цішком

1) тихе́нько

2) (тайком, незаметно) тихе́нько, ни́шком, ти́шком, тихце́м, зни́шка, ти́шком-ни́шком, ни́шком-ти́шком

1) тихе́нько

2) (украдкой, тайком) ни́шком, ни́щечком, ти́шком, ти́шком-ни́шком, ни́шком-ти́шком

1) ши́ти

2) ( вышивать) вишива́ти, ши́ти; (преим. золотом, серебром, шёлком) гаптува́ти

втиши тишком, тихцем, нишком, тишком-нишком, нищечком, мовчком. Срв. Втайне.

* * *

нишком, нищечком, тишком-нишком, знишка, стиха, стихенька, стишка, стишку, стихача, крадькома, крадькоємці, (пров.) спотиньга, спотання. [Це така собака, що спотиньга рве (Мнж.). Спотання мовчки луснув по голові (Катериносл.)].

* * *

нрч. мовчки, мовчком, мовчуком, мовчака, мовчана; (тихомолком) нишком, тишком, тишком-нишком; срв. Молча.

* * *

1) ( без шума) потихе́ньку, потихе́нько, потихе́сеньку; (тихо, тихонько) ти́хо, сти́ха, тихе́нько, тихе́сенько, тихі́сінько, стихе́нька, ни́шком, ни́щечком, поти́ху

2) ( украдкой) ни́шком; ти́шком-ни́шком, ти́шком, тихце́м, ни́щечком

3) ( медленно) пово́лі; пово́леньки; ( помаленьку) помале́ньку, помале́сеньку, помане́ньку, помане́сеньку

1) мішок (-шка), (побольше) міх (-ха), (большой пяти-тистипудовый) лантух (-ха), (вост.) чувал (-да), (малый) торба, торбина; (большой кожаный, пров.) гурара. [Сьогодня з мішком, а завтра з торбинкою (Номис). Збувся батько лиха: збувся грошей з міха (Номис). Украв торік лантух жита з току (Коцюб.). Не сиплеться зерно з чумацьких чувалів дощем золотим (Олесь). Стоїть дід з торбою на плечах (Коцюб.). На кождому через плечі висить по торбині (Рудан.). У їх мода була перевозити крам у шкуратяних гурарах (Яворн.)]. Бумажный -шок - паперяний мішечок (-чка), паперяна торбинка. Денежный -шок - калита, калитка; (перен. ещё) мішок з грішми; срв. Мошна. Дорожный -шок - (по)дорожній мішок, -ня торбина (двойной: через плечо или седло) сакви (-ков), бесаги (-гів). Каменный -шок - тюремна (в'язнична) камера; тюрма. Платье пошито, сидит -шком - убрання (женское ещё: сукня, плаття) пошито мішком, наохляп стоїть. [Матерія гарна, а пошито - мішок- мішком (Л. Укр.). На ній плаття наохляп стоїть (Сл. Гр.)]. Шила в -шке не утаишь - см. Шило;

2) анат., биол. - мішок, мішечок (-чка), торбинка. -шки анальные, голосовые - торбинки (-нок) анальні, голосові. -шок желточный, слёзный - мішок жовтковий, слізний. - шок зародышевый - зародковий міхурець (-рця). -шок пыльцевой - пилковий мішечок;

3) см. Мех 2;

4) (мех на шубу) см. Мех 1б;

5) техн. - (в фермах) закапелок (-лка); (в мельничн. крыле) пазуха;

6) (мешковатый человек) лантух (м. р.), лантушка (ж. р.), вайло (общ. р.); срв. Мешковатый 2. [Ото ще лантушка - аж дивитися нудно, як вона танцює! (М. Грінч.)]. Он настоящий -шок - він справжній лантух.

* * *

1) мішо́к, -шка́; ( большой) ла́нтух, міх; (небольшой; котомка) клу́нок, -нка, клума́к, -а

2) (перен.: о неповоротливом человеке) мішо́к, ла́нтух

3) воен. мішо́к

4) зоол., бот. мішо́к

лишок (-шку), залишок, надлишок, лишка (-ки), злишки (-шків), зайвина, надмір, (-ру); срвн. Избыток, Изобилие. [Коли який лишок - на голоту віддасть (Кон.). Ходили по хатах да записували, у кого які є залишки (Переяславщ.). На малу міру сот три з залишком (Квітка). Колись багато було зайвини, а тепер аби вистачило (Васильк. п.). Брали злото й паволоки, брали оксамити, а лишкою мости собі почали мостити (Рудан). Той надмір сил і соків і тепла вже вичерпавсь (Франко)]. Имеется с -ком - мається (є) аж надмір, у зайвину, з лишком, з верхом, з надтом, (шутл.) з чохом чого. [Грошей мається аж надмір (М. Грінч.). Хліба є у зайвину (Борзенщ.)]. -шек при получении ч-л. - перебір (-бору), (при отдаче) передаток (-тку), (при взвешивании) похід (-ходу). [Бачте, як важу: з походом (Звин.)].

* * *

1) ( остаток) ли́шок, -шку; ( лишнее) зайвина́, перепо́вня

2) (чрезмерное количество чего-л.) надли́шок, -шку, на́дмір, -у, зайвина́

дорожитися, ціни не скласти, (шутл.) правити як за батька, як за вола.

* * *

(излишек, изобилие) лишок (-шку), надлишок, надмір (-ру), зайвина, наддостаток (-тку), переповня. [Вони з лишку свого клали в дар богові, а убога вдовиця з злиднів своїх (Єв.). Така роздача надмір-би вменшила, і в кожного всього було-б доволі (Куліш). Зайвини не маю - що заробив, те й проїм (Харківщ.). Прийде-ж і сім літ голодних за ними, і забудуть про наддостаток в Єгипетській землі (Св. П.)]. Жить в -ке - жити в достатках. От -ка сердца говорят уста - з переповні серця промовляють уста (Єв.). С -ком - з лишком, з лишкою, (аж) надто, (фамил.) з надтом, (образно) у три щиті, (шутя) з чохом. [Усього є доволі, аж з надтом. Усього-б тут - у три щиті на тихе та на любе життя (М. Вовч.)]. Ему с - ком пополнили его потери - йому аж надто (з надтом) поповнено (вернено) його втрати. Затруднение от -ка чего - клопіт через надмір чого, з надміром чого. -ток жизненных сил - надмір життєвої сили. Не в -ке (имеется что) - не густо, не гурт, не надмір (мається) чого. [Дав-би вам грошей, та в самого не гурт (Звин.)].

* * *

1) (чрезмерное количество чего-л.) надли́шок, -шку, на́дмір, -у, зайвина́, перепо́вня; ( остаток) ли́шок; зби́тки, -ків

2) (обилие, полнота) на́дмір; (достаток, богатство) доста́ток, -тку; ( изобилие) наддоста́ток

I. Кармакан, Кармачок (снаряд для ловли рыбы подо льдом) кармак (-ка).

II. 1) ке[и]шеня, (редко) карман (-мана), ум. кешенька, карманець (-нця), карманок (- нка). [Визирав кінчик гаманця з кешені в її пальтечку (О. Пчілка). Ті каптани та не ті кармани (Номис)]. Бить по -ману - бити по гаманцю. Бить по -манам кого - кешені трусити кому. Боковой -ман - бокова кешеня. [Весело схопився доктор, витягаючи з бокової кешені якусь писульку (Крим.)]. Часовой -ман - кешенька (на годинник). Держи -ман шире! - підставляй поли! наставляй кешеню! взавтра, з мішком! дам, дам - коли б лиш здоров зносив! дідька лисого! -ман дыряв - кешеня гроші сіє. Дружба дружбой, а в -ман не лезь - дружок, дружок, та не твій пиріжок (Херсонщ.). -ман жидок (тонок, пуст) - в кешені гуде, в кешені вітер гуде (свище). Иметь кого в -мане - мати (тримати) кого в жмені. За словом в -ман не лезет - за словом до батька не бігає; по слово до кешені не ходить. Набить -ман (на чём) - напхати кешеню, нагріти руки (коло чого, на чому). Не по -ману нам - не з нашою кешенею; не з нашими грошиками (достатками); не по наших грошах; купило притупило (Лохв. п.). Невзначай рука в чужой -ман попала - до своєї торби ліз, а з дядькової витяг; гуманський дурень з чужого воза брав, а на свій ховав (Приказки). Обработал -маны публике - почистив добрим людям кешені. Полный -ман (чего) - повна (повнісінька) кешеня чого. -ман трещит - на гроші утратно, на кешеню важко. Тугой, толстый -ман - повна калитка. Ударить по -ману - витрусити кешеню. По чужим -манам не ищи - людям у руки не заглядай. Из чужого -мана платить легко - за чужу калитку хап, а за свою лап. Широкий -ман - попівська кешеня;

2) (не пришитый, привязной, особ. у дам) карман (-мана), карманей (-нея), калитка, ладунка;

3) техн. - ківш (р. ковша);

4) (автомоб., каретный) кошик (-ка).

* * *

1) кише́ня

2) техн. карма́н

1) лишок, залишок, надлишок (-шку), лишка, лишниця, перевишок (-шку), перевишка, наддаток (-тку), зайвина; см. Излишек. С -шком - з лишкою, з залишком, з наддатком, з гаком, з гарбом, (с верхом) з наспою, з верхом, (с походом) з потягом. [Не був удома двадцять років із залишком (Звин.). Заплачу тобі ще й з наддатком (Етн. Зб.). Тут добрих два фунти ще й з потягом (Київ). Брав ущерть, а віддав з наспою (Сл. Гр.). Вісім аршин з гаком (Васильк.). До Петриківки буде добрих сім верстов з гарбом (Новомоск.)]. Быть в -шках - бути взайві;

2) см. Остаток;

3) см. Нечет;

4) см. Лихва.

* * *

мало, (немного) трохи, тро[і]шки, не гурт, незгурта, обмаль чого, (скудно) скупо, тонко на що. [Розуму багато, а грошей мало (Номис). Це діялось за царя Гороха (Горошка), як було людей трохи (трошки) (Приказка). Сумна-невесела прийшла вона додому, мало чого пила, мало чого їла (Мирн.). Трошки того віку, а як його важко прожити (Коцюб.). Грошей у мене не гурт (Звин.). Скупо в мене на гроші (Кониськ.). Маємо скупо даних для зовнішього життя Коцюбинського (Єфр.)]. Иметь -ло денег - мати не гурт (незгурта, обмаль) грошей. У меня -ло денег - у мене мало (обмаль, не гурт, незгурта) грошей, у мене скупо (тонко) на гроші. Очень -ло - дуже мало, (описат.) як кіт (комар) наплакав, з мишачу бідницю, з комарову ніжку. [Розуму в його як кіт наплакав (Київщ.)]. Я его очень -ло знаю - я його дуже мало знаю. Много шуму, -ло толку - багато галасу - мало діла. Так -ло - так мало, так трошки. [А я так мало, небагато благав у Бога - тільки хату (Шевч.)]. Извините, что так -ло - вибачте, що так мало (трошки). Этих денег -ло на все ваши покупки - цих грошей (за)мало (не стане) на всі ваші покупки. Слишком мало - замало, надто мало, занадто мало. [Сього було ще замало, щоб розпочати судову справу (О. Лев.)]. Ни -ло - (а)ні трохи, (а)ні тро[і]шки. [Ні трохи не помогло]. Чего -ло, то в диковинку - що новина, те дивина; чого не бачив, те в дивовижу. Похвалы его -ло трогают - за похвали (до похвал) йому байдуже. -ло ли его наказывали, но он не исправляется - хіба мало його карано, коли-ж він не кращає. Довольно -ло - см. Маловато. Не -ло - чимало, чималенько, не-помалу, багатенько. [Пани жахались козацького завзяття не-помалу (Куліш)]. Не -ло мне было хлопот с этим делом - не мало (чимало) мав я клопоту з цією справою. -ло ли что, -ло ли чего - мало чого, хіба мало чого. -ло ли что может случиться - мало чого може статися (трапитися). -ло ли что говорят о нём - хіба мало чого про (за) нього кажуть. -ло ли чего бы вам хотелось! - мало чого-б ви хотіли, ще-б (пак) чого ви зах(о)тіли (забажали)! -ло того - того мало, то не все ще, на тому не край. -ло того, что он глуп, но он ещё и зол - то не все іще, що він дурний, а він і лихий (злий). -ло того, что он хочет быть богатым, но он хочет ещё повелевать - на тому не край, що він хоче бути багатим, а він хоче ще й панувати. Да -ло того - ба, та ще, та що-то, мало сказано. [Потім довелось нам розстатися, ба й забути один одного (Грінч.). І жінки, і молодиці повибігають, та що-то: і дітвора висипле з хат (Квітка). В печері показався віск - мало сказано, вся стінка зажовтілася (Франко)]. Мало-по-малу - помалу, помалу- малу, помаленьку, змалку-помалку, поволі, поволі-волі, поволеньки, потроху, спроквола, спокволу; срв. Понемногу. [Помалу став він багатшати (М. Грінч.). Помалу-малу синя імла рідшає (Коцюб.). Змалку-помалку я навчився майструвати (Київщ.). Так помаленьку і піддався, і вірив в пана, як турчин в місяць (Свидн.). Поволі по церкві, то тут, то там, займалися вогники (Коцюб.). Спроквола добираючись, заплутав пан-отця, як павук муху (Свидн.)]. А ему и горя -ло - а йому і байдуже (а йому ні гадки) про що (за що). [Пташкам про зиму байдуже (Л. Укр.)]. Мало-мальски - хоч трохи, хоч тро[і]шечки, мало-на-мало. [Хоч трохи розумна людина того не зробить (Київ)].

* * *

1) недоумний, недоумкуватий, малорозумний, (наивный) благуватий, (грубо) пришелепуватий, (опис.) на цвіту прибитий, з-за рогу (з-за кутка) мішком прибитий, (сущ.) недоум, недоумко, недоумок (-мка);

2) см. Слабоумный.

* * *