-
41 читать
чита́тьlegi;\читать вслух laŭtlegi;\читать ле́кцию prelegi;\читать наизу́сть reciti;\читать по склада́м literumi, silab(um)i.* * *несов., (вин. п.)1) leer vtчита́ть вслух (гро́мко) — leer en voz alta (en alto)
чита́ть про себя́ — leer mentalmente, leer para sí
чита́ть по склада́м — deletrear vi
чита́ть бе́гло — leer de corrido
чита́ть корректу́ры — corregir pruebas
чита́ть ме́жду строк — leer entre renglones
чита́ть по глаза́м — leer en los ojos
чита́ть на ли́цах — ver en las caras
чита́ть чьи́-либо мы́сли — leer en los pensamientos de alguien
2) (произносить наизусть, декламировать) recitar vtчита́ть стихи́ — recitar poesías
3) ( излагать)чита́ть ле́кции — dar (dictar) conferencias
чита́ть докла́д — hacer un informe
чита́ть филосо́фию, литерату́ру в университе́те — enseñar filosofía, literatura en la universidad
4) (знать, понимать какие-либо обозначения) leer vtчита́ть ка́рту — leer en el mapa
••чита́ть наставле́ния (нравоуче́ния, нота́ции) — echar sermones (reprimendas), sermonear vt
* * *несов., (вин. п.)1) leer vtчита́ть вслух (гро́мко) — leer en voz alta (en alto)
чита́ть про себя́ — leer mentalmente, leer para sí
чита́ть по склада́м — deletrear vi
чита́ть бе́гло — leer de corrido
чита́ть корректу́ры — corregir pruebas
чита́ть ме́жду строк — leer entre renglones
чита́ть по глаза́м — leer en los ojos
чита́ть на ли́цах — ver en las caras
чита́ть чьи́-либо мы́сли — leer en los pensamientos de alguien
2) (произносить наизусть, декламировать) recitar vtчита́ть стихи́ — recitar poesías
3) ( излагать)чита́ть ле́кции — dar (dictar) conferencias
чита́ть докла́д — hacer un informe
чита́ть филосо́фию, литерату́ру в университе́те — enseñar filosofía, literatura en la universidad
4) (знать, понимать какие-либо обозначения) leer vtчита́ть ка́рту — leer en el mapa
••чита́ть наставле́ния (нравоуче́ния, нота́ции) — echar sermones (reprimendas), sermonear vt
* * *vgener. (произносить наизусть, декламировать) recitar, leer -
42 про
предл с В1) о ком/чём-л about; ofговори́ть про дете́й — to speak/to talk about the children
говори́ть про рабо́ту — to talk shop
э́то тот са́мый рома́н, про кото́рый он говори́л? — is this the novel he spoke of?
2) для forпро запа́с — for emergency
отложи́ть про запа́с — to put by
копи́ть про запа́с — to hoard
э́то не про нас разг — this is not (meant) for us
•- про себя- читать/думать про себя -
43 читать
1) ( воспринимать глазами текст) leggere2) (понимать, интерпретировать) intendere, capire, leggere3) ( преподавать) insegnare, tenere un corso4) ( декламировать) declamare, recitare5) ( произносить наизусть) dire, pronunciare* * *несов. Вчита́ть газету — leggere un giornale
чита́ть вслух — leggere ad alta voce
чита́ть про себя — leggere mentalmente, a mente
чита́ть бегло — leggere correntemente
чита́ть по складам — compitare vt, sillabare vt
чита́ть стихи — dire poesie, recitare versi
чита́ть ноты — leggere la musica
чита́ть с листа муз. — improntare vt
2) ( преподавать) leggere vt, insegnare vtчита́ть математику — insegnare la matematica
чита́ть лекции по физике — fare un corso di fisica
чита́ть лекцию — tenere una conferenza
чита́ть нравоучения — fare lunghi sermoni
чита́ть в сердцах / в душе перен. — leggere nel cuore
чита́ть между строк — leggere tra le righe
* * *vgener. dettare, dittare, leggere, recitare -
44 себя
мест. возвр. род и вин. п., передается местоимением ежь или глагольным префиксом зы=взять на себя обязательство пшъэрылъ зыфэбгъэуцужьынон себя не обидит ежь къызыщигъэкIэщтэп◊ вне себя зимышIэжьэупро себя (читать) угукIэ (уеджэн)прийти в себя къэнэхъэжьын, зыкъэшIэжьын -
45 читать
несов. - чита́ть, сов. - проче́сть, прочита́ть; (вн.)1) (воспринимать написанное, напечатанное) read (d)чита́ть вслух — read aloud
чита́ть про себя́ — read silently [to oneself]
чита́ть по склада́м — spell (d)
бы́стро чита́ть кни́ги — be a quick reader
2) (зачитывать, произносить по записям или по памяти)чита́ть ле́кции — give / deliver lectures; lecture
чита́ть докла́д — read a paper
чита́ть стихи́ — recite poetry
чита́ть моли́твы (молиться) — say one's prayers
чита́ть про́поведь (дт.) — 1) ( о священнике) preach (to) 2) ( морализировать) preach (at)
3) ( понимать) read (d)чита́ть чьи-л мы́сли — read smb's thoughts
чита́ть по губа́м — lip-read
чита́ть ка́рту — read a map; map-read
••чита́ть наставле́ния / нравоуче́ния / нота́ции кому́-л — lecture smb, give smb a piece of one's mind
-
46 читать вслух
General subject: read aloud, read aloud (не про себя), read out, read out loud, recite (стихи), read aloud, read out -
47 читать
чита́ть вслух, чита́ть гро́мко — lire à haute (придых.) voix
чита́ть про себя́ — lire mentalement ( или à part soi)
чита́ть по склада́м — épeler (ll) vt
чита́ть бе́гло — lire couramment
чита́ть с листа́ муз. — lire la musique
2) ( перед аудиторией) faire un coursчита́ть ле́кции — faire son cours; faire des cours
чита́ть курс ру́сской литерату́ры — faire le cours de littérature russe
чита́ть стихи́ с эстра́ды — réciter des vers sur scène
••чита́ть мы́сли — lire dans la pensée
чита́ть наставле́ния, нота́ции и т.п. — faire la leçon à qn
чита́ть ме́жду строк — lire entre les lignes
* * *v2) colloq. bouquiner3) argo. ligoter -
48 читать
vt; св - проче́сть, прочита́тьвоспроизводить написанное to readчита́ть вслух/про себя́ — to read aloud/to oneself
чита́ть стихи́ — to recite poetry
чита́ть кому-л нота́ции — to harangue/to lecture sb (about)
чита́ть ме́жду строк — to read between the lines
-
49 тем паче
книжн.all the more; and still more; the more soУ меня болезнь: автобиографофобия. Читать про себя какие-либо подробности, а тем паче писать для печати - для меня это истинное мучение. (А. Чехов, Письмо Г. И. Россолимо, 11 окт. 1899) — I have a disease - autobiographophobia. To read any sort of details about myself, and still more to write them for print, is a veritable torture to me.
- Никто вам власти в Ростове не давал, и ваш мандат подложный, и ваши ссылки на Москву, тем паче на товарища Ленина, - наглая ложь... (А. Толстой, Хождение по мукам) — 'Nobody gave you power in Rostov, your mandate is forged, your references to Moscow, not to speak of Comrade Lenin, are insolent lies...'
-
50 молитва
(канонический словесный текст, произносимый верующими при обращении к Богу; самый "низкий" вид молитвы - прошение, более высокий - благодарение, высший - хвала) prayer, supplication (addressed to God), petition (to the Supreme Being), intercession; (обращение, взывание к Богу) invocation, invocatory prayer; устар. bede; ( поэтическое) orison; катол. (короткая, выражающая вероисповедание, любовь к Богу, раскаяние за грех) Actбезмолвная молитва — mental [tacit] prayer, secret(a)
внутренняя молитва — см. безмолвная молитва
во время молитвы — in one's devotional hours
вступительная молитва — катол. Collect, лат. (Oratio) Collecta
его молитвы были услышаны — his prayer was heard [answered]
заупокойная молитва катол. — requiem
Иисусова молитва ("Господи Иисусе Христе, Сыне Божий, помилуй мя (грешного)" ("Lord Jesus Christ, Son of God, have mercy upon me")) — the Jesus Prayer, the prayer of the Heart
исповедальная молитва (произносимая в начале мессы священником, отправляющим службу, и причётниками) англик., катол. — confiteor
молитва верных — катол. the Prayer of the Faithful, лат. seu Oratio fidelium
молитва Господня (Отче наш, у католиков - см. Патер ностер) (главная молитва всех христиан, в ней представлены все три вида молитвы, учтены все существенные духовные и телесные нужды человека; содержится в Ев. от Матфея 6:9-13 и в Ев. от Луки 11:2-4) — the Lord's Prayer
молитва Господу Богу (обращённая к Иисусу Христу или сконцентрированная на нём) — the Christocentric prayer
молитва Господу Иисусу — см. Иисусова молитва
молитва Ефрема Сирина (покаянная молитва "Господи и Владыко животу моему..." ("O Lord and Master of my life!"), составленная в 4 в. прп. Ефремом Сирином (или Сирийцем); читается на богослужениях Великого поста) — the Prayer of St. Ephraim
молитва за здравствующих [о здравии], или молитва за усопших [об упокоении] катол. — the Memento; ( читаемая нараспев об упокоении) requiem
молитва иерея о самом себе (читается во время пения Херувимской песни) — the prayer of the priest for himself
молитва или короткое предложение (обычно из Псалтири), поющиеся антифонально во время богослужения (т. е. которое имеет ответствие хора или верующих) — versicle
молитва к Пресвятой Богородице катол. — Angelus
молитва, обращённая к небу — a heavenward prayer
молитва о чём-л. — prayer requests
молитва перед едой и после еды — benediction, grace
молитва, произнесённая катол. священником тихо перед вступлением к евхаристическому канону — the Secret(a)
молитва-протест (собрание верующих в знак протеста обычно в здании церкви, напр. во время войны США во Вьетнаме) амер. — pray-in
молитва, читаемая в определённый день или праздник — the proper prayer, the Prayer of the Day
молитва, читаемая вслух — vocal prayer
молитвы, читаемые священником, ведущим богослужение (от лица всего собрания) протест. — presidential prayers
общая молитва — см. совместная молитва
общая молитва перед проповедью (о Церкви, государе, священстве, знати, простых людях, а тж. умерших в соответствии с англик. каноном 55, установленным в 1604) — bidding prayer
покаянная молитва, молитва о прощении грехов — prayer for [of] absolution
поминальная молитва — см. заупокойная молитва
призвать к молитве протест. (вслух, когда остальные молятся про себя) — to lead in prayer
просительная молитва — pleading prayer, petition, катол. (просительная молитва [литания], читаемая на мессе в конце литургии Слова, после Символа веры; содержит прошения о Церкви, о властях, о спасении мира и др.) the General intercessions
разрешительная молитва, молитва об избавлении (молитва, читаемая священником или архиереем в конце отпевания; в ней он просит Бога разрешить умершего от соделанных при жизни грехов; в РПЦ по древней традиции в руку умершего вкладывается лист с текстом разрешительной молитвы; этот лист называется рукописанием) — prayer of deliverence, катол. absolution, prayer of absolution
совместная молитва (общины, церкви, прихожан) — communal prayer
тайная молитва (священника перед закрытыми царскими вратами во время богослужения; когда он читает молитву не вслух, а про себя или вполголоса) — secret prayer
чёртова молитва (молитва, произнесённая с конца) — devil's paternoster
читать вечернюю или утреннюю молитву — to say [recite] one's office
эмоциональная молитва (когда у молящихся происходит духовное соединение с Богом и "отключается" разум и т. п.) — affective prayer
-
51 улдылаш
улдылаш-аммногокр. молиться, помолиться несколько раз, читать (почитывать) молитву«Ой, юмыжат-пӱрышыжат, нине осал-влак деч утарак», – Отар кува семынже улдылеш. М. Евсеева. «О всевышний, сохрани от этих злых духов», – молится про себя жена Отара.
Вот выньыкым вӱдеш нӧртале, шке семын улдыльо (карт кугыза). М. Казаков. Вот жрец намочил веник водой, про себя помолился.
Сравни с:
юмылтылаш -
52 юкташ
юкташI-емдиал. кликать, кликнуть; звать, позвать; кричать, крикнуть (громко)Вара, теве пытартыш гана юкташ черет толын шуэшат, Осадчий полмезын, ойгын ончалеш. А. Куприн. Затем, когда наступила очередь кликнуть в последний раз, Осадчий смело, горестно взглянул.
Смотри также:
кычкырашII-емдиал. читать; воспринимать написанное, произнося вслух или воспроизводя про себяКнигам юкташ читать книгу;
йӱкын юкташ читать вслух.
Смотри также:
лудаш -
53 знать
знать 1ρ.δ.μ.1. μαθαίνω, πληροφορούμαι•-намерения противника μαθαίνω τις διαθέσεις του εχθρού•
знать о родных μαθαίνω για τους συγγενείς.
2. γνωρίζω, ξέρω•знать жизнь ξέρω τη ζωή•
знать математику ξέρω μαθηματικά•
знать действительность γνωρίζω την πραγματικότητα•
русский язык ξέρω ρωσική γλώσσα.
|| μπορώ, δύναμαι•теперь знаю писать, читать τώρα μπορώ να γράφω, να διαβάζω.
3. είμαι γνώριμος, γνωρίζομαι•я его знаю с детства γνωρίζομαι μ αυτόν από τα παιδικά χρόνια•
лично γνωρίζω προσωπικά.
|| ξεχωρίζω από τους άλλους•собака меня -ет το σκυλί με γνωρίζει.
4. καταλαβαίνω, εννοώ•я знаю зачем вы это говорите καταλαβαίνω γιατί το λέτε αυτό.
5. δοκιμάζω•он не знал с детства ни ласка, ни радости αυτός δε γνώρισε από τα παιδικά του χρόνια ούτε χάδι, ούτε χαρά.
6. ξέρεις, ξέρετε•я знатьешь, читал «Отверженные» В. Гюго εγώ, ξέρεις, διάβασα τους «Αθλιους» του Β. Ουγκό.
εκφρ.знать меру – δείχνω μετριοπάθεια, είμαι στα όρια•знать совесть – δείχνω συνειδητότητα, έχω επίγνωση•знать своё место – ξέρω που βρίσκομαι, ξέρω τι κάνω• είμαι σεμνός•знать про себя – ξέρω μόνο εγώ (για μυστικό)•знать толк в чём; знать прок в чём – παλ. ξέρω απο..., σκαμπάζω•знать цену – ξέρω τι αξίζει, σωστά εκτιμώ•граммоте – παλ. ξέρω γραφή και ανάγνωση, είμαι εγγράμματος•знать не знаю – δεν έχω ιδέα απ αυτά, δεν καταλαβαίνω τίποτε απ αυτά•не знать веку (ή износу) – αιώνιος, άφθαρτος, στερεός•не знать женщин – είμαι παρθένος•не знать сна, покоя, отдыха – δεν ξέρω τι θα πει ύπνος, ησυχία, ανάπαυση•не могу знать – δε μπορώ να καταλάβω•не знай себе – δεν ενδιαφέρεται για τίποτε άλλο παρά...•знай наших! – μάθε ποιοί (τι) είμαστε!•сам -ю; про это я -ю – γι αυτό ξέρω μόνος μου, είναι δική μου δουλειά•то и знай – διαρκώς, ακατάπαυστα•только и -ет, что... – τίποτε άλλο δεν κάνει παρά...- ем мы вас – σας ξέρομε (για δυσπιστία κ.τ.τ.)•как -ешь – όπως θέλεις•кто его -ет – ποιος τον ξέρει (είναι άγνωστο)•надо (ή пора) и честь – φτάνει, πρέπει να τελειώνομε πρέπει να φύγω•по наслышке знать – εχω ακουστά•я -ю с кем имею дело – ξέρω με ποιόν έχω να κάνω•я -ю, за ним много недостатков – ξέρω πως έχει πολλά ελαττώματα•как мне его не знать – πως να μην τον ξέρω•делайте как -ете – κάνετε όπως καταλαβαίνετε•я не знаю за собой никакой вины – δε θεωρώ τον εαυτό μου ένοχο για τίποτε•- ет кошка чьё мясо сьла – παρμ. ξέρει ο μάστορας που θα καρφώσει το καρφί ή ξέρει η πάπια που είν' η λίμνη.γνωρίζομαι, αναπτύσσω (πιάνω) σχέσεις. || δοκιμάζω, παίρνω πείρα.знать 2όπως φαίνεται, κατά τα φαινόμενα•знать он не придёт όπως φαίνεται αυτός δε θα έρθει.
знать 3-и θ.αριστοκρατία. -
54 тиякан
тиякануст. грамотный; умеющий читать и писать– Тек ватем удыралеш, тудо мый дечем тияканрак, – шоналтыш (Миклай) семынже. П. Речкин. – Пусть моя жена напишет, она грамотнее меня, – подумал про себя Миклай.
-
55 на
предл.I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).II. На -1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!* * *I предл.1) с вин. п. на (кого-що)положи́ть кни́гу на сто́л — покла́сти кни́жку (кни́гу) на стіл
сесть на ме́сто — сі́сти на мі́сце
глу́х на одно́ ухо́ — глухи́й на одно́ (на одне́) ву́хо
ста́рше на шесть лет — ста́рший на шість ро́ків
взять на не́которое вре́мя — узя́ти на яки́йсь (на де́який) час
на бу́дущее вре́мя — на майбу́тній час, на майбу́тнє; ( впредь) нада́лі
на за́втра — на завтра
помножить на два — помно́жити на два; (при словах, обозначающих время, в сочетании с прилагательными "следующий", "другой" и т. п. обычно переводится конструкциями без предлогов); на (що)
на сле́дующий день — см. день; (при обозначении срока, непосредственно предшествующего чему-л.) на (що), про́ти (чого)
в ночь на пя́тое ию́ня — в ніч на пя́те че́рвня, вночі про́ти п'я́того че́рвня; (после глаголов "идти", "сзывать", "вставать) на (кого-що), до (чого)
идти́ на работу — іти́ на роботу (до робо́ти)
сзыва́ть на бой — склика́ти на бій (до бо́ю); (при указании цели, назначения чего-л.) на (що), про (що)
учи́ться на сле́саря — учи́тися на слю́саря
отре́з на пальто́ — відріз на пальто́
ве́домость на вы́дачу зарплаты — відомість на ви́дачу зарпла́ти
на вся́кий слу́чай — см. всякий
на пра́здник — на свя́то; ( для праздника) про свя́то
2) с предложн. п. на (кому-чому)лежа́ть на кровати — лежа́ти на лі́жку
на его́ отве́тственности — на його́ відповіда́льності
выступа́ть на съе́зде — виступати на з'ї́зді; ( при обозначении разного рода обстоятельственных отношений) на (кому-чому), при (кому-чому), (чого), перед (ким-чим); (при передаче образа действия иногда переводится также наречием; при обозначении отрезка времени, в пределах которого совершается действие, переводится также конструкциями без предлогов)
служи́ть на фло́те — служи́ти на (у) фло́ті
на мои́х глаза́х — на моїх оча́х, у ме́не пе́ред очи́ма, пе́ред мої́ми очи́ма
на ста́рости лет — на (при) ста́рості літ
на [э́тих] днях — см. день
на той (на бу́дущей) неде́ле — см. неделя
на той (на про́шлой) неде́ле — см. неделя; (при обозначении орудия или средства, с помощью которых совершается действие) на (чому, що), у (що)
игра́ть на свире́ли — грати на сопілці (на сопі́лку, в сопі́лку)
игра́ть на роя́ле — гра́ти на роя́лі; (при глаголах "ехать", "переправляться" для обозначения способа передвижения) на (кому-чому); чаще переводится конструкциями без предлогов
е́хать на парохо́де — ї́хати паропла́вом (на паропла́ві)
прилете́л на самолёте — прилеті́в літако́м (на літаку́); ( при указании признака) на (кому-чому), з (ким-чим)
стол на трёх но́жках — стіл на трьох ні́жках (з трьома́ ні́жками)
матра́с на пружи́нах — матра́ц на пружи́нах; (в значении предлога "за") на (чому), за (що)
спаси́бо на до́бром сло́ве — спаси́бі на до́брому сло́ві (за до́бре сло́во); (выражения "говорить", "читать", "писать" на том или ином языке переводятся без предлога)
говори́ть на не́скольких языка́х — говори́ти кількома́ мо́вами
обуча́ться на родно́м языке́ — навча́тися рі́дною мо́вою
II част.писа́ть на украи́нском языке́ — писа́ти украї́нською мо́вою
нана, возьми́! — на, візьми́!
вот тебе́ [и] на, вот те на́ — см. вот
III част.на́-ка, на́-поди, да и на́-поди — диви́сь, диви́сь ти, ти диви́сь, диви́, диви́но, ти диви́, глянь, ти глянь
како́й (что) ни на е́сть — см. ни I 2)
См. также в других словарях:
про себя — про себя/ Читать про себя … Правописание трудных наречий
Про себя — Разг. Экспрес. 1. Очень тихо, так, что еле слышно (говорить, читать). Чёрт же меня дернул связаться с девчонкой, бормотал он про себя (Тургенев. Бретёр) . Когда я счастлив, я непременно мурлыкаю что нибудь про себя (Достоевский. Белые ночи). 2.… … Фразеологический словарь русского литературного языка
СЕБЯ — СЕБЯ, себе, собой (собою), о себе, мест. возвр. 1. Указывает на обращённость действия на самого производителя действия, заменяя по смыслу личные местоимения. Знать самого с. (свой характер или свои силы, возможности). Поставить себе какую н. цель … Толковый словарь Ожегова
ЧИТАТЬ — читаю, читаешь, несов. 1. (сов. прочесть и прочитать) что. Воспринимать какую н. письменную речь по ее внешним знакам, буквам и т. п. (произнося вслух или про себя, молча). Читать буквы. Читать слова. Читать по слогам. || (сов. нет) что и без доп … Толковый словарь Ушакова
СЕБЯ — СЕБЯ, себе, собою и собой, о себе, им. нет, мест. возвратное. 1. Указывает направленность действия на самого производителя действия (подлежащее), заменяя по смыслу личные местоимения любого лица и числа. «Я Сам себя знаю, сам.» Гоголь. «И ты с… … Толковый словарь Ушакова
ЧИТАТЬ — что, читывать, чести, честь, разбирать письмо, грамоту, писанное или печатное буквами. Ты грамотен? «Читаю, а писать не умею». Не все читай (вслух)? иное пропускай. Читай вслух; читай про себя. Не читывал я об этом и не слыхивал. Читай не так,… … Толковый словарь Даля
ЧИТАТЬ — ЧИТАТЬ, аю, аешь; читанный; несовер. 1. что. Воспринимать написанное, произнося или воспроизводя про себя. Ч. книгу. Ч. вслух. Ч. про себя (не вслух). Ч. по слогам. Ч. бегло. Ч. на двух языках. Ч. с губ (у глухонемых: воспринимать словесную речь… … Толковый словарь Ожегова
читать — глаг., нсв., употр. очень часто Морфология: я читаю, ты читаешь, он/она/оно читает, мы читаем, вы читаете, они читают, читай, читайте, читал, читала, читало, читали, читающий, читаемый, читавший, читанный, читая; св. прочитать 1. Когда вы … Толковый словарь Дмитриева
читать — что и о чем. 1. что (воспринимать что л. написанное или напечатанное, произнося вслух или воспроизводя про себя). Читать газету. Читать письмо. Читать стихи. 2. о чем (знакомиться с содержанием чего л. написанного или напечатанного). Читать о… … Словарь управления
читать — аю, аешь; читающий; читаемый; таем, а, о; читанный; тан, а, о; нсв. 1. (что). (св. прочитать). Воспринимать что л. написанное или напечатанное буквами или другими письменными знаками, произнося вслух или воспроизводя про себя. Ч. книгу, журнал,… … Энциклопедический словарь
читать — а/ю, а/ешь; чита/ющий; чита/емый; та/ем, а, о; чи/танный; тан, а, о; нсв. см. тж. читаться, читывать, читка, чтение 1) а) что … Словарь многих выражений