Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

хут

  • 1 хуторской

    хутірськи́й, хутірни́й; хуторя́нський

    Русско-украинский словарь > хуторской

  • 2 Односелье

    хутір (-тора).

    Русско-украинский словарь > Односелье

  • 3 Подмызок

    хутірець (-рця).

    Русско-украинский словарь > Подмызок

  • 4 захолустный

    закутній, (переносн.) маломістечковий, хутірський. -ные нравы - маломістечкові, хутірські звичаї. -лая жизнь - хутірське, закутнє життя.
    * * *
    глухи́й, закутко́вий, заку́тній

    Русско-украинский словарь > захолустный

  • 5 хуторок

    уменьш.
    хутіре́ць, -рця́, хуторе́ць, хутіро́к, -рка́, хуторо́к

    Русско-украинский словарь > хуторок

  • 6 выселок

    висілок (р. -лку), хутір (р. -тора); (вблизи селения) присілок (р. -лку).
    * * *
    виселок, -сілка

    вы́селки — мн. висілки, -ків

    Русско-украинский словарь > выселок

  • 7 дача

    1) давання, подача (р. -чі);
    2) дача (р. -чі); (неточно, мыза) хутір (р. хутора).
    * * *
    I
    ( действие) дава́ння
    II III лес.
    да́ча

    Русско-украинский словарь > дача

  • 8 дед

    дедушка
    1) дід (ласк. дідусь, дідусик, дідусю, дідусенько, дідунь, дідуньо, дідунечко). [Ми влітку їздимо було до дідуся на хутір];
    2) (старик) дід (ув. дідуган, дідуга, дідище, дідора, дідур; пренебр. дідисько). Дедом быть - дідувати. [Ми будемо дідувати, по пасіках жити].
    * * *
    дід; дідуга́н

    ёлочный \дед — яли́нковий дід

    рожде́ственский \дед — різдвя́ний дід

    Русско-украинский словарь > дед

  • 9 дом

    1) (сооружение) дім (р. дому) (ум. дімок, домок (р. -мка), домичок, домочок (р. -чка); ув. домище), будинок (р. -нку); (ум. будиночок) (р. -чка), горниці (мн., р. -иць). [Горниці гарні збудували, великі]. Каменный дом - кам'яниця, мурованиця (Вхр.). Барский роскошный дом (дворец) - палати, палац. Дом нежилой - нежилий будинок, пустка. Загородный дом - позаміський будинок, (мыза) фільварок (р. -ку), хутір (р. -тора). Вне дома, наружу - невдома, надворі. [Хіба тільки світу, що в вікні? - надворі ще більш];
    2) (учреждение) дім [Торговий дім], будинок. [Селянський будинок]. Детский дом - дитячий дім, (ясли) охоронка. Воспитательный дом - дитячий захисток, дім (будинок) для виховання дітей. Д. молитвенный - молитовня, молитовний дім. Д. странноприимный - притулок для подорожніх, привітальня. Д. отдыха - будинок для відпочинку. Д. ночлежный - нічліг (р. -гу). [Нічліг тільки ще одперли; босячня так і сунула в двері (Тесл.)]. Д. рабочий, исправительный, смирительный - дім примусової праці. Д. исправительно-трудовой - дім праці й поправи. Д. арестный - рештарня, (грубо, кутузка) буцегарня. Д. для сумасшедших - божевільня, дім для божевільних (навіжених). Д. заезжий (постоялый) - заїзд. Д. питейный - шинк (р. шинку), шинок (р. -нка), корчма, (устар.) оранда. [Ходить до оранди горілочку пить (Чуб.)]. Д. публичный - дім розпусти, (эвфем.) лупанар, (грубо) бурдей. Д. игорный - дім картярський, дім гральний;
    3) (домашний кров, своё жилище, свой угол) домівка, домівля, господа, оселя, дома (ж. р.). [Порозмовляємо щиренько з земляком, домівку згадаємо (Васильч.). Вітаємо в господі нашій вас (Грінч.). Не минайте господи нашої - ми вам завсіди раді. Сина рідного з оселі він прогнав. Чия дома найближче, туди їдьмо гуртом ночувать (Неч.-Лев.). Занесеш до моєї доми];
    4) (династия) дім. [Катерина II - не з дому Романових].
    * * *
    1) ( здание) буди́нок, -нку, дім, род. п. до́му

    жило́й \дом — житлови́й буди́нок

    2) (домашний кров, своё жилище) дім, домі́вка, ха́та, госпо́да, осе́ля; до́ма; (перен.) стрі́ха

    на дому́ — [у се́бе] вдо́ма (до́ма)

    отцо́вский (роди́тельский, о́тчий) \дом — ба́тьківська ха́та (стрі́ха), рі́дна домі́вка

    3) (люди, живущие вместе, их хозяйство) дім, госпо́да; ( семья) роди́на, сім'я́; ( хозяйство) господа́рство

    вести́ \дом — вести́ господа́рство (дім)

    всем до́мом — всім до́мом (всією роди́ною, всіє́ю сім'є́ю)

    4) (династия, род, фирма)

    изда́тельський \дом — видавничий дім; дім

    5) ( учреждение) буди́нок, дім

    \дом культу́ры — буди́нок культу́ри

    Русско-украинский словарь > дом

  • 10 заносить

    занести
    I. 1) (кого или что куда) заносити, занести, (о мн.) позаносити кого, що куди. [Повій, буйний вітре, та з високих гір, занеси мій голосочок до милої в двір (Пісня). Якось їх клятих і до мене на тихий хутір занесло (Шевч.). Ітимеш повз тітчин двір,- візьми занеси їй паляницю. Холеру занесено з Азії]. Какими судьбами -сло вас сюда? - яким вітром вас сюди завіяло? Куда его нелёгкая -сла? - куди його занесло? куди його занесла нечиста? -сти быстро - замчати;
    2) (снегом, песком и т. п.). заносити, занести, замітати, замести, засипати, засипати, завіяти, забузовувати, забузувати, (слегка) запорошувати, запорошити (снігом, піском), (о мн.) позаносити, позамітати, позасипати и т. д. що чим. [І занесе піском-снігом курінь - мою хату (Шевч.). Усі шляхи позамітало в полі (Грінч.). Снігом дорогу завіяло. Борода йому забузована снігом (Греб.). На порозі став чоловік у запорошеній снігом одежі (Грінч.)]. -ти дорогу снегом - забити. [Дорогу снігом забило]. -ть илом, типом - замулювати, замулити;
    3) -ть в книгу - заводити, завести в книгу и до книги. [Документ цей заведено в актові книги (Доман.)];
    4) -ть над кем-либо для удара руку, оружие - знімати, зняти (піднести) руку, зброю над ким;
    5) заносити, заносити, затирювати, затирити що куди. [Не винось ножа з хати, бо й так уже одного заносив десь]. Занесённый - занесений, замчаний; занесений, заметений, засипаний, завіяний, запорошений, забитий (снігом), (илом) замулений; заведений у книгу; знятий, піднесений над ким; занесений, затирений. -ная снегом дорога - забивна (забитна, забійна, забоїста) путь (дорога). Быть -ным над кем - зніматися над ким, бути виміреним над ким. [Уже над їм знімавсь мій меч (Грінч.). Удар, вимірений над Україною, впав на голову її ворогів (Єфр.)].
    II. Заносить, -ся (об одежде) - см. II. Занашивать, -ся.
    * * *
    I см. занашивать II несов.; сов. - занест`и
    1) зано́сити, -но́шу, -но́сиш, занести́ и мног. позано́сити
    2) ( поднимать) зано́сити, занести́ и мног. позано́сити, підніма́ти, підня́ти, -німу́, -ні́меш и мног. попідніма́ти, підійма́ти, підійня́ти, -дійму́, -ді́ймеш и мног. попідійма́ти
    3) (снегом, песком) зано́сити, занести́ и мног. позано́сити, засипа́ти, заси́пати, -пле и мног. позасипа́ти, заміта́ти, замести́, -мете́ и мног. позаміта́ти, завіва́ти, заві́яти и мног. позавіва́ти

    Русско-украинский словарь > заносить

  • 11 мыза

    фа[е]рма, фі[о]льварок (-рка), хутір (-тора).
    * * *
    ми́за, двір, род. п. двора́ и дво́ру, має́ток, -тку

    Русско-украинский словарь > мыза

  • 12 мызный

    фа[е]рмерний, хуто[і]рний, хутірський.
    * * *
    ми́зний

    Русско-украинский словарь > мызный

  • 13 набег

    1) набіг (-бігу); см. Набегание, Набежка. -гом воды, ветра свалило дерево - набігом води, вітру повалило дерево;
    2) (нападение) напад (-ду), наскок (-ку), наїзд (-ду), набіг, забіг (-гу). [Татарські напади довго руйнували Україну (Сл. Ум.). Тієї ночи татари вибиралися в один з дуже сміливих наскоків на юрту заможнього якута (Короленко). Татарський наїзд половини XIII в. (Єфр.). Старі люди ще й досі переказують про татарські забіги (Звин.)]. Делать, производить -ги на кого, на что - робити напади (наскоки, наїзди, забіги), набігати, забігати, нападати, налітати на кого, на що. [Кримські татари почали набігати на Україну і дуже грабувати її (Драг.). А татарва як набігала, то вже я замужем була (Котл.). Як на чайках забігали на тих лютих ворогів (Грінч. III)]. Произвести -бег на кого, на что - зробити (вчинити) напад (наскок, наїзд, забіг), наскочити, налетіти на кого, на що, наринути, впасти до кого. [Наскочив на наш хутір загін татарський (Тобіл.). Як тільки ти не вернеш мені скотини, то я нарину до тебе з тридцятьма козаками і двадцятьма кімликами (Мова). Слуги пані Монтовтової несподівано впали до Киселика і викрали господиню (Ор. Лев.)]. Пираты производят -ги на берега - пірати роблять напади (налітають, нападають, наскакують) на береги. -ги варваров - напади (наскоки, наїзди, забіги) варварів. Страна, подверженная неприятельским -гам - країна, що зазнає ворожих нападів; країна, відкрита ворожим нападам.
    * * *
    набі́г, -у; ( нападение) на́пад, -у, наско́к, -у, ( наезд) наї́зд, -у и на́їзд

    с \набег га, с \набег гу — з наско́ку, наско́ком

    Русско-украинский словарь > набег

  • 14 наноситься

    вдоволь)
    I. 1) (от Носить) - а) наноситися кого, чого, попоносити кого, що и чого, попоноситися з ким, з чим. [Попоносив по келійках води (Куліш)]. На вас воды не -шься - на вас води не наносишся; б) (об одежде, обуви) наноситися чого, находитися в чому. [І не наносилась я свого нового кожуха, а довелось продати (Канівщ.). Не находилася я в цих черевиках - скоро стопталися (Липовеч.)]. Не -шусь я этого платья - ношу - не наношуся цього вбрання (женского ещё: цієї сукні);
    2) (от Носиться) - а) (об одежде, обуви: проноситься) поноситися, проноситися. [Не довго ці чоботи проносяться, бо товар зовсім поганий (Сл. Ум.)]; б) наноситися; на(в)ганятися, намикатися; налітатися, нашугатися; набуятися, наширятися, накружлятися; срв. Носиться 2; в) с кем, с чем - наноситися, (ирон.) напанькатися, нацяцькатися з ким, з чим.
    II. Наноситься, нанестись и нанесться -
    1) (натаскиваться в большом количестве) наноситися, наношуватися, назношуватися, бути наношеним, наношуваним, наношеним, понаношуваним и т. п.; срв.
    I. Наносить. [Болото в хату за чобітьми наноситься (Київщ.)];
    2) (ветром) наноситися, нанестися, намітатися, наместися, навіюватися, навіятися, (водою) наноситися, нанестися, намулюватися, намулитися; бути наношеним, наношуваним, нанесеним, понаношуваним и т. п.; срв.
    II. Наносить 2;
    3) (о заразе, болезни) заноситися, занестися, позаноситися; бути заношеним, занесеним, позаношеним;
    4) наноситися, бути наношеним, наношуваним, нанесеним и т. п.; зазначатися и зазначуватися, бути зазначуваним, зазначеним, позазначуваним; накидатися, бути накид(ув)аним, накиданим, понакид(ув)аним; завдаватися, чинитися, учинятися, заподіюватися, бути завдаваним, завданим и т. п.; срв.
    II. Наносить 4, 6, 8. Хутор -се[ё]н на карту - хутір зазначено на мапі (на карті). Мне -сено оскорбление - мене ображено, мені заподіяно (вчинено) образу;
    5) (набегать на кого, на что) наганятися, нагнатися, набігати, набігти, (наскакивать) наскакувати, наскочити, (налетать) налітати, налетіти на кого, на що (напарываться) напорюватися, напоротися на кого, на що;
    6) -тись (о птице) - нанестися, нанести яєць.
    * * *
    I сов.
    наноси́тися, -ношу́ся, -но́сишся
    II несов.; сов. - нанестись
    1) нано́ситися, -носиться, нанести́ся
    2) страд. (несов.) нано́ситися; наміта́тися, навіва́тися, навіюватися, -ві́юється; наму́люватися, -люється; завдаватися, -дає́ться, заподіюватися, -ді́юється, нано́ситися; чини́тися, -ниться, учиня́тися

    Русско-украинский словарь > наноситься

  • 15 нападать

    I. см. Нападывать.
    II. напасть
    1) нападати, напасти на кого и кого, (со всех сторон) о(б)падати, о(б)пасти, (шутл.) обаранювати, обаранити, (обседать) обсідати, обсісти кого, (о мног.) понападати, поо(б)падати, пообсідати; (о войске и перен. ещё) бити, ударяти, ударити на кого, чинити, учинити напад, (делать набег) наскакувати, наскочити на кого. [Аж тут раптом двадцять тисяч на них (козаків) нападають (Рудан.). Сорок комісарів в замку цім мене напали (Грінч.). Собаки обпали тих людей (Бердич.). Опала його сарана (Куліш). Діти обаранили мене за гостинцями (Н.-Лев.). Бджоли як обаранили його! (Манж.). А тим часом орендарів обсіли комахи (Рудан.). І хоче ворогом на тебе бити (Куліш). Ми вдарим несподівано на їх (Грінч.). Наскочив на наш хутір загін татарський (Тобіл.)]. -пасть врасплох - напасти несподівано (зненацька) на кого и кого, заскочити несподівано, збігти кого. [Тепер ляхи збіжать нас п'яних (Куліш)]. -дать, -пасть на еду - допадатися (припадати), допастися (припасти) до їжі, накидатися, накинутися на їжу;
    2) (взъедаться, напускаться, на кого) нападатися, напастися, напосідатися, напосістися, насідатися, насістися на кого, насідати, насісти кого, накопуватися, накопатися, нагрібатися на кого, напастувати кого, (приставать к кому) наскіпуватися и наскіпатися, наскіпатися, накасуватися и накасатися (несов.), накасатися (сов.) наважувати на кого. [Жінки найбільше нападалися на Ївгу (Грінч.). Напосілися злодії раз на мужика (Рудан.). Чого ти насідаєшся на мене? (Сл. Гр.). Дома насів жінку, чому не йшла боронити (Кониськ.). Чого це ви всі накопалися на мене? (Звин.). Я вам усе даю, а ви ще й нагрібаєтеся на мене! (Звин.). Чого це ти на парубка наскіпався? що він зробив тобі таке? (Мирний). Та чого ти накасаєшся на мене? (Харківщ.). Жінка як накасалась: «Біжи та й біжи за околицю!» (Г. Барв.). Защо ви всі наважуєте на мене? (М. Вовч.)]. -дать, -пасть на что (осуждать, критиковать) - нападати(ся), напасти(ся), ударяти, ударити на що, напастувати що. [На цю книгу часом нападалися (Грінч.). Ударив з своєю критикою на двоперсне знамення (Короленко). Духовний уряд гостро напастує шлюбну розлуку (Доман.)];
    3) (наталкиваться, встречать) нападати, напасти на кого, на що, натрапляти, натрапити на кого и кого, на що, наскакувати, наскочити на кого, на що, упадати, упасти на кого, надибати, надибати, здибати, здибати, (диал.) нагибувати, нагибати кого, що. [Ходив, ходив і таки напав на таких (Стор.). Чув якесь незадоволення, не натрапивши на те, що повинно бути його заняттям (Франко). Заблудив у лісі, та на щастя надибав карбівничого (Сл. Ум.). Ходив лісом та нагибав стільки полуниць (Грінч.). Утікав перед вовком, а впав на ведмедя (Номис)]. -пасть на след - напасти (натрапити) на слід, узяти слід кого, чий. [Нах тільки слід мерщій-би взяти, то не сховаються вони й у хмарах (Тобіл.)];
    4) (овладевать, одолевать) нападати, напасти кого и на кого, опадати, опасти кого, находити, найти на кого. [Щоб не потерпіти від диких капризів, що нападали його якось раптом (Франко). Хіба не всякого з вас иноді нападав безпричинний смуток? (Крим.). Чогось мене позіхи напали (Переясл.)]. На него -пала лень - його обсіли лінощі (ліньки, баглаї). На меня -пал сон - на мене найшов сон, мене взяв сон. -дает, -пал страх - страх нападає (падає, находить), напав (найшов) на кого, страх опадає (посідає), опав (посів) кого. [Такий страх на мене пада, що й сказати вам не можу (Поділля). Находили на неї якісь страхи (Сл. Гр.)].
    * * *
    I нап`адать
    см. нападать II
    II напад`ать
    несов.; сов. - нап`асть
    1) (на кого-что) напада́ти, напа́сти, -паду́, -паде́ш (на кого-що); ( совершать нападение) учиня́ти на́пад, учини́ти (учиню́, учи́ниш) на́пад (на кого-що); ( одолевать) обсіда́ти, обсі́сти, -ся́де и мног. пообсіда́ти (кого-що); ( со всех сторон) обпада́ти, обпа́сти и мног. пообпада́ти, опада́ти, опа́сти и мног. поопада́ти (кого-що); (набрасываться на что-л.) допада́тися, допа́стися, -паду́ся, -паде́шся (до чого)
    2) ( напускаться) напада́ти, напа́сти; напада́тися, напа́стися, наскіпуватися, -пуюся, -пуєшся и наскіпа́тися, наскі́патися, напосіда́тися, напосі́стися, -ся́дуся, -ся́дешся
    3) ( наталкиваться) натрапля́ти, натра́пити, -тра́плю, -тра́пиш, напада́ти, напа́сти

    не на того́ (не на ро́бкого, не на дурака́) \нападать па́л — не на то́го (не на боязко́го, не на полохли́вого, не на ду́рня) натра́пив (напа́в)

    III напад`ать
    несов.; сов. - нап`адать и нап`асть
    (падая, скопляться) напада́ти, напа́дати

    Русско-украинский словарь > нападать

  • 16 новосёлок

    новоселиця, новосілка, висілок и (чаще) висілки (-ків), (вблизи села) присілок (- лку), (хутор) хутір (-тора).
    * * *
    нове́ се́лище, новосе́лище

    Русско-украинский словарь > новосёлок

  • 17 обзаводиться

    обзавестися заводитися, завестися (о мног. позаводитися) ким, чим [Ніколи заводитися справжнім хазяйством], заводити, завести що, справляти, справити що, придбати що [Худоби діждалися - придбали хутір, став і млин (Шевч.)], хвируватися чим [Треба було наново хвируватися хазяйствечком (Васильч.)], (хозяйством) охазяїнуватися, оґрунтуватися. -диться, -вестись женой, детьми - придбати жінку, діти (дітей).
    * * *
    несов.; сов. - обзавест`ись
    заво́дити [собі́], завести́ [собі́]; обзаво́дитися, обзавести́ся; ( приобретать) придбава́ти, придба́ти, ( одежду) справля́ти, спра́вити

    Русско-украинский словарь > обзаводиться

  • 18 отрубной

    и -рубный відрубний, нарізний. [Нарізний хутір]. -ный участок - відрубний участок, відруб (-бу).
    * * *
    ист.
    відрубни́й

    Русско-украинский словарь > отрубной

  • 19 отсаживать

    отсадить
    1) відсаджувати, відсадити кого, що, відсадовити кого від чого. [Відсадити рослину. Відсадив його, як кота від сала];
    2) відселяти, відселити, відрізняти, відрізнити, вилучати, вилучити кого, що. Срв. Отделять 1. -дить сына - відселити, відрізнити, вилучити сина. [Батько вилучив сина на хутір]. -дить палец - відбатувати, відтяти пальця. Отсаженный - відсуджений, відселений и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - отсад`ить
    1) відса́джувати, відсади́ти
    2) (несов.: отрубить, отрезать) відтя́ти, відітну́ти; повідтина́ти; відбатува́ти

    Русско-украинский словарь > отсаживать

  • 20 отсёлок

    виселок (-лка), хутір (-тора).
    * * *
    диал.
    ви́селок, -сілка

    Русско-украинский словарь > отсёлок

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • Хут — (нем. Huth)  немецкая фамилия. Известные носители Хут, Роберт (р. 1984) немецкий футболист. Хут, Фриц (1908 1980) немецкий валторнист и музыкальный педагог …   Википедия

  • ХУТ — Месяц февраль. Татарские, тюркские, мусульманские мужские имена. Словарь терминов …   Словарь личных имен

  • ХУТ — ХТ ХУТ ХуТ «Хизб ут Тахрир» партия Кыргызстан, полит. ХУТ Источник: http://www.rbcdaily.ru/news/person/index.shtml?2005/03/21/200549 ХТ ХУТ ХуТ «Хизб ут Тахрир» партия …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • хут. — х. хут. хутор х. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. хут. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • хутірський — [хут ірс ки/й] м. (на) ко/му/ к і/м, мн. к і/ …   Орфоепічний словник української мови

  • Хут-Юган — Характеристика Длина 10 км Бассейн Карское море Водоток Устье Русь Юган  · Местоположение 11 км по левому берегу Расположение …   Википедия

  • хутірський — прикметник хутірський прикметник хутірський прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • хутірець — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • хутірний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • хутірок — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • Хутірське — іменник чоловічого роду населений пункт в Україні …   Орфографічний словник української мови

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»