-
1 whom
pron (непрямий відмінок від who) кого, комуthis is the woman about whom I was speaking — ось та жінка, про яку я говорив
* * *[huːm]pron1) непрям. пит. від whoyou saw whom — є кого ти бачивє; в сполученнях з прийменником може бути опущений this is the man ( whom) I was speaking about /about whom I was speaking/ ось чоловік, про якого я вам розповідав
2) хтоlet him be whom he will — нехай він буде тим, ким він хоче стати
-
2 whom
[huːm]pron1) непрям. пит. від whoyou saw whom — є кого ти бачивє; в сполученнях з прийменником може бути опущений this is the man ( whom) I was speaking about /about whom I was speaking/ ось чоловік, про якого я вам розповідав
2) хтоlet him be whom he will — нехай він буде тим, ким він хоче стати
-
3 anybody
1. n1) важна особа2) знев. незначна (непомітна) людина2. pron indef.1) хто-небудь, хтось, будь-хто (у питальних реченнях)2) ніхто (у заперечних реченнях)3) всякий, будь-який (у стверджувальних реченнях)* * *I nважлива особа; през. незначна, непомітна людинаII indef; pron1) у питальних, умовних реченнях хто-небудь2) у заперечних реченнях ніхто3) у стверджувальних реченнях усякий, будь-якийanybody else — ще хто-небудь; хто б то не був
-
4 set
I1. n1) комплект, набір; колекція6) вставні зуби; вставна щелепа2) сервіз3) гарнітур4) прибор, приладдяtoilet (dressing-table) set — туалетний прибор
5) комплект видання (журналу, газети)6) серія, ряд; система; сукупність7) група, компанія, коло, склад (команди)8) набір, склад (студентів тощо)9) банда, ватага; зграя10) театр. декорація11) кін. знімальний майданчик12) прилад, апарат; установка; агрегат13) радіоприймач, радіоапарат14) ряд музичних творів, які становлять одно ціле15) збірн. церковні дзвони16) умебльована квартира17) упряжка18) брущатка20) розстановка гравців21) гірн. оклад кріплення22) мат. множина23) друк. гарнітура шрифту24) друк. набір25) тк. sing лінія, загальні контури26) будова, конфігурація, статура27) напрям (вітру, ріки)28) спрямованість; тенденція29) нахил, відхилення31) нора борсука32) затримка, зупинка33) молодий пагонець; зав'язь34) садивний матеріал37) тех. залишкова деформація38) тех. обтискачto make a dead set at smb. — а) нападати на когось; критикувати когось; б) нав'язувати комусь свою прихильність
2. adj1) нерухомий, закляклий2) певний; постійний; визначений3) незмінний, непорушний; постійнийset programme — незмінна (постійна) програма
4) установлений (законом); що відповідає певній формі, офіційний5) заздалегідь обумовлений6) упертий, наполегливий, настирливий7) умисний, навмисний8) готовий, ладний (зробити щось)9) вбудований, прикріпленийset fair — а) гарний, ясний (про погоду); б) що має хороші перспективи
set onion — бот. цибуля-сіянка
set screw — тех. установочний гвинт
to be sharp set — бути голодним, зголодніти
to get set — товстіти, гладшати
IIv (past і p.p. set)1) ставити; класти; поміщати, розташовувати, розміщуватиto set one's hand on smb.'s shoulder — покласти руку на чиєсь плече
to set an ambush — військ. влаштувати засідку
to set a crown on smb.'s head — покласти корону на чиюсь голову
to set smb. at naught — зневажати когось
2) звич. pass. розташовуватися; знаходитисяa little town set south of Paris — маленьке містечко, розташоване на південь від Парижа
3) садовити4) уставляти, вправляти5) повертати, спрямовувати6) готувати, підготовляти; споряджатиset! — спорт. увага!, приготуватися!
7) установлювати, визначати, призначатиto set the course — спорт. визначити (виміряти) дистанцію
8) пасувати, личити, бути до лиця9) здавати в оренду10) перевозити, доставляти11) робити ставку; віддавати в заставу12) сидіти (за столом)14) установлювати, регулювати15) мор. пеленгувати16) робити кладку, мурувати17) сідати, заходити (про сонце)18) ставити (годинник тощо)I want you to set your watch by mine — я хочу, щоб ви поставили свій годинник за моїм
19) ставити (завдання, мету)21) ставити (запитання)to set one's teeth — а) зціпити зуби; б) прийняти тверде рішення
25) стискуватися, зціплятися26) ставати нерухомим, застигати27) тверднути, тужавіти (про цемент тощо)28) згущуватися, скипатися, зсідатися29) сформуватися34) зростатися (про кістки)35) вставляти в оправуto set one's hair — робити зачіску; укладати волосся
38) покласти (слова на музику)39) аранжувати42) виставляти (вартових)43) висаджувати (на берег)45) накладати (штраф тощо)48) прийматися (про дерева)49) утворювати зав'язь50) складати, розробляти, перевіряти51) текти, дути, іти (про напрям течії, вітру тощо)52) примушувати рухатися (в певному напрямі)53) робити стійку (про мисливського собаку)55) підкладати (яйця під квочку)57) установлюватися (про погоду)62) збивати (заклепку)set afloat — а) спускати на воду; б) надавати руху (чомусь)
set apart — а) відкладати (гроші); б) віддаляти; в) розділяти; г) не брати до уваги
set aside — а) відкидати, зневажати; б) відкладати (гроші); в) не зважати (на щось); г) відхиляти (пропозицію); д) анулювати
set back — а) класти (ставити) на (попереднє) місце; б) відсувати; в) повернути назад, надати зворотного руху; г) перешкоджати, затримувати; д) коштувати
set by — а) відкладати (гроші); б) шанувати, цінувати
set down — а) класти, ставити; б) записувати; в) висаджувати (пасажирів); г) ставити (когось) на своє місце, давати відсіч; д) розташовувати; є) вважати
set forth — а) вирушати; б) виставляти (напоказ); в) висловлювати, формулювати; г) видавати, друкувати; д) прикрашати; є) розгортати війська
set forward — а) вирушати в дорогу; рухатися уперед; б) викладати (думку), роз'яснювати; в) висувати (пропозицію), пропонувати; г) захищати, просувати
set in — а) наставати, починатися; б) рухатися (в певному напрямі); в) саджати (рослини); г) братися до роботи
set off — а) вирушати; б) висаджувати в повітря; в) запускати (ракету); г) починати; д) спонукати (до чогось); є) вирізняти; є) відділяти; ж) компенсувати; з) прикрашати, оздоблювати; і) хвалити
set on — а) просуватися, рухатися уперед; б) надавати руху; в) іти в атаку; г) зазнати нападу
set out — а) ставити, виставляти (за двері тощо); б) розкладати, розставляти; в) накривати (стіл); г) заставляти (стіл чимсь); д) висаджувати (рослини); є) виходити, вирушати; є) мати намір (щось робити); ж) викладати (думку); ж) прикрашати; з) споряджати; і) виступати в похід; й) обнародувати
set over — а) перевозити на інший берег; б) передавати
set to — а) енергійно братися (до чогось); починати (щось); б) устрявати в бійку; в) ставити підпис (печатку)
set up — а) ставити, класти, розміщати; б) піднімати; в) вивішувати; г) споруджувати, зводити; д) засновувати, формувати; є) встановлювати (нові порядки); є) пропонувати; ж) викладати (думку), формулювати; з) підготовляти; і) зчиняти (галас); й) постачати, забезпечувати; к) відновлювати (сили); л) тренувати, загартовувати; м) спричинювати, завдавати; н) прославляти, вихваляти; о) зупинятися (в готелі); п) складати, монтувати; р) друк. набирати
to set about smth. — братися за щось; починати робити щось
to set smb. at (on, against) smb. — нацьковувати когось на когось
to set smth. against smth. — протиставити щось чомусь
to set smb. down for smb. — приймати когось за когось
to set free — звільнити, визволити
to set smb. wrong — вводити когось в оману
to set at ready — військ. приводити в готовність
to set going — а) запускати (машину тощо); б) починати діяти
to set sail — вирушити у плавання, почати подорож
to set smb.'s back up — роздратовувати когось
to set one's cap at smb. — заманювати когось, намагатися женити на собі
to set things to rights — а) покінчити з усім поганим; б) дати усьому лад
* * *I [set] n 0. [set] n1) тк.; sing загальні обриси, лінія2) будова; конфігурація; статура3) тк.; sing напрямок; спрямованість; тенденція; психол. спрямованість, установка ( на прийняття наркотику); нахил, відхилення7) c-г.; = set onion; посадковий матеріал ( бульби картоплі)8) миcл. стойка9) тex. розводка для пилок, розвід пилки, ширина розводу10) бyд. осідання ( споруд)11) тex. залишкова деформація12) тex. обтискач, державка13) пoлiгp. товщина ( літери)II [set] a1) нерухомий; застиглий2) певний, твердо встановлений, постійнийset price — тверда ціна; незмінний, постійний; непорушний
set pattern — штамп; шаблонний; стереотипний
3) встановлений (законом, традицією)4) заздалегідь встановлений, обумовлений5) упертий, наполегливий; завзятий6) навмисний7) готовий, прагнучий ( зробити що-небудь)8) вбудований, прикріпленийIII [set] v( set)1) ставити, поміщати, класти; покласти, поставити; ставити на яке-небудь місце; надавати ( того або іншого) значення2) pass міститися, поміщатися, знаходитися, розташовуватися, розміщуватися3) саджати, посадити4) насаджувати, надягати5) (in) вставляти6) направляти; повертатиto set a map — орієнтувати карту; мати ( той або інший) напрямок, ( ту або іншу) тенденцію
7) підготовляти; споряджати; приводити в стан готовності8) встановлювати, визначати, призначатиto set the style /tone/ — задавати тон
to set the course — cпopт. виміряти дистанцію
9) дiaл., часто ірон. іти, личити, пасувати; сидіти ( про сукню)10) тex. встановлювати, регулювати11) мop. пеленгувати12) бyд. робити кладку13) сідати, заходити ( про небесні світила)14) ставити (стрілку, годинник)15) ставити (завдання, мету); задавати (уроки, питання)18) стискувати, стискати (зуби, губи); стискуватися (про губи, зуби)19) застигати, завмирати, ставати нерухомим (про обличчя, очі)20) тверднути ( про гіпс); бyд. тужавіти (про цемент, бетон); застигати (про желе, крем); змушувати тверднути або застигати ( вапно)21) загустіти, затужавіти; зсідатися, скипатися (про кров, білок); звурджуватися ( про молоко); згущати ( кров); звурджувати ( молоко)22) оформитися, сформуватися (про фігуру, характер); формувати ( характер); розвивати ( мускулатуру)25) вправляти (кістки, суглоби); зростатися ( про кістки)27) опоряджатися, поправляти (капелюх, краватку, волосся)29) покласти ( слова на музику або музику на слова); мyз. аранжувати31) гострити, правити ( ніж)32) виставляти ( охорону)33) висаджувати (на берег, острів; set ashore)35) накладати (заборону, штраф)36) ставити, прикладати ( печатку)37) саджати, висаджувати (рослини, насіння)38) прийматися ( про дерева); бoт. зав'язуватися, утворювати зав'язь (про плоди, квіти)39) розробляти, складати ( екзаменаційні матеріали)40) визначитися (про напрямок вітру, течії); змушувати рухатися ( у якому-небудь напрямку)42) саджати ( квочку на яйця); підкладати ( яйця під квочку)43) саджати в піч ( хлібні вироби)44) встановлюватися ( про погоду)45) cпeц. розтягувати ( шкіру)47) пoлiгp. набирати (шрифт; set up)48) налагоджувати ( верстат)49) тex. осаджувати ( заклепку)50) cл. розподіляти учнів по паралельних класах або групах залежно від здібностей51) to set about (doing) smth братися за що-небудь, починати робити що-небудь, приступати до чого-небудь; to set smb about (doing) smth засадити кого-небудь за яку-небудь роботу, змусити кого-небудь взятися за що-небудь, почати що-небудь52) to set to do / doing / smth братися за що-небудь, починати робити що-небудь; to set smb (on) to (do) smth змусити кого-небудь взятися за що-небудь; поставити, посадити кого-небудь за яку-небудь роботу53) to set oneself to smth, to set oneself to do / doing / smth енергійно взятися за що-небудь; твердо вирішити зробити що-небудь54) to be set to do smth бути готовим що-небудь зробити; to be set on doing smth твердо вирішити зробити що-небудь55) to be set (up) on smth дуже хотіти чого-небудь; поставити собі за мету домогтися чого-небудь56) to be set against (doing) smth, to set oneself against (doing) smth бути категорично проти чого-небудь57) to set about /at, (up) on / smb нападати, накидатися на кого-небудь; to set smb at /on, against / smb нацькувати, напустити кого-небудь на кого-небудьto set a friend against friend — посварити друзів; to set smb on to do smth підбити ( на що-небудь); підштовхнути ( до чого-небудь)
58) to set smth against smth протиставляти що-небудь чому-небудь, порівнювати що-небудь з чим-небудь; обпиратися чим-небудь об що-небудь, упиратися59) to set smb (up) over smb піднести кого-небудь, дати кому-небудь владу над ким-небудь60) to set oneself down as smb видавати себе за кого-небудь; зареєструватися, записатися ( у готелі)61) to set smb down for smb (помилково) вважати кого-небудь за кого-небудь62) to set up for smth видавати себе за кого-небудь63) to set smth in motion надавати чому-небудь руху64) to set smth with smth усипати, усівати що-небудь чим-небудь; прикрашати що-небудь чим-небудь; засівати що-небудь чим-небудь65) to be set to smth мати схильність до чого-небудь66) to set smth to smth підносити, прикладати, приставляти що-небудь до чого-небудь; наближати що-небудь до чого-небудь67) to set smth apart / aside / for smb; smth відводити, призначати, відкладати що-небудь для кого-небудь, чого-небудь68) to set smth before smb викладати, подавати на розгляд що-небудь кому-небудь69) у сполученні з наступним прикметником, прислівником або прийменниковим зворотом означає приведення в який-небудь станto set smb 's mind at rest — заспокоїти кого-небудь
70) у сполученні з герундієм або прийменниковим зворотом означає надання руху; спонукання до якої-небудь дії -
5 никто
мест. ніхто; (ровно, решительно -то) аніхто, ані будь-хто, (диал.) ніхтогісінько. [Зійде сонце - утру сльози, ніхто не побачить (Шевч.). Ніхтогісінько не чув і не бачив такого (Стародуб)]. -то из них - ніхто з них, жадний (жаден) з них. -то в мире (на свете) - ніхто в світі. [Кого я? - де? - коли любив? Кому яке добро зробив? - Нікого в світі, нікому в світі (Шевч.)]. Никого - нікого. [Я так вас кохаю, як досі ніхто нікого не вмів ще кохати (Самійл.)]. Решительно -го - анікого, (а)нікогісінько, (ни души, фам.) ані лялечки. [Я не кохав ще анікого всім палом духу молодого (Черняв.). В розправі нікогісінько (Кониськ.). На вулиці - ані лялечки (Звин.)]. Никому - нікому, (решительно -му) анікому. [Бодай-же вас, чорні брови, нікому не мати (Шевч.). Марних мук моїх нікому не помітить (М. Рильськ.)]. Никем - ніким. Ни за кого, ни к кому, ни на кого и т. п. - ні за кого, ні до кого, ні на кого и т. п., (решительно ни за кого и т. п.) ані за кого и т. п.* * *мест.ніхто́, род. п. ніко́го\никто кого́ — в знач. сказ. ніко́го; ні ля́лечки
\никто і ино́й (\никто то друго́й) э́того не сде́лает — ніхто́ і́нший цього́ не зро́бить
-
6 top
1. n1) верхівка; вершина (гори); маківка, верх2) верхня частина, верхній кінець3) шпиль; купол, баня4) верхня поверхня5) найвищий ступінь6) найвищий ранг; високе становище; перше місце7) людина, яка займає високе становище (перше місце)8) найкраща (відбірна) частина9) початок, ранній етап11) волосся12) голова13) pl закоти (у чоботях)14) високі чоботи з закотом15) pl бот. бадилляbeet tops — (бурякова) гичка
18) мет. колошник19) мор. марс20) pl хім. дистиляти21) pl фіз. звуки верхніх частот22) дзига2. adj1) верхнійtop copy — перший примірник (тексту, надрукованого на машинці)
top dead centre — авт. верхня мертва точка
top water — гідр. вода вище від продуктивного пласта
2) найвищий, максимальнийtop speed — найбільша (максимальна) швидкість
3) найголовнішийtop men — люди, які посідають найвище (керівне) становище (у суспільстві)
top crossing — міжсортове (внутрівидове) схрещування
top dog — розм. переможець
top draining — відкритий (поверхневий) дренаж
top gas — мет. колошниковий газ
top grafting — с.г. щеплення у крону
top kick — амер., військ., розм. старшина (роти тощо)
top necrosis — с.г. відмирання бадилля
top of the heap — амер. найвигідніше становище
top secret — «цілком секретно» (гриф)
on top of that — а) понад усе, на додаток до усього; б) безпосередньо після чогось
the top of the morning to you! — ірл. доброго ранку!
to be at the top of the tree — займати провідне становище, бути на чолі (чогось)
to come to the top — відзначитися, добитися успіху (слави)
to go over the top — а) військ. іти в атаку (з траншей); б) зробити рішучий крок, почати діяти
3. у1) приставляти верхівку; вкривати (зверху)2) зрізати верхівку3) досягати вершини5) бути вершиною; височіти; увінчувати6) бути на чолі (на першому місці)7) досягати (певної величини)8) переважати, бути першим9) покривати (новою фарбою); підфарбовувати12) с.г. покривати13) розм. відтинати голову, обезглавлювати14) повісити (тж top up)15) спорт. бити по м'ячу зверхуtop off — а) оздоблювати, прикрашати; б) закінчувати, завершувати; в) зрізати бадилля (гичку); г) дозаправляти, поповнювати запас до норми
top up — а) докладати, досипати (до краю); доливати (по вінця); б) увінчувати, завершувати
* * *I n1) верхівка; вершина; верхівкаtop climbers — альпіністи, що здійснюють сходження на вершину; штурмова група альпіністів
2) верхня частина, верхній кінецьthe top of a page — верхня частина /початок/ сторінки
the top of a car — верх автомобіля (особливо того, що прибирається)
pajama top — верх піжами; піжамна куртка; шпиль; купол; шатер
the top of a church — церковний купол; верхня поверхня
she put the best apples on top — кращі яблука вона поклала нагорі /зверху/; oil always comes to the top нафта завжди спливає на поверхню ( води)
3) тім'я; головаshaved top — голена голова; дiaл. пучок ( волос); дiaл. волосся
the top of the tide — вища точка приливу, повна води
at the top of ones voice — на повний голос; у всю силу легенів
to shout [to sing]at the top of one's voice — кричати [співати]на повний голос
to be on top of one's form — бути в найкращій формі, досягти піку форми
to bring smb to the top of his form — підвести кого-н. до піку форми; вищий ранг, високе положення; перше місце
at the top; of the table — на чолі столу
to be at the top of one's profession — займати провідне положення в галузі; вищий ранг, високе положення; перше місце
at the top; of the table — на чолі столу
to be at the top of ones profession — займати провідне положення в своїй області; краща, выдбырна частина
a hotel serving the top of society — готель, обслуговуючий еліту /сливки суспільства
5) почало, ранній етап6) pl одвороти ( чобіт); високі чоботи з одворотами7) pl; бoт. бадилляbeet [carrot] tops — бурякове [морквяна]бадилля; перо ( цибулі)
8) кapт. старша карта якої-н. масті ( у руці одного гравця); туз або король; pl дві старші карти якої-н. масті ( у бриджі)9) гipн. крівля ( вироблення)10) метал. колошник11) мop. марс; топ12) pl; xiм. легкі фракції, дистиляти13) pl; фiз. звуки верхніх частот14) удар по м'ячу вище за центр ( гольф)••on top — понад, додатково; що переміг, виграв
I'm glad you came on top — я дуже радий, що ви прийшли першим
to come out on top — перемогти в змаганні; займати видне положення, досягати успіху
on top of that — додатково до всього; понад все, без того
to get another 10 per cent on top of that — отримувати понад це ще е десять відсотків; безпосередньо за чим-н.
on top від everything else = on top of that; on top of smth — понад чимось, додатково до чого-н.
its one thing on top of another — весь час то одне, то інше
on top of it all tie wanted to leave her — додатково до всього він хотів залишити її; мало того, він хотів ще залишити її; тримаючи в своїх руках, маючи під своїм контролем
the conductor was always on top or the music — диригент ні на секунду не втрачав контролю над оркестром; = on top of that
on top of the world — у перших рядах; у винятковому /очолюючому/ положенні; на вершині блаженства
to be /to sit, to feel/ on top of the world — бути на сьомому небі /на верху блаженства/; top of the heap найвигідніше положення
off the top — не при своєму розуміoff /out of/ the top of one's head — не подумавши; експромтом
he just said it off the top of his head — він сказав це, не подумавши; = це була його перша /безпосередня/ реакція, не треба надавати значення цим його словам; необдуманий, імпровізований
to the top of smb 's bent — зовсім, повністю, абсолютно; воліти, скільки душі завгодно
from top downward — зверху вниз; з голови до п'ят
from- to toe — з голови до п'ят; з голови до ніг; до кінчиків нігтів, з голови до ніг
top of the morning to youl — добрий ранок!to be at the top of the tree /of the ladder/ — бути на чолі(чого-н.); займати видне /провідне/ положення (особ. у якиїсь-н. професії)
to come to the top — відрізнитися, добитися успіху /слави/; to go over the top війск. йти в атаку ( з траншей); кинутися в атаку; зробити рішучий крок, почати діяти
to blow one's top — злитися, виходити з себе; ставати неосудним
II ato veer /to go/ over the top — переборщувати, перебирати
1) верхнійthe top shelf [layer] — верхня полиця [-ий шар]
top stair /step/ (of the staircase) — остання /верхня/ сходинка ( сходи)
top milk — молоко зі сливками; сливки
top man — верхній борець ( боротьб)
top dead centre — aвт. верхня мертва точка
top water — гiдp. вода вища за продуктивний пласт, верховодка
2) вищий, максимальний; останнійtop speed — найбільша /гранична/ швидкість
top grade — вищий сорт /клас/; top level вищий рівень
top note — найвища нота ( у співак)
to be in /on/ top form — cпopт. бути в прекрасній формі, досягти піку форми
top places — вищі /призові/ місця
3) найголовніший, найважливіший; вищий; високопоставленийtop management — вище керівництво, верхівка керівників
top men — люди, що займають найвище /керівне/ положення ( у суспільстві); важливі персони, великі шишки, ватажки
top positions — головні /ключові/ позиції
4) кращий, перший, ведучийtop pupil — перший /кращий/ учень
top specialist [institute] — провідний фахівець [інститут]
the top brains of the industry — кращі розуми / = мозковий трест/ ( цієї) галузі промисловості
to come top (in history) — виявитися кращим ( по історії); = вирвати вищий бал ( по історії); престижний, привілейований
top secret — "абсолютно таємно" ( гриф)
top dog — cл. переможець
top kick — aмep. війск. cпeц. старшина (роти) cл. велика шишка; заправила, бос
the top brass — aмep.; cл. вищі офіцери; ватажки, високе начальство; тузи
IIIto come out of the top drawer — бути добре вихованим; належати до вищого суспільства
υ1) забезпечувати верхівкою; покривати ( зверху)to top a tree [a plant] — обрізати верхівку дерева [рослини]
to top and tail — зрізати обидва кінці, зрізати черенок, хвостик ( у агрусу)
3) досягати рівня, досягати вершиниthe sun topped the horizon — сонце піднялося над горизонтом; перевалити ( через гору); перестрибнути (через що-н.)
to top the ridge — перевалити ( через) хребет
4) бути завершенням; увінчувати, підноситися5) бути на чолі; стояти на першому місціto top the list — бути першим в списку, відкривати список
6) бути більше (якої-н. величини)to top smth in height — бути вище чого-н.
he topped my score by at least ten points — він випередив мене принаймні на десять очок; перевершувати, бути першим
it tops all I ever saw — цеперевершує все, що я коли-небудь бачив, нічого подібного /схожого/ я ще не бачив
7) покривати ( новою фарбою), підфарбовувати8) c-г. проводити підкормку ( посіві)9) cпopт. ударяти ( по м'ячу) зверху10) c-г. вивершувати (стіг, скирту)11) c-г. покривати••to top ones part — миcт. чудово зіграти свою роль; виходити за рамки образу; витримати роль
IV nand to top it all, — на довершення всього; додатково до всіх нещасть
the top sleeps /is asleep/ — дзига крутиться так, що обертання непомітне
old top — старина, друг
to sleep like /as sound as, as fast as/ a top — міцно спати, спати мертвим сном
-
7 top
I n1) верхівка; вершина; верхівкаtop climbers — альпіністи, що здійснюють сходження на вершину; штурмова група альпіністів
2) верхня частина, верхній кінецьthe top of a page — верхня частина /початок/ сторінки
the top of a car — верх автомобіля (особливо того, що прибирається)
pajama top — верх піжами; піжамна куртка; шпиль; купол; шатер
the top of a church — церковний купол; верхня поверхня
she put the best apples on top — кращі яблука вона поклала нагорі /зверху/; oil always comes to the top нафта завжди спливає на поверхню ( води)
3) тім'я; головаshaved top — голена голова; дiaл. пучок ( волос); дiaл. волосся
the top of the tide — вища точка приливу, повна води
at the top of ones voice — на повний голос; у всю силу легенів
to shout [to sing]at the top of one's voice — кричати [співати]на повний голос
to be on top of one's form — бути в найкращій формі, досягти піку форми
to bring smb to the top of his form — підвести кого-н. до піку форми; вищий ранг, високе положення; перше місце
at the top; of the table — на чолі столу
to be at the top of one's profession — займати провідне положення в галузі; вищий ранг, високе положення; перше місце
at the top; of the table — на чолі столу
to be at the top of ones profession — займати провідне положення в своїй області; краща, выдбырна частина
a hotel serving the top of society — готель, обслуговуючий еліту /сливки суспільства
5) почало, ранній етап6) pl одвороти ( чобіт); високі чоботи з одворотами7) pl; бoт. бадилляbeet [carrot] tops — бурякове [морквяна]бадилля; перо ( цибулі)
8) кapт. старша карта якої-н. масті ( у руці одного гравця); туз або король; pl дві старші карти якої-н. масті ( у бриджі)9) гipн. крівля ( вироблення)10) метал. колошник11) мop. марс; топ12) pl; xiм. легкі фракції, дистиляти13) pl; фiз. звуки верхніх частот14) удар по м'ячу вище за центр ( гольф)••on top — понад, додатково; що переміг, виграв
I'm glad you came on top — я дуже радий, що ви прийшли першим
to come out on top — перемогти в змаганні; займати видне положення, досягати успіху
on top of that — додатково до всього; понад все, без того
to get another 10 per cent on top of that — отримувати понад це ще е десять відсотків; безпосередньо за чим-н.
on top від everything else = on top of that; on top of smth — понад чимось, додатково до чого-н.
its one thing on top of another — весь час то одне, то інше
on top of it all tie wanted to leave her — додатково до всього він хотів залишити її; мало того, він хотів ще залишити її; тримаючи в своїх руках, маючи під своїм контролем
the conductor was always on top or the music — диригент ні на секунду не втрачав контролю над оркестром; = on top of that
on top of the world — у перших рядах; у винятковому /очолюючому/ положенні; на вершині блаженства
to be /to sit, to feel/ on top of the world — бути на сьомому небі /на верху блаженства/; top of the heap найвигідніше положення
off the top — не при своєму розуміoff /out of/ the top of one's head — не подумавши; експромтом
he just said it off the top of his head — він сказав це, не подумавши; = це була його перша /безпосередня/ реакція, не треба надавати значення цим його словам; необдуманий, імпровізований
to the top of smb 's bent — зовсім, повністю, абсолютно; воліти, скільки душі завгодно
from top downward — зверху вниз; з голови до п'ят
from- to toe — з голови до п'ят; з голови до ніг; до кінчиків нігтів, з голови до ніг
top of the morning to youl — добрий ранок!to be at the top of the tree /of the ladder/ — бути на чолі(чого-н.); займати видне /провідне/ положення (особ. у якиїсь-н. професії)
to come to the top — відрізнитися, добитися успіху /слави/; to go over the top війск. йти в атаку ( з траншей); кинутися в атаку; зробити рішучий крок, почати діяти
to blow one's top — злитися, виходити з себе; ставати неосудним
II ato veer /to go/ over the top — переборщувати, перебирати
1) верхнійthe top shelf [layer] — верхня полиця [-ий шар]
top stair /step/ (of the staircase) — остання /верхня/ сходинка ( сходи)
top milk — молоко зі сливками; сливки
top man — верхній борець ( боротьб)
top dead centre — aвт. верхня мертва точка
top water — гiдp. вода вища за продуктивний пласт, верховодка
2) вищий, максимальний; останнійtop speed — найбільша /гранична/ швидкість
top grade — вищий сорт /клас/; top level вищий рівень
top note — найвища нота ( у співак)
to be in /on/ top form — cпopт. бути в прекрасній формі, досягти піку форми
top places — вищі /призові/ місця
3) найголовніший, найважливіший; вищий; високопоставленийtop management — вище керівництво, верхівка керівників
top men — люди, що займають найвище /керівне/ положення ( у суспільстві); важливі персони, великі шишки, ватажки
top positions — головні /ключові/ позиції
4) кращий, перший, ведучийtop pupil — перший /кращий/ учень
top specialist [institute] — провідний фахівець [інститут]
the top brains of the industry — кращі розуми / = мозковий трест/ ( цієї) галузі промисловості
to come top (in history) — виявитися кращим ( по історії); = вирвати вищий бал ( по історії); престижний, привілейований
top secret — "абсолютно таємно" ( гриф)
top dog — cл. переможець
top kick — aмep. війск. cпeц. старшина (роти) cл. велика шишка; заправила, бос
the top brass — aмep.; cл. вищі офіцери; ватажки, високе начальство; тузи
IIIto come out of the top drawer — бути добре вихованим; належати до вищого суспільства
υ1) забезпечувати верхівкою; покривати ( зверху)to top a tree [a plant] — обрізати верхівку дерева [рослини]
to top and tail — зрізати обидва кінці, зрізати черенок, хвостик ( у агрусу)
3) досягати рівня, досягати вершиниthe sun topped the horizon — сонце піднялося над горизонтом; перевалити ( через гору); перестрибнути (через що-н.)
to top the ridge — перевалити ( через) хребет
4) бути завершенням; увінчувати, підноситися5) бути на чолі; стояти на першому місціto top the list — бути першим в списку, відкривати список
6) бути більше (якої-н. величини)to top smth in height — бути вище чого-н.
he topped my score by at least ten points — він випередив мене принаймні на десять очок; перевершувати, бути першим
it tops all I ever saw — цеперевершує все, що я коли-небудь бачив, нічого подібного /схожого/ я ще не бачив
7) покривати ( новою фарбою), підфарбовувати8) c-г. проводити підкормку ( посіві)9) cпopт. ударяти ( по м'ячу) зверху10) c-г. вивершувати (стіг, скирту)11) c-г. покривати••to top ones part — миcт. чудово зіграти свою роль; виходити за рамки образу; витримати роль
IV nand to top it all, — на довершення всього; додатково до всіх нещасть
the top sleeps /is asleep/ — дзига крутиться так, що обертання непомітне
old top — старина, друг
to sleep like /as sound as, as fast as/ a top — міцно спати, спати мертвим сном
-
8 кнут
батіг (-тога), соб. батіжжя и батожжя, пута, (плеть) нагай (-гая), нагайка, малахай (- хая), малахайка, канчук (-ка), кантура, (хлыст) карбач (-ча), карбун (-на); (длинный бич) бату[ю]га, батура, батурмен (-на), файда, канчабура, (длинный пастуший) байбара; (опис.) поганяйло, лякачка, джиґуха. [Ремінний батіг ляснув серед Гнідкової спини (Мирн.). Він бачив уже валку саней з колодами, зігнуті спини, підняті пуги (Коцюб.)]. Конец -та - швигар (-ря), (приделываемый для хлопанья) лускавка, пукалка, тре[і]пачка. Бить, стегать, отстегать -том кого - бити батогом, батожити, вибатожити кого, дати канчуків кому; (наказывая) карати, покарати батогами (канчуками) кого. Вытянуть -том кого - потягти (зміряти) кого батогом. На -те далеко не уедешь - на батозі далеко не заїдеш; батогом багато не в'їдеш. -ты вьёт да собак бьёт - байдики (байди, баглаї) б'є; байдикує; собак б'є.* * *баті́г, -тога́, пу́га -
9 путь
1) (в конкр. и перен. знач.) путь (-ті, ж. р.), дорога, шлях (-ху) (ум. шляшок), (стезя) стежка, тропа, тропок (-пка); см. Дорога. [Перед вікном широка бита путь (Л. Укр.). Так вився-ж той шляшок кудись далі за те місто… І поверзлось мені, що отсе і є він, шлях мій (М. Вовч.). Діямант дорогий на дорозі лежав, - тим великим шляхам люд усякий минав і ніхто не пізнав діяманта того (Сам.). Пішов собі чоловік тою тропою, що розказала жінка (Мирн.). Не спинити українства ні тим перетикам, що настановлено на шляху перед ним, ні добродіям Струве (Єфр.). До Бога важкий шлях, а до пекла прямісінький (Приказка). Вона не мала яким шляхом удатися до вас (Грінч.). Може-б Лука був і вивів його на яку добру путь, так-же смерть не дала (Кон.). Не вхопили своєї національної тропи (Куліш). Як підростеш, то терпи усе, що на тропку спіткається (Г. Барв.). Перед нею простяглися нові стежки, знайшлась нова пожива для серця (Коцюб.)]. Путь-дороженька - путь-доріженька. Путь к освобождению, ко спасению - шлях, дорога (стежка) до визволення, до спасіння. П. к свободе, к счастью - шлях, дорога, стежка до волі, до щастя. П. планет - шлях, дорога планет. П. правды - путь правди (Єв.), дорога правди (Куліш), стежка, шлях правди. П. чести, добродетели - стежка (шлях) чести, доброчесности. -тём традиции, навыка - шляхом традиції, навички. [Все це вироблювалось ступінь по ступеню, віками, шляхом безупинної традиції (Єфр.)]. -тём агитации, дипломатии - шляхом агітації, дипломатії или агітацією, дипломатією. -тём жизни - шляхом життя. -тём-дорогой - шляхом-дорогою. [Завдав я свого клумачка на плечі й побрався шляхом-дорогою (Звин.)]. -тём расследования - розслідом. -ти сообщения - шляхи сполучення, (обычно) шляхи. -ти к социализму - шляхи до соціялізму. -ти распространения книг - шляхи поширення (розповсюдження) книг. На -ти к богатству - на шляху до багатства. На -тях к столице - на шляхах до столиці. По -ти -по дорозі, (в дороге) дорогою; (с руки) з руки. [Мені з вами по дорозі. Заїхав до його по дорозі, вертаючись додому (Сл. Ум.). Дорогою він мені каже, що зморився]. Не по -ти - не по дорозі, не в шляху, не в завороті, не по руці. [Мені не по дорозі з тобою или мені не дорога з тобою]. То село нам не по -ти - те село нам не в шляху, не по дорозі. Верный, правильный путь - правдивий шлях. Водный путь, -дным -тём - водяний шлях, водою. Возвратный путь - поворотна путь (дорога), дорога назад. Дыхательный, пищеводный путь - дихальний, стравний шлях, провід. Железнодорожный путь - залізна колія, или просто колія, (железн. подъездной п. - рукав (-кава). Жизненный путь - життьова (життєва) нива, -ва стежка, життьовий шлях, -ва путь. [На твоїй довгій тисячолітній ниві життьовій не одна стрівалась істота… (Коцюб.)]. Законный путь - правний, законний шлях, (способ) спосіб (-собу). Зимний путь - зимова дорога, зимняк. Историческим, научным -тём, -тём истории, науки - історичним, науковим шляхом, шляхом історії, науки, історично, науково. Ложный путь (в перен. зн.) - крива дорога. [Кривими дорогами ходити (Приповідка)]. Мирным -тём - мирним шляхом, -ним способом, по-доброму. Млечный путь - чумацький шлях, чумацька дорога, небесна (божа) дорога. Мощенные -ти - мощені, (камнем) бруковані шляхи, дороги. Морской путь - морський шлях. Морским -тём - морем. Объездной путь - об'їздка. [На моє вийшло: раяв їхати об'їздкою, досі-б давно приїхали (Кониськ.)]. Обратный путь - поворотна путь, -на дорога, дорога назад. На обратном -ти - повертом, поворітьма, наповорітьма, з поворотом, вертаючи(сь). Окольный путь, -ные -ти, -ным -тём - манівець (-вця), манівці (-ців), манівцями, манівцем, стороною, повзагорідно. [Бери, сестро, срібло-злото та йди манівцями, щоб ми тебе не догнали (Чуб. V). Що ти підеш да доріжкою, а я піду манівцем (Пісня)]. Ошибочный путь - хибний, помилковий шлях, хибна (змильна) путь, дорога. Первый санный путь - перший сніг, первозим'я. Санный путь - санна путь, дорога. Скользкий путь (в перепосн. зн.) - похила стежка, -лий шлях, (образно) слизьке, слизька. [Зводить (претенсійність) цього талановитого поета на похилу стежку рисковитих з художнього погляду експериментів (Єфр.). На слизьке, на слизьку попасти (ступити)]. Сухой путь - сухопуть (-путі). Сухим -тём - суходолом (сухопуттю). [Довга-ж туди дорога і морем, і сухопуттю (Звин.)]. Торный путь (большая дорога) - битий шлях, бита дорога. Каким -тём - а) (дорогой) кудою (куда), якою дорогою, яким шляхом. [Лаговський показав жидові, кудою їхати (Крим.)]; б) (как) як, (способом) яким способом, чином, робом, побитом. Таким -тём - а) (дорогой) такою дорогою, таким шляхом; б) (способом) таким способом, чином, робом. Тем -тём - (туда) тудою, тою дорогою, тим шляхом. [Люди з Сивашевого кутка часто тудою ходили, бо було ближче, ніж вулицею (Грінч.)]. Этим -тём - а) (сюда) сюдою, цією дорогою, цим шляхом; б) (способом) цим чином, способом, робом. [Чи не бачив парубка і дівки, чя не йшли сюдою? (Рудч.). Сим робом єдналися усі стани (сословия) на Україні (Куліш)]. Никаким -тём - (никуда) нікудою, (никак) ніяк. [Не можна нікудою було шинку обійти (Кониськ.)]. Все -ти (дороги) ведут в Рим - усі стежки до Риму йдуть. Всеми -ми прошёл - бита голова. Готовиться в путь - лагодитися, лаштуватися, (снаряжаться) риштуватися, рихтуватися в дорогу. Держать путь - верстати дорогу, (направляться) прямувати, простувати. [Добрий день, люба пані! А куди се верстаєте дорогу? (Куліш). До гетьмана Наливайка дорогу верстали (Макс.)]. Зайти, заехать к кому по -ти - зайти, заїхати по дорозі до кого. Итти в путь - іти в путь, в дорогу. [В далеку путь іду (Грінч.)]. Итти тем же -тём - іти тією-ж дорогою, тим-же шляхом, (стезей) тією-ж тропою. [Тропою вашою йшов я (Черк. п.)]. Итти по -ти долга - іти дорогою (стежкою) обов'язку. Куда вам путь лежит - куди вам дорога? Найти верный путь - тропи вхопити, найти правдивий шлях. [Коли пощастить робітникам, як то кажуть, тропи вхопити та зрозуміти, де їх сила… (Єфр.)]. Наставлять (направлять), наставить на путь - напучувати, напутити кого, наводити, навести на пуття кого (дать указание) дати навід. [Молоді хазяї, думає, - чому й на пуття не навести (Свидн.)]. Направлять на истинный путь - наставляти на добру путь, на розум, на добрий розум. Сбить с -ти - а) збити з дороги кого; б) (с толку) збити з пуття, знепутити кого. [Знепутив мене (Вовч. п.)]. Сбиться с -ти - а) збитися з дороги, змилити дорогу; б) (с толку) збитися з пуття, знепутити. [Знепутив наш парубок, ні на що звівся (Луб. п.)]. Проложить путь - прокласти, провести дорогу (см. Прокладывать). Пролагать себе путь куда-либо (образно) - топтати (собі) стежку куди. [Українська книжка починає топтати стежку і під сільську стріху (Єфр.)]. Пусть твой путь будет усеян цветами - нехай тобі цвітом стелиться дорога (Маков.)];2) (самая езда (ходьба, плавание) и время) - путь, дорога, (пеший) хода, (путешествие) подорож (-жи). [В далеку путь іду (Грінч.). Моє ти сонце! Світи повік мені в путі моїй (Сам.). Здоров'я ваше ще не таке, щоб можна було рушити в таку далеку дорогу, як до Київа (Кониськ.). Ісус, утомившись з дороги, сів при криниці (Єв.)]. Доброго, счастливого -ти, добрый путь (приветствие) - щасливої дороги. Дальний путь - далека дорога, -ка путь. Отправляться, -виться (двинуться) в путь - рушати, рушити (вирушати, вирушити) в дорогу. Сколько ещё нам -ти - скільки нам ще дороги? Осталось три дня -ти - лишилось три дні дороги;3) (способ) (без дополнения) спосіб (-собу), чин (-ну), роб (-бу), лад (-ду), (с дополн.) шлях чого. [Тим-же ладом із старого кореня виростала нова, народня воля на Україні (Куліш)]. Каким -тём (образом) это сделать - яким чином (способом, робом) це зробити? -тём подкупа, измены - шляхом підкупу, зради или просто підкупом, зрадою. -тём голосования - голосуванням. -тём подписи - підписом. -тём привлечения - притягаючи, притяганням. -тём умножения, вычитания - множенням, відніманням, множачи, віднімаючи. Судебным -тём - судом, через суд, судовно;4) (прок, успех, толк) пуття, лад (- ду); см. Прок, Толк. [Не буде з його пуття (Гр.)]. -тём - а) (толком) до пуття, до ладу, ладом; б) (хорошенько) добре, гаразд, як слід. [Не вміє розказати до пуття (Сл. Ум.). Хто каже до ладу, то ухо наставляй, а хоч і без ладу, то й тож не затикай (Приказка). Та ви ладом кажіть (Номис). Добре його вилаяв (Сл. Ум.)]. -тём ему досталось - добре йому перепало. Не удалось и пообедать -тём - не вдалось і пообідати як слід. Не -тём делаешь - не гаразд, не до пуття, не до ладу робиш. Без -ти - без пуття. [Він без пуття працює]. Он без -ти наказан, он без -ти строг - його без пуття покарали, він без пуття (без тями) суворий. Будет ли путь в этом деле - чи буде пуття з цієї справи. В нём нет -ти - з його нема пуття. В нём не будет -ти - з його не буде пуття. Ему ничто в путь не идёт - йому ніщо на користь, на ужиток не йде (см. Прок). Что в том -ти - яка користь з того.* * *шлях, род. шля́ху и шляху́, путь, -ті́ (ж.); ( дорога) доро́га; ( железнодорожный) ко́лія -
10 глаз
око (ум. - очко, очечко, оченя, оченятко; мн. - очі, очка, оченята, оченятка, очиці, віченьки); (пренебр. - очища, очиська, зіньки, сліпи, сліпаки); (о глазах на выкате) вирла, баньки, булькані, балухи, очі зверху. В глаза - в очі, у вічі, притьма, очевисто. [Як маєш казати по-за очі, - притьма (в-вічі) кажи. Йому самому очевисто повідати хочу]. Прямо в глаза - у живі очі. За глаза - а) позаочі, позаочима. [Так я скажу і в-вічі, і позаочі. А позаочима що він виробляє!] б) аж надто. [Цього аж надто стане]. На глазах, перед глазами - перед очима, при очах, перед віччю, в оці, під оком, увіччю, в-очу, в-очевидьки, в-очевидь, в-очевидячки. [Увіччю вона та й вона (Мирн.). Христі, мов живе, усе те стало в-очевидячки (Мирн.). Голова в-очевидь сивіє]. В глазах - в очу. [Од сонця так пожовтіло в очу]. Во все глаза - на все око, у дві оці. На глаз - як глянути, як на око. [Як глянути, то пудів з вісім буде, а на вагу хто й зна скільки потягне]. С глазу на глаз - віч-на-віч, сам-на-сам з ким, у чотири очі, на дві парі очей, на самоті. [Я та мама зосталися на самоті (Крим.)]. С глаз чьих - сперед кого. Своими глазами - на свої очі, на власні очі, очевидячки, наочне, очевисто. [Як не віриш, то побачиш сам очевидячки (Звин.)]. Дурной глаз (сглазящий), порча - наврочливе око, урічливі очі, прозір. Человек с дурным глазом - лихий на очі. От глазу (от сглаза) - з очей, від уроків. Простым, невооружённым глазом - на просте (голе) око, простим (голим) оком. Одним глазом - на одно око. [Тільки на одно око може бачити]. С блестящими ясными глазами - ясноокий, яснозорий. Со светлыми глазами - білозорий. С глазами, веки которых вывернуты или растянуты в стороны - видроокий. И в глаза не видал - і на очі не бачив, і на очах не бу(ва)ло. Для отвода глаз - про людське око. Куда глаза глядят - куди очі, куди ведуть очі, світ за очі, навмання, навмани, галасвіта. Не на чем и глаз остановить - нігде й оком зачепитися. Не показаться на глаза - на очі не датися. Прочь с глаз - геть з-перед очей, згинь мені з очей! Глаз не отведешь от чего - очі бере на себе що. Глазки строить - бісики пускати, бісики очима посилати, очима прясти, моргати на кого. Глаза закрывши - сліпма, осліп. Ни в одном глазе - ані же, ані трішечки. [Пили разом однаково, ті двоє п'янісінькі, а цей - ані же].* * *о́коглаза́ — мн. о́чі, род. п. оче́й
в глаза́ говори́ть, сказа́ть — в о́чі (у вічі) говори́ти, сказа́ти
в глаза́ не вида́ть кого́ — і на о́чі (в о́чі, у ві́чі) не ба́чити кого́
в глаза́х (пе́ред \глаз за́ми) стоя́ть — в оча́х (пе́ред очи́ма) стоя́ти
куда́ глаза́ глядя́т [идти́, брести́] — світ за о́чі (куди́ о́чі сві́тять, куди́ о́чі ди́вляться, куди о́чі ба́чать, куди́ о́чі спа́ли; наобум, наугад: навмання́) [іти́, брести́]
с глаз доло́й [уйти, убра́ться] — геть з-пе́ред (з) оче́й [зійти́, піти́]
с гла́зу на \глаз — віч-на́-віч, сам на сам, на самоті́
смотре́ть (гляде́ть) во все глаза́ (в оба гла́за) — пи́льно диви́тися, видивля́тися
-
11 припускать
припустить1) кого к чему - припускати, припустити, (во множ.) поприпускати кого до чого; срв. Подпускать, -стить телёнка к корове - припустити теля до корови. -скать пиявки - припускати п'явки. -скать скот - спускати (парувати, спаровувати) худобу;2) кого куда; чего во что - припускати, припустити кого куди; (подбавлять) придавати, придати, припускати, припустити, підливати, підлити, підсипати, підсипати чого в що. -стить краски в белила - придати фарби в білила;3) (об одежде) напускати, напустити, припускати, припустити, попускати, попустити. Сукно ссядется, надо вершка два -стить - сукно збіжиться, треба вершків зо два напустити (припустити). -стить платье в рукавах - попустити вбрання в рукавах;4) (охотн. собак) нагонити, нагнати, напускати, напустити, (лошадей) припускати, припустити. [Я і припустив коня вороного - міст мені вломився (Ант.-Драг.)];5) (пуститься бегом) припустити, двигнути, припекти. [Як припустив бігти - утік (М. Вовч.). Вона як двигнула, то й на цей день не бачив (Житом.)]. Дождь -стил - дощ припустив, припіжив. [Дощику припусти та на наші капусти (Приказка)]. Припущенный -1) припущений; спущений;2) припущений, приданий, підлитий, підсипаний и т. д.;3) напущений, попущений.* * *несов.; сов. - припуст`итьприпуска́ти, припусти́ти -
12 Вмеш[с]ивать
вмеситьI. вмішувати, вмісити. [Вмісила в тісто борошна]. Вмешиваться (вмесиваться), вмеситься - вмішуватися, вміситися. [Борошно вмішується в тісто].II. Вмешивать, вмешать -1) (примешивать) вмішувати, вмішати що у що, примішувати, примішати що до чого, домішувати, домішати до чого. [Умішати води у вино];2) (впутывать кого) вплутувати, вплутати кого у що (до чого), втягати, втягти, втручати, втрутити кого у що, притикати, приткнути кого до чого. [Утягти (уплутати) в клопітну справу. Не притикай мене до того, бо я не чув і не бачив (Грін.)]. -
13 около
предл. с род. п. и нар.1) (вокруг, кругом) коло, навколо, довкола, наоколо, надоколо, округ, округи, навкруг, навкруги кого, чого. Ходить вокруг да около - ходити коло та навколо, ходити околе[я]сом. См. В(о)круг, Кругом;2) (возле, подле) коло, біля, побіля, край, побіч, побік, обік кого, чого, попри кого (що), при чому, під чим, над чим, нар. поміж. Около дороги - край (біля) дороги, при дорозі, над шляхом. Около двора - коло двора, біля двора, під двором. См. Возле, Подле;3) (приблизительно) трохи не, мало не, під що, близько чого, (і)з що. Я не видал его около трёх лет - я не бачив його мало не три роки. Прошло около десяти лет с тех пор, как… - мало (трохи) не десять років минуло з того часу, як… Он получает около ста рублей - він здобуває близько сотні карбованців. Я сделал около пяти вёрст - я пройшов близько п'яти верстов, я увійшов верстов із п'ять. Ему около тридцати лет - йому близько трицятьох років. Ему лет тридцать или около того - йому років з трицять або близько того. Это вам будет стоить около пяти рублей - це вас (вам) коштуватиме карбованців із п'ять. Туда будет около десяти вёрст - туди буде вестов із десять. Который час? - Уже около девяти - котра година? - Вже близько дев'яти (під дев'ять). Я приходил к вам около девяти часов - я приходив до вас годині о дев'ятій. Около полудня, полуночи - близько півдня, півночи, над південь, над північ. Нас было около ста человек - нас було душ із сто (із сотню).* * *1) нареч. по́ряд, по́руч, побі́ля и побіля́; ( вокруг) навко́ло, навкруги́; наврку́ж, довкру́ж; ( кругом) круго́м; ( поблизости) поблизу́2) (предл. с род. п.: возле) ко́ло, бі́ля; ( подле) побіля́, кра́й, окра́й; ( рядом) по́ряд, по́руч; (у чего-л.) під, по́під, при, по́при; ( вокруг) навко́ло3) (предл. с род. п.: почти, приблизительно) бли́зько, ко́ло, ма́йже; бі́ля, ма́ло не, тро́хи не, що́сь із; (перед числ., сущ. со значением количества, меры) з, із, зо, зі -
14 который
1) (вопрос. мест.: кто (что) или какой из двух, из многих), котрий, (в литературе реже) которий. [Той питається (вовків): «Котрий коня ззів?» (Поділля, Дим.). Од котрого це часу ви мене не бачите? (Н.-Лев.). «Підіть-же в ліс, - которий лучче свисне?» (Рудч.)]. -рый (теперь) час? - котра (тепер) година? В -ром часу? - в котрій годині, (зап.) о котрій годині? (когда) коли? Когда вы уезжаете? В -ром часу, то есть? (Турген.) - коли ви їдете? О котрій годині, себ-то? -рое (какое) число сегодня? - котре число сьогодні? В -ром (каком) году это было? - якого року це було? До -рых (каких) же пор? - доки-ж? до якого-ж часу? -рый ей год? - котрий їй рік? -рым ты по списку? - котрим ти в реєстрі (в списку)? -рую из них вы более любите? - котру з них (з їх) ви більше кохаєте? -рого котёнка берёшь? - котре котеня береш? А в -рые двери нужно выходить - в те или в эти? (Гоголь) - а на котрі двері треба виходити - в ті чи в ці? -рый Чацкий тут? (Гриб.) - котрий тут Чацький? Скажи, в -рую ты влюблён? - скажи, в котру ти закоханий? -рый тебя день не видать (очень, долго, давно)! - кот(о)рий день тебе не видк[н]о!;2) -рый из… (из двух или из многих; числительно-разделит. знач.) - котрий, (в литературе реже) которий. [Коні йому говорять: «ти вирви з кожного з нас по три волосині, і як треба буде тобі котрого з нас, то присмалиш ту волосину, которого тобі треба» (Рудч.). Один із їх - котрий, то тільки Господь відає - упаде мертвий (М. Рильськ.). Розказує їм (вовкам), котрий що має ззісти (Поділля. Дим.). По улиці йшов Василь і не знав, на котру улицю йти (Н.-Лев.). А в Марусі аж два віночки - которий - возьме, плаче (Пісня). Вже у дівчат така натура, що котора якого парубка полюбить, то знарошне стане корити, щоб другі його похваляли (Квітка)]. Она рассказывала, в -ром часу государыня обыкновенно просыпалась, кушала кофе (Пушкин) - вона оповідала, в (о) котрій годині (или коли: когда) государиня звичайно просипалась (прокидалась), пила каву. Он рассказывает, не знаю (в) -рый раз, всё тот же анекдот - він розповідає не знаю, котрий раз ту саму анекдоту. Ни -рого яблока не беру: плохи - ні котрого яблука не беру: погані. [Ні на кого і не дивиться і дівчат ні которої не заньме (Квітка)]. -рый лучший, -рый больший - котрий кращий, котрий більший, (получше) де- кращий, (побольше) де-більший. [Де-кращого шукає (Сл. Гр.)]. Не толпитесь! Которые лишние, уходите! (Чехов) - не товптеся! котрі зайві, йдіть собі;3) (относ. мест.): а) в придат. предл. после главн. (постпозитивных) (народн. обычно) що (для всех род. ед. и мн. ч. им. п.), (иногда) котрий, которий, (литер.) що, який, котрий, (реже) которий. [Панич, що вкрав бич (Приказка). Приходь до коня, що з мідною гривою (Рудч.). Ізнайшла вже я чоловіка, що мене визволить (М. Вовч.). А де-ж тая дівчинонька, що сонна блудила (Шевч.). Отож тая дівчинонька, що мене любила (Пісня). І це була перша хмара, що лягла на хлопцеву душу (Грінч.). І молодиці молоденькі, що вийшли замуж за старих (Котл.). За степи та за могили, що на Україні (Шевч.). З давніх давен, чути було про збройних людей, що звались козаками (Куліш). Його розпитували про знайомих офіцерів, що там служили (Франко). А нещаслива та дівчинонька, котра любить козака (Пісня). Смерть вільшанського титаря - правдива, бо ще є люди, котрі його знали (Шевч. Передм. до Гайдам.). Про конфедератів так розказують люди, котрі їх бачили (Шевч. Прим. до Гайдам.). Один дід, которий увійшов з нами в церкву… (Стор.). Це ті розбійники, которі хотіли убити (Рудч.). Піднявшись історію України написати, мушу я догодити землякам, которі Україну свою кохають і шанують (Куліш). До кого-ж я пригорнуся і хто приголубить, коли тепер нема того, який мене любить? (Котл.). Но це були все осужденні, які померли не тепер (Котл.). Потім мушу видати книжку про порядки, які завелись на Україні… (Куліш)]; в сложн. предложениях (из стилистических мотивов: для избежания повторения що) авторы употребляют: що, який, котрий, которий. [Червонець, що дав Залізняк хлопцеві і досі єсть у сина того хлопця, котрому був даний; я сам його бачив (Шевч. Прим. до Гайд.). А я багато разів чула від моєї матери, що та жінка не любить свого мужа, котра не любить його кревних (М. Рильськ.). Але й тут стрінемо у Левицького просто блискучі сторінки, які доводять, що він добре знав життя цих наших сусідів (Єфр.)]. -рый, -рая, -рое, -рые - (иногда, для ясности согласования) що він, що вона, що вони (т. е. к що прибавляется личн. мест. 3-го л. соотв. рода и числа). [Біда тому пачкареві (контрабандисту), що він (который) пачки перевозить (Чуб.). Знайшли Ентелла сіромаху, що він під тином гарно спав (Котл.). От у мене була собачка, що вони (которая) ніколи не гризлась із сією кішкою, а тільки грались (Грінч. I). Пішли кликати тую кобіту (женщину), що вона має вмерти (Поділля. Дим.)]. Человек, -рый вас любит - людина, що вас кохає (любить). Берег, -рый виднелся вдали - берег, що мрів (манячив) далеко. Море, -рое окружает нас - море, що оточує нас. Есть одно издание этой книги, -рое продаётся очень дёшево - є одно видання цієї книжки, що (или для ясности согласов що воно) продається дуже дешево. -рого, -рой, - рому, -рой, -рым, -рой, -торых, -рым, -рыми и др. косв. п.ед. и мн. ч. - що його, що її, що йому, що їй, що ним, що нею, що них (їх), що ним (їм), що ними (їми) и т. д. (т. е. при що ставится личн. м. 3-го л. соотв. рода, числа, падежа), якого, якої, якому, якій, яким, якою, яких, яким и т. д., кот(о)рого, кот(о)рої, кот(о)рому, кот(о)рій, кот(о)рих, кот(о)рим и т. д. [Ой чия то хата з краю, що я її (которой) не знаю? (Чуб. V). Ото пішов, найшов іще такого чоловіка, що наймита йому треба було (которому батрака нужно было) (Грінч. I). Переживеш царицю, що їй (которой) служиш (Куліш). У його є висока мета, є святиня, що він їй служить (Грінч.). Піди ще достань мені цілющої води, що стереже її (которую стережёт) баба-яга (Рудч.). В Катерині вже обурювалась гордість, що її мала вона спадщиною від матери (Грінч.). Чи справді є тут якась тайна, що її (которую) ховають від мене? (Франко). Праця, що її подаю тут читачеві… (Єфр.). І отой шлях, що ним (которым) проходить чесна, талановита селянська дівчина (Єфр.). Гущавина ся тяглася аж до муру, що ним обгороджено було сад (Грінч.). А то в його така сопілка була, що він нею звірів своїх скликав (Рудч.). Стоять верби по-над воду, що я їх (которые я) садила (Пісня). Не з гнівом і зневагою обернемось ми до панів, що кості їх (кости которых) взялись уже прахом (Куліш). Про що життя тим, що їм (которым) на душі гірко? (Куліш). Оті забивні шляхи, що ними (которыми) простувала Рудченкова муза (Єфр.). Що-б то такого, коли й жінку не бере (чорт), котру я зоставив на останок? (Рудч.). Задивляючись на невідомі місця, котрі приходилось переходити (Мирний). Це такі докази, котрих показати тобі не можу (Франко). Жий вже собі а вже з тою, котору кохаєш (Чуб. V). Він умовляє, щоб ти сплатив нарешті данину, котору йому винен (М. Рильськ.). Заплатив я великим смутком за ті розмови щирії, которі необачно посилав до вас на папері (Куліш). Хіба-ж є пани, яким гроші не милі? (Номис). З того самого Ромоданового шляху, яким ішов парубок… (Мирний). Почування, яким пронято сі вірші, вразило її надзвичайно (Грінч.). Того протесту, якого повно розлито по всьому творові (Єфр.). Ті нові почуття, яких він досі не знав, зовсім заполонили його (Крим.)]. -рого, -рую, -рые, -рых (вин. п.) - (обычно) що, вм. що його, що її, що їх; иногда и в др. косв. п. - що (т. е. що без личн. мест. 3-го л.). [Хвали мати того зятя, що я полюбила (Пісня). В кінці греблі шумлять верби, що я насадила; нема мого миленького, що я полюбила (Пісня). Все за того п'ятака що вкрав маленьким у дяка (Шевч.). Зайду до тієї кринички, що я чистила, то може там нап'юся (Рудч.). І намітку, що держала на смерть… (Н.-Лев.). Рушниками, що придбала, спусти мене в яму (Шевч.). На ті шляхи, що я міряв малими ногами (Шевч.). Приколень, що (вм. що ним: которым) припинають (Чуб. I). Осиковий прикілок, що (которым) на Ордані дірку у хресті забивають (Грінч. III)]. Книга, - рую я читаю - книга (книжка), що я читаю или що я її читаю. Надежды, -рые мы на него возлагали - надії, що ми на нього покладали (що ми на нього їх покладали). Через какой-то религиозный катаклизм, причины -рого ещё не совсем выяснены - через якийсь релігійний катаклізм, що його причини ще не вияснено гаразд (Крим.). Он (Нечуй-Левицкий) не мало внёс нового в сокровищницу самого нашего литературного языка, хорошим знатоком и мастером -рого он бесспорно был - він (Нечуй-Левицький) не мало вніс нового в скарбницю самої нашої літературної мови, якої добрим знавцем і майстром він безперечно був (Єфр.) или (можно было сказать) що добрим знавцем і майстром її він безперечно був. Великие писатели, на произведениях -рых мы воспитывались - великі письменники, що на їх творах (на творах яких) ми виховувалвсь. Изменил тем, в верности -рым клялся - зрадив тих, що на вірність їм клявся (яким на вірність клявся). С -рым (-рой), к -рому (-рой), в -рого (-рой), в -ром (-рой), в -рых, на -ром, через -рый, о -рых и т. д. - що з ним (з нею), що до його (до нього, до неї), що в його (в нього, в неї), що в йому (в ньому, в ній), що в них (їх), що на йому (на ньому, на ній), що через його (через неї), що про (за) них (їх) и т. д. - з кот(о)рим (з кот(о)рою), до кот(о)рого (до кот(о)рої), в кот(о)рого (в кот(о)рої), в кот(о)рих, на кот(о)рому (на кот(о)рій), через кот(о)рий (через кот(о)ру), про кот(о)рих и т. д., з яким (з якою), до якого (до якої), в якого (в якої), в якім (в якій), на якому (на якій), через який (через яку), в яких, про яких и т. д. [Тоді взяв тую, що з нею шлюб брав (Рудч.). Де-ж ті люди, де-ж ті добрі, що серце збиралось з ними жити (с которыми сердце собиралось жить), їх любити? (Шевч.). Що-то за пан, що в його ніщо не гниє (Номис). От виходе баба того чоловіка, що він купив у його (у которого купил) кабана (Грінч. I). Козаками в Татарщині звано таке військо, що в йому були самі улани, князі та козаки (Куліш). Бачить багато гадюк, що у їх на голові немає золотих ріг (рогів) (Грінч. I). А це сап'янці-самоходи, що в них ходив іще Адам (Котл.). Далека подорож, що ти в неї збирався вирушить уранці (М. Рильськ.). А то про яку (дівчину) ти кажеш, що до неї тобі далеко? (Квітка). Се колесо, що зверху пада на його (на которое) вода (Номис). Нема тії дівчиноньки, що я в їй кохався (Пісня). Вхопилась руками за дошку ту, що він на їй сидів (Рудч.). Картини природи, що на їх такий із Мирного митець (Єфр.). Романи «Голодні годи» та «Палій» (П. Мирного), що про їх маємо відомості… (Єфр.). Дивиться в вікно - ліс: може той, що він через його йшов? (Рудч.). Там був узенький такий волок, суходіл такий, що через його хижаки свої човни переволікали (Куліш). Лиха та радість, по котрій смуток наступає (Номис). Візьму собі молоду дівчину, із котрою я люблюсь (Грінч. III). А парубки, а дівчата, з котрими я гуляв! (Н.-Лев.). Став на гілляці да й рубає ту саму гілляку, на которій стоїть (Рудч.). Побачила, що він бере не тою рукою, на которій перстінь, та й випила сама ту чарку (Рудч.). В ту давнину, до которої не сягає наша писана пам'ять (Куліш). Дивувалися Миколиній енергії, з якою він поспішається до громадського діла (Грінч.). Він (пан) знов був сильний та хитрий ворог, з яким трудно було боротись, який все переможе (Коцюб.). Опріч юнацьких спроб, про які маємо згадки в щоденнику, але які до нас не дійшли (Єфр.)]; иногда сокращенно: що, вм. що в його (у -рого), що з неї (из -рой), що на йому (на -ром), що про неї (о -рой), що в них (в -рых) и т. д. [Пішов до того коня, що (вм. що в його: у которого) золота грива (Рудч.). Хто мені дістане коня, що (вм. що в його: у которого) буде одна шерстина золота, друга срібна, то за того оддам дочку (Рудч.). А де-ж тая криниченька, що (вм. що з неї: из которой) голубка пила? (Чуб. V). Чи це тая криниченька, що я воду брав? (Пісня). Дождавшись ранку, помазала собі очі росою з того дерева, що (вм. що на йому: на котором) сиділа, і стала бачить (Рудч.). Хотів він було заснуть у тій хаті, що (вм. що в ній или де: в которой) вечеряли (Грінч. I). Чи се тая криниченька, що голуб купався? (Пісня). У той день, що (вм. що в його или коли: в который) буде війна, прийдеш раненько та розбудиш мене (Рудч.). А тим часом сестра його пішла в ту комору, що брат казав їй не ходити туди (Рудч.) (вм. що в неї (в которую) брат казав їй не ходити) (Грінч.). Одвези мене в ту нору, що ти лежав там (вм. що в ній (в которой) ти лежав) (Грінч. I). Він пішов до тих людей, що (вм. що в них: у которых) води немає (Грінч. I)]. Это человек, за -рого я ручаюсь - це людина, що я за неї (или сокращенно що я) ручуся; це людина, за котру (за яку) я ручуся. Это условие, от -рого я не могу отказаться - це умова, що від неї я не можу відмовитися (від якої я не можу відмовитися). Материя, из -рой сделано это пальто - матерія, що з неї пошито це пальто. Дело, о -ром, говорил я вам - справа, що я про неї (що про неї я) говорив вам; справа, про яку я вам говорив. Цель, к -рой он стремится - мета, що до неї він (що він до неї) прагне. У вас есть привычки, от -рых следует отказаться - у вас є завички, що (їх) слід позбутися (кинутися). Король, при -ром это произошло - король, що за нього це сталося; король, за якого це сталося. Обстоятельства, при -рых он погиб - обставини, що за них він загинув; обставини, за яких він загинув. Условия, при -рых происходила работа - умови, що за них (за яких) відбувалася праця. Люди, среди -рых он вырос - люди, що серед них він виріс. Многочисленные затруднения, с -рыми приходится бороться - численні труднощі, що з ними доводиться змагатися. В -ром (-рой), в -рых, на -ром (-рой), в -рый (-рую), из -рого (- рой) и т. п. (о месте) - (обычно) де, куди, звідки, (о времени) коли, вм. що в (на) йому (в ній), що в них, що в нього (в ній), що з нього (з неї) и т. д. (т. е. сокращение придат. определит. через соотв. наречия: где, куда, откуда, когда). [Довго вона йшла у той город, де (вм. що в йому: в котором) жив сам цар із сліпою дочкою (Рудч.). Указуючи на те дерево, де (вм. що на йому) сиділа Правда (Рудч.). Високії ті могили, де (вм. що в них) лягло спочити козацькеє біле тіло в китайку повите (Шевч.). В Гадячому Панас (Мирний) вступив до повітової школи, де і провчився чотири роки (Єфр.). Ось і зачервоніло на тій дорозі, де (вм. що нею: по которой) йому треба йти (Квітка). Напровадила Христю саме на той шлях, куди (вм. що на його: на который) пхали її соціяльні умови (Єфр.). Проклятий день, коли я народився (Крим.). Хай буде проклятий той день, коли я вродилася, і той день, коли я ступила на цей корабль (М. Рильськ.)]. Красноярская тюрьма, в -рой (где) сидел т. Ленин - красноярська в'язниця, де сидів т. Ленін («Глобус»). Дом, в -ром я жил - (обычно) дім, де я жив, (можно) дім, що я (там) жив. Река, в -рой мы купались - річка, де ми купались; річка, що (вм. що в ній) ми купались. В том самом письме, в -ром он пищет - у тому самому листі, де він пише (вм. що в йому він пише; в якому він пише (Єфр.)). Страна, в -рую мы направляемся - країна, куди (вм. що до неї) ми простуємо. Источник, из -рого мы почерпнули наши сведения - джерело, звідки ми засягнули наші відомості. Положение, из -рого трудно выйти, нет выхода - становище, де (или що, що з ним) важко дати собі раду, становище, де (или що) нема ради. Постановление, в -рой… - постанова, де… Принято резолюцию, в -рой… - ухвалено резолюцію, де… Произведение, в -ром изображено… - твір, де змальовано. Картина народной жизни, в -рой автором затронута… - картина народнього життя, де (в якій) автор торкнувся… Общество, в -ром… - суспільство, де… В том году, в -ром это произошло - того року, коли це сталось. В тот день, в -рый будет война - того дня, коли буде війна; того дня, що буде війна (Рудч.). Века, в продолжение -рых шли беспрерывные войны - сторіччя, коли (що тоді, що протягом них) точилися безнастанні війни. Эпоха, в продолжение -рой… - доба, що за неї (що тоді, що протягом неї); доба, коли… Эпоха, во время -рой - доба, коли; доба, що за неї, що тоді. Но больше всего, конечно, влияла та самая эпоха, во время -рой всё это совершалось - але найбільше, звичайно, впливав той самий час, за якого все те діялось (Єфр.) или (можно сказать) коли все те діялось. Война, во время -рой погибло так много людей - війна, коли (що під час неї, що за неї, що тоді) загинуло так багато людей (загинула така сила людей). Зима, во время -рой было так холодно, миновала - зима, коли було так холодно, минула. Тот - который - той - що, той - який, той - кот(о)рий. [А той чоловік, що найшов у морі дитину, сказав йому (Грінч. I). Нема того, що любила (Пісня). Два змії б'ють одного змія, того, що в його (у которого) була Олена Прекрасна (Грінч. I). Силкувався не злетіти з того щабля, на який пощастило видряпатись (Єфр.). Щоб догодити вам, я візьму собі жінку, якщо ви найдете ту, котру я вибрав (М. Рильськ.)]. Я тот, -му внимала ты в полуночной тишине (Лермонт.) - я той, що в тиші опівнічній до нього прислухалась ти (Крим.). Такой - который - такий - що, такий - який (кот(о)рий). [Коли такий чоловік і з такими довгими усами, що ними (которыми) він ловив рибу (Грінч. I)]; б) в препозитивных (предшествующих главн. предложению) придаточных предл. - котрий, которий (в главн. предл. обычно соответствует указ. мест. той (тот), иногда указ. мест. опускается). [Два пани, а єдні штани: котрий раньше встав, той ся і вбрав (Номис). Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті все ждали - от-от прийдуть від Костя старости (Квітка). Котрі земляки особисто були знайомі з Димінським, тих Академія дуже просить писати спомини за нього (Крим.). Котрий (чумак) корчму минає, той дома буває, котрий корчми не минає, той у степу пропадає (Чум. Пісня). Которий чоловік отця-матір шанує-поважає, бог йому милосердний помагає, которий чоловік отця-матері не шанує, не поважає, нещасливий той чоловік буває (Дума). Дивись, котора гуска тобі показується красна, ту й лови (Грінч. I). Котра дівчина чорнобривая, то чарівниця справедливая (Чуб. V). Которая сиротина, гине (Чуб. V) (вм. которая сиротина, та гине)]. -рая птичка (пташка) рано запела, той во весь день молчать - котра пташка рано заспівала, тій цілий день мовчати. -рый бог вымочит, тот и высушит - який (котрий) бог змочив, такий і висушить (Номис);4) (в знач. неопред. мест.: некоторый, иной) котрий, которий декотрий, кот(о)рийсь, який(сь); см. Иной 2. [А вб'є котрий у голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Як доживе було которий запорожець до великої старости… (Куліш). Живе до котрогось часу (Звин.)]. -рые меня и знают - котрі (декотрі) мене і знають. Надо бы голубей сосчитать, не пропали бы -рые (Чехов) - слід-би голуби порахувати, не пропали-б котрі;5) который - который, которые - которые (один - другой, одни - другие: из неопределен. числа) - кот(о)рий - кот(о)рий, кот(о)рі - кот(о)рі, який - який, які - які. [А єсть такі гадюки, що мають їх (роги): у котрої гадюки бувають вони більші, а в котрих менші (Грінч. I). І чоловіки коло їх, і діточки: которий - коником грається, которий - орішки пересипає (М. Вовч.). Которих дівчат - то матері й не пустили в дружки, которі - й сами не пішли, а як й ідуть, то все зідхаючи та жалуючи Олесі (М. Вовч.). Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.). Які - посідали на лаві, а які - стоять (Март.)].* * *мест.1) ( вопросительное) котри́й; ( какой) яки́й2) ( относительное - в придаточном предложении) яки́й, що, котри́й3) ( неопределённое) котри́й, яки́й; ( некоторый) де́котрий, де́якийкото́рые..., кото́рые... — (одни - другие: при перечислении, сопоставлении) котрі..., котрі...; які..., які́
-
15 молва
1) (общий говор, шум) гамір (-мору), гутірка, (глухой) гомін (-мону);2) (слух) поголос (-су), поголоска, чутка (-ки) и чутки (-ток), почутка, (диал.) поустка, (разглашение) розголос (-су), (слава) слава (обычно дурная), пославка, (толки, беседа) помовка, балачка, гутірка, говірка. [Поголос розійшовся по всій околиці (Біблія). Йшов поголос між народом, що… (Леонт.). Пішла по селу поголоска, що вчитель нічого не тямить (Єфр.). Пішла чутка, ніби народився «анцихрист» (О. Пчілка). По всій Гуцульщині гудуть чутки про юнака (Олесь). Пішла почутка, що у панів цар людей одбере (Кам'янеч.). Таку поустку пустив, ніби-то мені хабара сусіди дали (Липовеч.). Про чорта тільки пославка, а ніхто того чорта не бачив (М. Вовч.). По селу скрізь літала гутірка, що… (Кониськ.)]. -ва всё преувеличивает - чутка (поголос, поголоска) все прибільшує. Всеобщая -ва - вселюдні чутки, вселюдна поголоска, всесвітній розголос. Стоустая -ва - стоустий поголос, стоуста слава, тисячоуста чутка. Дурная -ва - (недобра) слава (ум. славонька), поговір (-вору). [А на мене молодую поговір та слава… із ледачим зазналася, славоньки набралася (Гнід.). Не бійсь слави, не бійсь поговору (Метл.)]. Распространять дурную -ву о ком - пускати славу про кого, славити кого. -ва приписывает кому что - чутки накидають кому що;3) (речь) мова, розмова.* * *1) поголо́ска, по́голос, -у, чу́тка, погові́р, -во́ру, поголо́сок, -скудурна́я \молва — погові́р, -во́ру, [недобра] сла́ва, несла́ва
2) ( говор) го́вір, -вору -
16 place
1. n1) місцеsome place, some time — де-небудь, коли-небудь
jumping place — спорт. місце для стрибків; ав. місце приземлення
reporting place — спорт. місце прибуття на змагання
2) місто, містечко, населений пунктParis is a noisy place — Париж — шумне місто
3) місце на поверхні, ділянка, точка на поверхні4) звичне (відведене) місце5) сидіння, місце (за столом тощо)6) місце в книзі, сторінка; уривок7) простір8) (P.) площа; невелика вулиця; тупик9) маєток10) приміщення, дім; місце спеціального призначенняplace of joining — військ. призовний пункт
11) домівка, житло12) заміський будинок13) посада, службове місце14) висока державна посада, посада державного міністра15) членство, участь (у спортивній команді)16) обов'язок17) спорт. одно з перших трьох місць у змаганні18) гірн. вибій, виробка19) розрядplace horse — кінь, що зайняв одно з перших місць на перегонах
place of arms — військ. плацдарм
another place — парл. палата лордів
in the first place — по-перше, насамперед
to take place — трапитися, мати місце
to go places — амер. досягти успіху
the place where you cough — убиральня, туалет
there is no place like home — у гостях добре, а вдома краще
2. v1) ставити, класти; установлювати, розташовувати2) улаштовувати (на посаду)3) вміщувати, віддавати (кудись)4) укладати, робити замовленняto place a call — амер. замовляти розмову по телефону
5) домовлятися (про видання книги, про постановку п'єси тощо)6) продавати (товари, акції)1) покладати (надіі); довірятися комусь8) визначати місце (дату); співвідноситиI know his face but I cannot place him — мені знайоме його обличчя, але я не можу згадати, де я його бачив (хто він такий)
9) вважати10) спорт. визначати зайняті місця, присуджувати місце (у змаганні)11) амер. підвищити голос (у розмові тощо)* * *I [pleis] n1) місцеsome place, some time — де-небудь, коли-небудь
turnback place — місце повороту ( велоспорт); місце, місто, містечко; ( населений) пункт
holy places — святі місця; місце, точка на поверхні; ділянка
bad /raw, tender, sore/ place — хворе місце, болячка
2) звичайне, звичне, відведене місцеremark out of place — недоречне зауваження; сидіння, місце (у класі, за столом, у поїзді); місце в книзі; сторінка; уривок
3) місце, простір; суттєве місце; важлива роль; слушний момент, ситуація5) маєток; садиба6) будівля, приміщення, місце спеціального призначенняplace of joining — вiйcьк. призовний пункт; помешкання, житло
7) маєток, заміський будинок; icт. укріплення8) посада, місце, служба; висока державна посада; відповідальна посада, високий пост; членство, участь ( у спортивній команді); тк.; sing справа, право, обов'язок9) положення, статус10) cпopт. друге або третє призове місце; cл. друге місце ( на перегонах)11) гipн. вибій, виробка12) мaт. розряд13) acтp. місцезнаходження ( небесного тіла)II [pleis] vin the first place — по-перше, насамперед взагалі
1) ставити, поміщати; розміщати; поміщати, віддавати ( куди-небудь)2) призначати на посаду; ставити на парафію ( священика)3) поміщати, вкладати гроші ( place out); робити, поміщати замовлення; домовитися про видання книги, постановку п'єси4) продавати товари, акції5) (in, on) покладати ( надії)6) визначати місце або дату; співвідносити ( з чим-небудь); вважати, зараховувати; оцінювати; cпopт. визначати зайняті місця в змаганні; cпopт. присудити друге або третє призове місце; cл.; cпopт. присудити друге місце ( на перегонах); посісти ( яке-небудь) місце (на конкурсі, виборах)7) pass займати певне положення; знаходитися в певному положенні8) cл. підвищити голос (у розмові, співі)to place a construction on smth; smb — по-своєму розуміти, інтерпретувати що-небудь, кого-небудь
-
17 see
1. n церк.1) єпархія2) престол3) чин єпископа4) місце єпископа в церкві5) папствоthe Holy S., the S. of Rome — папський престол
2. v (past saw; p.p. seen)1) бачити, дивитисяsee, here he comes! — дивись, ось він іде!
3) уявляти собі4) розуміти, пізнавати; знати; збагнути; усвідомлюватиI see what you mean — я розумію, що ти маєш на увазі
I do not see how to do it — не знаю, як це зробити
see? — розм. зрозуміло?
5) оглядати6) обдумувати, розмірковуватиlet me see — дайте подумати; дозвольте, стривайте; покажіть
7) пережити, зазнати8) бачитися, зустрічатися; відвідувати9) з'ясовувати; довідуватисяI don't know but I'll see — я не знаю, але я з'ясую
10) обдивлятися; оглядати11) допускати, дозволяти12) мати досвід, бути поінформованим13) радитися, консультуватися14) приймати (відвідувачів)15) проводжати16) думати, турбуватися (про щось)17) стежити, доглядати, наглядати (за чимсь, щось)18) вважати, визнаватиsee about — подбати, простежити; доглянути (за чимсь)
see after — доглядати, ходити (за хворим тощо)
see off — проводжати (на поїзд тощо); випроводжати
see out — проводжати до виходу (до дверей); випроводжати; досидіти до кінця (вистави тощо)
see through — бути присутнім (десь) до кінця; доводити до кінця; допомагати, підтримувати (когось); розпізнавати; бачити наскрізь
see here! — амер. послухайте!
to see the light — народитися, з'явитися на світ; прозріти
to see the last of smth. (smb.) — покінчити з чимсь (з кимсь); здихатися чогось (когось)
I see Mr. N. — амер. надаю слово панові Н
see you in church! — амер., розм. бувайте!; до побачення!
* * *I [siː] n; церк.1) єпархія2) престол3) чин єпископа4) папствоII [siː] vthe Holy See, the S. of Rome — папський престол
1) бачити2) дивитися, бачити; довідуватися, дивитися3) уявляти собі4) знаходити, виявляти5) розуміти, усвідомлювати6) відчувати, зазнавати, переживати; стикатися, зустрічатися7) бачитися8) дізнаватися, довідуватися; з'ясовувати9) обмірковувати, обдумувати10) оглядати, оглянути ( see over)11) допускати, дозволяти12) кapт. приймати виклик13) оглядати ( визначні пам'ятки)14) звертатися ( за порадою); приймати, бути на прийомі ( у справі)15) cл. надавати ( слово)16) подбати, подумати про що-небудь; пильнувати, доглядати, стежити, простежити17) to see across smth переводити, проводжати ( через вулицю) -
18 try
1. n1) розм. спробаto have (to make) a try at (for, to do) smth. — спробувати зробити щось
2) випробування; пробаto give smth. a try — випробувати щось
to give smb. a try — дати комусь змогу показати (випробувати) себе
3) спорт. виграш трьох очок (у регбі)2. v1) намагатися, старатися3) пробувати, перевірятиplease try me for this job — дозвольте мені, будь ласка, перевірити себе на цій роботі
4) випробовувати5) стомлювати, пригнічувати; роздратовувати6) мучити; завдавати страждань7) розслідувати; допитувати8) судити; притягати до судової відповідальності9) очищати (метал)11) відбирати; відокремлювати12) гладко вистругувати рубанком; прифуговуватиtry back — розпочати знову, помітивши помилку
try for — а) прагнути (до чогось); б) добиватися, шукати
to try it on the dog — а) перевіряти на собаці (їжу тощо); б) амер., театр. перевіряти спектакль на провінційному глядачеві
* * *I [trai] n1) спробаto have /to make/ a try at /for, to do/ smth — спробувати зробити що-н.
he had two tries and failed each time — він зробив дві спроби, обидва рази зазнав невдачу
he succeeded at the first try — перша його спроба увінчалася успіхом, у нього все вийшло з першої спроби
2) випробування, пробаII [trai] v1) намагатися, старатисяto try one's best /one's hardest/ — залучити всі зусилля, прикласти всі старання
I don't think I can do it but I'll try — я не впевнений, що зможу це зробити, але спробую
try to /and/ come earlier — намагайтесь прийти раніше; робити (що-н.), братися (за що-н.)
don't try more than you can do — не беріть на себе більше, ніж ви можете зробити
he tried an impossible feat — він узявся за непосильну справу; ( for) прагнути (до чого-н.)
try for a calmer tone — намагатися говорити спокійніше; ( for) добиватися, шукати
2) піддавати випробуванню, пробувати; перевірятиto try one's skill [one's strength] — випробувати свою спритність [свою силу]
to try one's strength against smb — мірятися силами з ким-н.
to try ones fortune /one's luck/ — випробовувати щастя
each machine is tried before it leaves the shops — кожна машина проходить випробування перед випуском із заводу
the strength of the rope must be tried before it is used — потрібно перевірити міцність мотузки, раніше ніж використовувати її; перевірити на досвіді
try how far you can jump — спробуйте, на яку відстань ви зможете пригнути
let's try which way takes longest — давайте перевіримо, який шлях далі
if you can't rind the letter try another drawer — якщо ти не можеш знайти листа, подивися в іншому ящику; випробувати; експериментально перевірити
to try the medicine on animals — перевіряти /випробовувати/ ліки тварин
3) пробувати; намагатися застосуватиtry knocking at the window if nobody answers the door — спробуйте постукати у вікно, якщо ніхто не відкриє двері
please try me for this job — дозвольте мені, будь ласка, спробувати свої сили у цій роботі
4) стомлювати; дратуватиthe last steep ascent tried his every muscle — на останньому крутому підйомі він напружував до межі кожен свій мускул; випробовувати
to try smb 's patience — випробовувати чиє-н. терпіння
5) мучити, заподіювати стражданняit tried him to see that — він мучився, коли бачив таке; = він не виносив такого видовища
6) допитувати, розслідувати (справу, випадок)to try a case — вести процес ( про суддю); судити; притягати до судової відповідальності
he was tried and found guilty — його судили, визнали винним
he will be tried for his life — його судитимуть за злочин, що карається стратою; досліджувати, розглядати
this question must be tried by the judicial authority — це питання підлягає розгляду судових інстанцій
8) icт. відбирати; відокремлювати••to try one's hand at smth — спробувати свої сили в чому-н.; спробувати вперше зробити що-н.
to try it on the dog — пробувати на собаці ( їжу); cл.; миcт. перевірити спектакль на провінційному глядачі; to try conclusions with smb мірятися силами з ким-н.
-
19 what
1. adj1) який, якого типу (у прямих запитаннях)2) який (у вигуках)3) скільки; котрий2. advнавіщо; чому; якою міроюbut alas, what can I help you? — але, на жаль, чим я можу допомогти вам?
3. pron1) щоwhat do you mean? — що ви маєте на увазі?, що ви хочете сказати?
what is her name? — як її звуть?, як її прізвище?
2) хтоwhat is he? — хто він такий (за фахом)?, чим він займається?
3) скільки4) емоційне підсиленняwhat next? — ну, а далі що?
have you supposed me dead or what? — ви що, думали, що я помер, чи як?
4. conj1) що; те, щоhe does not know what he wants — він (сам) не знає, чого він хоче
2) хтоI know what he shall be — я знаю, ким йому бути
3) скількиI'll ask him what he paid — я запитаю його, скільки він заплатив
4) той, який; той самий; всілякий; якийthe copy-book what I lent you — зошит, який я тобі позичив
he told me what was what — він розтлумачив мені, що до чого
what in the world do you mean? — даруйте (чорт забери), що ви хочете цим сказати?
what the hell! — от чорт!, що за чортовиння!
what's new? — амер., розм. як справи? (привітання)
she has what it takes — у неї є все, що потрібно
what not — і так далі, і тому подібне
well, what about it? — ну, так що?
* * *I a1) в прямих питаннях; якийє; якого родуєwhat papers do you read — є які газети ви читаєтеє; скількиє
he told me what book he needs — він сказав мені, яка йому потрібна книга; скільки
I know what money he paid — я знаю, скільки він заплатив
3) в окличних реченнях; який; що за ( з неозначеним артиклем)what a pity! — яка жалість!, як жаль!
what an idea! — ну е ідея!, що за ідея!
what hope of refuge, or retreat, or aid — є яка надія на пристанище, де допомога, куди сховатисяє
4) predic в прямих питаннях; якийєwhat would your assertion be against mine — є яким буде ваше заперечення на моє висловлюванняє в непрямих питаннях та підрядних реченнях; який
I see you what you are, you are too proud — я бачу, який ти - ти занадто гордий
5) емоц.- підсил. наскількиII awhat was his surprise at finding — наскільки ж він був здивований, коли знайшов те, що шукав
1) в прямих питаннях; щоє; якийєwhat is his name — є як його зватиє; як його прізвищеє
what is the French for "dog" — є як по-французьки "собака"є; хтоє
what is he — є хто він ( по професії)є; чим він займаєтьсяє
what do you take me for — є за кого ви мене маєтеє; скількиє
what do 7 and 8 make — є скільки буде 7 плюс 8є; емоц.- підсил.
what next — є ну, що даліє
what the better are they for that — є, що вони від цього вигралиє
2) (еліпт. див. what did you say або what is it) щоє, гає; викор. Замість недочутого або незрозумілого слова або фрази; щоє; your ticket will be in the booking office. - My whatє твій квиток буде в касі. - Що буде ( в касі)є; викор. Як вставне слово (в кінці питального речення); гає, чи не такє; такєa clever play, what — є розумна п'єса, чи не такє
have you supposed me dead or what — є ви що, думали я вмер чи щоє Б conj в підрядних реченнях та непрямих питаннях що; те, що
he does not know what she wants — він не знає, чого вона хоче
he is sorry about what has happened — він шкодує пор те, що сталося
see what courage can do! — бачиш, що може зробити хоробрість!
what he says is true — те, що він каже, - правда; хто
I know what she shall be — я знаю, ким їй стати; скільки; I'll ask him what he paid я спитаю у нього, скільки він заплатив
4) той, якийgive me what books you have — дайте мені ( всі) ті книги, які у вас є
it is not a good play though better than what I saw yesterday — п'єса слабка, хоча краще тої, яку я бачив вчора
6) прост.the pan what I lent you — каструля, яку я тобі позичила Г в сполученнях
what /how/ about… — є ну як… є, які ваші наміриє; що нового… є; що скажете… є, яка ваша думка… є
and what about our guests — є що ми будемо робити з нашими гостямиє; що ви скажете про наших гостейє
what if… — є що якщо… є; ну що з того, якщо…
well, what about it є, what of it є, what of that — є ну щоє, ну що даліє; ну що ви скажете ( на це)є; що з тогоє
what is more — більше того; до того ж
she knows what 's what when it comes to fashion — вона знає, що до чого /прекрасно розбирається/ в питаннях моди
he told me what was what — він мене увів в курс справ; I'll show you what is what! Я тобі покажу!; what's it all about є в чому справає
what in the world /on earth/ do you mean — є що ж ви хочете сказатиє
what 's new — є cл.; cл. як справиє ( привітання)
what's with you — є що з вамиє; як йдуть ( ваші) справиє; ну, а як виє
come what will /may/... — будь що буде
to give smb what for — cл. дати наганяй; показати кому-н. Де раки зимують
what it takes — якості, необхідні для успіху, засоби досягнення мети
III [wot]she has what it takes — у неї є все, що треба
int (виражає подив, розчарування, гнів, передує питанню); щоє!, ну,...!; what the hell! чорт!; what the deuce /the devil/є! якого чорта! -
20 wink
1. n1) моргання, кліпання; підморгування2) мруження очей3) митьnot to get a wink of sleep, not to sleep a wink — не зімкнути очей
2. v1) моргати, кліпати2) миготіти, блимати, мерехтіти3) мружитисяwink at — підморгувати; переморгуватися; дивитися крізь пальці на щось
* * *I [wiçk] n1) морганняwithout a wink of the eyelid, — оком не зморгнув;, брівьми не повів
he gave me the wink that the lady was a friend of his — він дав мені зрозуміти, що ця пані - його приятелька
to tip /to give/ smb the wink — попередити кого-н.
3) митьforty winks — короткий ( післяобідній) сон
not a wink (of) — ні краплини, ні горошини (чого-н.)
II [wiçk] vnot to get a wink of sleep, not to sleep a wink — очей не зімкнути
1) моргати, мигати2) миготіти, мерехтіти ( про світло)3) підморгуватиto wink at smb — підморгувати кому-н.
4) закривати очі (на шо-н.), дивитися крізь пальці5) добігати кінця; згасати, марніти ( wink out)6) cпeц. сигналізувати світлом; to wink the other eye cл. недовірливо глянути або посміхнутися
- 1
- 2
См. также в других словарях:
скочити — (4) 1. Стремительно перенестись куда л.; быстро оказаться где л.: Тъи (Всеслав) клюками подпръ ся о кони (окони?) и скочи къ граду Кыеву, и дотчеся стружіемъ злата стола Кіевьскаго. Скочи отъ нихъ лютымъ звѣремъ въ плъночи изъ Бѣлаграда, обѣсися… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
сонъ — Сон сонъ (1) 1. Сновидение; то, что снится. Се ангелъ господьнь въ сьнѣ явися ему глаголя: Иосифе, сыну Давидовъ, не убоися прияти Мария жены твоея. Остр. ев., 247 об. (1056 1057 гг.). Приступивъши жена имущия руку суху, съповѣдаше сънъ Лазареви… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"