-
1 native
1. n1) уродженець2) корінний мешканець; тубілець3) місцева тварина (рослина)4) австрал. місцевий уродженець (про білих, що народилися в Австралії)5) іст. народжений рабом6) розм. батьківщина2. adj1) ріднийnative land — батьківщина, вітчизна
2) тубільний, місцевий3) чистий, самородний (про золото тощо)4) природний, природжений5) властивий, притаманний6) біол. аборигенний7) геол. материнський* * *I [`neitiv] n1) уродженець3) часто тубілець; абориген; aвcтpaл. місцевий уродженець (про білих, народжених в Австралії); ( Native) дiaл. тубілець ( офіційне найменування негрів)4) місцева рослина або тварина5) людина, яка народилася під певною зіркою ( в астрології)7) icт. народжений рабомII ['neitiv] a1) ріднийnative land — батьківщина; народжений ( у якому-небудь місці); приналежний по праву народження
2) тубільний3) місцевий4) чистий, самородний ( про метали); необроблений, неочищений5) природний; дикий6) природжений, уроджений, природний7) (to) властивий8) бioл. аборигенний9) гeoл. материнський -
2 aboriginal
1. n1) абориген, корінний (місцевий) житель, тубілець2) споконвічне слово2. adj1) споконвічний; первісний2) корінний, тубільний, місцевий (про флору, фауну)* * *I n1) абориген, корінний житель; тубілецьII aспоконвічний, корінний, тубільний -
3 native
I [`neitiv] n1) уродженець3) часто тубілець; абориген; aвcтpaл. місцевий уродженець (про білих, народжених в Австралії); ( Native) дiaл. тубілець ( офіційне найменування негрів)4) місцева рослина або тварина5) людина, яка народилася під певною зіркою ( в астрології)7) icт. народжений рабомII ['neitiv] a1) ріднийnative land — батьківщина; народжений ( у якому-небудь місці); приналежний по праву народження
2) тубільний3) місцевий4) чистий, самородний ( про метали); необроблений, неочищений5) природний; дикий6) природжений, уроджений, природний7) (to) властивий8) бioл. аборигенний9) гeoл. материнський -
4 indigene
-
5 tracker
n1) мисливець, який вистежує диких звірів2) філерblack tracker — тубілець, найнятий урядом для вистежування злочинців (у Австралії)
3) військ. радіолокаційна станція стеження за ціллю4) мор. буксир* * *I n1) cл. track1 ІІ + -er2) мисливець, що висліджує диких звірів3) філерblack tracker — тубілець, найнятий урядом висліджувати злочинців ( у Австралії)
4) війск. станція радіолокації стеженняII n; мор.1) лямочник2) буксир -
6 ethnic
1. nязичник; ідолопоклонник2. adj1) етнічний2) язичеський, ідолопоклонницький* * *I [`eanik] n1) представник ( якої-небудь) етнічної групи; представник національної групи, національної меншини (особл. який дотримується звичаїв своєї групи е розмовляє своєю мовою); тубілець2) peл. язичникII [`eanik] a1) етнічний; національний; тубільний2) peл. язичеський -
7 aboriginal
I n1) абориген, корінний житель; тубілецьII aспоконвічний, корінний, тубільний -
8 ethnic
I [`eanik] n1) представник ( якої-небудь) етнічної групи; представник національної групи, національної меншини (особл. який дотримується звичаїв своєї групи е розмовляє своєю мовою); тубілець2) peл. язичникII [`eanik] a1) етнічний; національний; тубільний2) peл. язичеський -
9 aboriginal
[ˌæbə'rɪʤ(ə)n(ə)l] 1. adj1) споконві́чний, пе́рві́сний2) корінни́й, тубі́льний; місце́вий (про флору, фауну)2. naboriginal forests — пе́рві́сні ліси́
абориге́н, тубі́лець, корінни́й (місце́вий) жи́тель -
10 native
['neɪtɪv] 1. adj1) рі́днийnative language — рі́дна мо́ва
native land — Батьківщи́на
2) приро́дний; приро́дженийnative talent — приро́джений тала́нт
3) тубі́льний, місце́вий2. nnative customs — місце́ві зви́чаї
1) уро́дженець2) тубі́лець3) місце́ва росли́на (твари́на) -
11 aborigine
n1) тубілець, абориген; представник корінного населення; (звич. Aborigine) або-риген Австралії2) pl флора е фауна даного ( географічного) району -
12 boy
n1) хлопець; хлопчик2) розм. парубок, леґінь; молода людинаold boy — старий шкільний (університетський) товариш; дружище; старий
3) розм. син, хлопчина4) мор. юнга5) бой (слуга); побігайко; розсильний6) (the boy) розм. шампанськеbig boy — амер. хазяїн; верховода; військ. важка гармата, важкий бомбардувальник
* * *I n1) хлопчик; людина, малий, хлопець2) син3) мop. юнга4) бой ( слуга-тубілець на Сході)5) хлопчик на побігеньках; розсильний, посильний, бой6) дiaл. чоловік, мужчина (особл. неодружений)7) ( the boy) шампанськеIIint виражає подив, невдоволення, захват -
13 catechist
n1) церк. законовчитель2) учитель, який проводить заняття у формі запитань і відповідей* * *n1) цepк. катехізатор, законоучитель2) учитель, що веде заняття у формі запитань, відповідей -
14 comprador
-
15 ethno
n -
16 jemadar
n1) старший поліцай2) дворецький3) розм. прибиральник сміття; двірник* * *n; діал.1) icт. офіцер-тубілець2) поліцейський3) дворецький4) прибиральник -
17 Kanaka
-
18 maty
[`meiti]n -
19 aborigine
n1) тубілець, абориген; представник корінного населення; (звич. Aborigine) або-риген Австралії2) pl флора е фауна даного ( географічного) району -
20 boy
I n1) хлопчик; людина, малий, хлопець2) син3) мop. юнга4) бой ( слуга-тубілець на Сході)5) хлопчик на побігеньках; розсильний, посильний, бой6) дiaл. чоловік, мужчина (особл. неодружений)7) ( the boy) шампанськеIIint виражає подив, невдоволення, захват
- 1
- 2
См. также в других словарях:
тубілець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
тубілець — льця, ч. 1) Уродженець і корінний житель якої небудь (перев. віддаленої від центрів цивілізації) місцевості або країни на відміну від приїжджого або іноземця. 2) заст. Корінний житель будь якої місцевості … Український тлумачний словник
тубілка — и. Жін. до тубілець … Український тлумачний словник
абориген — а, ч., книжн. Корінний житель країни або місцевості; тубілець, автохтон … Український тлумачний словник
автохтон — а, ч., книжн. 1) Корінний житель країни або місцевості; абориген, тубілець. 2) Організм, що виник у процесі еволюції в даній місцевості і, на відміну від алохтонів, живе в ній і зараз … Український тлумачний словник
бой — я, ч. У деяких країнах – хлопчик розсильний у готелі, на пароплаві; слуга тубілець у колоніях … Український тлумачний словник
абориґен — (представник корінних мешканців країни, місцини), тубілець, старожил, тутешній ім., місцевий, автохтон … Словник синонімів української мови
автохтон — (корінний мешканець, місцевого походження), абориґен, тубілець … Словник синонімів української мови
автохтон — 1 іменник чоловічого роду, істота тубілець автохтон 2 іменник чоловічого роду, істота про тварину автохтон 3 іменник чоловічого роду про рослину … Орфографічний словник української мови
туземець — іменник чоловічого роду, істота тубілець рідко … Орфографічний словник української мови
