-
1 Яков
Я́ків, род. п. Я́кова -
2 неловкость
1) неспритність, незграбність, (диал., вульг.) неоковирність, невковирність; вайлуватість, немоторність, невправність;2) незручність, невигідність, непохватність;3) ніяковість, незручність, (замешательство) зніяковіння, (беда) халепа. [Він, щоб не збільшувати ніяковости, спитався (Н.-Лев.). Панна Юзя була ні в сих, ні в тих, але покоївка перебила ту ніяковість (Л. Укр.). Вираз зніяковіння та разом і впертости (Корол.). Сам у халепу вскочив (Кирил.)]. С чувством -ти - з почуттям ніяковости, ніяково. [«Я розійшовся з їми», - ніяково вимовив Лаговський (Крим.)];4) невлучливість, невлучність (-ости). Срв. Неловкий.* * *1) ( свойство) неспри́тність, -ності, невпра́вність; незгра́бність; невда́лість, -лості, недоте́пність; невпра́вність; ні́яковість, -вості и нія́ковість; незру́чність2) ( неудачный поступок) незру́чність, незру́чний вчи́нок (-нку)3) ( чувство стеснения) нія́ковість; ( смущение) зніякові́ння; ( стыд) со́ром, -у -
3 замешательство
1) заколот (-ту); см. Беспорядок;2) (смятение) замішка, замішанина, замішання, зам'ятня (ж. р.) сум'яття (ср. р.), (суетня) заметушіння. Вызвать -во - сколотити кого, справити сум'яття серед кого. Приходить, притти в -ство - мішатися, замішатися, стати ні в сих, ні в тих. [І поговорити-б то, і замішалась, що й не знає що й казати (Квітка)]. Привести в -ство - змішати, збити з пантелику кого.* * *1) ( беспорядок) метушня́, сум'яття́2) ( смущение) збенте́ження, зніякові́ння, ні́яковість, -вості и нія́ковість; ( растерянность) розгу́бленість, -ності; ( смущать) бенте́жити и збенте́жувати, збенте́жити когоприходи́ть, прийти́ в \замешательство во — бенте́житися, збенте́житися, ні́якові́ти, зні́якові́ти
-
4 замешиваться
I несов.; сов. - замес`итьсязамі́шуватися, -шується, заміси́тися, -мі́ситьсяII несов.; сов. - замеш`аться1) (попадать куда-л.; теряться среди людей) потрапля́ти, потра́пити [куди́сь], става́ти (стаю́, стає́ш), ста́ти непомі́тним2) (в какое-л. дело) заплу́туватися, заплу́татися, уплу́туватися, уплу́татися3) ( смущаться) бенте́житися, збенте́житися, ні́яковіти и ніякові́ти, зні́яковіти и зніякові́ти, міша́тися, зміша́тися и заміша́тися -
5 конфузить
сконфузить соромити, засоромити, стидати, застидати кого, до сорому призводити призвести кого, конфузити, законфузити кого чим. -ться - соромитися, засоромлюватися, засоромитися, стидатися, застидатися, конфузитися, законфузитися кого, чого, перед ким, перед чим, від кого, від чого, ніяковіти, зніяковіти; бути законфуженим, засоромленим. [Покинула школярка соромлива соромитись учителя свого (Грінч.). Конфузячись, він згодився вволити Зоїну волю (Крим.)]. Сконфуженный - засоромлений. законфужений, зніяковілий; (в прид. предл.: сконфузясь) засоромившися, застидавшися.* * *(кого) соро́мити, конфу́зити (кого), бенте́жити, завдава́ти со́рому (кому) -
6 приходить
прийти, притти и придти1) приходити (в песнях и приходжати) прийти, (редко) доходити (в песнях и доходжати), дійти, (подходить) надходити, надійти, (прибывать) прибувати, прибути (во множ.) поприходити, подоходити, понадходити, поприбувати куди, до кого, до чого. [Коли це приходить до його лисичка та й питає (Рудч.). То козачка-неборачка до його приходжає (Чуб. V). Прийшов до його отаман його (Пісня). Всі поприходили до його (Єв.). Я до тебе, дівчинонько, я до тебе доходжав (Пісня). Доходили молодиці знакомі навідати (М. Вовч.). Чом ти ніколи до нас не дійдеш? (Харк.). Завтра, гуляючи, я сам надійду до тебе (Тесл.). А ви чого, Федоре, надходили? (Стеф.)]. С чем -шёл, с тем и ушёл - як прийшов, так і пішов. -ходите к нам почаще - приходьте до нас частіше. Наконец и он -шёл - нарешті й він прийшов (надійшов). -шла весть, вести - прийшла (надійшла, наспіла) звістка, вісті. [Прийшла звістка до милої, що милого вбито (Метл.)]. Поезд -дит в пять часов - поїзд (потяг) приходить о п'ятій годині. -шёл поезд - прийшов (надійшов) поїзд (потяг). -дит, -ти к концу - доходити, дійти краю (кінця), кінчатися, кінчитися, бути на скінчу; на кінець вийти; срв. Приближаться к концу. [От уже і третій день кінчався (Рудч.). А на дворі тимчасом січень був на скінчу (Свидн.). Борше з жидом на конець вийду, як в тобов (Франко. Пр.)]. Наши припасы стали -дить уже к концу - почали ми вже з харчів вибиватися. -шёл кому конец (переносно) - урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому. [Всьому земству урвалася тепер удка (Котл.)]. -дить, -ти в возраст - доходити, дійти до зросту и зросту; (о девушке) на порі, на стану стати. [Як дійшли вже до зросту, пішли собі щастя шукати (Ум.). Росла, росла дівчинонька та й на стану стала (Пісня)]. -дёт черёд - дійдеться ряд. К чему дело -дёт - до чого дійдеться. -дить, -ти в порядок - приходити, прийти до ладу, до порядку, на лад спасти, зійти; (упорядочиваться) порядкуватися, упорядкуватися; срв. Порядок. [Думка вспокоювалася, міцніла, порядкувалася (Франко)]. -ти в беспорядок - на безлад піти. [Порядкує з тиждень, то наче все й на лад спаде. А від'їде, то й знов усе піде на безлад (Мова)]. -дить, -ти на помощь см. Помощь. -дить, -ти в сознание - приходити, прийти до пам'яти (до притомности, до розуму и в розум) опритомнювати, опритомніти. [До смерти своєї до пам'яти не приходив (Драг.). Він трохи прийшов у розум і оглянувсь навкруги себе (Яворн.)]. -дить, -ти в себя, в чувство - приходити, прийти до пам'яти, до чуття, опритомнювати, опритомніти, о[с]тямлюватися. о[с]тямитися. очутитися, очутіти, очутися, прочутитися, очунювати, очуняти, прочунювати(ся), прочуняти(ся), очуматися, прочуматися, розчуматися, розчуманіти, прочинатися, прочнутися (реже прочинати, прочнути), опам'ятатися и -туватися, пропам'ятатися, спам'ятатися, спостерегтися; срв. Опомниваться, Очнуться, Очувствоваться, Отойти 7. [Тоді Олеся мов до пам'яти прийшла (М. Вовч.). Лука опритомнів трохи, побачивши знайому обстанову (Коцюб.). Вітерець дмухнув на неї, от вона отямилася (Квітка). Ох! і досі я не стямлюся: де ти, щастя молоде! (Крим.). Не, знаю. що й робити, як оживити губи її побілілі, як їм запомогти очутитись (Г. Барв.). Устань, устань, милая, прочутися (Чуб. V). Він і стрепенеться од того слова її і мов очутіє, заговорить до неї (М. Вовч.). Дорогою він очуняв (Франко). Насилу прочунявся (Шевч.). Очумався вже в хаті (Мирн.). Нехай трохи прочумається (Котл.). А я розчумався, вхопив булат у руки (Біл.-Нос.). Він розчуманів трохи на дворі (Хорол.). Зараз вони і ну його качати, поки аж прочнувся він (Рудч.). І вже не скоро я опам'ятався (Самійл.). Як упав, зуби стяв, ледве спам'ятався (Чуб. V). Смерклося зовсім. Він аж тепер мов спостерігся (Франко)]. -дить на ум, в голову - спадати (спливати, збігати, набігати, навертатися, приходити) на думку, впадати в голову. [На думку спадають дитячі згадки (Васильч.). Збіга мені на думку, з чого то береться часом, чим держиться та, мовляв, уподоба чи любва (М. Вовч.). А що це тобі усе світа на думку навертаються? (М. Вовч.). Приходить мені на думку (Франко)]. Мне -шло на ум, на мысль, в голову - мені спало (спливло, зійшло, набігло) на думку, мені здумалося, мені впало в голову, я прийшов, на думку (на гадку). [Ти ізнов сумуєш, Наталко? Ізнов тобі щось на думку спало? (Котл.). Що це тобі на думку таке зійшло? (Мирн.), Та я бач тільки спитала, - так набігло на думку (Н.-Лев.). Допіру мені оте слово впало в голову, та зараз забулося (Васильк. п.)]. Мне никогда не -дило это на ум - мені ніколи це на думку не спадало. [Нікому з присутніх не спадало на думку таке слово (Єфр.). Тільки того не мала, чого бажати на думку ве спадало (Грінч.)]. Внезапно, вдруг -шло на ум, в голову кому - стукнуло в голову кому, шибнула думка кого. [Стукнуло в голову Оленці: чи не піти це до його (Тесл.). Він був такий веселий, поки думка про Рим його не шибла (Куліш)]. Это никому не могло -ти в голову - нікому це і на думку не могло спасти, і в голову не могло впасти. Уж если ей что -дёт на ум, в голову, так… - вже як їй що впаде (стрілить) в голову, то… [Їй як що стрілить в голову, то й діло тут (Франко)]. -дить на память - приходити на згадку, спадати (спливати, навертатися) на пам'ять (на згадку), уставати на думці; срв. Память. [Мимоволі спадає тут на пам'ять сторінка з давнього минулого нашого Київа (Н. Рада)]. Не -дить на память - не даватися на згадку. [Ми силкувались потім з товаришем відновити цей немудрий мотив, та він ніяк не давався на згадку (Корол.)]. -дить, -ти к мысли - приходити, прийти до думки, намислитися (що зробити). -дить, -ти к пониманию чего-л. - доходити, дійти до розуміння чого. -дить, -ти к соглашению по поводу чего - приходити, прийти до згоди (до порозуміння), учиняти, учинити згоду, порозуміватися, порозумітися, злагоджуватися, злагодитися, погодитися за що; срв. Соглашаться. [От взялись за діло, зговорились, злагодились (Федьк.). Тоді знов якось (новгородці) між себе погодились і инших уже збройних людей до себе призвали (Куліш)]. -ти к единодушному соглашению, решению - прийти до одностайної згоди, узяти думку і волю єдину (Куліш). -ти к какому-л. решению - вирішити, (после совместного обсуждения) ураяти, урадити(ся) (що зробити); срв. Порешить. Я -шёл к убеждению, что… - я впевнився, що…, я переконався, що…, (к твёрдому убеждению) я дійшов до твердого переконання. -ти к заключению (путём логического мышления) - дійти до висновку (порешить) стати на чому. Они -шли к заключению, что… - вони стали на тому, стало у них на тому, що… [Мудрували і гадали, і на тім в них стало, що… (Рудан.)]. -ти в отчаяние - вдатися (вкинутися) в розпач (в розпуку). -дить, -ти в упадок - приходити, прийти до занепаду, занепадати, занепасти, підупадати, підупасти, упадати, упасти, западати, запасти. [Запали городи, занепали і всі торги по лядському краю (Куліш). Упало здоров'я, почав (Хмельницький) на силах знемагати (Куліш)]. -дить, -ти в совершенный упадок - зводитися, звестися ні на що (на нівець), зійти на пси (на нівець). -дить, -ти в негодность - нікчемніти, знікчемніти, зледащіти. [На тім стоїть сила нашої словесности; з того вона до віку-вічного молодітиме, і ніколи вона тим робом не знікчемніє (Куліш). Зледащіла, не здужаю і на ноги встати (Шевч.)]. -дить, -ти в ветхость - постаріти(ся). -ти в нищету - впасти в злидні, зійти на злидні. -дить, -ти в забвение - іти, піти в непам'ять. [Якби не було цих літописів, то вся минувшина наша пішла-б у непам'ять(Єфр.)]. -дить, -ти в ужас - жахатися, (в)жахнутися. -дить, -ти в (крайнее) смущение - (дуже) засоромлюватися, засоромитися. -ти в (крайнее) изумление - (великим дивом) здивуватися, здуміти. -ти в тупик - см. Тупик. -ти в гнев, в ярость - розгніватися, розлютуватися, розпасіюватися. [Чоловік так розпасіювався, що мало не побив жінки (Уман.)]. -дить в раздражение - роздратовуватися, роздратуватися, (вульг.) роздрочуватися, роздрочитися, (во множ.) пороздратовуватися, пороздрочуватися. Мне -шла охота - узяла мене охота, припала мені охота (що робити). [А коли вже тобі припала така охота читати, то підожди - я тобі дам иншу книжку (Васильч.)];2) приходити, прийти, надходити, надійти, заходити, зайти; срв. Наступать, Наставать, Приспевать. [Ой як прийде ніч темненька, - я не можу спати (Чуб. V). Час приходить умирати, нікому поради дати (Дума)]. -шёл конец - надійшов кінець, прийшов (наступив) край. [Усьому наступає свій край (Грінч.). Тільки-ж тому раюванню надійшов швидко кінець (Крим.)]. -дят праздники - надходять свята. -шёл день отъезда, срок платежа - надійшов день від'їзду, платіжний речінець (термін). -шла весна - надійшла (настигла) весна. [Надійшла весна прекрасна (Франко)]. -шла осень, зима - надійшла, настигла, зайшла осінь, зима. [Рано цього року осінь зайшла (Васильч.)]. Пришедший - (той) що прийшов и т. д. -ший в упадок - занепалий, підупалий, упалий. -ший в негодность - знікчемнілий, зледащілий; (от работы) спрацьований. -ший в смущение - засоромлений. -ший в гнев, в ярость - розгніваний, розлютований и т. д.* * *несов.; сов. - прийт`иприхо́дити, прийти́; ( прибывать) прибува́ти, прибу́ти; (наставать, наступать) настава́ти, наста́ти, надхо́дити, надійти́; (о мысли, догадке, воспоминании) спада́ти, спа́стимне пришла́ охо́та — мене́ взяла́ охо́та, мені́ припа́ла охо́та
он приходи́л в нетерпе́ние — його́ бра́ла нетерпля́чка
прийти́ в весёлое настрое́ние — розвесели́тися
прийти́ в себя — ( после обморока) оприто́мніти, очу́няти, очу́нятися, очу́матися; ( опомниться) опам'ята́тися, отя́митися, схамену́тися
прийти́ в я́рость — розлютува́тися
прийти́ к заключе́нию — дійти́ ви́сновку, ви́снувати
прийти́ к [твёрдому] убежде́нию — [тве́рдо] перекона́тися
прийти́ к соглаше́нию — дійти́ (прийти́ до) зго́ди; ( достичь взаимопонимания) порозумі́тися
приходи́ть, прийти́ в движе́ние — почина́ти, поча́ти ру́хатися, урухо́млюватися, урухо́митися; ( шевелиться) воруши́тися, заворуши́тися
приходи́ть, прийти́ в него́дность — роби́тися, зроби́тися неприда́тним
приходи́ть, прийти́ в противоре́чие (в столкнове́ние) — захо́дити, зайти́ в супере́чність (в су́тичку)
приходи́ть, прийти́ в раздраже́ние — дратува́тися, роздратува́тися
приходи́ть, прийти́ в смуще́ние — бенте́житися, збенте́житися; ( чувствовать неловкость) ніякові́ти и ні́яковіти, зні́яковіти; ( стесняться) соро́митися и засоро́млюватися, засоро́митися
приходи́ть, прийти́ в у́жас — жаха́тися, жахну́тися и вжахну́тися
приходи́ть, прийти́ в умиле́ние — розчу́люватися, розчу́литися
приходи́ть, прийти́ к концу́ — дохо́дити, дійти́ кінця́ (до кінця́), добіга́ти, добі́гти кінця́
приходи́ть, прийти́ на по́мощь — допомага́ти, допомогти́, прихо́дити, прийти́ на допомо́гу
-
7 смущаться
несов.; сов. - смут`иться1) бенте́житися и збенте́жуватися, -жуюся, -жуєшся, збенте́житися; соро́митися, -млюся, -мишся и засоро́млюватися, -лююся, -люєшся, засоро́митися, ніякові́ти и ні́яковіти, зніякові́ти2) турбува́тися, -бу́юся, -бу́єшся, стурбува́тися, непоко́їтися, занепоко́їтися; хвилюва́тися, -лю́юся, -лю́єшся, схвилюва́тися3) скаламу́титися, -му́чуся, -му́тишся сов.; баламу́титися, -му́чуся, -му́тишся, збаламу́титися4) скаламу́титися, -му́титься, закаламу́титися, сколоти́тися, -ло́титься, замути́тися, -му́титься, помути́тися; збаламу́титися -
8 смущение
1) ( действие) колоті́ння, каламу́чення, скаламу́чення; баламу́чення, збаламу́чення2) ( состояние) збенте́ження; со́ром, -у, зніякові́ння, зніякові́лість, -лості, ні́яковість, -вості и нія́ковість; стурбува́ння, занепоко́єння; схвилюва́ннябыть в \смущение нии — бу́ти (бу́ду, бу́деш) збенте́женим (засоро́мленим; стурбо́ваним, занепоко́єним; схвильованим)
приводи́ть в \смущение ние — бенте́жити
-
9 смущённость
1) збенте́женість, -ності, збенте́ження; засоро́мленість, со́ром, -у, зніякові́лість, -лості, ні́яковість, -вості и нія́ковість, зніякові́ння2) стурбо́ваність, занепоко́єність, занепоко́єння; схвильо́ваність -
10 засмущаться
збенте́житися; ( застесняться) засоро́митися, -млюся, -мишся, мног. позасоро́млюватися; ( почувствовать неловкость) зні́яковіти и зніякові́ти -
11 застесняться
засоро́митися, -млюся, -мишся; ( смутиться) зні́яковіти и зніякові́ти -
12 мешаться
мешиваться1) (страд. з.) - а) мішатися, (о жидкости ещё) калататися, колотитися; (о дровах в печи) перегортатися; (о картах) мішатися, тасуватися; бути мішаним и т. п. Чай -тся ложечкой - чай мішають (розмішують, калатають, колотять ложечкою; б) (смешиваться) мішатися, змішуватися; (спутываться) плутатися, путатися, сплутуватися. Вино -тся с водою - вино змішують з водою;2) (взаимн., возвр. з.) мішатися; (путаться) плутатися, путатися (сбиваться с речи) збиватися. [Мислі його мішаються (Франко). В голові мені мішається (М. Вовч.). Новобранці на муштрі усе плуталися (Сл. Ум.). Говорив багато, та все якось збивався (Сл. Ум.)];3) (во что) втручатися, плутатися, вплутуватися, мішатися, встрявати, микатися, вмикатися, вступатися до чого, у що; см. Вмешиваться 2. Не -айтесь -не в своё дело, в чужие дела - не втручайтеся (не микайтеся, не встрявайте) не в своє діло, в чужі справи; не мішайтесь між чужі лика, (шутл.) не сунь (не совай) носа до чужого проса (Приказка);4) -ться в уме - божеволіти, зсуватися (збиватися) з глузду;5) (о хлебах) - (желтеть) жовтіти; (зреть) стигнути, достигати, доспівати, доходити; (цвести) квітувати, красуватися.* * *I1) ( быть помехой) заважа́ти; міша́ти, плу́татися2) ( вмешиваться) втруча́тися, устрява́ти; міша́тися; ( впутываться) плу́татися, вплу́туватисяII1) ( переставать различаться) міша́тися; ( путаться) плу́татися; ( сбиваться) збива́тися2) (перен.: смущаться) бенте́житися, ні́яковіти и ніякові́ти3) страд. міша́тися; розмі́шуватися; колоти́тися; міша́тися, змі́шуватися; міша́тися; змі́шуватися; плу́татися -
13 неловкий
1) неспритний, (неуклюжий) незграбний, (диал., вульг.) неоковирний, невковирний, (мешковатый: об одежде) бахматий, (о человеке) вайлуватий, (непроворный) немоторний, неметкий и т. п.; (робкий) ніяковий; срв. Ловкий 1. [Став на порозі сірий і незграбний у своїх довгих штанях (Коцюб.). Був у вдови хлопчик, та такий неоковирний (Манж.). Таке воно якесь невковирне та неговірке (Полт.). Я такий смуглявий і ніяковий, а вона мені: «Конваліє!» (Сосюра)]. -кие манеры - незграбні манери. -кий человек - неспритна (незграбна и т. п.) людина, (увалень) незграба, вайло. [«Чому-ж ви руки не подаєте?» У, незграба, не часто, певне, доводиться ходити під руку (Черкас.)];2) (неумелый) невправний. [У його ще невправні руки, допіро став до цієї роботи (Київщ.)];3) (неудобный: о вещи) незручний, невигідний, непохватний, (неметкий) незамашний, некидкий. [Незамашна гилка (Луб.)];4) (неудобный: о положении, обращении и т. п.) ніяковий, незручний. [Проказував він із ніяковою фамільярністю (Корол.)]. Оказаться в -ком положении, попасть в -кое положение - опинитися в ніяковому становищі, потрапити в ніякове становище. Поставить в -кое положение кого - поставити в ніякове становище, зніяковити, (сконфузить) засоромити, заклопотати кого. [«Чому-ж ви не женитесь?» - Максима це питання видимо зніяковило (В. Підмог.)]. Чувствовать себя в -ком положении - почувати себе ніяково (ні в сих, ні в тих), ніяковіти (оконч. зніяковіти), (шутл.) почувати себе як у сливах;5) (неметкий) невлучливий, невлучкий; невлучний. [Який-же дотеп ваш невлучний! (Київ)]. -кий стрелок - невлучливий (невлучкий) стрілець. Быть -ким кому - бути незручним (невигідним, ніяковим и т. п.) кому.* * *1) ( лишённый ловкости) неспри́тний, нело́вкий, невпра́вний; незуга́рний; ( неуклюжий) незгра́бний2) ( неудобный для пользования) незру́чний, невигі́дний3) ( неудачный) невда́лий, недоте́пний; ( неметкий) невлу́чний; ( неискусный) невпра́вний4) ( стеснительный)' ні́яковий и нія́ковий, нело́вкий; ( неприятный) незру́чнийпопа́сть в \неловкийое положе́ние — потра́пити (уско́чити) в незру́чне стано́вище, опини́тися в незру́чному стано́вищі
-
14 неловко
нрч.1) неспритно, (неуклюже) незграбно, (диал., вульг.) неоковирно, невковирно, (мешковато: об одежде) бахмато, (о человеке) вайлувато, (непроворно) немоторно, неметко, (неумело) невправно; срв. Ловко. [Трохи незграбно гладив її долонею по білій головці (Л. Укр.)]. Вы всё делаете -ко - ви все робите (у вас все робиться) незграбно (немоторно, невправно). Он -ко танцует - він незграбно танцює; він невправно танцює;2) (неудобно: о вещи) незручно, не з руки, невигідно, непохватно, (немётко) незамашно, некидко. [Підмости сіна, бо невигідно сидіти (Звин.). Сідайте в крісло, - на тому стільці невигідно вам буде (Київ). Непохватно склав, то й незручно нести (Мирг.)]. -ко сделанный, пошитый - недоладно (не до ладу) зроблений, пошитий. Платье -ко сидит - вбрання лежить негарно (не до ладу, недоладно, неуклюже: незграбно, мешковато: бахмато);3) (неудобно: о положении и т. п.) ніяково, незручно, негарно, недобре, (диал.) ніяко, яковось, варівко. [Синявський ніяково посміхнувся (Ле). Розмову починає незручно якимись уривками (Грінч.)]. Делается, сделалось -ко - робиться (стає), зробилося (стало) ніяково (незручно, недобре). [Тому й зовсім ніяково стало (Номис). Романові робиться ніяково (Васильч.)]. Он чувствует себя -ко - він себе почуває ніяково (ні в сих, ні в тих), він ніяковіє. Он почувствовал себя, ему стало -ко - йому стало ніяково, він зніяковів. Вы поступили -ко - ви зробили (вчинили) негаразд (недобре, негарно);4) (неметко) невлучно; невлучливо, невлучко. [І знову невлучно ударив (Київ)];5) (сказ. безл. предл.) - а) ніяково, незручно, негарно, недобре, (диал.) ніяко, яковось, варівко. [Андрієві було ніяково (Коцюб.). Спочатку було якось варівко: чужа людина, очевидно, трохи псувала настрій (Коцюб.)]. Ему здесь как- то -ко - йому тут якось ніяково (недобре). Ему -ко встречаться с вами - йому ніяково (образно: не видне око) зустрів[ч]атися з вами; б) (не годится, не подобает) не личить, не годиться, не випадає, ніяково, незручно, негарно, недобре, не до ладу, неподоба, (диал.) нечля, ніяко, яковось, (неприлично) непристойно, (зап.) непризвоїто. [Ніяково мені з старцями знатися (Мартин.). Він почував себе ніяково (Полт.). Ні, Марку, ніяко мені матір'ю сидіти (Шевч.). Іскинь, іскинь, бо неподоба, не пристає хустина до лоба (Пісня). Нечля в день коло церкви блукати (Н.-Лев.). Тепер вже мені яковось іти по воду (Кременч.). Якось навіть непризвоїто самій проходжуватися (Л. Укр.)]. Как-то -ко хвалить своих - якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.).* * *1) нареч. неспри́тно, невпра́вно; незуга́рно; незгра́бно; незру́чно, невигі́дно; невда́ло, недоте́пно; невлу́чно; невпра́вно; ні́яково и нія́ково, нія́ко; незру́чно2) (нареч.: нехорошо) недо́бре, негара́зд; ( неудобно) му́лько3) в знач. сказ., незру́чно; нія́ково; незру́чночу́вствовать себя́ \неловко ко — почува́ти себе́ нія́ково (незру́чно)
мне \неловко ко — мені́ незру́чно (нія́ково)
-
15 неудобность
1) невигідність, (чаще несподручность) незручність;2) непридатність, неспосібність;3) невигідність; непідхожість;4) незручність, ніяковість скрутність; прикрість, неприємність (-ости). Срв. Неудобство и Неудобный.* * *1) незру́чність, -ності; неви́гідність; ні́яковість, -вості и нія́ковість; неви́гідність2) неприда́тність -
16 робеть
-
17 смешиваться
несов.; сов. - смеш`аться1) змі́шуватися, -шується, зміша́тися; ( перемешиваться) перемі́шуватися, переміша́тися и мног. поперемі́шуватися2) ( быть спутанным) змі́шуватися и міша́тися, зміша́тися; ( путаться) плу́татися, поплу́татися, сплу́туватися, -тується, сплу́татися; ( перепутываться) переплу́туватися, переплу́татися и мног. попереплу́туватися3) (сов.: прийти в замешательство) зніякові́ти и зні́яковіти; (смутиться) збенте́житися4) страд. несов. змі́шуватися; перемі́шуватися; переплу́туватися; змі́шуватися; плу́татися, сплу́туватися -
18 дичиться
бокувати від кого. [Вона ніколи не бокувала від чужих], вовком дивитися на кого. -ся людей, общества - бігати (цуратися) людей, товариства, ховатися від людей, від товариства; соромитися кого. Дичащийся - вовкуватий. [Вовкуватий дуже хлопець (Звиног.)]; дичак (см. Дичок 2).* * *бу́ти відлю́дним (відлю́дкуватим); ( чуждаться) цура́тися; ( стесняться) соро́митися, ніякові́ти -
19 конфуз
конфуз (-зу), (неловкость) ніяковість (-вости), (замешательство) заклопотання. [З того заклопотання була-б крізь землю провалилася (Звин.)].* * *конфу́з, -у -
20 неудобство
невигода, незручність, (редко) недогода, недогідність (-ности); (недостаток) хиба, вада; см. ещё Неудобность. [Араби користуються чужою монетою і не добачають собі в тім ніякої невигоди (Крим.). Готовий поділяти з своєю добродійкою всі невигоди вигнання (Ор. Левиц.). Власними боками зазнати всіх невигод містечкового балагули (М. Левиц.). Жити в таких невигодах так довго - без теплої страви, у безнастанній журбі (Маковей). Місто найшвидше денаціоналізується; коли ця незручність є в нас, то… (Грінч.). Недогода (недогідність) централізації - в тому, що… (Н.-Лев.)]. Не испытывать ни малейшего -ства - не зазнавати (не відчувати) (ані) найменшої невигоди (незручности). Причинять, причинить -ство кому - завдавати, завдати невигоди (незручности) кому, наробити невигоди кому. Представлять (иметь) свои -ства - мати свою невигоду (незручність), мати свої невигоди (незручності). Это представляет большие -ства - це чинить великі невигоди, в цьому є велика невигода (незручність).* * *1) незру́чність, -ності; (отсутствие комфорта, неуютность) неви́гідність, неви́года2) ( неловкость) незру́чність, ні́яковість, -вості и нія́ковістьчу́вствовать \неудобство во пе́ред кем — почува́ти себе́ незру́чно (ні́яково) пе́ред ким
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Яков IV — Шотландский James IV of Scotland Seumas IV Alba … Википедия
Яков V — Шотландский гэльск. Seumas V Alba англ. James V of Scotland … Википедия
Яков VI — Яков I (VI) James I (VI) король Шотландии 24 июля … Википедия
Яков II — (VII) James II (VII) король Англии и Шотландии … Википедия
Яков — а, муж.; стар. Иаков, а.Отч.: Яковлевич, Яковлевна; разг. Яковлич и Якович.Производные: Яковка; Якуня; Якуха; Якуша; Яша; Яшата; Яшуня; Яшута; Яшоня; Яня; Яся.Происхождение: (Др. евр. имя Ia‘qob он следует за кем л.)Именины: воскресенье по… … Словарь личных имен
Яков I — Яков I король Шотландии (1406 1437). Яков I король Англии (1603 1625); c 1567 г. также король Шотландии под именем Якова VI. Яков I (король Кипра) король Кипра (1382 1398) … Википедия
яков — затвердила сорока Якова одно про всякого.. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. Яков следующий; Иаков; Яковка, Якуня, Якуха, Якуша, Яша, Яшата, Яшуня, Яшута, Яшоня, Яня, Яся… … Словарь синонимов
ЯКОВ II — (1633 1701) английский король в 1685 1688. Из династии Стюартов. Пытался восстановить абсолютизм и его опору католическую церковь. Низложен в ходе государственного переворота в 1688 89 (т. н. Славная революция) … Большой Энциклопедический словарь
ЯКОВ I — (James I) (1566 1625), с 1567 г. король Шотландии под именем Якова VI, затем король Англии (1603 1625). Унаследовал англ, престол после Елизаветы I; она была не замужем, и с ее смертью династия Тюдоров закончилась. Я. был сыном Марии, королевы… … Всемирная история
Яков II — (James II) (1430 60), король Шотландии (1437 60), сын и наследник Якова I. Пока Я. был несовершеннолетним, на трон претендовали графы Дуглас, к рые и впоследствии постоянно представляли угрозу его власти. Я. реформировал судопроиз во и упорядочил … Всемирная история
Яков IV — (James IV) (1473 1513), король Шотландии (1488 1513); талантливый, пользовавшийся большим уважением правитель; способствовал установлению стабильности и росту благосостояния в королевстве, подавил восстание знати. Заключил в Эйтоне мир с Англией… … Всемирная история