Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

хан

  • 1 хан

    Русско-украинский словарь > хан

  • 2 автофилия

    биол., мед.
    автофілі́я, самозако́ханість, -ності

    Русско-украинский словарь > автофилия

  • 3 влюблённость

    закоханість, залюбленість (р. -ности). [З нашою упертою залюбленістю до всього свого (Леонт.)].
    * * *
    зако́ханість, -ності, закоха́ння

    Русско-украинский словарь > влюблённость

  • 4 влюблённый

    закоханий в кому и в кого, замилуваний, замилований у чому, закоханець (р. - нця). [Одразу знать, що тут люди замиловані в квітках (Н.-Лев.)].
    * * *
    1) прил. зако́ханий; залю́блений
    2) в знач. сущ. зако́ханий, -ого

    влюблённые — мн. зако́хані, -их

    Русско-украинский словарь > влюблённый

  • 5 набавка

    1) (действие) наддавання, набавляння, надбавляння, накидання, оконч. наддання, набавлення, надбавлення, накинення;
    2) (что набавлено) наддача, наддаток (-тку), набавка, надбавка, накидка. Срв. Прибавка. [З сяким чи таким наддатком (Куліш). Хоч і вимага хан від вас надбавки жолду, та ви давайте йому стільки, скільки давали здавна (Куліш)].
    * * *
    1) ( действие) набавля́ння; накида́ння
    2) ( набавленное) наба́вка, на́кидка

    Русско-украинский словарь > набавка

  • 6 неудачный

    невдалий, невдатний, (редко) невдачний; специальнее: (несчастливый) нещасливий, (зап.) нефортунний; (нескладный) недоладни[і]й; (неметкий) невлучний, (неостроумный) недотепний. [З його терорист вийшов-би поганенький, невдалий (Крим.). Не лихо журить і чужа сторона, а невдала жінка (Номис). Невдала баталія (Л. Укр.). Невдалі булочки (Сл. Ум.). Невдатний був хан з Магомета Оглі (Леонт.). Невдатна зустріч (Крим.). Ся поема - невдатне наслідування Шевченка (Грінч.). Напечу хліба - невдачний, наварю борщу - несмачний (Харк. Збірн.). Нещасливий добір п'єс на першу виставу (Грінч.). Той роман видався мені дуже недоладнім (Крим.)]. -ный исход - невдалий (нещасливий) кінець. -ное сравнение - невдале (невлучне) порівняння. -ная шутка - невдалий (недотепний, невлучний) жарт.
    * * *
    невда́лий, невда́тний; ( неметкий) невлу́чний; ( несчастливый) нещасли́вий

    Русско-украинский словарь > неудачный

  • 7 поджигать

    поджечь
    1) (дрова в печи, костёр) підпалювати, підпалити, підтопляти, підтопити, розтопляти, розтопити (в печі). -гать, -жечь кого, что - підпалювати, підпалити, палити, спалити кого, що; червоного півня пустити кому; огонь пустити кому. [Ходять палії, підпалюють (палять); учора Семена Гриву спалили: все згоріло - і хата, і тік, і хлівці]. При степном пожаре -гать, -жечь траву, чтобы встречным огнём прекратить распространение пожара - відпалюватися, відпалитися;
    2) (к мятежу, бунту, неповиновению и т. п.) підпалювати, настренчувати, підбурювати, (вульг.) підцьковувати, піддрочувати кого. [Сей хан підпалював у Орди дикий завзятий дух (Куліш). Такі ходять, що проти начальства піддрочують]. Срв. Подстрекать. Подожжённый - підпалений, підбурений, настренчений, підцькований, піддрочений.
    * * *
    несов.; сов. - подж`ечь
    1) підпа́лювати, підпали́ти
    2) ( подстрекать) підбу́рювати, підбу́рити, несов. підпа́лювати

    Русско-украинский словарь > поджигать

  • 8 позволять

    позволить дозволяти, дозволити, позволяти, по(до)зволити, зволяти, зволити, призволяти, призволити (допускать) попускати, попустити кому що, и на що, (велеть) веліти кому що. [Пан не дозволяв і на годинку кидати ліса (М. Вовч.). Позволь мені усім це розказати (Л. Укр.). Хоч позволив хан на пісках новим кошем стати, та не зволив запорожцям церкву будувати (Шевч.). На це я собі не попустив (Єфр.). Та чи не призволите чайку? (Кониськ.). Подозвольте мені слово до вас сказати (Яворн.). Не велю милому журитися (Метл.)]. -лять себе что - до[по]зволяти собі що и на що, допускатися (сов. допуститися) чого [Він допустився шахрайства]. -лит себе ошибку - дозволити собі помилку или допуститися помилки. -лить себе такую роскошь - дозволити собі таку розкіш и на таку розкіш (Єфр.). -лить себе смелость - дозволити собі сміливість. -лить кому делать, говорить что - до[по]зволити кому робити, говорити що. Здоровье -ет кому - здоров'я дозволяє (змагає) кому. [Як (если) здоров'я змагає, то добре й робити (Н.-Вол. п.)]. Если -лит мне время - як дозволить мені час, якщо (коли) матиму час. -лить себя подговорись - до підмови, на підмову датися. -льте слово молвить - дозвольте слово мовити, дайте (дозвольте) до слова прийти. -льте! - дозвольте, (по)чекайте, погуляйте! [Чекайте! Як, се Андрій Гавриленко? (Коцюб.)]. Не могу этого -лить - не можу цього (и на це) дозволити кому. Я не -лю ему никакой дерзости - я не дозволю йому жадного (ніякого) грубіянства. Не -лю вмешиваться в мои дела - не дозволю втручатися в мої справи, (иносказ.) не дам у кашу собі дмухати. Позволенный - до[по]зволений.
    * * *
    несов.; сов. - позв`олить
    дозволя́ти, дозво́лити; ( попускать) попуска́ти, попусти́ти; позволя́ти, позво́лити; призволя́ти, призво́лити, зволя́ти, зво́лити

    Русско-украинский словарь > позволять

  • 9 промчаться

    промчати(ся), перемчати(ся), пролинути, промайнути, шугонути, (только о времени) збігти. [Коні так швидко промчали, - і не роздивилась, хто їхав. Багато ще промчить злих хуртовин над головою в мене (Л. Укр.). Час промайнув, що й не оглянулись (Свидн.). Вже сорок літ пролинуло часу, як сей приємний труд почесно я несу (Самійл.). Зненацька шугонув страшенний вихор по небу (Конис.). Кримський хан шугонув по Вкраїні і спалив київські осади (Куліш). Скоро літо збіжить (Звин.)].
    * * *
    промча́ти, промча́тися; прогна́ти, прогна́тися; ( пронестись) пронести́ся; ( пролететь) пролетіти, проли́нути, промайну́ти

    Русско-украинский словарь > промчаться

  • 10 прославлять

    прославить
    1) (сделать славным) уславляти, уславити, прославляти, прославити кого чим, що, чинити славу кому. [Я вас породила, вигодувала, викохала, уславила (Грінч.). Славою його уславив (Кул.). Од Припеті до Синюхи вславили себе Обухи (Куліш). Дасть вінець йому царський і прославить безмірно (Франко)]. Он -вил себя учёными работами - він уславив себе науковими працями;
    2) (воздавать хвалу) прославляти, прославити, уславляти и славити, уславити, виславляти кого ким, що чим, (восхвалять) вихваляти и вихвалювати, вихвалити, величати, звеличати, (о мн.) попрославляти, повславляти см. Восхвалять. [Візантійство прославляв (Шевч.). Ні один співець її не вславив (Л. Укр.). Славу козацьку ви славляли (Лукаш.). Звеличав пишність і мудрість великих ханів (Коцюб.)];
    3) (ославить) ославлювати и ославляти, ославити, пославити, (о мн.) поославлювати кого ким; см. Разглашать, Расславлять. [Порішили, щоб божевільним його пославити (М. Вовч.)]. -вить кого скупым - ославити кого скупим;
    4) (Христа на Рождество) колядувати, проколядувати, славити Христа. Прославляемый - уславлюваний, прославлюваний, вихвалюваний. Прославленный - уславлений, прославлений, вихвалений, звеличений від кого (кем). [Мадонно моя, пренепорочна Маріє, прославлена в віках (Тичина)].
    * * *
    несов.; сов. - просл`авить
    прославля́ти, просла́вити, уславля́ти, усла́вити, несов. сла́вити, виславля́ти

    Русско-украинский словарь > прославлять

  • 11 самовлюблённость

    самозако́ханість, -ності

    Русско-украинский словарь > самовлюблённость

  • 12 самообожание

    самозахо́плення, самозако́ханість, -ності

    Русско-украинский словарь > самообожание

  • 13 себяобожание

    самозако́ханість, -ності

    Русско-украинский словарь > себяобожание

См. также в других словарях:

  • хан — хан/ …   Морфемно-орфографический словарь

  • Хан Лю — Han Lue Появление Тройной форсаж: Токийский дрифт (2006) Бандиты ( …   Википедия

  • Хан — Хан, титул государей татарского происхождения у восточных народов;,более древняя форма, по видимому, хакан. Уже Шелун переменил титулшен ю, который носили его предшественники, на хакан (в Китае kho han ), имевший значение императора . Постепенно… …   Энциклопедия Брокгауза и Ефрона

  • ХАН — (тат. и тур. Khan). Титул татарских и монгольских властителей. Ильхан. Персидское название монгольских владетельных князей. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. ХАН тат. и тур. khan. Титул татарских… …   Словарь иностранных слов русского языка

  • ХАН — ХАН, хана, муж. (тюрк.). 1. Титул монарха, правителя, владетельного лица в некоторых восточных странах. «Раболепный двор вкруг хана грозного теснился.» Пушкин. Татарский хан. Крымский хан. Хивинский хан. 2. Почетный дворянский титул, равный… …   Толковый словарь Ушакова

  • хан — а; м. [тюрк. хан] У тюркских и монгольских народов: титул феодального правителя; лицо, носящее этот титул (первоначально вождь племён, например у кочевников Ирана и Афганистана). ◁ Ханский, ая, ое. Х ие земли. Х ое войско. Х. шатёр. Х ие владения …   Энциклопедический словарь

  • ХАН — муж. азиатский владетель; у нас были киргизские ханы, упраздненные, остались ханы еще на Кавказе; хана чествуют высокостепенным. Ханов, все, что лично его; ханский, к нему относящийся. Ханша, жена хана. Ханенок презр. ханич, сын ханский. Ханье… …   Толковый словарь Даля

  • ХАН — Хан, повелитель, властелин. Давалось ребенку (мальчику) с пожеланием ханской власти и богатства. Антрополексема. Татарские, тюркские, мусульманские мужские имена. Словарь терминов …   Словарь личных имен

  • ХАН — ХАН, а, муж. У нек рых тюркских и монгольских народов: феодальный владетельный князь, монарх, а также титул князя, монарха. | прил. ханский, ая, ое. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • Хан — Курт (1886 1974) Афоризмы, цитаты • Главная задача образования это обеспечение пяти качеств в человеке: любознательности, духа, не признающего поражения, настойчивости в достижении цели, готовности к самоотречению и, прежде всего, сострадания.… …   Сводная энциклопедия афоризмов

  • хан — король, государь, правитель, князь, монарх Словарь русских синонимов. хан сущ., кол во синонимов: 9 • босс (43) • государь …   Словарь синонимов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»