Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

хорошо!

  • 1 хорошо

    1) нареч. до́бре, га́рно, хо́роше, ло́вко, кра́сно; фа́йно, му́дро, охві́тно; га́рно; фа́йно, ле́псько; (как следует, ловко) гара́зд
    2) (в знач. сказ.: приятно, удобно, легко) до́бре, га́рно
    3) (в знач. сказ.: удачно, кстати) до́бре
    4) в знач. част. гара́зд, до́бре

    вот \хорошо! — ото́ (оце́, от) до́бре!

    Русско-украинский словарь > хорошо

  • 2 хорошо восстановимый агломерат

    Словарь металлургической терминов > хорошо восстановимый агломерат

  • 3 хорошо восстановимый спёк

    Словарь металлургической терминов > хорошо восстановимый спёк

  • 4 знакомый

    1) (знакомец) знайомий, знакомий, (диал.) знакімський; см. Знакомец, Знакомка. [Він живе у знайомих. Позіходилися усі родичі і знакомі (Квітка). Знакімським передам йому чого-небудь (Борз. п.)]. Быть -мым, -му с кем - бути знайомим, знатися з ким. [О, давно я знайомий, давно з опікункою тою (Франко)]. Быть хорошо -мым - бути добре знайомим, добре знатися з ким. [Ми з їм добре зналися, часом бували в його (Грінч.)]. -мы ли вы с ним? - чи знайомі ви з ним? Скажи с кем ты -ком, а я скажу кто ты таков - скажи мені, хто до тебе ходе, а я скажу тобі, хто ти;
    2) (известный) знайомий, знакомий, знаний, відомий, (диал.) свідомий кому. [Ухожу у знайомі кімнаточки; усе як і було (М. Вовч.). Ніби той голос і знайомий Корнієві, але хто це - не вгадає він (Грінч.). Путь-дорога їх відома, яри їм знакомі (Руданськ.). Голос то відомий (Куліш). Це корова свідома, - хіба-ж ми не знаємо її? (Сл. Гр.)]. -ком кто, что кому - по знаку кому хто, що и знайомий и т. д. кому хто, що. Быть -мым кому - бути по знаку кому, бути в приміт(к)у кому. [Прислухаюсь: голос наче і по знаку мені, та не вгадаю (Кониськ.). Ви мені наче по знаку (Звин.)]. Совершенно -ком, -комый кому - знайомісінький кому. [Кожна стежечка, кожний кущик знайомісінькі (М. Вовч.)]. -мая песня - знана (знайома) пісня. -мый напев - знайомий спів (голос). -мая дорога - знайома, знана дорога. Мне хорошо -мы его привычки - я добре знаю (мені добре відомі) його звички;
    3) (ознакомленный с чем) знайомий з чим, обізнаний, запізнаний з чим. [Він знайомий (обізнаний) з цією справою]. Быть -комым с чем - бути знайомим, обізнаним з чим, знатися на чому.
    * * *
    1) прил. знайо́мий; знакоми́тий, по знаку́; ( очень хорошо знакомый) знайомі́сінький; ( известный) відо́мий; (такой, которого знали раньше) зна́ний; (ознакомленный с чем-л.) обі́знаний
    2) в знач. сущ. знайо́мий, -ого; знайо́мець, -мця

    Русско-украинский словарь > знакомый

  • 5 лучше

    1) (ср. ст. от Хорошо) чем кто, что - краще, ліпше, лучче за кого, за що, над кого, над що, від кого, від чого, як (ніж) хто, як (ніж) що, проти кого, проти чого. [Добре ходите в ярмі, ще краще, як діди ходили (Шевч.). Тому ковалеві ліпше, що на два міхи кує (Кониськ.). Лучче кривду терпіти, ніж кривду чинити (Номис). Ні, лучче вже мовчімо! (Куліш)]. Уж -чше - краще вже, (зап.) радше. [Слухай радше приповідки! (Франко)]. -ше всего - найкраще, найліпше. Как нельзя -ше - як-найкраще, як-найліпше, що-найкраще, що- найліпше. Как можно -ше - як мога краще (ліпше). Гораздо, значительно -ше - багато краще. Не -ше ли? - чи не краще? Больному стало -ше - хворому (слабому) полегшало, покращало. Тем -ше - тим краще, тим ліпше, то й краще. Всё -ше и -ше, час-от-часу -ше - все краще та (й) краще, що часина, то краще (ліпше). Чем дальше, тем -ше - де-далі краще. -ше чего, кого (обыкновенно в отриц. предложениях) - над що, над кого. [Не знайдеш річки над Дніпро (Куліш). Не буде вже над мою першу милу (М. Вовч.)]. Нет ничего -ше, как… - нема краще, як…, нема в світі, як…, нема в світі над що… [Нема в світі, як у злагоді жити (Грінч.)]. -ше и не говорить - краще й не казати, бодай і не казати! [Таке діється, що бодай не казати (М. Гр.)]. Ум хорошо, а два -ше - дві голові ліпше, як одна; більше очей, більше й бачать. -ше поздно, чем никогда - краще пізно (спізнившись), як ніколи. В гостях хорошо, а дома -ше - в гостях добре, а дома ще краще (ліпше). -ше десять виновных простить, чем одного невинного наказать - краще п'ятьом винуватим вину дарувати, як одного невинного покарати;
    2) (ср. ст. от Хорош) кращий, ліпший, луччий за кого, за що, від (проти) кого, від (проти) чого, ніж хто, ніж що, як хто, як що. Ваша лошадь хороша, но моя -ше - ваш кінь гарний, але мій кращий. Он -ше своего брата - він ліпший (луччий) за (від) свого брата. Он по характеру гораздо -ше тебя - він на вдачу (вдачею) багато кращий за (від, проти) тебе. Здоровье его становится день ото дня -ше - здоров'я його що-день то кращає. У него три дочери одна другой -ше - у нього три дочки одна за одну краща. Делаться, становиться -ше - кращати, ліпшати, луччати, гарнішати; срв. Улучшаться, Хорошеть. Старый друг -ше новых двух - краще давнього друга не втеряти, ніж двох нових придбати.
    * * *
    1) сравн. ст. прил. кра́щий, лі́пший; нареч. кра́ще, лі́пше
    2) безл. в знач. сказ. кра́ще, лі́пше
    3) в знач. част. кра́ще, лі́пше
    4) в знач. вводн. сл. кра́ще, лі́пше

    Русско-украинский словарь > лучше

  • 6 крепко

    (сильно) міцно, цупко, кріпко, сильно, (хорошо) добре, (прочно) міцно, кріпко, тривко, дебело. [Він її пригорнув до серця міцно (Квітка). Глядіть-же, цупко прикрутіте (Котл.). Добре били (Шевч.). Пошито міцно (М. Грінч.). Дебело зроблена ряма (Грінч.)]. -ко обнять - міцно (тісно) обняти. -ко связать - міцно (тісно, щільно, цупко) звязати. -ко держать - цупко (міцно) держати кого, що. -ко схватиться за что - міцно (цупко) схопитися за що, вчепитися чого. -ко задуматься - дуже (тяжко, сильно) замислитися про що. -ко спать, уснуть - спати, заснути міцно (твердо, цупко, добре, тяжко, здорово), заснути міцним (твердим) сном. [А дівчина тверденько заснула і не зчулась, як нічка минула (Чуб.). Тяжко заснула в житах на межі (Олесь)]. -ко спится кому - добре (міцно) спиться кому. Встать -ко на ноги - стати твердо на ноги. -ко стоять - твердо (міцно) стояти. [Твердо гордий дуб стоїть (Грінч.)]. -ко стоять за свои права - твердо стояти за свої права (за своїми правами). -ко закрыть глаза - тісно (щільно, міцно) заплющити (стулити) очі. -ко ударить (выругать) кого - дуже (тяжко, кріпко, здорово) ударити (вилаяти) кого. -ко хочется - дуже (тяжко) хочеться кому, кортить кого, кому. Жить -ко - жити скупо (скнаро). -ко держаться своего мнения - твердо (міцно) триматися своєї думки. -ко пьян был - дуже (тяжко, здорово) п'яний (напитий) був, п'яненний був. -ко-накрепко (сильно) - міцно- преміцно, дуже-предуже. -ко-накрепко запер дверь - добре замкнув двері. -ко-накрепко запретили мне делать это - суворо-суворісінько заборонено мені це робити. Крепче - міцніш(е), цупкіш(е), дебеліш(е), кріпше, лучче. [Що-дня тісніш, міцніш стискає нас мов обручем зо сталі лядська сила (Грінч.). Жіноче царство стоїть кріпше над усі царства (Куліш). А його притискає ще лучче (Звин.)]. Довольно -ко - міцненько, кріп(к)енько, дуженько, тривкенько, дебеленько. [А рака кріпенько держить (Стор.)].
    * * *
    нареч.
    1) мі́цно, крі́пко; си́льно, цу́пко; ( хорошо) до́бре
    2) ( очень) ду́же, си́льно, ве́льми

    Русско-украинский словарь > крепко

  • 7 куда

    нрч.
    1) вопрос. - куди? (иногда) де? (каким путём) кудою? куди? [Куди ти йдеш, не спитавшись? (Шевч.). Що робить, куди піти? Де я помандрую? (Боров.). Кудою мені йти до вокзалу? (Київщ.)]. -да он девался? - де (куди) він подівся (дівся)? -да же? - куди-ж? де-ж? (каким же путём?) кудою-ж? куди-ж? куди саме? -да бы? - куди-б? де-б? кудою-б? -да-то? - куди то? де то? кудою то?;
    2) (зачем?) нащо? навіщо? -да ему столько? - нащо (навіщо) йому стільки?;
    3) указат., относит., неопредел. - куди, (иногда) де, (каким путём) кудою, куди. [Люди гнуться, як ті лози, куди вітер віє (Шевч.). Я йшов туди, де розум посилав (Грінч.). Яка мука стояти на роздорожжі і не знати, кудою йти (Коцюб.)]. Вот -да - ось (от он) куди; ось (от, он) кудою. Кто -да - хто куди. Куда-куда - куди-куди. -да - туда - куди - туди; кудою - тудою. [Куди кінь з копитом, туди жаба з хвостом (Номис). Пішов тудою, кудою йшла Хведоська (Грінч.)]. -да же - куди-ж, де-ж; кудою-ж. -да ни - куди не, де не; кудою не. -да ни кинься - куди не зарви. [Куди не зарви - скрізь коня треба (Переясл.)]. -да ни шло - де наше не пропадало! (так и быть) гаразд, добре, нехай так. -да бы - куди-б, де- б; кудою-б. -да бы ни - хоч-би куди (де), хоч куди-б, куди-б (де-б) не; хоч-би кудою, кудою-б не. [Наш панич, хоч-би куди пішов, носить із собою книжечку (Звиног.). Де-б я не пішла, і він слідком іде (Київщ.)]. -да то - кудись, кудись то, кудись-там, десь. [Тікали кудись люди й коні (Коцюб.). Шатнувся кудись-там і приніс води (Богодухівщ.)]. -да-либо, -да-нибудь - куди, кудись, куди-небудь, де, десь, де-небудь; (-да бы то ни было) будь-куди; (в иное место) инкуди, куди-инде, де-инде. [Може-б ти пішов куди звідси (Брацлавщ.). Поїдемо кудись, аби не сидіти (Київщ.). Поїдемо де-небудь, де ще нас не знають (Київщ.). Магомет- Оглі радий був хоч на час збігти будь-куди (Коцюб.). Поїхали ми не инкуди, а в саму університетську церкву (Морд.). Іди, ринде (неряха), куди-инде, там тебе не знатимуть і риндею не зватимуть (Приказка)]. -да ни есть, -да угодно - аби-куди, будь-куди, куди-будь, хоч-куди, (вульг.) куди-завгодно. [Неси сміття аби-куди (Сл. Гр.)]. -да попало - куди трапиться, куди попадя, куди (де) луча. [Як та туча, куди луча, так і покотили (Вірша XVIII в.)]. -да глаза глядят - світ за очі, світ за очима, куди-глядя, навма(н)ня, навманяки. [Пішов козак світ за очі (Шевч.). Чи ви за ділом яким, чи вештались світ за очима? (Потеб. Одис.). Мчався куди-глядя (Крим.). Подався навмання і забрів на кладовище (Коцюб.)]. Убегать -да глаза глядят - тікати куди видно, тікати не-обзир (Куліш). Чорт знает -да - казна куди, чорт (лихий, дідько) знає куди. Кое-куда - см. отдельно;
    4) (при сравн. ст.) куди, багато, далеко, де-то; см. Гораздо 2. [Тепер нам куди гірше (Звин.). Буде по весні де-то кращий наряд мені (Манж.)]. -да лучше - багато (багацько, далеко, геть куди) краще;
    5) (в восклиц. предлож.) де, куди. -да тебе! - де тобі! куди тобі! [Куди куцому до зайця! (Приказка)]. -да уж! - де вже! е вже! [Е вже! не вичуняти мені, сину (Липовеч.)]. -да (уж), вам с таким здоровьем браться за эту работу - де вже вам з таким здоров'ям братися до цієї праці. -да там! - де там! де тобі! де в біса! де в ката! шкода! [Вийшов з хати карбівничий, щоб ліс оглядіти, та де тобі! Таке лихо, що не видно й світа (Шевч.). Багато заробив грошенят на заробітках? - Де в біса! (Харківщ.). Шкода! не буде того! (Номис)]. Хоть -да - хоч-куди; срвн. Отличный 2. Что -да - що не то що. [Сміху-ж тоді наробив такого що не то що! (Яворн.)]. -да как! - диви як! ач як! -да как он забавен - ач, який він утішний! -да как хорошо! - де вже пак не гарно! -да бы хорошо - от-би добре. -да как нужно - аж он як треба. -да не бесполезный - аж ніяк не зайвий.
    * * *
    нареч.
    1) куди́
    2) (зачем, для чего, к чему) на́що, наві́що; куди́; (со сравн. ст. прилагательного и наречия: значительно, несравненно, гораздо) куди́; набага́то, бага́то, зна́чно, далеко

    \куда умне́е — а) прил. куди́ розумні́ший; б) куди́ розумні́ше; (в знач. част.: при выражении отрицания, протеста, сомнения) де, куди́, авже́ж

    \куда как — ирон. ач як, ди́ви як

    Русско-украинский словарь > куда

  • 8 одевать

    одеть
    1) (з)одягати, (з)одягти, вдягати, вдягти, убирати, убрати, прибирати, прибрати, строїти, пристроїти, випроїти, (о многих) по(з)одягати, повдягати, повбирати, поприбирати, попристроювати. Я её кормлю, я её одеваю - я її годую, я її зодягаю. Одеть- обуть кого - (з)одягти-(з)обути кого, спорядити, поспоряджати [-ряджувати] кого. [Діток так гарно поспоряджував: і свиточки в кожного, і кожушок, і чобітки (Київщ.)]. Мать одела и умыла меня - мати вдягли (одягли) та вмили мене. Он одел пальто и вышел на улицу - він вдяг пальто й вийшов на вулицю. Одеть (на себя) что - см. Одеться во что. Вы слишком легко одеты - ви занадто легко вдягнені. Невесту одевают к венцу - молоду вбирають (прибирають) до вінця (до шлюбу). Одену тебя в шёлк и золото - уберу тебе в шовк і в золото, водитиму тебе в шовках та в золоті. Родители нас хорошо одевали - батьки нас гарно водили. -вать покойника - обряджати покійника. Одеть землю в камень и железо - одягти (вдягти) землю в камінь і залізо. Одеть дёрном - подернувати, вкрити дерном. Одетый - (з)одягнений, вдягнений, вбраний, прибраний, пристроєний, повдяганий, повбираний, поприбираний, попристроюваний. Быть -тым к лицу - бути прибраним (вбраним) до лиця. Хорошо -тый - гарно (хороше) вбраний (прибраний, вдягнений), одягний, одіжний, стрійний. Бедно -тый - бідно вбраний (одягнений), неодягний, неодіжний. -тый в чёрное - чорно одягнений.
    * * *
    несов.; сов. - од`еть
    1) одяга́ти, одягти́ и одягну́ти и поодяга́ти, удяга́ти, удягти́ и удягну́ти и повдяга́ти, убира́ти, убра́ти и повбира́ти; зодяга́ти, зодягти́ и зодягну́ти и позодяга́ти
    2) (покрывать чем-л.) укрива́ти, укри́ти и повкрива́ти ( закутывать) заку́тувати, заку́тати и позаку́тувати

    Русско-украинский словарь > одевать

  • 9 отлично

    1) от чего - відмінно, відмітно від чого;
    2) (превосходно) чудово, чудесно, дуже гарно. [Вона чудово (дуже гарно) співає]. -но повеселились - чудово погуляли. -но можно обойтись без чего-либо - любісінько можна без чого перебутися.
    * * *
    1) нареч. чудо́во; відмі́нно; зразко́во; ду́же га́рно
    2) в знач. сказ. чудо́во; ( хорошо) до́бре
    3) (в знач. част.: хорошо) до́бре; ( превосходно) чудо́во; ( ладно) гара́зд
    4) в знач. сущ. школьн. відмі́нно (нескл., с.)

    Русско-украинский словарь > отлично

  • 10 отменно

    1) відмінно, відмітно. [Він убирається відмітно від инших];
    2) виборно. -но хорошо - дуже гарно.
    * * *
    нареч.
    чудо́во, відмі́нно; ( очень) ду́же; ( очень хорошо) ду́же до́бре; ( знатно) зна́тно; ( исключительно) надзвича́йно

    Русско-украинский словарь > отменно

  • 11 сохранившийся

    яки́й (що) збері́гся, збере́жений

    хорошо́ \сохранившийся шийся текст — текст. яки́й (що) до́бре збері́гся; до́бре збере́жений текст

    хорошо́ \сохранившийся шийся мужчи́на — чолові́к, яки́й (що) до́бре збері́гся

    Русско-украинский словарь > сохранившийся

  • 12 audiophile

    n; амер.

    English-Ukrainian dictionary > audiophile

  • 13 fair-weather

    adj
    1) призначений тільки для хорошої погоди
    2) перен. ненадійний; добрий тільки за сприятливих обставин
    * * *
    a
    призначений для гарної погоди; ненадійний, гарний тільки за сприятливих обставин

    English-Ukrainian dictionary > fair-weather

  • 14 kin

    n
    1) збірн. рідня, родичі, сім'я, родина
    2) кровна (кревна) спорідненість

    we are kin — ми родичі, ми дуже близькі

    to be kin to smb. — бути (доводитися) родичем комусь

    near of kin — близький родич; близькі родичі

    3) свояцтво
    4) спорідненість, близькість
    5) рід, сім'я, походження

    of noble kin — благородного походження, шляхетного роду

    6) заст. клан, плем'я
    * * *
    n
    1) рідня; родина

    near of kin — близький родич; = akin 1; свояцтво

    3) рід, родина, походження
    4) спорідненість, близькість

    English-Ukrainian dictionary > kin

  • 15 show

    I
    n
    1) показ, демонстрація, демонстрування

    to make a show of smth. — демонструвати щось; виставляти щось напоказ

    to make (a) show of friendship — виявляти дружні почуття

    2) виставка
    3) пишна процесія
    4) видовище; спектакль, вистава

    to put up a good show — а) добре поставити спектакль; б) домогтися добрих результатів

    5) кіносеанс
    6) спорт. виступ
    7) авіаційне свято; показові польоти літаків
    8) вечірка; прийом; банкет
    9) картина; видовище
    10) зовнішній вигляд; видимість

    the show of things — зовнішній вигляд, зовнішня оболонка речей

    for show — для годиться, про людське око

    in show — за (зовнішнім) виглядом

    to make (a) show — удавати

    11) філос. явище, зовнішня форма
    12) показна пишнота (парадність); зовнішня ефектність
    13) розм. справа; організація

    to manage (to boss, to run) the whole show — верховодити усією справою

    14) розм. можливість, шанс
    15) сліди, ознаки наявності
    16) спорт. третє місце, одно з трьох перших місць
    17) військ., розм. бій, операція

    to put up a show — битися, боротися

    show business — театральний бізнес; шоу-бізнес

    good show! — чудово!, здорово!

    to vote by (a) show of hands — голосувати підняттям руки

    to give the (whole) show away — проговоритися

    to steal the show — опинитися в центрі уваги; перевершити усіх

    II
    v (past showed; p.p. shown)
    1) показувати
    2) з'являтися
    3) подавати (приклад)

    to show smb. the way — а) показувати комусь дорогу; б) подавати приклад комусь

    4) пояснювати, роз'яснювати, учити

    to show smb. the way to do smth. — показувати (пояснювати) комусь, як треба робити щось

    5) виставляти, експонувати, демонструвати
    6) зображувати; відтворювати
    7) грати, показувати спектакль
    8) спорт. виступати на рингу (бокс)
    9) виявляти, з'ясовувати, викривати
    10) висловлювати, виражати; виявляти, проявляти (почуття)

    to show smb. favour — робити комусь послугу

    11) відтіняти, вирізняти
    12) бути видним (помітним), вирізнятися
    13) з'являтися, бувати (на людях)

    he showed himself in public places to quiet rumours that he was ill — він почав бувати в громадських місцях, щоб покінчити з чутками про свою хворобу

    14) мати вигляд; здаватися (якимсь)
    15) спорт. зайняти третє місце (одно з перших трьох місць)
    16) пред'являти (документ)
    17) юр. наводити (докази)
    18) проводжати, супроводжувати

    to show smb. to the door — провести когось до дверей

    show forth — оголошувати, публікувати

    show off — розм. а) вирізняти, відтіняти; б) виставляти у вигідному світлі

    show out — а) проводжати до дверей; виводити назовні (з приміщення); б) випроваджувати; в) відтіняти, вирізняти; подавати у вигідному світлі

    show over, show round — супроводжувати (під час огляду)

    show up — а) викривати, розкривати; б) виявлятися; в) вимальовуватися, виділятися; г) вигідно вирізнятися; д) приходити, з'являтися; є) бувати у товаристві, з'являтися (на людях); є) приходити на побачення; ж) доносити, ябедничати

    to show the door — показати на двері, вигнати

    to show a sign — а) подати знак; б) бібл. творити чудо

    to show smb. London — шк розм. перевернути когось стовбула

    * * *
    I n
    1) показ, демонстрація

    travelling show — бродячий звіринець; бродячий цирк, балаган; пишна процесія

    3) видовище, спектакль, вистава

    fairy show — феєрія; шоу, естрадна вистава; радіо, тб. передача; кіносеанс; cпopт. виступ; авіаційне свято; показові польоти

    4) вечір, прийом, банкет, торжество
    5) картина, вид, видовище; жалюгідне видовище, безглузда картина
    6) зовнішній вигляд; видимість
    7) показна сторона; зовнішній ефект
    8) справа, починання; вiйcьк. справа, бій, операція
    9) прояв, ознака
    10) cл. можливість, шанс
    11) cл., aвcтpaл. сліди, ознаки наявності; гipн. ореол (на запобіжній лампі, що вказує на наявність метану)
    12) cпopт., жapг. третє місце або одне з трьох перших місць ( на перегонах)
    13) фiзioл. води ( перепологові)
    II a III v
    (showed [-d]; shown, showed)
    1) показувати; показуватися, з'являтися
    2) указувати ( дорогу), показувати ( приклад); показувати, пояснювати, учити
    3) виставляти; експонувати; виставляти для продажу, пропонувати ( товари)
    5) театр. грати, давати ( спектакль); виступати на рингу ( бокс)
    6) виявляти, встановлювати
    7) проявляти, виявляти
    8) відтіняти, виділяти; виділятися, виднітися; бути видним, помітним
    9) з'являтися ( у товаристві), бувати (на людях; show up)
    10) виглядати, здаватися, мати вигляд
    11) cпopт.; жapг. посісти третє місце або одне з трьох перших місць ( на перегонах)
    13) показувати, відмічати ( про прилад)

    the amount shown on the meter — показання лічильника

    14) юp. надавати ( докази)
    15) to show smb to /into, over, round / a place проводжати, супроводжувати кого-небудь куди-небудь
    16) to show oneself (to be) smb проявити себе ким-небудь, виявитися ким-небудь
    17) to show oneself (to be) good, bad, etc проявити себе з хорошої, поганої сторони

    English-Ukrainian dictionary > show

  • 16 audiophile

    n; амер.

    English-Ukrainian dictionary > audiophile

  • 17 show

    I n
    1) показ, демонстрація

    travelling show — бродячий звіринець; бродячий цирк, балаган; пишна процесія

    3) видовище, спектакль, вистава

    fairy show — феєрія; шоу, естрадна вистава; радіо, тб. передача; кіносеанс; cпopт. виступ; авіаційне свято; показові польоти

    4) вечір, прийом, банкет, торжество
    5) картина, вид, видовище; жалюгідне видовище, безглузда картина
    6) зовнішній вигляд; видимість
    7) показна сторона; зовнішній ефект
    8) справа, починання; вiйcьк. справа, бій, операція
    9) прояв, ознака
    10) cл. можливість, шанс
    11) cл., aвcтpaл. сліди, ознаки наявності; гipн. ореол (на запобіжній лампі, що вказує на наявність метану)
    12) cпopт., жapг. третє місце або одне з трьох перших місць ( на перегонах)
    13) фiзioл. води ( перепологові)
    II a III v
    (showed [-d]; shown, showed)
    1) показувати; показуватися, з'являтися
    2) указувати ( дорогу), показувати ( приклад); показувати, пояснювати, учити
    3) виставляти; експонувати; виставляти для продажу, пропонувати ( товари)
    5) театр. грати, давати ( спектакль); виступати на рингу ( бокс)
    6) виявляти, встановлювати
    7) проявляти, виявляти
    8) відтіняти, виділяти; виділятися, виднітися; бути видним, помітним
    9) з'являтися ( у товаристві), бувати (на людях; show up)
    10) виглядати, здаватися, мати вигляд
    11) cпopт.; жapг. посісти третє місце або одне з трьох перших місць ( на перегонах)
    13) показувати, відмічати ( про прилад)

    the amount shown on the meter — показання лічильника

    14) юp. надавати ( докази)
    15) to show smb to /into, over, round / a place проводжати, супроводжувати кого-небудь куди-небудь
    16) to show oneself (to be) smb проявити себе ким-небудь, виявитися ким-небудь
    17) to show oneself (to be) good, bad, etc проявити себе з хорошої, поганої сторони

    English-Ukrainian dictionary > show

  • 18 благо

    I. добро, благо, пожиток. [За благо рідного народу. Для загального добра. Праця на пожиток країні нашій]. Блага - добра, достатки, блага. [На світі достатки дуже нерівно між людьми поділено (Єфр.)].
    II. нар. гаразд, гаразд що (гаращо), добре що. [Да ми й хлібом закусимо, гаращо чарку дано].
    * * *
    I сущ.
    1) бла́го; ( добро) добро́
    2) в знач. сказ. до́бре, гара́зд; ( очень хорошо) ду́же до́бре; ( счастье) ща́стя
    II союз
    до́бре що, гара́зд що; ( тем более что) тим бі́льше що

    Русско-украинский словарь > благо

  • 19 вести

    или весть
    1) вести, провадити. [Дівчиноньку до вінця ведуть. Куди бог провадить? Провадити військо до бою];
    2) (направлять движение судна, экипажа и т. п.) провадити, керувати, кермувати, кочувати (гал.). [Се керманич молоденький, се дарабу він кочує (Федьк.)];
    3) (простираться, направляться) вести, провадити, прямувати, доводити. [Стежка веде до гаю. Сіни провадять до світлиці. Куди цей шлях прямує?];
    4) Вести дело, работу - провадити (справувати) діло, справу (справи), роботу. [Загад діло справує]. В. процесс, тяжбу с кем - позиватися з ким. Судья ведёт процесс, дело - судець провадить процес, справу. Вести борьбу, вести войну - точити (провадити) боротьбу, війну. Вести хоровод - вести танок. Вести разговор, -ти речь, -ти рассказ - провадити (вести) розмову, мову, речі, оповідання. Вести переговоры - вести пересправи, трактувати. [Король трактував з ханом про довічне замир'я (Куліш)]. Вести переписку - листуватися з ким. Вести дневник - вести щоденника. Вести торговые сношения - провадити (відбувати) торг, торгові зносини. Вести жизнь - провадити життя. Вести хозяйство - держати хазяйство, господарство, хазяйнувати, господарювати. Вести детей - провадити діти, виховувати діти. Вести свой род от кого-л. - вести свій родовід (родословную), походити від кого, бути з роду кого. Вести дело к тому (так), чтобы… - кермувати (гнути) на те, щоб…, хилити речі так, щоб… [Я тямлю, куди ти кермуєш (Кониськ.). Він гне на те, щоб потягти нас до суду]. Вести себя - поводитися (сов. повестися), держатися, справуватися (гал.). [Сестра навчає, як мені, малій, треба поводитися, як дядину любенько вітати (М. Вовч.). Справуйся добре, не пустуй (Франко)]. Вести себя по отношению к кому-л. - обходити коло кого, триматися супроти кого. [Лучче коли-б Яків тихенько обходив коло його (М. Вовч.)]. Вести себя хорошо, достойным образом - шануватися, чтитися. [Гляди-ж шануйся, стережись, робити так не вчись (Гліб.)]. Плохо вести себя - не шануватися, пусто йти;
    5) (корчить, коробить) судомити, жолобити, безл. [Пучки судомить. Дошку жолобить]. А он и ухом не ведёт - а він ані гадки, а він і гадки не має, а він ні кує, ні меле.
    * * *
    1) вести; (проводить, делать) прова́дити, прово́дити; ( иметь последствием) призво́дити

    \вести и [речь] к чему́ — вести́ [мо́ву] до чо́го; хили́ти (гну́ти) до чо́го

    2) ( сводить) зво́дити; ( корчить) ко́рчити, судо́мити

    Русско-украинский словарь > вести

  • 20 выходить

    I. выйти, вытти, выдти
    1) виходити (вихожати) [Не вихожає з хати. Кудись-же той яр виходить. Будинок виходив у садок великим рундуком], сов. вийти, піти; виступати. Выйти с трудом - сов. видибати, видибуляти; (хромая) вишкандибати; (шаркая ногами) вичовгати; (пятясь) визадкувати; (украдкой) викрастися; (толпой) вироюватися, вироїтися, сипнути; (из воды) вибрести, -ся; (из вагона) висісти. Прошу выйти (фамильярно) - прошу на виступці, (иронич.) прохаю на викидку. Не выходить из головы - не сходити з голови. Выйти наружу - пробитися, виступити (наверх), виявитися. Выйти, прорубив отверстие - прорубатися, вирубатися звідкись; (гуськом) висотатися; (из употребления) виводитися, вивестися; (из затруднения) вирятуватися; (из границ) перейти за межі, перебрати (всякої) міри. Выходить, выйти из себя - аж із шкури вилазити (вилізти), із себе пнутися, аж на місці цибати, аж нетямитися; (из детского возраста) з дітей (з дитячих літ) виходити. Выйти в жизнь - вийти між люди; (замуж) віддаватися, віддатися, піти заміж за кого, сов. одружитися з ким, видатися за кого, зашлюбитися з ким; (из яйца) вилупитися;
    2) сходити. [У нас багато хліба сходить]. Вышло всё - (вже) по всьому. Вышли все деньги - по всіх грошах. У меня вышло что - (диал.) я вивелася з чого;
    3) выйти каким - вдатися, придатися. [Такий уже вдавсь поганий. Паска у нас хороша придалася. Наймичку собі прийняла, та й добра дівчина придалася (Г. Барв.)]. Ничего хорошего из тебя не выйдет - добра (пуття) з тебе не буде. У меня вышло хорошо = мне удалось - я вдав добре. [У росіян сатиру найкраще вдав новітній письменник Салтиков-Шедрін (Єфр.). Слабше вдає він заклики до боротьби (Єфр.)];
    4) безл. - виходити, виходитися, вийтися. [Пішли, аж не так вийшлося]. Выходит - виходить; (следовательно) отже, (следует думать) випадає. [Випада, що всі троє були дурні, а вона розумна]. Вышло, как я говорил - на моє слово впало, на моє вийшло;
    5) выходить на картах (при гаданьи) - випадати;
    6) хим. - добуватися, видаватися.
    II. виходити. [Оддай - руками, а не виходиш ногами].
    * * *
    I выход`ить
    несов.; сов. - в`ыйти
    вихо́дити, ви́йти и мног. повихо́дити

    выходи́ть, вы́йти в кого́ — (быть похожим на кого, делаться кем) вихо́дити, ви́йти в ко́го

    выходи́ть, вы́йти из подчине́ния — перестава́ти, переста́ти кори́тися

    выходи́ть, вы́йти из положе́ния — вихо́дити, ви́йти із стано́вища

    выходи́ть, вы́йти из себя́ — втрача́ти, втра́тити ви́тримку (самовла́ду, самовлада́ння), дратува́тися, роздратува́тися

    II в`ыходить

    Русско-украинский словарь > выходить

Страницы

См. также в других словарях:

  • хорошо —   хорошо/ …   Правописание трудных наречий

  • ХОРОШО — 1. Нареч. к хороший в 1 знач. Хорошо работает. Хорошо пишет. Хорошо поет. Хорошо ответить. Хорошо одеваться. Хорошо поступить. Хорошо вести себя. Хорошо относиться к кому н. Хорошо чувствовать себя. Хорошо закусил. Хорошо сделаешь, если поедешь.… …   Толковый словарь Ушакова

  • хорошо — сказ., употр. сравн. часто 1. Когда вы говорите, что где либо хорошо, вы имеете в виду, что вам там нравится. Хорошо на улице весной! | У них дома очень хорошо. 2. Когда вы говорите, что вам хорошо, вы имеете в виду, что вы довольны, здоровы,… …   Толковый словарь Дмитриева

  • хорошо — • хорошо вооруженный • хорошо вооружить • хорошо вооружиться • хорошо запомнить • хорошо знакомый • хорошо знать • хорошо известно • хорошо известный • хорошо кормить • хорошо осознать • хорошо охранять • хорошо помнить • хорошо понять …   Словарь русской идиоматики

  • Хорошо!! — Альбом Гражданской обороны Дата выпуска 1987, 1996, 2006 Записан 1987 Жанр Панк рок Длител …   Википедия

  • хорошо — кончиться хорошо, поставить себя хорошо.. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. хорошо неплохо, недурно, недурственно, славно, ладно, здорово, важно, важнецки, мирово, хоть куда …   Словарь синонимов

  • хорошо — 1. ХОРОШО, лучше. I. нареч. к Хороший (2, 7 зн.). Х. учиться, плавать, рисовать. Х. относиться к младшему брату. Х. одеваться. Поезд идёт х. II. в функц. сказ. 1. Об окружающей обстановке, доставляющей удовлетворение, наслаждение. Сегодня х. на… …   Энциклопедический словарь

  • хорошо бы — хотелось бы, надо бы, недурно, неплохо, невредно, надо, желательно, желательно бы, не грех, неплохо бы, не мешало бы, недурно бы, не мешает, невредно бы, вот бы, нелишне Словарь русских синонимов. хорошо бы нареч, кол во синонимов: 16 • вот бы… …   Словарь синонимов

  • хорошо же — смотри, смотри у меня, погоди же Словарь русских синонимов. хорошо же нареч, кол во синонимов: 3 • погоди же (13) • …   Словарь синонимов

  • хорошо́ — хорошо, нареч.; в знач. сказ …   Русское словесное ударение

  • Хорошо — I нескл. ср. Отметка, оценивающая знания, умения, навыки учащихся как вполне удовлетворительные. II нареч. качеств. 1. Обладая положительными качествами или свойствами. Ant: плохо отт. Обладая необходимым мастерством, умением. отт. Так, как… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»