-
81 entailed property
-
82 entitled to inherit
-
83 entitled to succeed
-
84 estate in coparcenary
-
85 express
1) кур'єр, посильний2) екстрений; позитивно виражений, прямо обумовлений, обумовлений позитивно ( або прямо); чітко сформульований ( або означений) ( в законі тощо)3) виражати; прямо визначати (встановлювати) ( в законі тощо)•- express agency
- express agreement
- express assumpsit
- express authority
- express authorization
- express by law
- express charges
- express condition
- express confidence
- express consent
- express consideration
- express contract
- express contract
- express covenant
- express grant
- express judicially
- express legislative authority
- express licence
- express license
- express malice
- express notice
- express official regret
- express one's will
- express power
- express protection
- express provision
- express punishment
- express regret
- express regret for one's crime
- express reservation
- express right
- express sorrow -
86 female line
жіноча лінія (успадкування, кревності) -
87 feodum novum
лат. феод, придбаний не в порядку успадкування від предків -
88 forfeiture
втрата (прав, майна, посади тощо); позбавлення (прав, майна, посади); конфіскація; позбавлення права; штраф; адміністративний штраф- forfeiture for offence
- forfeiture for offense
- forfeiture of assets
- forfeiture of estate
- forfeiture of patent
- forfeiture of property
- forfeiture of right
- forfeiture proceeding
- forfeiture proceedings
- forfeiture to the Crown
- forfeiture to the State -
89 heirdom
спадщина; успадкування -
90 heirship
право спадкоємця; право успадкування; статус спадкоємця -
91 hereditability
-
92 hereditament
нерухоме майно, що може бути предметом успадкування -
93 hereditaments
майно, що може бути предметом успадкування -
94 hereditary succession
-
95 inheritance law
спадкове право ( об'єктивне); закон про успадкування -
96 inheritance laws
-
97 inheritance practice
= inheritance practices практика успадкування -
98 institution of inheritance
English-Ukrainian law dictionary > institution of inheritance
-
99 intestate laws
-
100 laws regulating the succession
законодавство, що регулює (порядок) успадкуванняEnglish-Ukrainian law dictionary > laws regulating the succession
См. также в других словарях:
успадкування — я, с. Дія за знач. успадкувати … Український тлумачний словник
успадкування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
єдиноспадкування — я, с. 1) В монархічних державах – принцип успадкування царської влади, за яким престол передається старшому синові. 2) юр. Принцип успадкування, згідно з яким уся нерухомість після смерті батька або матері переходить до старшого сина … Український тлумачний словник
сукцесія — сукцесія, сукцессыя наслідування, успадкування, спадкоємство, спадкоємність, успадкування, спадок, наступність … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
сукцессыя — сукцесія, сукцессыя наслідування, успадкування, спадкоємство, спадкоємність, успадкування, спадок, наступність … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
династія — ї, ж. 1) Монархи того самого роду, які заступають один одного на троні в даній державі за правом успадкування або спорідненості. 2) перен. Те саме, що рід. 3) перен. Представники різних поколінь однієї сім ї, що працюють на одному виробництві,… … Український тлумачний словник
когнатичний — а, е. Стос. до когнатів. •• Когнати/чна спорі/дненість згідно з римським спадковим правом – наявність родинних зв язків, які встановлюються в інтересах успадкування на основі кровного сімейного зв язку зі спадкодавцем … Український тлумачний словник
патрилінійний — а, е. Стос. до патрилінійності. •• Патриліні/йне успадкува/ння успадкування по чоловічій лінії … Український тлумачний словник
патрилінійність — ності, ж. Визначення походження, спорідненості та успадкування по батьківській лінії при патріархаті … Український тлумачний словник
плейотропія — ї, ж. Явище успадкування, при якому проявляються різні ознаки за впливу одного гена … Український тлумачний словник
пробанд — а, ч. 1) Особа, з якої починається складання родоводу при генеалогічному методі вивчення спадковості людини. 2) мед. Індивід, для якого складають родовід з метою визначення типу успадкування ознаки, що вивчається … Український тлумачний словник