-
81 tremolo
-
82 dindle
1. n1) розм. осот; молочак2) розм. трепет; нервове тремтіння2. v розм.1) дзвеніти, побрязкувати2) вібрувати3) тремтіти, дрижати -
83 dither
I n1) сум'яття; крайнє збудження2) дiaл. тремтіння, дрожII v1) знаходитися у стані крайнього збудження; приводити у стан збудження2) дiaл. тремтіти -
84 quaver
I n1) тремтіння голосу; трель2) мyз. ( одна) восьма нотаII v1) тремтіти, вібрувати2) виводити трелі ( quaver out) -
85 shiver
I n1) тремтіння, дрож, трепет, здригання; pl напад дрожу (від жаху, огиди)2) pl лихоманка, пропасниця; ознобII v1) тремтіти; здригатися; трястися; тріпотіти2) мop. заполіскувати ( про вітрила)III n1) pl осколок, уламок2) мiн. сланецьIV vрозбивати вщент; розбиватися -
86 tremolo
-
87 twiddle
-
88 wobble
I n1) хитання; похитування; тремтінняwith a wobble in her voice — тремтячийм голосом; прояв невпевненості, вагання
2) aвт. нерівний хід, нестійкий рух; виляння передніх колісII v1) хитатися; вихилятися2) виявляти нерішучість, вагатися3) розхитувати; хитати4) тремтіти5) бити, виляти (про колес;)6) радіо видавати биття7) мop. рискати -
89 quaver
['kweɪvə] 1. v1) тремті́ти, вібрува́ти2) виво́дити тре́лі3) говори́ти тремтя́чим го́лосом2. n1) тремті́ння го́лосу2) трель3) муз. одна́ во́сьма но́ти -
90 კანკალი
дрож, тремтіння; дрижати, тремтіти -
91 labefaction
n1) ослаблення2) повалення3) падіння* * *n1) тремтіння, дрож; слабість; ослаблення2) повалення; падіння -
92 labefaction
n1) тремтіння, дрож; слабість; ослаблення2) повалення; падіння -
93 succussion
nтряска, трясіння; дрож, тремтіння -
94 кончина
сконання, скін (р. скону), кончина. [Скінчилися болі сконання тяжкого (Грінч.). Останнє тремтіння людського духу перед сконанням (Л. Укр.). В ярмо запрягшися, тягни до скону (Франко). Коли-б він до моєї кончини вернувся: хоч-би встигла з ним попрощатися (Кон.)]. -чина мира - кінець світу (світові), кончина світу (світові). [Кончина світу зближається (Свидн.)]. -чина живота нашего - кончина живоття нашого.* * *торж.кончи́на, скона́ння, скін, род. п. ско́ну; смерть, -ті -
95 tremor
-
96 trepidation
[ˌtrepɪ'deɪʃ(ə)n]n1) триво́га, збенте́ження2) тре́пет; тремті́ння, дрижа́ння -
97 диск дрожания
диск тремті́ння -
98 диск дрожания
диск тремті́ння -
99 дрож
-
100 трепет
ч; тж. тремтінняtremble; (від жаху, хвилювання) trepidation; quivering
См. также в других словарях:
тремтіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
тремтіння — я, с. 1) Дія за знач. тремтіти 1 3). 2) Посилене биття серця, прискорене пульсування крові, спричинені хвилюванням, переживанням; схвильований стан … Український тлумачний словник
тремтіння — [треимт’і/н :а] н :а … Орфоепічний словник української мови
тіпати — I т іпати аю, аєш, недок. 1) перех. і неперех., ким, чим. Короткими ривками, поштовхами хитати з боку на бік або зверху вниз; трясти, стрясати. || Хитати, махати, часто рухати чим небудь. || Ухопивши кого небудь за плечі, руки і т. ін., з силою… … Український тлумачний словник
здригатися — і рідко іздрига/тися, а/юся, а/єшся і рідше здри/гуватися, уюся, уєшся, недок., здригну/тися і рідко іздригну/тися, ну/ся, не/шся, док. 1) Роблячи мимовільні судорожні рухи, тремтіти, трястися (від холоду, жаху і т. ін.). || Відчувати внутрішнє… … Український тлумачний словник
труситися — трушу/ся, тру/сишся, недок. 1) Хитатися, коливатися; дрижати. || Здригатися всім тілом. || Відчувати тремтіння тіла (від страху, холоду, хвороби тощо). || Дрижати, тремтіти (про руки, ноги, голову тощо). 2) перен. Відчувати страх, переляк;… … Український тлумачний словник
затрясти — су/, се/ш, док. 1) перех. Почати трясти, хитати кого , що небудь ривками. 2) перех. Викликати коливання, двигтіння чого небудь. || безос. || Викликати в тілі та кінцівках тремтіння, хворобливе відчуття ознобу. || безос. 3) неперех. Почати швидко… … Український тлумачний словник
трусити — трушу/, тру/сиш, недок. 1) перех. Поштовхами, ривками коливати, розхитувати з боку на бік або згори вниз; трясти. || Примушувати падати плоди коливанням, розхитуванням дерев, кущів. || Вхопивши когось за плече, рукав і т. ін., штовхати, смикати,… … Український тлумачний словник
деренчати — (видавати / утворювати уривчасті, найчастіше дзвінкі звуки перев. під час трясіння, тремтіння тощо), де[и]рчати, деркота[і]ти, деренькота[і]ти, дренчати, джерґота[і]ти, джеркота[і]ти Пор. бряжчати, дзвеніти 1) … Словник синонімів української мови
трепіт — пету, ч. Пт. Трепет, тремтіння, тріпотіння … Словник лемківскої говірки
дрижаки — і/в, мн., розм. Часте здригання, тремтіння тіла від холоду, страху, хворобливого стану і т. ін. •• Нагна/ти дрижакі/в налякати, настрахати … Український тлумачний словник