-
41 безмоторный
прил. ав.sin motor; con el motor desconectadoбезмото́рный полёт — vuelo sin motor
* * *adjAv. con el motor desconectado, sin motor -
42 безмоторный
-
43 counter sub-floor
чёрный пол; см. counter floorАнгло-русский словарь промышленной и научной лексики > counter sub-floor
-
44 режим
( работы) behavior, condition, duty, operation, mode, performance, run, use, process, regime, schedule, state* * *режи́м м.1. regime, condition; вчт. operation, modeвключа́ть режи́м ( работы) — turn on a conditionвыключа́ть [снима́ть] режи́м ( работы) — remove a conditionпереводи́ть в режи́м, напр. пе́редачи радио — place in, e. g., the TRANSMIT conditionпереходи́ть в режи́м ре́верса — go into reverse (operation)переходи́ть с, напр. одного́ режи́ма управле́ния на друго́й — change between, e. g., control modesрабо́тать в режи́ме, бли́зком к преде́льному [крити́ческому] — be in marginal operation2. ( совокупность параметров) conditionsавари́йный режи́м — emergency operationавтоколеба́тельный режи́м рад., элк. — free-running (operation)автоно́мный режи́м — off-line operation, off-line mode, off-line conditionрабо́тать в автоно́мном режи́ме — operate off-lineрежи́м авторота́ции ав. — autorotation [windmilling] regimeакти́вный режи́м ( транзистора) — active regionба́зисный режи́м ( в энергетике) — base load operationрежи́м больши́х сигна́лов радио, элк. — large-signal operationбу́ферный режи́м ( аккумуляторной батареи) — floating serviceрежи́м бы́стрых электро́нов тлв. — high-velocity scanning, high-velocity-beam operationрежи́м ва́рки цел.-бум. — cooking conditionвзлё́тный режи́м — take-off regimeрежи́м висе́ния ав. — hovering, hover modeвихрево́й режи́м — eddy flowво́дный режи́м — water regime, hydrolycityгаранти́йный режи́м — warranted performance, warranted conditionрежи́м гига́нтских колеба́ний — giant oscillationsрежи́м горе́ния, детонацио́нный — knocking combustionрежи́м горе́ния, кинети́ческий — kinetic combustionрежи́м движе́ния жи́дкости, напо́рный — forced flowрежи́м движе́ния жи́дкости, поршнево́й — plug flowрежи́м движе́ния жи́дкости, пузы́рчатый — bubble flowрежи́м движе́ния жи́дкости, расслоё́нный — stratified flowрежи́м заполне́ния ( водохранилища ГЭС) — rate of inflowрежи́м заря́да ( аккумуляторной батареи) — charging rateрежи́м заря́да, коне́чный — finishing rateрежи́м заря́д — разря́д ( аккумуляторной батареи) — cycle serviceиспо́льзовать батаре́ю в режи́ме заря́д — разря́д — operate a battery on cycle serviceи́мпульсный режи́м — pulsed operationрежи́м кипе́ния — boiling condition, boiling regimeрежи́м кипе́ния, плё́ночный — film boilingрежи́м кипе́ния, пузы́рчатый — nucleate boilingкре́йсерский режи́м — cruising regime, cruising mode, cruising conditionsкрити́ческий режи́м — criticality, critical conditionsрежи́м ма́лого га́за, земно́го ав. — ground idling conditionsрежи́м ма́лых сигна́лов — small-signal conditionрежи́м ме́дленных электро́нов тлв. — low-velocity scanning, low-velocity-beam operationмногомо́довый режи́м — multimoding, multimode operationрежи́м модуля́ции добро́тности — Q-spoiled [Q-switched] modeрежи́м молча́ния ( работы усилителя) — no-signal condition, no-signal stateмонои́мпульсный режи́м — giant oscillationsрежи́м нагру́зки — under-load operationнадкрити́ческий режи́м ( ядерного реактора) — supercriticalityнапряжё́нный режи́м — heavy dutyрежи́м незатуха́ющих колеба́ний — CW modeненорма́льный режи́м — abnormal [defective, faulty] conditionнерасчё́тный режи́м — off-design conditionнестациона́рный режи́м — unsteady conditionномина́льный режи́м — design conditionрежи́м обедне́ния ( транзистора) — depletion modeрежи́м обжа́тий метал. — draughting scheduleрежи́м обогаще́ния ( транзистора) — enhancement modeрежи́м ожида́ния ав. — holding patternвыполня́ть полё́т в режи́ме ожида́ния — fly the holding patternоконе́чный режи́м ( в радиорелейной связи) — terminal operationоперати́вный режи́м вчт. — on-line operationрежи́м остано́вки — shutdown conditionрежи́м отка́чки — exhaust scheduleрежи́м переда́чи радио — transmit conditionрежи́м переключе́ния добро́тности — Q-spoiled modeперехо́дный режи́м — transient conditionпериоди́ческий режи́м — periodic dutyпи́ковый режи́м — peaking operationрежи́м пласта́, водонапо́рный нефт. — water driveпласт рабо́тает в водонапо́рном режи́ме — the oil pool produces [operates] under water driveрежи́м пласта́ га́зовой ша́пки нефт. — gas-cap driveпласт рабо́тает в режи́ме га́зовой ша́пки — the oil pool produces [operates] under gas-cap driveрежи́м пласта́, гравитацио́нный нефт. — gravity drainageпласт рабо́тает в гравитацио́нном режи́ме — the oil pool produces [operates] under gravity drainageрежи́м пласта́ расшире́ния га́за нефт. — gas-expansion driveпласт рабо́тает в режи́ме расшире́ния га́за — the oil pool produces [operates] under gas-expansion driveрежи́м поко́я — quiescent conditionsрежи́м полё́та (напр. по маршруту) — regime of flight, flight condition (e. g., cruise, climb, or descent)режи́м по́лной нагру́зки — full-load conditionsпони́женный режи́м радио — reduced power conditionsла́мпа рабо́тает на пони́женном режи́ме — the tube is under-runпереда́тчик рабо́тает на пони́женном режи́ме — the transmitter operates at reduced powerрежи́м пото́ка — flow condition, flow regime, flow patternрежи́м приё́ма радио — receive conditionрежи́м прогре́ва — warm-upрежи́м проду́вки — blow-downрежи́м прока́тки — rolling scheduleпромысло́вый режи́м — fishing procedureпусково́й режи́м — starting regime, start-up proceduresрежи́м рабо́ты — mode [type] of operationрежи́м рабо́ты, беспи́чковый — nonspiking modeрежи́м рабо́ты дви́гателей ав. — power conditionsрежи́м рабо́ты на ра́зностной частоте́ ( параметрического усилителя) — difference modeрежи́м рабо́ты на сумма́рной частоте́ ( параметрического усилителя) — sum modeрежи́м рабо́ты, номина́льный — rated dutyрежи́м рабо́ты, переме́нный — varying dutyрежи́м рабо́ты, периоди́ческий — periodic dutyрежи́м рабо́ты, пи́чковый — spiking modeрежи́м рабо́ты, повто́рно-кратковре́менный — intermittent cycle, intermittent dutyрежи́м рабо́ты, полуду́плексный — semi-duplex operationRBS режи́м рабо́ты самолё́тного отве́тчика — ATC radar-beacon system operationрежи́м рабо́ты с мно́гими мо́дами — multimoding, multimode operationрежи́м рабо́ты с мно́гими ти́пами колеба́ний — multimoding, multimode operationрежи́м рабо́ты, холосто́й — no-load operationрабо́чий режи́м — (вид работы, функция) operating condition; ( совокупность параметров) operating variables, operating conditionsрежи́м приё́ма явля́ется норма́льным рабо́чим режи́мом радиоприё́мника — the receive condition is the normal operating conditions of the radio setрежи́м разделе́ния вре́мени вчт. — timesharingрасчё́тный режи́м — design conditionрежи́мы ре́зания — cutting conditions, cutting speeds, feeds and depthsскользя́щий режи́м автмт. — zero-overshoot responseрежи́м сма́зки — relubrication intervalsрежи́м срабо́тки ( водохранилища) — rate of usageрежи́м сто́ка — regime of run-offтемперату́рный режи́м — temperature [heat] conditionтемперату́рный режи́м транзи́стора — temperature (rise) of a transistorтеплофикацио́нный режи́м — heat-extraction modeрежи́м тече́ния — flow (condition)типово́й режи́м — standard conditionsтранзи́тный режи́м свз. — through-line operationтяжё́лый режи́м — heavy dutyустанови́вшийся режи́м — steady state, steady-state conditionsрежи́м холосто́го хо́да — no-load conditionsчистоконденсацио́нный режи́м — nonextraction operationэксплуатацио́нный режи́м — operating [working] conditions* * * -
45 круг
circle, compass, disk матем., round, wheel* * *круг м.
circleабрази́вный круг — abrasive wheelазимута́льный круг — azimuth circleалида́дный круг — vernier plateбольшо́й круг мат. — great circle (of a sphere)второ́й круг ав. — go-aroundуйти́ на второ́й круг — execute a go-aroundуйти́ на второ́й круг с захо́да на поса́дку — take discontinued approach actionуйти́ на второ́й круг с (неуда́вшейся) поса́дки — take balked-landing actionгонча́рный круг — potter's wheelгонча́рный круг с ножны́м при́водом — kick wheelградуи́рованный круг — graduated [divided, index] circleдели́тельный круг — indexing dialкруг для зато́чки пил — saw sharpening wheelзато́чный круг — tool-grinding wheelзато́чный, карбору́ндовый круг — silicon carbide [carborundum] grinding wheelкруг кривизны́ — circle of curvatureкруг «ле́во» геод. — angle to the left, face leftма́лый круг геод. — small circleмеридиа́нный круг — meridian [transit] circle, meridian instrumentмеридиа́нный, горизонта́льный круг — horizontal meridian [transit] circleмеридиа́нный круг с перекладно́й трубо́й — reversible meridian [transit] circleнажда́чный круг — emery wheelомета́емый круг (напр. воздушным винтом, лопастной мешалкой) — the circle swept by (e. g., the air propeller, paddle mixer)основно́й круг — fundamental [primary] circleповоро́тный круг — turntableкруг подъё́много кра́на, поворо́тный — curb ringкруг полё́тов, аэродро́мный — airdrome traffic circuitвходи́ть в аэродро́мный круг полё́тов — enter the traffic circuitвыходи́ть из аэродро́много кру́га полё́тов — leave the traffic circuitполирова́льный круг — (кожаный, кожано-войлочный, войлочный) polishing bob; ( из хлопчатобумажных дисков) polishing mopшаржи́ровать полирова́льный круг (напр. наждаком) — dress a bob or mop with (e. g., emery)поля́рный круг — Polar circleза поля́рным кру́гом — within the Polar circleкруг «пра́во» геод. — angle to the right, direct angle, face rightсегме́нтный круг ( сборный шлифовальный круг) — segmental wheelкруг склоне́ния ( небесной сферы) — circle of declinationкруг сходи́мости мат. — circle of convergenceкруг телегра́фной ле́нты — telegraph-tape reelточи́льный круг — grinding wheelчасово́й круг геод. — hour circleшлифова́льный круг1. метал. grinding wheelалма́зить [пра́вить] шлифова́льный круг — dress a grinding wheelпра́вить шлифова́льный круг шаро́шкой — crush a grinding wheel2. кож. rubstoneшлифова́льный, мелкозерни́стый круг — fine-grain grinding wheelшлифова́льный, многосло́йный круг — laminated grinding wheelшлифова́льный, односторо́нний круг — one-side grinding wheel -
46 аппарат
apparatus, device, set, process vessel хим.* * *аппара́т м.
apparatusабсорбцио́нный аппара́т — absorberаэрацио́нный аппара́т — aeratorаэрозо́льный аппара́т — aerosol generatorаппара́т Бе́кка — paper smoothness and air flow measuring apparatusботвоотводя́щий аппара́т — vine dividing unitботвосреза́ющий аппара́т — vine cutterброди́льный аппара́т — fermenterбры́згальный аппара́т текст. — sprinkling apparatusбуквопеча́тающий аппара́т — printerбуквопеча́тающий, ле́нточный аппара́т — tape printerбуквопеча́тающий, руло́нный аппара́т — page printerбуквопеча́тающий, синхро́нный аппара́т — synchronous printerбуквопеча́тающий, стартсто́пный аппара́т — start-stop printerаппара́т Ва́рбурга — Warburg vesselва́рочно-промывно́й аппара́т — boiling and washing apparatusва́рочный аппара́т — boiling apparatus; cookerвоздухораздели́тельный аппара́т — air-fractionating apparatusвы́бойный аппара́т пищ. — flour packing machine, flour packer, flour sackerвы́бойный, весово́й автомати́ческий аппара́т — auto-weigher flour packerвыпарно́й аппара́т1. evaporator2. хим. concentrator (e. g., phosphoric acid concentrator)выпарно́й, ва́куумный аппара́т с тру́бчатым калориза́тором — calandria-type vacuum panвыпарно́й, вертика́льный аппара́т — vertical-tube evaporatorвыпарно́й, горизонта́льный аппара́т — horizontal-tube evaporatorвыпарно́й аппара́т Ке́стнера — Kestner evaporatorвыпарно́й, многоко́рпусный аппара́т — multiple-effect evaporatorвыпарно́й, одноко́рпусный аппара́т — single-effect evaporatorвыпарно́й, плё́ночный аппара́т — climbing-film evaporatorвыпарно́й аппара́т с гре́ющей ка́мерой — calandria evaporatorвыпарно́й аппара́т с есте́ственной циркуля́цией — natural circulation evaporatorвыпарно́й аппара́т с змеевико́вой пове́рхностью нагре́ва — coil evaporatorвыпарно́й аппара́т с интенси́вной циркуля́цией — flash boiler, high-speed evaporatorвыпарно́й аппара́т с иску́сственной циркуля́цией — forced-circulation evaporatorвыпарно́й аппара́т с калориза́тором — calandria evaporatorвыпарно́й аппара́т с парово́й руба́шкой — steam-jacketed evaporatorвыпарно́й аппара́т с принуди́тельной циркуля́цией — forced-circulation evaporatorвыпарно́й аппара́т с распыле́нием жи́дкости — spray evaporatorвыпарно́й, сунду́чный аппара́т — steam-chest evaporatorвыра́внивающий аппара́т с.-х. — levelling device, levellerвыра́внивающий, ди́сковый аппара́т с.-х. — disk-type levelling deviceвыра́внивающий, па́льчатый аппара́т с.-х. — finger-type levelling deviceвыра́внивающий, ремё́нный аппара́т с.-х. — belt-type levelling deviceвыра́внивающий, цепно́й аппара́т с.-х. — chain-type levelling deviceвыра́внивающий, шне́ковый аппара́т с.-х. — worm-type levelling deviceвыса́живающий аппара́т — planting attachment, planting mechanismвыса́ливающий аппара́т — desalting apparatusвысева́ющий аппара́т — (seed) distributor, seeding apparatus, seed-feeding [seeding, seed-sowing] mechanism, feed runвысева́ющий, ба́ночный аппара́т — seed hopperвысева́ющий, ди́сковый аппара́т — disk seeding mechanismвысева́ющий, кату́шечный аппара́т — roller seeding mechanismвысева́ющий, мотылько́вый аппара́т — agitator [rotary-winged] feedвысева́ющий, яче́исто-ди́сковый аппара́т — disk-cell seeding mechanismаппара́т высо́кой вы́тяжки текст. — high-draft mechanismвыщела́чивающий аппара́т — leaching vatгазоопа́ливающий аппара́т текст. — gassing frame, gas singeing machine, gas singerаппара́т гальваниза́ции — galvanization apparatusаппара́т гаше́ния и́звести — lime slaking apparatusгвоздеподаю́щий аппара́т — nail delivery apparatusгра́бельный аппара́т с.-х. — rake apparatusграмза́писи аппара́т — phonograph recorderдвукра́тный аппара́т свз. — double multiplex apparatusдвухпрочё́сный аппара́т текст. — double cardдвухпрочё́сный, камво́льный аппара́т текст. — double-worsted cardдекатиро́вочный аппара́т текст. — steaming apparatusдели́тельный аппара́т — indexing headдиатерми́ческий аппара́т мед. — diathermic apparatusдиффузио́нный аппара́т — diffuserаппара́т для автомати́ческого подъё́ма воды́ — water ramаппара́т для доза́ривания плодо́в — after-ripening apparatusаппара́т для извлече́ния семя́н из плодо́в — seed extractorаппара́т для ка́рдной ле́нты, обтяжно́й — card-mounting machineаппара́т для краше́ния пря́жи в мотка́х — hank dyeing machineаппара́т для мо́крого обогаще́ния ру́дной ме́лочи — fine-ore wet concentratorаппара́т для обогаще́ния шла́мов — sludge millаппара́т для оглуше́ния скота́ пе́ред убо́ем — stunnerаппара́т для омыле́ния жиро́в — saponifier, fat splitting tankаппара́т для определе́ния молекуля́рного ве́са — molecular-weight apparatusаппара́т для определе́ния то́чки кипе́ния — boiling-point apparatusаппара́т для предотвраще́ния на́кипи, ультразвуково́й — ultrasonic descalerаппара́т для приготовле́ния сы́воротки мед. — inspissatorаппара́т для приё́ма ко́да — code detecting apparatusаппара́т для прожига́ния лё́тки — tapping apparatus, electrical tapperаппара́т для ре́зки кирпи́чного бру́са — brick cutterаппара́т для чте́ния микрофи́льмов — microfilm reader, microfilm viewerаппара́т для шли́хты, заме́шивающий текст. — sizing mixing apparatusдождева́льный аппара́т — sprinklerдождева́льный, дальнестру́йный аппара́т — long-range sprinklerдождева́льный, короткостру́йный аппара́т — short-range sprinklerдождева́льный, среднестру́йный аппара́т — medium-range sprinklerдои́льный аппара́т — milking unit, milkerдои́льный, двухта́ктный аппара́т — two-phase milking unitдои́льный, трёхта́ктный аппара́т — three-phase milking unitаппара́т до́менной пе́чи, засыпно́й — double bell-and-hopper, cup-and-coneдробестру́йный аппара́т — shot-blasterдрожжерасти́льный аппара́т — yeast-growing apparatus, yeast machineдыха́тельный аппара́т (напр. горноспасательный) — breathing apparatus, respiratorжезлово́й аппара́т — token instrumentзакру́чивающий аппара́т ( турбины) — swirling device, swirling vanesзапа́рочный аппара́т текст. — steam chamber, steam chestзапа́рочный аппара́т для кро́мок текст. — selvedge steaming apparatusзаряжа́ющий аппара́т горн. — blast loading apparatusзвукозапи́сывающий аппара́т — sound recorderзвукомонта́жный аппара́т — (film) editing machine, (picture and sound) editorзолосмывно́й аппара́т — ash-sluicing deviceзолоула́вливающий аппара́т — ash collectorизвестегаси́льный аппара́т — slaker, lime slaking apparatusаппара́т измере́ния вя́зкости смол — tar testerаппара́т иску́сственного дыха́ния мед. — reviving [resuscitation] apparatusаппара́т иску́сственного кровообраще́ния — heart-lung machine, artificial blood-circulation apparatusаппара́т испыта́ния труб — pipe proverкантова́льный аппара́т — tilter, turn-over device, manipulator, positionerкарамелева́рочный аппара́т — sugar cookerкарамелева́рочный аппара́т плё́ночного ти́па — microfilm sugar cookerкарбонизацио́нный аппара́т — carbonizing apparatusка́ссовый аппара́т — cash registerка́ссовый, электри́ческий аппара́т — electric cash registerкинокопирова́льный аппара́т — (motion-picture) film printerкинопроекцио́нный аппара́т — motion-picture [cine] projectorкиносъё́мочный аппара́т — cine [motion-picture] cameraкиносъё́мочный, подво́дный аппара́т — underwater cine cameraкиносъё́мочный, скоростно́й аппара́т — high-speed cine cameraкиносъё́мочный, узкоплё́ночный аппара́т — substandard cine cameraаппара́т Ки́ппа хим. — Kipp generatorклеево́й аппара́т ( в сигаретной машине) — glu(e)ing apparatusкоммутацио́нный аппара́т — switching deviceконденсацио́нный аппара́т — condenserкондицио́нный аппара́т текст. — conditioning ovenконта́ктный аппара́т хим. — catalytic reactorконта́ктный аппара́т окисле́ния хлори́стого водоро́да — decomposing furnaceкопирова́льный аппара́т1. ( в фотографии) printer; ( в кинематографии) film printer2. метал. tracer3. ( множительный) duplicatorкопирова́льный, электрофотографи́ческий аппара́т — electrophotographic copying machineкопти́льный аппара́т — smoking apparatusкопти́льный, конве́йерный аппара́т — conveyer smoking apparatusкопти́льный, стациона́рный аппара́т — stationary smoking apparatusкосми́ческий лета́тельный аппара́т [КЛА] — spacecraft, space [interplanetary, interstellar, space-borne] vehicleвозвраща́ть косми́ческий лета́тельный аппара́т — recover a spacecraftвыводи́ть косми́ческий лета́тельный аппара́т на орби́ту — orbit a spacecraft, place [put, inject] a spacecraft in orbitзапуска́ть косми́ческий лета́тельный аппара́т — launch a spacecraftкосми́ческий лета́тельный аппара́т сближа́ется с, напр. други́м КЛА — the spacecraft closes with, e. g., another space vehicleразвё́ртывать косми́ческий лета́тельный аппара́т на 180° пе́ред стыко́вкой — transpose a space vehicle before dockingследи́ть за косми́ческим лета́тельным аппара́том — track a space vehicleсостыко́вывать косми́ческий лета́тельный аппара́т — dock a spacecraftспуска́ть косми́ческий лета́тельный аппара́т с орби́ты — de-orbit a space vehicleкосми́ческий лета́тельный, авари́йно-спаса́тельный аппара́т — rescue space vehicleкосми́ческий лета́тельный, автомати́ческий аппара́т — automatic [automatically controlled, unmanned] space vehicleкосми́ческий лета́тельный, возвраща́емый аппара́т — recoverable space vehicleкосми́ческий лета́тельный аппара́т для иссле́дований — space probeкосми́ческий лета́тельный аппара́т для полё́та на Луну́ — Moon-mission spacecraftкосми́ческий лета́тельный аппара́т для поса́дки на Луну́ — lunar-landing vehicleкосми́ческий лета́тельный, маневри́рующий аппара́т — manoeuvrable space vehicleкосми́ческий лета́тельный, межплане́тный аппара́т — interplanetary space vehicleкосми́ческий лета́тельный аппара́т многора́зового примене́ния — reusable space vehicleкосми́ческий лета́тельный, многоступе́нчатый аппара́т — multistage space vehicleкосми́ческий лета́тельный, одноступе́нчатый аппара́т — one-stage space vehicleкосми́ческий лета́тельный, орбита́льный аппара́т — orbital space vehicle, orbiting spacecraft, orbiterкосми́ческий лета́тельный, орбита́льный тра́нспортный аппара́т — earth-orbital transportкосми́ческий лета́тельный аппара́т, рассчи́танный на вход в атмосфе́ру — re-entry space vehicleкосми́ческий лета́тельный аппара́т с аэродинами́ческим вхо́дом в атмосфе́ру — aerodynamic-re-entry space vehicleкосми́ческий лета́тельный аппара́т с баллисти́ческим вхо́дом в атмосфе́ру — ballistic-re-entry space vehicleкосми́ческий лета́тельный аппара́т с жё́сткой поса́дкой — rough-landing spacecraftкосми́ческий лета́тельный аппара́т с мя́гкой поса́дкой — soft-landing spacecraftкосми́ческий лета́тельный аппара́т со сме́нным экипа́жем — crew-exchange space vehicleкосми́ческий лета́тельный, спуска́емый аппара́т — descent stage, descent module, descent space vehicle, descent capsule, landing moduleкосми́ческий лета́тельный, стабилизи́рованный аппара́т — non-tumbling [stabilized] space vehicleкосми́ческий лета́тельный аппара́т с экипа́жем на борту́ — manned spacecraftкосми́ческий лета́тельный, управля́емый аппара́т — piloted space vehicleкосми́ческий лета́тельный, челно́чный аппара́т — space ferryкраси́льный аппара́т — dyeing machineкраси́льный аппара́т для пря́жи на пако́вках — package dyeing machineкраси́льный аппара́т для шерстяно́го волокна́ — loose wool dyeing machineкраси́льный, проходно́й аппара́т — continuous dyeing machineкра́сочный, каска́дный аппара́т полигр. — continuous ink feed systemкуфтова́льный аппара́т текст. — knotting machineлета́тельный аппара́т [ЛА] — flying vehicleлета́тельный, атмосфе́рный аппара́т — atmospheric vehicleлета́тельный, аэродинами́ческий аппара́т — aerodynamic vehicleлета́тельный аппара́т без ускори́теля — unboosted vehicleлета́тельный, беспило́тный аппара́т — pilotless [unmanned] vehicle, pilotless [unmanned] aircraft, droneлета́тельный, винтокры́лый аппара́т — rotorcraftлета́тельный, возду́шно-косми́ческий аппара́т — aerospace [space-air] vehicle, aerospacecraftлета́тельный, возду́шный аппара́т — aircraftлета́тельный, гиперзвуково́й аппара́т — hypersonic aircraftлета́тельный аппара́т да́льнего де́йствия — long-range aircraftлета́тельный аппара́т для испыта́ния систе́м управле́ния — control-test vehicleлета́тельный, дозвуково́й аппара́т — subsonic aircraft, subsonic vehicleлета́тельный аппара́т жё́сткой поса́дки — impactorлета́тельный, крыла́тый аппара́т — lifting [winged, aerodynamic] vehicleлета́тельный аппара́т ле́гче во́здуха — lighter-than-air aircraftлета́тельный аппара́т многокра́тного примене́ния — reusable vehicleлета́тельный, невозвраща́емый аппара́т — nonrecoverable vehicleлета́тельный, неуправля́емый аппара́т — unguided [free-flight, ballistic] vehicleлета́тельный аппара́т однора́зового примене́ния — expendable aircraftлета́тельный, околозвуково́й аппара́т — transonic aircraft, transonic vehicleлета́тельный, пилоти́руемый аппара́т — piloted [manned] aircraftлета́тельный, плани́рующий крыла́тый аппара́т — winged gliderлета́тельный аппара́т радиолокацио́нного дозо́ра — radar picket aircraftлета́тельный, раке́тный аппара́т — rocket-propelled vehicleлета́тельный, рикошети́рующий аппара́т — skip vehicleлета́тельный аппара́т с большо́й да́льностью полё́та — long-range aircraftлета́тельный аппара́т с вертика́льными взлё́том и поса́дкой — vertical take-off and landing [VTOL] aircraftлета́тельный, с вертика́льными взлё́том и поса́дкой, винтокры́лый аппара́т — VTOL rotorcraftлета́тельный аппара́т с вертика́льными и укоро́ченными взлё́том и поса́дкой — vertical/ short take-off and landing [V/ STOL] aircraftлета́тельный, сверхзвуково́й аппара́т — supersonic aircraftлета́тельный аппара́т с высо́ким аэродинами́ческим ка́чеством — high lift-to-drag [high-L/ D] vehicleлета́тельный аппара́т с двухто́пливным дви́гателем — dual-fuel vehicleлета́тельный аппара́т с ма́лым аэродинами́ческим ка́чеством — low lift-to-drag [low-L/ D] aircraftлета́тельный аппара́т с несу́щим ко́рпусом — lifting(-body) aircraftлета́тельный аппара́т с ни́зким аэродинами́ческим ка́чеством — low lift-to-drag [low-L/ D] vehicleлета́тельный аппара́т, создаю́щий подъё́мную си́лу — lifting aircraftлета́тельный аппара́т с прямото́чным возду́шно-реакти́вным дви́гателем — ram-jet aircraftлета́тельный аппара́т с ускори́телем — boosted vehicleлета́тельный аппара́т тяжеле́е во́здуха — heavier-than-air aircraftлета́тельный, управля́емый аппара́т — controlled [guided] vehicleлета́тельный, эксперимента́льный аппара́т — experimental aircraftлопа́точный аппара́т ( турбины) — blading, blade systemлуди́льный аппара́т — tinning stackлущи́льный аппара́т — hulling unitлюминесце́нтный диагности́ческий аппара́т — fluorescent diagnostic apparatusаппара́т магни́тной звукоза́писи — magnetic tape recorderмаркиро́вочный аппара́т — branderмассообме́нный аппара́т — mass-transfer apparatusматемати́ческий аппара́т (совокупность математических зависимостей и отношений, используемых в данной науке) — a body of mathematicsма́трично-суши́льный аппара́т — matrix dryerаппара́т микши́рования зву́ка кфт. — re-recorderмногокра́тный аппара́т свз. — multiplex apparatusмо́ечный аппара́т — washing unit, washerмо́ечный аппара́т для пипе́ток — pipette rinsing machineмолоти́льный аппара́т — threshing mechanismмолоти́льный, би́льный аппара́т — rasp-bar threshing mechanismмолоти́льный, зубово́й аппара́т — peg-type threshing mechanismмолоти́льный, штифтово́й аппара́т — peg-type threshing mechanismморози́льный аппара́т — freezing apparatusмя́льный аппара́т — breaking unitнабо́рный аппара́т — composing apparatus, composing machineаппара́т на возду́шной поду́шке — hovercraft, cushioncraft, ground-effect machine, air-cushion vehicle, ACVаппара́т на возду́шной поду́шке с боковы́ми сте́нками — sidewaller, sidewall hovercraftаппара́т на возду́шной поду́шке с колё́сным шасси́ — wheeled ACV, wheeled air-cushion vehicleаппара́т на возду́шной поду́шке с кольцево́й струё́й — annular jet ACV, annular jet air-cushion vehicleнамагни́чивающий аппара́т — magnetizing deviceнамо́точный аппара́т — coiling [winding] apparatusнаправля́ющий аппара́т акти́вной турби́ны — nozzleнаправля́ющий аппара́т вентиля́тора — guide vanesнаправля́ющий, входно́й аппара́т вентиля́тора — inlet vanes, inlet vane deviceнаправля́ющий, прямо́й аппара́т центробе́жного компре́ссора — forward channelнаправля́ющий аппара́т реакти́вной турби́ны — guide caseнаправля́ющий, ули́точный аппара́т — scrollнаправля́ющий, упрощё́нный аппара́т — louver-damper deviceнаправля́ющий аппара́т центробе́жного компре́ссора — return channelнумерова́льный аппара́т полигр. — paging machineобводно́й аппара́т прок. — repeaterобду́вочный аппара́т тепл. — sootblower, blowerобду́вочный, выдвижно́й аппара́т тепл. — retractable sootblowerобду́вочный, глубоковыдвижно́й аппара́т тепл. — long-retracting sootblowerобду́вочный, кача́ющийся аппара́т тепл. — oscillating sootblowerобду́вочный, маловыдвижно́й аппара́т тепл. — short-retracting sootblowerобду́вочный, невыдвижно́й аппара́т тепл. — non-retractable [non-retracting] sootblowerобду́вочный, неподви́жный аппара́т тепл. — stationary sootblowerобду́вочный, парово́й аппара́т тепл. — steam sootblowerобду́вочный, поворо́тный аппара́т тепл. — rotating sootblowerобезжи́ривающий аппара́т — fat extraction apparatusобжа́рочный аппара́т — roasting machine, roasterобжа́рочный, парово́й аппара́т — steam heated roasting machineобжа́рочный, сфери́ческий аппара́т — globe [spherical] roasterобжа́рочный, цилиндри́ческий аппара́т — cylinder roasterобжи́мный аппара́т ( в укупорочной машине) — squeezerобогати́тельный аппара́т — ore-dressing apparatusоднопрочё́сный аппара́т — single-cylinder cardопа́лочный аппара́т — singerаппара́т определе́ния то́чки плавле́ния — fusing-point testerотбе́ливающий аппара́т — bleacherотбе́льный аппара́т пищ. — bleaching vessel, bleaching tank, bleacherотбе́льный аппара́т для ма́сла — oil-bleaching apparatusотде́лочный стереоти́пный аппара́т — stereo-type shaver-millerотжи́мный аппара́т — squeezing arrangementотливно́й аппара́т полигр. — casting mechanism, casting machine, casterотливно́й, стереоти́пный аппара́т — stereotype caster, stereotype casting machineотсто́йный аппара́т — settlerочё́сывающий аппара́т с.-х. — combing unitаппара́т очи́стки шля́пок текст. — flat stripping apparatusочистно́й аппара́т с.-х. — cleaning unitпая́льный аппара́т ( для твёрдых припоев) — brazing apparatusпая́льный аппара́т для пил — saw-brazing clampперего́нный аппара́т — distiller, distillatory kettle, stillперего́нный, ва́куумный аппара́т — vacuum stillперего́нный аппара́т для отго́на лё́гких фра́кций — stripping stillперего́нный аппара́т с па́дающей плё́нкой — falling-film stillперего́нный, тру́бчатый аппара́т — pipe stillаппара́т переза́писи зву́ка — re-recorderпескостру́йный аппара́т — sand blasterпита́ющий аппара́т — feed unitплатиро́вочный аппара́т — plating attachmentполимеризацио́нный аппара́т — polymerizerполирова́льный аппара́т — polishing apparatusаппара́т порцио́нного сбро́са с.-х. — batch dropperпосудомо́ечный электри́ческий аппара́т — electric dish washerпочаткоотделя́ющий аппара́т — snapping unitпроекцио́нный аппара́т — ( в фотографии) projector; ( в кинематографии) motion-picture projectorаппара́т промы́вки, охлажде́ния и осуше́ния во́здуха — cooling and dehumidifying air washerпромывно́й аппара́т1. текст. rinser2. бум., рез. washerпромывно́й аппара́т для пивно́й дроби́ны — spargerпромывно́й аппара́т под давле́нием — pressure washing kettleпропи́точный аппара́т — impregnatorпротивоотма́рочный аппара́т полигр. — anti-set-off equipmentразбры́згивающий аппара́т — sprayerразли́вочный аппара́т — racker, racking machineраспыли́тельный аппара́т — atomizer, sprayerреакцио́нный аппара́т хим. — reactor, reaction vesselреакцио́нный аппара́т непреры́вного де́йствия хим. — continuous (chemical) reactorреакцио́нный аппара́т периоди́ческого де́йствия хим. — bath (chemical) reactorреакцио́нный аппара́т с меша́лкой хим. — stirred-tank reactorре́жущий аппара́т с.-х. — cutterbarре́жущий, ди́сковый аппара́т с.-х. — disk cutterbar, disk cutterheadректификацио́нный аппара́т — rectifying still, rectifying apparatus, rectifierрентге́новский аппара́т — X-ray unitрентге́новский, передвижно́й аппара́т — mobile X-ray unitрентге́новский, переносно́й аппара́т — portable X-ray unitсамопи́шущий аппара́т — (automatic) recorderсва́рочный аппара́т — welding apparatus, welding unit, welding set, welderсва́рочный, а́томно-водоро́дный аппара́т — atomic-hydrogen welding apparatusсва́рочный, двухдугово́й аппара́т — twin-arc welding setсва́рочный, дугово́й аппара́т — arc welder, arc welding set, arc welding unitсва́рочный, многопостово́й аппара́т — multi-operator welding setсва́рочный, однопостово́й аппара́т — single-operator welding setсветокопирова́льный аппара́т — blue-printing machineскороморози́льный аппара́т — quick-freezing machine, quick-freezing plantскороморози́льный, конве́йерный аппара́т — conveyer quick-freezer, quick-freezing tunnelскороморози́льный, мембра́нный аппара́т — diaphragm quick-freezerскороморози́льный, пли́точный аппара́т — plate quick-freezer, platen-type quick-freezing machine, platen-type quick-freezing plantскороморози́льный, тунне́льный аппара́т — tunnel quick-freezerслухово́й аппара́т — hearing aidслухово́й аппара́т в опра́ве очко́в — eyeglass hearing aidслухово́й, зау́шный аппара́т — behind-the-ear hearing aidсмеси́тельный аппара́т — mixerаппара́т Со́кслета хим. — Soxhlet apparatusсоплово́й аппара́т — nozzle block, nozzle setсоплово́й аппара́т турби́ны — nozzle diaphragmсортиро́вочный аппара́т — sorter, separator, grader, classifierаппара́т с панто́графом, газоре́зательный — pantograph cutterспаса́тельный аппара́т горн. — rescue apparatusспрямля́ющий аппара́т вентиля́тора — directing vanes, flow straightenerспрямля́ющий, лопа́точный аппара́т вентиля́тора — straightening vanesстрига́льный аппара́т текст. — shearing deviceстру́йный аппара́т — jet deviceсуши́льный аппара́т — drying apparatus, dryer, desiccator, drying cabinetсуши́льный аппара́т в кипя́щем сло́е — fluidized-bed dryerтелегра́фный аппара́т — telegraph apparatus, telegraph (set)телегра́фный аппара́т рабо́тает двухполя́рными [двухто́ковыми] посы́лками — the telegraph apparatus uses polar [double-current] pulse signalsтелегра́фный аппара́т рабо́тает ду́плексом — the telegraph set operates on a duplex basisтелегра́фный аппара́т рабо́тает однополя́рными [одното́ковыми] посы́лками — the telegraph apparatus uses neutral [single-current] pulse signalsтелегра́фный аппара́т рабо́тает си́мплексом — the telegraph set operates on a simplex basisтелегра́фный, буквопеча́тающий аппара́т — type-printing apparatus, type printer, (tele)printerбуквопеча́тающий телегра́фный аппара́т печа́тает на, напр. ле́нте — the (tele)printer imprints on, e. g., tapeрабо́тать на буквопеча́тающем телегра́фном аппара́те — operate a (tele)printerтелегра́фный, буквопеча́тающий аппара́т Бодо́ — Boudot type printerтелегра́фный, буквопеча́тающий ле́нточный аппара́т — tape (tele)printerтелегра́фный, буквопеча́тающий руло́нный аппара́т — page printing apparatus, page (tele)printerбуквопеча́тающий телегра́фный руло́нный аппара́т печа́тает на руло́не бума́ге — the page (tele)printer uses a paper rollтелегра́фный, буквопеча́тающий аппара́т Ю́за — Hughes type printerтелегра́фный аппара́т Мо́рзе — Morse apparatusтелегра́фный, передаю́щий аппара́т — sender, sending setтелегра́фный, приё́мный аппара́т — telegraph receiverтелегра́фный, синхро́нный аппара́т — synchronous apparatusтелегра́фный, стартсто́пный аппара́т — start-stop apparatusтелегра́фный, трёхкра́тный аппара́т — triple-multiplex apparatusтелегра́фный, цифрово́й аппара́т — digital telegraph apparatusтелегра́фный, четырёхкра́тный аппара́т — quadruple multiplex apparatusтелегра́фный аппара́т Ю́за — Hughes telegraphтелефо́нный аппара́т — telephone (instrument), telephone (set)включа́ть телефо́нный аппара́т в ли́нию — connect [switch] a telephone set to [into] the lineвключа́ть телефо́нный аппара́т паралле́льно — bridge a telephone to (e. g., a main telephone)подавля́ть щелчки́ в телефо́нном аппара́те — mute clicks in a telephoneтелефо́нный аппара́т включё́н — the telephone is off-hook [in use]телефо́нный аппара́т вы́ключен — the telephone is on-hook [out of use]телефо́нный, абоне́нтский аппара́т ( установленный у абонента) — station set, subset, subscriber's setтелефо́нный, абоне́нтский основно́й аппара́т — main telephone (set)телефо́нный, автомати́ческий аппара́т — брит. automatic telephone (set); амер. dial telephone (set)телефо́нный аппара́т АТС — dial(-operated) telephone (set)телефо́нный, безбатаре́йный аппара́т — sound-powered [voice-operated] telephone (set)телефо́нный, бескоммута́торный аппара́т — intercommunication telephone (set)телефо́нный аппара́т вну́тренней свя́зи — intercommunication telephone (set)телефо́нный, горноспаса́тельный аппара́т — mine rescue telephone (set)телефо́нный, громкоговоря́щий аппара́т — (loud)speaker phone, loudspeaking telephone (set)телефо́нный, диспе́тчерский аппара́т — dispatching [dispatcher's] telephone (set)телефо́нный, доба́вочный аппара́т — extension telephone (set)телефо́нный, моне́тный аппара́т — coin(-operated) telephone (set)телефо́нный, насте́нный аппара́т — wall telephone, wall setтелефо́нный, насто́льный аппара́т — брит. table telephone (instrument); амер. desk telephone, desk setтелефо́нный, паралле́льный аппара́т — extension telephone (set)телефо́нный, полево́й аппара́т — field telephone (set)телефо́нный, противоме́стный аппара́т — anti-sidetone telephone (set)телефо́нный аппара́т ручно́й ста́нции — manual [manually operated] telephone (set)телефо́нный аппара́т с автомати́ческим отбо́ем — automatic clearing telephone (set)телефо́нный аппара́т систе́мы ме́стной батаре́и [МБ] — local-battery [magneto] telephone (set)телефо́нный аппара́т систе́мы центра́льной батаре́и [ЦБ] — common-battery telephone (set)телефо́нный аппара́т с кно́почным набо́ром — key telephone (set)телефо́нный аппара́т с ме́стным эффе́ктом — sidetone telephone (set)телефо́нный аппара́т с микротелефо́нной тру́бкой — handset [hand] telephoneтелефо́нный аппара́т ЦБ — АТС — central-battery dial telephone (set)телефо́нный, ша́хтный аппара́т — mine telephone (set)теплообме́нный аппара́т — heat-exchange apparatusаппара́т терапи́и УВЧ — microwave therapy apparatusтитрова́льный аппара́т — titrating [volumetric] apparatusаппара́т трево́жной сигнализа́ции — alarmтрубоиспыта́тельный аппара́т — pipe testing apparatus, pipe proverтуковысева́ющий аппара́т с.-х. — fertilizer distributor, fertilizer feedтя́говый фрикцио́нный аппара́т — friction draft gearуку́порочный аппара́т ( для бутылок) — capping apparatusфальцева́льно-ре́зальный аппара́т полигр. — folding-and-cutting mechanismфальцева́льный аппара́т полигр. — folderфальцева́льный, четырёхтетра́дный аппара́т полигр. — four-up folderфильтрова́льный аппара́т — filtering apparatusфотографи́ческий аппара́т — photographic camera (см. тж. фотоаппарат)фототелегра́фный аппара́т — facsimile apparatusфототелегра́фный, передаю́щий аппара́т с бараба́нной развё́рткой — drum transmitterфототелегра́фный, приё́мный аппара́т — facsimile receiverфототелегра́фный, приё́мный аппара́т с бараба́нной развё́рткой — drum recorderфототелегра́фный аппара́т с закры́той за́писью — photofacsimile apparatusфототелегра́фный аппара́т с откры́той за́писью — direct-recording facsimile apparatusфототелегра́фный аппара́т с плоскостно́й развё́рткой — flat-bed facsimile apparatusхмелево́й аппара́т — hop apparatusхроматографи́ческий аппара́т — chromatography apparatusцентрализацио́нный аппара́т ж.-д. — interlocker, interlocking device, interlocking gearцентрализацио́нный, пневмати́ческий аппара́т — pneumatic interlocking machineцентрализацио́нный, электри́ческий аппара́т — electric interlocking machineцентрализацио́нный, электромехани́ческий аппара́т — electromechanical interlocking machineцентрализацио́нный, электропневмати́ческий аппара́т — electropneumatic interlocking machineчаесбо́рочный аппара́т — tea-leaf harvesting (picking) deviceчеса́льный аппара́т текст. — cardаппара́т чи́стых культу́р ( дрожжей или бактерий) — pure culture machineшве́йный аппара́т полигр. — sewing bench, sewing press, sewing frameшлакосмывно́й аппара́т — slag-sluicing nozzleшприцева́льный аппара́т — sprayer, sprinklerэкстракцио́нный аппара́т пищ. — extraction vessel, extraction unitэлектрографи́ческий аппара́т полигр. — electrographic machineэлектрожезлово́й аппара́т ж.-д. — token [electrotoken] instrumentаппара́т электронарко́за — electronarcosis apparatusаппара́т электрофоре́за — electrophoresis apparatus* * * -
47 запуск
activation, actuation, drive, driving, enable, firing, initiation, ( ракетного двигателя) lighting, (ракеты, спутника) launching, ( двигателя) run, speedup, start, starting, startup, trigger электрон., triggering, starting work* * *за́пуск м.1. ( механизма) actuation, start(ing)производи́ть за́пуск дви́гателя — start the engine2. ( схемы или цепи) start(ing), triggering, trigger actionза́пуск дви́гателя в полё́те — start(ing) in-flightза́пуск дви́гателя, повто́рный — restart(ing) (of engine)за́пуск дви́гателя, холо́дный ( прокрутка)1. ав. cranking, motoring2. авто cold start(ing), start(ing) from a coldза́пуск дви́гателя электри́ческим ста́ртером — electric start(ing)и́мпульсный за́пуск — pulse triggeringза́пуск косми́ческого корабля́ — launchingгото́вность к за́пуску косми́ческого корабля́ — readiness for launchло́жный за́пуск — false triggeringповто́рный за́пуск — restartза́пуск проце́сса радио, элк. — initiationза́пуск раке́тного дви́гателя — start(ing), firingза́пуск раке́тного дви́гателя в полё́те — (in-)flight firingза́пуск раке́тного дви́гателя, повто́рный — restart(ing), relightза́пуск раке́тного дви́гателя с заде́ржкой воспламене́ния — delayed start(ing)ручно́й за́пуск — hand triggeringтеплово́й за́пуск — temperature triggering -
48 самолет
airplane, plane* * *самолё́т м. ( в соответствии с определением ИКАО)
брит. aeroplane, амер. airplane (Примечание. Согласно ИКАО aircraft — лета́тельный аппара́т, вертолё́т, и др. не попадающие под термин самолё́т.)аттесто́вывать самолё́т по шу́му — certificate an aeroplane for noiseвводи́ть самолё́т в вира́ж — roll an aeroplane into a (banked) turnвести́ самолё́т ( о штурмане) — navigate [guide] an aeroplaneвы́весить самолё́т над землё́й — hold the aeroplane of the groundвыводи́ть самолё́т из стро́я — disable an aeroplane, put an aeroplane out of operation [out of service]выра́внивать самолё́т — ( переводить в горизонтальный полёт) level an aeroplane; ( при посадке) flare out an aeroplaneзаправля́ть самолё́т горю́чим — fuel an aeroplaneзару́ливать самолё́т на стоя́нку — taxi an aeroplane to the parking areaиспы́тывать самолё́т в во́здухе — test-fly [fly-test] an aeroplaneкача́ть самолё́т с крыла́ на крыло́ — rock an aeroplaneсамолё́т лё́гок в управле́нии — the aeroplane handles well [is responsive]самолё́т нахо́дится в во́здухе — the aeroplane is [becomes] airborneоблё́тывать но́вый самолё́т — fly out a new aeroplaneсамолё́т обору́дован, напр. автомати́ческим радиоко́мпасом — the aeroplane carries, e. g., an ADFопознава́ть (национа́льную принадле́жность) самолёт(а) — identify an aeroplaneоставля́ть самолё́т в авари́йной ситуа́ции — escape from an aeroplane in an emergencyсамолё́т отлета́ет, напр. в 13 ч 50 мин — the aeroplane departs at, e. g., 1350 hoursотправля́ть самолё́т на второ́й круг — send an aeroplane aroundсамолё́т отрыва́ется от земли́ ( при взлёте) — the aeroplane breaks groundотрыва́ть самолё́т от земли́ ( при взлёте) — lift [take] an aeroplane off the groundпереобору́довать самолё́т (напр. военный в гражданский) — convert an aeroplaneпилоти́ровать самолё́т — fly [handle] an aeroplaneпокида́ть самолё́т ( об экипаже) — abandon an aeroplaneсамолё́т прибыва́ет, напр. в 16 ч 15 мин — the aeroplane arrives at 1615 hoursсамолё́т разби́лся — the aeroplane crashedразвора́чивать самолё́т по ве́тру — turn an aeroplane downwindразвора́чивать самолё́т про́тив ве́тра — turn an aeroplane into the windсажа́ть самолё́т — land an aeroplaneсажа́ть самолё́т по ве́тру — land an aeroplane downwindсажа́ть самолё́т про́тив ве́тра — land an aeroplane into the windсажа́ть самолё́т с недолё́том или с перелё́том — land an aeroplane short or longсамолё́т сбаланси́рован в, напр. прямолине́йном полё́те — the aeroplane is in trim for, e. g., straight flightснима́ть самолё́т с эксплуата́ции — withdraw [remove] an aeroplane from serviceсамолё́т соверши́л авари́йную поса́дку — the aeroplane crash-landedста́вить самолё́т на коло́дки — chock an aeroplaneсамолё́т те́рпит бе́дствие — the aeroplane is in distressсамолё́т удовлетворя́ет всем тре́бованиям норм лё́тной го́дности — the aeroplane is fully airworthyустана́вливать что-л. на самолё́те — install smth. in an aeroplane [on board an aeroplane]швартова́ть самолё́т — tie down an aeroplaneаэрофотосъё́мочный самолё́т — photographic (survey) aeroplaneбеспило́тный самолё́т — droneсамолё́т вертика́льного взлё́та — vertical take-off [VTO] aeroplaneсамолё́т вертика́льного взлё́та и поса́дки [СВВП] — vertical take-off and landing [VTOL] aeroplaneвинтово́й самолё́т — propeller(-driven) aeroplaneвое́нный самолё́т — military aeroplaneвысо́тный самолё́т — high-altitude aeroplaneгиперзвуково́й самолё́т — hypersonic aeroplaneгражда́нский самолё́т — civil aeroplaneгрузово́й самолё́т — cargo(-type) aeroplaneдозвуково́й самолё́т — subsonic aeroplaneсамолё́т о́бщего назначе́ния — general-purpose aeroplaneпассажи́рский самолё́т — passenger aeroplaneпожа́рный самолё́т — fire aeroplaneпоршнево́й самолё́т — piston-engined aeroplaneреакти́вный самолё́т — jet aeroplaneсанита́рный самолё́т — air ambulanceсамолё́т с большо́й да́льностью полё́та — long-range aeroplaneсверхзвуково́й самолё́т — supersonic aeroplaneсамолё́т с высо́кими лё́тными характери́стиками — high-performance aeroplaneсамолё́т с двойны́м управле́нием — dual-control aeroplaneсельскохозя́йственный самолё́т — agricultural aeroplaneсери́йный самолё́т — production a aeroplaneсамолё́т с двумя́ дви́гателями — twin-engine aeroplaneсамолё́т с колё́сным шасси́ — wheeled aeroplaneсамолё́т с крыло́м изменя́емой геоме́трии — variable-geometry aeroplaneсамолё́т с лы́жным шасси́ — skiplaneсамолё́т со стрелови́дным крыло́м — swept-winged aeroplaneсамолё́т с поворо́тным крыло́м — tilt-wing aeroplaneсамолё́т с поплавко́вым шасси́ — float seaplaneспорти́вный самолё́т — sporting aeroplaneсамолё́т с треуго́льным крыло́м — delta-wing aeroplaneсамолё́т с укоро́ченными взлё́том и поса́дкой — short take-off and landing [STOL] aeroplaneсухопу́тный самолё́т — landplane, land(-based) aeroplaneсамолё́т с шасси́ на возду́шной поду́шке — ground-effect [air-cushion] take-off and landing aeroplaneсамолё́т ти́па «лета́ющее крыло́» — flying wingсамолё́т ти́па «у́тка» — canard, canard-type aeroplaneтра́нспортный самолё́т — transport (aeroplane)тра́нспортный, сверхзвуково́й самолё́т — supersonic transport, SSTтурбовинтово́й самолё́т — turbo-prop aeroplaneтурбореакти́вный самолё́т — turbo-jet aeroplaneуче́бно-трениро́вочный самолё́т — trainer (aeroplane)уче́бный самолё́т — school [basic trainer] aeroplaneцельнодеревя́нный самолё́т — all-wood aeroplaneцельнометалли́ческий самолё́т — all-metal aeroplane* * * -
49 угол
angle, corner* * *у́гол м.1. (фигура, образованная двумя сторонами) мат. angleу́гол в, напр. 65° — an angle of, e. g., 65°дели́ть у́гол попола́м — bisect an angleу́гол, заключё́нный ме́жду … — the angle contained by …образо́вывать у́гол — form an angleдве стороны́ образу́ют у́гол — two sides form an angleобразо́вывать у́гол с … — make an angle with …у́гол опира́ется на хо́рду — the angle is subtended by the chordоткла́дывать у́гол — lay off an angleповернуть(ся) на у́гол … — turn [rotate] through [by] an angle of …под угло́м … гра́дусов к о́си — at an angle of … degrees with an axisпроводи́ть [стро́ить] у́гол, напр. по транспорти́ру — draw an angle, e. g., with a protractorсоставля́ть у́гол — make an angle of … withу́гол стя́гивается дуго́й — the angle is sustended by the arc2. (место пересечения двух предметов, двух сторон, стык двух стен и т. п.) cornerаперту́рный у́гол — angular aperture, aperture angleу́гол ата́ки аргд. — angle of attack, angle of incidenceу́гол ата́ки ди́сковой бороны́ с.-х. — angle of harrowу́гол ата́ки, докрити́ческий — angle of incidence below stallingу́гол ата́ки, закрити́ческий — angle of incidence beyond stallingу́гол ата́ки, крити́ческий — angle of attack of maximum lift, angle of stallбрэ́гговский у́гол — Bragg angleвале́нтный у́гол — valence angleве́кторный у́гол — vectorial angleвертика́льный у́гол — vertical angleу́гол взма́ха ло́пасти ( несущего винта) ав. — flapping angleу́гол визи́рования — angle of sight, angle of viewу́гол внедре́ния ( ковша экскаватора) — angle of dig (of an excavator bucket)вне́шний у́гол — exterior angleвну́тренний у́гол — interior angleу́гол возмуще́ний аргд. — Mach angleвпи́санный у́гол — inscribed angleу́гол враще́ния — angle of rotationвспомога́тельный у́гол (резца, в плане) — side cut angleу́гол вхо́да — entrance [inlet] angleу́гол вхо́да ватерли́нии — angle of entrance of a water-lineвходя́щий у́гол геод. — reentering (reentrant) angleу́гол вы́хода — outlet [exit] angleу́гол вы́хода ватерли́нии — angle of run of the water-lineу́гол вы́хода (волны́) — angle of departure of a waveу́гол галопи́рования ( наземного транспорта) — angle of pitchгеоцентри́ческий у́гол — geocentric(al) angleгла́вный у́гол (резца, в плане) — plan approach angleу́гол глисса́ды — glide slopeу́гол голо́вки зу́ба ( конической шестерни) — addendum angleу́гол давле́ния ( в зубчатом зацеплении) — pressure angleдвугра́нный у́гол — dihedron, dihedral angleу́гол дели́тельного ко́нуса — pitch cone angleдиастимометри́ческий у́гол геод., опт. — deviating [stadia] wedgeдирекцио́нный у́гол картогр. — direction [position] angle; grid azimuth, y-azimuthу́гол диффере́нта мор. — trim angleу́гол диэлектри́ческих поте́рь — dielectric loss angleдополни́тельный у́гол — (дополняет до 90°) complementary angle; (дополняет до 180°) supplementary angle; (дополняет до 360°) conjugate angleу́гол 35° явля́ется дополни́тельным к углу́ 55° — 35° is complementary to 55°, 55° is complementary to 35°у́гол дре́йфа мор. — drift [leeway] angleу́гол есте́ственного отко́са — angle [slope] of reposeза́дний у́гол — ( резца) end-clearance angle; ( сверла) lip-relief angle; ( рыхлителя) heel clearanceза́дний, вспомога́тельный у́гол — end rake angleза́дний, гла́вный у́гол — side rake angleу́гол зажига́ния ( тиратрона) — firing angleу́гол зазо́ра — clearance angleу́гол зака́та диагра́ммы стати́ческой осто́йчивости мор. — angle of vanishing stabilityу́гол закру́чивания — twist [torsion] angleу́гол запа́здывания по фа́зе — lag angleу́гол засе́чки геод. — angle of crossing, intersection angleуглы́ зато́чки резца́ — tool anglesу́гол захва́та — ( валков) прок. angle of bite; ( щековой дробилки) nip angleзащи́тный у́гол ( троса заземления ЛЭП) — shielding angleу́гол зе́ва ( валков) прок. — angle of biteу́гол зре́ния — angle of viewу́гол зубча́того зацепле́ния — pressure angleу́гол изги́ба — bend angleу́гол килева́тости мор. — deadrise [rise-of-floor] angleу́гол конверге́нции — angle of convergenceу́гол ко́нусности — taper [cone, included-cone] angleкоордина́тный у́гол — quadrantal angle, quadrantу́гол кре́на1. ав. ( при развороте) angle of bank; ( в прямолинейном полёте) angle of roll2. авто roll [lean] angleу́гол кривизны́ — angle of curvatureкрити́ческий у́гол — critical angleкурсово́й у́гол навиг. — relative bearingкурсово́й у́гол радиоста́нции [КУР] навиг. — radio bearingу́гол Ма́ха — Mach angleмежплоскостно́й у́гол ( кристалла) — interfacial angleмё́ртвый у́гол авто — dead angleу́гол ме́ста — (angle of) elevationу́гол ме́стности — angle of siteу́гол наблюде́ния — observation [viewing] angleу́гол наиме́ньшего отклоне́ния ( призмы) — angle of minimum deflectionу́гол накло́на (кривой, траектории и т. п.) — slopeу́гол накло́на винтово́й кана́вки ( сверла) — angle of flute helixу́гол накло́на о́си обо́ймы щёткодержа́теля эл. — contact bevel angleу́гол накло́на судово́го тра́па — angle of attackу́гол накло́на траекто́рии полё́та — slope of the flight pathувели́чивать у́гол накло́на траекто́рии полё́та — steepen the slope of the flight pathна́крест лежа́щий у́гол — alternate angleу́гла напластова́ния горн. — bedding angleнаправля́ющий у́гол — direction angleу́гол напыле́ния ( между осью струи и покрываемой поверхностью) — spraying angleу́гол насыще́ния ( дросселя с насыщением) — firing angleу́гол но́жки зу́ба — dedendum angleу́гол обзо́ра — angle of aspect, angle of view, angle of sightу́гол обруше́ния горн. — inbreak angleу́гол обхва́та ( шкива ремнём) — angle of contact, wrapping angleу́гол опереже́ния — angle of lead, advance angle, angle of advanceо́стрый у́гол — acute angleу́гол отки́дки ло́пасти ( гребного винта) — rake angleу́гол отклоне́ния руля́ высоты́ — elevator angleу́гол отклоне́ния руля́ направле́ния — rudder angleу́гол отклоне́ния элеро́на — aileron angleу́гол отко́са — angle of slope, angle of reposeу́гол отсе́чки — элк. брит. angle of (anode) current flow; амер. operating angleу́гол отсе́чки составля́ет 90° — the angle of current flow [operating angle] is 180° (Примечание. При переводе величина угла умножается на два.)у́гол отстава́ния — angle of lagу́гол паде́ния1. (света, волны и т. п) angle of incidence2. горн. pitch angle, angle of dipпере́дний у́гол ( резца) — rakeпло́ский у́гол — plane [flat] angleу́гол поворо́та ( транспортного средства) — turning angleу́гол поворо́та стрелы́ ( крана) — angle of swing of a boomу́гол подъё́ма ( линии витка) — helix angleу́гол по́лного вну́треннего отраже́ния — critical angle for total reflectionу́гол по́лной поляриза́ции — angle of polarization, Brewster angleпо́лный у́гол (360°) — perigon, round angleу́гол положе́ния — position angle, angle of situation, angle of siteполя́рный у́гол ( в системе полярных координат) — vectorial angleпополни́тельный у́гол (до 180°) — supplementary angleу́гол ABC и у́гол CBD явля́ются пополни́тельными — angle CBD and angle CBD are supplementary to each otherу́гол в 135° явля́ется пополни́тельным для угла́ 45° — 135° is supplementary to 45°у́гол поса́дки ( рессоры) — seat angleу́гол по́ступи ( гребного винта) — advance angleу́гол пота́птывания ( наземного транспорта) — angle of rollу́гол поте́рь эл [m2]. — loss angleу́гол поте́рь диэле́ктрика — dielectric loss angleпреде́льный у́гол опт. — critical angleу́гол приведе́ния — related [reference] angleу́гол при верши́не — apex [apical, vertex] angleу́гол при верши́не в пла́не ( резца) — nose angleу́гол привя́зки геод. — angle of connectionу́гол при́змы, отклоня́ющий — angle of a prism, prism angleприлежа́щий у́гол — adjacent angleу́гол при обра́тной засе́чке геод. — back [reciprocal] angle, back bearingу́гол при основа́нии — base angleу́гол притека́ния аргд. — flow incidenceу́гол пролё́та ( электрона) — transit angleпростра́нственный у́гол — solid angleпротиволежа́щий у́гол — opposite angleу́гол проходи́мости, за́дний — angle of departureу́гол проходи́мости, пере́дний — angle of approachпрямо́й у́гол (90°) — right angleпутево́й у́гол навиг. — courseпутево́й, за́данный у́гол — course set, course required, Co. Req.путево́й, и́стинный у́гол — true courseпутево́й, факти́ческий у́гол — брит. course made goodу́гол рабо́чего ко́нуса воло́кон — drawing taperу́гол разва́ла бло́ков — included angle of cylindersу́гол разва́ла борто́в су́дна — angle of flareу́гол разва́ла кла́панов — included angle of valvesу́гол разва́ла колё́с — angle of camberразвё́рнутый у́гол — straight [flat] angleу́гол разворо́та — angle of turnу́гол разде́лки кро́мок свар. — groove [bevel] angleу́гол разно́са ( факела) — divergence angleу́гол раскры́ва ЭЛТ — bulb angle of a CRTу́гол распыле́ния струи́ — spray-cone angleу́гол рассе́яния — angle of deflection, scattering angleу́гол рассогласова́ния автмт. — error angleу́гол раство́ра анте́нны — beamwidth of the antennaу́гол раство́ра диагра́ммы напра́вленности анте́нны на у́ровне полови́нной мо́щности — beamwidth at [between] halfpower pointsу́гол раство́ра ко́нуса — opening of a coneу́гол раство́ра пучка́ элк. — beam angleра́стровый у́гол полигр. — screen angleу́гол растру́ба — angle of flareу́гол расхожде́ния — divergence angleу́гол расхожде́ния электро́нного пучка́, полови́нный ( в ЭЛТ) — half-angle subtended by the beamу́гол ре́зания ( резца) — cutting angleу́гол ре́зания, за́дний — relief angle, clearanceу́гол ре́зания, пере́дний — hock angleу́гол рыхле́ния с.-х. — ripping angleу́гол сближе́ния меридиа́нов — angle of convergence, convergent [mapping] thetal angleу́гол сва́ливания ( самолета) — angle of stallу́гол сви́вки кана́та — lay angle of a ropeу́гол сдви́га фаз — phase shiftу́гол скольже́ния — ( по наклонной плоскости) angle of slide; ( гребного винта) slip angleу́гол скольже́ния волны́ ( между падающим лучом и поверхностью) — grazing angle of a waveу́гол ско́са кро́мки — bevel angleсме́жный у́гол — adjacent angleу́гол сно́са — angle of driftсоотве́тственный у́гол — corresponding angleсре́занный у́гол ( дефект формы листа) прок. — cut angleу́гол сры́ва пото́ка аргд. — angle of stallтеле́сный у́гол — solid angleтупо́й у́гол — obtuse angleу́гол упрежде́ния — lead angleу́гол упрежде́ния сно́са ав. — crab angleустраня́ть у́гол упрежде́ния сно́са — decrab, kick off driftу́гол устано́вки, нивелиро́вочный (крыла, хвостового оперения и т. п.) — брит. rigging angle of incidence; амер. incidenceфа́зовый у́гол — phase angleцентра́льный у́гол — central angleчасово́й у́гол астр. — hour angleша́говый у́гол ( гребного винта) — pitch angleуглы́ Э́йлера — Eulerian anglesэкваториа́льный у́гол — equator angle* * * -
50 график
graphic chart, chart, diagram, graph, plot, schedule, sheet, timetable, traffic* * *гра́фик м.1. ( изображение функциональных зависимостей) plot, chart, graphгра́фик зави́симости y = f(x) представля́ет собо́й пряму́ю ли́нию — a plot of y as a function of x yields a straight lineстро́ить гра́фик — graph, construct [plot] a graphстро́ить гра́фик в, напр. дека́ртовых координа́тах — construct a plot on, e. g., Cartesian coordinates2. (расписание, план) scheduleвыде́рживать гра́фик (работ, движения и т. п.) — maintain a schedule, operate [work] to scheduleзаверша́ть рабо́ту согла́сно гра́фику — meet a scheduleотстава́ть от гра́фика на (столько-то дней, недель и т. п) — be (a day, week, etc.) behind the scheduleрабо́тать с опереже́нием гра́фика — meet a schedule at an earlier dateрабо́тать стро́го по гра́фику — run (e. g., a plant) on schedule, work to the schedule3. ( в табличной форме) chartбала́нсовый гра́фик — balance chartгра́фик в логарифми́ческом масшта́бе — logarithmic graph, log plotгра́фик в два́жды логарифми́ческом масшта́бе — log-log plotгра́фик в полулогарифми́ческом масшта́бе — semilog plotгра́фик вы́пусков ( плавки) — tapping scheduleгра́фик вы́ходов на рабо́ту — attendance chartградуиро́вочный гра́фик — calibration chartгра́фик движе́ния поездо́в — train scheduleгра́фик движе́ния поездо́в, диспе́тчерский — dispatcher's train sheetгра́фик движе́ния ша́хтных локомоти́вов — movement chart of underground locomotivesгра́фик движе́ния ша́хтных локомоти́вов, горизонта́льный — horizon movement chart of underground locomotivesгра́фик движе́ния ша́хтных локомоти́вов, маршру́тный — route movement chart of underground locomotivesдевиацио́нный гра́фик — compass correction cardгра́фик дежу́рств — duty chart, duty tableгра́фик дли́тельности нагру́зки эл. — load-duration curveгра́фик зави́симости у от х — graph [plot] of y against [versus] x, graph [plot] of y as a function of xстро́ить гра́фик зави́симости y от x — plot y against [versus] x, plot y as a function of x, show y related to xгра́фик изодо́з — isodose chartгра́фик исполне́ния рабо́т — work schedule, progress chartкаленда́рный гра́фик — scheduleкаленда́рный, произво́дственный гра́фик — production scheduleко́мплексный гра́фик — executive [master] scheduleгра́фик кру́тостей картогр. — scale of slopeлине́йный гра́фик — line graphгра́фик нагру́зки эл. — load curveгра́фик организа́ции рабо́т в забо́е — face schedule, organisation face chartгра́фик остано́вок (напр. доменной печи) — down-time scheduleгра́фик оши́бок — diagram [graph] of errorsгра́фик параллакти́ческих попра́вок — parallax-correction graphгра́фик периоди́ческого осмо́тра — inspection scheduleгра́фик пла́вки — heat scheduleпла́ново-контро́льный гра́фик — progress chartгра́фик пла́ново-предупреди́тельного ремо́нта — preventive maintenance scheduleгра́фик полё́та — flight scheduleгра́фик попра́вок — correction diagram, correction graphгра́фик проги́ба — chart of flexureгра́фик произво́дства рабо́т — work scheduleпроизво́дственный гра́фик — production scheduleгра́фик рабо́ты — operating schedule; force-displacement diagramгра́фик размеще́ния рабо́чей си́лы — man-power deployment chartгра́фик распределе́ния обжа́тий прок. — reduction [drafting] scheduleрасчё́тный гра́фик — nomogram, conversion [alignment] chartсетево́й гра́фик — networkгра́фик сме́нности — shift schedule, shift time-tableгра́фик сто́ка, сумма́рный — mass diagram of run-offгра́фик теку́щего ремо́нта — maintenance scheduleгра́фик технологи́ческого ци́кла — schedule of operating timesгра́фик цикли́чности ( производства) — cycle scheduleгра́фик электропотребле́ния — load curve -
51 курныж
курныжзоол.1. коршун (кужу шулдыран, кадыр неран вараш урлык кугу кайык)Шем курныж чёрный коршун;
курныж гай неран нос как у коршуна.
Кӱшнӧ-кӱшнӧ, пыл лоҥгаште, турий йӱкшӧ йоҥгалтеш, Орша велне, сирлымаште, курныж эркын йыр пӧрдеш. Н. Мухин. Вверху, в облаках, раздаётся голос жаворонка; на стороне Орши, у обрыва, медленно кружится коршун.
Сравни с:
кугыварашШем курныж чёрный ворон;
шучко курныж страшный ворон.
Ала-кушто, тораште, шем курныж гына, кро-крок кычкырлен, колышо капым вуча. А. Юзыкайн. Только где-то вдали чёрный ворон, каркая, ждёт мертвечину.
3. перен. коршун, ворон (о символе горя, смерти)Курныж-влак толыт, йӱкыштак нунын. Колыштса, кузе тӧрсырын мӱгырат. Е. Янгильдин. Летят стервятники (букв. коршуны), это их гул. Послушайте, как они ревут неровно.
4. в поз. опр. относящийся к коршуну, принадлежащий коршуну; коршунаКурныж чоҥештыме полёт коршуна;
курныж шулдыр крылья коршуна.
Но тӱрлӧ калык кугыжан Российыште курныж кӱчыш логалше шӱшпык семын илен. С. Эман. Но в царской России разные народы жили как соловьи, попавшие в когти коршуна.
5. в поз. опр. относящийся к ворону; воронов, воронаКурныж пун вороновы перья;
курныж шулдыр вороново крыло.
Шинчапунжо гын тугай шеме, пуйто курныж пыстыл. А. Асаев. А брови такие чёрные, как будто перья ворона.
6. перен., в поз. опр. относящийся к кому-чему-л. кровожадному, несущему горе, бедствия, смерть; коршуна, воронов, воронаКурныж кид когти коршуна, ворона;
курныж умша рот коршуна, ворона.
(Кочетовын) чылажат сайын эртымылан, курныж кид гыч утлымылан чонжо куанен. Манаш гына, листовко дене полиций кид гыч утлен. К. Васин. Кочетов был рад, что обошлось хорошо, что он не попал в когти коршуна. Сказать только, с листовками не попал в руки полиции.
Идиоматические выражения:
-
52 что за ...?
General subject: what price ("What price the coon?" he asked as Paul gave him a sandwich. - "Что за чёрный?" спросил он, когда Пол вручил ему бутерброд.) -
53 дискуссионный
Diskussions-; Streit-; zur Diskussion stehend; в дискуссионном порядке in der Diskussion; als Diskussionsbeitrag* * *дискуссио́нный Diskussions-; Streit-; zur Diskussion stehend;в дискуссио́нном поря́дке in der Diskussion; als Diskussionsbeitrag* * *дискуссио́нн|ый<-ая, -ое>дискуссио́нный вопро́с strittige Frage fдискуссио́нный клуб Diskussionsklub mдискуссио́нная статья́ Diskussionsartikel mв дискуссио́нном поря́дке der Reihe nach* * *adjgener. diskutabel (о вопросе), diskutierbar -
54 Центр
centre m* * *м. в разн. знач.centre mкульту́рный центр — centre culturel
не́рвные центры — centres nerveux
центр тя́жести — centre de gravité
центр давле́ния тех. — centre de poussée
центр величины́ мор. — centre de carène
центр нападе́ния спорт. — centre de l'attaque
па́ртии центра полит. — partis m pl du centre
центр го́рода — centre de la ville
жить в це́нтре (го́рода) — vivre au centre (de la ville)
администрати́вный центр — centre administratif
торго́вый центр — centre commercial
центр управле́ния полётами — centre de direction des vols
* * *ngener. Centre (ðåè.) -
55 центр
м. в разн. знач.centre mкульту́рный центр — centre culturel
не́рвные центры — centres nerveux
центр тя́жести — centre de gravité
центр давле́ния тех. — centre de poussée
центр величины́ мор. — centre de carène
центр нападе́ния спорт. — centre de l'attaque
па́ртии центра полит. — partis m pl du centre
центр го́рода — centre de la ville
жить в це́нтре (го́рода) — vivre au centre (de la ville)
администрати́вный центр — centre administratif
торго́вый центр — centre commercial
центр управле́ния полётами — centre de direction des vols
* * *n1) gener. haut-lieu, point crucial, cœur, nez (в токарном станке), siège, haut lieu (какого-л. искусства, науки)2) med. nœud, centre3) liter. foyer, ombilic, métropole (в какой-л. области), pôle (притяжения)4) sports. milieu de terrain5) eng. bureau (управления), centre plan, coup de pointeau (нанесённый керном), noyau, pointe (бабки станка), tourbillon (особая точка дифференциального уравнения)6) metal. milieu7) IT. central (ñì. òæ. centre) -
56 на
предл.I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).II. На -1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!* * *I предл.1) с вин. п. на (кого-що)положи́ть кни́гу на сто́л — покла́сти кни́жку (кни́гу) на стіл
сесть на ме́сто — сі́сти на мі́сце
глу́х на одно́ ухо́ — глухи́й на одно́ (на одне́) ву́хо
ста́рше на шесть лет — ста́рший на шість ро́ків
взять на не́которое вре́мя — узя́ти на яки́йсь (на де́який) час
на бу́дущее вре́мя — на майбу́тній час, на майбу́тнє; ( впредь) нада́лі
на за́втра — на завтра
помножить на два — помно́жити на два; (при словах, обозначающих время, в сочетании с прилагательными "следующий", "другой" и т. п. обычно переводится конструкциями без предлогов); на (що)
на сле́дующий день — см. день; (при обозначении срока, непосредственно предшествующего чему-л.) на (що), про́ти (чого)
в ночь на пя́тое ию́ня — в ніч на пя́те че́рвня, вночі про́ти п'я́того че́рвня; (после глаголов "идти", "сзывать", "вставать) на (кого-що), до (чого)
идти́ на работу — іти́ на роботу (до робо́ти)
сзыва́ть на бой — склика́ти на бій (до бо́ю); (при указании цели, назначения чего-л.) на (що), про (що)
учи́ться на сле́саря — учи́тися на слю́саря
отре́з на пальто́ — відріз на пальто́
ве́домость на вы́дачу зарплаты — відомість на ви́дачу зарпла́ти
на вся́кий слу́чай — см. всякий
на пра́здник — на свя́то; ( для праздника) про свя́то
2) с предложн. п. на (кому-чому)лежа́ть на кровати — лежа́ти на лі́жку
на его́ отве́тственности — на його́ відповіда́льності
выступа́ть на съе́зде — виступати на з'ї́зді; ( при обозначении разного рода обстоятельственных отношений) на (кому-чому), при (кому-чому), (чого), перед (ким-чим); (при передаче образа действия иногда переводится также наречием; при обозначении отрезка времени, в пределах которого совершается действие, переводится также конструкциями без предлогов)
служи́ть на фло́те — служи́ти на (у) фло́ті
на мои́х глаза́х — на моїх оча́х, у ме́не пе́ред очи́ма, пе́ред мої́ми очи́ма
на ста́рости лет — на (при) ста́рості літ
на [э́тих] днях — см. день
на той (на бу́дущей) неде́ле — см. неделя
на той (на про́шлой) неде́ле — см. неделя; (при обозначении орудия или средства, с помощью которых совершается действие) на (чому, що), у (що)
игра́ть на свире́ли — грати на сопілці (на сопі́лку, в сопі́лку)
игра́ть на роя́ле — гра́ти на роя́лі; (при глаголах "ехать", "переправляться" для обозначения способа передвижения) на (кому-чому); чаще переводится конструкциями без предлогов
е́хать на парохо́де — ї́хати паропла́вом (на паропла́ві)
прилете́л на самолёте — прилеті́в літако́м (на літаку́); ( при указании признака) на (кому-чому), з (ким-чим)
стол на трёх но́жках — стіл на трьох ні́жках (з трьома́ ні́жками)
матра́с на пружи́нах — матра́ц на пружи́нах; (в значении предлога "за") на (чому), за (що)
спаси́бо на до́бром сло́ве — спаси́бі на до́брому сло́ві (за до́бре сло́во); (выражения "говорить", "читать", "писать" на том или ином языке переводятся без предлога)
говори́ть на не́скольких языка́х — говори́ти кількома́ мо́вами
обуча́ться на родно́м языке́ — навча́тися рі́дною мо́вою
II част.писа́ть на украи́нском языке́ — писа́ти украї́нською мо́вою
нана, возьми́! — на, візьми́!
вот тебе́ [и] на, вот те на́ — см. вот
III част.на́-ка, на́-поди, да и на́-поди — диви́сь, диви́сь ти, ти диви́сь, диви́, диви́но, ти диви́, глянь, ти глянь
како́й (что) ни на е́сть — см. ни I 2)
-
57 окрашивать
окрасить ((вы)красить что) красити, покрасити, викрасити, малювати, помалювати, фарбувати, пофарбувати, (придать окраску, цвет) забарвляти, забарвити; (кругом) обкрашувати, обкрасити, закрашувати, закрасити, обмальовувати, обмалювати, обфарбовувати, обфарбувати. [Сонце промінням красило гребні снігу. Труну (гроб) збудували ще й обмалювали]. -шивать, -сить крышу пол, двери, столы - красити (покрасити, викрасити), фарбувати (пофарбувати), малювати (помалювати) дах, підлогу, двері, столи. -шивать, -сить материю, платье - красити, по[ви]красити, фарбувати, по[ви ]фарбувати матерію, одежу. -сить волосы - пофарбувати (несов. фарбувати) волосся. [Волосся я не фарбувала, пані (Л. Укр.)]. Окрашивать, -сить в белый цвет - білити, побілити, (в жёлтый) жовтити, пожовтити, (в зелёный) зеленити, позеленити, (в красный) червонити, почервонити [Сонце хвилю червонить (Шевч.)], (в синий) синити, посинити, (в чёрный) чорнити, почорнити, вичорнити и т. д. или красити, покрасити (фарбувати, пофарбувати) в (и на) біле, жовте, зелене, червоне и т. д. Окрашенный - покрашений, викрашений, закрашений чим и що [Легенди, закрашені у густу барву крови (Л. Укр.). Письменство закрашене громадськими інтересами (Єфр.)], помальований, пофарбований, обкрашений, обмальований, обфарбований; побілений, почорнений, посинений и т. д., или пофарбований (по[ви]крашений) у (на) біле, жовте, зелене, червоне и т. д.* * *несов.; сов. - окр`асить1) фарбува́ти, пофарбува́ти, офа́рблювати, офа́рбити, краси́ти и кра́сити, покра́си́ти, викра́шувати, ви́красити, обмальо́вувати, обмалюва́ти2) (придавать какой-л. цвет, оттенок) заба́рвлювати, заба́рвити, розкра́шувати, розкра́си́ти -
58 по
предл.1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.* * *предл.1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. безго́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)
доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)
идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)
пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем
по грани́це — вздовж кордо́ну
по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі
по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́
разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)
резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по
бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах
гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом
зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го
по места́м! — на місця́!
ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті
шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)
идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром
идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)
плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)
по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)
по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су
спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)
бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́
связа́ть по рука́м — и
нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́
стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)
уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов
дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі
иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики
прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії
специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов
второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)
до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри
курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння
литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння
ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою
огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів
отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості
по по́воду — з при́воду
по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення
ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)
схо́дный по вку́су — и
по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)
экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по
называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́
называ́ть по и́мени — и
о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові
назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по
ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові
това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов
ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х
жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)
зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд
зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т
не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги
по а́дресу — на адре́су
по ви́ду — на ви́гляд
по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі
по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням
по его́ зо́ву — на його́ за́клик
по зака́зу — на замо́влення
по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном
по заслу́ге — по заслу́зі
получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)
по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд
по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями
по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою
по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в
по образцу́ — за зразко́м
по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́
по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм
по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно
по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну
по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням
по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою
по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції
по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)
по приме́ру — за при́кладом
по про́сьбе — на проха́ння
по свиде́тельству — за сві́дченням
по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю
по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть
по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння
по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет
по старшинству́ — за старшинство́м
по тре́бованию — на вимо́гу
пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном
смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да
узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу
украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по
идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом
переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо
по желе́зной доро́ге — залізни́цею
по по́чте — по́штою
сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)
о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу
по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)
по знако́мству — через знайо́мство
по ине́рции — за іне́рцією
по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі
по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)
по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)
по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння
по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би
по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя
по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)
по по́воду чего́ — з при́воду чо́го
по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́
по принужде́нию — з при́мусу
по причи́не чего́ — через що
по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н
по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те
по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́
по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по
не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми
не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в
по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)
по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи
по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми
по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків
по ноча́м — ноча́ми
по о́сени — восени́
по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми
по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти
по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́
расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах
вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах
коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції
комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння
мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)
я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по
да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку
по ло́жке — по ло́жці
2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)коса́ по по́яс — коса́ до по́яса
она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)
по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́
по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно
по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)
по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч
по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)
по ду́шу — по ду́шу
ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду
ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́
3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлоговпо возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись
по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку
по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба
по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що
по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши
по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі
по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що
по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)
пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі
4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциямивсё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)
не по мне — ( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́
по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж
по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що
5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною
тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові
6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)
по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)
по́ два (две) — по два́ (дві́)
по две́сти — по дві́сті
по́ двое — по дво́є; особо
по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т
по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т
по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами
-
59 окрасить
абмаляваць; афарбаваць; памаляваць; пафарбаваць* * *совер.1) афарбаваць, пафарбаваць(только в знач. — покрыть слоем краски) памаляваць2) перен. (придать особый тон, выразительный оттенок) афарбаваць, надаць афарбоўку -
60 центр
мкульту́рный центр — cultural center
- аналитический центрторго́вый центр — shopping center/mall
- в центре внимания
- в центре города
См. также в других словарях:
Чёрный пол, чёрный потолок — Основа пола или потолка, состоящая из пластин, горбыля (1), неоструганных досок (1). (Термины российского архитектурного наследия. Плужников В.И., 1995) … Архитектурный словарь
Пол Куртц — (англ. Paul Kurtz; р. 21 декабря 1925 в Ньюарке, шт. Нью Джерси) американский философ, видный деятель гуманистического движения (считается одним из немногих всемирно признанных теоретиков гуманизма)[1]. Почётный профессор университета штата Нью… … Википедия
Пол Курц — Пол Куртц (англ. Paul Kurtz; р. 21 декабря 1925 в Ньюарке, шт. Нью Джерси) американский философ, видный деятель гуманистического движения (считается одним из немногих всемирно признанных теоретиков гуманизма)[1]. Почётный профессор университета… … Википедия
Полёт птиц — Золотистая щурка (Merops apiaster) … Википедия
Пол: Секретный материальчик — У этого термина существуют и другие значения, см. Пол. Пол: Секретный материальчик Paul … Википедия
Полёт над гнездом кукушки (фильм) — Пролетая над гнездом кукушки One Flew Over the Cuckoo s Nest Жанр драма Режиссёр Милош Форман Продюсер … Википедия
Ди Реста, Пол — Пол ди Реста Гражданство Великобритания Дата рождения … Википедия
Калли, Пол — Пол Калли англ. Paul Calle Дата рождения: 3 марта 1928(1928 03 03) Место рождения … Википедия
Куртц, Пол — Пол Куртц англ. Paul Kurtz … Википедия
Курц, Пол — Пол Куртц (англ. Paul Kurtz; р. 21 декабря 1925 в Ньюарке, шт. Нью Джерси) американский философ, видный деятель гуманистического движения (считается одним из немногих всемирно признанных теоретиков гуманизма)[1]. Почётный профессор университета… … Википедия
полуведёрный — пол/у/ведёр/н/ый и пол/у/вёдер/н/ый … Морфемно-орфографический словарь