-
21 калька
ж1) в соч.бума́жная ка́лька — geçirme / saman kağıdı
полотня́ная ка́лька — çizim bezi
2) ( копия) geçirme3) лингв. taklit (-di)ка́лька англи́йского выраже́ния — İngilizcedeki kelimenin devimin taklidi
-
22 долька
до́лькаparteto.* * *ж.1) ( плода) lóbulo mдо́лька апельси́на — gajo de naranja
до́лька чеснока́ — diente de ajo
состоя́щий из до́лек — lobulado, lobuloso
2) уменьш. ( часть) parte f, lote m* * *n1) gener. (ïëîäà) lóbulo, raja (арбуза, дыни), diente, gajo (апельсина, лимона)2) dimin. (÷àñáü) parte, lote3) Chil. torreja -
23 стелька
сте́лькаsurplandaĵo.* * *ж.••пьян как сте́лька (в сте́льку) разг. — borracho como una uva (como una cuba)
* * *ж.••пьян как сте́лька (в сте́льку) разг. — borracho como una uva (como una cuba)
* * *ngener. palmilla, plantilla, vira -
24 искупитель
-ница1) викупник, -ниця; (избавитель) визволитель, -лька, збавитель, -лька, вибавитель, -лька;2) (о Христе) Збавитель, Спас, Спаситель.* * *визволи́тель, -ля, визво́льник; (спаситель, избавитель) рятівни́к, -а, порятівни́к, спаси́тель, -ля -
25 мгновение
мить (-ти, ж. р.), момент, (народн.) мент (-ту), (не только секунда, минута) хвилина, хвилька, мінута; срв. Миг 1 и Момент. [Життя - то мить одна, і смерть є також тільки мить (Грінч.). Хай я умру! бо смерть - одна хвилина (Грінч.)]. В одно -ние - в одну мить, в один мент, одним ментом, миттю, умить, умент, в мінуті, як стій; срв. Мгновенно. [Сполохались пташки і в одну мить ущухли (Коцюб.). В один мент одно за одним переміняється (Г. Барв.). Одним ментом замішу й спечу (Сл. Ум.). Галя миттю кинулась, знайшла кожух і вдягла брата (Грінч.). «Ніколи мені!» - Наталка щезла вмить (Гр. Григор.). І в мінуті той іщезнув в морі під водою (Рудан.). Як стій відламав від стола одну ногу (Франко)]. В несколько -ний - в (за) (де)кілька моментів, ментів. [Уся ця подія скоїлася в декілька ментів (Крим.)]. В то, в это -ние - на (в) ту, цю мить, тієї, цієї мити, ту, цю мить, на (в) той, цей мент, на (в) ту, цю хвилину. [Забув на ту мить про все (Грінч.). В той мент, як Гафійка нагнулась (Коцюб.)]. В то же -ние - (в) ту-ж мить, в ту саму мить, тієї-ж (тієї самої) мити, в той-же (в той самий) мент, тієї-ж (тієї самої) хвилини, в мінуті. [Впав і ту-ж мить захріп (Грінч.). Тієї-ж мити він помітив, що… (Грінч.)]. Во -ние ока - як оком змигнути, як «га» сказати, (шутл.) за одним махом-пахом. [Наумиха, як оком змигнути, схопила граматку та вкинула її у піч (Коцюб.)]. Каждое -ние - кожну мить, кожної мити, що-мити, що-мить. [Зрада надо мною що-мить в'ється, б'ється (Вороний)]. На (одно) -ние - на (одну) мить, на (один) мент, на мінуту, на-млі-ока. [Він на мить справді забуває, де він (Крим.). Блискавка, що на мент осіяла (мене) (Крим.). На мінуту чорне небо запалахкотіло і погасло (Рудан.). Иноді вона (пітьма) немов підноситься на-млі-ока і ми бачимо проблиски великих рухів (Павлик)]. Ни на одно -ние не - і на одну мить не, і на один мент не. [І на одну мить не забуваю про своє лихо (М. Грінч.)].* * *мить, -ті; ( момент) моме́нт, -у, мент, -у; ( определённый короткий промежуток времени) хвили́на, хви́лька, хвили́нкав \мгновение о́ка — як оком змигну́ти
-
26 набираться
набраться1) (стр. з.) набиратися, бути набираним, набраним, понабираним; (вбираться) вбиратися, втягатися, бути вбираним, увібраним, втягуваним, втягненим и т. п.;2) набиратися, набратися, понабиратися, (находить) находити, найти, понаходити, набиватися, набитися, понабиватися, (собираться, скопляться) збиратися, зібратися, назбиратися, (отыскиваться) знаходитися, знайтися, познаходитися. [Вже по всіх усюдах потроху набирається чималенько нашої свідомої інтелігенції (Крим.). На храм було у нас не без людей: то той, то сей, то куми, то побратими, - тай набереться (Кониськ.). Набралося в чобіт води (Сл. Гр.). О, де ви такі розумні й понабирались? (Номис). Вилили з колодязя всю воду до цятини, а вона-ж узнов найде (Борз.). Тоді дешевше все було, малолюдно було, тепер уже миру набилося (Март.)]. Понемногу -раются охотники (желающие) - потроху набираються (збираються, знаходяться) охочі. Много ли их? - С десяток -рётся - чи багато їх? - Душ з десять (з десяток) набереться (добереться, знайдеться). Несколько рублей, может быть, и -рётся - кілька (декілька) карбованців може й набереться (настягається, найдётся знайдеться, едва-едва витулиться). [Настягалося рублів на кілька грошей (Мирн.). Подивлюсь по грошах: може й витулиться копа з шагом (Лебединщ.)];3) типогр. - складатися, скластися и зложитися, набиратися, набратися; бути складаним, набираним, складеним, зложеним, набраним. Книга скоро -рётся - книжка незабаром буде складена (набрана). Уже -рается десятый лист - уже десятий аркуш складається (набирається);4) набиратися, набратися, (о мног.) понабиратися чого, (кругом) оббиратися, обібратися, наоббиратися чим и чого. [Як насиплеш тілько злота, що всі мої люди наберуться кілько зможуть, то твій палац буде (Рудан.). А я думаю собі: як дасть мені грошей, то пхатиму в пазуху і в рукава, і в пелену наберу, одно слово, так обберуся грішми, що вже більше нікуди (Київщ.)]. -браться репьев, блох - набратися реп'яхів, убратися (обібратися) в реп'яхи, набратися бліх. [Підеш, дак у реп'яхи й уберешся (Г. Барв.). Свиня в реп'яхи обібралася (Сл. Гр.)]. -браться денег взаймы - напозичатися (грошей). [Ніхто вже не дає: у всіх вже напозичалися (Харк.). Напозичався вже так що й у вічі людям дивитися ніяково (Тесл.)]. -браться барства - набратися панства. [Вона довго терлась коло панів і набралась од них трохи панства (Н.-Лев.)]. -браться ловкости, учёности - набратися спритности, учености. - браться вредных правил, взглядов - набратися шкодливих правил, думок. -браться дурных привычек - набратися поганих завичок (звичок). Я впутался в это дело и -брался одних оскорблений - я встряв у цю справу і набрався (наслухався, вульг. наївся) самих образ. -ться сил (силы) - набиратися, набратися сили, убиватися, убитися, убиратися, убратися в силу, (окрепнуть) осильніти, (диал.) нажитися. [Там діти замолоду набираються сили та досвіду (Наш). Український рух шириться, і в силу вбивається письменство (Рада). На восьмий тиждень я устав з ліжка, тоді вже почав жваво у силу вбиратись (М. Вовч.). У нас сю ніч знайшлося теля, тільки ще не осильніло: не може стояти на ногах (Хорольщ.). За такої погоди можна нажитися (Звин.)]. -ться здоровым - набирати(ся), набрати(ся) (нагулювати, нагуляти, закохувати, закохати) здоров'я, оздоровлятися, оздоровитися. [Неначе набирав здоров'я, слухаючи його (Франко). Давав синові нагуляти здоров'я, не будив його рано (Мирн.). Хай здоров'ячка закохує, щоб тоді хазяїнувать подужав (Тесл.). В сій воді він купався, оздоровлявся, оздоровить і тебе (Борз.)]. -ться смелости - набиратися, набратися відваги (смілости), збиратися, зібратися на смілість, насмілюватися, насмілитися, насміти (що зробити). [Перевірившися, що жахавсь по-дурному, набирався нової, ще більшої відваги (Коцюб.). Иноді хочеться поцілувати там чи приголубити, та й соромно чогось, не насмію (Васильч.)]. -ться греха - набиратися, набратися гріха. [Мо вона скоро вмре, дак не хочу гріха набираться (Борз.)]. -браться беды - набратися (зазнати, здобутися, вкусити) біди (лиха, шутл. чихавиці). [Вже-ж і зазнав я лиха з тим позовом! (Кониськ.). На цій широкій та прибитій, слізоньками перелитій дорозі не раз і не двічі здобудеться чумак лиха (Коцюб.). Певна річ, що були-б ми набралися доброї чихавиці (Кониськ.)]. -браться страху - набратися (наїстися) страху. [Судячи по страху, якого наївся за той час у самоті, був певний, що уйшов з десять миль (Франко)]. -браться охоты - підібрати охоти. [Я підібрала охоти їхати до міста (Вінниччина)].* * *несов.; сов. - набраться1) набира́тися, набра́тися, -беру́ся, -бере́шся и мног. понабира́тися\набираться ться сил (си́лы) — набира́тися, набра́тися сил (си́ли); убива́тися, уби́тися (убира́тися, убра́тися) в силу, сов. у поту́гу вбитися
\набираться ться сме́лости — набира́тися, набра́тися сміли́вості (смілості), добира́ти, добра́ти сміли́вості (смі́лості)
\набираться ться ума (разума) — набира́тися, набра́тися ро́зуму
2) тип. склада́тися, скластися (складеться), набира́тися, набра́тися3) (напиваться пьяным) набиратися, набратися и мног. понабира́тися, сов. насмокта́тися, -смокчу́ся, -смокчешся, нажлу́ктитися, -кчуся, -ктишся -
27 полька
1) полька, ляшка, ляхівка;2) (танец) полька.* * *I( о национальности) по́лька, поля́чкаII( танец) по́лькаIII( о стрижке) по́лька -
28 тиролька
-
29 стелька
сте́лька ж.
welt, inner sole, insoleвтачна́я сте́лька — sewn-in sockпрошивна́я сте́лька — machine-sewn insole -
30 галька
gravel, pebble, pebblestone, shingle, pebble stone* * *га́лька ж.
pebbleморска́я га́лька — shingle* * * -
31 валёк
m (29; лька) Wäschebleuel m; Schaft m; Ortscheit n; Typ. Walze f* * ** * *n1) gener. Bleuel, Mangelholz (для катания белья)2) textile. Boker, Schlaghebel, Waschbleuel3) nav. Schaft (валькового весла) -
32 долька
f (33; лек) Teilchen n; Scheibe; Bot. Zehe* * *до́лька f (- лек) Teilchen n; Scheibe; BOT Zehe* * *до́льк|а<-и>ж (ло́мтик) Stück nt, Scheibe fдо́лька лимо́на Zitronenscheibeраздели́ть на до́льки in Stücke teilen* * *n1) gener. Rippe (шоколада), Scheibe2) med. Lobulus3) botan. Läppchen4) food.ind. Abschnitt (цитрусового плода), Zehe -
33 ледяной
ледяно́йпрям., перен. glacia.* * *прил.ледяна́я гора́ для ката́нья — pendiente de hielo para deslizarse
ледяна́я сосу́лька — carámbano m
ледяно́й зато́р — amontonamiento (acumulación) de hielos
ледяна́я глы́ба — témpano de hielo
2) ( леденящий) glacial (тж. перен.)ледяно́й ве́тер — viento glacial
ледяно́й тон — tono glacial
ледяно́е молча́ние — silencio sepulcral
* * *прил.ледяна́я гора́ для ката́нья — pendiente de hielo para deslizarse
ледяна́я сосу́лька — carámbano m
ледяно́й зато́р — amontonamiento (acumulación) de hielos
ледяна́я глы́ба — témpano de hielo
2) ( леденящий) glacial (тж. перен.)ледяно́й ве́тер — viento glacial
ледяно́й тон — tono glacial
ледяно́е молча́ние — silencio sepulcral
* * *adj1) gener. (ëåäåñà¡èì) glacial (тж. перен.), de hielo (изо льда), helado (застывший)2) poet. gélido -
34 долька
ж. разг.lobule mдо́лька апельси́на — quartier m d'orange
до́лька чеснока́ — gousse f d'ail
состоя́щий из до́лек — lobuleux
* * *n1) gener. cotylédon (плаценты)2) med. acine, lobe3) anat. lobule -
35 бирюльки
бирю́льки, -льокбирю́лька — ед. бирю́лька
-
36 висюлька
вису́лька, дармови́с, -у, дармовіс, -у; ( ледяная) буру́лька -
37 враг
1) ворог (ум. воро[і]женько, мн. вороги, воріженьки), злобитель, -лька, лиходій, -дійка, напасник, -ниця, неприятель, -лька, супротивник, -ниця. Трижды враг - триворог, ворог і триворог. Злейший враг - найзапекліший ворог, заклятий ворог; прил. ворожий. Быть врагом чьим - бути ворогом кому. Враг-женщина - (изредка) ворожка. [Щоб замело стежки та дорожки, щоб не знали вороги і ворожки, щоб не знали, кого я любила];2) (диавол) враг; прил. вражий;3) см. Овраг.* * *1) во́рог, вороги́ня (ж.)2) ( дьявол) враг, -а -
38 илька
зоол. (американ. хорёк) ілька.* * *зоол.і́лька -
39 килька
рыбка Clupea Latulus кілька, (гал.) москаль (-ля). -ки - кільки (-льок), москалі (- лів).* * *ихт.кі́лька; диал. моска́ль, -ля́ -
40 малёк
ихт.мальо́к, -лька́мальки́ — мн. мальки́, -кі́в, собир. мілька́, мільга́
См. также в других словарях:
Лёлька — Характеристика Длина 12 км Бассейн Алатырь от истока и до устья Бассейн рек (Верхняя) Волга до Куйбышевского водохранилища (без бассейна Оки … Википедия
кілька — 1 іменник жіночого роду, істота риба кілька 2 числівник кількісний … Орфографічний словник української мови
барабу́лька — барабулька, и; р. мн. лек … Русское словесное ударение
брете́лька — бретелька, и; р. мн. лек [тэ] … Русское словесное ударение
декови́лька — дековилька, и; р. мн. лек … Русское словесное ударение
и́лька — илька, и; р. мн. илек … Русское словесное ударение
ка́лька — калька, и; р. мн. калек … Русское словесное ударение
та́лька — талька, и (моток) … Русское словесное ударение
тефте́лька — тефтелька, и; р. мн. лек … Русское словесное ударение
тю́лька — тюлька, и; р. мн. тюлек … Русское словесное ударение
фрикаде́лька — [дэ] … Русское словесное ударение