упала

и Княжий Княжой князівський, княжий, князький, (редко) княжецький, княженецький, княжівський. [З давнього письменства князівської доби виросло наше середуще письменство другої доби (Єфр.). Невпокійні часи князьких усобиць (Куліш). Ви не князі, ані княжого роду (Грушев.). Упала (стріла) у княжецький двір (Рудч.). Зложився вже на Україні, за княжим приводом, стан вищий по городах княжецьких (Куліш). Княжівська дубина (Липовеч.)]. -ский строй (система) - князівщина (Франко).

* * *

кішечка, кіточка, кицюня, кицюничка, киця, киценька, кицюся. [Діти гуляються з кішечкою (Крим.). Пішла киця по водицю та й упала у криницю (Пісня)]. Рано пташечка запела, как бы -ка не съела - рано пташка заспівала, як-би кітка не з'їла (Номис)].

* * *

1) см. Мгла 1. Мга пала - мрака (паморока) упала;

2) (мельчайший дождь) мра[я]ка, мра[я]чка, (і)мга, (і)мжа, (і)мжиця, (і)мжичка.

* * *

I. падь (-ди), медова роса. [Падь упала на хліб, поганий буде видаток (Брацлавщ.)].

II. Медянка -

1) см. II. Медяница;

2) зоол. Vipera (Pelias) chersea - рудоха, мідянка;

3) энтом. Buprestis L. - крицяк (-ка);

4) (краска) мідянка, зелень (-ни).

* * *

1) ( змея) мідя́нка

2) диал. гадю́ка

3) диал. см. медяница

4) ( краска) мідя́нка

мохнатий, мохнавий, волохатий, пелехатий, пухнатий, (косматый) кудлатий, кошлатий, патлатий, (о лошади ещё) муштатий. [Мохнатий дуб (Куліш). Мохнава лапа (Еварн.). Коні білі й волохаті, немов ягнята (Коцюб.). Волохатий аґрус (Звин.). На вітах білий-білий, пелехатий, легесенький іней (Васильч.). Полотно не рівне, а пухнате (Звин.). Вхопив за бороду кудлату (Котл.). Дикий хміль колишеться кудлатими жмутками (Куліш). Його нечепурне обличчя з кошлатою бородою (Грінч.). Іде коза рогата, веде діток кошлата (Гатцук). Кошлате простирядно (Звин.). Воно-б і нічого собі суконце, та кошлате трохи (Звин.)]. -тый зверь - мохнатий (волохатий, кудлатий, кошлатий) звір (-ра). -тые руки, ноги - волохаті (мохнаті, мохнаві) руки, ноги. [Курка з волохатими ногами (Звин.)]. -тый голубь - волохатий (пелехатий) голуб. [Ходить голуб коло хати, сивий, пелехатий (Метл.). Летить голуб коло хати, сивий, пелехатий (Чуб. V)]. -тые куры, гуси - волохаті (пелехаті) кури, гуси. -тые тени - волохаті (пелехаті, патлаті) тіні. [Волохата тінь од них упала на стіл (Васильч.). По стінах, на стелі й на комині розкидалися патлаті тіні (Васильч.)].

* * *

нрч. навзнак, навзнаки, наознак, горілиць, (диал.) горізнач, (вверх животом) горічерева, догори-черева. Упасть -ничь - упасти навзнак (навзнаки, наознак, горізнач). [Він так і впав навзнак (ЗОЮР I). Упала наознак, - тепер лежить (Проскур.)]. Лежать -ничь - лежати навзнак (навзнаки, наознак, горілиць, горічерева, догори-черева). [Нерухомая, навзнак лежала вона (Л. Укр.). Івась лежав навзнаки (М. Лев.). Лежить горілиць (Кам'янеч.). Тільки і можна животом лежати, а горічерева або боком і не думай (Квітка). Крутнувсь догори-черева (Номис)].

* * *

настать

1) (во времени) наставати (-стаю, -стаєш и (редко, диал.) -ставаю, -ваєш), настати, ставати, стати, постати, вставати, встати, ( реже) наступати, наступити, (наспевать) настигати, настигти, пристигати, пристиг(ну)ти, приспівати, приспіти, (подходить, наближаться, начинаться) заходити, зайти, надходити, надійти, приходити, прийти, (о мног.) понаставати. [Наставало різдво (Тесл.). Настає якась мить байдужости (В. Підмог.). Тиша наставала в кімнаті (В. Підмог.). Що-далі на світі, то більша біда наставає (Номис). Ось скоро молодик настане (Богодух.). Настала розлука (Крим.). (Такі) вчені понаставали, (що) все в їх дурниця (Грінч.). Гайдамаки дерли народ років може з десять, аж поки Мандебурія стала (ЗОЮР I). Після Татарщини нові порядки на Вкраїні постали (Куліш). На мить постала була тиша (Короленко). Встала й весна (Шевч.). Подивись: весна устала (Грінч.). Північ наступає (Рудан.). Час наступає - ходім! (Грінч.). Усьому наступає свій край (Грінч.). От і обідня пора настигла (Квітка). Настиг день святої волі (Кониськ.). Той час пристиг (Грінч.). Осінь приспіла (Глібів). Було літо: саме жнива заходили (Звин.). Надходить осінь (М. Вовч.) Десь надходила весна (П. Тичина). Надходить сцена прощання (Грінч.). Тому раюванню надійшов швидко кінець (Крим.). Надійшов день від'їзду (Франко). Як прийде різдво, вони… (Крим.)]. -тала ночь - настала (надійшла, впала, облягла) ніч. [Ніч упала (Сл. Гр.). Як облягла ніч, він і виїхав (Манж.)]. -ло утро, -тал вечер - настав (прийшов) ранок, настав (надійшов, прийшов) вечір, прийшло на рано, на вечір (Гнатюк). -тала зима - настала (зайшла, надійшла, впала) зима;

2) (о местности) наставати, настати, починатися, початися. Здесь -тают пески - тут настають (починаються) піски.

* * *

несов.; сов. - настать

I. 1) (сравн. ст. от прлг. Низкий) - а) нижчий від кого, від чого, за кого, за що, ніж (як) хто, що; (меньше) менший; (о голосе) нижчий, товстіший, грубший. Он -же меня ростом - він нижчий (менший) за (від, проти) мене на зріст. Суммы -же ста рублей - суми менші, як сто карбованців. Температура -же нуля - температура нижча від нуля (и нижче нуля). Цены на хлеб ещё -же - ціни на хліб ще нижчі (менші). Это -же его достоинства - це нижче (від) його гідности. Это -же всякой критики - це (стоїть) поза всякою критикою, це нижче за всяку критику. Всё -же и -же - (все) нижчий та (і) нижчий, (с каждым разом) що-раз(у) (чим-раз, де-далі) нижчий (-ча, -че; мн. -чі) и т. п. Становиться всё -же и -же - що-раз (чим-раз, де-далі) нижчати и т. п. -же всех - нижчий за всіх, від усіх; найнижчий, (сильнее) як-найнижчий, що-найнижчий и т. п. Становиться, стать -же - нижчати, понижчати, (уменьшаться) зменшуватися, зменшитися; робитися нижчим, меншим и т. п. (в определённой глаг. форме предпочтительнее им. п.: робиться нижчий, нижча и т. п.); б) нижчий, (меньше) менший, (хуже) гірший, (проще) простіший, (незнатнее) незначніший, (вульгарнее) вульгарніший; в) нижчий, ниціший, (недостойнее) негідніший, (подлее) підліший, (позорнее) ганебніший. Срв. Низкий;

2) (сравн. ст. от нрч. Низко) - а) нижче; (о рубке, стрижке ещё) прикріше. О чём сказано -же - про що сказано нижче (и понижче). Смотри -же - дивися нижче. Тоном -же - на (один) тон нижче. -же взять (прицеливаясь) - понизити. [На два цалі лиш понизив, та й і шапки не ізбив (Рудан.)]. Всё -же и -же - все нижче та (і) нижче, (с каждым разом) що-раз(у) (чим-раз, де-далі) нижче. Как можно -же - як-найнижче и т. п.; як(о)-мога нижче и т. п. -же травы, тише воды - а) нрч. - нижче (від) трави, тих(і)ше (від) води; б) прлг. - нижчий від трави, тих(і)ший від води; б) нижче, (вульгарнее) вульгарніше; в) нижче, ниціше, (недостойнее) негідніше, (подлее) підліше, (позорнее) ганебніше. Срв. Низко;

3) предл. с род. п. - нижче кого, чого. [Нижче порога, серед збурених хвиль (Загірня)]. -же колена - нижче коліна. Продавать вещь -же её стоимости - продавати річ дешевше (нижче) від її вартости. Ртуть упала в градуснике -же нуля - живе срібло спустилося (диал. ортуть спустилася) в градуснику нижче (від) нуля. -же точки замерзания (на термометре) - нижче (від) риси (лінії) замерзання. -же Киева (по течению Днепра) - нижче Київа, понижче Київа;

4) (в сложении) нижче.

II. союз (стар.) ніже, аніже, (а)ні, (ни даже) ні (ані) навіть; срв. Ни 1.

* * *

підборіддя (-ддя), борода, підборода. Жирный -док - воло. [Чисто виголене підборіддя. Упала та вдарилася бородою об стіл]. Двойной -док - подвійне воло. Под -дком - попід бороду, підбородь. [Обвивають (перемітку) попід бороду, підборідь (Шух.)]. С острым -дком - гостробородий. С жирным -дком - воластий.

* * *

и Подрезаться подрезаться підтинатися, підтятися, піді[о]тнутися, підрізуватися, підрізатися, (о мног.) попідтинатися, попідрізуватися и т. д.; бути підтятим, підрізаним, підкраяним, підкроєний, приборканим. [Ніжки їй підітнулись - упала (М. Вовч.)].

* * *

см. подрезаться

подсечься підтинатися, підтятися, підітнутися, підсікатися, підсіктися, (о мног.) попідтинатися, попідсікатися; бути підтятим, підітнутим, підсіченим. Ноги -секлись - ноги підітнулись. [Ніжки їй підітнулись - упала (М. В.)].

* * *

несов.; сов. - подс`ечься

1) підсіка́тися, підсікти́ся, підтина́тися, підтя́тися и підітну́тися

2) страд. (несов.) підсіка́тися, підтина́тися; підсіка́тися

(пристанище) пристановище, притулок (-лку), притулище; (гнездо) гніздо, кубло, кишло; (логовище) тирло, (медвежье) барліг (-логу). [Вовче тирло. Упала у ведмедячий барліг (Грінч. І.)]. Разбойничий воровской -тон - розбійницьке (розбишацьке), злодійське гніздо, кубло; злодіярня. Игорный, картёжный -тон - гральне, картярське кубло (гніздо). -тон разврата - кубло (гніздо) розпусти. Содержательница -на - бандарша, хазяйка кубла розпусти.

* * *

извалять (пачкать) валяти, поваляти, заваляти, виваляти. [Упала і хвартушок поваляла (Львів). Де то свитину так виваляв? (Харківщ.)].

нрч. несподівано, (редко) неждано, (вдруг) раптом, зненацька, враз, нараз, як стій. [Ми вертали додому поволі, манівцями, щоб де несподівано не попалися в руки жандарам (Франко)]. -н(н)о-негадан(н)о - (цілком) несподівано, неждано-негадано, зненацька. [Неждано-негадано їй упала з неба удача (Виннич.)].

нрч. несподівано, (редко) неждано, (вдруг) раптом, зненацька, враз, нараз, як стій. [Ми вертали додому поволі, манівцями, щоб де несподівано не попалися в руки жандарам (Франко)]. -н(н)о-негадан(н)о - (цілком) несподівано, неждано-негадано, зненацька. [Неждано-негадано їй упала з неба удача (Виннич.)].