Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

цішком

  • 21 накаливать

    -ся и Накалять, -ся, накалить, -ся
    1) (раскалять, -ся) розжарювати, -ся, розжарити, -ся, розпікати, -ся, розпекти, -ся, (о мног.) порозжарювати, -ся, порозпікати, -ся; бути розжарюваним, розжареним, розпеченим, порозжарюваним. [Земля була наче розжарена і дихала немов-би вогнем (Крим.). Мішком роздимається вогонь, щоб залізо розпікалося (Звин.). Залізні дахи порозпікалися (Звин.)]. -лять, -лить печь, плиту - роз[на]жарювати, роз[на]жарити, напалювати, напалити піч (комнатную: грубу), плиту, (о мног.) пороз[пона]жарювати, понапалювати печі и т. д. [Він плиту як нажарив, так просто червона стала (Чигиринщ.)];
    2) -лить орехов, ягод и т. п. - насмажити, напряжити горіхів, ягід и т. п. Накалённый -
    1) розжарений, розпечений, порозжарюваний; нажарений, напалений, понажарюваний, понапалюваний;
    2) насмажений, напряжений.
    * * *
    тж. накал`ять; несов.; сов. - накал`ить
    1) ( сильно нагревать) розжа́рювати, розжа́рити, розпіка́ти, розпекти́
    2) (перен.: делать напряжённым неспокойным) розпа́лювати, и розпаля́ти, розпали́ти, розпікати, розпекти́; ( обострять обстановку) заго́стрювати, загостри́ти; ( разъярять кого) розлюто́вувати, и розлючувати, розлютувати и розлютити

    \накаливать лить атмосферу — розпали́ти атмосферу

    Русско-украинский словарь > накаливать

  • 22 окно

    и Окошко ум. окошечко
    1) вікно, ум. віконце, віконечко. Смотреть в -но - дивитися у вікно. Увидеть из -на - побачити у вікно. Из наших окон видно было… - з наших вікон (у наші вікна) видно було… Стоять у -на - стояти коло (біля) вікна, (для смотрящего со двора) стояти у вікні. Вылезть в -но, проникнуть через -но - вилізти вікном, пролізти вікном. Под -ном, под -шком - під вікном, під віконцем. Под -нами - попідвіконню. Грызть -на (просить милостыню) - ходити попідвіконню. Красное, переднее -но - чолове вікно. Судное -но - передпічне вікно. -но в боковой стене - причільне, причілкове вікно. -но в задней стене - напільне, полове вікно, (выходящее на печь) напічне, пічне вікно. -шко в тюремной двери (волчок) - прозурка, прозір (-зору), очко, вічко. -но из цельного стеклянного листа - аркуше[о]ве вікно. С большими -нами - вікнастий. Ни окошек, ни дверей, полна горница людей (огурец) - без вікон, без дверець, повна хатка овець (огірок);
    2) (водея в болоте) вікно, вікнина, вікновина.
    * * *
    вікно́

    \окно в боло́те — вікно́ (вікни́на) на боло́ті

    Русско-украинский словарь > окно

  • 23 полоумный

    недоум(ок) (-а, -мка), недоумкуватий, не сповна розуму, навіжений, (грубо) безклепкий, з-за угла мішком прибитий. Срв. Глуповатый.
    * * *
    1) прил. недоу́мкуватий, не сповна́ (не спо́вна) ро́зуму; ( сумасбродный) навіже́ний; ( сумасшедший) божеві́льний
    2) в знач. сущ. недоу́мкуватий, -ого, недо́умок, -мка; ( сумасшедший) божеві́льний, -ого, диал. варія́т

    Русско-украинский словарь > полоумный

  • 24 поход

    1) похід и поход (-ходу). Отправляться, отправиться в -ход - вибиратися, вибратися в похід. Выступать, выступить в -ход - рушати, рушити, вирушати, вирушити в похід. [Військо рушило в похід на Волощину. Козаки вирушають у морський похід]. В -де добытый - походній. [Козаки частину здобичи походньої на церкви подавали (Куліш)]. Крестовый -ход - хрестовий похід;
    2) (при взвешивании) лишок (-шку), потяг (-гу). С -дом - з лишком, з потягом. [Та тут добрих два фунти ще й з потягом (Київ)]. Без -да - без лишку, без потягу.
    * * *
    I
    похі́д, -хо́ду; воен. ви́права и випра́ва

    вы́ступить в \поход — ви́рушити (ру́шити) в похі́д

    лы́жный \поход — спорт. ли́жний похі́д

    II
    (излишек в весе, подсчёте) ли́шок, -шку, ли́шка

    с похо́дом — з ли́шком, з ли́шкою

    Русско-украинский словарь > поход

  • 25 себя

    мест.
    себе́

    быть сами́м собо́й — бу́ти сами́м собо́ю

    взять на \себя бя́ что — узя́ти (перебра́ти) на се́бе що

    вне \себя бя́ — см. вне

    не в \себябе́ — сам не свій; мов (яки́йсь, як) не свій; сам не при собі́

    не по \себя бе́ — не по собі́; ( неловко) нія́ково

    от \себя бя́ — від се́бе; ( от своего имени) від свого́ і́мені

    по \себя бе́ — а) по собі́; ( по своему вкусу) до вподо́би, до смаку́; б) ( после себя) пі́сля себе́, по собі́

    про \себя бя́ — ( не вслух) сам собі́, сам до се́бе, про се́бе; ( тихо) ни́шком; ( в уме) у ду́мці, у думка́х

    \себя бе́ на уме́ — собі́ на умі́

    собо́й, из \себя бя́ — (лицом, внешностью) на ви́гляд, на по́гляд, собо́ю, з се́бе; на вро́ду

    хороша́ собо́й — га́рна на вро́ду, вродли́ва

    у \себя бя́ — у се́бе

    Русско-украинский словарь > себя

  • 26 тихохонько

    нар.
    1) тихе́сенько, тихі́сінько
    2) ( потихоньку) тихе́сенько, тихі́сінько, ни́щечком, ти́шком

    Русско-украинский словарь > тихохонько

  • 27 украдкой

    прост. укр`адучи, укр`адучись; нареч.
    крадькома́; по́крадьки, кра́дьки; ( втихомолку) ни́шком, сти́ха, ни́щечком, зни́шка; ( тайком) по́тай, по́тайки, по́тайці, по́тайно, потайко́м, потає́мно, потає́мки, потає́мне, потає́мці, спо́тання, спо́тайна, спо́тайня, зап. покрадо́ма; ( незаметно) скра́дливо, скрада́ючись

    Русско-украинский словарь > украдкой

  • 28 Каракушки

    Каракушком, нрч. (на четвереньках) рачки. Ползать -шки (-шком) - рачкувати.

    Русско-украинский словарь > Каракушки

  • 29 Обвершка

    1) заве[і]ршування, виве[і]ршування, (крышею) укривання (дахом);
    2) (кровля над ч.-л.) повітка, остріха, острішок (-шка), дашок (-шка), оборіг (-рога). Плетень, колодец с -шкой - ліса з острішком, колодязь під дашком.

    Русско-украинский словарь > Обвершка

  • 30 Пришибенный

    пришелеп(к)уватий, пришолоп(к)уватий; (фигур.) на цвіту прибитий, з-за угла мішком прибитий.

    Русско-украинский словарь > Пришибенный

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • бара́шком — нареч. Мелкими крутыми кольцами, завитками. Свои все кудри золотые, Волнистые, барашком завитые И мягкие, как тонкий лен, Любуясь, Гребешком расчесывает он. И. Крылов, Гребень …   Малый академический словарь

  • сли́шком — нареч. 1. Сверх меры, чересчур. Ничего не может быть хуже и обидней слишком поздно пришедшего счастья. Тургенев, Рудин. Вы меня слишком хвалите: я не стою того. Достоевский, Подросток. || (обычно в сочетании с отрицанием „не“). Очень. Зная нрав и …   Малый академический словарь

  • смішком — присл., розм. Жартуючи, сміючись …   Український тлумачний словник

  • пішком — прислівник незмінювана словникова одиниця рідко …   Орфографічний словник української мови

  • смішком — прислівник незмінювана словникова одиниця розм …   Орфографічний словник української мови

  • нӯшком — [نوش کام] шодком, баҳравар …   Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ

  • слишком — нареч. Сверх меры, чересчур; очень. Сли/шком поздно. Сли/шком дорого. Сли/шком сладкий торт. Сапоги сли/шком велики. Дела идут не сли/шком гладко. Надо быть сли/шком самоуверенным, чтобы принять подобное предложение …   Словарь многих выражений

  • слишком — с/лиш/ком, нареч. (слишком поздно), но сущ. с лишком (пять километров с лишком) …   Морфемно-орфографический словарь

  • барашек — 1. барашек, барашки, барашка, барашков, барашку, барашкам, барашек, барашки, барашком, барашками, барашке, барашках 2. барашек, барашки, барашка, барашков, барашку, барашкам, барашка, барашков, барашком, барашками, барашке, барашках (Источник:… …   Формы слов

  • Бирюлёво (посёлок, Москва) — У этого термина существуют и другие значения, см. Бирюлёво. Населённый пункт, вошедший в состав Москвы Бирюлёво …   Википедия

  • слишком — сли/шком, нареч. Слишком дорого. Ср. предлог с сущ. с ли/шком: Двадцать с лишком лет …   Слитно. Раздельно. Через дефис.

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»