усилит.

дёрнуть, дергонуть сіпати, сіпнути, сіпонути; смикати, смикнути, смиконути; шарпати, шарпнути, шарпонути, (двери, окна) торгати, торгнути, торгонути. [То не мила злегка торгає уночі моє вікно (Крим.). Вітер торгає віконницями; о, чуєте, як торгонув!]. Дёргать за ухо, за волосы - скубти, поскубти, скубонути; чубити, почубити. Дёргать дёрганцы, посконь - брати плоскінь. Дёрнула меня нелегкая - надало мені, надав мені нечистий. Дёрнул водки - смикнув (смиконув) горілухи, хлиснув горілки. Дёрганный - сіпаний, шарпаний, торганий; (о поскони) браний. Дёрнутый - сіпнутий, смикнутий, шарпнутий, скубнутий, чублений.

* * *

несов.; сов. - дёрнуть

1) (тянуть, тащить) сми́кати, сми́кнути и усилит. смикону́ти, ша́рпати, ша́рпнути и усилит. шарпону́ти, сі́пати, сі́пнути и усилит. сіпону́ти; (за волосы, за уши) скубти́ и скуба́ти, скубну́ти; (за дверь, окно, ставень) то́ргати, то́ргнути, то́рсати, торсону́ти

2) ( о судорожных движениях) сі́пати, сі́пнути, смикати, сми́кнути

3) (несов.: назойливо беспокоить) сми́кати, ша́рпати

4) (несов.: выдергивать, удалять) рва́ти, вирива́ти; ( вытягивать) витяга́ти; (коноплю, лён) брати, вибира́ти

5) (несов.: издавать отрывистые звуки - о коростеле) ди́ркати, де́ркати, дирча́ти, усилит. деркота́ти, деркоті́ти

1) рішу́че; ( категорически) категори́чно; ( смело) зва́жливо; (твёрдо, настойчиво) притьмо́м и при́тьмом, притьма́ и при́тьма

2) (совершенно, совсем) зо́всім; ( окончательно) остато́чно; ( абсолютно) абсолю́тно

3) (в сочетании с формами от "весь": без исключения) геть уве́сь; геть-чи́сто весь, усе́ чи́сто;\решительно

несов.; сов. - р`явкнуть

1) (о животных; о машинах, орудиях; о гудке, сирене) реві́ти и ревти́, ревну́ти и усилит. ревону́ти, рика́ти, рикну́ти; га́ркати, га́ркнути и усилит. гаркону́ти, ря́вкати, ря́вкнути

2) ( о людях) га́ркати, га́ркнути и усилит. гаркону́ти, ря́вкати, ря́вкнути, реві́ти и ревти́, ревну́ти и усилит. ревону́ти, рика́ти, рикну́ти

1) си́пнути, усилит. сипону́ти; ( рассеивая горсть зерна) сійну́ти

2) (перен.: о пулемётной очереди; о дожде) сікну́ти, сікону́ти (усилит.), різну́ти, різону́ти (усилит.), поросну́ти; ( часто и мелко застучать) задрібота́ти, -бочу́, -бо́чеш, задріботі́ти, -бочу́, -бо́тиш

3) (перен.: двинуться массой) сипну́ти, усилит. сипону́ти

1) ( уступительный) benché, sebbene, anche se

2) ( до такой степени что) al punto che

••

1) ( даже) perfino, anche

••

2) ( по крайней мере) almeno

••

3) ( к примеру) per esempio

4) ( любой) qualsiasi, qualunque

••

* * *

1) (несмотря на то, что) benche, sebbene; anche se

2) ( впору можно) è da + неопр.

3) в устойчивых выражениях

1) усилит. ( только) almeno, perlomeno; magari

2) усилит. ( даже) anche

3) выделит. ( к примеру) per esempio, a mo' d'esempio

4) усилит. в составе словосочетаний

••

* * *

gener. anche se..., ancorache, ancorche congiunt., avvegnache, benche, comeche, contuttocche, dove, malgrado che, mentre, per quanto, pure, quantunque, sebbene, tuttoche

несов.; сов. - гр`охнуть

1) грю́кати, грю́кнути и усилит. грюкону́ти; гря́кати, гря́кнути, гу́ркати, гу́ркнути, тара́хкати, тара́хнути, торо́хкати и торо́хати, торо́хнути, тра́хкати, тра́хнути, гро́хати и гро́хкати, гро́хнути и усилит., грохону́ти; (громыхать, громыхнуть) гри́мати, гри́мнути, несов. усилит. гримкоті́ти, грюкота́ти, грюкоті́ти

2) (сов.: бросить, уронить с грохотом) тара́хнути, тра́хнути, хря́снути, хря́пнути, хрьо́пнути, бебе́хнути, бря́знути, ге́пнути, гри́мнути

1) еге, так. [Дощ надворі? - Так, дощ]. Конечно да - еге-ж, авжеж, атож; да ведь - таж, та…ж, а(д)же-ж, та(д)же-ж. [Підеш зо мною? - Авже-ж. Та він же там і не був. Таже-ж сказала, що прийде напевно. А(д)же-ж ти сам бачив]. Ни да, ни нет - ні так, ні сяк. Да как - коли. [Коли подивляться, що вбитий, - з переполоху ну втікать (Шевч.)];

2) (сз.) та, і, й. [Сичі в гаю перекликались, та ясен раз-у-раз скрипів (Шевч.). Старі вже стали батько й мати]. Да и - та й, (= но и) ба; в начале предложения - а. [Чогось мені на серденьку та й не легко (Чуб.). Не дрімає цар московський, ба й ті не дрімають (Рудан.). Та й став він по- инакшому думати. А жаль-же мені літечка тепленького];

3) (но) але, та, дак, так, отже. [І хотіла-б, так не можу. Думалося одно, отже сталося инше. Не хочеш, дак мусиш]. Да… же - та нубо! но! [Та нубо-кажіть! или Кажіть-но! = да говорите же! Та нубо не пустуй!];

4) да будет - хай буде, най (нехай);

5) да и ну - та й давай, ну, нум. [Та збіг на грядки та й давай сонячники ламать. З переполоху ну втікать! (Шевч.)].

* * *

1) утверд. так; ага́, угу́, еге́, усилит. еге́ ж; ( кстати) до ре́чі; ( как же) ая́кже, авже́ж

2) вопросит. так; еге́, усилит. еге́ ж; (а) га; (неужели, разве) невже́, [так] хіба́; ( в самом деле) справді

3) усилит. та

4) (в сочетании с глаг. 3-го лица наст., буд. вр.: пусть) хай, неха́й

1) ( соединительный и присоединительный) та, і, й

2) ( противительный) та, але́; ба ні

бацнути, зацідити, затопити. [Зацідив у вухо. Затопив по пиці].

* * *

1) ( захватить) хапну́ти и усилит. хапону́ти, гребну́ти, заграба́стати

2) ( выпить) хильну́ти, хлебну́ти и усилит. хлебону́ти, хлепну́ти, смикну́ти и усилит. смикону́ти, теле́пнути

3) (огреть, хватить) диал. ба́цнути, упері́щити, опері́щити, заціди́ти, затопи́ти, опереза́ти, упереза́ти

-ся застукати, (сильно) загрю[у]кати, загрю[у]котіти, загримати, загримо(х)тіти (М. Вовч.); (о сердце) застукати, затокотіти; (об экипаже) заторохтіти, загуркотіти; (о дожде) запорощати. [Дощ запорощав у вікно].

* * *

(начать хлопать в ладоши) заплескати, заляскати, залопотіти (в долоні), (дверью) загрюкати (дверима), (кнутом) захвостати (батогом), (глазами) закліпати, залупати (очима); (о парусе) заполоскати, захлюпо(с)тати, заляпотіти. [Заплеще в долошки (Мирн.). Олеся зареготалась і заляскала в долоні (Н.-Лев.). Він залупав очима. Загрюкали дверима]. - пали в ладони - заплескали в долоні. -пать крыльями - забити, з(а)лопотіти крилами.

* * *

1) заля́скати и усилит. заляскоті́ти, захло́пати, заля́пати; ( крыльями) залопоті́ти, -поти́ть, залопота́ти, -поче; (о пробках, выстрелах) заба́хкати; ( дверью и) загрю́кати и усилит. загрюкоті́ти и загрюкота́ти, загу́пати; загу́ркати

2) ( в ладоши) заплеска́ти, -плещу́, -пле́щеш, заля́скати и усилит. заляскоті́ти, заля́пати

капнуть и Кануть

1) (падать каплями) капати (-паю, -паєш и каплю, -плеш, -плють), капнути, крапати (-паю, -паєш и -плю, -плеш), крапнути, (иногда: о дожде, крови) цяп(к)ати, цяпнути и цянути, (о слезах, крови иногда) канути, сов. канути; (учащённо, беспрерывно) капотіти, крапотіти, ляпотіти, цяпотіти. [Чую сльози на моє лице капають, капають (Грінч.). Дощик, дощик капає дрібненько (Пісня). Дощик крапле (Рудч.). Дав Бог весну, віє теплом, із стріх вода капле (Пісня). Капле кровця у криницю (Рус. Дн.). Хоч по капельці дощик крапа на камінь, а таки проїсть його (Квітка). Кровцю пустила - кровця цяпала; де кровця цяпне, церковця стане (Kolb.). Ой зоре, зоре! - і сльози кануть (Шевч.). З палаша кровця кане (Голов.). Дощик, дощик, аж із стріхи капотить (Пісня). З стріхи ляпотить (Грінч. III). День і ніч дощі холодні б'ють о вікна, цяпотять (Франко)]. Пот -пал с его лица - піт капав йому з лиця. С кровли -плет - з стріхи капає, капле. Свеча -ет - свічка капає. Над нами не каплет - на голову нам не тече; дощ не йде;

2) -пать, капнуть что (лить по капле) - капати, капнути що у що, куди. -пай лекарство по пяти капель в ложечку воды - капай ліки по п'ять крапель у ложечку води;

3) (пропускать сквозь себя капли) протікати, текти. Крыша, потолок -плет - дах, стеля протікає, тече.

* * *

несов.; сов. - к`апнуть

союз але, (зап.) але, (усилит.) але-ж, (шире русского «да», часто, особ. вост.) та, (да, а) а, (всё же) проте, а проте, але-ж, (впрочем) а втім, (однако) одначе, однак, (диал.) отже ж, (да только) так, (диал.) дак, (да, однако) тале (из «та» и «але»), (диал.) дале, (усилит.) тале- ж, (диал.) дале-ж, (ан) аж. [Хотіла спать, але не спала (Шевч.). Читають, але не дуже хвалять (Грінч.). Ми хоч бідні, але чесні (Коцюб.). Пробачте, але я вас не питаю (М. Хвильов.). (Немає) нічого нового в її коханні, але-ж тоді (нема) нічого виключного в її чутті (В. Підмог.). Кунігунда померла. О, найкращий із світів, де ти? Але-ж на яку недугу вона померла? (Кандід). Дарма! нехай умру, та думка не умре (Л. Укр.). Він добре допік їм, та то була мала втіха (Кінець Неволі). Покірно гадав: «я не звільнюся від неї ніколи». Та не розкіш, а насолода бралася в нім з тої гадки (В. Підмог.). Хотів, він прогнать з-перед очей ту мрію, а мрія все стояла й манила його (Н.-Лев.). З-під білих, кострубатих брів визирають добрі, а (хотя и добрые, но) лукаві очі (Коцюб.). Вони (блудні вогники) манять, а гублять (В. Підмог.). Батько мій завжди говорив, що (через старого моряка) наш заїзд прийде до руїни.. Проте (но всё же) мені здається, що пробування у нас старого моряка виходило нам на користь. Була, проте, одна річ, що й справді могла призвести нас до руїни (Остр. Скарбів). Робота була часом важка, а проте звична (Коцюб.). Навіть для кохання він визначив час, а втім (но впрочем) він справді закоханий (В. Підмог.). Якби милий, чорнобривий, - умів-би спинити (ворогів). - Так далеко чорнобривий (Шевч.). І не був там, тале знаю (Звин.). Оженитись, я-б оженився, тале-ж з поганою-б не одружився (Вороний). Не няв віри, аж вийшло усе правда (Сл. Левч.)]. Но более того - ба більше. [Багато читаю, ба більше: дуже люблю театр (В. Підмог.)]. Но ведь - але-ж, але-ж бо, та-ж, адже-ж. [«Ти заїдеш (до хворого) з візитою.» - «Але-ж він цілком здоровий!» (В. Підмог.). Та-ж ти бачила, що купувала! (Брацл.). Адже-ж ви сами не знаєте, - нащо-ж питаєте? (Київщ.)]. Но вот - аж от (ось), (реже) та (але) от (ось). [Ніхто їх не турбував; аж ось несподівано простягся до них перший помацок зовнішнього світу (В. Підмог.)]. Но всё же - а все-ж (таки). [«Ви любите шоколяду?» - «Не дуже.» - «А все-ж таки?» (В. Підмог.)]. Но и - але (та) й, але-ж і. [Вона була вже не молода, але й не стара (Н.-Лев.)]. Не только… но и… - не тільки… - а (усилит.: ба) й:..; не то… - а (ба, та) й… [Служки вона не мала не тільки тому, що їй бракувало коштів, а й тому, що… (М. Хвильов.). Цікаво не тільки селянам, ба й інтелігентам (Крим.). Не встережуться мене не то вночі, а й серед дня (Мова). Страх безсилими робить не то поодиноких людей, ба й цілі народи (Коцюб.). Князьки не то самі стародавні звичаї переступали, та й своїх підручних до того призвичаїли (Куліш)].

* * *

1) союз але́, о́тже; (шире и чаще русского "да") та, так; (а) а; ( однако) проте́

2) в знач. сущ. але́, та (нескл., с.)

1) ( для понукания лошади) но; диал. вйо́, гаття́

2) ( для выражения предостережения) ну, но

несов.; сов. - толкн`уть

1) штовха́ти, штовхну́ти и усилит. штовхону́ти; несов., прям. ту́зати; (кулаком, палкой) штурха́ти и шту́рхати, штурхну́ти и усилит. штурхону́ти, сту́сати, стусну́ти и усилит., стусону́ти; ( пихать) пха́ти, пхну́ти, штурля́ти, штурну́ти; диал. труча́ти, тру́тити, потру́чувати, потру́чити, сов. совману́ти

2) ( подталкивать) підшто́вхувати, підштовхну́ти; ( побуждать) спонука́ти и спону́кувати, спонука́ти и спонукну́ти

1) рвону́ти; тріпну́ти и трі́пнути, усилит. тріпону́ти; ша́рпнути и шарпну́ти, усилит. шарпону́ти

2) скубну́ти, усилит. скубону́ти

3) плесну́ти

1) рвону́ти; тріпну́ти и трі́пнути, усилит. тріпону́ти; ша́рпнути и шарпну́ти, усилит. шарпону́ти

2) скубну́ти, усилит. скубону́ти

3) плесну́ти

1) схопи́ти, диал. хопи́ти

2) ( достигнуть) сягну́ти

3) (урвать, хапнуть что-л.) узя́ти (візьму́, ві́зьмеш), хапну́ти

4) (выпить, глотнуть) ковтну́ти; ( о спиртных напитках) хильну́ти, лигну́ти; ( съесть) перекуси́ти

5) (перенести, испытать что-л.) набра́тися, зазна́ти

6) ( ударить) моло́снути, двигну́ти, баба́хнути, торо́хнути, загили́ти, угати́ти, ушква́рити, ушкварну́ти, опереза́ти, упереза́ти, поцу́пити, упоро́ти, учеса́ти, учи́стити, увірва́ти, урва́ти, кресну́ти, урі́зати, дмухну́ти, сви́снути и усилит. свисону́ти, сягну́ти и усилит. сягону́ти, лигну́ти, уціди́ти, заціди́ти; диал. урепі́жити, фра́снути; (снарядом, пулей) влу́чити

7) ( неожиданно поразить) поби́ти; ( морозом) приби́ти

8) (сделать что-л.) утну́ти, утя́ти, ушква́рити, ужа́рити, упоро́ти, учеса́ти, учи́стити, урі́зати

9) (отправиться, махнуть) махну́ти и усилит. махону́ти, чкурну́ти, гайну́ти

несов.; сов. - хл`юпнуть

1) (о воде, грязи) хлю́пати и усилит. хлюпота́ти и хлюпоті́ти, хлю́пнути; ( ударяться с плеском) пле́скати (пле́ще и пле́скає) и усилит. плескота́ти и плескоті́ти, плесну́ти, плю́скати и усилит. плюскоті́ти и плюскота́ти, плю́снути

2) (шлёпать, чавкать) чва́кати, чва́кнути, чала́пати и чала́пкати, чала́пнути, несов. хли́пати; (несов.: по грязи, мокрому снегу) брьо́хати, брьо́хатися, жвяхті́ти

3) (плакать, всхлипывать) хли́пати, хли́пнути; хлю́пать