Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

усилит.

  • 41 прямо

    1.
    1) ( в прямом направлении) direttamente, diritto
    2) (ровно, без наклона) dritto, senza curvarsi
    4) (открыто, откровенно) francamente, apertamente
    2. частица
    1) (подлинно, действительно) veramente, addirittura, proprio
    2) (ну да, как же) ma dai, non può essere, ma sì, proprio

    он герой - прямо! — è un eroe - sì, proprio

    3) ( как раз) giusto, direttamente
    * * *
    нар.
    1) (a) diritto; in linea retta

    идти пря́мо — andare diritto

    2) ( ровно) verti calmente diritto

    держаться пря́мо — stare ritto, aver un portamento eretto

    он приехал пря́мо с вокзала — è arrivato direttamente dalla stazione

    4) ( откровенно) schiettamente, francamente; fuori dei denti ( напрямик)

    говорить пря́мо — parlare francamente / apertamente; dire chiaro e tondo; spiattellare la verità

    сказать пря́мо в лицо — dire / buttare in faccia

    5) в знач. усилит. частицы (совершенно) proprio, addirittura; veramente

    я пря́мо поражён — ne sono proprio stupito

    она пря́мо красавица — lei è veramente bellissima

    6) в знач. усилит. частицы (как раз) esattamente, giustamente

    пря́мо под окнами — direttamente / esattamente sotto le finestre

    7) разг. сниж. (при возражении = вот ещё!)

    ты согласился? - ну, пря́мо! — hai accettato? - sì, domani!

    * * *
    part.
    gener. direttamente, diretto, dirittamente, drittamente, addirittura, diritto, dritto, a faccia aperta, a faccia scoperta, a viso aperto, addiritto, alla sincera, difilato, diviato, immediatamente, in faccia, nudamente, recisamente, ritto, senza riguardo i

    Universale dizionario russo-italiano > прямо

  • 42 вздрагивать

    вздрогнуть здригатися, здригнутися, кидатися, кинутися, стенатися, стенутися, движіти, здвигатися, стрепехатися, стрепенутися, тріпнутися. [За кожним гуркотом грому вона неспокійно кидалася (Коцюб.). Від плачу стенається тіло худеньке (Л. Укр.)]. В. с испугу, особенно во сне - жахатися, (сов.) жахнутися. [І страху не раз набрався, аж крізь сон жахався (Свидн.). Грюкнув дверима, аж дитина жахнулася]. Он вздрогнул - він іздригнувсь, його струс(о)нуло.
    * * *
    несов.; сов. - вздр`огнуть
    здрига́тися, здригну́тися и диал. здригну́ти, стена́тися, стену́тися, стина́тися, стину́тися; ( вскидываться) кида́тися, ки́нутися; ( дрожать) тремті́ти, затремті́ти, дрижа́ти, задрижа́ти; ( содрогаться) ті́патися, ті́пнутися, стрі́пуватися, стрі́пнутися, усилит. стріпону́тися, стрепену́тися сов., здвига́тися и здви́гуватися, здвигну́тися, стру́шуватися, струси́тися и струсну́тися и усилит. струсону́тися; ( с испуга) жаха́тися, жахну́тися

    Русско-украинский словарь > вздрагивать

  • 43 всплескивать

    всплеснуть
    1) сплескувати, сплеснути (руками, в долоні, крилом);
    2) хлюпати, хлюпнути (воду, водою).
    * * *
    тж. всплёскивать; несов.; сов. - всплесн`уть
    спле́скувати и сплі́скувати, сплесну́ти, пле́скати, плесну́ти, усилит. плескоті́ти, плескота́ти; ( о воде) плю́скати, плю́снути, хлю́пати, хлю́пнути и схлю́пнути и схлю́пнути, усилит. плюскоті́ти, плюскота́ти

    Русско-украинский словарь > всплескивать

  • 44 встрепенуться

    стрепену́тися, стрі́пнутися и усилит. стріпону́тися, трі́пнутися и тріпну́тися и усилит. тріпону́тися; стрепехну́тися

    Русско-украинский словарь > встрепенуться

  • 45 встряхиваться

    несов.; сов. - встряхн`уться
    1) стру́шуватися, струси́тися и струсну́тися и усилит. струсону́тися, стрі́пуватися, стріпну́тися и диал. стрі́патися и усилит. стріпону́тися
    2) перен. розвору́шуватися, розворуши́тися; ( ободряться) підбадьо́рюватися, підбадьо́ритися и підбадьори́тися; ( развлекаться) розважа́тися, розва́житися и мног. порозважа́тися

    Русско-украинский словарь > встряхиваться

  • 46 гикать

    гикнуть гигикати, гигикнути, зикати, зикнути, різко погукувати, погукнути, різко вигукувати, вигукнути.
    * * *
    несов.; сов. - г`икнуть
    ги́кати, ги́кнути, усилит. гиги́кати, гиги́кнути; ( кричать) гука́ти, гукну́ти и усилит. гуко́нути и гукону́ти, зи́кати, зи́кнути

    Русско-украинский словарь > гикать

  • 47 громыхнуть

    гри́мнути; гу́ркнути, грю́кнути, грюкону́ти (усилит.), торо́хнути, тра́хнути; гу́кнути, усилит. гуко́нути и гукону́ти

    Русско-украинский словарь > громыхнуть

  • 48 грохотнуть

    однокр.
    грю́кнути, усилит. грюкону́ти; гу́ркнути, гря́кнути; тра́хнути, тара́хнути; гу́кнути, усилит. гуко́нути и гукону́ти

    Русско-украинский словарь > грохотнуть

  • 49 дёргаться

    дёргиваться, дёрнуться сіпатися, сіпнутися, сіпонутися, смикатися, смикнутися, смиконутися, шарпатися, шарпнутися, шарпонутися, тіпатися, тіпнутися. [Обличчя йому тіпається; оце й нічого наче, а далі як тіпнеться, так аж дивитися страшно].
    * * *
    несов.; сов. - дёрнуться
    1) сми́катися, сми́кнутися и усилит. смикону́тися; ( подёргиваться) сі́патися, сі́пнутися и усилит. сіпону́тися, ті́патися, ті́пнутися
    2) страд. несов. сми́катися, ша́рпатися, сі́патися; скубти́ся, ску́батися; то́ргатися; сми́катися, ша́рпатися; рва́тися, вирива́тися; витяга́тися; бра́тися, вибира́тися

    Русско-украинский словарь > дёргаться

  • 50 дёрнуть

    -ся см. Дёргать, -ся.
    * * *
    1) см. дёргать 1), 2)
    2) (отправиться куда-л.) майну́ти, махну́ти; чкурну́ти, дерну́ти
    3) ( выпить) хильну́ти, хлебну́ти и усилит. хлебону́ти, хлепну́ти, сми́кнути и усилит. смикону́ти, теле́пнути
    4) (о музыке, танце) ушква́рити, ужа́рити, урі́зати

    Русско-украинский словарь > дёрнуть

  • 51 забухать

    I заб`ухать
    забу́хати, забу́хкати и усилит. забухкоті́ти, загу́пати и усилит. загупоті́ти, -почу́, -поти́ш
    II забух`ать
    жарг.
    запия́чити; ( запить) запи́ти (зап'ю́, зап'є́ш); ( напиться) напи́тися, упи́тися, -п'ю́ся, -п'є́шся
    III забух`ать
    несов.; сов. - заб`ухнуть
    набуха́ти, набу́хнути, розбуха́ти, розбу́хнути и мног. порозбуха́ти

    Русско-украинский словарь > забухать

  • 52 загреметь

    1) загриміти загримотіти, загуркати, загуркотіти. [Загримотів засув, сінешні двері одчинилися (Крим.). Щось страшно загуркотіло попід вікнами];
    2) (раздаться) (голосно) залунати, розітнутися. Голос его -мел на всю залу - голос його залунав на цілу залю.
    * * *
    загримі́ти; ( загрохотать) загуркоті́ти, загуркота́ти, загурча́ти; (о громе, выстрелах) гу́кнути, усилит. гукону́ти; ( сильно зазвенеть) забряжча́ти, забря́зкати, усилит. забрязкоті́ти; ( раздаться) залуна́ти; (упасть, шлепнуться) ге́пнути, ге́пнутися, брязнути, бря́знутися, бебе́хнутися

    Русско-украинский словарь > загреметь

  • 53 задевать

    задеть зачіпати, зачепити, учепити що и за що, зачіпатися, зачепитися, учепитися за що, (затрагивать) займати, зайняти кого. [Зачепив ногою глиняник і розбив. Гляди не вчепи стовпа, бо вісь поламаєш. Парубок зачепив (зайняв) дівчину. А лаятимуся! нехай мене не займає!]. -деть кого-либо за живое - дошкуляти, дошкулити кому и кого, допікати, допекти (до серця) кому, дійняти кого до живого, упекти в живе, взяти за печінки кого. [Вміла вона дошкулити ворога (Єфр.). Вам смішки, а йому до серця допекло. Його так і взяло за печінки (Квітка)]. Не -вай меня, его - не (за)чіпай, не руш, не займай мене, його, нехайте його. Задевающий за живое - дошкульний. [Дошкульне слово]. Задетый - зачеплений, учеплений; дійнятий.
    * * *
    I несов.; сов. - заде́ть
    1) (кого-что, за что) зачіпа́ти, зачепи́ти, -чеплю́, -че́пиш (кого-що, за що); ( цеплять при движении) черка́ти, черкну́ти и усилит. черкону́ти (кого-що, по кому-чому, об кого-що), черка́тися, черкну́тися и усилит. черкону́тися (об кого-що, кого-чого, з ким-чим)
    2) ( кого-что) перен. зачіпа́ти, зачепи́ти, торкати, торкну́ти; ( причинять неприятность) уража́ти, ура́зити (ура́жу, ура́зиш) и урази́ти (уражу́, ура́зиш); ( оскорблять) обража́ти, обра́зити
    II
    (сов.: деть) заді́ти, -ді́ну, -ді́неш, заподі́ти, поді́ти, запрото́рити, мног. подіва́ти, позадіва́ти

    Русско-украинский словарь > задевать

  • 54 зазвенеть

    задзвеніти, задзеленчати.
    * * *
    задзвені́ти; ( зазвонить) задзеленча́ти, задзеле́нькати, задзе́нькати, усилит. задзенькоті́ти, задзеленькоті́ти: зате́нькати; (о струне; о звонком голосе) забрині́ти; (зазвякать, задребезжать) забряжча́ти, забря́зкати, усилит. забрязкоті́ти

    Русско-украинский словарь > зазвенеть

  • 55 зазвякать

    задзвя́кати, задзе́нькати, задзеле́нькати, задзеленча́ти; ( забряцать) забряжча́ти, забря́зкати, усилит. забрязкоті́ти; ( цокая) зацо́кати, усилит. зацокота́ти, зацокоті́ти

    Русско-украинский словарь > зазвякать

  • 56 закричать

    закричати, загукати, загаласувати, (завопить) залементувати, зарепетувати.
    * * *
    1) закрича́ти, однокр. кри́кнути и усилит. крикону́ти; зіпну́ти и усилит. зіпону́ти и зіпо́нути; ( завопить) завола́ти, залементува́ти; ( заорать) зарепетува́ти, загорла́ти, загорла́нити; ( пронзительно) завереща́ти; ( сердито на кого) загри́мати, однокр. гри́мнути; ( о птицах - жалобно) заквили́ти; (о лебедях, гусях) заяча́ти; ( о чайке) закиги́кати; ( о перепеле) запідпадьо́мкати, запідпідьо́мкати; (о коростеле диал.) зади́ркати, задирча́ти
    2) ( подзывая) загука́ти

    Русско-украинский словарь > закричать

  • 57 заорать

    1) см. Запахать;
    2) (завопить) зарепетувати, загорлати, зикнути, зіпонути, зіпнути, зажеліпати. [Слухать! - зикнув з усієї сили старшина (Грінч.). Чого треба? - зіпнула сердито на всю порожню хату (Васильч.)].
    * * *
    зарепетува́ти, загорла́ти, загорла́нити, однокр. зіпну́ти и усилит. зіпону́ти и зіпо́нути; заґвалтува́ти; (сердито на кого-л.) закрича́ти, загри́мати, однокр. кри́кнути и усилит. крикону́ти, гри́мнути, диал. желі́пну́ти

    Русско-украинский словарь > заорать

  • 58 застучаться

    засту́кати, усилит. застукотіти; ( громко) загрю́кати, усилит. загрюкоті́ти, загрюкота́ти; ( загрохотать) затара́хкати; ( загреметь) заторготі́ти, -гочу́, -готи́ш; ( глухо и сильно) загу́пати

    Русско-украинский словарь > застучаться

  • 59 затараторить

    заторохтіти, заторохкотіти, задріботіти, зацокотіти, засвіготати, забелькотати. -рить кого - забелькотати кого. [Я слово, вона дві, - зовсім мене забелькотала (Крим.)].
    * * *
    заторохті́ти, -хчу́, -хти́ш и усилит. заторохкоті́ти, зату́ркати, затурча́ти, усилит. затуркоті́ти, затуркота́ти; (о речи; о пулемёте, автомате) зацокоті́ти и зацокота́ти; ( затрещать - о речи) заляскоті́ти, заляща́ти, задрібота́ти, -бочу́, -бо́чеш, задріботі́ти, -бочу́, -боти́ш; ( заладить) заторо́чити

    Русско-украинский словарь > затараторить

  • 60 затарахтеть

    заторохті́ти, -хчу́, -хти́ш, усилит. заторохкоті́ти, затарахкоті́ти; зату́ркати, затурча́ти, усилит. затуркоті́ти, затуркота́ти; ( заговорить) заси́пати, -плю, -плеш, запороща́ти

    Русско-украинский словарь > затарахтеть

Страницы

См. также в других словарях:

  • усилит. — усил. усилит. усилительный усил. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • усилит. — усилительный …   Русский орфографический словарь

  • -ста — усилит. част., напр. пожалуйста; у Пушкина, История села Горюхина: Все ли ста здесь? – повторил староста. – Все ста , – отвечали граждане . Др. примеры у Халанского (ИОРЯС 4, 267 и сл.), Шлякова (РФВ 40, 125 и сл.). Этимология затрудняется… …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • прото — усилит. приставка в сложениях по образцу греч. заимствований с прото . Из πρωτο [в свою очередь – из πρωτος первый ] (протопоп, протоиерей, протодиакон и т. д.) образуют также протобестия, протоканалья и др.; см. Преобр. II, 136; Малиновский, РF… …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • ПОВТОРИТЕЛЬ — усилит. каскад с коэфф. усиления, близким к 1 (но меньше 1). Распространены П. на транзисторах (см. рис.) эмиттерный (на биполярном транзисторе) и истоковый (на полевом транзисторе); в устройствах с электронными лампами используют катодный П. Из… …   Большой энциклопедический политехнический словарь

  • кишмя кишеть — усилит. = кишеть …   Словарь многих выражений

  • УСИЛИТЕЛИ ЭЛЕКТРИЧЕСКИХ КОЛЕБАНИЙ — устройства, в к рых осуществляется повышение мощности электрич. колебаний с частотами 0/3хl012 Гц за счёт преобразования энергии стороннего источника питания (накачки) в энергию усиливаемых колебаний. Физ. явления, используемые для преобразования …   Физическая энциклопедия

  • Кисленько — I к исленько нареч. качеств. обстоят. разг. 1. ласк. к нареч. кисло I 2. усилит. к нареч. кисло I II к исленько нареч. качеств. обстоят. разг. 1. ласк. к нареч. кисло II 2. усилит. к нареч …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Ладненько — I л адненько нареч. качеств. обстоят. разг. 1. ласк. к нареч. ладно I 2. усилит. к нареч. ладно I II л адненько нареч. качеств. обстоят. разг. 1. ласк. к нареч. ладно II 2. усилит. к нареч …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Жирненько — I нареч. качеств. разг. 1. ласк. к нареч. жирно I 2. усилит. к нареч. жирно I II нареч. качеств. разг. 1. ласк. к нареч. жирно II 2. усилит. к нареч. жирно II …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Жирнехонько — жирнёхонько I нареч. качеств. нар. поэт. 1. ласк. к нареч. жирно I 2. усилит. к нареч. жирно I II нареч. качеств. нар. поэт. 1. ласк. к нареч. жирно II 2. усилит. к нареч. жир …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»