-
1 часовий
-
2 часовий
1) временно́й2) ( непостоянный) вре́менный3) тот или то, кому, чему пришло время4) (в значении сущ.) часово́й -
3 часовий
czasowyjприкм. -
4 часовий
астр.; матем.; физ. временно́й -
5 часовий хід
временно́й ход -
6 часовий пояс
-
7 часовий графік
временно́й гра́фикУкраїнсько-російський політехнічний словник > часовий графік
-
8 часовий дрейф
временно́й дрейф -
9 часовий еталон
временно́й этало́нУкраїнсько-російський політехнічний словник > часовий еталон
-
10 часовий інтервал
временно́й интерва́лУкраїнсько-російський політехнічний словник > часовий інтервал
-
11 часовий компаратор
временно́й компара́торУкраїнсько-російський політехнічний словник > часовий компаратор
-
12 часовий план
временно́й план -
13 часовий ряд
временно́й ряд -
14 часовий селектор
временно́й селе́кторУкраїнсько-російський політехнічний словник > часовий селектор
-
15 часовий складник
временна́я составля́ющаяУкраїнсько-російський політехнічний словник > часовий складник
-
16 часовий тип
временно́й тип -
17 просторово-часовий
prostorowo-czasowyjприкм. -
18 просторово-часовий
матем.; физ. простра́нственно-временно́йУкраїнсько-російський політехнічний словник > просторово-часовий
-
19 просторово-часовий континуум
простра́нственно-временно́й конти́нуумУкраїнсько-російський політехнічний словник > просторово-часовий континуум
-
20 timing analysis
часовий аналіз (дозволяє виявити динамічні ризики збою ІС і змагань сигналів в логічних ІС)English-Ukrainian dictionary of microelectronics > timing analysis
См. также в других словарях:
часовий — а/, е/. 1) Прикм. до час 1 4), 7). •• Часови/й ряд сукупність значень статистичних показників, що їх подано за роками, які утворюють динамічний ряд. 2) заст. Який тривав недовго; тимчасовий. 3) розм. Якому настала остання пора … Український тлумачний словник
часовий — [часови/й] м. (на) во/му/ соув і/м, мн. соув і/ … Орфоепічний словник української мови
часовий — прикметник … Орфографічний словник української мови
просторово-часовий — прикметник … Орфографічний словник української мови
доки — 1) присл. До якого часу. 2) спол. часовий. Уживається для вираження обмеженості, межі дії у знач. до того часу як; поки. 3) спол. часовий. Уживається для вираження одночасності дії головного і підрядного речення у знач. у той час як, протягом… … Український тлумачний словник
лише — I лиш, част. 1) обмежувальна. Уживається для вирізнення, обмеження у знач. тільки, виключно. || Уживається у знач. тільки но. || Уживається у знач. всього, тільки. 2) підсил., спонук. Уживається при дієсловах звичайно наказ. сп. та присудк. сл.… … Український тлумачний словник
межичас — у, ч. Часовий проміжок між якимись подіями … Український тлумачний словник
скоро — I Присл. до скорий 1), 2); вищ. ст. скорі/ше, рідше скорі/ш. || у знач. присудк. сл. II спол., рідко. 1) часовий. Уживається на початку підрядного речення часу і означає, що дія головного речення відбувається відразу після дії підрядного речення; … Український тлумачний словник
тимчасом — спол., перев. у сполуч. з як. 1) часовий. Указує на одночасність, паралельність дій головного й підрядного речень. 2) протиставний. Виражає протиставний зв язок між сурядними реченнями; а, але, проте, однак. || У поєднанні зі сполучником а… … Український тлумачний словник
тільки — 1) присл. Майже зараз; щойно. •• Ті/льки що а) зовсім недавно; щойно; б) у поєднанні з дієсловом недоконаного виду вказує на початок дії, вираженої цим дієсловом. 2) присл. Ледве, трохи. 3) част. обмежувальна. Указує на певне обмеження в… … Український тлумачний словник
тільки-но — 1) присл. Саме зараз; щойно. 2) част. обмежувальна. Всього; не більше, як; всього лише (лиш). 3) спол. часовий. Указує на те, що дія головного речення настає одразу після завершення дії підрядного речення; відповідає знач. ледве, щойно, скоро. || … Український тлумачний словник
