-
1 новейший
1) (превосх. степ.) найновіший. -шие известия - найновіші (найсвіжіші, последние: останні) звістки (вісті);2) (ближайший к современности, современный) новітній, (нового времени) новочасний; (модерн) модерний. [Залежність наших новітніх авторів від стародавніх (Л. Укр.). Єгиптяни не знали такої хронології, як новітні народи (Л. Укр.). Видавання пам'яток новітньої української літератури (Стат. Ак. Н.). Новочасні західньо- европейські держави (Доман.)]. В -шее время - за новітніх часів, за новітнього часу, за новітньої доби, в новітні часи, в новітній час, новітніми часами. -шие философы - новітні (найновіші, новіші) філософи.* * *превосх. ст.1) найновіший2) (последний по времени, современный) нові́тній, найнові́тніший\новейшийая литерату́ра — нові́тня літерату́ра
-
2 позднейший
найпізніший, пізніший, (следующий) дальший. -шее время - дальший час. -шие известия - пізніші відомості. -шие деятели - пізніші діячі.* * *пізні́ший; ( последующий) да́льший -
3 меньший
1) (ср. ст. от прлг. Малый в аттрибут. функции) менший (-ша, -ше), ум. меншенький; (младший ещё) молодший; (более низкий ещё) нижчий; (более короткий ещё) коротший; (худший) гірший, (зап.) згірший. [З меншої події часом бувають більші наслідки, ніж з великої (Пр. Правда). Старший не буде меншим (Чуб.)]. -шая часть - менша частина; см. ещё Меньшинство. По меньшей -ре - см. Мера 5. Мы люди -шие - ми люди маленькі. Всё -ший и -ший (все) менший та (і) менший, (с каждым разом) що-раз(у) (чим-раз, де- далі) менший. [Ті самі операції давали що-разу менше число золотих зернят (Ніков.)];2) (превосх. ст., самый -ший) найменший, що-найменший; наймолодший; найнижчий; найкоротший; найгірший. Он -ший среди братьев - він найменший (наймолодший) серед братів. Самое -шее, что вы можете сделать - найменше(є), що ви можете зробити.* * *сравн. ст.ме́ншийпо ме́ньшей ме́ре — прина́ймні, щонайме́нше
-
4 меньшой
1) (младший) менший, молодший, (наимладший) найменший, наймолодший, ум. меншенький, меншечкий. [Менший (молодший) син, молодший брат (Брацлавщ.). Менша сестра літ не дійшла (Пісня). Обніміте-ж, брати мої, найменшого брата (Шевч.). Хлопець більшечкий, а дівчина меншечка (Липовеч.)];2) (низший по положению) менший, нижчий. [Нижчий перед вищим гнеться, а більший меншого кусає та ще й б'є (Гліб.)]. Наши -шие братья (перен.) - наші менші (знедолені) брати.* * *менший, моло́дший -
5 милейший
1) (прев. ст.) найлюбіший, наймиліший;2) (премилый) наймиліший, миленний, премиленний. [Шо то за премиленний чоловік у тієї жінки! (Черкащ.)]. -шие друзья (ирон.) - улюблені (кохані) друзі (-зів), брати-друзі. -ший! (пренебр.) - (мій) голубе! (мій) лебедику! чоловіче (добрий)!, дядечку! [Дак ти ще й ось як замість подяки? ні, лебедику, побачиш-же, що буде! (Крим.)].* * *превосх. ст.наймилі́ший; найлюбі́ший; найласка́віший; найкра́щий -
6 младший
1) (летами) молодший, менший, ум. меншенький, меншечкий. [Молодші сестри спали з старшою (Кониськ.). Менша сестра літ не дійшла (Пісня). Та самий-же меншенький, та такий-же розумний синочок мій (Тесл.)]. Плиний -ший - Пліній Молодший. Самый -ший - наймолодший, найменший;2) (положением, чином) менший, (реже) молодший, (низший) нижчий, (не слишком) підстарший. [Самі, мовляв, і старші й менші (Номис). Майстри бувають старші, підстарші і менші (Київ)]. -ший помощник капитана - менший помічник капітана. -ший командный состав - нижчий (молодший) командний склад (-ду). -шие классы школы - нижчі класи школи.* * *моло́дший; ( по возрасту) ме́нший -
7 нужнейший
найпотрібніший. -шие дела - (дуже, вельми) пильні (найпильніші) справи. [І найпильніші справи занедбав він! (Крим.)].* * *превосх. ст. -
8 Запрошедший
минулий. -шие годы - минулі роки.
См. также в других словарях:
шие — ерін. Қып қызыл ерін. Бозғыл таңмен қара торы жүзі сәл ақшыл тартып, ш и е е р н і сәл ашылып, дем алған тынысы сәл естілер естілмес боп білініп, тәтті ұйқыда жатыр екен (І.Есенберлин, Алмас., 257). Бәрін бағып тұрыпты. Қарыс маңдайы жарқырап, ш… … Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі
шие — зат. Арқан жіптерді шешілместей етіп байлаудың түрі. зат. Басына қызыл түсті жеміс өсетін ағаш және сол ағаштың домалақ жемісі … Қазақ дәстүрлі мәдениетінің энциклопедиялық сөздігі
шие — 1. (Рес., Сарат.; Орал, Жән.) шеше, ана. Ш и е м і з айтқан өлеңші кісі еді (Рес., Сарат.). Колхоздың шаруашылық меңгерушісі Өтешевтің үйінде екі адам (әйелі мен ш и е с і) бар (Орал, Жән.). 2. (Рес., Сарат.) ана лық (малдың). О қозылардың ш и е… … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
полусти́шие — полустишие … Русское словесное ударение
безду́шие — я, ср. Бессердечие, черствость, бесчувственность. Проявить бездушие … Малый академический словарь
бесстра́шие — я, ср. Отсутствие страха; отвага, смелость. [Алеша] никогда и никого не боялся, а между тем мальчики тотчас поняли, что он вовсе не гордится своим бесстрашием, а смотрит как будто и не понимает, что он смел и бесстрашен. Достоевский, Братья… … Малый академический словарь
благоду́шие — я, ср. Свойство по знач. прил. благодушный; добродушие, мягкосердечие. В одну из следующих лекций Петр Александрович, не называя меня по имени, разобрал, с обычным своим благодушием, это совершенно нелепое произведение. Тургенев, Литературные и… … Малый академический словарь
великоду́шие — я, ср. Наличие высоких душевных качеств. Наш народ слывет образцом великодушия и доброты. Леонов, Имя радости … Малый академический словарь
двоеду́шие — я, ср. устар. Лицемерие, двуличие. Неизменным предметом моей литературной деятельности всегда был протест против произвола, двоедушия, лганья. Салтыков Щедрин, Письма к тетеньке. Наташа всегда отличалась пылкой правдивостью; она принимала как… … Малый академический словарь
двусти́шие — я, ср. Стихотворение или строфа из двух стихов … Малый академический словарь
доброду́шие — я, ср. Мягкосердечие, доброта, незлобивость. Глаза [графини] выражали такое милое добродушие, ее обхождение с ним было так просто, так непринужденно, что невозможно было в ней подозревать и тени кокетства или насмешливости. Пушкин, Арап Петра… … Малый академический словарь
