей - см. Козырять, Козырнуть 1. Быть -рем - бути козирем, світити. [Що світить? - Червова шістка (Звин.)]. Открывать, открыть (вскрывать, вскрыть) -зырь - світити козиря, висвічувати, висвітити що, яку масть, яку карту. Выменять -зырь - висвітити що (Сл. Ум.). Свои -ри (игра) - віз (р. воза), візок (-зка). Это ему -зырь в руки - це на його млин вода, це йому на руку ковінька;

2) козир (-ря), зух (-ха), козак (-ка), бравий, жвавий, голінний, моторний, сміливий. -зырь-девка - козир-дівка (Квітка). [А дівка-ж то собі й козир! (Федьк.)]. Ходить -рем - (півнем) козиритися, хизуватися, кукурічитися. [Коло дівки парубонько півнем козириться (Чуб.)]. Смотреть -рем - козирем дивитися, козиритися, мати бравий вигляд (-ду);

3) (навес над дверью, окном и т. п.) дашок (-шка), маркіза;

4) (в обуви) козир, верх (-ху) (перед(к)ів);

5) (патроны нашитые на черкеске) гузирі (-рів);

6) (головка полоза в санях) скорс (-са), головка.

* * *

в карт. игре) консоляція.

* * *

1) (зоол.) кінь (р. коня, зв. коню, мн. коні, -ней), (стар.) комонь; ум.-ласк. коник, коничок (-чка), кониченько, конячка, коненя (мн. конята, коненята); ув. коняка; (пренебр.) шкапа, шкапіка, шкапина, соб. кінва и коньва (Звин.); (резвый) баско, громак; (ратный) румак, бахмат; (дрянной) пакінь (-коня), шевляга; (дикий) дичко, тарпан (-на), (необъезж.) неук; (шагистый) ступак; (имеющий большую гриву) гривань, гривач, довгогривець; (белый с чёрными или рыжими пятнами) таркач; (гнедой) гнідан[ш], гнідко; (вороной) воронько, воронець (-нця). [Швидше, коню, швидше, коню, поспішай додому (Шевч.). Ой у мене був коняка, був коняка-розбишака (Щоголів). Під ним коник вороненький насилу ступає (Шевч.). Під ним кониченько сильне дужий (Пісня). Та купуй уже, купуй, - славная конина! (Рудан.). Війна гогоче, комоні ржуть, грохочуть тулумбаси (Куліш)]. Дарёному коню в зубы не смотрят - дарованому коневі зубів не лічать. Был конь, да изъездился - був кінь та з'їздився. Конь прядёт ушами - кінь стриже вухами. Гарцовать на коне - конем вигравати. На коне, на конях - конем, кіньми, кінно. [Кожен міщанин повинен служити кінно й оружно (Куліш). Слуги їдуть кінно округ воза (Куліш)]. Конь о четырёх ногах да спотыкается - кінь на чотирьох та й то спотикається. Куда конь с копытом, туда и рак с клешнёй - куди кінь з копитом, туди й жаба з хвостом; коваль коня кує, а жаба й собі ногу дає (наставляє) (Приказки). С чужого -ня среди грязи долой - з чужого воза й серед болота злазь (Приказка). Чешись конь с -нём, а свинья с углом - знайся кінь з конем, а віл з волом (Приказка);

2) конь водный - см. Гиппопотам;

3) (рыба) см. Конёк 6;

4) (в шахм. игре) коник.

* * *

1) коронка, ум. короночка, корононька. -ка горелочная - вінець (-нця) пальниковий;

2) (зуба) коронка. Золотая -ка - золота коронка;

3) бот. - коронка;

4) (в карт. игре) коронка.

* * *

1) (большая сумма) сума, шмат (-ту), сила. Он проиграл большой куш - він програв суму, програв грошей шмат. Он зарабатывает большие -ши - він заробляє силу, шмат (грошей);

2) (в карт. игре) банк (-ку);

3) (охотн. междом.) куш! ляж!

* * *

1) карт. куш, -а

2) ( большая сумма денег) куш, шмат; диал. камза́