-
1 угнать
угна́ть1. forpeli;2. (похитить) ŝteli.* * *сов., вин. п.угна́ть скот в по́ле — echar (llevar, enviar) el ganado a pacer
угна́ть в плен — conducir (llevar) al cautiverio
угна́ть в ссы́лку — exiliar vt, desterrar (непр.) vt, llevar al exilio
* * *сов., вин. п.угна́ть скот в по́ле — echar (llevar, enviar) el ganado a pacer
угна́ть в плен — conducir (llevar) al cautiverio
угна́ть в ссы́лку — exiliar vt, desterrar (непр.) vt, llevar al exilio
* * *v1) gener. (ïîõèáèáü) robar, alcanzar (настичь), conducir, echar, hurtar (ganado), llevar (увести), seguir2) liter. (ñðàâñàáüñà) igualarse (con), marchar a la par (con) -
2 угнать
угна́ть1. forpeli;2. (похитить) ŝteli.* * *сов., вин. п.угна́ть скот в по́ле — echar (llevar, enviar) el ganado a pacer
угна́ть в плен — conducir (llevar) al cautiverio
угна́ть в ссы́лку — exiliar vt, desterrar (непр.) vt, llevar al exilio
* * *угна́ть скот в по́ле — mener les troupeaux au pâturage
2) ( похитить) voler vtугна́ть автомоби́ль — voler une auto(mobile)
-
3 удобрить
-
4 унавозить
-
5 угнаться
-
6 угнать
( похитить) rubare••* * *сов. В1) ( увести) cacciare vt; condurre viaугна́ть скот на пастбище — condurre il bestiame al pascolo
2) ( удалить) allontanare vt, scacciare vt3) разг. ( похитить) rapire vt, rubare vtугна́ть машину — rubare una macchina
угна́ть самолёт — dirottare un aereo
•- угнаться* * *v1) gener. 3 condurre via (увести), 3 scacciare (удалить), allontanare (удалить), cacciare (увести)2) colloq. 3 rubare (ïîõèòèòü; óèíàòü ìàêèíó — rubare una macchina; óèíàòü ñàìîë¸ò — dirottare un aereo), rapire (похитить) -
7 угнать
perfajaa pois; viedä, varastaaугна́ть маши́ну — varastaa auto
угна́ть самолёт — kaapata lentokone
-
8 угнать
угна́ть скот в по́ле — mener les troupeaux au pâturage
2) ( похитить) voler vtугна́ть автомоби́ль — voler une auto(mobile)
-
9 угнать
-
10 угонять
-
11 угнаться
( за кем-либо)1) suivre qnза ним не угна́ться — on ne peut pas l'égaler; on ne peut pas marcher de pair ( или de front) avec lui
2) перен. разг. égaler qn, marcher vi de pair avec qn, marcher de front avec qn -
12 угнаться
( за кем-либо)1) suivre qnза ним не угна́ться — on ne peut pas l'égaler; on ne peut pas marcher de pair ( или de front) avec lui
2) перен. разг. égaler qn, marcher vi de pair avec qn, marcher de front avec qn -
13 вдаваться
вдаться1) (врезаться) вганятися, увігнатися, заганятися, загнатися. [У землю ту, мов величезний клин, вганялося далеко синє море (Грінч.). Не заганяючись у велику науку];2) (пускаться, предаваться) вдаватись, вдатися, вкидатися, вкинутися. Вдаваться в разговоры - в речі (в балачки) ввіходити, заходити. [Не дуже в речі заходжу: розпитаюся дороги та й далі (М. Вовч.)].* * *несов.; сов. - вд`аться1) уганя́тися, угна́тися и увігна́тися; ( заходить вглубь) захо́дити, зайти́2) (предаваться чему-л., углубляться во что-л.) удава́тися, уда́тися, ударя́тися, уда́ритися\вдаваться в обма́н — обма́нюватися, обману́тися
-
14 врезаться
тж. вр`езываться; несов.; сов. - вр`езаться1) урі́зуватися и уріза́тися, уріза́тися, уганя́тися, угна́тися и увігна́тися; (вырезываться на чём-л., вде́лываться во что-л.; запечатлеваться) укарбо́вуватися, укарбува́тися2) (сов.: влюбиться) уклепа́тися, утьо́патися, уті́патися -
15 врываться
ворваться вдиратися, вдертися, впиратися (пертися), впертися. В-ться, подрывши стену - вгрібатися, вгребтися; (о воде потоком) - сов. линути, люнути.* * *I несов.; сов. - вр`ытьсяурива́тися, ури́тися; угріба́тися, угребти́ся; уко́пуватися, укопа́тисяII несов.; сов. - ворв`аться(входить силою, стремительно проникать) урива́тися, увірва́тися; ( вламываться) удира́тися, уде́ртися и удра́тися; ( вбегать) уганя́тися и уго́нитися, угна́тися и увігна́тися -
16 всаживать
всадить1) (в землю кол, лопату) стромляти, встромити, застромляти, застромити, засаджувати, засадити, заганяти, загнати;2) (штык, кинжал) застромити, встромити, затопити, загнати, вгородити; (пулю) загнати, увігнати;3) (гвоздь, пробку) забивати, забити, заганяти, загнати, угнати, засаджувати, засадити, всадити, сов. закатати. [У тім'я цвяшок закатай (Шевч.)];4) всадить так, что трудно вынуть - заперти, (вульг.) замегелити, засурпелити;5) (в тюрьму, в клетку) всадити, засадовити. [В темницю всадіте];6) (деньги) втелющити. [Трицять карбованців утелющив, а воно й двацятьох не варт]. Всаженный - встромлений, застромлений, забитий, загнаний, всаджений, запертий, (вульг.) замегелений, засурпелений.* * *несов.; сов. - всад`ить1) уса́джувати, усади́ти; ( втыкать) устромля́ти и устро́млювати, устроми́ти, стромля́ти, строми́ти, утика́ти, уткну́ти и увіткну́ти, угоро́джувати, угородити; ( вгонять) уганя́ти и уго́нити, увігна́ти и угна́ти, заганя́ти, загна́ти2) (затрачивать деньги, средства) уга́чувати, угати́ти, уса́джувати, усади́ти, сов. утелю́щити -
17 всаживаться
всадиться встромлюватися, встромитися, забиватися, забитися, вгороджуватися, вгородитися, загородитися, заганятися, загнатися.* * *несов.; сов. - всад`иться1) уса́джуватися, усади́тися; устромля́тися и устро́млюватися, стромля́тися, строми́тися, утика́тися, уткну́тися и увіткну́тися, угоро́джуватися, угороди́тися; уганя́тися и уго́нитися, увігна́тися и угна́тися, заганя́тися, загна́тися2) несов. уга́чуватися, уса́джуватися -
18 вторгаться
вторгнуться вдиратися, вдертися, впиратися, впертися; (в жизнь, в дела чьи) - втручатися, утрутитися, втискатися, втиснутися; быстро вторгаться (в страну) - вганятися, увігнатися (до якоїсь країни), чинити (вчинити) забіг(и).* * *несов.; сов. - вт`оргнутьсяудира́тися, уде́ртися, вторга́тися, вто́ргнутися; ( вмешиваться) втруча́тися, втру́титися; (глубоко вдаваться, врезаться) уганя́тися и уго́нитися, угна́тися и увігна́тися -
19 пот
I. піт (р. поту). [Хто свій піт що-дня на праці лив (Грінч.)]. В пот ударило - піт пройняв. В пот вгонять кого - піт гонити з кого. До кровавого пота - кревне[о]. [Ми робимо кревно, а ви лежа лежите]. Поработать до пота - попрацювати до поту, (шутл. нагріти чуприну). В -те лица - в поті чола. [І в поті чола я того зрозумів, хто сам працювать звик у поті (Грінч.)].II. Пот (рыба) Plyster macrocephalus - дивоглавець (-вця), плевун.* * *піт, род. п. по́тувгоня́ть, вогна́ть в \пот — приму́шувати, приму́сити попрі́ти; вганя́ти, увігна́ти и угна́ти в піт
се́мь пото́в сошло́ с кого́ — нагрі́в чу́ба (чупри́ну) хто
-
20 угоняться
I несов., сов.1) (следовать, не отставая) уганя́тися, угна́тися; ( поспевать) поспіва́ти, поспі́ти, поспіша́тися, поспіши́тися; ( догонять) доганя́ти, догна́ти, наздоганя́ти, наздогна́ти и поназдоганя́ти2) (поспешно уходить, убегать) прост. тіка́ти и утіка́ти, утекти́ и повтіка́ти; несов. дремену́ти, чкурну́ти3) строит. (несов.) гна́тися; заганя́тися; виганя́тися, виго́нитися; відганя́тися, відго́нитися; кра́стися, викрада́тися; забира́тисяII(сов.: устать от беготни) прост. набі́гатися, утоми́тися від бігани́ни (разг. від гаса́ння); нагаса́тися
- 1
- 2
См. также в других словарях:
угна́ть — угнать, угоню, угонишь; угнал, угнала, угнало, угнали … Русское словесное ударение
угна́ть — угоню, угонишь; прош. угнал, ла, ло; прич. страд. прош. угнанный, нан, а, о; сов., перех. (несов. угонять1). 1. Гоня, подгоняя, увести куда л. (животное). Хозяйка вытопила печь, девка угнала скотину и, вернувшись, стала собирать и лепить кизяки… … Малый академический словарь
угна́ться — угнаться, угонюсь, угонишься; угнался, угналась, лось, лись … Русское словесное ударение
угна́ться — угонюсь, угонишься; прош. угнался, угналась, угналось и угналось; сов. 1. за кем чем (обычно с отрицанием). Следуя сзади, не отстать; поспеть. Что же это вы, хлопцы, так притихли? сказал, наконец, Бульба . Пришпорим коней, да полетим так, чтобы и … Малый академический словарь
угнать — угнать, угоню, угоним, угонишь, угоните, угонит, угонят, угоня, угнал, угнала, угнало, угнали, угони, угоните, угнавший, угнавшая, угнавшее, угнавшие, угнавшего, угнавшей, угнавшего, угнавших, угнавшему, угнавшей, угнавшему, угнавшим, угнавший,… … Формы слов
угнаться — угнаться, угонюсь, угонимся, угонишься, угонитесь, угонится, угонятся, угонясь, угнался, угналась, угналось, угналось, угнались, угнались, угонись, угонитесь, угнавшийся, угнавшаяся, угнавшееся, угнавшиеся, угнавшегося, угнавшейся, угнавшегося,… … Формы слов
угнать — глаг., св., употр. сравн. часто Морфология: я угоню, ты угонишь, он/она/оно угонит, мы угоним, вы угоните, они угонят, угони, угоните, угнал, угнала, угнало, угнали, угнавший, угнанный, угнав см. нсв. угонять … Толковый словарь Дмитриева
угнаться — угонюсь, угонишься; угнался, угналась, угналось и угналось; св. 1. за кем чем (обычно с отриц.). Следуя сзади, не отстать; поспеть. Не беги так, мне за тобой не у. 2. (нсв. гнаться). Разг. Сравняться с кем , чем л. в чём л. В учёбе за ним не у. В … Энциклопедический словарь
угнати — 1 дієслово доконаного виду побігти, погнатися угнати 2 дієслово доконаного виду почати ганяти, забігати угнати 3 дієслово доконаного виду загнати … Орфографічний словник української мови
угнать — угоню, угонишь; угнал, ла, ло; угнанный; нан, а, о; св. 1. кого что. Гоня, увести куда л. Стадо угнали в поле. Табун угнали в ночное. Овец с самой весны угнали на горные пастбища. В войну деревенских угнали в плен. // Заставить двигаться,… … Энциклопедический словарь
угнатися — 1 дієслово доконаного виду наздогнати кого , що небудь, порівнятися з тим, хто рухається попереду угнатися 2 дієслово доконаного виду швидко переміщаючись, потрапити кудись, у щось; устромитися, заглибитися у що небудь; вклинитися … Орфографічний словник української мови