Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

пронестись

  • 1 пронестись

    Русско-украинский словарь > пронестись

  • 2 проноситься

    пронестись
    1) проношуватися, пронестися, бути проношуваним, пронесеним;
    2) (о живых существах, звуке, свете и т. п.) линути, пролинути, проноситися и проношуватися, пронестися, пробігати, пробігти, перебігати, перебігти, шугати, шугнути. [У маленькій голівоньці линула думка по думці (Грінч.). Темні хмари проношувалися небом (М. Вовч.). Пронеслася надо мною буря (Куліш). Пробігла була чутка, що він помер. Думка промайнула (перебігла) в голові. Коні швидко перебігли повз нас. Санки шугали проз їх, як птиці]. -сь очень быстро - см. Промчаться. -ться быстро как молния - (о мыслях) блискати, блискотіти, блиснути. [Здогади блискотіли в голові (Крим.)].
    * * *
    I см. пронашиваться II несов.; сов. - пронест`ись
    проно́ситися, пронести́ся; ( быстро пробегать) проліта́ти, пролеті́ти, ли́нути, проли́нути, несов. промайну́ти, майну́ти; ( о звуках) луна́ти, пролуна́ти

    Русско-украинский словарь > проноситься

  • 3 мелькать

    мелькнуть
    1) (появляясь исчезать, показываться на миг) мигтіти, миготіти (- гочу, -готиш), миготати (-гочу, -гочеш), мигати, мигкати, мигнути, (сильнее) мигонути, (развеваясь) маяти, майнути, змайнути, (особ. о ногах, хвосте) мелькати, (редко) мелькнути; (мерцать) мерехтіти, блимати, блимнути, бликати, бликнути, миг(о)тіти, (сверкать) блискати, блиснути; (не только шмыгать) шмигати, шмигнути, (быстрее) шмигонути, (быстро пробежать) шаснути. [По дворі почали мигтіти ченці (М. Вовч.). Миготіли в повітрі палиці (Франко). Заяць лише мигнув, та й полетів (Яворськ.). Стріла майнула (Куліш). Де хвиля, що майнула? де звук, що нісся і погас? (Олесь). Круг мене звідусіль мелькали українські обличчя (Крим.)]. Зарница -кает, молния -нула - мигавка блимає (бликає), блискавка блиснула. Звёзды -кают - зорі блимають (мигтять, миготять, мерехтять). Огонёк -нул и погас - огник блиснув (блимнув, мигнув) і по[з]гас. Он (человек) -нул и исчез - він майнув і зник (щез). -кает, -нула мысль у кого - мигтить (миготить, блискає, блискотить), майнула (мигнула, мигонула, блиснула, шаснула) думка (гадка) кому или у кого; срв. Мелькать 3. [В голові Грицьковій десь далеко миготить думка: може це сон? (Васильч.). Певно, він не винен в убивстві, - блискає думка в вашій голові (Наш). Я досі любив тільки мову, - майнула Олесеві швидка думка в голові (Крим.). У мене зараз таки мигнула думка (Кониськ.). Хоч коли й шаснула їй по душі така думка, - вона на неї рукою навіки махнула (М. Вовч.)]. -кать, -нуть в глазах, перед глазами у кого - миг(о)тіти, мерехтіти, мигнути, майнути в очах, в очу, перед очима, шмигонути перед очима в кого или кому; срв. Мелькать 4. [Міль мигтить мені в очах (Дніпр. Ч.). Миготіла в очах дорога горорізьба (Куліш). Тінь її всюди в очах мерехтить (Пачов.). Мигнула в очах воскова свічечка (М. Вовч.). Певність перемоги майнула в його очах (Крим.). Хлопець шмигонув перед очима (Сл. пр. м.)]. -кает перед кем (в мыслях) что - миг(о)тить кому и в кого (в думці, в уяві) що. [Вже й на сон клонить, а все мигтить мені його обличчя (М. Вовч.)];
    2) (виднеться там и сям, изредка, проносясь) майоріти, маяти, линути. [Не вродила овощ: то там, то там майорить слива й груша (Вовчанщ.). Орися маяла то сям, то там по господі (Куліш)];
    3) (маячить, стоять перед глазами) маячіти, манячити, мигатися. [Маячіла невиразна думка, що може-б варто… (Л. Укр.). На її плечах манячили довгі кінці стрічок (Н.-Лев.). Мигається мені та Орлиха, мов у тумані (М. Вовч.)];
    4) (рябить в глазах) миг(о)тіти, мерехтіти, рябіти, мріти (сов. замріти) в очах (в очу). [Аж в очах мигтить (М. Вовч.). В очу замріє (Крим.)].
    * * *
    несов.; сов. - мелькн`уть
    1) мигті́ти и миготі́ти и мига́ти, мигну́ти, бли́скати, бли́снути; (несов.: виднеясь вдали) майорі́ти, мая́чити и маячити; (сов.: показаться на миг, пронестись) майну́ти, промайну́ти
    2) ( прерывисто светить) бли́скати, бли́снути; ( мерцать) мерехті́ти несов., бли́мати, бли́мнути, несов. мигті́ти, миготі́ти

    Русско-украинский словарь > мелькать

  • 4 промчать

    промчати.
    * * *
    1) промча́ти; ( заставить пронестись) прогна́ти

    Русско-украинский словарь > промчать

  • 5 промчаться

    промчати(ся), перемчати(ся), пролинути, промайнути, шугонути, (только о времени) збігти. [Коні так швидко промчали, - і не роздивилась, хто їхав. Багато ще промчить злих хуртовин над головою в мене (Л. Укр.). Час промайнув, що й не оглянулись (Свидн.). Вже сорок літ пролинуло часу, як сей приємний труд почесно я несу (Самійл.). Зненацька шугонув страшенний вихор по небу (Конис.). Кримський хан шугонув по Вкраїні і спалив київські осади (Куліш). Скоро літо збіжить (Звин.)].
    * * *
    промча́ти, промча́тися; прогна́ти, прогна́тися; ( пронестись) пронести́ся; ( пролететь) пролетіти, проли́нути, промайну́ти

    Русско-украинский словарь > промчаться

  • 6 пронашиваться

    проноситься, пронестись
    I. см. Проноситься.
    II. Пронашиваться, проноситься - (известное время: об одежде обуви) носитися, п(р)оноситися, виноситися якийсь час, (до ветхости) зношуватися, зноситися до дірок, (об обуви ещё) проходитися до дірок. [Такі чоботи носяться років зо два. Цей кожух проноситься недовго. Черевики мої вже до дірок проходилися].
    * * *
    несов.; сов. - пронос`иться
    проно́шуватися, проноси́тися

    Русско-украинский словарь > пронашиваться

См. также в других словарях:

  • пронестись — пролететь, промелькнуть, мелькнуть; разнестись (о вести), прокатиться (о слухе, о молве), раздаться, протащиться, донестись, зазвучать, пробежать, проехать, послышаться, миновать, улететь, прозвучать, минуть, заслышаться, протечь, промчаться,… …   Словарь синонимов

  • ПРОНЕСТИСЬ — ПРОНЕСТИСЬ, пронесусь, пронесёшься, прош. вр. пронёсся, пронеслась, совер. (к проноситься1). 1. Быстро пробежать, проехать, пролететь мимо кого чего нибудь. Пронесся поезд. Пронеслась стая птиц. «Ветер пронесся и разбудил море, вдруг заигравшее… …   Толковый словарь Ушакова

  • ПРОНЕСТИСЬ — ПРОНЕСТИСЬ, сусь, сёшься; ёсся, еслась; ёсшийся; есясь; совер. 1. Быстро проехать, пробежать, пролететь куда н. или мимо кого чего н. Автомобиль пронёсся мимо дома. Пронеслось в сознании что н. (перен.: мгновенно возникло, промелькнуло). 2. (1 ое …   Толковый словарь Ожегова

  • Пронестись — сов. 1. Пройти мимо, стороной; уйти (о туче, непогоде и т.п.). 2. см. тж. проноситься I Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • пронестись — пронестись, пронесусь, пронесёмся, пронесёшься, пронесётесь, пронесётся, пронесутся, пронесясь, пронёсся, пронеслась, пронеслось, пронеслись, пронесись, пронеситесь, пронёсшийся, пронёсшаяся, пронёсшееся, пронёсшиеся, пронёсшегося, пронёсшейся,… …   Формы слов

  • пронестись — пронест ись, с усь, сётся; прош. вр. ёсся, есл ась …   Русский орфографический словарь

  • пронестись — (I), пронесу/(сь), сёшь(ся), су/т(ся) …   Орфографический словарь русского языка

  • пронестись — Syn: пролететь, промелькнуть, мелькнуть; разнестись (о вести), прокатиться (о слухе, о молве), раздаться …   Тезаурус русской деловой лексики

  • пронестись — несусь, несёшься; пронёсся, неслась, лось; св. 1. Быстро пролететь, проехать, пробежать и т.п. Пули пронеслись над головой. Велосипедисты пронеслись по мосту. По коридору пронёсся старшеклассник. Поезд пронёсся мимо станции. Вдали пронёсся… …   Энциклопедический словарь

  • пронестись — несу/сь, несёшься; пронёсся, несла/сь, ло/сь; св. см. тж. проноситься 1) Быстро пролететь, проехать, пробежать и т.п. Пули пронеслись над головой. Велосипедисты пронеслись по мосту. По коридору пронёсся старшеклассник …   Словарь многих выражений

  • пронестись — 1.1.1.4., ЛВМ 2 …   Экспериментальный синтаксический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»