-
41 заболевание
-
42 избиение
с1) dövme; dayak (atma)слу́чаи / фа́кты избие́ния — dövülme olayları
при́знаки избие́ния — dayak yemenin belirtileri
2) ( массовое убийство) kırım; katliam -
43 строгий
1) sert, sıkıстро́гий учи́тель — sert bir hoca
стро́гий оте́ц — sert bir baba
стро́гий команди́р — sert / sıkı bir kumandan
2) sıkı, sert; şiddetliстро́гое предупрежде́ние — sıkı bir uyarı
стро́гое наказа́ние — sert / şiddetli bir ceza
стро́гое обраще́ние с детьми́ — çocuklara karşı sert davranma
он получи́л стро́гое воспита́ние — sıkı bir eğitim / terbiye görmüştü
приня́ть стро́гие ме́ры — sıkı önlemler almak
лицо́ у неё стро́гое — sert yüzlüdür
лицо́ у неё ста́ло ещё бо́лее стро́гим — yüzü daha da sertleşti
в обстано́вке стро́гой секре́тности — büyük bir gizlilik içinde
стро́гая дисципли́на — sıkı disiplin
3) sıkı, sertстро́гая дие́та — sıkı perhiz
стро́гий контро́ль — sıkı denetim
стро́гие зако́ны — sert kanunlar
стро́гие пра́вила — sıkı kurallar
стро́гий прика́з — sıkı bir emir
стро́гие ограниче́ния — sert kısıtlamalar
стро́гое соблюде́ние догово́ров и соглаше́ний — antlaşma ve anlaşmalara titizlikle uyma / uyulma
4) sertстро́гие нра́вы и обы́чаи — sert örf ve adetler
челове́к стро́гих пра́вил — ahlak kurallarına sımsıkı bağlı bir adam
-
44 цепко
в соч.це́пко держа́ться за свои́ обы́чаи — adetlerine dört elle sarılmış olmak
-
45 национальный
-
46 бывать
imperf1) olla, käydä jssakон быва́ет там ежедне́вно — hän on siellä joka päivä
вы ча́сто быва́ете в теа́тре? — käyttekö usein teatterissa?
2) sattua, tapahtuaэ́то быва́ет — sellaista sattuu
быва́ют слу́чаи… — on tapauksia…
••как ни в чём не быва́ло — aivan kuin ei olisi mitään tapahtunut
-
47 восточный
d'est; oriental; d'Orient; de l'Estвосто́чная грани́ца — frontière orientale
восто́чный ве́тер — vent m d'est
восто́чные обы́чаи — coutumes orientales
в восто́чном направле́нии — vers l'est, dans la direction est
восто́чная культу́ра — culture de l'Orient ( или orientale)
* * *adjgener. levantin (о жителях Ближнего Востока), oriental, (в приложении) est -
48 иноземный
-
49 нравы
-
50 обычай
м.usage m, coutume f(нра́вы и) обы́чаи — les us [ys] et coutumes
стари́нный обы́чай — une vieille coutume, un usage antique
по обы́чаю — habituellement
тако́в ме́стный обы́чай — c'est la pratique du pays; ici c'est l'usage
э́то у нас в обы́чае — c'est la coutume de chez nous
* * *n1) gener. loi coutumière, rit, rite, tradition, pratique, convenance, coutume, formalité, usage2) law. coutume (имеющий силу закона, обязательный для применения) -
51 обычай
usanza ж., uso м., costume м.* * *м.uso, usanza f costume, abitudine fнародные обы́чаи — costumi del popolo
старый обы́чай — vecchio costume
не в моём обы́чае разг. — non sono solito a (inf)
по его обы́чаю — com'è suo solito
* * *n1) gener. pratica, costume, uso, consuetudine, costumanza, rito, rituale, usanza2) econ. abitudine, stile -
52 случай
1) ( происшествие) caso м., avvenimento м., fatto м., incidente м.2) (явление, факт) caso м., circostanza ж., occasione ж.3) ( положение дел) caso м., situazione ж.••на первый случай — per i primi tempi, per l'inizio
4) ( благоприятное стечение обстоятельств) occasione ж.воспользоваться случаем — approfittare dell'occasione, cogliere l'occasione
5) ( случайность) caso м., casualità ж., fortuna ж.6) ( возможность) eventualità ж., caso м., ipotesi ж.* * *м.1) ( происшествие) avvenimento, caso, incidenteнесчастный слу́чай — disgrazia f, accidente; infortunio (травма и т.п.); incidente
необыкновенный слу́чай — caso straordinario
смертный слу́чай — decesso; incidente mortale ( при катастрофе)
2) ( явление) caso fenomenoнепредвиденный слу́чай — ( caso) imprevisto m
слу́чаи заболевания — casi di malattia
в редких слу́чаях — in rari casi, rare volte; occasionalmente
3) ( возможность) occasione f, caso; eventualità fудобный слу́чай — buona occasione; occasione favorevole
упустить слу́чай — <perdere / lasciarsi sfuggire> una buona occasione
пользоваться слу́чаем — cogliere l'occasione
купить по слу́чаю — comprare per caso
в подобном слу́чае — in caso simile; se è così
4) ( случайность) caso, casualità f, eventualità f, fortuna fэто дело слу́чая! — dipende ( dalla fortuna)!
на слу́чай, если... — casomai; nel caso se..., in caso di
игра слу́чая — questione di fortuna
от слу́чая к слу́чаю — di tanto in tanto
по слу́чаю чего-л. — in occasione di
по слу́чаю годовщины — in occasione dell'anniversario
во всяком слу́чае — in ogni caso
в любом слу́чае — in ogni caso; comunque
в крайнем слу́чае — in caso di estremo bisogno; caso mai
на всякий слу́чай — per ogni eventualità; caso mai
на всякий пожарный слу́чай — non si sa mai; in caso di estrema urgenza / necessità; per ogni evenienza
на первый слу́чай — per cominciare
ни в коем слу́чае — in nessun caso; mai, <per nessuna ragione / e poi mai>
счастливый слу́чай — colpo di fortuna
в лучшем / худшем слу́чае — nel migliore / peggiore dei casi; nella migliore / peggiore delle ipotesi
в слу́чае чего — casomai; dovesse succedere qc
в таком слу́чае — sé è così; in questo caso; stando così le cose; sé è questo il problema
•* * *n1) gener. accidente, circostanza, combinazione, emergenza, fortuna, incidente, sorte, ventura, caso, accadimento, accaduto, avvenimento, contingenza, evenienza, evento, incontro, istoria, mo', modo, occasione, presa, storia2) econ. occorrenza, alea, fatto3) fin. opportunita -
53 гичка
қаиқчаи сабук -
54 детсад
боғчаи бачагон -
55 погребец
яхдонча, сандуқчаи сафар -
56 поддон
зарфмонак, зери зарф, табақчаи зери -
57 тупик
кӯчаи сарбаста -
58 нрав
1) (характер) вдача, (натура) натура, (норов) норов (-ва) и (мн.) норови (-вів); (у животных) натура; срв. Норов 2. [Ти-ж знаєш мою вдачу; ніяк не всидю, щоб не поговорити з ким (Васильч.). Хоч і царем зробиться, однаково своєї вдачі не позбудеться (Крим.). Панглос був оракулом дому, і малий Кандід слухав його лекції з повним довір'ям, властивим вікові і вдачі (Кандід). То вже в мене така натура, щоб з усього кепкувати (Брацл.). З лютим та скаженим норовом (людина) (Яворн.). Та й норови-ж у тебе! (Н.-Лев.). А в його норови такі ставали, що от було причепиться до ратника якогось, та й візьме вб'є (Крим.)]. Буйный, весёлый, вспыльчивый, кроткий, крутой, тихий нрав - буйна, весела, гаряча (палахка, запальна, запальчаста), лагідна (сумирна), крута (сувора), тиха (мирна, спокійна) вдача. -вом какой, -ва какого - на вдачу який, (реже) вдачі якої. [Васька була на вдачу залякана та заштовхана (М. Левиц.)]. Крутого -ва - крутий (-та, -те, -ті) или суворий (-ра, -ре, -рі) на вдачу, крутої (суворої) вдачі. -вом хорош, да норовом негож - на вдачу добрячий, та норов ледачий. Нрав на нрав не приходится - вдача на вдачу (норов на норов) не прийдеться. Моему -ву не препятствуй - натуру мою не спиняй; моїй натурі дорогу не заступай; (иногда) гуляй душа без кунтуша! У оленя нрав кроткий - олень має натуру лагідну;2) по -ву кому - до вподоби (до сподоби, по сердцу: до серця, до любости, до любови, до мисли, під мислі, по душе: до душі, по вкусу: до смаку) кому, до вподоби (до сподоби) чиєї; срв. Вкус 4. [«Ох, дитино моя! чи то-ж до пари?» - кажу. - «До пари, до любої вподоби!» (М. Вовч.). Дружини шукають, дружини такої, до сподоби мої (Чуб. V). Не до мисли жону взяв (Гнід.)]. Быть по -ву кому - бути до вподоби (до сподоби) кому (чиєї) и т. п., бути вподібним (сподібним, в уподобі) кому, (нравиться) подобатися кому. [З тим життя своє діли, хто серденьку до вподоби (Чупр.). Що-йно тільки покаже, все то цариці до сподоби (Рудан.). Мені й самому, не все однаково до любости з того, що попереду писалося (Грінч.). Тільки-ж мені до любови, що чорнії брови (Метл.). Скажіть-же ви про його, що він до мисли вам (Самійл.). Вибирай, молода дівчино, котрий під мислі (Метл.). Тобі, невісточко, така балаканина, видимо, до смаку (Самійл.). Багато мене сватало, та ніхто мені не був у такій уподобі, як один парубок. (Г. Барв.)]. Быть более по -ву кому - бути вподібнішим (сподібнішим) кому, (реже) бути більш(е) до в[с]подоби (до любости) кому (чиєї) и т. п., (более нравиться) більш(е) подобатися кому. [Приймаючи життя, вирізняв, він те, що йому більш було до любости (Рада)]. Быть не по -ву кому - бути не до в[с]подоби (не до любови) кому (чиєї) и т. п., бути невподібним (несподібним) кому, (не нравиться) не подобатися кому. [Я з нею не можу жити, вона мені не до любови (Коцюб.). Онисі та гордовита поза чомусь була несподібна (Н.-Лев.)]. Приходиться, приттись по -ву кому - припадати, припасти до вподоби (до сподоби и т. п.) кому, підходити, підійти під мислі (до думки) кому, (нравиться, понравиться) подобатися, сподобатися кому; срв. Приходиться 1. [Моя мова, вимірена проти аристократизму, дуже їй припала до вподоби (Крим.). Хорошая дочка твоя під мислі підходить (Чуб. V)]. Приходящийся, пришедшийся по -ву - уподібний, сподібний. Неприходящийся, непришедшийся по -ву - невподібний, несподібний;3) -вы (обычаи) - звичаї (-чаїв), (реже) норови (-вів); (привычки) звички; (быт) побут (-ту). [Який народ! які люди! які звичаї! (Кандід). Нуньєс вчився побуту та звичаїв Країни Сліпих (Країна Сліпих). У нас нові люди, нові норови (М. Вовч.). Задержали чорногорці давню суворість норовів (Калит.). Ну, й звички тутешні! (Звин.)]. Добрые -вы - добрі звичаї. Зверские -вы - звірячі звичаї. Современные -вы - сучасні (сьогочасні) звичаї; як тепер ведеться. Старинные -вы - старовинні (старосвітські) звичаї, старосвітчина; як воно велося (поводилося) за давніх часів. [Держався старосвітчини (Свидн.)]. Испорченность -вов - зіпсутість (зіпсуття) звичаїв. Простота -вов - простість (простота) звичаїв. Растление -вов - розтління звичаїв. Обычаи и -вы - звичаї і побут. -вы животных - побут тварин.* * *1) вда́ча, нату́ра; ( норов) но́ров, -у но́рови, -вівпо \нрав ву [быть, прийти́сь] кому́ — до вподо́би (до се́рця), до душі́ [бу́ти; припа́сти] кому́, по но́рову; прийти́ся кому́
2)\нрав вы — (мн.: обычаи) зви́чаї, -чаів; но́рови
быт (обы́чаи) и \нрав вы — по́бут і зви́чаї
-
59 сложившийся
1) прич. яки́й (що) скла́вся, скла́дений; яки́й (що) створи́вся, ство́рений; яки́й (що) сформува́вся, сформо́ванийв си́лу \сложившийсяшихся обстоя́тельств — че́рез (з о́гляду на) обста́вини, що скла́лися
2) (в знач. прил.: сформировавшийся) сформо́ваний; ( установившийся) ста́лий; ( получивший устойчивость) уста́лений; ( возмужалый) змужні́лий\сложившийся шиеся обы́чаи — уста́лені зви́чаї
-
60 обобщать
обобща́ть гл.:обобща́ть на … — generalize to …э́тот вы́вод мо́жно обобщи́ть на други́е слу́чаи — this observation may be generalized to other casesобобща́ться на … мат. — be generalized to …
См. также в других словарях:
Чаи — (XIII век до н. э.) древнеегипетский чиновник во времена правления фараона Менептаха (1224 1204 годы до н. э.). Занимал высокую должность Царского писца депеш Господина обеих земель (то есть в его ведении были все внешнеполитические вопросы).… … Википедия
Чаи — мн. Разные сорта чая [чай I 1., 2.]. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
чаи — I чай; чаи октони чай для заварки II чайник … Нанайско-русский словарь
Чаи гонять — ЧАЙ 1, я ( ю), мн. (при обозначении сортов) чаи, чаёв, м. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
чаи гонявший — прил., кол во синонимов: 9 • гонявший чаи (6) • гонявший чайковского (5) • чаевавший … Словарь синонимов
чаи погонявший — прил., кол во синонимов: 5 • погонявший чаи (5) • погонявший чайковского (5) • … Словарь синонимов
чаи гонять — чуфарить, гонять чайковского, чаевничать, чайничать, чаевать, чуфанить, чуфариться, чуфаниться, гонять чаи Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
чаи погонять — погонять чаи, погонять чайковского, почаевничать, почаевать, ударить по чайковскому Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
Чаи Читчоб — Проверить информацию. Необходимо проверить точность фактов и достоверность сведений, изложенных в этой статье. На странице обсуждения должны быть пояснения … Википедия
чаи́нка — и, род. мн. нок, дат. нкам, ж. Отдельный кусочек листка сухого или заваренного чая. Когда Зотов выполоскал чайник и захотел заварить чай, то у него в коробочке не нашлось ни одной чаинки. Чехов, Нахлебники. Он сидел против Самгина и безуспешно… … Малый академический словарь
Икса (приток Чаи) — У этого термина существуют и другие значения, см. Икса. Икса Характеристика Длина 430 км Площадь бассейна 6130 км² Бассейн Карское море Бассейн рек Чая → Обь … Википедия