-
1 япэу
нареч. 1. впервые/ Япэ дыдэ, нэхъ пасэу, нэхъ жьыуэ.* НэжьгъущIыдзэ япэу щIалэм щыхуэзам нэхъ къарууфIэт. фольк.2. в первую очередь/ Псом и пэ къихуэу.* Мы Iуэхур гъэзэщIа зэрыхъумкIэ япэу жэуап зытынур уэращ. Iуащхь. -
2 псо
I целый/ Зыри зэмыIуса, и бжыгъэкIи и щытыкIэкIи зэрыщыту къэна.Хъарбыз псо.II опред. мест. весь, вся, все, всё/ Зэрыщыту, зы гупу, зэпхауэ щыт гуэрыр зыгъэбелджылы.* Псоми я насып зэхуэдэкъым. Къу. С. Зэкъуэш псори зы анэм къилъхуркъым. (погов.) Махуэ псом зэрагъэпцIар чыцI ажэм икъутэжащ. (погов.)Дуней псор см. дуней.Псом хуэмыдэу (хуэмыдэжу) в особенности. Псом япэу в первую очередь.* Ар {Хъерлы} псом япэу кIуащ хъунщIакIуэхэр нэхъ щызеуэ гъуэгум. Ж. Б.Псом я щхьэ (ящхьэж) самое главное, самое важное.* Псом я щхьэр зи пэ кърихур Бакъукъуэмрэ Алыджэмрэ я гупырщ. КI. Т.Псори зэдэгъэкIуэн стричь всех под одну гребёнку. -
3 псы
I 1. вода/ Псыежэх, тенджыз, гуэл сытхэр къэзыгъэхъу ущызэкIэщIэплъ ткIуаткIуэ.* Шыгъу зышхар псы йофэж. (погов.) Псыр псэ пылъхьэжщ. (погов.)2. река/ Псыежэх.* Лъагъуэхэш ажэжьхэр псы уэрым пэмылъэщу ирихьэжьэрэ хъушэр абы кIэлъелъэрышэмэ, куэд итхьэлэнкIэ хъунут. Т. Хь. Псы икIыгъуэм унэмысу уи кIэр думыхьей. (погов.)Псибл икIын кануть в вечность (букв. оно уже за семью реками). Псы гъэва кипяченная вода.* Пщэдджыжьым ХьэтIутIэ псы гъэвакIэ зэхэпща хьэкъуртыр ишхри лIыщIапIэм къэкIуащ. Ж. Б.Псы игъэжыхьыжын разорить дотла подчистую что-л.* ЖьакIэжь и лъапсэм псы идгъэжыхьыжынщи ди Сэтэней гуащэ дахэр тхьыжынщ, - яжриIащ Уэзырмэс нартхэм. Нарт.Псы мэхын = псы хуэлIэн.Псы утхъуам бдзэжьей къыщыубыдын в мутной воде ловить рыбу.Псы хыхьэн пропитаться водой.* ЦейлъэщIым псы хуабжьу хыхьэри шыдым и хьэлъэр куэдкIэ нэхъ уэндэгъу хъуащ. Япэу лъ. з.Псы хуэлIэн испытывать жажду.* Ажэр псы хуэлIэ хъуати бгым ехри псыкъуийм бгъэдыхьащ. Япэу лъ. з.Псы щIэгъэуэн затопить.Псы щIэуауэ къэнэн остаться ни с чем, разориться.Псым итхьэлэн утонуть.* Бдзэжьей цIыкIу псышхуэ итхьэлэрэ? (погов.) Инжыдж узэпрыкI хъуну псытэкъым - шыбэри Iэщ хъушэри итхьэлащ. Нарт.Псым иубыдын = псы хуэлIэн.* Пхъэри ислъхьауэ, тIэкIуи сешауэ, псым сиубыдати, адэ.. къуэмкIэ сежьащ. Е. К.Псым тхъу техын переливать из пустого в порожнее (букв. с воды снимать коровье масло).Псым хуэдэу къэфэн танцевать плавно (букв. танцевать как вода).Псым хуэдэу уаулъагъу! Чтоб тебя ( люди) стали ценить так же, как и воду!Псым щIилъэфэн пойти ко дну, утонуть.Псыр щIэкIын высыхать.псы бабыщ серая утка/ Шэд къамылылъэхэм щыпсэу бабыщыщхъуэ.Псы бабыщым и лыр IэфIщ.псы бзу оляпка, водяной воробей/ Зи дамэхэр кIэщI, бзу гъуабжэ кIагуэ лъакъуэ кIыхь цIыкIу.Псы бзур нэхъыбэрэ щыгъуалъхьэр псы Iуфэ пабжьэ зэгъуэкIхэрщ.псы бланэ бобр/ ЩIыIубнэфым ещхьыфэ дзыгъуэ лъэпкъ.Псы бланэр нэхъыбэрэ мэзым щIэж псыхэм щопсэу.псы дэгъэуэхыпIэ место пуска воды по определённым руслам/ Псыр зыхуей кIэнауэм щыдагъэлъадэ, щагуэш щIапIэ.* Псы дэгъэуэхыпIэ щIын./ Шэдыр зи псэупIэ джэд лъэпкъ.Псы джэд псым итхьэлэкъым, мэлыхъуэхьэ дыгъужьым ихькъым.псы дзыгъуэ водяная полевка ( водяная крыса)/ Псым щыпсэу дзыгъуэ.Псы дзыгъуэм пыт кIэ кIэщIыр щескIэ къегъэсэбэп.псы ефапIэ водопой/ Iэщыр псы щрагъафэу псыежэх, гуэл с. ху. яIэ щIыпIэ хэха.Шыхэр псы ефапIэм хун.псы жапIэ см. псы бэкъу.* Псы жапIэу дэ тхуащIахэм Тэрч IурыщIэу тетщи къожэр. П. Б.псы зешапIэ водопровод/ Псыр бжьамийхэмкIэ зэрызэрашэ ухуэныгъэ.Къуажэхэм псы зешапIэхэр щащIащ.псы ина лужа/ Уэшх нэужьым, уэсыр щыткIукIэ е псы къытеуа нэужь кумблIэмбхэм къинэ псы.Машинэм псы инахэр иутхыурэ мажэ.псы куу глубоководный/ Зи гущIыIумрэ зи лъащIэмрэ зэпэIэщIэ псы.Псы куухэм кхъухь щызокIуэ.псы кIантIэ ручей/ Псыежэх цIыкIу.псы кIэнтхъ незначительный остаток воды ( после запруды или пересыхания)/ Псы кIэкъинэ.Псы кIэнтхъ икIутын.псы къиуа разлив, половодье/ Уэсымрэ мылымрэ куэду ткIууэ е уэшхышхуэ къешхыху псыр ину къежэхыныгъэ.Псы къиуам нэри пэри ихьу йожэх. Псы къиуам хэхуэн.псы къыпыжыпIэ водосток/ Псыр къыщыпыж, къызыпыж.Псы къыпыжыпIэр пыщтыкIат.* Псы къыпыжыпIэм пэгун щIэгъэувэн.псы къыхэжыпIэ исток реки/ Псыежэхым и къежьапIэ.псы къуэкIий см. псыбэкъу.* Темботрэ Исуфрэ шыгъуэгу щхьэгъубжэмкIэ долъ, бжыхьым щхьэдолъыхри псы къуэкIийм долъадэ. Щ. Ам.псы нэпкъ обрывистый крутой берег/ Псы Iуфэ задэ.псы ныджэ пойма реки/ Псы къыщиуам деж щIигъанэ щIыналъэр.* Си наджэ-къаджэм псы ныджэ пшахъуэр яубэ... Къэб. п. и ант.псы уэрыпIэ стремнина ( в реке)/ Псыежэхыр нэхъ щыуэр щIыпIэ.Псы уэрыпIэм щынэсым шур шым кърихьэхащ.псы хэлъэдапIэ устье реки/ Псы ежэхыр тенджызым, гуэлым е нэгъуэщI псыежэхым щыхэхуэж щIыпIэ.псы хэхуапIэ см. псы хэлъэдапIэ.псы хэхуэжыпIэ см. псы хэлъэдапIэ.псы хущхъуэ целебная вода, лечебный источник/ Уз гуэрхэм зэреIэзэ псы.Ди республикэр псы хущхъуэхэмкIэ къулейщ.псы хьэлывэ вареник/ Кхъуейлъалъэ, кIэртIоф с. ху. дэлъу гъэва хьэлывэ цIыкIу.Псы хьэлывэ щIын.псы хъумапIэ водохранилище/ Псы щахъумэн папщIэ ящIа гуэл IэрыщI.псы шындырхъуо тритон ( хвостатое земноводное)/ КIэпIащIэ зиIэ, псым щесыф, шындырхъуом ещхь псэущхьэ.псы щхьэл водяная мельница/ Псым игъэхьэжэ щхьэл./ Псым и лъащIэ.Псыр къабзэти псы щIагъым щIэлъ псори плъагъурт.псы щIагъ кхъухь подводная лодка/ Псы щIагъым щызекIуэ кхъухь.Псы щIагъ кхъухьым къулыкъу щыщIэн.псы IэфI газированная вода с сиропом/ Газ зыхэт, пхъэщхьэмыщхьэпс IэфI зыхэкIа псы.Псы IэфI ефэн.псы Iуб глоток воды/ Псы ткIуэпс, гъаткIуэ, псы еIубыгъуэ.* Пхъэру къажэм псы Iуб ягъуэткъым. фольк. Дыгъужьыгъуэ хьэкхъуафэм итым щыщу зы псы Iуби сIухуакъым. Нарт.псы Iуфэ берег реки/ Псыежэхыр зыдэт къуэм и джабитI псым хуэгъэзар.* КIукIуэ нэпкъым ехри псы Iуфэм Iулъ мывэ гуэрым тетIысхьащ. Iуащхь. Псы Iуфэм Iусым икIыпIэр ещIэ. (погов.)Псы Iуфэ мылу зыIуегъэхын убраться, уйти с глаз долой.Псы Iуфэ мылу IугъэсыкIын заставить кого-л. уйти, убраться.* Пщы ябгэм и гъунэгъуу хамэ гуэр къэтIысамэ, псы Iуфэ мылу IуигъэсыкIырт. Къэб. таур.псы Iуфэ бзу трясогузка ( птица)/ Псыхъуэм дэсырей бзу кIэ кIыхь цIыкIу; мывэкIэпыс.II 1. шнурок2. ручка чего-л./ Сумкэ, портфель с. ху. яIэ убыдыпIэ. -
4 япэ
I 1. первый ( порядковое числительное)/ Зы бжыгъэм къытекIа зэрызэкIэлъыкIуэ бжыгъэцIэ; езанэ.* Япэ хэдэр IыхьэфIащ. (погов.)2. первоночальный, самый ранний/ Езым хуэдэхэм, ещхьхэм и пэ къит, и пэ къихуэ, зэманкIэ и пэ, илъэсым, махуэм, н. къ. къриубыдэу нэхъапэ къэунэху, дунейм къытехьэ.ГъащIэм и япэ илъэсхэр.3. высший по значимости, главный; лучший по качеству/ Зи мыхьэнэкIэ езым хуэдэ псоми елъэгэкI, нэхъ пажэ, нэхъыфI.Япэ увыпIэр къэхьын. Япэ саугъэтыр къыхуагъэфэщэн.* Япэ дыдэу а псалъэр жылэм къыдэзыхьар Лууэ жаIэ. КI. А.Япэ къэсыр первый встречный.* Япэ къэсыр къыбжьэхэлъэу - ар псэукIэ хъурэ!фольк.II:япэ зигъэхуэн = япэ зигъэщын.Япэ зигъэщын опередить кого-л.Япэ игъэувэн = япэ игъэщын.Япэ игъэщын отдать предпочтение кому-чему-л. ; уделять больше внимания кому-чему-л.Япэ итын быть (стоять) впереди. Зэхьэзэхуэм япэ итын. -
5 Iуэху
1. практическая деятельность; работа, занятие, труд/ Лэжьыгъэ, псалъэ, гупсысэ мыхъуу ягъэзащIэ Iуэхугъуэ.* Iуэху мыублэ блэ хэсщ. (погов.)2. дело (то, что непосредственно касается кого-чего-л.)/ Зыгуэрым ехьэлIа, и къалэным хыхьэ.Ар сэ си Iуэхуу къызолъытэ.* Уи мыIуэху зепхуэмэ, уи щхьэм баш техуэнщ. (погов.)3. дело, разбирательство (напр. судебное)/ КъэхъукъащIэ, Iуэхугъуэ гуэрым теухуа хабзэкIэ зэхэгъэкIыныгъэ.Судыр иджыри зэ Iуэхум хэплъэжащ.4. положение вещей, обстановка/ ЩытыкIэ.Заводым Iуэхур щыщIагъуэтэкъым.* АдэкIэ Залымджэрий къыжиIащ фронт псоми Iуэхур зэрыщыщтыр. Къ. Хь.Абы и Iуэху щхьэхуэщ см. абы.Iуэху бгъэдэмылъхьэн не вести своих дел с кем-л.{И} Iуэху бзаджэкъым его дела неплохи.Iуэху блэкI срочное, неотложное дело.{И} Iуэху дэкIын удасться - о чьем-л. деле.Iуэху джэгукъым серьезное дело, не пустяк.Iуэху еплъыкIэ мнение, суждение по поводу кого-чего-л.Iуэху ехьэжьэн взяться за дело, начать дело.* Фэ тIум а Iуэхур ефхьэжьэмэ, дэгъуэу зэрызэфIэвгъэкIынум, шэч лъэпкъ къытесхьэркъым. КI. А.Iуэху ехьэлIэн ввести кого-л. в курс дела.{Я} Iуэху зэпымылъыжын = {я} Iуэху зэхэмылъыжын.{И} Iуэху зэрыхуэхъукIэ как получится; смотря по обстоятельствам.Iуэху зэрыхъэн просторечие состряпать дело.{Я} Iуэху зэхэлъын иметь друг с другом общие дела.{Я} Iуэху зэхэмылъыжын порвать отношения друг с другом.Iуэху зэхуиIэн иметь деловые связи, отношения.Iуэху зэфIэгъэкIын довести дело до конца.Iуэху зэфIэхын завершить дело.Iуэху зэщIылIэн договориться между собой о каком-л. деле.Iуэху зегъэкIуэн = Iуэху зехьэн.Iуэху зехуэн заниматься, быть занятым каким-л. делом.* Iуэху зетхуэнкIэ дыхуэкIэщIт, Мэкъумэш тщIэнуэ щIы ди мащIэт. Япэу лъ. з.Iуэху зехьэн вершить дела.* Iуэхур куэдрэ зепхьэмэ мэлъахъэ. (погов.)Iуэху имыIэн быть без дела.Iуэху иIэн быть занятым каким-л. делом.* Iуэху зиIэ псалъалэщи, бэгу зиIэ тIэхъуалэщ. (погов.)Iуэху къанэ неотложное дело.Iуэху къэгъэхъеин = Iуэху къэIэтын.Iуэху къэубэлэцын просторечие возникнуть - о каком-л. неприятном деле.Iуэху къэхъеин = Iуэху къэIэтын.Iуэху къэщтэн = Iуэху къэIэтын.* - КъикIынур сщIэркъым, ауэ уи Iуэхур сэ къызощтэ, - жиIащ пхъашэу нэхъыжьым. Iуащхь.Iуэху къэIэтын затеять какое-л. дело; начать какое-л. дело.* - Iуэху къэпIэтар къабыл ухъу, - жаIэрт къыщIыхьэхэм нэхъыжьым и Iэр яубыдурэ. фольк.Iуэху къеуэлIэн возникнуть у кого-л. - о каком-л. деле.* ПIэщIэгъуэкIэ зэфIамыгъэкIым мыхъуну зэгуэрым хъумпIэцIэдж гупым Iуэху къайуэлIат. Япэу лъ. з.Iуэху къигъэкIын раздуть какое-л. дело.Iуэху къылъыкъуэкIын = Iуэху къеуэлIэн.Iуэху лэжьын заниматься делом.* УзыхущIегъуэжын Iуэху умылэжь. (погов.)Iуэху темыщIыкIын срочно приниматься за какое-л. дело.Iуэху темыщIыхьын не считаться с кем-чем-л., не основываться на ком-чём-л.Iуэху-тIэ ар лёгче легкого.Iуэху фIей грязное, тёмное дело.Iуэху хэгъэтын втянуть кого-л. в какое-л. дело.Iуэху хэлъхьэн принять участие в каком-л. деле.{И} Iуэху хэлъын иметь отношение к кому-чему-л.Iуэху хэплъэгъуэ неприятное дело.Iуэху хэхуэн влипнуть в какое-л. дело.* Унагъуэр Iуэху хэхуат, емыкIу къатехуэнкIэ хъунути, гузавэрт. фольк.Iуэху хыхьэн ввязаться в какое-л. дело.Iуэху хуэщIэн поработать на кого-л.Iуэху хъун обернуться неприятностью для кого-л.{И} Iуэху щхьэ къутащ ненадёжный, неустойчивый ( о человеке).Iуэху щIэн заниматься каким-л. делом.Iуэху щIын взяться за кого-что-л. ; преследовать кого-л.Iуэхуи дэлъи имыIэн бить баклуши.{И} Iуэхуи и дэлъи хэмылъын моё дело сторона.Iуэхум бгъэдэтын быть при деле.Iуэхум зыкъемыгъэлын увлекаться каким-л. делом; отдавать себя работе.Iуэхум зыпыIудзын сторониться, избегать работы.Iуэхум и курыкупсэм хэтын быть в центре какого-л. дела; быть организатором каких-л. дел.Iуэхум итхьэлэн = Iуэхум щIигъэнэн.Iуэхум куууэ кIуэцIрыплъын вникнуть в дело.Iуэхум кIэ етын довести дело до конца.Iуэхум къыпыджэрэзыкIын оказаться отстранённым от какого-л. дела.Iуэхум къыпыкIэрэхъукIын = Iуэхум къыпыджэрэзыкIын.Iуэхум къыхэлъытэн учесть, принять во внимание что-л.Iуэхум къуацэкIэ хэуэн внести в дело сумятицу, разлад.Iуэхум пэщIэтын = Iуэхум бгъэдэтын.Iуэхум пэщIэувэн не давать ходу какому-л. делу.Iуэхум пхэнжу бгъэдыхьэн взяться за дело не с того конца.Iуэхум хэ = джэрэзэн случайно оказаться соучастником; влипнуть в какое-л. дело.Iуэхум хэзэрыхьын запутаться в каком-л. деле.Iуэхум хэлъэгъуэн предвидеть что-л. в каком-л. деле.Iуэхум хэмытын не принимать участие в каком-л. деле, быть в стороне от какого-л. дела.Iуэхум хэмыхьэн = Iуэхум хэмытын.Iуэхум хэплъэн рассмотреть какое-л. дело, разобраться в каком-л. деле. Судыр Iуэхум хэплъащ.Iуэхум хэпщэфIыхьын (хэпыджэн, хэпырхъэн, хэуэн) = Iуэхур зэIыщIэн.Iуэхум хэунэзэн = Iуэхум хэзэрыхьын.Iуэхум хэщIыкIын знать какое-л. дело, быть сведущим в каком-л. деле.Iуэхум хуэижьын = Iуэхум хэщIыкIын.Iуэхум хьэрычэт хэлъхьэн проявить инициативу в каком-л. деле.Iуэхум щхьэзэ хэхъухьын = Iуэхум итхьэлэн.Iуэхум щыгъуэзэн быть знакомым с каким-л. делом.* Iуэхум ущымыгъуазэу утыку уимыхьэ. (погов.)* {это} к делу не относится.Iуэхум щIигъэнэн быть очень занятым, заваленным делами.Iуэхур абы щымыIэн не в этом дело.{Зи} Iуэхур бжэгъум фIэIуа сделать достоянием всех (какую-л. тайну).Iуэхур гъэбэтэн раздуть дело.Iуэхур гъэтэрэзын навести порядок в каком-л. деле.Iуэхур гъэтIылъын отложить дело.Iуэхур дэгъэкIын = Iуэхур кIуэцIрыгъэкIын.{И} Iуэхур дэкIуеин улучшиться, пойти в гору - о чьих-л. делах.Iуэхур дэIыгъын поддержать кого-л. в {его} деле.{Зи} Iуэхур дзасэм пыIуа делать из мухи слона.Iуэхур зэдэIэтын делать какое-л. дело сообща.Iуэхур зэкIэлъыкIуэжын = Iуэхур фIыуэ къыщидзыжын.Iуэхур зэпыудын прервать какое-л. дело.Iуэхур зэрыщытщ дело не продвигается.Iуэхур зэфIэгъэзэрыхьын = Iуэхур зэIыщIэн.Iуэхур зэфIэгъэцIэфтын быстро управиться с делом.Iуэхур зэфIэнэн застопориться - о каком-л. деле.Iуэхур зэфIэхьэн получиться, сладиться- о каком-л. деле. Iуэхур зэIыгъэхьэн = Iуэхур зэIыщIэн.Iуэхур зэIыхьэн разладиться о каком-л. деле.Iуэхур зэIыщIэн запутать какое-л. дело.Iуэхур здэщыIэр = Iуэхур зытетыр.Iуэхур зехуэн заниматься каким-л. делом.Iуэхур зыгуэрым бгъэдэлъхьэн поручить какое-л. дело кому-л. Iуэхур зыгуэрым хуэзэху пока дело уладится, пока дело решится, пока дело утрясется.Iуэхур зыгурымыгъэIуэн пропускать что-л. мимо ушей {разговоры} о каком-л. деле.Iуэхур зытетыр обстоятельства дела, суть дела.Iуэхур зыIутыр = Iуэхур зытетыр.Iуэхур кIуэцIрыгъэкIын пробить какое-л. дело.Iуэхур къэгъэубэлэцын = Iуэху къигъэкIын.Iуэхур къэкъутэжын = Iуэхур къэкъутэн.Iуэхур къэкъутэн расстроиться - о каком-л. деле.{И} Iуэхур къэнэжын оставить какое-л. дело неоконченным.Iуэхур къэтIэщIын копаться в делах.Iуэхур къэхъеижын снова всплыть - о каком-л. деле.Iуэхур къэIэтыжын снова возобновить, возбудить какое-л. дело.Iуэхур къекIэрэхъуэкIыжын вернуться в прежнее состояние (напр. о былых делах).Iуэхур къекIэрэхъуэкIын обернуться неожиданностью- о каком-л. деле.Iуэхур къехьэлъэкIын испытывать затруднение в каком-л. деле.Iуэхур къехъулIэн удасться, получиться у кого-л. - о каком-л. деле.Iуэхур къешынэуэжын вновь возникнуть, всплыть (о неприятном для кого-л. деле).Iуэхур лъэхъэн затормозить, запутать какое-л. дело.Iуэхур ткIийуэ гъэувын серьезно подойти к какому-л. делу.Iуэхур укъуэдиин твёрдо стоять на чем-л. (при решении какого-л. вопроса).Iуэхур фIыуэ къыщIидзыжын поправиться - о каком-л. деле.Iуэхур шыпхэ хъун просторечиеухудшиться - о каком-л. деле.Iуэхур щIэуфэн прикрыть какое-л. дело.Iуэхур Iэпэдэгъэлэл щIын забросить какое-л. дело.{Си} Iуэхущ 1. я ручаюсь, я отвечаю за это дело.* Си Iуэхущ иджы езы Долэти а щIалэ цIыкIуитIым IэпэкIэ къеIусэмэ. КI. А. 2) это мое {личное} дело.Iуэху бгъэдыхьэкIэ подход к какому-л. делу/ Лэжьыгъэ, къалэн гуэр зэрагъэзащIэ щIыкIэ, Iэмал.Iуэху бгъэдыхьэкIэ тэмэм.Iуэху еплъыкIэ взгляд, точка зрения/ Лэжьыгъэ, къалэн, Iуэху гуэрым зэрегупсыс, абы теухуауэ я гугъэ.Iуэху зехьэкIэ см. Iуэху щIэкIэ.Iуэху фIохъу апщий бог в помощь! ( пожелание)/ Уи (фи) Iуэху фIы ухъу (лэжьыгъэ гуэр зыгъэзащIэм зэрызыхуагъазэ сэлам).Iуэху щIэкIэ манера, стиль работы/ Iуэху, къалэн гуэр зэрагъэзащIэ, зэралэжь щIыкIэ, Iэмал.* Iуэху щIэкIэ зымыщIэр Iуэху щIэным егъалIэ. (погов.) -
6 бришкIэ
бричка/ Шыгу.* Урыс псалъэ «бричкэр» адыгэбзафэ «бришкIэу» псом япэу къуажэм къыдэзыхьари Дэбэчщ. Ш. А. -
7 вакIуэ
1. пахарь/ ЩIыр зывэ цIыху, вакIуэм хэт; вакIуэлI.ВакIуэр пхъэIэщэм кIэлъоплъ.2. пахота/ ЩIым зыгуэр трасэну къыщызэрагъэдзэкI.ЩIалэхэр вакIуэ дэкIащ.вакIуэ дэкIыгъуэ время, пора выхода на весеннюю вспашку/ Вэну игъуэ щыхъуа зэман.* ВакIуэ дэкIыгъуэм уи вапIэм бжэн къытелъадэмэ, уэгъущ, кхъуэ къытелъадэмэ, угъурлыщ, бэв хъунущ, жаIэу щытащ. Ад. фольк.вакIуэ мэжаджэ этн. обрядовый каравай из просяной муки (обычно брали с собой выезжающие на пахоту)/ Япэу вакIуэ щыдэкIкIэ, здахь мэжаджэ, абы папщIэкIэ ягъэжьа. -
8 гуэл
озеро/ Псы инаишхуэ, псы итыпIэшхуэ.* Паркым ит гуэл гъуджэм нышэдибэ жыгхэр япэу я щхьэ щеплъыжащ. Щ. I. -
9 гущэхэпхэ
этн. обряд в честь новорожденного, когда его первый раз укладывают в колыбель/ Сабий къалъхуагъащIэр япэу гущэм щыхапхэкIэ хуащI дауэдапщэ.* Батэрэз и гущэхэпхэр Вакъуэ нанэ и закъуэ щэхуу ищIыжащ. Нарт. -
10 гъуабжэлъабжэ
блеклый/ Тхьэхулъэхуу щымыт.Щыгъын гъуабжэлъабжэ.* Япэу уи нэм къыфIэнэр удз гъуабжэлъабжэхэм яуфэбгъуа тафэрщ. Iуащхь. -
11 гъуэмылапэ
то, что съедается в первую очередь из пищи, взятой в дорогу/ Гъуэмылэм щыщу япэу яшх.* Гъуэмылапэм еIэзи, гъуэмылакIэм езауэ. (погов.) -
12 дэIэпхъукIын
(доIэпхъукI) неперех. гл. выселиться откуда-л./ ЗыщIыпIэ дэкIыу нэгъуэщI щIыпIэ щыпсэуну, щыIэну кIуэн.* Япэу къыщыувыIа къуажэм зэдэзэкъуэр дэIэпхъукIри пхыдза къэбакъым дэтIысхьащ. Т. Хь. -
13 дынкIэхэу
устар. кубано-зеленчукские торжество, устраиваемое в день, когда невестка впервые в доме мужа делает несколько стежков иглой/ Здихьа унагъуэм я деж нысащIэм япэу мастэнэ къызэрыщриум иращIэкI джэгу, ефэ-ешхэ. -
14 дыщасэ
первое посещение замужней женщиной своих родителей/ ЦIыхубз яшар и дыщ япэу зэрыкIуэж хабзэм ироджэ.* Иджы ар {Мэлэчхъан}... я деж дыщасэ къэкIуэжащ. КI. Т. Пхъур дыщасэ кIуэжмэ, мывэ хъурейм зегъэпщкIу. (погов.) Уи анэ зэрымысым дыщасэ умыкIуэж. (погов.) -
15 еIуэкIын
(иреIуэкI) неперех. гл. сказать, дать понять кому-л. о чем-л./ Зыгуэрым зыгуэр жеIэн, гурыгъэIуэн, гу лъегъэтэн.* Сэ уи псыIу щхъуантIэм гъатхэ жэщ мазэгъуэу гухэлъыр пщащэм япэу щесIуэкIащ. Къу. Къ. ЗыжраIэ нэхърэ зыраIуэкI. (погов.) -
16 зэпрыкIын
(зэпрокI) неперех. гл. 1. перейти {через} что-л. (напр. через реку, улицу и т. п.)/ Зы IуфэмкIэ икIыу адрей Iуфэм кIуэн.Псым зэпрыкIын. Тенджызым зэпрыкIын. Уэрамым зэпрыкIын.* Шыхэр {псым} зыгуэру зэпрыкIми, тешанкIитIыр зэпрыкIыгъуейт. КI. А. Пщэдджыжьым лIыр мылымкIэ зэпрыкIри мэзым щIыхьащ. Япэу лъ. з. Псыжьу икIыгъуэншэр шы джабэпс хуэмыхъуу ЛIыхъур зэпрокI. Къэб. п. и ант.2. пролечь, пройти, протянуться через что-л. (о дороге, тропинке и т. п.)/ КIуэцIрыкIын.Гъуэгур вагъэм зэпрокI. Лъагъуэр псым зэпрыкIт. -
17 зэпышхыкIын
(зэпешхыкI) перех. гл. перегрызть что-л./ ДзэкIэ зэпыгъэщхьэхукIын, зэпыдзэкъыкIын.* Аслъэныр зэрыгъуахъуэр дзыгъуэм зэхихри къажэри кIапсэр зэпишхыкIри жиIащ: -Иджы уолъагъу сэбэп сызэрыхъуфар. Япэу. лъ. з. А Хьэжыжьым сом щхьэкIэ уи псэфылъэр дзапэкIэ зэпишхыкIынщ. КI. Т. -
18 зэрыдэхун
(зэрыдоху) неперех. гл. войти, въехать толпой, гурьбой куда-л./ Зэрызехуэу зыщIыпIэ дыхьэн.ПщIантIэм зэрыдэхуэн.* Зэрызехьэурэ Iэхъушэр псыхъуэм зэрыдэхуэрт. Япэу лъ. з.(зэрыдоху) неперех. гл. 1. выйти, выехать толпой, гурьбой откуда-л./ ПщIантIэм зэрыдэхун.Къуажэм зэрыдэхун. Шу гупым бэракъыр зэраIэщIыхьэу зэрехужьащ, къуажэм зэрыдэхури ищхъэрэкIэ еуэ-еуэкIэ зэрехухащ.2. взобраться, подняться толпой, гурьбой куда-л./ Зэрыдэхьеин, дэкIын (бгы сыт хуэдэхэм).ЩIалэ цIыкIухэр зэрыгъэкIийуэ, зэрызехьэу Iуащхьэм зэрыдэхуащ. -
19 зэрыхъуIамэ
зэрыхъуIамэ ирехъу будь что будет.ЗэрыхъуIамэ хъунщ = зэрыхъуIамэ ирехъу.* ЗэрыхъуIамэ хъунщ.., жысIэри псынщIэу сыдэлъейщ щхьэгъубжэ IупщIэ хэхуами унэм сыщIэлъащ. Япэу лъ. з. -
20 зэрышхын
(зэрошх) неперех. гл. 1. грызться (напр. о собаках)/ Зыр зым едзэкъэн, зэдзакъэурэ зэзэуэн (хьэ, хакIуэ сыт хуэдэхэр).* КъыпфIэщIырт шхэн зэраухыу {хьэхэм} зызэрадзу зэрышхын, арщхьэкIэ куэду мамыру зэбгрыкIыжахэщ. Ахь. М. Шы увыIахэм тегужьеикIауэ удз цIынэ къэуатыр зэIуралъафэ, я пщэ кIыхьыр хашурэ зэрышхын ирагъажьэ. Япэу лъ. з.2. переносное ссориться, браниться/ Къаугъэ хэтын, псалъэ гуауэ зэжеIэн.ФызитIыр зэфIэнэри зэрышхащ.* Къэбэрдей пщыжь-уэркъыжьхэр лъэныкъуитI зэрыгъэхъуауэ.. зобий,.. зэрошх: Россием хуеплъэкIыр нэхъ куэдт. Ш. А.3. переносное скрежетать/ ГъущI, мывэ, къупщхьэ сыт хуэдэхэр щызэщыхъуэкIэ макъ ищIын.Куэд дэмыкIыу машинкэм и дзэр щIалэм и зы щхьэбгъу лъэныкъуэм къыщызэрышхащ.* Псыжьыпсыр Iущащэу ежэхырт, зэрызэщихъуэм и щыхьэту, мывэхэр зэрышхт. Iуащхь.{И} гур зэрышхын см. гу II.
Страницы