яло

матем.; физ. ве́ер

1) ( медленно пить) ціди́ти, -джу́, -диш; (сосать) смокта́ти, -кчу́, -кчеш

2) ( пачкать слюной) сли́нити, засли́нювати, -нюю, -нюєш; (чем-л. жирным) яло́зити (яло́жу, яло́зиш), заяло́жувати, -жую, -жуєш

3) (перен.: с кем) яло́зитися (яло́жуся, яло́зишся)

завезти, завезть (что куда, откуда) завозити, завезти; (ввозить) ввозити, ввезти. [Завези моєму синові чоботи. Завіз ти мене в чужу сторононьку (Пісня). Із Одеси преславної завезли чуму (Шевч,). Кінь мене в болото ввіз]. -везти быстро - замчати. Завезённый - завезений, ввезений; замчаний.

* * *

1) ( испачкать) заяло́зити, -яло́жу, -яло́зиш и мног. позаяло́жувати, -яло́жую, -яло́жуєш, засмальцюва́ти, -цю́ю, -цю́єш и мног. позасмальцьо́вувати, -цьо́вую, -цьо́вуєш

2) ( начать возить ногами) зачо́вгати

1) (намазывать, пропитывать салом) наса́лювати, -люю, -люєш, смальцюва́ти, -цю́ю, -цю́єш, са́лити, виса́лювати

2) ( загрязнять) засмальцьо́вувати, -цьо́вую, -цьо́вуєш, заяло́жувати, -жую, -жуєш, яло́зити (яло́жу, яло́зиш)

3) (в игре в лапту, в салки) ква́цати, ква́цяти, ма́зати (ма́жу, ма́жеш)

1) наса́люватися, -лююся, -люєшся, смальцюва́тися, -цююся, -цюєшся, са́литися, виса́люватися

2) засмальцьо́вуватися, -цьо́вуюся, -цьо́вуєшся, заяло́жуватися, -жуюся, -жуєшся, яло́зитися (яло́жуся, яло́зишся)

3) ква́цатися, ква́цятися, ма́затися (ма́жеться)

віяло, віяльце, вахляр. [Обмахуються віялами].

* * *

1) дія, діяння;

2) (поступок) учинок (р. -нку), чин, діло, акція, (о машине) хід (р. ходу). [Часом людей тільки гарними словами вмовляють, що-ж то дією власною можна? (М. Вовч.). Фізичне діяння й протидіяння. Дія - найперша умова драми, і без дії - драми не буває (Єфр.). Треба живого, діяльного чину (Єфр.). Акції мало в цій пієсі, а самі розмови]. Привести (машину) в действие - пустити (машину) в хід. Образ действий - поводіння, поводження, спосіб поводження, (гал.) поступування; роб. Подражать чьему образу действий - поводитися так само як хтось, робити чиїм робом. Оказывать, оказать действие, производить, произвести, возыметь действие на кого на что - діяти, (подіяти) на кого, (влиять) впливати (вплинути) на кого, на що; своє діло (силу) чинити, вчинити, (свою) силу мати над ким. [Діяти на широкі маси народні. Це прикро подіяло на мене. Погроза таки вплинула (мала силу). Брехні своє діло вчинили: неповинну людину викинуто з громади]. Какое действие произвело это на него? - який вплив, яке вражіння це на його мало (зробило, справило)? Як це на його подіяло? Какое действие оказало лекарство? - Як подіяли ліки на хорого? Лекарство оказало хорошее действие - від ліків помоглося, ліки мали добру силу. Уничтожать, -жить действие чар - відробляти, відробити. [Побіжу я в Хохітву до знахурки, - в нас є така баба, що одробить. Одробляє од пристріту]. Место действия - дійове місце, дійовище. [Криниця, дійове місце тієї легенди (Ол. Пчілка.)]. Действие в драмат. произведении - дія, акт, відслона. [Драма на три дії = в трёх действиях]. Действие арифметическое - аритметична дія;

3) (юрид.) чинність (р. чинности), сила. [Найвища влада може продовжити чинність того тимчасового закону. Закон не має зворотної сили]. Военные -ия - військові дії (акції), воювання.

* * *

1) ді́я, ді́яння, чин -у; ( событие) поді́я; ( влияние) вплив, -у; ( пребывание в силе) чи́нність, -ності, си́ла; ( впечатление) вра́ження

2)

3) театр. ді́я, акт, -у

4) мат. ді́я

1) завозитися, завезтися, бути завезеним. Товары к нам -зятся издалека - крам до нас завозять (привозять) здалека. Письма к нам -зятся почтальоном по пути - листи до нас завозить поштар по дорозі;

2) запоратися, заволоводитися, почати поратися; см. Возиться.

* * *

1) ( начать беспокойно двигаться) завовту́зитися, -ту́жуся, -ту́зишся, закуйо́вдитися, -джуся, -дишся

2) (с кем-чем, около кого-чего - начать заниматься кропотливым делом) запо́ратися (коло кого-чого, з ким-чим); ( засуетиться) заметуши́тися (коло кого-чого)

загрязниться занечищуватися, занечиститися, забруднятися, забруднитися, забруджуватися, забрудитися, загиджуватися, загидитися, калятися, закалятися, забагнюватися, забагнитися, занехлююватися, занехлюїтися.

* * *

несов.; сов. - загрязн`иться

1) ( начать ползать) поча́ти ла́зити

2) (завертеться, засуетиться) засо́ватися, завовту́зитися, -ту́жуся, -ту́зишся

3) (начать возить, тереть чем-л. по чему-л.) засо́вати; зачо́вгати, заяло́зити, -яло́жу, -яло́зиш

занести

I. 1) (кого или что куда) заносити, занести, (о мн.) позаносити кого, що куди. [Повій, буйний вітре, та з високих гір, занеси мій голосочок до милої в двір (Пісня). Якось їх клятих і до мене на тихий хутір занесло (Шевч.). Ітимеш повз тітчин двір,- візьми занеси їй паляницю. Холеру занесено з Азії]. Какими судьбами -сло вас сюда? - яким вітром вас сюди завіяло? Куда его нелёгкая -сла? - куди його занесло? куди його занесла нечиста? -сти быстро - замчати;

2) (снегом, песком и т. п.). заносити, занести, замітати, замести, засипати, засипати, завіяти, забузовувати, забузувати, (слегка) запорошувати, запорошити (снігом, піском), (о мн.) позаносити, позамітати, позасипати и т. д. що чим. [І занесе піском-снігом курінь - мою хату (Шевч.). Усі шляхи позамітало в полі (Грінч.). Снігом дорогу завіяло. Борода йому забузована снігом (Греб.). На порозі став чоловік у запорошеній снігом одежі (Грінч.)]. -ти дорогу снегом - забити. [Дорогу снігом забило]. -ть илом, типом - замулювати, замулити;

3) -ть в книгу - заводити, завести в книгу и до книги. [Документ цей заведено в актові книги (Доман.)];

4) -ть над кем-либо для удара руку, оружие - знімати, зняти (піднести) руку, зброю над ким;

5) заносити, заносити, затирювати, затирити що куди. [Не винось ножа з хати, бо й так уже одного заносив десь]. Занесённый - занесений, замчаний; занесений, заметений, засипаний, завіяний, запорошений, забитий (снігом), (илом) замулений; заведений у книгу; знятий, піднесений над ким; занесений, затирений. -ная снегом дорога - забивна (забитна, забійна, забоїста) путь (дорога). Быть -ным над кем - зніматися над ким, бути виміреним над ким. [Уже над їм знімавсь мій меч (Грінч.). Удар, вимірений над Україною, впав на голову її ворогів (Єфр.)].

II. Заносить, -ся (об одежде) - см. II. Занашивать, -ся.

* * *

1) зано́сити, -но́шу, -но́сиш, занести́ и мног. позано́сити

2) ( поднимать) зано́сити, занести́ и мног. позано́сити, підніма́ти, підня́ти, -німу́, -ні́меш и мног. попідніма́ти, підійма́ти, підійня́ти, -дійму́, -ді́ймеш и мног. попідійма́ти

3) (снегом, песком) зано́сити, занести́ и мног. позано́сити, засипа́ти, заси́пати, -пле и мног. позасипа́ти, заміта́ти, замести́, -мете́ и мног. позаміта́ти, завіва́ти, заві́яти и мног. позавіва́ти

-ся, засуслить, -ся обслинювати, -ся, обслинити, -ся, засуслювати, -ся, засуслити, -ся, (жирным) заяложувати, -ся, заялозити, -ся. Засусленный - обслинений, засуслений, заялож[з]ений.

* * *

несов.; сов. - зас`услить

затащить кого, что куда

I. затягати, затягти, заволікати, заволокти, затаскувати, затаскати, затирювати, затирити, сов. затарабанити, затарганити, заперти, (вульг. задеть) забухторити, (о мног.) позатягати, позаволікати и т. д. кого, що куди. [Козаченька вбито, затягнено в жито (Пісня). Собаки вже десь і ягня затаскали (Мнж.). Коні як поперли сани, то й не знаю, куди-б заперли, якби люди не зупинили (Сл. Гр.)]. Затащённый - затягнений, заволочений, затасканий и т. д. -ться - затягатися, затягтися, заволікатися, заволоктися, затаскуватися, затаскатися, бути затягненим, заволоченим, затасканим и т. д., (забресть) заплентатися куди.

II. Затаскивать, затаскать (одёжу) - затягувати, затягати, затаскувати, затаскати, заношувати, заносити, завожувати, завозити (одежу); срвн. ещё Занашивать. Затасканный - затяганий, затасканий, заношений, завожений. -ная мысль, -ное выражение - затягана (заношена) думка, затяганий (заяложений) вислов, (гал.) утертий, оклепаний вислов. -ться - затягуватися, затягатися, затаскуватися, затаскатися и т. д.

* * *

1) (истрёпывать, изнашивать) зата́скувати, затаска́ти и мног. позата́скувати, сов. затяга́ти; зано́шувати, заноси́ти, -ношу́, -но́сиш; ( загрязнять) заяло́жувати, -жую, -жуєш, заяло́зити, -яло́жу, -яло́зиш

2) (перен.: опошлять) заяло́жувати, заяло́зити

3) (сов.: измучить, таская из одного места в другое) затяга́ти

несов.; сов. - затреп`ать

1) ( истрёпывать) затрі́пувати, затріпа́ти, тріпа́ти, потріпа́ти, обтрі́пувати, обтріпа́ти, обша́рпувати, обша́рпати, сов. поша́рпати; ( замызгивать) зами́зкувати, замизкати; ( доводить до плохого состояния - об одежде) занеха́ювати, -ха́юю, -ха́юєш, занеха́яти; (перен.: тему, идею и) заяло́жувати, -жую, -жуєш, заяло́зити, -яло́жу, -яло́зиш

2) ( измучивать) заша́рпувати, заша́рпати, засми́кувати, засми́кати; (сов.: о лихорадке) заті́пати

3) (сов.: начать трепать) поча́ти тріпа́ти

см. Извозничать.

* * *

несов.; сов. - измус`олить

истаскать

1) витягати, витягти що звідки; см. Вытаскивать;

2) (одежду, обувь) тягати, стягати, зношувати, зносити, (пров.) халястати, схалястати що (одежу, взуття), (обувь ещё) стоптувати, стоптати (взуття); см. Истаптывать 3. [Чисто (совсем) стягала нову хустку, свиту (Поділля). Свою свиту схалястала то сердиться, що в мене ще нова (Звин.)]. Истасканный - (об одежде) зношений, потяганий, схалястаний, (об обуви) стоптаний. -ное платье - зношене (потягане) вбрання. -ный человек - стоптана, підтоптана, потріпана людина. -ться -

1) (изнашиваться) тягатися, стягатися, зношуватися, зноситися, (об обуви) стоптуватися, стоптатися;

2) (перен. о челов.) стоптуватися, стоптатися, потріпатися, (распуститься) зледащіти; см. Исшататься.

* * *

несов.; сов. - истаск`ать

1) зно́шувати, зноси́ти (зношу́, зно́сиш) и мног. позно́шувати; ( обувь) сто́птувати, стопта́ти, -пчу́, -пчеш и мног. посто́птувати, підто́птувати, підтопта́ти; (сов.: истрепать) потріпа́ти

2) (перен.: о словах, мыслях) зата́скувати, затаска́ти, заяло́жувати, заяло́зити, -яло́жу, -яло́зиш

мазывать, мазнуть

1) мазати, мастити, мазнути, (быстро и с силою) мазонути. [Моїм салом та по мені й мажуть (Номис). Моїм маслом та мене й мастить (Сл. Гр.). Мастити голову (Мирн.). Мазнула щіткою туди-сюди по комину (М. Грінч.)]. -нуть кого (ударить) - мазонути, ляснути кого. [Не лізь, а то так мазону, що й перекинешся (Київ)]. -зать сапоги дёгтем - мазати, мастити, ш[с]марувати чоботи дьогтем. -зать глиняный пол - мазати, мастити долівку глиною, (реже) шмарувати долівку. -зать стены полубелой глиной перед побелкой - сіркувати стіни, хату. -зать колёса дёгтем - шмарувати, смарувати, мазати, мастити віз (воза). [Стали вози шмарувати (Грінч.). Хто мастить, тому віз не скрипить (Приказка, Чуб. I)]. Мазанный - мазаний, мащений. [Мазаний пиріжок]. Одним миром -ный - одним миром мирований (мазаний). -ный воз - мазаний, ш[с]марований віз;

2) (плохо писать) мазати, мазюкати; (о безграмотном письме) базграти;

3) (марать) мазати, ялозити що. -ться -

1) страд. мазатися, маститися, ш[с]маруватися, бути мазаним, мащеним, ш[с]марованим;

2) возвр. мазатися, маститися, мазнутися;

3) -ться к кому - підмазуватися, підсипатися до кого.

* * *

несов.; сов. - мазн`уть

1) ма́зати, мазну́ти и усилит. мазону́ти, несов. масти́ти; несов. шмарува́ти; (несов.: жиром) яло́зити

2) (пачкать, грязнить) ма́зати, мазну́ти, несов. масти́ти, яло́зити, брудни́ти

3) (несов.: плохо, неискусно писать, рисовать) ма́зати, прен. мазю́кати, ля́пати

4) (делать промахи в игре, стрельбе) ма́зати, мазну́ти