-
81 простір і час
ПРОСТІР і ЧАС - філософські категорії, які позначають основні форми буття матерії. Простір передає спосіб співіснування розмаїтих матеріальних утворень, час - спосіб зміни матеріальних явищ. У звичайній мові П. і Ч. найчастіше позначають первинні загальнолюдські інтуїції, за допомогою яких сприймається та емпірично осмислюється навколишній життєвий світ людини. У науці (математиці, фізиці, біології, соціології та ін.) концепції П. і Ч. можуть використовуватися для досягнення найрізноманітніших епістемологічних цілей: аналітичних, евристичних, експлікативних, репрезентаційних та ін. У природознавстві вони використовуються насамперед як засоби, за допомогою яких передаються вихідні онтологічні припущення про світ, на базі яких потому розробляються всеохопні наукові картини світу - евклідівська, ньютонівська, релятивістська, квантово-релятивістська та ін. Сучасні зміни припущень про П. і Ч. зробили більш радикальний переворот у поглядах на Всесвіт. Класичне розуміння про Всесвіт як такий, що існував, існує та існуватиме завжди, у XX ст. змінилося на уявлення про Всесвіт, який еволюціонує (виник 15 - 20 млрд. років тому і, вірогідно, закінчить своє існування у майбутньому). Концепції П. і Ч. можуть використовуватись у науці і як своєрідний просторово-часовий словник, у термінах якого здійснюється попередня реєстрація результатів наукових спостережень, вимірів, експериментів. Теоретики найрізноманітніших наукових галузей (від космології до культурології) використовують П. і Ч. як концептуальні елементи, за допомогою яких конструюються універсальні теоретичні моделі, що призначені для понятійної репрезентації не тільки фізико-космологічних реалій, а й лінгвістичних, психічних, культурологічних феноменів.
См. также в других словарях:
часовий — а/, е/. 1) Прикм. до час 1 4), 7). •• Часови/й ряд сукупність значень статистичних показників, що їх подано за роками, які утворюють динамічний ряд. 2) заст. Який тривав недовго; тимчасовий. 3) розм. Якому настала остання пора … Український тлумачний словник
часовий — [часови/й] м. (на) во/му/ соув і/м, мн. соув і/ … Орфоепічний словник української мови
часовий — прикметник … Орфографічний словник української мови
просторово-часовий — прикметник … Орфографічний словник української мови
доки — 1) присл. До якого часу. 2) спол. часовий. Уживається для вираження обмеженості, межі дії у знач. до того часу як; поки. 3) спол. часовий. Уживається для вираження одночасності дії головного і підрядного речення у знач. у той час як, протягом… … Український тлумачний словник
лише — I лиш, част. 1) обмежувальна. Уживається для вирізнення, обмеження у знач. тільки, виключно. || Уживається у знач. тільки но. || Уживається у знач. всього, тільки. 2) підсил., спонук. Уживається при дієсловах звичайно наказ. сп. та присудк. сл.… … Український тлумачний словник
межичас — у, ч. Часовий проміжок між якимись подіями … Український тлумачний словник
скоро — I Присл. до скорий 1), 2); вищ. ст. скорі/ше, рідше скорі/ш. || у знач. присудк. сл. II спол., рідко. 1) часовий. Уживається на початку підрядного речення часу і означає, що дія головного речення відбувається відразу після дії підрядного речення; … Український тлумачний словник
тимчасом — спол., перев. у сполуч. з як. 1) часовий. Указує на одночасність, паралельність дій головного й підрядного речень. 2) протиставний. Виражає протиставний зв язок між сурядними реченнями; а, але, проте, однак. || У поєднанні зі сполучником а… … Український тлумачний словник
тільки — 1) присл. Майже зараз; щойно. •• Ті/льки що а) зовсім недавно; щойно; б) у поєднанні з дієсловом недоконаного виду вказує на початок дії, вираженої цим дієсловом. 2) присл. Ледве, трохи. 3) част. обмежувальна. Указує на певне обмеження в… … Український тлумачний словник
тільки-но — 1) присл. Саме зараз; щойно. 2) част. обмежувальна. Всього; не більше, як; всього лише (лиш). 3) спол. часовий. Указує на те, що дія головного речення настає одразу після завершення дії підрядного речення; відповідає знач. ледве, щойно, скоро. || … Український тлумачний словник
